Реферат
з лінгвістики
на тему:
"Лінгвістична і прагматична цінність одиниць семантичного поля" їжа "(на матеріалі сучасного російського дискурсу)"
2008
Взаємовідносини людини з навколишнім світом за своєю суттю носять глибоко прагматичний характер. Для людини будь-яка діяльність має сенс (усвідомлюваний або неусвідомлюваний), тому що вона спрямована на досягнення певної мети. У зв'язку з цим результати людської діяльності можуть розглядатися як у категоріях матеріальних цінностей (одержання конкретних продуктів праці), так і в категоріях нематеріальних (коли метою є досягнення різноманітних психо-емоційних станів або отримання певних реакцій у співрозмовника).
У процесі освоєння дійсності категорія цінності як властивість об'єктів і явищ грає для людини найважливішу роль в осмисленні напрямки і результатів своєї діяльності, коли він переходить від об'єктивних властивостей і характеристик предметів до їх призначенню. "Світ людини - це завжди світ цінностей" [1, с. 49].
Таким чином, у процесі людської діяльності категорії прагматики і цінності нерозривно пов'язані між собою.
Поняття цінності стосовно мови відомо в лінгвістиці завдяки Ф. де Соссюру, який першим чітко сформулював положення про важливість співвідношення знаку з іншими знаками в системі мови [2, с. 148]. Власна значимість кожної одиниці мови визначається ступенем її інтегрованості в мовну систему, тобто здатністю вступати в парадигматичні та синтагматичні відношення у мові. Проте підкреслимо, що значення мовного знака (на відміну від значимості) розкривається поза мовної системи, т, до одиниці мови служать для відображення зовнішніх по відношенню до мови явищ дійсності і їх взаємозв'язків.
Під семантичним полем "Їжа" в даній роботі ми розуміємо сукупність лексичних одиниць, що містять загальну цього "це придатне до споживання" і об'єднаних за ознакою ситуації споживання їжі.
Структура, склад і ієрархія семантичного поля "Їжа", семний набір його одиниць, їх конотативний потенціал значною мірою визначаються особливостями того фрагмента картини світу, яку покриває дане семантичне поле. Специфічне для даного мовного колективу ставлення до певних видів продуктів харчування і ритуалів прийому їжі знаходять вираження в особливих аксеологіческіх характеристиках, експліцитно чи імпліцитно присутніх у значенні даних одиниць, які під впливом прагматичних чинників можуть бути актуалізовані у висловлюванні.
Лінгвістична цінність одиниць семантичного поля "Їжа" визначається, зокрема, на основі їх прагматичного потенціалу (тобто закладеної в їх значенні важливою культурологічної інформації та їх здатності утворювати метафори та інші стилістичні фігури), що відбивається на частотності їх входження до складу прислів'їв , приказок, ідіом, а також на частотності їх використання в дискурсі і в текстах художньої літератури (в референтній ситуації - у всьому різноманітті реалізованих ними функцій, в метафоричному значенні - у складі стійких та авторських паремій). Відзначимо, що в текстах художньої літератури цінність мовних знаків виявляється через співвіднесення об'єктивних мовних значень і смислів, здатних наділяти навіть бідне мовне значення глибоким художнім змістом.
Ступінь інтегрованості одиниць семантичного поля "Їжа", гастрономічних паремій і гастрономічних метафор в мовну систему і культуру на певному етапі розвитку нації може, на нашу думку, бути виявлена в першу чергу на основі кількісного і якісного аналізу використання даних одиниць у сучасній цього етапу дискурсі.
У даній роботі, розглядаючи ступінь інтегрованості одиниць семантичного поля "Їжа" в мовну систему, ми спиралися на дані Словника частотності С.А. Шарова [4]. У першу тисячу найбільш уживаних слів російської мови входять такі номінації, як: хліб, вода, чай, риба, вино, горілка (всього 6 одиниць). У другій тисячі представлені такі номінації, як: їжа, картопля, шматок, їжа, пиво, продукт, м'ясо, масло, молоко, кава (10 одиниць). Третя тисячі включає номінації: плід, гриб, солодкий, яблуко, яйце, коньяк, спирт, борошно, хрін, сіль, харчування, кролик, суп, шматочок, жирний, блюдо, білок, жир, цибулю (19 одиниць). У четверту тисячу входять номінації: напій, зерно, рис, печінка, мак, фрукт, капуста, баран, сік, шампанським (10 одиниць). І, нарешті, всередині п'ятого тисячі найбільш уживаних номінації ми виділяємо наступні одиниці: ягода, огірок, молочний, ікра, стручок, цукерка, віскі, груша, сало, мед, перець, блін, алкоголь, сир, овоч, рибка (16 одиниць) - разом 45 номінацій.
Таким чином, як показало наше дослідження дискурсу (див. нижче), саме ці одиниці, що входять до 5000 найбільш частотних одиниць російської мови, зберігають високий індекс частотності у сучасній російській дискурсі.
Особлива роль їжі в житті людини пояснює виняткову роль і різноманітність цього пласта лексики, а також значну частку одиниць семантичного поля "Їжа" у відсотках в російській паремійного фонді. За частотності входження в стійкі словосполучення вони складають 10% від загальної кількості російських паремій (за Словника прислів'їв і приказок В. І. Даля [5]), що відображають тему віри в Бога (43 з 450), 12% від загального числа російських паремій, корелюють з концептами "щастя", "успіх" (97 із 800) та 19% від всіх російських паремій, корелюють із концептом "достаток". За параметром частотності з лексикою семантичного поля "Їжа" може змагатися тільки лексика, що обслуговує терміносистему фауни. Однак можна з упевненістю стверджувати, що загальна кількість метафор та інших стилістичних фігур, утворених на основі перенесення значення в лексичних одиницях, що належать до семантичного поля "Їжа" (як стійких, закріплених у словниках, так і авторських знахідок), не підлягає точному підрахунку.
