Маркетинг у страхуванні 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

1. Що таке страхування

2. Історія розвитку страхування

2.1 Виникнення страхування

2.2 Сучасні види страхування

3. Сутність маркетингу в страховій діяльності

3.1 Поняття та необхідність маркетингу в страхуванні

3.2 Основні цілі і завдання відділу маркетингу страхової компанії

3.3 Застосування даних маркетингового дослідження

3.3.1 Маркетингова стратегія

3.3.2 Маркетингове планування

3.3.3 Перспективи застосування маркетингу російськими страховиками

4. Маркетингові дослідження страхового ринку за перше 2009

4.1 Загальні дослідження ринку страхування

4.2 Тенденції страхового ринку

4.3 Аналіз впливають на страховий ринок факторів та умов

4.4 Дослідження конкурентів на ринку страхових послуг за підсумками першого півріччя 2009

4.5 Сегмент ринку добровільного страхування

4.6 Сегмент ринку добровільного особистого страхування

4.7 Сегментація гравців страхового ринку в сегменті добровільного майнового страхування

4.8 Добровільне страхування відповідальності

4.9 Сегментація страховиків у сегменті ринку ОСАЦВ

4.10 Географія Ингосстрах

5. Рейтинг страхових компаній за підсумком першого півріччя 2009

Література



1. Що таке страхування?

Згідно статті 2-ї федерального закону від 27.11.1992г. № 4015-1 "Про страхування".

Страхування являє собою відносини по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати або страхових внесків (страхових премій).

Це дозволяє зробити наступні висновки.

Страхування - це економічні відносини, в якому беруть участь як мінімум дві сторони (дві особи, суб'єкти відношення).

Одна сторона (суб'єкт) - це страхова організація (державна, акціонерна або приватна), яку називають страховиком. Страховик виробляє умови страхування (зокрема, зобов'язується відшкодувати страхувальникові збиток при страховій події) і пропонує їх своїм клієнтам - юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) і фізичним особам (окремим приватним громадянам). Якщо клієнтів влаштовують ці умови, то вони підписують договір страхування встановленої форми і одноразово або регулярно протягом узгодженого періоду платять страховикові страхові премії (платежі, внески) відповідно до договору.

Інша сторона (суб'єкт) страхового економічного відносини - це юридичні або фізичні (окремі приватні громадяни) особи, звані страхувальниками. Стаття 5 закону "Про страхування". Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками в силу закону.

При настанні страхового випадку (стихійне лихо, падіння людини з переломом і т.д.), при якому страхувальнику завдано збитків (економічний або його здоров'ю), страховик відповідно до умов договору виплачує страхувальникові компенсацію, відшкодування.

З аналізованих визначень слід, що страховик і страхувальник регулюють страхове економічне ставлення спеціальним договором. У світовій практиці він отримав назву поліс. Поліс - документ (іменний або на пред'явника), що засвідчує укладення страхового договору і містить зобов'язання страховика виплотіть страхувальнику при настанні страхової події визначену умовами договору суму грошей (страхову компенсацію або відшкодування).

Поняття договору страхування є в стаття 15 закону "Про страхування". Договір страхування є угодою між страхувальником і страховиком, у силу якого страховик зобов'язується при страховому випадку провести страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується ущільню страхові внески у встановлені терміни.

Договір страхування може містити й інші умови, що визначаються за згодою сторін, і повинен відповідати загальним умовам дійсності угоди, передбачених цивільним законодавством Російської Федерації.



2. Історія розвитку страхування

2.1 Виникнення страхування

У докапіталістичних суспільствах основний формою страхування була страхова взаємодопомога. Спочатку вона носила характер разових угод про взаємодопомогу в галузі шляхової, помандрувала торгівлі, як сухопутної, так і морський. Угоди стосувалися товарів і перевізних засобів, у якості яких виступали морські кораблі і в'ючні тварини. Передбачається, що первинні форми страхування зустрічалися за 2 тисячоліття до нашої ери, зокрема в законах вавілонського царя Хаммурапі, які передбачали укладення угоди між учасниками торгового каравану про те, щоб разом нести збитки, що спіткали кого-небудь з них у дорозі від нападу розбійників, пограбування, крадіжки і т.д.

В області мореплавання угоди про взаємний розподіл збитків від корабельної аварії і інших морських небезпек укладалися між корабельниками-купцями на берегах Перської затоки, у Фінікії і ін Є відомості про те, що в Древній Греції існували угоди купців-піратів що стосуються питань як розподілу доходів від торгово -розбійницьких операцій, так і розподілу втрат від морських небезпек, пов'язаних з цими операціями.

Цікавими відомостями володіє наука про страхові відносини у сфері торгівлі в історії народів колишнього СРСР, наприклад, у українських чумаків. Чумацтво виникло в 13 столітті і продовжувало грати істотну роль в українській торгівлі аж до появи залізниць. Чумаки їздили з рибою і сіллю до берегів Чорного і Азовського морів, продавали ці товари на ярмарках, закуповували там інші товари і розвозили їх по різних місцях. Вони робили свої подорожі караванами (ватагами), на підводах запряжених волами. Звичаями чумацької торгівлі встановлювалося, що якщо в дорозі у чумака впаде віл, то на артільні гроші купується інший.

У всіх цих випадках проглядається одна й та ж мета: забезпечення відшкодування збитків від стихійних і інших небезпек кожного з учасників торгового, колійного колективу спільно, за рахунок усіх його членів. Характерна також одна особливість - тут немає ще регулярності внесених у загальну касу платежів. Організація страхового фонду, що виражається у зобов'язаннях відшкодовувати збитки у порядку подальшої розкладки, являє собою найдавнішу форму страхування.

Надалі страхування набуває більш досконалу форму, тобто воно будуватися на основі регулярних платежів, які призводять до акумуляції (нагромадженню) грошових коштів та створенню страхового фонду. Перехід цей, звичайно, здійснюється не відразу, і якийсь час обидві ці форми страхування існують паралельно або доповнюючи один одного. Такий характер, певне, носили організації постійного професійно-корпоративного типу, відомості про яких сягають глибокої давнини. У завдання цих організацій входило надання матеріальної допомоги їх членам в нещасних випадках, а в разі смерті - осиротілим сім'ям.

Вони існували, зокрема, в Стародавній Індії і в Давньому Єгипті і були по перевазі організаціями взаємодопомоги ремісників і торговців. При всій недостатності наявних про них відомостей, залишають відкритим питання про те, чи існував у них постійний страховий фонд або допомоги виплачувалися в порядку подальшої розкладки, на думку деяких вчених, тут вже існували регулярні, пов'язані з певними термінами страхові внески.

