Лісова і деревообробна промисловість - важлива складова економіки України.
Зародження розвитку галузі в Україні відбувається на рубежі ХYШ - ХІХ століть. У цей період створюються дрібні кустарні лісопильно-деревообробні та меблеві підприємства. Лісозаготівлі в переважній більшості районів носять сезонний характер. У другій половині ХIХ століття з'являються лісохімічні виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці і т.п.).
Однак як галузь лісова і деревообробна промисловість сформувалася в 1950-1990 рр.. На підприємствах почали впроваджуватися механізовані й автоматизовані лінії, новітнє устаткування з програмним управлінням, сучасні технології і матеріали, особливо в меблевому виробництві.
Підприємства галузі розташовані на території всіх областей України, у містах Києві та Севастополі.
Пріоритетний розвиток деревообробна і меблева промисловість отримала на півночі і заході країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді мають перевагу цінні хвойні та твердолістовие породи. Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі та Карпатах. Шпільковие насадження займають 43% загальної площі, з них сосна - 33%. Твердолистяні становлять 43%, із них дуб і бук - 32%. Щорічно в Україну заготовлюється близько 13 млн кубометрів деревини.
Промисловий потенціал базових виробництв - деревостружкові і деревоволокнисті плити. На базі поглибленої переробки малоцінної деревини і її відходів створено 25 цехів деревних плит. Найбільші з них - на Костопільському домобудівному комбінаті, Надвірнянському лісокомбінаті, Київському і Черкаському деревообробних комбінатах і інших. Цехи твердих деревоволокністних плит діють на Вигодський лісокомбінаті, Оржевском деревообробному комбінаті і Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.
Виробництво фанери, в тому числі великого формату і водостійкої, зосереджено на підприємствах Карпатського регіону, Рівненської, Черкаської областей і Києва.
Меблева промисловість найбільш розвинена у великих містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися в межах лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська та інші області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств - Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат "Стрий" та інші.
Складовою галузі є лісозаготівельна промисловість. Свого розвитку вона досягла на території Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Основні лісозаготівельні підприємства в цьому регіоні - держлісгоспи Держкомлісу і спеціалізовані підрозділи колишніх лісокомбінатів Мінпромполітики України. Заготівля і вивезені деревини здійснюються на промисловій основі цілий рік.
Лісохімічна підгалузь представлена такими спеціалізованими лісохімічний підприємствами, як Перечинський, Свалявський та Великобичківської лісокомбінати в Закарпатській області та Вигодський лісохімічний завод на Івано-Франківщині. На основі сухої перегонки деревини вони роблять деревне вугілля, оцтову кислоту, а також хімічну продукцію - карбомідних смоли, етілацітат, хімреагентів для буріння свердловин і т.п.
Науково-технічну підтримку галузі забезпечують 6 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів та організацій. Зокрема, головним у галузі досліджень техніки і технології переробки, захисти й облагороджування деревини є Український науково-дослідний інститут механічної обробки деревини.
Український державний інститут з проектування меблів та столярних виробів ("Укргіпромебель") впроваджує технічні новинки у меблеве виробництво.
Відкрите акціонерне товариство "Укргіпродеревпром" займається проектуванням заводів плитних матеріалів і підприємств деревообробної і меблевої промисловості.
Український проектно-конструкторський технологічний інститут (ВАТ "УкрПКТІлеспром", який є головним розробником технічної документації на обладнання, спільно з Львівським проектно-конструкторським технологічним інститутом (ЗАТ "Лесдеревпром") виконує замовлення по проектуванню машин і механізмів.
Створений на підприємствах галузі промисловий потенціал сьогодні цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку в лісопильної продукції, плитних матеріалах, меблях та інших видах продукції з деревини. Однак більшість товарів з-за високої їх собівартості внаслідок високих цін на енергоносії, сировину і матеріали виявилися неконкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Основними експортерами продукції галузі з країн ближнього зарубіжжя є Росія, Білорусь, Киргизстан, Латвія, Молдова та інші держави. З країн далекого зарубіжжя - Німеччина, Бельгія, Польща, Великобританія, Італія, Швейцарія, Чехія, Угорщина, Іспанія, США та інші. Експорт продукції і товарів з деревини в країни далекого зарубіжжя розширює можливості залучення у вітчизняну економіку закордонних виробничих і наукових досягнень вищого рівня.
