Матеріальні витрати новий облік нові проблеми

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Кондратов А. А., Донецький Національний Технічний Університет

Останнім часом облік матеріальних витрат став більш складним і суперечливим. Це обумовлено переходом до використання національних стандартів бухгалтерського обліку. У першу чергу суперечності стосуються синтетичного обліку.

Розглядаючи субрахунки рахунку 80, на якому відображаються матеріальні витрати, можна сказати, що "без уваги" залишилися рахунки 21, 22, 24, 25, 27, з кредитом яких може кореспондувати дебет рахунку 80. Звичайно, можна було б всі відповідні витрати списати в дебет 809 "Інші матеріальні витрати", хоча в Інструкції до застосування Плану рахунків йдеться, що на цьому субрахунку відображається вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру.

Якщо проаналізувати проводки з позиції кредиту вищевказаних рахунків запасів, то можна виявити наступне. [1]

Списання витрат, зібраних з рахунку 21, відбивається на рахунках 8-го класу в разі реалізації, безоплатної передачі тварин на вирощуванні та відгодівлі проводками:

Для сільськогосподарських підприємств: Дт79 - КТ21 (Дт90 - КТ21);

Для інших підприємств: Дт84 - КТ21.

Отже, необхідність у використанні рахунки 80 відсутня.

Списання витрат, зібраних з рахунку 22, на 80 рахунок здійснюється у разі передачі МШП для відповідних потреб підприємства:

Дт 8091 "Витрати МШП" - Кт 22

Дт 23, 91, 92, 93, 94, 99, 79 - Кт 8091.

Списання витрат, зібраних з рахунку 24, на рахунок 80 здійснюється при відображенні невідшкодованих втрат від браку:

Дт 8092 "Втрати від браку" - Кт 24

Дт 23, 94, 79 - Кт 8092

Списання витрат, зібраних з рахунку 25, на рахунок 80 здійснюється у разі передачі напівфабрикатів власного виробництва для відповідних потреб підприємства:

Дт 8093 "Витрати напівфабрикатів власного виробництва" - Кт 25

Дт 23, 93, 94, 99, 79 - Кт 8093

Списання витрат, зібраних з рахунку 27, на рахунок 80 здійснюється у разі передачі продукції сільськогосподарського виробництва для відповідних потреб підприємства:

Дт 8094 "Витрати продукції сільськогосподарського виробництва" - Кт 27

Дт 23, 92, 93, 94, 99, 79 - Кт 8094. [1]

Необхідно також розглянути списання вартості товарів з рахунку 28 "Товари" на рахунки витрат.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 застосовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або, якщо вартість матеріальних цінностей, придбаних для комплектування на промислових підприємствах, не включається у вартість готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Отже, на таких підприємствах вартість товарів не може включатися в собівартість готової продукції, в адміністративні, інші операційні, надзвичайні витрати і витрати на збут.

Тому при прийнятті рішення про відпустку товарів для вищевказаних потреб можливі два варіанти проводок:

1. Попередньо їх вартість включити до складу виробничих запасів (Дт 20 - Кт 28), необоротних активів (Дт 15 - Кт 28), МШП (Дт 22 - Кт 28). Причому

остання проводка не дозволена Інструкцією про застосування Плану рахунків. Переклад товарів до складу запасів може бути здійснено наступними записами:

Сторніровочная запис: Дт 28 - Кт 63 (на суму Х);

Дт 22 - Кт 63 (на суму Х).

При цьому зникає необхідність у проводках Кт 28 - Дт 80, 84, 85, 92, 93, 94, 99.

Крім того, відмовившись від проведення у дебет рахунку 80, можна усунути неточність, допущену в Інструкції про застосування Плану рахунків. У Плані рахунків зазначено, що по Дт 808 ведеться облік вартості товарів, використаних для виробничо-господарських потреб, тобто без продажу іншим особам. У цьому випадку такі матеріальні цінності не відповідають визначенню поняття "товар".