2.2 Сучасні види страхування

Традиційно виділяються три напрями страхування: страхування майна, страхування відповідальності, індивідуальне страхування. Російські страхові компанії активно вторгалися у всі ці сфери. Ось, наприклад, перелік видів страхування, пропонованих клієнтам компанією АСКО:

страхування ренти;

страхування кредитів; страхування інвестицій;

групове і сімейне страхування;

страхування квартир; страхування дачних будинків;

страхування витрат на лікування;

страхування комерційного ризику;

страхування майна і приміщень підприємств;

авто-каско, страхування індивідуальних транспортних засобів;

страхування додаткового оснащення і устаткування автомобіля;

страхування життя; страхування від СНІДу;

страхування цивільної відповідальності;

страхування транспорту кооперативів;

страхування молодят; страхування дітей;

страхування домашніх і с-г тварин;

страхування с-х приміщень і обладнання;

страхування засобів обчислювальної техніки і програмних засобів;

страхування від розлучення;

групове і індивідуальне страхування від нещасного випадку;

страхування вантажів;

страхування спортсменів; гарантійне страхування;

страхування домашнього майна;

страхування осіб, що від'їжджають у відпустку по путівках;

страхування кооперативів; страхування туристів;

страхування водійських курсів;

страхування водного транспорту;

страхування водіїв; страхування водійських прав;

страхування договорів;

страхування транспортних засобів державних і спільних підприємств;

страхування здоров'я водіїв і пасажирів транспортних засобів;

страхування студентських будівельних загонів;

групове і індивідуальне страхування життя і здоров'я одноразовим внеском або щомісячною сплатою платежу;

страхування виставок;

страхування здоров'я з гарантованою медичною допомогою.

У країні сьогодні налічується більше тисячі організацій, що отримали ліцензії на право ведення страхової діяльності.



3. Сутність маркетингу в страхової діяльності

3.1 Поняття і необхідність маркетингу в страхуванні

Маркетинг як метод управління комерційною діяльністю страхових компаній і метод дослідження ринку страхових послуг став застосовуватися порівняно недавно. Західні страхові компанії стали широко застосовувати його на початку 60-х років, однак поняття "маркетинг" на ринку страхових послуг стало більш широким. До цих пір немає чітких меж визначення цього поняття. Більш раннє визначення, визначає маркетинг, як одну з основних функцій діяльності страхової компанії - її збутову діяльність, спрямовану на просування страхових послуг від страховика до страхувальника 1. Друге, більш сучасне, визначення розглядає маркетинг як комплексний підхід до питань організації та управління всією діяльністю страхової компанії, спрямованої на надання таких страхових послуг і в таких кількостях, які відповідають потенційному попиту. При цьому попит створюється зусиллями самої страхової компанії і задовольняється нею.

В якості визначення, найбільш повно відображає суть страхового маркетингу, можна навести наступне формулювання: страховий маркетинг - це система понять і прийомів, за допомогою яких досягається взаєморозуміння й ефективну взаємодію страховика і страхувальника - оптимізація їх фінансово-економічних відносин, спрямована на найкраще забезпечення різноманітних потреб страхувальників в якісній, відносно дешевої та повної страхової захисту в поєднанні з досягненням достатньої прибутковості страхових операцій для компанії 2.

Маркетинг може бути визначений так само, як ряд функцій страхової компанії, що включає в себе планування, ціноутворення, рекламування, організацію мережі просування страхових полісів на основі реального і потенційного попиту на страхові послуги. У концептуальному плані ділової стратегії страховика повинен знаходитися страховий інтерес. Концепція визнає запорука успіху в тому, що страхувальник повинен бути задоволений даною компанією, щоб він продовжував взаємини з нею надалі. Задоволення страхових інтересів клієнтів є економічним і соціальним обгрунтуванням існування страхового товариства.

Таким чином, практичний маркетинг страховика спирається на такі основні принципи:

глибоке і всебічне вивчення кон'юнктури страхового ринку, попиту і вимог споживачів;

гнучке реагування на запити страхувальників;

вплив на формування попиту споживачів в інтересах виробництва;

здійснення інновацій.

Відповідно до зазначених принципів страховий маркетинг орієнтується на досягнення високих кількісних, якісних і соціальних показників, таких як кількість укладених договорів, обсяг прибутку, частка страхового поля, охоплена страховиком, розмір внесків та кількість договорів, що припадають на одного працівника, розміри ступеня задоволення запитів клієнтів за обсягом, структурі і якості послуг, що надаються страховою компанією, а також здатність забезпечення страховиком збереження конфіденційної інформації. У числі соціальних показників - розвиток професійної підготовки працівників компанії, рівень вирішення соціальних проблем.

Цілями страхового маркетингу можуть бути:

максимізація прибутку компанії;

отримання страховиком достатнього прибутку поряд з виконанням нею будь-яких додаткових функцій;

виживання компанії при основному упорі в її діяльності на здійснення цілей, не пов'язаних отриманням прибутку за рахунок страхової діяльності.

Перша мета є основною для більшості страховиків і страхових посередників (брокерів та агентів), зацікавлених в максимізації власних доходів. Але це устремління може бути не єдиним. На страховика може бути накладено ряд додаткових обмежень, пов'язаних, наприклад, з соціальною роллю страхування. Суспільство через уряд і законодавство може вимагати від страховиків виконання деяких соціальних функцій, наприклад, захисту постраждалих в аваріях на дорогах через обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності, виплату страхового відшкодування потерпілим у нещасних випадках на виробництві і т.д. У неявному вигляді суспільство може зажадати від страховика обмеження власних прибутків, участі у фінансуванні внутрішнього державного боргу через інвестиції в довгострокові державні цінні папери, вкладення коштів, у стратегічно важливі галузі бізнесу. У цьому випадку одержання прибутку страховиком стає не єдиною, а в ряді випадків допоміжної завданням, що забезпечує виконання основної соціальної функції. Прибутки, тарифи, умови договорів страхування піддаються в цьому випадку жорсткого урядового регулювання. Яскравим прикладом такого положення є обов'язкове медичне страхування.

Поряд з перерахованими вище в літературі виділяють такі цілі як: формування та стимулювання попиту, забезпечення обгрунтованості прийнятих управлінських рішень і планів роботи страхової компанії, а також розширення обсягів надаваних послуг, ринкової частки і прибутку. Пропонувати клієнту те, що реалізується, не намагатися нав'язувати щось інше - основа маркетингового підходу в управлінні діяльністю страхової компанії.

Слід також зазначити, що страховий маркетинг досить сильно відрізняється від маркетингу, що існує в області товарного виробництва. У першу чергу це пов'язано з особливостями страхового бізнесу, серед яких основними є:

довгий термін життя страхового продукту, довгостроковий характер взаємодії страховика і страхувальника, який визначається строком дії договору (наприклад, термін дії договору страхування життя може досягати 50 і більше років), в результаті чого в ряді випадків справжня рентабельність і властивості страхового продукту стають зрозумілими через багато років після його продажу,

найбільш важлива для клієнта частина його спілкування зі страховою компанією (розслідування і врегулювання страхового випадку) можуть відставати на багато років від моменту укладення договору, страховик може з тих чи інших причин відмовити у виплаті відшкодування, тобто на етапі покупки страхового продукту клієнт не може адекватно оцінити його якість,

невіддільність страхової послуги від страховика, який бере на себе довгострокові зобов'язання з відшкодування збитку, внаслідок чого якість страхового продукту може змінюватися по суб'єктивних причинах з плином часу,

сильна ризикова складова, характерна для страхування, тоді як традиційний маркетинг у сфері виробництва не передбачає детального аналізу різних ризиків, що є в процесі життєвого циклу товару, при цьому ризик (його оцінка та управління ним) є основними складовими страхового продукту,

сильна державна регламентація страхового бізнесу, зокрема, наявність жорстких вимог до властивостей страхового продукту (тарифи, обов'язкове страхове покриття, розміщення страхових резервів і т.д.), що істотно знижує маркетингову волю маневру страховика (наприклад, він не може істотно знизити ціни на свої послуги, так як це викликає відповідну реакцію державних органів, відповідальних за забезпеченням платоспроможності страховика),

небажана динаміка соціально-економічного оточення російського страхового ринку,

відсутність патентування страхових продуктів, що автоматично тягне за собою швидке копіювання вдалих розробок і страхових програм конкурентами,

слабке розуміння суті страхування більшістю клієнтів, особливо фізичними особами, з чого випливають ускладнення у спілкуванні страховика з потенційними страхувальниками, часто не представляють собі корисність страхового захисту і механізм формування її ціни,

надзвичайно велике значення сегментації ринку в діяльності страховиків.