Наступним критерієм лінгвістичної цінності одиниць семантичного поля "Їжа" є вільне і багатоаспектний використання одиниць семантичного поля "Їжа" (як у прямому, так і в переносному значенні) у різних видах дискурсу.
На думку Н.Д. Арутюновой, однією стороною дискурс звернений до прагматичної ситуації, яка залучається для визначення його комунікативної адекватності, для виявлення його імплікацій і пресуппозиций. Іншою стороною дискурс звернений до ментальних процесів учасників комунікації: етнографічних, психологічних, соціокультурним правилами і стратегіям породження і розуміння мови [3, с. 147].
У рамках теорії висловлювання або прагматики поняття "дискурсу" трактується, як вплив висловлювання на його одержувача. Невід'ємним компонентом прагматичної інформації є оцінність, яка в свою чергу, тісно взаємопов'язана з такими прагматичними категоріями, як емоційність, експресивність, що відображають здатність мовного знаку через цілісне наочне уявлення висловлювати позамовних зміст з метою характеристики предмета. Будучи етнокультурно і соціально детермінованою, оцінність проявляється у специфічному відборі лінгвістичних засобів для опису фактів і явищ навколишньої дійсності під певним кутом зору. Таким чином, реципієнт отримує інформацію вже певним чином прагматично оброблену.
Особлива роль їжі в житті людини пояснює особливу роль і різноманітність того пласту лексичного складу мови, який відображає в мові цю сферу людської діяльності. Тісний зв'язок з базовими глибинними психічними переживаннями і доступність розуміння подібних переживань більшості членів одномовної соціуму зумовлює її потужний прагматичний потенціал-здатність викликати певні (передбачувані) асоціації і емоції в одержувача тексту.
У нашій роботі ми розглянемо прагматичний потенціал одиниць семантичного поля "Їжа" (переважно гастрономічних метафор) на основі аналізу їх значень і частотності вживання в різних видах дискурсу. (У даному випадку термін "дискурс" вживається для позначення системи обмежень, що накладаються на корпус текстів у силу їх певної соціальної або ідеологічної спрямованості). Аналіз дискурсу також дозволяє виявити і лінгвокультурологічну цінність згаданих одиниць, так само як визначити специфіку та динаміку їх розвитку в досліджуваний період, а також перспективи їх подальшого функціонування.
Проаналізувавши понад 12000 сторінок журналу "Итоги", газет "Версія" і "Аргументи і факти", ми виявили 243 статті, в яких виявили більше 350 випадків вживання одиниць семантичного поля "Їжа", з них 186 - у метафоричному значенні. На основі аналізу цих прикладів, ми можемо стверджувати, що одиниці семантичного поля "Їжа" являють собою дуже продуктивну основу для утворення метафор в таких видах дискурсу, як політичний, соціальний, науковий, спортивний, рекламний дискурс, дискурс мистецтва та бізнесу.
Ось лише кілька прикладів гастрономічних метафор у політичному дискурсі (із загальної кількості виявлених нами 42 випадків вживання):
"Було ясно, що після балтійських шпротів, грузинського" Боржомі "і молдавських вин руки у наших чиновників дійдуть і до" високої "заморської кухні. Тим більше, що наші відносини з Європою киснуть і пліснявіють на очах" (Підсумки, 21.05.07, Г. Санін, "Про смачну і здорову їжу", с. 4).
Про будівництво тунелю під Беринговою протокою: "Все це бенкет глобалізації обійдеться, за попередніми підрахунками, в 50-70 мільярдів доларів - трохи менше нинішнього обсягу Стабфонду" (Підсумки, 23.04.07, О. Владимиров "Полярне злиття", с. 36) .
Про підвищення ціни на газ для Білорусі: "Відносини між Москвою і Мінськом перейшли в нову якість: відомий наказ про" мухи "і" котлети "реально запрацював, і життя в борг для Лукашенка закінчилася" (Підсумки, 06.08.07, "У ритмі" латино ", с. 10).
Про вступ Росії до СОТ, яке гальмується через небажання Росії приймати американські фітостандарти, що негативно позначається на прибутках американських фермерів. "У політичного соусу до американської курятини зовсім інші інгредієнти" (Підсумки, 06.11.07, "Ніжкою по Бушу", с. 10).
Про політичну ситуацію в країні міркує письменник і політолог М. Веллер: "Сьогодні нуртування у нас скінчилося-збереглася ворожнеча півтора десятків владних кланів, які б'ються між собою за шматок пирога, а ми внизу харчуємося крихтами" (АіФ, № 30, 2007, с . 3).
"Як з цього приводу (ханойської декларації країн-АТЕС) пожартував один високопоставлений чиновник," щоб зрозуміти сенс, і пів-літри мало. Проте зерна істини у багатосторінкових документах самітів відшукати можна "(Підсумки, 27.11.06, О. Чудодеев, А. Дітяткін," АТЕС рідний ", с. 28).
"Чи очікує вітчизняний алкогольний ринок кризовий похмілля" (Підсумки, 09.07.07, О. Красавін, "Без вина винні", с. 32).
"У результаті партія перейшла під контроль нового керівництва, а сам Травкін був відправлений на вільні політичні хліба" (Версія, № 32, "Партокражі, с. 11).
"Похвалялася редька, що вона з медом хороша" - говорить народне прислів'я. Однак Миронов з його об'єднавчими ініціативами - це навіть не редька і не хрін "(Підсумки, 11.06.07, Г. Зюганов про пропозицію С. Миронова об'єднати Справедливу Росію і компартію, с. 12).
