Картель намагається протистояти тиску США, зацікавлених у дешевої нафти
Минулого тижня на світовому нафтовому ринку почався справжній обвал. Всього за два дні середня ціна "корзини" ОПЕК нафти (Поняття "кошик" ОПЕК (OPEC oil basket) було введено керівництвом картелю в 1986 році і відображає середньозважений показник відпускних цін для семи сортів нафти: Saharan Blend (Алжир), Minas (Індонезія) , Bonny Light (Нігерія), Arabian Light (Саудівська Аравія), Dubai (ОАЕ), Tia Juana (Венесуела) і Isthmus (Мексика)) опустилася нижче за позначку в 20 доларів за барель - це найнижчий показник за останні 17 місяців. Тільки за один день нафта втратила 13% своєї вартості - це найзначніше одноденне падіння з часів війни в Перській затоці. Падіння виглядає вкрай різким ще й тому, що за два тижні до цього теракти в США і подальші військові приготування викликали паніку на ринках і спровокували стрімкий зліт цін до 31 долара за барель.
Версій несподіваного обвалу нафтових цін було висунуто безліч. Згадувалися насувається на США рецесія, змова американців з Саудівською Аравією, яка за допомогою низьких цін нібито вирішила "пом'якшити" свою відмову від активної участі у проведенні військової операції проти Афганістану, і загальна нервозність на ринках. Деякі аналітики заговорили про те, що "ОПЕК злякалася" і в сьогоднішніх надзвичайних обставин готова йти на поводу у Заходу.
Однак ряд обставин вказує якраз на зворотне. ОПЕК не поспішає виконувати головне побажання Заходу - збільшити квоти. Саме збільшення квот у довгостроковій перспективі могло б надовго залишити нафтові ціни низькими. Незмінні ж квоти в принципі зберігають ймовірність швидкого зростання нафтових цін.
Гойдалки
У вересні ціни на нафту були вкрай нестабільними. Відразу ж після теракту в США вони відразу виросли більш ніж на 10%. У міру того, як над Манхеттеном розсіювався дим, ринки приходили до тями, і на біржах запанував "ведмежий" тренд. Справа в тому, що трейдери після вибухів у США налаштувалися на швидкий початок широкомасштабних бойових дій на Близькому Сході. Коли стало ясно, що Вашингтон не поспішає і поки обмежується "локальної" операцією в Афганістані, ціни почали знижуватися.
Свою роль у зниженні зіграло і опублікування останніх макроекономічних прогнозів. За офіційними даними, у другому кварталі цього року зростання ВВП США в річному численні склало всього 0,2%. У третьому кварталі, враховуючи загальне зниження ділової активності і серйозні наслідки терористичної атаки на економіку країни, багато експертів пророкують американській економіці початок рецесії. Спад у США неминуче викличе загальне уповільнення темпів зростання світової економіки - до кінця вересня більшість інвестбанків уже скорегував прогнози розвитку найбільших світових економік у бік зменшення. Уповільнення економіки означає певне скорочення попиту на нафту, принаймні в середньостроковій перспективі.
Ціни на нафту почали падати на тлі оприлюднених Американському інститутом нафти даних про те, що запаси бензину в США в кінці вересня збільшилися на 4,6% до 8,7 млн барелів (це найбільший тижневий приріст запасів за останні двадцять років), що пов'язують із зменшенням обсягів автомобільних перевезень: налякані терористами, американці частіше сиділи вдома. Попит на нафту впав і в зв'язку зі сформованою ситуацією на ринку авіаперевезень. До середини вересня через теракти попит в США на авіаційний гас - на нього припадає близько 9% сумарного споживання нафти - впав на 17%, і вартість його знизилася майже на чверть (до 221 долара за тонну).
Поєднання всіх цих факторів і потягнуло ціни вниз. Проте глибина "провалу" ринку здивувала багатьох спостерігачів: як зниження прогнозу економічного зростання на 1 процентний пункт змогло "збити" нафтові ціни на цілих 15 відсотків?
Мудре рішення
У перший же день саміту ОПЕК у Відні його учасники прийняли рішення взагалі не обговорювати питання експортних квот і таким чином зберегти їх на рівні 23,2 млн барелів на день, що діяли з 1 вересня. Як заявив президент ОПЕК, міністр нафтової Алжиру Шакіб Халіль, в даний час немає формальних причин для перегляду квот.
Основні ж споживачі нафти, особливо Сполучені Штати, напередодні саміту наполягали на збільшенні поставок нафти на ринок. А США вимагали від картелю ще й знизити ціновий коридор на "кошик" ОПЕК з 22-28 доларів за барель до 20-26 доларів. Офіційний Вашингтон мотивував свої вимоги наступаючим холодним сезоном в Північній півкулі (що автоматично збільшує попит на нафту) і очікуваними військовими діями. Як вважає заступник директора ІНП РАН Олександр Некрасов, Сполучені Штати вирішили здешевити процес поповнення своїх стратегічних запасів, обсяги яких в умовах нестабільності на Близькому Сході Вашингтон повинен буде суттєво збільшити.
