У рукописні альбоми та піснярі потрапляють, як правило, ті літературні тексти (в основному віршовані), тематика яких близька альбомної: любов, ненависть, взаємовідносини статей, смуток, радість, самотність, щастя і т. д. Л. І. Петіна зазначає: «Переміщаючись на сторінки альбомів, вони [літературні твори - М. К.] зазнають різні смислові трансформації: літературні твори потрапляють до альбому без зазначення авторів, в переадресовані, скороченому або зіпсованому вигляді. Аналіз різночитань показує, що відбір віршів і подальша їх деформація носять регулярний характер ... »[Петіна. 1988: С. 9.] В альбомі зустрічаються художні твори, тексти яких зазнали "редактурі" в різній мірі і за різних обставин:
- У незміненому вигляді (із зазначенням автора, текст не спотворений, збережені особливості авторської орфографії та пунктуації);
- У випадково зміненому вигляді (помилки при списуванні або заучуванні напам'ять, заміна одних слів іншими при збереженні авторської концепції тексту в цілому);
- У переробленому вигляді (свідомий вибір окремого фрагмента тексту, зміна адресата та ін, але зі збереженням тематики та літературної "серйозності");
- В пародійно-зниженому вигляді (пародії-переробки, літературні ремінісценції в самодіяльних текстах). У даній роботі ця група текстів не аналізується [см. про це: Лур'є. 1998, С. 430 - 441].
Тексти першого типу переписуються в альбом для пам'яті, "тому що подобаються" власникові альбому. Тематика цих творів може бути не пов'язана безпосередньо з традиційно альбомної. Так, наприклад, в пісняра Олі К. (1984 р.н., м. Нелідово Тверської обл.), Складеному в 1997 році, серед інших текстів були виявлені вірші М. Ю. Лермонтова "Скеля" і "Парус". Тексти, за повідомленням власниці альбому, були переписані з підручника з літератури за 6 клас, "тому що сподобалися". Подібні тексти самі по собі відповідають смакам та завданням упорядника альбому естетично, ідеологічно, емоційно, асоціативно і т. д., і тому не піддаються переробці.
Коло авторів творів, твори яких потрапляють в альбоми, можна вважати в основному обмеженим рамками шкільної програми з літератури. Характерно, що з'явилися в останні роки в масовому продажі типографські альбоми-заготовки не розширюють коло авторів, а дотримуються вже відомого альбому рукописному набору: Пушкін, Лермонтов, Тютчев, Фет.
Випадково змінені тексти адаптуються до потреб альбому (або упорядника альбому), при цьому змінюється їх прагматична функція.
Л. І. Петіна зазначає: «Що лежить в основі альбому комунікація породжує діалоги між його упорядниками. Вибудовуючи подобу живого спілкування, альбом відтворює і довірче пояснення пише з власником, і репліки втрутився в їхні «розмова» третьої особи, і навіть «бесіду» відразу декількох осіб ». [Петіна. 1988 С. 6] Зауваження дослідниці відносяться до альбомної культурі Х / Х століття. Подібний «діалог» можна спостерігати і на сторінках сучасних альбомів. Тільки тепер альбом не потребує «живих» людей, текст «представляє» себе сам. Таким чином за допомогою текстів відбувається "діалог" між господинею (господарем) альбому і якимсь адресатом (явним або неявним), для якого цей текст як би призначений. Відбувається своєрідне "присвоєння" тексту: він стає "особистим", ліричне "я" поета дуже часто перетворюється на "я" самого власника альбому. За допомогою літературних текстів упорядник альбому "долучається" до "високих почуттів", "справжнім пристрастям"; лірична ситуація драматизується, склад стає високим. Таким чином, вірш знаходить нове життя, далеку від контексту творчості його автора.