Специфіка виробництва послуг полягає в тому, що їх не можна зробити в строк і зберігати. Надати послугу можна тільки тоді, коли надходить замовлення або з'являється клієнт. З цієї точки зору виробництво і споживання послуг тісно пов'язані і не можуть бути розірвані.

Неминучим наслідком одночасності виробництва та споживання послуги є мінливість її виконання. Якість страхової послуги досить сильно залежить від того, хто її забезпечує, а також від того, де і коли вона надається.

Для зменшення мінливості послуг компанії створюються внутрішні відділи маркетингу, які крім усього іншого розробляють стандарт обслуговування, тобто комплекс обов'язкових для виконання правил обслуговування клієнтів, які гарантують встановлений рівень якості всіх вироблюваних операцій.

3.2 Основні цілі і завдання відділу маркетингу страхової компанії

Страхове обслуговування клієнтури є одним з основних доданків задоволення страхових інтересів, його рівень впливає на попит на страхові послуги, тобто, чим вище рівень сервісу у даного страховика, тим більше попит на його страхові послуги. Однак підвищення рівня сервісного обслуговування вимагає збільшення витрат. Тому керівництво страхового товариства повинно знайти оптимальне співвідношення між рівнем обслуговування й економічними факторами, пов'язаними з обслуговуванням. Метою служби маркетингу страховика є визначення закономірності співвідношення економічних факторів обслуговування і попиту на страхові послуги. Критерієм якості обслуговування страхувальників є відсутність скарг з їхнього боку.

Якщо попит на страхові послуги почав падати, керівництво служби маркетингу страховика повинно виявити причини і вжити заходів щодо їх усунення. Такими заходами можуть бути поліпшення іміджу компанії, підвищення якості обслуговування, перегляд структури тарифів і т. д. Основними прийомами страхового маркетингу виступають спілкування з клієнтом, забезпечення рентабельності діяльності, створення переваг, для клієнта при користуванні послугами даної страхової компанії в порівнянні з продуктами конкурентів, матеріальна зацікавленість працівників страхової компанії у продажу послуг.

Завдання служби маркетингу полягають у наступному:

вивчення потенційних страхувальників;

вивчення мотивів потенційного клієнта при укладанні договору страхування;

аналіз власне ринку страхової компанії;

дослідження продукту (виду страхових послуг);

аналіз форм і каналів просування страхових послуг від страховика до потенційного клієнта;

вивчення конкурентів, визначення форм і рівня конкуренції;

дослідження рекламної діяльності;

визначення найбільш ефективних способів просування страхових послуг від страховика до потенційного клієнта.

Вивчення страхувальників. У рамках цього аналізу визначається структура споживчих переваг, тобто смаки і звички людей, їх реакції на ті, чи інші види страхових послуг. Керівництво страхової компанії має знати, хто ті люди, які вважають за краще страхуватися.

Вивчення мотивів потенційного клієнта при укладанні договору страхування. Головне питання, на яке належить знайти відповідь - чому страхувальники віддають перевагу даному виду страхування. У рамках аналізу мотивів поведінки страхувальників вивчаються не тільки їх смаки і звички, але й звичаї і похилості поведінки (стереотип мислення), що дозволяє прогнозувати особливості поведінки певних соціальних груп, страхувальників на майбутнє і проводити адекватну страхову політику.

До теперішнього часу закордонний досвід показує достатній арсенал засобів вивчення мотиву поведінки страхувальників, їх свідомих і підсвідомих реакцій на конкретний страховий продукт. Закордонна практика маркетингу в страхуванні застосовує систему спеціальних тестів, анкет, опитувальних листів, що дозволяють судити про мотивацію страхувальників у різних соціальних групах і на цій основі підтримувати зворотний зв'язок по типу "страхувальник-страховик". Правильне використання даних, отриманих при вивченні мотивів поведінки страхувальників, дозволяє керівництву страхової компанії адекватно реагувати на ситуацію, що складається на страховому, ринку.

Аналіз ринку страхової компанії. Зазвичай такий аналіз проводиться по одному або декільком однотипним видам страхування для визначення потенційної місткості ринку на ті, чи інші страхові послуги. У рамках аналізу ринку дається розподіл по окремих регіонах. У результаті проведеного аналізу ринку керівництво страхової компанії має з'ясувати, де (у яких регіонах) найбільше вигідно проводити ті чи інші види страхування. Результати аналізу тісно пов'язуються з рівнем платоспроможного попиту населення. Неуважність до цих питань може залишити страховика без ринку, що в умовах вільного економічного простору рівнозначно його банкрутства.

Дослідження страхового продукту. Дане дослідження, з одного боку, показує керівництву страхової компанії, що хоче мати страхувальник відповідно до конкретних умов договору страхування, а з іншого - яким чином надати потенційним клієнтам нові страхові продукти, на кого орієнтувати рекламу, роз'яснюючи зміст умов договору страхування. Західна практика рекомендує дотримувати наступного правила: у всіх випадках договір страхування повинен потрапити туди, де потенційний страхувальник його найбільше чекає і тому, швидше за все, укладе.

Коли дана обставина буде самим ретельним чином взято до уваги і страховик почне вносити відповідні корективи в організацію реклами й інформування страхувальників про достоїнства пропонованих видів страхових.

Аналіз форм і каналів просування страхових послуг від страховика до потенційного клієнта включає вивчення функцій і особливостей діяльності посередників страховика, характеру сформованих взаємин зі страхувальниками.

Вивчення конкурентів, визначення форм і рівня конкуренції. Тут, перш за все, належить встановити головних конкурентів даної страхової компанії на ринку, виявити їх сильні і слабкі сторони. Збирається і систематизується інформація про різні аспекти діяльності конкуруючих страховиків: фінансове становище, страхові тарифи на конкретному ринку, особливості управління страховою справою.

Перший етап аналізу конкуренції на страховому ринку - оцінка ступеня його схильності процесам конкуренції на базі аналізу основних факторів, що обумовлюють інтенсивність конкуренції. До таких факторів належать:

чисельність і порівнянна ємність конкуруючих страхових компаній;

зміна обсягу попиту на страхові послуги та його структурна і вартісна динаміка;

бар'єри проникнення на страховий ринок (особливості ліцензування страхової діяльності);

ситуація на суміжному кредитному ринку;

відмінності в стратегії страховиків-конкурентів;

особливі мотиви для конкуренції на даному страховому ринку.

Чисельність конкуруючих страхових компаній та їх порівняльна ємність у найбільшій мірі визначають рівень конкуренції. За інших рівних умов інтенсивність конкуренції найбільша, коли на страховому ринку бореться значне число страхових компаній приблизно рівної сили. Для збору цієї інформації вдаються до складання спеціальних досьє. На основі отриманих результатів робляться висновки щодо рівня конкуренції.