Важливим аспектом державної промислової політики за останні 5 років стало посилення уваги до розгортання на підприємствах галузі ринкової інфраструктури і створенню високорозвиненого і конкурентоспроможного промислового комплексу за рахунок залучення недержавних інвесторів, зокрема зарубіжних.
У галузі вже створений ряд спільних підприємств з виробництва меблів, продукції деревообробки і т.п. Але їхня частка у валовому продукті галузі незначна.
Разом з тим на переважній більшості підприємств ще немає справжнього власника. Їм, як правило, виступає трудовий колектив, і тому при поділі прибутку перевага віддається формуванню фондів споживання, не відбувається оновлення основних фондів, модернізації устаткування, впровадження нових технологій.
Спад виробництва основних видів продукції привела до зменшення сукупного попиту на ринку праці. За останні роки зайнятість інженерно-технічних працівників і робітників на підприємствах галузі скоротилася більш ніж у 2 рази. Значна частина працівників трудиться в режимі неповного робочого дня (тижня) або перебуває у вимушених відпустках без збереження або з частковим збереженням зарплати.
Через відсутність інвестицій кількість нових робочих місць, створюваних у приватному секторі, не компенсує числа робочих місць, втрачених внаслідок корпоратизації та приватизації державних підприємств. Все це створює певні проблеми у сфері підготовки для потреб галузі фахівців вищої і середньої ланки, а також їх працевлаштування.
За останні 3,5 року більше 240 підприємств, установ і організацій змінили організаційну форму господарювання. Частка державних підприємств складає трохи більше 7%. Це в основному сфера науково-технічного та організаційно-інформаційного забезпечення. У недержавному секторі домінують переважно акціонерні товариства відкритого та закритого типу. На ефективність їх роботи впливають недоліки державної інвестиційної політики, недосконалості фінансово-кредитної системи, тягар податків, а також неузгодженість законодавчої бази і її відставання від вимог часу.
Необоротні зміни, що відбулися у всіх ланках господарського механізму, вимагають залучення значних коштів у стислі терміни. Враховуючи обмеженість внутрішніх джерел фінансування, органами управління приділяється увага по залученню інвестиційних і кредитних ресурсів розвинених країн, міжнародних фінансових організацій і особливо приватних капіталовкладень.
Вигідне географічне розташування Україні і промисловий потенціал, створений на підприємствах лісової і деревообробної промисловості, наявність якісних місцевих лісосировинних ресурсів і кваліфікованих робітників, а також інженерно-технічних кадрів додають підприємствам галузі інвестиційну привабливість. Підготовлені підприємствами попередні інвестиційні заявки на залучення інвестицій підтверджують, що при незначних фінансових вкладеннях можна отримати в короткі терміни прибуток за рахунок швидкого обороту коштів.
Одним з найбільш привабливих для вкладення інвестицій є підприємство з виробництва плит середньої щільності (МДФ) в місті Макіївка Донецької області. Це перше підприємство такого профілю не тільки в Україні, а й у країнах СНД. Вивчення ринків підтверджує значний попит на його продукцію в Україні, країнах СНД і далекого зарубіжжя.
Залучення інвестицій дало би можливість за короткий проміжок часу докорінно реструктуризувати деформовану економіку галузі, упровадити на більш високому рівні досягнення науки і техніки інших країн, реалізувати українські товари з деревини як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, зав'язати взаємовигідні стратегічні відносини між українськими та іноземними підприємствами
Обсяг виробництва лісової і деревообробної промисловості України і що примикає до цих галузей меблевої індустрії сягає $ 1,5 млрд, а темпи зростання складають не менше 20% на рік. Все це, а також безпосередня близькість України до європейських ринків збуту вже залучили в лісову та деревообробну промисловість країни інвесторів зі Швейцарії, Австрії, Польщі. Тепер черга за компаніями з Росії.