"На зустрічі з викладачами гуманітарних і суспільних наук Володимир Путін вказав" на кашу в голові і в суспільстві ". Словом, історія (підручники історії - прім.наше) потребує єдиних стандартах" (Підсумки, 02.07.07, В. Сичова, А . Камакін, "Короткий курс", с. 16).
У політичному дискурсі окремо можна виділити гастрономічні метафори, що є одночасно національними маркерами:
"Свинина по-польськи" замітка про вето, накладене Польщею на початок переговорів Росія-ЄС, через призупинення поставок польського м'яса в Росію (Підсумки, 20.11.07, с. 14).
"Котлета по-kyivcKu" назва статті про те, що влада України активно домагаються від ООН та інших міжнародних організацій написання назви своєї країни як Kyiv "(Підсумки, 30.10.07, В. Сичова, О. Сулькін, с. 28).
"Чомусь майже кожен житель вважає своїм обов'язком кинути в цей каламутний смердючий потік (каналізацію в Тегерані) або стаканчик від ворожої кока-коли, або папірець від суверенної шаурми" (Підсумки, 23.04.07, В. Сенін, "В Ірані всі спокійно ", с. 51).
Одиниці семантичного поля "Їжа" також широко використовуються в соціальному дискурсі (34 випадки вживання).
"Середній клас відчув себе при Буші пасинком, якому все частіше дістаються різки і все рідше пряники" (Підсумки, 13.11.07, О. Сулькін, Синій день календаря, с. 38).
Про політику Н. Саркозі: "Простіше кажучи, французам запропоновано" кинути пити, почати працювати "(Підсумки, 14.05.07, К. Привалов," Без комплексів ", с. 42).
Про безпрецедентне рішення ФСБ закрити справу про розголошення державної таємниці щодо Олега Коробейнічева (завідувача лабораторією Інституту хімічної кінетики і горіння Сибірського відділення РАН) "за відсутністю складу злочину" "Можливо, що і дані науки, і голос обуреної громадськості - лише гарнір до головної страви . Коробейнічева відпустили з миром тому, що треба ж когось і відпускати "(Підсумки, 06.08.07, Пардон муа, с. 10).
Про спроби боротися з корупцією в держструктурах: "Російських чиновників обмежать у кишенькових грошах і покарають за перехід на" хлібні "посади в бізнесі" (Підсумки, 20.08.07, С. Сухова, "Кодекс будівельника капіталізму", с. 18).
"Приправте лавром" - так режисер Т. Кеосаян назвав свої роздуми про загальнонаціональну значущості перемоги російської збірної з футболу над командою Англії ("Підсумки", 22.19.07, с. 84)
Специфікою бізнес-дискурсу (всього 11 випадків вживання) є вживання одиниць семантичного поля "Їжа", традиційно описують в російській культурі дохід і дивіденди успішного бізнесу.
"Треба визнати, Європа не готова зустріти наш бізнес хлібом-сіллю" (Підсумки, 06.06.07, С. Панкратов, "Росіяни прийшли", с. 14).
"Обпікшись на борщі" (Підсумки, 02.07.07, С. Панкратов, с. 28) про творця імперії Tetra Рак X. Раусінг та розвитку його бізнесу в Росії.
"Для Росії важливо не зазіватися і не залишитися на бобах. Наші великі земельні площі сільгоспугідь - гарний потенціал для впевненого виходу на міжнародні паливні ринки" (Підсумки, 13.11.06, О. Гаганової, "З присмаком спирту")
"З що залишилися в держвласності майна найбільш ласими шматками для потенційних покупців вважаються" Технопромекспорт "," Ленфільм "і ВВЦ ..." (Підсумки, 23.04.07, О. Смирнов, Неліквід, с. 10) - про плановану розпродажу держвласності.
Про те, як заробити на фондовій біржі, не виходячи з дому. "Заманливо, чи не так? Тільки от на солодке життя під девізом" Ми сидимо, а грошики йдуть "розраховувати не варто ... Решта успішні інвестори продовжують ходити на службу. Більше для душі, для підтримки зв'язків, але зовсім не для їжі" (Підсумки, 23.04.07, М. Бахвалова, Мільйон на дивані, с. 38)
Особливого звучання, засноване на грі словами та образами, отримують гастрономічні метафори в рекламному дискурсі. Ось кілька прикладів з виявлених нами 13 випадків вживання:
У рамках рекламної компанії Berryline компанія Itberry рекламує свою продукцію (послуги мобільного зв'язку) під гаслом "Soberry всі вхідні!" з намальованими ягодами малини (Підсумки, 21.05.06).
"Там сирний дух". Анонс виставки сучасного російського мистецтва - інсталяції московських художників-концептуалістів в Ермітажі під назвою "Полювання на миша" (ELLE, Ш. 12,2006).
Реклама автомобіля Хаммер: "Бруд для машини - насіння. Бензину Хаммер жере як танк, але такі авто не купують, щоб копейнічать" (Підсумки, 02.07.07, М. Борщівський, "Великий брат", с. 38).
Креативний потенціал одиниць семантичного поля "Їжа" найбільшою мірою проявляється у дискурсі, що обслуговує сферу мистецтва (зокрема, в інтерв'ю, у літературознавчих, кінознавчих, театральних, музичних рецензіях). Ось лише кілька цікавих прикладів (з виявлених нами 63 випадків вживання):
На нову книгу Л. Уліцької "Даніель Штайн, перекладач" "Але незважаючи ні на що відірватися від книги важко. І чим більше" солі і перцю "у цьому теологічному трактаті, замаскованому під роман тим цікавіше" (Підсумки, 13.11.06, Е . Белжеларскій, "Теологія", с. 104).
"Земфіра а натюрель" (Підсумки, 29.11.06, Є. Белжеларскій) враження про перший Iive-альбомі співачки.