На другому етапі аналізу рівня конкуренції виділяються основні страхові компанії-конкуренти, і розглядається їх роль в сукупній реалізації страхових послуг. Дані по цій категорії конкурентів зводять в єдину таблицю за певною формою.

Прийнято розрізняти цінову і нецінову конкуренцію страховиків. В основі цінової конкуренції лежить тарифна ставка, за якою пропонується укласти договір страхування даного виду. Зниження тарифної ставки завжди було тією основою, за допомогою якої страховик, виділяючи свої страхові послуги із загального переліку, привертав до них увагу потенційного страхувальника. У сучасному світі, коли страхові ринки індустріально розвинених країн в основному розділені між низкою великих страхових компаній, використання цінової конкуренції в боротьбі за страхувальника виглядає проблематично. Цінова конкуренція застосовується головним чином страховиками-аутсайдерами в їх боротьбі з гігантами страхового бізнесу, для суперництва з якими, у аутсайдерів немає сил і можливостей у сфері нецінової конкуренції.

Нецінова конкуренція висуває на перший план додаткові сервісні послуги страховиків своїм клієнтам (переважне право придбання акцій страхової компанії, сприяння у придбанні нерухомості, безкоштовні консультації юридичного характеру і т.д.). Найсильнішим знаряддям нецінової конкуренції завжди була реклама, сьогодні ж роль її зросло у багато разів. За допомогою реклами страхові компанії індустріально розвинених країн прагнуть створити престижний імідж своєї фірми в очах страхувальників. Клієнтам розповідають про нові види послуг, пропонованих страховою компанією, про плани подальшого розвитку та участі страхової компанії в життя даного регіону. У клієнтів з'ясовують їхню думку про імідж страхової компанії, ставлення до асортименту та якості пропонованих страхових послуг. Цим же цілям служать і періодично проводяться конференції, в яких беруть участь провідні менеджери.

До незаконних методів нецінової конкуренції ставляться шпигунство ноу-хау, переманювання фахівців, що володіють професійними секретами організації страхової справи, фальсифікація страхових свідоцтв.

Будь-які страхові послуги проходять перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб, які виражаються в колективних, групових та індивідуальних страхових інтересах. Ця перевірка здійснюється на страховому ринку, де кожен страхувальник набуває саме той страховий поліс, який найбільш повно задовольняє його страхові інтереси. У зв'язку з цим конкурентоспроможність страховика являє собою можливості збуту страхових продуктів на даному ринку з урахуванням наявних страхових інтересів. Виділяють економічні і організаційні параметри, що характеризують конкурентоспроможність страховика.

До числа економічних параметрів відносяться витрати на навчання персоналу, комісійна винагорода страхових агентів, оподаткування доходів від страхової діяльності та ін

Організаційні параметри становить система знижок і пільг страхувальникам по строках і умов укладених договорів страхування. В ідеалі економічні та організаційні параметри конкурентоспроможності страховика повинні бути орієнтовані на облік потреб усіх потенційних клієнтів страховика 5.

По суті справи, відділ маркетингу займається дослідженням ринку. Дослідження ринку - це компас страхової компанії. Взагалі основою маркетингового підходу до страхової діяльності є орієнтація на задоволення потреб клієнта. А їх можна зрозуміти, тільки дослідивши ринок. Засоби дослідження ринків представляють собою інструменти отримання відповідей на конкретні запитання про їх стан. Тому для проведення маркетингового дослідження необхідно сформулювати ці питання, а також визначити ті кошти, які можуть бути використані для досягнення поставленої мети.

При дослідженні ринків страховик, як правило, намагається отримати відповіді на такі основні питання:

Які потреби ринків в цілому і окремих груп споживачів до страхового продукції?

Яка конкурентність ринку та його окремих сегментів?

Яким чином можна спонукати потенційних споживачів до придбання страхової продукції?

Збір інформації може здійснюватися страховиком на підставі наявних баз даних - власних або зовнішніх, або ж з використанням спеціально створених інструментів - зовнішніх по відношенню до страховика інформаційних джерел. Дані, отримані на підставі дослідження, за визначенням має імовірнісний характер, але, по суті, вони є єдиний точний вимірювач стану ринків. З урахуванням викладених елементів маркетингу розробляється загальна стратегія маркетингу страхової компанії.

3.3 Застосування даних маркетингового дослідження

3.3.1 Маркетингова стратегія

Маркетингова стратегія страхової компанії є втіленням і концентрацією всіх його маркетингових зусиль. Маркетингова стратегія страховика втілюється і реалізується в наступному наборі інструментів:

політика в області розробки страхової продукції,

цінова політика,

спосіб організації продажів страхової продукції і політика у сфері розподілу,

навчання агентів, стимулювання продажів і організація системи збуту,

підтримка контактів із споживачами (суспільні зв'язки і реклама страхових послуг).

Однак для грамотної та ефективної реалізації маркетингової стратегії всі її інструменти повинні розглядатися у взаємній ув'язці, а також з урахуванням взаємного впливу. Критерієм оптимальності маркетингової стратегії страхової компанії є максимізація прибутку чи фінансового при використанні всього набору маркетингових інструментів. Так, властивості страхового продукту і повнота страхового покриття прямо визначають вибір системи збуту, а також цінову політику страховика. Важливим моментом є також облік динаміки страхових ринків і продуктів. Однак у всіх випадках саме страховий продукт є ключовою ланкою маркетингової стратегії.

На сьогодні турбота про якість страхового продукту виходить на перший план. Висока якість страхової послуги дозволяє страховикові перейти від активного пошуку нових клієнтів як основи підтримки власної рентабельності до опори на постійну фіделізірованную клієнтуру 6. Для того, щоб забезпечити потрібний рівень якості, компаніям необхідно створювати служби роботи із споживачами, основним призначенням яких є аналіз клієнтських рекламацій. У зв'язку з цим найважливішим завданням страховика є відбір найбільш затребуваних ризиків, додаткових послуг, що мають найвищу споживчу оцінку, а також їх балансування з ціною страхового продукту. Страховий продукт формується виходячи з потреб певного цільового сегмента, для якого він призначений. Сегментація - це поділ ринку на групи (сегменти) за певними ознаками. На сьогодні в практиці російських і зарубіжних компаній існують такі основні типи поділу страхового ринку:

За типом страхувальників - на фізичних і юридичних осіб, а також громадські організації;

За поведінковим критеріями - виходячи з орієнтації на певну систему цінностей (ринковий спосіб мислення передбачає використання страхування як інструмент захисту від несприятливих подій);

За ознакою наявності страхового поліса і наміри його придбати - на страхуються, навмисних застрахуватися або принципово відмовляються від страхування;

За типом страхуються ризиків або застрахованого майна,

За географічною ознакою;

За здатності виплатити страхову премію - платоспроможних і неплатоспроможних,

За соціально-економічними ознаками,

За демографічними критеріями;

Виходячи з активності на стадії придбання страхового продукту - на активних споживачів, самостійно проводять вибір страхової компанії та продукту, а також пасивних страхувальників - тих, хто орієнтується на думку друзів, колег, страхового агента.

Сегментація страхових мереж - це процес, який проходить у страхових компаніях економічно розвинених країн на сьогоднішній день і далекий від завершення. У Росії страховики перебувають ще на стадії осмислення необхідності сегментації власних збутових мереж та їх пристосування до конкретних споживчим групам.