Перейдемо до розгляду конкретних прикладів. Хрестоматійне пушкінське "Я вас любив" - мабуть, одне з найбільш часто зустрічаються на сторінках рукописних альбомів віршів. Наведемо два варіанти в тому вигляді, як одні дані в альбомах.
Ларисі.
Я вас любив: любов ще Може
В душі моїй згасла не зовсім
Але нехай вона вас більше нетрівож.
Я не хочу пічаліть вас нічим
Я вас любив безмовно, безнадійно
Те радістю то ревнощами Томім
Я вас любив так щиро так ніжно
Як дай вам Бог коханої побут друг.
А. С. Пушкін 1829
(З альбому вихованця ПВТК № 1 м. Пермі Валерія Б. Особиста колекція автора).
Деякі рядки не дописані, так як не поміщалися цілком на сторінці узкоформатного блокнота. Граматичні помилки очевидні, спостерігаються і зміни слів у порівнянні з оригіналом. Проте вказівка на автора присутній і текст датований точно. Можливо, він вписаний по пам'яті (на це побічно вказує наявність однієї лексичної заміни: "те боязкістю" на "те радістю", а також відсутність авторської пунктуації). При цьому текст, крім естетичної, виконує ще й іншу функцію - функцію "підключення до ситуації". Він забезпечений зверненням - "Ларисі" - що робить його особисто адресованим, лірична ситуація сприймається як суто індивідуальна. Твір є неначе реплікою, відповіддю в заочному діалозі між "Ларисою" і упорядником альбому.
Інший приклад:
Я вас любив, кохання ще, можливо,
В душі моїй згасла не зовсім;
Але нехай вона вас більше не турбує;
Я не хочу засмучувати вас нічим.
Я вас любив, безмовно, безнадійно,
Те боязкістю, то ревнощами Томім;
Я вас любив, так щиро, так ніжно,
Так дай вам Бог коханої бути іншим
(З альбому-пісняра Ірини В., 14 років. 1986 рік. Російський шкільний фольклор, 1998, с. 341).
Текст вписаний без вказівки на автора. Всупереч широкої популярності твори, він сприймається подібно попередньому: "я" в цьому вірші вже не належить Пушкіну, в даному випадку це "я" ліричного героя - близького власниці альбому. Лірична ситуація проектується на життєву (якщо не замінює її).
В іншому потрапив до альбому вірші О. С. Пушкіна змінені тільки знаки пунктуації. Можливо, воно вписано по пам'яті, не виключена і робота з невірним джерелом.
Якщо життя тебе обдурить -
Не журися, не сердься;
У день смутку змирися,
День веселощів, вір, настане.
Серце в майбутньому живе,
Ця понуро;
Всі миттєво, все пройде,
Що пройде, то буде мило.
(З альбому невідомою. Російський шкільний фольклор, 1998, с. 312).
Наступний текст в альбомі малолітнього в'язня відкриває собою розділ "Пісні". Недосвідчений читач навряд чи дізнається вступ до поеми А.С. Пушкіна "Руслан і Людмила", хоча розбіжності з оригіналом незначні. Примітно, що в альбомі текст зберігає свою функцію "введення", своєрідної увертюри до подальших творів.
Для Вас, душі моєї цариці
Красуні, для вас одних
Часів минулих небилиці
У години дозвілля золотих
Під шепіт старовини балакучої
Рукою вірною я писав.
Прийміть працю ви мій грайливий
Ні чиїх не вимагаючи похвал
Щасливий я вже надією слад-
кою, що діва з трепетом любові
Подивиться може бути крадькома
На пісні грішні мої.
(З альбому вихованця ПВТК № 1 м. Пермі. Укладач невідомий. Особиста колекція автора)
Без істотних змін наводиться в альбомі й наступний текст (Пор. з віршем М. Ю. Лермонтова "Жебрак"):
У воріт обителі святої
Стояв, хто просить подаяння,
Бідняк висохлий, ледь живий,
Від борошна, спраги і страждання.
Шматка лише хліба він просив.
