при хворобах з спадковим нахилом
(Перспективні напрямки дослідження)
В даний час вже не вимагає доказів твердження, що практично всі реакції організму (нормальні й патологічні) визначаються індивідуальним генотипів фоном. Саме це - унікальність набору генів у кожної людини - визначає широке варіювання фізіологічних реакцій у групі людей у відповідь на вплив одного і того ж фактора і може бути в одній з причин клінічного поліморфізму захворювання. Разом з цим численними дослідженнями показано, що для більшості захворювань генетичні фактори виступають не стільки в ролі таких «статистів», скільки є етіологічно значущими, проте визначають розвиток патологічного дії лише тоді, коли вони діють однонаправлені з певною сукупністю екзогенних, факторів зовнішнього середовища. Подібне трактування обгрунтовує погляд на багато захворювань як на хвороби з спадковим нахилом, або мультифакторіальні захворювання, які, таким чином, ефектом спільної дії генетичних і середовищних факторів схильності.
За даними ВООЗ, хвороби з спадковим нахилом складають понад 90% у загальному спектрі патології людини, і до їх числа можуть бути віднесені практично всі захворювання, за винятком «чисто» спадкових аномалій, викликаних генними та хромосомними мутаціями, а також травматичних і інфекційних хвороб, хоча і в останньому випадку вираженість реакцій організму у відповідь на вплив бактерій і вірусів в певній мірі залежить від генотипу.
Таблиця 1. Розподіл пробандів Медико-генетичної консультації інституту медичної генетики АМН СРСР за групами захворювань.
Показу-тель | Хромосом-ні хвороби | Аутосомні домінантні захворювання | Аутосомні рецесивні захворювання | Х-зчеп-лені захв-вання | Мульти-факторіалі-ні захв-вання | Захворювання-ня з неустой-чівим типом спадщин. | Всього |
Число | 464 | 160 | 330 | 40 | 716 | 290 | 2000 |
Відсоток | 23,2 | 8 | 16,5 | 2 | 35,8 | 14,5 | 100 |
Мультифакторіальні захворювання в даний час є найчастішою причиною звернення до Медико-генетичну консультацію. Мета таких звернень зазвичай полягає в бажанні консультирующихся дізнатися про прогноз потомства або прогнозі здоров'я вже народжену дитину або дорослого.
В даний час у медичної кібернетики накопичено велику кількість алгоритм і програм, що реалізують той або інший метод розпізнавання образів, підсумком яких є побудова правил прийняття диференційно-діагностичних рішень. Обчислювальні методу діагностики захворювань та прогнозування їх виходу все ширше знаходять застосування в медичній практиці.
Таблиця 2. Розподіл по етіології вроджених вад розвитку у пацієнтів Медико-генетичної консультації.
Показник | Хромосомні аномалії | Моногенні синдроми | Мультифакторіальні пороки розвитку | Неспадкові вади розвитку | Всього |
Кількість пацієнтів | 160 | 31 | 692 | 7 | 890 |
Відсоток | 18 | 3,5 | 77 | 0,8 | 100 |
Одним з найпоширеніших і досить широко апробованих математичних немашінних методів обчислювальної діагностики, що лежать в основі розробки діагностичних таблиць, є алгоритм неоднорідної послідовної статистичної процедури розпізнавання (НПСП), яка витікає з методу Байєса і дозволяє здійснювати вибір однієї з двох конкуруючих діагностичних гіпотез при заздалегідь наміченому рівні надійності. Ця обчислювальна процедура, заснована на застосуванні так званого послідовного аналізу Вальда, докладно викладена в монографії Є.В. Гублера, у зв'язку з чим її висвітлення в рамках цього повідомлення виявилося недоцільним. Незважаючи на те що розробка і перевірка діагностичних таблиць вимагають тривалого аналізу, правомірність їх застосування в різних областях медицини показана цілим рядом авторів. Будучи вкрай простими та зручними у використанні, діагностичні таблиці є дуже надійними, тобто забезпечують мінімальну ймовірність помилкового результату в розпізнаванні диференційовних патологічних станів. Разом з тим з точки зору поставленої задачі становить інтерес можливість використання табличного методу для прогнозування розвитку захворювання.
Матеріали і методи
Вибір виразкової хвороби як моделі для розробки програми з прогнозування мультифакторіальних захворювання був зумовлений, у першу чергу, тим, що, як свідчили отримані раніше дані, виразкова хвороба є в цілому мультифакторіальних захворюванням. Разом з тим було відзначено, що виразкова хвороба - неоднорідне захворювання, в межах якого з генетичної точки зору можливе виділення виразкової хвороби шлунка і вікових варіантів виразкової хвороби 12-палої кишки. З цієї причини виявилося недоцільним здійснювати дослідження не на виразкової хвороби в цілому, а на одній з її форм - дуоденальної виразці в силу того, зокрема, що ця остання є більш генетично обтяженим і більш поширеним захворюванням у порівнянні з виразкою шлунка. Вибір однієї з форм, а не всього захворювання в цілому при наявності його генетичної гетерогенності є необхідною умовою підходу до відбору матеріалу при постановці задачі прогнозування мультифакторіальних захворювання.
Методами дослідження на попередньому етапі були: клініко - генеалогічний метод і лабораторні біохімічні методи з визначення серед обстежуваних осіб перерахованих вище генетичних маркерів.
Обробка і оцінка діагностичної інформації включених в аналіз ознак для розробки таблиці з ідентифікації осіб з наявністю комплексу ознак, що відображає спадкове нахил до дуоденальної виразки, на основному етапі дослідження проводилися за допомогою неоднорідної послідовної статистичної процедури.