Про якість сучасних перекладів: "Не те щоб хороші перекладачі перевелися в новому поколінні. Вони існують. Тільки Олена Костюкович спеціалізується на Умберто Еко, Сергій Зенкін знаходиться, в захмарних ейдосферах французькій філософії. Але одними трюфелями ситий не будеш. А хто і як переводить м'ясо і хліб словесності - все те, що нам пропонують як "сучасної" або "неіздававшейся" західної літератури? " (Підсумки, 25.09.06, Є. Белжеларскій, "Баба з возу", с. 103).
"Просто планка обох професій, диригентської та журналістської, впала. І на безриб'ї, право ж, Лебрехт диво як добре читається" (Підсумки, 25.06.07, Є. Белжеларскій, "Рукаміводітелі", с. 80).
У спортивному дискурсі (нами було виявлено та проаналізовано 11 випадків вживання) гастрономічні метафори набувають більш жорстке, безкомпромісне звучання:
"Аршавін не хліб, а Кержаков не пачка масла - їх цілком можна використовувати окремо. У Македонії він (Гус - тренер збірної) приправив тихохідного, але інтелектуального Титова працездатним Біляллетдіновим в центрі. Вийшло досить смачно ..." (Підсумки, 20.11.06, О. Осін, "Чим Гус не жартує, с. 135).
"Завдяки спонсорським грошам бюджети команд стали рости як на дріжджах <...>, в туманний Альбіон хлинув потік зірок першої величини. Без цих самих особистостей, нехай і з самим огидним характером, видовище втрачає гостроту і перетворюється на малоцікаву жуйку" (Підсумки, 23.04.07, Й. Сасі, "Несвятий трійця", с. 138).
У порівнянні з іншими видами дискурсу в плані вживання гастрономічних метафор військовий дискурс більш убогий і передбачуваний (нами було виявлено 3 випадки вживання складових семантичного поля "Їжа"):
Наказ Міністра оборони про розсекречення архівів Великої Вітчизняної війни "Як би там не було, ясно одне:" кухня "Генштабу і Наркомату оборони (шифрограми, якими обмінювалися командувачі фронтами один з одним і з Сталіним) науці недоступна (Підсумки, 16.07.07, Д . Бабиченко "Таємне суспільство", с. 19).
"Американці отримали в своє розпорядження практично всі компоненти унікального комплексу за винятком РЛС програмного огляду" Імбир ", і тепер навіть неможливо припустити, скільки російської військово-технічної думки сконцентровано в аналогічних американських системах" (Підсумки, 23.04.07, О. Андрєєв, Ліцензія на крадіжку, с. 34).
Значно більші можливості для метафоричного переосмислення одиниць семантичного поля "Їжа" надає науково-технічний дискурс (5 випадків вживання):
Назва статті А. Гаганової "Міцний горішок" (Підсумки, 06.11.07): російські вчені навчилися вирощувати штучні алмази неземного досконалості.
"Підводна жратва" - назва замітки про виявлений затонулому кораблі, в трюмах якого знаходився цінний вантаж-делікатеси, призначені для багатих римських патриціїв (Підсумки, 20.11.06).
"Суп юрського періоду" - повідомлення про те, що китайські селяни провінції Ханані вживають в їжу останки динозаврів-варять з них суп (Підсумки, 06.08.07).
Вчені, намагаючись зрозуміти природу і механіку тектонічних процесів, вивчають льодовий покрив озера Байкал - "Коктейль з льодом" (Підсумки, 23.04.07 Д. Сурін, с. 140).
"Яблучний компот" - повідомлення про оновлення продуктової лінійки корпорації Apple (Підсумки, 21.05.07).
Окремо хотілося б відзначити випадки вживання метафор та інших стилістичних фігур, що відображають національні традиції харчування:
"Пінта-грами" - назва замітки про відмову Великобританії перейти на метричну систему мір (Підсумки, 14.05.17, с. 7).
"Сирослов" - назва замітки про спробу американських експертів з харчування вербально охарактеризувати смакові якості відомих французьких сирів (Підсумки, 01.03.07, с. 8).
"Голова комітету з міжнародних справ Палати представників Том Лантес виявив подібність кремлівської команди з морячком Папа. Там, мовляв," їдять шпинат нафтових прибутків, після чого, накачавши м'язи, починають загрожувати захід ракетами "(Підсумки, 25.05.07, Н. Зимін, "Крихітка Буш до батька прийшов", с. 40).
"Поки її батько Чжан Ден був офіцером народно-визвольної армії, сім'я ще якось перебивалася з рису на воду.
Але після того як ... її батька оголосили контрреволюціонером і засудили до тривалого терміну ув'язнення, життя стало просто нестерпним "(Підсумки, 20.08.07, О. Чудодеев," Королева великий смітника ", с. 35) про найбагатшій жінці Землі - китаянці Чжан Інь.
Таким чином, частоту вживання одиниць семантичного поля "Їжа" у різних видах дискурсу в їх прямому значенні для опису референтних ситуацій та у складі стилістичних фігур, дозволяє зробити висновок про їхню велику лінгвістичної цінності та високому дискурсивному потенціалі.
Бібліографічний список
1. Гусєв С.С., Тульчинський Г.Л. Проблема розуміння у філософії. - М.: Політвидав, 1985. - 192 с.
2. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики / / Ф.де Соссюр. Праці з мовознавства. - М.: Прогрес, 1977. - С. 31-269.
3. Арутюнова Н.Д. Метафора і дискурс / / Теорія метафори. -М, 1990.-С.
4. Шаров С.А. Словник частотності. - М, 2005.
5. Даль В.І. Прислів'я російського народу. У двох томах. - М.: Художня література. - 1984. - Т. 1, - 383 с, Т. 2, -399 с.