І погляд являв живу борошно.
І хто-то камінь поклав
У його простягнуту руку.
Так я просив твоєї любові
З сльозами гіркими, з тугою,
Так почуття найкращі мої обмануті навік тобою.
(З пісняра Ірини В., 14 років, 1986 рік. Російський шкільний фольклор, 1998, с. 346)
Розбіжності з оригіналом у цьому тексті несуттєві, можна припустити, що він був вписаний по пам'яті або переписаний з іншого пісенника: "від борошна" замість "від голоду, а я просив" замість "я молив"; останній рядок повинна бути розділена на дві , змінені розділові знаки.
Ступінь відмінності альбомного варіанту від оригінального тексту далеко не завжди прямо пропорційна ступеню його інтерпретування. Це можна проілюструвати наступним прикладом (розбіжності з лермонтовським текстом вказані в дужках):
"Сон"
Я пам'ятаю ніч в долині Дагестану, (В полуденний жар ...)
З свинцем у грудях лежав нерухомий я,
У грудях моїх, димуючи, виднілася рана, (Глибока ще диміла ...)
По краплях кров сочілася моя. (По краплі ...)
Лежав один я на пісках долини, (... на піску ...)
Уступи скель тісному колі.
І сонце пекло їх жовті вершини
І пекло мене, але спав я мертвим сном.
І снилась мені долина Дагестану, (І снився мені сяючий вогнями)
Розкішний бенкет в рідну сторону. (Вечірній ...)
Серед юних дружин, увінчаних квітами,
Йшла розмова веселий про мене.
Але, в розмову веселий не вступаючи,
Сиділа там задумливо одна,
Її душа, душа її Млада, (І в сумний сон ...)
Бог знає чим була занурена.
І снилась мені долина Дагестану, (І снилась їй ...)
Знайомий труп лежав у долині тієї.
В його грудях ще виднілася рана, (... димуючи чорніла рана)
І кров лилася хладеющей струменем.
(З альбому 1935-1943 років. Російський шкільний фольклор, 1998, с.317)
Зміни в тексті цього вірша значні, але їх не можна вважати свідомими. Вони те саме помилок, які допускає учень при читанні тексту напам'ять: заміна однини на множину ("на пісках" замість "на піску"); заміна епітет ("розкішний бенкет" замість "вечірній бенкет"); спрощення віршового рядка за рахунок повторення слів ("її душа, душа її Млада" замість "і в сумний сон душа її Млада") та ін
Досить часто зустрічається в альбомах колись популярний романс Ю. Жадовський. Правда, для сучасних власників альбомів і піснярів це всього лише вірш:
Ти скоро мене забудеш,
Але я не забуду тебе.
Ти в житті полюбиш - розлюбиш,
Але я ніколи - ніколи ..
Ти нові обличчя побачиш,
Нових людей обереш.
Ти нові почуття дізнаєшся
І, може бути, щастя знайдеш.
(З альбому невідомою. Російський шкільний фольклор, 1998, с. 312).
В оригіналі текст романсу, написаний в 1845 році, виглядає так:
Ти скоро мене забудеш,
Але я не забуду тебе;
Ти в житті розлюбиш, полюбиш,
А я - нікого, ніколи!
Ти нові обличчя побачиш
І нових друзів обереш, -
Ти нові почуття дізнаєшся
І, може бути, щастя знайдеш.
Я - тихо і сумно звершують
Без радощів життєвий шлях;
І як я люблю і страждаю -
Дізнається могила одна.
(Жадовський, 1991, с. 51)
Зауважимо, що альбомний текст не зберіг останні чотири рядки. Мабуть, це пов'язано з тим, що тема смерті не є типовою для альбомних віршів (може бути, її цілком вичерпують так звані жорстокі романси). Крім того, в усіченому вигляді твір Ю. Жадовський дуже близько до жанру альбомного побажання. Ліричне "Я" поступається місцем обігу - "Ти". Показовим є і загальний оптимістичний тон утворився тексту.