Україна як лісова держава
За даними українського державного комітету лісового господарства, показник лісистості в країні становить 15,6%, при тому що в більшості країн Європи норма - 20%. Щоб досягти європейського показника, Україні необхідно посадити 2 млн га нових лісів. Запаси деревини в українських лісах досягають 1,7 млрд кубометрів. Але, за словами заступника голови держкомітету з питань лісового господарства Миколи Ведмідя, "українські ліси, на відміну від російських, здебільшого несуть водоохоронну, захисну і оздоровчу функції і мають лише обмежене експлуатаційне призначення". Іншими словами, лише 50% лісів країни призначено для промислового виробництва деревини. В інших заготівля лісу заборонена.
Середній щорічний приріст у лісах Держкомлісгоспу становить 4 кубометри на один гектар (від 5 кубометрів в Карпатах до 2,5 кубометра в степовій зоні).
Ліси на Україну розташовані дуже нерівномірно - більша частина зосереджена на заході країни - в Карпатах і Поліссі. Коефіцієнт лісистості значно коливається в залежності від області - від 1,2% у Запорізькій до 51% в Закарпатті.
68% лісів розпоряджається Держкомлісгосп, 24% - сільгосппідприємства, 2% - міноборони. Найбільш поширені в країні породи дерев - сосна, дуб, бук, ялинка, береза, ясен, граб. Хвойні ліси займають 42% території, в тому числі 33% - соснові, 43% листяних лісів становлять дуб і бук.
У квітні уряд Японії виділив Україні грант у розмірі $ 320 тис. для підготовки спільного зі Світовим банком проекту відновлення лісів. Ця сума призначена на розробку проекту, проведення семінарів і аналітичних робіт, навчання фахівців.
Проект лісовідновлення, в рамках якого Світовий банк планує виділити Україні близько $ 2 млн, передбачає створення до 15 тис. га нових лісонасаджень переважно в Київській і Житомирській областях (на територіях, що постраждали при аварії на Чорнобильській АЕС).
Одна з цілей проекту лісовідновлення - створення умов для збільшення обсягів поглинання атмосферного вуглецю, що передбачено Кіотським протоколом.
Основною перевагою української лісової промисловості є його близькість до місткими ринками Угорщини, Польщі, Австрії та Німеччини.
Здобиччю лісу на Україну займається безліч приватних підприємців і невеликих фірм, які вирубують близько 400 тис. га лісу на рік. Всі вони віддають частину свого прибутку від продажу деревини східноєвропейським компаніям, велика частина яких належить членам однієї політичної партії. Як розповіла голова івано-франківської обласної організації Партії зелених Надія Рим, більшу частину експорту лісу з Україною контролюють фірми, близькі до перших осіб лояльної до Леоніда Кучми партії СДПУ (о). За даними пані Рим, контроль за експортом здійснюється через акціонерна участь в капіталі східноєвропейських покупців лісу, а також отримання в оренду значних ділянок землі з лісом.
"Нова влада повинна провести інвентаризацію всіх державних земель, і в першу чергу в Карпатах. Все, буквально до останнього квадратного метра, потрібно взяти на облік", - каже Надія Рим.
Того ж думки і депутат ВР України Юрій Кармазін. "За інформацією УБОЗу, тільки в цій області було самовільно вилучено більше 3 тис. га земельних угідь лісового фонду вартістю більше $ 1 млн і безкоштовно передано людям, близьким до СДПУ (о)", - сказав він.