2. Використовувати проводки:

- Дт 902 - Кт 28 (при застосуванні 9-го класу рахунків);

або

- Дт 79 - Кт 28 (без застосування рахунків 9-го класу) на вартість реалізованих товарів.

Проте остання проводка не передбачена Інструкцією про застосування Плану рахунків.

Наведені пропозиції не усувають ще одну неточність. В даний час незрозуміло, куди підприємства торгівлі, які не використовують рахунки 9-го класу, повинні списувати собівартість реалізованих товарів. Якщо промислові підприємства можуть списати її в Дт 84, то підприємства торгівлі, для яких торгівля є основним видом діяльності, не можуть списати собівартість товарів на іншу операційну діяльність, так як вона для них явно не інша. Тому в інструкції до Плану рахунків необхідно передбачити проводку з кредиту рахунку 28 у дебет рахунку 79. [1]

Слід також звернути увагу на облік транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що списуються в сумі, пропорційній вартості відповідних запасів, які відпускаються. Як відомо, ТЗВ списуються на ті ж синтетичні рахунки, на які списуються відповідні запаси.

У початковому варіанті П (С) БО 9 "Запаси" було відсутнє поняття ТЗВ. Ці витрати включалися в первинну вартість запасів.

У наступній редакції П (С) БО 9 термін ТЗВ з'явився. Однак у П (С) БО 9 приклад синтетичного обліку ТЗВ розглядається на рахунку 28 "Товари". При цьому рекомендується підприємствам відкривати субрахунок 289 "ТЗВ". Цей приклад зручний тим, що у рахунку 28 відсутні субрахунки з 286 по 289, і їх можна використовувати як завгодно. Але, наприклад, у рахунку 20 "Виробничі запаси" відсутні вільні субрахунки. Звичайно, для обліку ТЗВ можна було б відкривати субрахунки 2-го порядку (наприклад, 2011, 2012 і т.д.).

Однак з метою уніфікації обліку ТЗВ можна використовувати рахунок 29, який в даний час є вільним. Цей рахунок став би аналогом рахунку 16 раніше діючого Плану рахунків. Це зумовлено також усталеним стереотипом у практикуючих бухгалтерів. [2]

Ще однією проблемою обліку матеріальних витрат є те, що більшість підприємств, які використовують для обліку витрат тільки 8-й клас рахунків, є платниками єдиного податку. Платники ж податку на прибуток найбільш часто використовують рахунки 9-го класу або одночасно 8 і 9-го класу. У зв'язку з цим виникає необхідність розрізняти в обліку витрати, які відносяться і не відносяться на валові витрати звітного періоду. Для цього підприємствам доцільно рахунки витрат поділяти на 2 субрахунки:

- На одному враховувати витрати, які включаються до валових витрат (наприклад, 921);

- На іншому - витрати, які не включаються до валових витрат (наприклад, 922).

Це може трохи "згладити" розбіжності між бухгалтерським і податковим обліком, а також полегшити розрахунок податку на прибуток.

З причини вищесказаних зауважень з приводу вдосконалення синтетичного обліку матеріальних витрат можна скласти групу проводок, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Приклади нестандартних проводок з обліку матеріальних витрат

Примітка: знаком (*) відмічені проводки, які не передбачені Інструкцією про застосування Плану рахунків. [1]

Розглядаючи облік матеріальних витрат, хотілося б також розглянути існуючі методи оцінки запасів, що вибувають.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті одним з методів їх оцінки може застосовуватися метод середньозваженої собівартості. Оцінка при цьому методі здійснюється по кожній одиниці запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості, отриманих у звітному місяці запасів, на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. [2]

Однак стає незрозумілим, за якою ціною будуть відпускатися запаси протягом звітного місяця, коли ще невідомі кількість і вартість їх надходження у цьому місяці.

Звичайно, їх можна було б відпускати за плановими, нормативним і т.д. цінами. Але можна запропонувати й інший метод, який умовно назвемо метод поточної середньозваженої собівартості. При його використанні застосовується аналогічна формула розрахунку ціни, яка перераховується не 1 раз на місяць, а після кожного надходження запасів протягом звітного місяця. Це дозволить відпускати запаси за фактичною собівартістю без подальшого коректування проводок.