Фрагменти віршів зустрічаються в альбомах досить часто. Наведемо ще один:
Як самотня гробниця
увагу подорожнього, кличе,
Так це бліда сторінка
нехай милий погляд твій
залучить.
Бути може багато
років потому випадково
ти до альбому заглянеш
І ці всі рядки прочитавши
Мимоволі про мене вспомянешь!
Муся Шнес.
31 січня. 1918 року.
(Мадригальних альбом Ірини К. 1905 р.н. Особиста колекція автора (копія)).
Перші чотири віршовані рядки взяті з лермонтовського перекладу вірша Д. Байрона "До альбому". Останні рядки ближче всього до специфічно альбомним строфах, наприклад:
Писати я багато вам не буду
Навіщо мені голову ламати.
Одне пишу, що не забуду
І буду часто згадувати;
або:
Коли закінчиш курс науки,
Забудеш школу і мене,
Тоді візьми альбом в руку
І згадай, хто любив тебе.
Фінал вірші у Байрона - Лермонтова інший:
І якщо після багатьох років
Прочитаєш ти, як мріяв поет,
І згадаєш, як тебе любив він,
Те думай, що його вже немає,
Що серце тут поховав він (Лермонтов, 1979, с.366).
Але постать поета як ліричного героя в цілому чужа поетиці сучасного альбому, тому останні рядки вірша зникають з його сторінок.
Крім творів, що включаються в альбоми з незначними змінами, зустрічаються і свідомо трансформовані тексти. Так, наприклад, змінений текст вірша М. Ю. Лермонтова "Я не принижуючи перед тобою ..." В альбомі він виглядає так:
Я не принижуючи перед тобою
Ні твій привіт ні твій докір.
Не владні над моєю душею
знай ми чужі з цього часу
ти забув, але я свободи
для оману не віддам.
і так пожертвувала роки.
твоїм посмішка і очам.
Почну обманювати безбожно
щоб не любити, як ти любив
Іль чоловіків поважати можливо
Коли мені ангел змінив.
(З альбому 1980-х р.р. Особиста колекція автора).
Порушення граматичної норми очевидно. Але більш за все цікавий шлях перетворення. Текст в порівнянні з оригіналом істотно скорочений - викинуто 36 рядків; причому видалені саме ті рядки, ідея яких складна, незрозуміла, а головне, тематично чужа альбому, муки поета залишилися без уваги:
Як знати, можливо, ті миті,
Що протекли біля ніг твоїх,
Я віднімав у натхнення!
А чим ти замінила їх?
Бути може, мислію небесної
І силою духу переконаний,
Я дав би світу дар чудесний,
А мені за те безсмертя він? - І так далі. (Лермонтов, 1979 с. 366)
Текст взято з жіночого альбому, складачці була необхідна заміна адресата. Поет звертався "до неї", альбомний текст - "до нього", отже, змінюється весь лад вірша: жіночий рід замінений на чоловічий. При цьому окремі рядки втратили сенс. У Лермонтова герой обіцяє: "Почну обманювати безбожно, / / Щоб не любити, як я любив ...". Тексту заміна "я" на "ти" обійшлася дорого: "Почну обманювати безбожно, / / Щоб не любити, як ти любив ...". Ще більш барвистий приклад із заміною слова "жінок" на слово "чоловіків": "Іль чоловіків поважати можливо / / Коли мені ангел зрадив". При цьому відбувається збій у віршованій рядку, порушується метрична схема. У нас немає можливості простежити подальший "подорож" тексту по сторінках інших альбомів, але думається, він міг би мати популярність.
Популярність творів А. Фета не так велика, але і його віршам знаходиться місце в альбомі (розбіжності з оригіналом вказані в дужках):
Я тобі нічого не скажу
Я тебе нічим не стривожити (... не стривожити нітрохи)
Але про те, що я мовчки тверджу (І про те ...)