Ще більш категоричний в оцінці ситуації керівник організації "Громадський контроль" Василь Волга. Він розповів, які схеми застосовують близькі до СДПУ (о) компанії: "Купується в Німеччині обладнання для держлісгоспів, варто DM7 тис. - невеликий верстат, який пиляє деревину. На Україні воно поставляється по $ 70 тис. Поставляється в держлісгосп. Гарний бізнес. Те Тобто ви відразу навар собі робите не в два рази, не в десять, а в 20 разів. Мало того, під тиском з Києва - а тих керівників, які не погоджуються, знімають з роботи - держлісгоспи змушують розплачуватися не грошима, а лісом. Причому по втричі заниженій ціні в порівнянні з тією, яка є на ринку. Множимо 20 на 3. Виходить 60 разів. Ця операція триває буквально місяць. І звичайно ж, такі надприбутки будуть змушувати тих людей, які це роблять, йти далі - вони не зупиняться . Поки ми їх не зупинимо ". Пан Волга стверджує, що до 1995 року Україна не експортувала жодного кубометра лісу, "а зараз стала одним з найпотужніших експортерів лісу до Європи. Другим після Росії".
Суцільний зростання
Збільшення заготівлі лісу на Україну призвело до розвитку деревообробної галузі. У ній задіяно 530 середніх підприємств, на яких працює понад 8 тис. осіб. Державних компаній в галузі не залишилося. Деревообробка є одним з лідерів по швидкості оборотності капіталу в країні. За даними Держкомстату, за 2004 рік загальний обсяг виробництва товарної продукції в деревообробці перевищив $ 750 млн. Стільки ж продукції зробила й лісова промисловість країни. Темпи зростання в минулому році склали 27%. Юрій Медведєв, начальник управління деревообробної промисловості Мінпромполітики України, сказав виданню: "Минулий рік не виняток, у нас постійне зростання в деревообробці протягом п'яти років, з того моменту як запрацювала меблева промисловість".
Найбільш динамічне з деревообробних виробництв - випуск деревоплити. Лідери цього виробництва - ЗАТ "Солоницівський КМД", ТОВ "Кроно-Львів" і ЗАТ "Аверс". Виробництвом фанери займаються компанії ТОВ "Ліфан", ТОВ "Уніплит", ТОВ "Черкаський ДОК" - вони випускають майже 90% української фанери.
Обсяг реалізованої продукції з деревини за 2004 рік, за даними держкомстату, складає $ 364 млн.
Фінансовий стан підприємств деревообробної промисловості в поточному році покращився. Так, згідно з даними держкомстату, з початку року підприємства зменшили дебіторську заборгованість на 10%, кредиторську на 2%.
67% підприємств отримали сумарний прибуток $ 15 млн, а 33% зазнали сумарні збитки в розмірі $ 3 млн. У минулому році фінансовий результат був інший: 58% підприємств працювали прибутково, 42% збитково.
Загальний обсяг інвестицій в деревообробку в 2003 році склав $ 24 млн, у 2004-му - вже $ 40 млн. За сім років інтенсивного розвитку українська деревообробка отримала понад $ 130 млн іноземних інвестицій, більшу частину цієї суми вклала швейцарська компанія "Кроно Холдинг", яка купила завод у Львові і компанію ТОВ "Нова Осмолода". "Кроно" реконструювала "Осмолоду", встановивши нові потужності з ламінування деревостружкових плит. Крім того, нову лінію для виготовлення клеєного бруса та меблевих щитів запустило ВАТ "Хонджонковскій завод плетених матеріалів", виробництво клеєного бруса налагодив і концерн "Основа".
Настільки значний обсяг капіталовкладень фахівці пояснюють зростанням внутрішнього ринку і протекціоністською політикою української влади. Кабінет міністрів України намагається захистити вітчизняних виробників меблів і оптимізувати ставки ввізного мита на продукцію деревообробки. Зокрема була підтримана ініціатива компаній "Інтерплит-Надвірна" та "Свиспан", які запропонували провести антидемпінгове розслідування і ввести антидемпінгові заходи щодо імпорту ламінованих деревостружкових плит з Польщі та Словаччини. Міжвідомча комісія, що проводила розслідування, підтвердила факт імпорту ламінованих ДСП за демпінговими цінами і прийняла рішення про введення антидемпінгового мита до 2010 року розміром 25,1% для Польщі, 15,4% - для Словаччини і 11,7% - для словацького виробника Kronospan Slovakia .