Для кращого розуміння необхідно розглянути приклад. При цьому для спрощення розрахунків будемо використовувати один вид запасів

Приклад.

1. Залишок запасів на початок місяця: 50 шт. за ціною 100 грн. / шт. на суму 5000 грн.

2. Надійшло запасів протягом місяця:

01.01 - 40 шт. за ціною 105 грн. / шт. на суму 4200 грн.

10.01 - 30 шт. за ціною 107 грн. / шт. на суму 3210 грн.

12.01 - 45 шт. за ціною 103 грн. / шт. на суму 4635 грн.

20.01 - 35 шт. за ціною 104 грн. / шт. на суму 3640 грн.

2. Вибуло запасів за місяць:

03.01-60шт.;

09.01-20шт.;

11.01-30шт.;

15.01-40шт.

Демонстрація рішення наведена у таблиці 2 ..

Таблиця 2 - Приклад використання методу поточної середньозваженої собівартості для обчислення вартості відпускаються запасів.

№ п / п Сфера використання Зміст операцій з 8-м класом без 8-го класу
Дт Кт Дт Кт
1 2 3 4 5 6 7
1 Сільське господарство Відображення собівартості тварин на вирощуванні та відгодівлі 79 * 21 * 901 21
Підприємства інших галузей з підсобним с / г пр-вом

84

94

21

84

949 21
2 Усі види діяльності Відображення собівартості переданих МШП для відповідних потреб підприємства

8091

23,91,92,

93,94,99,79

22

8091

23,91,92,93,94,99 22
3 Усі види діяльності Відображення вартості невідшкодованих втрат від браку

8092

23,94,79

24

8092

23, 94 24
4 Усі види діяльності Відображення собівартості переданих напівфабрикатів власного виробництва для відповідних потреб підприємства

8093

23,93,94,99,79

25

8093

23,93,94,99 25
5 Сільське господарство, підприємства інших галузей з підсобним с / г пр-вом Відображення собівартості переданої продукції с / г виробництва для відповідних потреб підприємства

8094

23,92,93,94,99,79

27

8094

23,92,93,94,99 27
6 Усі види діяльності Відображення собівартості реалізованих товарів 79 *, 902 28 * 902 28
7 Усі види діяльності

Переклад товарів до складу:

- Виробничих запасів

- МШП

- Основних засобів

20

22 *

15

28

28 *

28

20

22 *

15

28

28 *

28

8 Усі види діяльності Списання транспортно-заготівельних витрат

80 *

23,91,92,93,94,99,79

29 *

80

23,91,92,93,94,99 29 *
Дата

Надійшло

Вибуло

Количест-во Ціна Сума Залишок
кількість Сума ціна
01.01 50 5000 100
01.01 П 40 105 4200 90 9200 102,22
03.01 У 60 102,22 6133,2 30 3066,8 102,22
09.01 У 20 102,22 2044,4 10 1022,4 102,22
10.01 П 30 107 3210 40 4232,4 105,81
11.01 У 30 105,81 3174,3 10 1058,1 105,81
12.01 П 45 103 4635 55 5693,1 103,51
15.01 У 40 103,51 4140,4 15 1552,7 103,51
20.01 П 35 104 3640 50 5192,7 103,85

Як випливає з наведеної таблиці, єдиним недоліком методу є трудомісткість розрахунку. Однак в умовах комп'ютеризації цей факт не є суттєвим.

Що стосується проблем, що виникають з приводу аналізу матеріальних витрат, то їх можна вирішити шляхом застосування методу, заснованого на принципах управлінського обліку.