Чому тебе не бачу (Не наважуся ні за що натякнути)
Нічний квітка спить цілий день (Цілий день сплять нічні квіти)
Але як сонце зайде за гай (Але як сонце за гай зайде)
Пишно цвіте бузок (Розкриваються тихо листи)
Але я знаю і пам'ятаю (І я чую, як серце цвіте ... і ще 4 рядки)
Приспів:
Згадай коли цвіли каштани
Згадай перший мрію
Коли струмки дзюркочучи бігли
І нашу першу весну.
(З альбому малолітнього в'язня ПВТК № 1. Пермська обл. 1990 рік. Особиста колекція автора).
Ніякого приспіву у Фета немає, слів таких немає теж. Вірш це відомо, насамперед, як романс. А романс, в силу своєї художньої природи, надзвичайно близький за тематикою і способів її відображення до альбому (Див.: Петровський, 1997, с. 3-60).
Всі наведені вище тексти зі зміною окремих слів не загубили зв'язку зі своєю темою. Але буває так, що, потрапляючи до альбому, текст втрачає і первісний зміст, купуючи новий.
Дума за думою, хвиля за хвилею -
Два прояви стихії однієї:
У серці чи тісному, в безмежному чи море,
Тут - у висновку, там - на просторі -
Той же все вічний прибій і відбій,
Той же все привид тривожно-порожній.
(Тютчев, 1965, с. 137).
Текст-переробка був виявлений на сторінці того ж альбому в'язня-підлітка, що і попередній. Навряд чи підлітку був зрозумілий філософський сенс цього вірша. Але слово "в ув'язненні", ймовірно, не могло залишити його байдужим. Протиставлення "тут" і "там" дуже характерно для фольклору ув'язнених; до знайомого слову "відбій" не вистачає тільки слова "підйом"; замінити перший рядок нескладно. Отриманим оригінальним твором, цілком відповідає загальній тематичної спрямованості альбому, ми завершимо нашу статтю:
Етап за етапом, дзвінок за дзвінком -
Два прояви стихії однієї.
У серці чи тісному, в безмежному чи море,
Тут в ув'язненні, там - на просторі,
Той же вічний підйом і відбій,
Той же все привид тривожно-порожній.
(З альбому малолітнього в'язня А. В.; Пермська область. Складено близько 1990 року. Особиста колекція автора).
Список літератури
Жадовський 1991 - Жадовський Ю. "Ти скоро мене забудеш ..." / / Російський романс. - М., 1991.
Лермонтов 1979 - Лермонтов М. Ю. Собр. соч. в 4 т. Т. 2. - Л., 1979.
Лур'є 1998 - Лур'є М. Л. Пародійна поезія школярів. / / Російський шкільний фольклор. Від "викликання" Пікової дами до сімейних розповідей / Укл. А.Ф. Бєлоусов. - М.: Ладомир, 1998. - 744 с. - (Російська потаємна література).
Петіна 1988 - Петіна Л. І. Художня природа літературного альбому другої половини Х / Х століття. АКД. Тарту, 1988.
Петровський 1997 - Петровський М. Скромна чарівність кічу, або Що є російський романс / / Російський романс на рубежі століть. - Київ, 1997.
Пушкін 1947 - Пушкін А. С. Повне. зібр. соч. в 17 т. Т. 2. - М., 1947.
Російський шкільний фольклор 1998 - Російський шкільний фольклор. Від "викликання" Пікової дами до сімейних розповідей / Укл. А.Ф. Бєлоусов. - М.: Ладомир, 1998. - 744 с. - (Російська потаємна література).
Тютчев 1965 - Тютчев Ф. І. Лірика. У 2 т. Т. 1. - М., 1965. - (Літературні пам'ятники).
Марина Калашникова. Літературні твори в альбомі.