На думку експертів, українська деревообробна галузь найближчим часом буде продовжувати рости. Цьому сприятимуть збільшення будівництва житла, підвищення купівельної спроможності населення і подальше зростання обсягів виробництва промислової продукції.
Меблева промисловість
За 2004 рік на Україні було вироблено дерев'яних меблів на $ 285 млн. Найкращі темпи в галузі показують ЗАТ "Новий стиль - Україна", ТОВ "ЕНО Меблі", ТОВ "Гербор Холдинг", ТОВ "Проза". 60% продукції, що випускається в країні меблів - меблі для дому, 35% - офісні меблі. Меблева промисловість - одна з найбільш модернізованих і динамічних галузей у країні. Втім, і тут є проблеми. Одна з них - брак якісної фурнітури та конструкційних матеріалів, зокрема плит MDF, а також недостатнє забезпечення лісосировини фанерного і плиткового виробництв. Інша - низький попит на українські меблі на місцевому ринку і повна відсутність інтересу до неї з боку іноземних покупців. Крім того, на ринок досить серйозно впливають надходження в країну значних обсягів імпортної меблів без належного митного оформлення, недобросовісна конкуренція з боку іноземних компаній, які ввозять на Україні продукцію за демпінговими цінами, наявність підприємств, що працюють в рамках СЕЗ і мають пільги.
"Помаранчева революція" пішла на користь меблевої промисловості
Першими великими інвестиціями в лісову, деревообробну та меблеву промисловість України після перемоги "помаранчевої революції" стануть, мабуть, інвестиції в меблевий сектор. Зараз ведуться переговори про підготовку проекту інвестицій європейського меблевого концерну Fleming в реконструкцію і розвиток івано-франківського меблевого об'єднання "Карпати". На базі ВО "Карпати" передбачається побудувати нові потужності з виробництва меблів. Сумарна вартість проекту - € 5-5,25 млн. Принаймні, про таку суму йшла мова на переговорах глави Івано-Франківської області Романа Ткача і президента Fleming Франкліна Макмеона. Російські інвестори, однак, вважають за краще інвестувати у більш крупні об'єкти. На сьогоднішній день найбільші вкладення російських засобів в ЛПК Україна - це покупка компанією Aimet акцій Херсонського та Ізмаїльського ЦПК в 2002 році і інвестиції групи "Титан" (близької до АЦПК) до Київського картонно-тарний комбінат. З працюючих в Росії великих гравців целюлозно-паперової промисловості найбільший інтерес до українських активів або новим проектам проявляє група Mondi, власник Сиктивкарського ЛПК, проте поки про свою стратегію на Україну вона не оголошувала.
Ліс - для влади
Незважаючи на те що середні запаси древостоя в основних лісових регіонах України - Закарпаття і Житомирській області - перевищують аналогічні среднероссійскій і поступаються лише литовським (якщо розглядати країни колишнього СРСР), структура лісового господарства Україна історично більш схожа на аналогічні структури країн Східної та Центральної Європи - Польщі , Чехії, Австрії, Швейцарії. Використання українських лісів у промисловому виробництві строго регулюється, і, хоча в країні близько 35-40% приросту лісу вирубується, а 60% лісового господарства країни становлять охоронювані лісу, можливостей для розвитку лісового бізнесу тут набагато менше, ніж у Росії. До того ж на Україну, на відміну від Росії, набагато більш сильні зелені, представлені в місцевому парламенті. Тому Україні не втрачає інтересу до реалізації спільних з російськими підприємцями сировинних проектів на території Росії. За неофіційними даними, українські підприємці дуже зацікавлені в інвестиціях у нові проекти в Пермській області, Тюмені, Республіці Комі.
Судячи з усього, з приходом нової влади ситуація в лісопромисловому бізнесі істотно не зміниться - декларована мінекології Україна лісова політика перебуває в руслі політики ЄС у сфері лісокористування. Останнім великим подією в сфері лісокористування на Україну стала передача під контроль держпідприємства "Закарпатагроліс" великих лісових ділянок. Міністерство агрополітики пояснило ці дії необхідністю збереження монополії держави на ліси.