з лінгвістики
на тему:
"Лінгвістична і прагматична цінність одиниць семантичного поля" їжа "(на матеріалі сучасного російського дискурсу)"
2008
Взаємовідносини людини з навколишнім світом за своєю суттю носять глибоко прагматичний характер. Для людини будь-яка діяльність має сенс (усвідомлюваний або неусвідомлюваний), тому що вона спрямована на досягнення певної мети. У зв'язку з цим результати людської діяльності можуть розглядатися як у категоріях матеріальних цінностей (одержання конкретних продуктів праці), так і в категоріях нематеріальних (коли метою є досягнення різноманітних психо-емоційних станів або отримання певних реакцій у співрозмовника).
У процесі освоєння дійсності категорія цінності як властивість об'єктів і явищ грає для людини найважливішу роль в осмисленні напрямки і результатів своєї діяльності, коли він переходить від об'єктивних властивостей і характеристик предметів до їх призначенню. "Світ людини - це завжди світ цінностей" [1, с. 49].
Таким чином, у процесі людської діяльності категорії прагматики і цінності нерозривно пов'язані між собою.
Поняття цінності стосовно мови відомо в лінгвістиці завдяки Ф. де Соссюру, який першим чітко сформулював положення про важливість співвідношення знаку з іншими знаками в системі мови [2, с. 148]. Власна значимість кожної одиниці мови визначається ступенем її інтегрованості в мовну систему, тобто здатністю вступати в парадигматичні та синтагматичні відношення у мові. Проте підкреслимо, що значення мовного знака (на відміну від значимості) розкривається поза мовної системи, т, до одиниці мови служать для відображення зовнішніх по відношенню до мови явищ дійсності і їх взаємозв'язків.
Під семантичним полем "Їжа" в даній роботі ми розуміємо сукупність лексичних одиниць, що містять загальну цього "це придатне до споживання" і об'єднаних за ознакою ситуації споживання їжі.
Структура, склад і ієрархія семантичного поля "Їжа", семний набір його одиниць, їх конотативний потенціал значною мірою визначаються особливостями того фрагмента картини світу, яку покриває дане семантичне поле. Специфічне для даного мовного колективу ставлення до певних видів продуктів харчування і ритуалів прийому їжі знаходять вираження в особливих аксеологіческіх характеристиках, експліцитно чи імпліцитно присутніх у значенні даних одиниць, які під впливом прагматичних чинників можуть бути актуалізовані у висловлюванні.
Лінгвістична цінність одиниць семантичного поля "Їжа" визначається, зокрема, на основі їх прагматичного потенціалу (тобто закладеної в їх значенні важливою культурологічної інформації та їх здатності утворювати метафори та інші стилістичні фігури), що відбивається на частотності їх входження до складу прислів'їв , приказок, ідіом, а також на частотності їх використання в дискурсі і в текстах художньої літератури (в референтній ситуації - у всьому різноманітті реалізованих ними функцій, в метафоричному значенні - у складі стійких та авторських паремій). Відзначимо, що в текстах художньої літератури цінність мовних знаків виявляється через співвіднесення об'єктивних мовних значень і смислів, здатних наділяти навіть бідне мовне значення глибоким художнім змістом.
Ступінь інтегрованості одиниць семантичного поля "Їжа", гастрономічних паремій і гастрономічних метафор в мовну систему і культуру на певному етапі розвитку нації може, на нашу думку, бути виявлена в першу чергу на основі кількісного і якісного аналізу використання даних одиниць у сучасній цього етапу дискурсі.
У даній роботі, розглядаючи ступінь інтегрованості одиниць семантичного поля "Їжа" в мовну систему, ми спиралися на дані Словника частотності С.А. Шарова [4]. У першу тисячу найбільш уживаних слів російської мови входять такі номінації, як: хліб, вода, чай, риба, вино, горілка (всього 6 одиниць). У другій тисячі представлені такі номінації, як: їжа, картопля, шматок, їжа, пиво, продукт, м'ясо, масло, молоко, кава (10 одиниць). Третя тисячі включає номінації: плід, гриб, солодкий, яблуко, яйце, коньяк, спирт, борошно, хрін, сіль, харчування, кролик, суп, шматочок, жирний, блюдо, білок, жир, цибулю (19 одиниць). У четверту тисячу входять номінації: напій, зерно, рис, печінка, мак, фрукт, капуста, баран, сік, шампанським (10 одиниць). І, нарешті, всередині п'ятого тисячі найбільш уживаних номінації ми виділяємо наступні одиниці: ягода, огірок, молочний, ікра, стручок, цукерка, віскі, груша, сало, мед, перець, блін, алкоголь, сир, овоч, рибка (16 одиниць) - разом 45 номінацій.
Таким чином, як показало наше дослідження дискурсу (див. нижче), саме ці одиниці, що входять до 5000 найбільш частотних одиниць російської мови, зберігають високий індекс частотності у сучасній російській дискурсі.
Особлива роль їжі в житті людини пояснює виняткову роль і різноманітність цього пласта лексики, а також значну частку одиниць семантичного поля "Їжа" у відсотках в російській паремійного фонді. За частотності входження в стійкі словосполучення вони складають 10% від загальної кількості російських паремій (за Словника прислів'їв і приказок В. І. Даля [5]), що відображають тему віри в Бога (43 з 450), 12% від загального числа російських паремій, корелюють з концептами "щастя", "успіх" (97 із 800) та 19% від всіх російських паремій, корелюють із концептом "достаток". За параметром частотності з лексикою семантичного поля "Їжа" може змагатися тільки лексика, що обслуговує терміносистему фауни. Однак можна з упевненістю стверджувати, що загальна кількість метафор та інших стилістичних фігур, утворених на основі перенесення значення в лексичних одиницях, що належать до семантичного поля "Їжа" (як стійких, закріплених у словниках, так і авторських знахідок), не підлягає точному підрахунку.