Поряд з цим, інша складова маркетингової стратегії - система збуту страхової продукції, для більшості сучасних компаній є основною, найбільш важливою частиною структури компанії.

В даний час світова практика знає декілька типів каналів збуту страхової продукції:

через спеціалізованих страхових посередників - брокерів,

через посередників, для яких продаж страхової продукції є не основним заняттям - банки, супермаркети, авторемонтні майстерні тощо,

у представників страховика, які є його штатними і позаштатними співробітниками (агентами),

в підрозділах головного офісу страховика або його дочірніх підприємствах, що займаються прямим продажем по телефону, поштою або комп'ютерної мережі.

На базі зібраної й обробленої інформації створюється науково розроблена концепція аналізу і врахування вимог страхувальників. Зазвичай на практиці використовується збутова система типу: "страховий продукт (умови договору страхування даного виду) - стимулювання укладання договорів страхування (включаючи рекламу) - страховий ринок". Дана система найбільше відповідає умовам, коли попит і пропозиція на страхові послуги знаходяться у відносній рівновазі або коли пропозиція трохи перевищує попит. На ринку створюється ситуація, при якій необхідні види й умови страхування постійно присутні у вигляді пропозиції страховиків. У завдання посередників і персоналу страховика входить здійснення ряду заходів з метою зацікавити страхувальника і спонукати його до укладення договору страхування певного виду у цій страхової компанії, а не у конкурентів. Система маркетингової інформації страховика є не замкнутої, а логічно зв'язаної і розвивається як би по спіралі, тобто при повторенні і наступності її елементів передбачається їх якісно новий, більш досконалий рівень.

Важливим моментом, що визначає, структуризацію систем збуту страхової продукції в російських умовах, є реалії сучасного російського ринку та економічного оточення, до числа негативних чинників у цій зв'язку належить:

Загальна нерозвиненість страхового ринку, низький рівень страхової культури, нерозуміння населенням і підприємцями необхідності страхування,

Загальна економічна криза, що не дає розвиватися страховому ринку в цілому,

Відсутність розвинутої мережі незалежних брокерських компаній, що надають посередницькі послуги в галузі укладення договорів страхування клієнтам і страховикам,

Нерозвиненість споживчого кредиту і розрахункових банківських операцій, що утрудняє розповсюдження страхових послуг за допомогою банків та інших нестрахових посередників,

Нерозвиненість недержавної пенсійної системи - відсутність традиції пенсійного та накопичувального страхування на старість,

Відсутність практики продажу страхової продукції за допомогою поштової реклами і по телефону,

Відсутність або нестача кваліфікованих агентських кадрів і підготовлених страхових менеджерів.

Найбільш поширеним способом реалізації страхової продукції в Росії є продаж полісів співробітниками компанії та незалежними представниками страховика - страховими агентами. Останнім часом досить швидко розвивається такий напрямок збуту страхової продукції, як продаж через нестрахових посередників - банки. Зароджується і такий напрямок, як продаж страхових послуг через електронну мережу - за допомогою INTERNET. Однак останній напрям знаходиться в зародковому стані і, як вважають експерти, не отримає в найближчому майбутньому серйозного розвитку.

Взагалі INTERNET є досить потужним інструментом, що забезпечує швидкий і ефективний контакт між страховиком. Проблема полягає в тому, що до цих пір в мережі INTERNET не вирішена проблема електронного підпису, без якої повномасштабне страхування залишаються недоступними.

На жаль, в нашій країні ще недостатньо розвинені незалежні системи продажів страхової продукції, що визначається вузькістю ринку, недоліком страхової культури, браком підготовлених кадрів.

Будь-яка маркетингова стратегія повинна передбачати наявність зворотного зв'язку - контроль ефективності маркетингових зусиль страховика. Одним із призначень маркетингової стратегії, є досягнення, такого стану, при якому, послуги даного страховика, більш привабливі для обраного ним для себе цільового сегмента, ніж страхові продукти конкурентів. Для цього страховикові треба піклуватися про те, щоб його продукт здавався клієнтом послугою більш високої якості, ніж аналогічна продукція конкурентів. При цьому особливе значення приймає суб'єктивна оцінка якості та корисності, тобто психологія сприйняття продукту страхувальниками. Тут велике значення має грамотна рекламна політика страховика. Необхідно, щоб саме страхувальники, а не страховик вважали маркетингові дії компанії та умови договору вигідними і привабливими.

Маркетингова стратегія страхової компанії є комплексною реалізацією даних, отриманих у процесі вивчення ринку. Вона дає можливість провести комплексну оцінку вихідного матеріалу за станом і динаміці ринку, а також виробити оптимальну систему ринкових дій компанії. Так, за даними опитування керівників страхових компаній і різних експертів, вдалося визначити основні напрями маркетингової стратегії сучасного російського страховика. Вона включає в себе:

об'єднання страхування з іншими фінансовими послугами (кредитними картками),

розвиток комплексних форм страхування,

пропозиція полісів з участю в прибутку,

розвиток сімейного та колективного страхування.

Яку б маркетингову стратегію не обрав страховик, вона повинна втілюватися в маркетинговому плануванні, про яку піде мова в наступному параграфі даної глави.

3.3.2 Маркетингове планування

Метою маркетингового планування є створення єдиного оптимального скоординованого сценарію розвитку компанії на всіх напрямках і у всіх географічних регіонах. Маркетинговий план має забезпечувати досягнення поставлених перед компанією цілей з найменшими зусиллями та витратами.

Маркетинговим плануванням повинні займатися як територіальні представництва страховика, так і маркетингові підрозділи різного рівня. У цілому можна виділити три основних рівня маркетингового планування:

верхній, на якому здійснюється дослідження, прогнозування і планування розвитку кампанії на національному рівні (для компанії в цілому) терміном в середньому на 5 - 7 років,

регіональний рівень, на якому здійснюється дослідження, прогнозування і планування розвитку регіональної мережі строком на 3 - 5 років,

місцевий рівень окремого агентства, на якому здійснюється дослідження, прогнозування і планування розвитку агентства в даній місцевості терміном приблизно на 1 рік.

Процес побудови планів маркетингових дій компанії, і її структурного розвитку носить досить складний ітеративний характер, що пов'язано з необхідністю взаємної ув'язки планів різного рівня.

Плани різного рівня повинні включати в себе перелік різних маркетингових заходів з дослідження ринку та просування страхової продукції (рекламних кампаній, виставок, звернень до страхувальників з різними посланнями і т.д.), що відповідають певному рівню ієрархії структури компанії. На підставі цих планів, а також з урахуванням результатів структурних досліджень, для компанії в цілому формується план її стратегічного розвитку. Він включає в себе пріоритетні ринки, які мають для страховика найбільший інтерес, заходи щодо закріплення на них або розширення своєї частки ринку, а також рішення по структурі компанії в цілому і її збутових мереж.

Принципово ітеративний характер маркетингового планування полягає в послідовному плануванні маркетингових акцій на всіх поверхах ієрархії компанії виходячи із загальних цілей страховика, сформульованих на верхньому поверсі управління. На кожен нижчий ієрархічному рівні загальні плани піддаються деталізації і пристосування до конкретних умов регіону або дрібнішого територіального утворення. Плани оцінюються з точки зору їх реалістичності, проводиться розрахунок необхідного для їх реалізації бюджету. Стосовно до існуючих місцевих умов здійснюється планування територіальних маркетингових заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Далі плани узагальнюються, і на їх підставі проводиться коригування рішень, прийнятих на верхньому ієрархічному рівні. Далі ця процедура повторюється знову, щоб забезпечити більш точне планування на місцях.

