Кулінарна лексика в німецькому мовою 2

Курсова робота

Тема:

Кулінарна лексика в німецькій мові

ЗМІСТ
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..... 3
1. Особливості кулінарної лексики ... ... ... ... ... ... ................................ 4
1.1. Слабкі дієслова ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
1.2. Сильні дієслова ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 8
1.3. Імена іменники ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... .. 10
1.4. Прислівники, прикметники та інші частини мови ... ... ... ... ... .. 15
1.5. Словотвір. Субстантивація дієслів ... ... ... ... ... .... 16
2. Практичне застосування кулінарної лексики
в німецькій мові ... .... ... ........................................... ............................. 18
2.1. Im Restaurant / Cafe (У ресторані / Кафе) ... ... ... ... ... ... ... .... 18
2.2. Мовні кліше і вирази ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
2.3. Speisekarte (Меню) ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 22
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 30

ВСТУП
Лексикологія (гр. lexikуs - що відноситься до слова, logos - вчення) - це розділ науки про мову, який вивчає словниковий склад мови, або лексику. У лексикології вивчається слово як індивідуальна одиниця, а також місце слова в лексичній системі сучасної німецької мови. Одним з основних розділів лексикології є семасіології (гр. semasia - значення, logos - вчення), або семантика (гр. sema - знак) що вивчає всі питання, пов'язані зі значенням слова, а також зміни значення слова. Крім семантики слова, лексикологія вивчає питання походження і формування лексики сучасної мови, відносини слова до активного чи пасивного словникового складу, тобто визначає місце слова в лексичній системі, а також у системі функціональних стилів мови (нейтрального, наукового, ділового і т.д.). Лексикологія вивчає словниковий склад мови в його сучасному стані, а також питання зміни словникового складу мови, зміни значення слова, основні тенденції розвитку словникової системи мови, виявляються причини зміни значення слова і словникового складу мови в цілому.
Спеціальним розділом лексикології є етимологія (гр. йtymon - справжнє значення слова) - наука, що вивчає походження слова.
Таким чином, предметом лексикології є словниковий склад мови - внутрішньо організована (не просто сумарна) сукупність лексичних одиниць, пов'язаних між собою певними, відносно стійкими відносинами, що функціонують і розвиваються за певними, властивим німецької мови законам. Словниковий склад являє собою єдину лексико-семантичну систему мови, яка як підсистема входить у загальномовному систему німецької мови.
У цій роботі розглядається кулінарна лексика німецької мови, її особливості та практичне застосування.