Наступним критерієм лінгвістичної цінності одиниць семантичного поля "Їжа" є вільне і багатоаспектний використання одиниць семантичного поля "Їжа" (як у прямому, так і в переносному значенні) у різних видах дискурсу.
На думку Н.Д. Арутюновой, однією стороною дискурс звернений до прагматичної ситуації, яка залучається для визначення його комунікативної адекватності, для виявлення його імплікацій і пресуппозиций. Іншою стороною дискурс звернений до ментальних процесів учасників комунікації: етнографічних, психологічних, соціокультурним правилами і стратегіям породження і розуміння мови [3, с. 147].
У рамках теорії висловлювання або прагматики поняття "дискурсу" трактується, як вплив висловлювання на його одержувача. Невід'ємним компонентом прагматичної інформації є оцінність, яка в свою чергу, тісно взаємопов'язана з такими прагматичними категоріями, як емоційність, експресивність, що відображають здатність мовного знаку через цілісне наочне уявлення висловлювати позамовних зміст з метою характеристики предмета. Будучи етнокультурно і соціально детермінованою, оцінність проявляється у специфічному відборі лінгвістичних засобів для опису фактів і явищ навколишньої дійсності під певним кутом зору. Таким чином, реципієнт отримує інформацію вже певним чином прагматично оброблену.
Особлива роль їжі в житті людини пояснює особливу роль і різноманітність того пласту лексичного складу мови, який відображає в мові цю сферу людської діяльності. Тісний зв'язок з базовими глибинними психічними переживаннями і доступність розуміння подібних переживань більшості членів одномовної соціуму зумовлює її потужний прагматичний потенціал-здатність викликати певні (передбачувані) асоціації і емоції в одержувача тексту.
У нашій роботі ми розглянемо прагматичний потенціал одиниць семантичного поля "Їжа" (переважно гастрономічних метафор) на основі аналізу їх значень і частотності вживання в різних видах дискурсу. (У даному випадку термін "дискурс" вживається для позначення системи обмежень, що накладаються на корпус текстів у силу їх певної соціальної або ідеологічної спрямованості). Аналіз дискурсу також дозволяє виявити і лінгвокультурологічну цінність згаданих одиниць, так само як визначити специфіку та динаміку їх розвитку в досліджуваний період, а також перспективи їх подальшого функціонування.
Проаналізувавши понад 12000 сторінок журналу "Итоги", газет "Версія" і "Аргументи і факти", ми виявили 243 статті, в яких виявили більше 350 випадків вживання одиниць семантичного поля "Їжа", з них 186 - у метафоричному значенні. На основі аналізу цих прикладів, ми можемо стверджувати, що одиниці семантичного поля "Їжа" являють собою дуже продуктивну основу для утворення метафор в таких видах дискурсу, як політичний, соціальний, науковий, спортивний, рекламний дискурс, дискурс мистецтва та бізнесу.
Ось лише кілька прикладів гастрономічних метафор у політичному дискурсі (із загальної кількості виявлених нами 42 випадків вживання):
"Було ясно, що після балтійських шпротів, грузинського" Боржомі "і молдавських вин руки у наших чиновників дійдуть і до" високої "заморської кухні. Тим більше, що наші відносини з Європою киснуть і пліснявіють на очах" (Підсумки, 21.05.07, Г. Санін, "Про смачну і здорову їжу", с. 4).
Про будівництво тунелю під Беринговою протокою: "Все це бенкет глобалізації обійдеться, за попередніми підрахунками, в 50-70 мільярдів доларів - трохи менше нинішнього обсягу Стабфонду" (Підсумки, 23.04.07, О. Владимиров "Полярне злиття", с. 36) .
Про підвищення ціни на газ для Білорусі: "Відносини між Москвою і Мінськом перейшли в нову якість: відомий наказ про" мухи "і" котлети "реально запрацював, і життя в борг для Лукашенка закінчилася" (Підсумки, 06.08.07, "У ритмі" латино ", с. 10).
Про вступ Росії до СОТ, яке гальмується через небажання Росії приймати американські фітостандарти, що негативно позначається на прибутках американських фермерів. "У політичного соусу до американської курятини зовсім інші інгредієнти" (Підсумки, 06.11.07, "Ніжкою по Бушу", с. 10).
Про політичну ситуацію в країні міркує письменник і політолог М. Веллер: "Сьогодні нуртування у нас скінчилося-збереглася ворожнеча півтора десятків владних кланів, які б'ються між собою за шматок пирога, а ми внизу харчуємося крихтами" (АіФ, № 30, 2007, с . 3).
"Як з цього приводу (ханойської декларації країн-АТЕС) пожартував один високопоставлений чиновник," щоб зрозуміти сенс, і пів-літри мало. Проте зерна істини у багатосторінкових документах самітів відшукати можна "(Підсумки, 27.11.06, О. Чудодеев, А. Дітяткін," АТЕС рідний ", с. 28).
"Чи очікує вітчизняний алкогольний ринок кризовий похмілля" (Підсумки, 09.07.07, О. Красавін, "Без вина винні", с. 32).
"У результаті партія перейшла під контроль нового керівництва, а сам Травкін був відправлений на вільні політичні хліба" (Версія, № 32, "Партокражі, с. 11).
"Похвалялася редька, що вона з медом хороша" - говорить народне прислів'я. Однак Миронов з його об'єднавчими ініціативами - це навіть не редька і не хрін "(Підсумки, 11.06.07, Г. Зюганов про пропозицію С. Миронова об'єднати Справедливу Росію і компартію, с. 12).