Ітеративний характер маркетингового планування дозволяє точно будувати спільні плани дій страховика з повним урахуванням регіональних особливостей.

3.3.3 Перспективи застосування маркетингу російськими страховиками

На сьогоднішній день маркетингове дослідження ринків для російських страховиків ще не стало невід'ємною частиною розробки нових страхових продуктів. У Росії найбільш поширеним способом розширення власної страхової гами є копіювання найбільш вдалих розробок інших компаній. У той же час, сьогодні все більша кількість страховиків переходять до розробки нових страхових продуктів, де копіювання чужого успішного досвіду є неможливим - наприклад, на принципово нових ринках, таких, як страхування інвестиційних та політичних ризиків. При цьому використовуються деякі інструменти дослідження ринків, хоча вона ще не носить комплексного цілеспрямованого характеру. Тому нагальною необхідністю для російських страхових компаній є створення власних систем збору маркетингової інформації, інтегрованих у виробничий процес. Все частіше в Росії застосовуються телефонні опитування. Вони проводяться на підставі вибору респондентів за даними, що містяться в різних, в першу чергу телефонних довідниках. Цей спосіб опитування досить швидкий і дешевий. Найбільш економічним є поштовий опитування. Однак для того, щоб респондент взяв на себе працю відповісти і вислати заповнену анкету, її предмет повинен бути для нього цікавий.

Страховик або організація, що займається дослідженням ринку, може спробувати знайти певний (типової) регіон, у якому зосереджені всі типи клієнтури, що зустрічається на національному ринку. При цьому необхідно, щоб концентрація цих типів відповідала їх частці в національному масштабі. Якщо такий географічний регіон вдалося виявити, опитування можна обмежити його рамками.

Особливо слід зупинитися на використанні сучасних інформаційних технологій при дослідженні ринку - використанні мережі INTERNET страховими компаніями 7.

Особливість сучасної ситуації для страхових компаній і їхніх клієнтів полягає в тому, що з'явилося таке потужне засіб глобальної комунікації, як мережа INTERNET, швидко перетворилася у засіб організації та підтримки бізнесу в національному та глобальному масштабі. Саме використання Мережі дозволяє багатьом зарубіжним страховим компаніям досягати більш радикального зниження витрат на організацію продажів ніж те, яке було колись досягнуто у сфері обліку та фінансового аналізу при переході на роботу з базами даних. Страхувальник, в свою чергу, виявляється на відстані "клацання миші" від докладної інформації про кожну компанію та її продукти, не кажучи вже про автоматичні системах оптимального підбору необхідного йому страхового продукту.

INTERNET має властивість інтерактивності, тобто мережі притаманна здатність до організації та підтримки діалогів з користувачем і покупцем. Відвідуючи різні Web-вузли і заповнюючи (або не заповнюючи) численні реєстраційні форми і бланки, користувачі INTERNET повідомляють про себе безліч самої різної інформації, яка часто буває просто безцінною для маркетолога. Наявні потужні засоби аналізу дозволяють збирати і узагальнювати ці відомості і використовувати потім їх у маркетинговій роботі. Є спеціальні запитальники для оцінки достатності вже набутого страхувальниками страхового покриття, а значить - і для оцінки потенційної ємності ринку для того чи іншого страхового продукту. Доступні (вільно або за плату) для кожного фахівця з маркетингу огляди і звіти дослідних центрів та консалтингових компаній, присвячені питанням сучасного стану та перспектив розвитку страхових ринків, допомагають формувати маркетингову стратегію страхової компанії.

Російські страхові компанії роблять поки найперші кроки у використанні маркетингового та рекламного потенціалу Мережі. Однак є всі підстави вважати, що найближчі роки стануть часом перших успіхів на цьому шляху, роком першого взаємовигідних контактів страховиків і страхувальників в INTERNET. Динаміка розвитку російської частини INTERNET не залишає сумнівів у перспективності її використання вітчизняним страховим бізнесом. В даний час в Росії практично всі великі страхові компанії мають власні сторінки в Мережі, на яких міститься загальна інформація про страховика, пропоновані страхові продукти, а також можливі варіанти договорів страхування. Ряд страховиків пропонує інтерактивні сторінки для котирування ризиків та заповнення пропозицій про укладення договорів страхування. Обговорюється питання про створення єдиної страхової та перестрахової системи обміну інформацією та ризиками 8. Надалі ця тенденція повинна отримати додаткове розвиток у зв'язку з комп'ютеризацією фірм - страхувальників, страхових компаній і фізичних осіб.

4. Маркетингові дослідження страхового ринку за перше півріччя 2009 року

Агентство ТОП-ЕКСПЕРТ пропонує страховим компаніям маркетингові дослідження, спрямовані на аналіз попиту з боку приватних споживачів страхових послуг і юридичних осіб, виробляємо збір тарифних ставок за видами страхування КАСКО, ДМС, страхування майна. ТОП-ЕКСПЕРТ пропонує розробку рекламних та маркетингових рекомендацій, формують оптимальні умови співпраці страховика з клієнтом.

4.1 Загальні дослідження ринку страхування

Основною тенденцією на страховому ринку Росії з урахуванням ОМС - обов'язкового медичного страхування є неухильне збільшення обсягів премій із середньорічним темпом приросту 13,5%. Однак з початком економічною кризою, негативний ефект від якого проявився саме в 1 кварталі 2009 року, намітилося значне скорочення темпів зростання ринку. За п'ять років збори премії зі страхування життя впали в шість разів, що викликано очищенням страхування життя від податкозберігаючі схем. Спираючись на результати маркетингових досліджень та думки експертів страхового ринку, агентство ТОП-ЕКСПЕРТ повідомляє наступне: За підсумками 1 кварталу 2009 року страхування життя виявилося найменш порушено кризою і показало найбільший приріст серед всіх видів страхування (інші види, крім добровільного страхування відповідальності і ОМС, продемонстрували негативну динаміку). При цьому знижується частка кептивних страховиків за рахунок скорочення співробітників організацій-страхувальників, а також короткострокового страхування життя позичальників за рахунок стиснення кредитування. Довгострокове страхування життя поки що демонструє зростання зборів премії. Позитивну динаміку мали і обсяги страхових виплат у всіх видах страхування. За минулі п'ять років збереглася тенденція щодо скорочення числа учасників страхового ринку Росії. Державний реєстр на 01.04.09 містить відомості про 769 страхових компаніях, за перший квартал відкликано 17 ліцензій, з них чотири страховика займалися ОСАЦВ, - їх премії в даному виді склали 1,5 млрд. рублів. Зважаючи на високу збитковість сегмента ОСАЦВ можна очікувати відходу компаній, орієнтованих на розвиток даного виду, особливо зі значною часткою бізнесу в регіонах. Також з ринку будуть іти регіональні страховики, які мають проблеми з ліквідністю активів, високою збитковістю і особливо, рівня витрат. Також можливий вихід низки компаній з першої сотні страховиків, оскільки активно збираючи страхові премії, страховики щоб ​​потримати платоспроможність компанії, найчастіше пропонують ставки, істотно нижчими від ринкових і ставок минулого 2008 року, що ймовірно є демпінгом. У результаті в кризовий період кількість гравців неминуче істотно скоротиться, - так припускають експерти компанії Ингосстрах. Згідно з даними ФССН (Федеральної служби страхового нагляду), російські страховики за перший квартал 2009 року збільшили збір премій, включаючи ОМС, в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року на 6,0% до 243,2 млрд. рублів, виплати зросли на 28,8 % до 163,9 млрд. рублів.