1. особливості кулінарної лексики
Кухня в німецькомовних країнах, і особливо в Німеччині, сьогодні значною мірою інтернаціоналізований і включає в себе елементи традицій дуже багатьох країн. Лише в невеликих фірмових ресторанчиках «під старовину» Ви ще можете замовити собі споконвічно німецькі страви. У більшості ж ресторанів і кафе готелів асортимент страв доволі демократичний і розрахований на масового клієнта. У більшості готелів вартість сніданку включена у вартість номера. Сам же сніданок, як правило, являє собою так званий «шведський стіл», коли Ви вибираєте з десятка страв, що стоять на великому столі, і можете особисто «скласти» собі меню за власним смаком.
Традиційний німецький сніданок не представляє собою будь-якого яскравого своєрідності, хоча деякі типові його елементи можна назвати: це майже завжди яйце («в мішечок» або круте; причому їдять його тільки на підставці ложечкою, зрізавши ножем верхівку), бутерброди з шинкою і помідорами або з сиром, сосиски з гірчицею, різноманітні овочеві салати, булочка з маслом і джемом або медом і незмінний кави (з вершками або чорний).
Про каву варто сказати окремо. За жартівливим висловом самих німців, кава - це «національний німецький напій». У Німеччині та Австрії його п'ють у величезних кількостях і величезному наборі сортів. Тільки за офіційною статистикою, середній німець випиває близько 180 л кави на рік (10-12 чашок на день). Єдина область Німеччини, де більш популярний чай, - це восточнофрізскіе землі (міста Емден, Евер, Віл'гел'мсхафен) на півночі країни.
Традиційний німецький сніданок не дуже щільний, але це компенсується тим, що німці крім обіду і вечері зазвичай влаштовують собі протягом дня ще 2-3 легкі закуски, так звані «Kafieepause».
При бажанні сніданок у готелі можна замовити, але за це іноді доводиться платити додатково. Нижче наводиться невелике меню на сніданок (Frьhstьck):
^* Це слово позначає не відомий нам мармелад,
а різновид фруктового варення
1.1. Слабкі дієслова
fьllen (A.) (fьllte - hat gefьllt) - наповнювати, заповнювати що-небудь: Der Kellner fьllte die Glдser. Die Fahrgдste fьllten bald den Wagen.
einschenken (A., D.) (schenkte ein - hat eingeschenkt) - налити, розлити напій по келихах і т.п.: Sie schenkte den Gдsten Tee ein. Darf ich Ihnen einschenken?
probieren (A.) (probierte - hat probiert) 1. пробувати (їжу, напої); син.: kosten; Probieren Sie diesen Wein!
reichen (D., A.) - (reichte - hat gereicht) 1. подати, протягнути: Reichen sie mir bitte Salz! 2. бути достатнім: Das reicht (nicht). - Цього (не) вистачить. Das Geld wird nicht reichen. Ich fьrchte, daЯ die Zeit nicht reicht.
bezahlen (A., D., fьr A.) (bezahlte - hat bezahlt) - платити, заплатити, сплатити що-л., кому-л. за що-л.; син.: zahlen; Wer bezahlt mir die Reparatur? Ich bezahle die Rechnung. - Я оплачу рахунок. Was haben Sie fьr den Ring bezahlt?; An der Kasse bezahlen - платити в касі; der Kassenzettel - касовий чек.
Обидва дієслова вживаються у всіх наведених вище прикладах. ромі того, дієслово zahlen вживається в ресторані, кафе і т. д.
Herr Ober, bitte zahlen!.   - Офіціант, будь ласка, рахунок!
(Herr Ober, ich hдtte gern die Rechnung!)

Einkaufen вказує на повторювані дії (тобто відбувається не одна покупка, а декілька) і вживається без вказівки на конкретні покупки.
1.2. Сильні дієслова
vorziehen (A., D.) (zieht vor, zog vor - hat vorgezogen) - віддавати перевагу що-л., кого-л. чому-л., кому-л.: Was ziehen Sie vor? Tee oder Kaffee?; Ich ziehe immer das Theater dem Kino vor.
schlieЯen (A.) (schlieЯt, schloЯ - hat geschlossen) 1. закривати що-л.: SchlieЯen Sie die Tьr! Das Museum ist schon geschlossen. 2. Закінчити: Er schloЯ seinen Bericht. - Він закінчив свою доповідь. 3. Закритися, закінчуватися: Das Geschдft schlieЯt um 18 Uhr. - Магазин закривається в 18 годин; антонім: цffnen (цffnet, цffnete - hat geцffnet) - відкрити, відкритися; Das Warenhaus цffnet um 9 Uhr. - Універмаг відкривається в 9 годин. Das Kaufhaus ist von 9 bis 20 Uhr geцffnet. -Універмаг працює з 9 до 20 годин. Das Restaurant istdurchgehend geцffnet. - Ресторан відкритий весь час (без перерви); die Цffnungszeiten - час роботи; der Ruhetag - вихідний.
Дієслово mцgen,   спожитий у теперішньому часі, має значення "любити що-небудь", "подобатися".
Якщо дієслово mцgen вжито в умовному способі в минулому часі, то він набуває значення: "хотіти", "бажати" і виражає ввічливе прохання, бажання, що стосуються цього часу. У цьому випадку дієслово mцgen вживається з інфінітивом основного дієслова.
1.3. Імена іменники
das Geschдft (-es,-e) 1. магазин; ст.: der Laden - маленький магазин, крамниця; 2. справу, бізнес, фірма; das Fach-(Spezia! -) geschдft - спеціалізований магазин; das Lebensmittelgeschдft - продовольчий магазин ; der Supermarkt; der Geschдftsmann (-es,-leute) - бізнесмен, ділова людина; die Geschдftsfrau - ділова жінка; der Geschдftsfьhrer-директор; geschдftlich - діловий; die Geschдftszeit (=, en)-час роботи (магазинів, банків і т . п.).