"На зустрічі з викладачами гуманітарних і суспільних наук Володимир Путін вказав" на кашу в голові і в суспільстві ". Словом, історія (підручники історії - прім.наше) потребує єдиних стандартах" (Підсумки, 02.07.07, В. Сичова, А . Камакін, "Короткий курс", с. 16).
У політичному дискурсі окремо можна виділити гастрономічні метафори, що є одночасно національними маркерами:
"Свинина по-польськи" замітка про вето, накладене Польщею на початок переговорів Росія-ЄС, через призупинення поставок польського м'яса в Росію (Підсумки, 20.11.07, с. 14).
"Котлета по-kyivcKu" назва статті про те, що влада України активно домагаються від ООН та інших міжнародних організацій написання назви своєї країни як Kyiv "(Підсумки, 30.10.07, В. Сичова, О. Сулькін, с. 28).
"Чомусь майже кожен житель вважає своїм обов'язком кинути в цей каламутний смердючий потік (каналізацію в Тегерані) або стаканчик від ворожої кока-коли, або папірець від суверенної шаурми" (Підсумки, 23.04.07, В. Сенін, "В Ірані всі спокійно ", с. 51).
Одиниці семантичного поля "Їжа" також широко використовуються в соціальному дискурсі (34 випадки вживання).
"Середній клас відчув себе при Буші пасинком, якому все частіше дістаються різки і все рідше пряники" (Підсумки, 13.11.07, О. Сулькін, Синій день календаря, с. 38).
Про політику Н. Саркозі: "Простіше кажучи, французам запропоновано" кинути пити, почати працювати "(Підсумки, 14.05.07, К. Привалов," Без комплексів ", с. 42).
Про безпрецедентне рішення ФСБ закрити справу про розголошення державної таємниці щодо Олега Коробейнічева (завідувача лабораторією Інституту хімічної кінетики і горіння Сибірського відділення РАН) "за відсутністю складу злочину" "Можливо, що і дані науки, і голос обуреної громадськості - лише гарнір до головної страви . Коробейнічева відпустили з миром тому, що треба ж когось і відпускати "(Підсумки, 06.08.07, Пардон муа, с. 10).
Про спроби боротися з корупцією в держструктурах: "Російських чиновників обмежать у кишенькових грошах і покарають за перехід на" хлібні "посади в бізнесі" (Підсумки, 20.08.07, С. Сухова, "Кодекс будівельника капіталізму", с. 18).
"Приправте лавром" - так режисер Т. Кеосаян назвав свої роздуми про загальнонаціональну значущості перемоги російської збірної з футболу над командою Англії ("Підсумки", 22.19.07, с. 84)
Специфікою бізнес-дискурсу (всього 11 випадків вживання) є вживання одиниць семантичного поля "Їжа", традиційно описують в російській культурі дохід і дивіденди успішного бізнесу.
"Треба визнати, Європа не готова зустріти наш бізнес хлібом-сіллю" (Підсумки, 06.06.07, С. Панкратов, "Росіяни прийшли", с. 14).
"Обпікшись на борщі" (Підсумки, 02.07.07, С. Панкратов, с. 28) про творця імперії Tetra Рак X. Раусінг та розвитку його бізнесу в Росії.
"Для Росії важливо не зазіватися і не залишитися на бобах. Наші великі земельні площі сільгоспугідь - гарний потенціал для впевненого виходу на міжнародні паливні ринки" (Підсумки, 13.11.06, О. Гаганової, "З присмаком спирту")
"З що залишилися в держвласності майна найбільш ласими шматками для потенційних покупців вважаються" Технопромекспорт "," Ленфільм "і ВВЦ ..." (Підсумки, 23.04.07, О. Смирнов, Неліквід, с. 10) - про плановану розпродажу держвласності.
Про те, як заробити на фондовій біржі, не виходячи з дому. "Заманливо, чи не так? Тільки от на солодке життя під девізом" Ми сидимо, а грошики йдуть "розраховувати не варто ... Решта успішні інвестори продовжують ходити на службу. Більше для душі, для підтримки зв'язків, але зовсім не для їжі" (Підсумки, 23.04.07, М. Бахвалова, Мільйон на дивані, с. 38)
Особливого звучання, засноване на грі словами та образами, отримують гастрономічні метафори в рекламному дискурсі. Ось кілька прикладів з виявлених нами 13 випадків вживання:
У рамках рекламної компанії Berryline компанія Itberry рекламує свою продукцію (послуги мобільного зв'язку) під гаслом "Soberry всі вхідні!" з намальованими ягодами малини (Підсумки, 21.05.06).
"Там сирний дух". Анонс виставки сучасного російського мистецтва - інсталяції московських художників-концептуалістів в Ермітажі під назвою "Полювання на миша" (ELLE, Ш. 12,2006).
Реклама автомобіля Хаммер: "Бруд для машини - насіння. Бензину Хаммер жере як танк, але такі авто не купують, щоб копейнічать" (Підсумки, 02.07.07, М. Борщівський, "Великий брат", с. 38).
Креативний потенціал одиниць семантичного поля "Їжа" найбільшою мірою проявляється у дискурсі, що обслуговує сферу мистецтва (зокрема, в інтерв'ю, у літературознавчих, кінознавчих, театральних, музичних рецензіях). Ось лише кілька цікавих прикладів (з виявлених нами 63 випадків вживання):
На нову книгу Л. Уліцької "Даніель Штайн, перекладач" "Але незважаючи ні на що відірватися від книги важко. І чим більше" солі і перцю "у цьому теологічному трактаті, замаскованому під роман тим цікавіше" (Підсумки, 13.11.06, Е . Белжеларскій, "Теологія", с. 104).
"Земфіра а натюрель" (Підсумки, 29.11.06, Є. Белжеларскій) враження про перший Iive-альбомі співачки.