Відповідні запаси списуються протягом періоду за плановими цінами, розрахованим на цей звітний період (підлягає відображенню в обліковій політиці). Причому будь-які відхилення від планових показників відображаються на відповідних рахунках обліку. Планові виробничі матеріальні витрати розраховуються шляхом множення планового витрати матеріалів (кг, м. і т.д.), зазначеного у лімітно-забірних картах, на відповідну планову ціну. Що стосується витрат, що відносяться на інші напрями (адміністративні, на збут тощо), то на підприємствах повинні розроблятися планові обсяги таких витрат на відповідний період. Після закінчення цього періоду загальна величина відхилень списується на відповідні рахунки витрат. Тим самим планова величина витрат доводиться до фактичної. Причому доцільно в загальному відхиленні виділяти вплив відхилень як за рахунок фактичної витрати, так і ціни. Перше визначається шляхом множення відхилення фактичного обсягу витрачених матеріалів на планову ціну. Друге - множенням фактичної витрати на відхилення планової ціни від ціни, розрахованої за одним із методів оцінки відпуску запасів.

Для кращого розуміння даної ідеї необхідно розглянути вищесказане на прикладі.

Приклад. Підприємство А використовує матеріал Z для виробничих та інших потреб.

Вихідними даними для розрахунків є:

 Сальдо на початок місяця 4500 грн. (30 тонн за ціною 150 грн / т);

 Для розрахунку фактичної ціни використовується метод середньозваженої собівартості;

 Запланований витрата на виробництво - 20 тонн;

 За звітний період надійшло матеріалів на суму 1580 грн (10 тонн по 158 грн / т).

Розглянемо два випадки - фактичні витрати перевищив плановий і навпаки.

Таблиця 3 - Приклад розрахунку

п / п

Зміст операції Сума, грн Дебет Кредит
1 2 3 4 5
1. Факт більше плану
1.1 Списується плановий витрата матеріалу Z 3000 23 20
1.2 Списується перевищення за рахунок фактичної витрати 750 * Субрахунок «Відхилення за рахунок факт.расхода» 20
1.3 Списується перевищення за рахунок ціни 50 ** Субрахунок «Відхилення за рахунок ціни» 20
1.4 Списується загальне відхилення 800 23 Рахунок «Загальне відхилення»
2 3 4 5

• (25 тонн - 20 тонн) * 150 грн / т = 750 грн (25 тонн - фактичний виробничий витрата)

** (4500 +1580) / (30 +10) = 152 грн / т; 25 тонн * (152грн / т - 150грн / т) = 50 грн

2. Факт менше плану
2.1 Списується плановий витрата матеріалу Z 3000 23 20
2.2 Списується заниження за рахунок фактичної витрати 450 * 20 Субрахунок «Відхилення за рахунок фактичної витрати»
2.3 Списується перевищення за рахунок ціни 34 ** Субрахунок «Відхилення за рахунок ціни» 20
2.4 Списується загальне відхилення 416 Рахунок «Загальне відхилення» 23

• (20 тонн - 17 тонн) * 150 грн / т = 450 грн

** (4500 +1580) / (30 +10) = 152 грн / т; 17 тонн * (152грн / т - 150грн / т) = 34 грн

Як видно з таблиці, субрахунка «Відхилення за рахунок фактичної витрати» і «Відхилення за рахунок ціни» є елементами одного рахунку «Загальне відхилення».

Запропонований метод може служити інструментом не тільки для загального аналізу матеріальних витрат, але й інших елементів витрат.

Список літератури

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України з 21.12.1999 року № 892/4185.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України з 20.10.1999 року № 246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року № 751/4044 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 28 січня 2000 року № 15, від 14 червня 200 року № 131, від 30 жовтня № 304).

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Стаття
31.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Матеріальні витрати облік і аналіз
Світова економіка новий рік нові проблеми
Матеріальні витрати уч т і аналіз
Поняття про витрати поточні витрати на витрати наступних періодів
Лупа - нові рішення давньої проблеми
Бухгалтерський облік ПММ та списання на витрати
Облік асигнувань фінансування та витрати місцевих бюджетів
Облік матеріально-виробничих запасів Витрати організації:
Облік витрати металу на підприємстві ВАТ ТТЗ
© Усі права захищені
написати до нас