Fachgeschдfte	Abteilungen im Supermarkt
die Bдckerei - булочна	die Abteilung filr Brot und Backwaren
die Konditorei - кондитерська	"Fьr Konditoreiwaren
das Obst-und Gemьsegeschдft	"Fьr Obst und Gemьse
(Der Obst-und Gemьseladen)
die Fleischerei (die Metzgerei)	"Fьr Fleisch und Wurstwaren
(Das Geschдft fьr Fleisch und Wurstwaren)
das SьЯwarengeschдft	"Fьr SьЯwaren
(Das Geschдft fьr SьЯwaren)
das Spirituosengeschдft	die Spirituosenabteilung
der Milchladen (їх у ФРН die Abteilung практично вже немає) - молочний магазин	die Abteilung fьr Molkereiprodukte (відділ молочних товарів)

Магазини та відділи часто називаються просто: "Fisch" - "Риба", "Tabak" - "Тютюн" або мають в якості назв власні імена: "Madelaine" - "Мадлен" (магазин жіночого одягу).
der Schnaps (-es, Schnдpse) - міцний алкогольний напій.
der Kognak (-s,-s) - коньяк (французька); der Weinbrand-коньяк (німецька); eine Flasche franzцsischen Kognak - пляшка французького коньяку.
der Wodka (-s,-s) - горілка (російська); der Korn - горілка (німецька); ein Glas Wodka - чарка горілки; ein einfacher (0,2 cl), doppelter (0,4 cl) Wodka - проста, подвійна порція горілки.
der Wein (- (e) s,-e) - вино; der Rotwein - червоне (сухе) вино; der Rosewein - рожеве вино; der WeiЯwein - біле (сухе) вино; der trockene Wein - сухе вино; der Dessertwein - десертне вино; der halbtrockene Wein - напівсухе вино.
der Sekt (- (e) s,-e) - шипуче вино; сип.: der Schaumwein; Herr. Ober, bitte eine Flasche Sekt! - Офіціант, будь ласка, пляшку шипучого (ігристого)! der Champagner (-s, =) - шампанське (французька).
die Praline (=,-n) - шоколадна цукерка; eine Schachtel Pralinen - коробка цукерок.
der, das Bonbon (-s,-s) - цукерка, карамель, льодяник.
der Kaviar (-s, ohne PL) - ікра; roter, schwarzer Kaviar - червона, чорна ікра; eine Dose Kaviar - баночка ікри.
die Ware (=,-n) - товар; син.: der Artikel; die Mangelware - дефіцит, дефіцитний товар; Unsere Fabrik produziert Waren fьr den Massenbedarf. -Наша фабрика випускає товари широкого вжитку; die Warenausgabe - видача товарів: Sie erhalten die Ware an der Warenausgabe.
das Warenbaus (-es,-hдuser) - універмаг; син.: das Kaufhaus (універмаг більш солідною, дорогий мережі); das Einkaufszentrum (-s,-Zentren) - великий комплекс різних магазинів, (найчастіше за містом).
die Auswahl (=, ohne Pl.) - вибір (товару): Sie haben eine reiche Auswahl an Waren.
der Kauf (-s, Kдufe) - покупка: Das ist ein guter (schlechter) Kauf. -Це гарна (погана) купівля; der Kдufer (-s, =) - покупець; сі «.: Der Kunde (-n,-n); der Verkдufer (-s, =) - продавець.
der Ausverkauf-розпродаж; син.: der Sommer-(Winter-) schluЯ-verkauf - літня, зимова розпродаж; im Sonderangebot haben-продавати зі знижкою: Heute haben wir diese Uhren im Sonderangebot; die Preise reduzieren, herabsetzen - знижувати ціни; der Schдppchenmarkt - часто зустрічається вивіска на розпродажах (дослівно: ринок вигідних покупок).