Про якість сучасних перекладів: "Не те щоб хороші перекладачі перевелися в новому поколінні. Вони існують. Тільки Олена Костюкович спеціалізується на Умберто Еко, Сергій Зенкін знаходиться, в захмарних ейдосферах французькій філософії. Але одними трюфелями ситий не будеш. А хто і як переводить м'ясо і хліб словесності - все те, що нам пропонують як "сучасної" або "неіздававшейся" західної літератури? " (Підсумки, 25.09.06, Є. Белжеларскій, "Баба з возу", с. 103).
"Просто планка обох професій, диригентської та журналістської, впала. І на безриб'ї, право ж, Лебрехт диво як добре читається" (Підсумки, 25.06.07, Є. Белжеларскій, "Рукаміводітелі", с. 80).
У спортивному дискурсі (нами було виявлено та проаналізовано 11 випадків вживання) гастрономічні метафори набувають більш жорстке, безкомпромісне звучання:
"Аршавін не хліб, а Кержаков не пачка масла - їх цілком можна використовувати окремо. У Македонії він (Гус - тренер збірної) приправив тихохідного, але інтелектуального Титова працездатним Біляллетдіновим в центрі. Вийшло досить смачно ..." (Підсумки, 20.11.06, О. Осін, "Чим Гус не жартує, с. 135).
"Завдяки спонсорським грошам бюджети команд стали рости як на дріжджах <...>, в туманний Альбіон хлинув потік зірок першої величини. Без цих самих особистостей, нехай і з самим огидним характером, видовище втрачає гостроту і перетворюється на малоцікаву жуйку" (Підсумки, 23.04.07, Й. Сасі, "Несвятий трійця", с. 138).
У порівнянні з іншими видами дискурсу в плані вживання гастрономічних метафор військовий дискурс більш убогий і передбачуваний (нами було виявлено 3 випадки вживання складових семантичного поля "Їжа"):
Наказ Міністра оборони про розсекречення архівів Великої Вітчизняної війни "Як би там не було, ясно одне:" кухня "Генштабу і Наркомату оборони (шифрограми, якими обмінювалися командувачі фронтами один з одним і з Сталіним) науці недоступна (Підсумки, 16.07.07, Д . Бабиченко "Таємне суспільство", с. 19).
"Американці отримали в своє розпорядження практично всі компоненти унікального комплексу за винятком РЛС програмного огляду" Імбир ", і тепер навіть неможливо припустити, скільки російської військово-технічної думки сконцентровано в аналогічних американських системах" (Підсумки, 23.04.07, О. Андрєєв, Ліцензія на крадіжку, с. 34).
Значно більші можливості для метафоричного переосмислення одиниць семантичного поля "Їжа" надає науково-технічний дискурс (5 випадків вживання):
Назва статті А. Гаганової "Міцний горішок" (Підсумки, 06.11.07): російські вчені навчилися вирощувати штучні алмази неземного досконалості.
"Підводна жратва" - назва замітки про виявлений затонулому кораблі, в трюмах якого знаходився цінний вантаж-делікатеси, призначені для багатих римських патриціїв (Підсумки, 20.11.06).
"Суп юрського періоду" - повідомлення про те, що китайські селяни провінції Ханані вживають в їжу останки динозаврів-варять з них суп (Підсумки, 06.08.07).
Вчені, намагаючись зрозуміти природу і механіку тектонічних процесів, вивчають льодовий покрив озера Байкал - "Коктейль з льодом" (Підсумки, 23.04.07 Д. Сурін, с. 140).
"Яблучний компот" - повідомлення про оновлення продуктової лінійки корпорації Apple (Підсумки, 21.05.07).
Окремо хотілося б відзначити випадки вживання метафор та інших стилістичних фігур, що відображають національні традиції харчування:
"Пінта-грами" - назва замітки про відмову Великобританії перейти на метричну систему мір (Підсумки, 14.05.17, с. 7).
"Сирослов" - назва замітки про спробу американських експертів з харчування вербально охарактеризувати смакові якості відомих французьких сирів (Підсумки, 01.03.07, с. 8).
"Голова комітету з міжнародних справ Палати представників Том Лантес виявив подібність кремлівської команди з морячком Папа. Там, мовляв," їдять шпинат нафтових прибутків, після чого, накачавши м'язи, починають загрожувати захід ракетами "(Підсумки, 25.05.07, Н. Зимін, "Крихітка Буш до батька прийшов", с. 40).
"Поки її батько Чжан Ден був офіцером народно-визвольної армії, сім'я ще якось перебивалася з рису на воду.
Але після того як ... її батька оголосили контрреволюціонером і засудили до тривалого терміну ув'язнення, життя стало просто нестерпним "(Підсумки, 20.08.07, О. Чудодеев," Королева великий смітника ", с. 35) про найбагатшій жінці Землі - китаянці Чжан Інь.
Таким чином, частоту вживання одиниць семантичного поля "Їжа" у різних видах дискурсу в їх прямому значенні для опису референтних ситуацій та у складі стилістичних фігур, дозволяє зробити висновок про їхню велику лінгвістичної цінності та високому дискурсивному потенціалі.
Бібліографічний список
1. Гусєв С.С., Тульчинський Г.Л. Проблема розуміння у філософії. - М.: Політвидав, 1985. - 192 с.
2. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики / / Ф.де Соссюр. Праці з мовознавства. - М.: Прогрес, 1977. - С. 31-269.
3. Арутюнова Н.Д. Метафора і дискурс / / Теорія метафори. -М, 1990.-С.
4. Шаров С.А. Словник частотності. - М, 2005.
5. Даль В.І. Прислів'я російського народу. У двох томах. - М.: Художня література. - 1984. - Т. 1, - 383 с, Т. 2, -399 с.