Діаграма 1:

На підставі інформації ФССН агентство ТОП-ЕКСПЕРТ представляє діаграму співвідношення збору страхових премій і виплат по найбільш затребуваних у Росії страхових продуктів у другому кварталі 2009 (оцінюється сукупний страховий російський ринок).

Діаграма 2

Найбільші виплати стануть в нагоді на сегмент страхування транспортних засобів, тут виплати склали приблизно 85%, по ОСАГО виплати склали майже 60%, найбільш прибутковими сегментами для страховиків є сегменти: страхування майна юридичних осіб без урахування транспортних засобів - відсоток виплат 16,5 і страхування від нещасних випадків і хвороб - виплати 17,8% від страхових премій.

4.2 Тенденції страхового ринку

Для розвитку страхового ринку в першій половині поточного року характерні наступні основні тенденції: Темпи зростання страхової премії склали 6,0%, при цьому страховий ринок без ОМС знизився на 7,6%. Динаміка страхового ринку за період з 2005 по 2008 р.

Діаграма 3

Причини наступні:

1) Різкий економічний спад у країні, - ВВП за підсумками 1 кварталу впав ще сильніше, ніж страховий ринок, у номінальному вираженні - на 9,5%, виражений в уповільненні темпів будівництва, скорочення промислового виробництва, зростання простроченої кредиторської заборгованості, зниження продажів іноземних автомобілів на 39% до рівня першого кварталу минулого року;

2) Швидке зростання безробіття, - він склав 7,7 млн. чоловік до кінця квітня, отже, відбулося зниження платоспроможного попиту на страхові послуги з боку фізичних осіб і скорочення витрат на страхування з боку підприємств великого і середнього бізнесу;

3) Помітно зменшення на ринку кількості операторів - страховиків;

4) З особливою силою проявляється тенденція демпінгу страхових тарифів у корпоративних видах страхування, а також в КАСКО;

5) Виявляється т енд ен ція випереджаючого зростання виплат над страховими преміями. Як і роком раніше, виплати зростали більш високим темпом, ніж премії, що є свідченням коректного ставлення страховиків до клієнтів, виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Зниження частки регіонів (крім Москви і області, і Санкт-Петербурга) у сумарних обсягах страхової премії (без ОМС) з 44,3% до 42,3% у результаті відходу ряду місцевих страховиків з ринку, заморожування розвитку регіональних мереж федеральними страховиками під впливом фінансової кризи.

4.3 Аналіз впливають на страховий ринок факторів та умов

Основні фактори, що впливають на стан страхового ринку: Зростаюча збитковість добровільного медичного страхування у зв'язку з різким зростанням числа звернень застрахованих, а також на тлі зниження тарифів; Реалізація великими страховиками програм створення власних лікувальних установ та клінік; Стиснення кредитного сегмента страхування від НС через різкого скорочення обсягів кредитування; Скорочення обсягів державної підтримки у страхуванні сільськогосподарських ризиків; Різке, в ряді випадків необгрунтоване зниження ставок на ринку корпоративного страхування; Скорочення продажів автомобілів, загальне зниження проникнення страхування на тлі низького платоспроможного попиту відбилися на падінні ринку автокаско в 1 кварталі; Збереження низьких темпів приросту премії через кризу; Відсутність податкового стимулювання; Неясність щодо заміни ліцензування поставленого страхування відповідальності.

4.4 Дослідження конкурентів на ринку страхових послуг за підсумками першого півріччя 2009

Безпосередніми конкурентами на страховому ринку є універсальні ринкові страховики, відповідно, без кептивних і схемних страховиків. У ряді суб'єктів Росії компанії конкурують як з філіями найбільших страховиків, так і з сильними регіональними страховими організаціями.

4.5 Сегмент ринку добровільного страхування

На пріоритетному для більшості страховиків сегменті ринку - добровільне страхування інше, ніж страхування життя та ОСАЦВ, конкурентами є страхові компанії: СОГАЗ, Росгосстрах, РЕСО-Гарантія, Альфастрахування. Сегментація на Діаграмі 4:



4.6 Сегмент ринку добровільного особистого страхування

У сегменті добровільного особистого страхування, включаючи страхування від нещасних випадків і хвороб та страхування медичних витрат, конкурентами є компанії СОГАЗ, РОСНО, ЖАСО, Альфастрахування. Сегментація ринку на Діаграмі 5:

Діаграма 4

Діаграма 5

До конкурентних переваг страхових компаній відноситься наявність угод про співпрацю з провідними клініками Російської Федерації, наявність власної мережі клінік, присутність постійних представництв в країнах масового відвідування російськими туристами, цілодобових диспетчерських служб, укомплектованих медичними фахівцями зі знанням іноземних мов.

4.7 Сегментація гравців страхового ринку в сегменті добровільного майнового страхування

У сегменті страхування майна суб'єктів господарювання та фізичних осіб, включаючи транспорт, конкурентами є Росгосстрах, СОГАЗ, РЕСО-Гарантія, Альфастрахування.

Діаграма 6

Конкурентними перевагами страхових компаній у цьому виді страхування є: досвід роботи з великими підприємствами, широка мережа філій і представництв, у тому числі і за межами Росії, міцна система перестрахувального захисту, в тому числі і на закордонних перестрахувальних ринках, наявність агентської мережі на всій території РФ, якісний сервіс у галузі врегулювання збитків, у тому числі повнотою і своєчасністю виплат, що в кризових умовах дозволяє залучати велику кількість клієнтів, які шукають надійний страховий захист.

4.8 Добровільне страхування відповідальності

У сегменті добровільного страхування відповідальності перше місце у рейтингу за обсягами отриманих премій належить Ингосстраху.

Діаграма 7

4.9 Сегментація страховиків у сегменті ринку ОСАЦВ

ОСАГО - Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Основними конкурентами на даному ринку виступають Росгосстрах, РЕСО-Гарантія, РОСНО і Спаські ворота.

Діаграм а 8:

4.10 Географія Ингосстрах

На прикладі компанії Ингосстрах наведемо регіони, в яких компанії вдалося зібрати найбільші преміальні зі страхування в сегменті ринку ОМС за 1 квартал 2009 року (млрд. рублів): Москва - 5,841; Московська область - 1,101; Санкт-Петербург - 0,559; Нижегородська область - 0,203 ; Красноярський край - 0,196; Свердловська область - 0,194; Тюменська область -0,167. Виплати Ингосстрах в той же період склали 6,1 млрд. рублів. У тому числі за добровільним особистим страхуванням - 1,1 млрд., з майнового страхування - 3,9 млрд., зі страхування відповідальності - 0,3 млрд. Виплати по ОСАГО склали 0,8 млрд. Огляд підготовлений на підставі маркетингових досліджень агентства ТОП -ЕКСПЕРТ та інформації компанії Ингосстрах. Загальна оцінка результатів діяльності емітента. ВСАТ Ингосстрах є універсальним страховиком, надаючи послуги юридичним та фізичним особам, при цьому обслуговування фізичних осіб зростає випереджаючим темпом. Основними джерелами зростання в роздрібному страхуванні є добровільне автострахування та особисте страхування, в першу чергу, страхування медичних витрат, в тому числі, страхування туристів.