Тим не менш ОПЕК вирішила зберегти існуючий стан справ, вважаючи, що розширення експортних квот виведе ринок зі стану відносної рівноваги, в якому він перебував з минулої осені. Чотири роки тому, в листопаді 1997 року, в розпал азіатської кризи, картель, пішовши на поводу у Саудівської Аравії і стояли за нею США, вже суттєво збільшував квоти. І весь наступний рік нафтоекспортери провели на "голодному пайку" - при ціні 10 доларів за барель їм ледь вдавалося зводити кінці з кінцями. У підсумку ОПЕК була змушена повернутися до системи жорсткого регулювання попиту і пропозиції на ринку, що дозволило підняти ціни до нинішнього цінового коридору і зафіксувати їх на цьому рівні. Як заявив на саміті у Відні Шакіб Халіль, цей ціновий коридор для нафтоекспортерів є оптимальним і "немає сенсу відмовлятися від нього". Зараз ОПЕК справедливо побоюється, що збільшення пропозиції нафти, на чому наполягають Сполучені Штати, знову зможе вивести ринок з-під контролю картелю. Звалилися буквально напередодні саміту нафтові ціни дали картелю щасливий привід не піддатися тиску США.
Більш того, якщо ціна бареля нафти залишиться ще якийсь час на нинішньому рівні, в ОПЕК в справі скорочення експортних квот будуть розв'язані руки. За правилами цінового регулювання у картелі, якщо ціна "кошика" протягом десяти торгових днів не перевищує позначку 22 долара за барель, ОПЕК розглядає питання про скорочення постачань нафти мінімум на 500 тис. барелів на день (на саміті у Відні Халіль говорив навіть про 1 млн барелів). Але і крім дій ОПЕК є чинник, який протягом найближчих тижнів буде підштовхувати зростання вартості нафти. Це "операція відплати", яка неминуче вплине на ринок.
Військовий сценарій
Історія минулих нафтових криз (ембарго на постачання нафти арабськими країнами в 1973 році, що послідувало за війною Ізраїлю з Єгиптом і Сирією, Іранська революція в 1979 році і війна в Затоці в 1990-1991 роках) показує, що головною причиною стрімкого зростання цін на нафту є не її абсолютний дефіцит, а порушення (реальне або потенційне) системи поставок.
Ормузську протоку, що з'єднує Перську затоку з Аравійським морем, фактично контролюється Іраном - державою, яке американський Держдепартамент включив до списку підозрюваних у підтримці міжнародного тероризму. Крім того, масштабний американський флот у регіоні сам по собі представляє істотну перешкоду для судноплавства. Левова частка нафти з Перської затоки транспортується танкерами в Західну Європу, Азію і США через Аравійське море, куди в даний час стягуються військово-морські сили США та їх союзників. У альтернативних транспортних коридорів (трубопроводи до портів Червоного і Середземного морів) куди менша пропускна здатність. Навіть якщо в результаті бойових дій жоден танкер не постраждає, польоти бомбардувальників над маршрутами транспортування нафти не додадуть оптимізму нафтотрейдерам - і ціни на нафту зростуть. Як вважає аналітик інвестиційної компанії UFG Дмитро Авдєєв, якщо порушиться стабільність поставок, ціни можуть зрости навіть до 40 доларів за барель.
Страхові компанії з 27 вересня вже ввели нові страхові премії "за військовий ризик" для судів, плаваючих в Індійському океані на північ від 24-ї паралелі. За деякими оцінками, це призведе до зростання страхових надбавок до 50 центів за барель іранської та іракської нафти і 25 центів - за нафту з інших держав Затоки. При цьому розмір страховки середнього танкера збільшиться до 20 тис. доларів на добу. Після терактів в США вартість доставки нафти з Перської затоки в США вже збільшилася майже на 35%. На збільшення кінцевої вартості нафти вплине і зростання витрат західних нафтових компаній, що працюють на Близькому Сході, на охорону нафтових родовищ і танкерів і т. д.
Якщо на Близькому Сході почнуться серйозні бойові дії за участю західних збройних сил, то не можна скидати з рахунків і чинник паніки, що може викликати різке збільшення вартості нафти і нафтопродуктів в Європі і США. Наприклад, в 1973 році з-за панічних настроїв автолюбителів в США, які почали скуповувати бензин, реальне споживання нафти в США на 3 млн барелів на день відставало від обсягів зібраних запасів. Розширення театру військових дій за межі Афганістану буде тільки стимулювати зростання цін: якщо США і їх союзники почнуть антитерористичну операцію в країнах, де знаходяться бази бойовиків Усами бен Ладена (а це і Ємен, і Судан, і Алжир), то дестабілізований може виявитися весь регіон Північної Африки та Близького Сходу, що лише підстьобне зростання цін на нафту. Військова операція, кінчено, збільшить і фізичне споживання нафти. На думку аналітика компанії "НІКойл" Геннадія Красовського, зростання споживання авіаційного палива і флотського мазуту може позначатися на глобальній вартості нафти.
Втім, в серйозній нестабільності нафтового ринку не зацікавлений ніхто: ні експортери нафти, ні її споживачі. І тому заява саудівського міністра нафти і мінеральних ресурсів Алі Ібрахім ель-Наїмі про те, що Саудівська Аравія повністю забезпечить постачання нафти на Захід, навіть якщо США почнуть війну проти країн, які сприяють міжнародним терористам, прозвучала як свого роду гарантія стабільності. Але в той же час країни ОПЕК повні рішучості тримати ціни в межах цінового коридору.
Список літератури
Олександр Кокшаров, Олег Леонов. Маневр ОПЕК
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.finansy.ru/