Відповідно до звітності ФССН, за підсумками 1 кварталу 2009 року Ингосстрах займає третє місце за обсягом прямої страхової премії (крім життя і ОМС) після СГ «Росгосстрах» і ВАТ СОГАЗ, збільшивши частку ринку на 1,7 відсотка - з 6,3% до 8 , 0%. У добровільному особистому страхуванні Компанія вперше в історії піднялася на третю позицію і поступається тільки СОГАЗ і РОСНО. У страхуванні майна і добровільному страхуванні відповідальності Ингосстрах займає першу позицію. Лідерство Ингосстраха у зазначених сегментах обумовлено міцними позиціями в корпоративному страхуванні (причому росте частка компанії в обслуговуванні малих і середніх підприємств), страхуванні спеціальних ризиків, автострахування і ДМС. Особливо сильні були й залишаються позиції Компанії в страхуванні складних видів ризику, де Ингосстрах традиційно в числі лідерів - це страхування відповідальності судновласників, каско суден, страхування авіа-космічних ризиків. Безумовно, досягти таких результатів Компанії допомагає усталена репутація в сфері страхування великих комерційних ризиків.



5. Рейтинг страхових компаній за підсумком першого півріччя 2009

Складання рейтингу базується на даних маркетингових досліджень агентства ТОП-ЕКСПЕРТ, включаючи критерій - обсяг страхових премій за досліджуваний період (січень-червень 2009). У трійку лідерів входять: Ингосстрах з об'ємом премії 23 млрд. рублів; СОГАЗ - 22,5; РЕСО - 15,2 млрд.

Здебільшого на перших місцях стоять компанії, які активно працюють у сегменті ринку роздрібних страхових продуктів, основними клієнтами яких є фізичні особи. Але виняток становить група СОГАЗ, що спеціалізується виключно на страхуванні великих клієнтів нафтогазової та енергетичної галузей. Довідка про діяльність компанії з 2005 по 2008: 2005. СОГАЗ завершив виплату страхового відшкодування ТОВ «Оренбурггазпром» і ТОВ «Уралтрансгаз» у розмірі 750 млн. рублів у зв'язку з пожежею на гелієвій заводі в серпні 2004. Радою директорів ВАТ «СОГАЗ» прийнята Стратегія розвитку Страхової Групи до 2007 року. У число клієнтів ВАТ «СОГАЗ» увійшли Російські залізні дороги, РАТ «ЄЕС Росії», Росатом, Роснефть, транспортна компанія «Росія». Страхова Група «СОГАЗ» придбала частку в статутному капіталі ТОВ «СК« Нефтеполіс »у розмірі 85%.

Відкрився офіс VIP-продажів Страхової Групи «СОГАЗ» у селі Жуківка на Рубльово-Успенському шосе. 2006 рік. СОГАЗ став офіційним партнером футбольного клубу "Зеніт". Страхова Група «СОГАЗ» приступила до реалізації Національної програми підтримки та відновлення пам'яток культурної спадщини Росії. Група стала учасником Російського сільськогосподарського страхового пулу (РССП). СОГАЗ приступив до реалізації нової

Програми страхування малого та середнього бізнесу - «СОГАЗ-Підприємство». 2007. Виграно тендер на право укладання договорів страхування ВАТ «Газпром» і його дочірніх товариств на період 2007-2011. АБ «Газпромбанк» і Страхова Група «СОГАЗ» почали спеціальну спільну програму для власників банківських карт Газпромбанку. Статутний капітал Страхової Групи «СОГАЗ» збільшено з 935 116 500 рублів до 3085884450 рублів. Рада директорів СОГАЗ затвердив стратегію розвитку Групи до 2012 року. 2008.

Виграно конкурс на право укладення договорів страхування майнових інтересів ВАТ «Мосенерго» та її працівників на період 2008-2011. Fitch Ratings присвоїв ключовому учасникові Страхової Групи «СОГАЗ» - ВАТ «СОГАЗ» міжнародний рейтинг фінансової стійкості («РФУ») «BB" і національний РФУ «AА - (Мінус) (rus) », прогноз за рейтингами -« Стабільний ». Виграно конкурс на право страхування майна 17 підприємств Групи «СИБУР» на загальну суму 322,7 млрд. рублів. Голова Правління Страхової Групи «СОГАЗ» Вадим Янів обраний головою Наглядової Ради Російського ядерного страхового пулу (РЯСП). Укладено договір з перестрахування офшорних енергетичних проектів, що дозволяє СОГАЗ приймати на страхування ризики на суму до 1 млрд. доларів США.

Страхова Група «СОГАЗ» стала Генеральним страховиком Континентальної хокейної ліги (КХЛ) у сезоні 2008-2009. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's присвоїло ключовому учасникові Страхової Групи «СОГАЗ» - ВАТ «СОГАЗ» - кредитні рейтинги «ВВ / ruAA»; прогноз - «Стабільний».

Страхова Група «СОГАЗ» відзначила своє 15-річчя. Святкові заході соціальної спрямованості пройшли по всій країні.

Представляємо Рейтинг ТОП-10 страхових компаній, що працюють на федеральному страховому ринку.

Огляд страхового ринку на підставі інформації: Агентства ТОП-ЕКСПЕРТ; Ингосстрах, ФССН та інших експертних оцінок

Діаграма 8

Література

Зубець О.М. Маркетингові дослідження страхового ринку - М.: Центр економіки і маркетингу, 2001.

Зубець О.М. Страховий маркетинг в Росії. Практ. посібник - М.: Центр економіки і маркетингу, 2006.

Зубець О.М. Страховий маркетинг. - М.: Видавничий центр "Анкіл", 2000.

Страхування в мережі Інтернет: можливості та перспективи. СБ статей / За ред. А.Б. Знам'янського, К.А. Байкова. - СПб., 2001.

Страхування: Короткий посібник для підготовки до іспиту / відп. Ред. Проф. Т.А. Федорова. - К.: 2001.

Страхова справа: Учеб. посібник / М.А. Зайцева, Л.М. Литвинова, А.В. Урупін і др., - М:, 2001.

Страхова справа. Курс лекцій / Укл.: М.І. Басаков - М.: ПРІОР, 2001.

Котлер Ф. Основи маркетингу - М., 2004,

Жарков С. Страховки через Інтернет (Перспективною, хоча деколи ризиковано) / / Відомості. - 2000. - № 97,

Страховики та Інтернет / / Експерт. - 2000. - № 40,

www.allinsurance.ru

www.ins-forum.ru

Страхування від А до Я. Книга для страхувальників / Под ред. Л.І. Корчевський, К.Є. Турбіною, 2001

Статистичні дані маркетингового агентства ТОП - Експерт.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Реферат
158.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Маркетинг у страхуванні
Комп`ютери та маркетинг інтерактивний маркетинг
Ціноутворення у страхуванні
Коробкові продукти у страхуванні
Тарифна політика у страхуванні
Управління ризиками у страхуванні
Аудиторська діяльність у страхуванні
Факторний аналіз у страхуванні
Актуарні розрахунки в страхуванні та перестрахуванні
© Усі права захищені
написати до нас