У німецькій лексиці розрізняється значення і вживання іменників: das Cafй - кафй (заклад) та der Kбffee - Куфі (напій).
1.4. Прислівники, прикметники та інші частини мови
beide - обидва, обидві, той і інший: Beide sind gekommen. - Обидва прийшли. Ich nehme beide Flaschen; beides - і те й інше.
sowohl ... als auch - як ..., так і: Sowohl ich als auch er wissen das. - Як я, так і він (і я, і він) знаємо це.
lecker - смачно,-ий: Der Fisch ist lecker.
eng - тісно, ​​вузько,-ій: Es ist hier sehr eng. - Тут дуже тісно. Die Hose (der Schuh, der Handschuh) ist zu eng.
weit - широко,-ий; син.: breit; weite Rцcke (Kleider, Schuhe) - широкі спідниці (плаття, туфлі); Die StraЯe (das Fenster, das Gesicht) ist breit. - Вулиця (вікно, особа) широка (-е).
mal ..., mal - то .... то: Mal kommt er, mal kommt sie. - То він приходить, то вона.
selbstverstдndlich - само собою зрозуміло: Selbstverstдndlich gehe ich einkaufen. - Само собою зрозуміло, я йду за покупками.
allerhand! здорово! - (Захоплення); син.: Toll, Klasse.
^* Besser вживається при порівнянні за якістю, a lieber - при вираженні більшого бажання.
1.5. Словотвір. Субстантивація дієслів
У німецькій мові перехід різних частин мови в розряд іменників є досить продуктивним способом словотворення. Найчастіше в німецькій мові субстантівіруются дієслова, при цьому вони пишуться з великої літери та вживаються з артиклем. Субстантивовані інфінітиви є іменниками середнього роду і позначають процес дії (lesen - »das Lesen - читання) або абстрактні поняття (leben -» das Leben - життя):
leben - »das Leben (життя);
essen - »das Essen (їжа);
kochen - »das Kochen (приготування їжі).
Essen und Trinken in Deutschland
Es gibt vier Mahlzeiten (прийому їжі): das Frьhstьck, das Mittagessen, eine Zwischenmahlzeit und das Abendessen. Zum Frьhstьck iЯt man belegte Brote, Brцtchen oder Toast mit Butter, Marmelade oder Honig (медом). Einige essen gekochte Eier. Man trinkt schwarzen Kaffee oder Kaffee mit Milch oder Tee, Saft, Milch oder man iЯt Joghurt.
Oft nimmt man ein zweites Frьhstьck zur Arbeit mit, wenn man sehr frьh zu Hause frьhstьckt.
Fьr viele Menschen ist das Mittagessen die Hauptmahlzeit Am Wochenende iЯt man zu Mittag zu Hause oder im Restaurant Das Mittagessen besteht aus einer Suppe oder Brьhe (бульйон), dem Hauptgericht: Heisch oder Fisch mit Gemьse oder Salat und mit einer Beilage (гарнір). Einige essen auch eine Vorspeise: einen Salat oder eine kalte Platte (м'ясне або рибне асорті). Zum Dessert gibt es Eis, Obst oder Kaffee. An Werktagen (робочі дні) iЯt man meistens in einer Kantine zu Mittag.
Nachmittags hat man oft eine Zwischenmahlzeit: Man trinkt Kaffee mit Kuchen.
Zu Abend iЯt man zu Hause. Man iЯt oft kalt: Brot mit Schinken, Kдse oder Wurst und Gemьsesalate. Man trinkt abends auch Bier oder Wein.
Deutsche Kьche
Es gibt heute einen Trend (тенденція) zur Internationalisierung der Kьche. Aber jedes Land hat seine nationalen und regionalen
Gerichte. Typisch deutsch sind Eintцpfe (рясні супи, заме - нують перший і друге), Eisbein mit Kraut (тушкована свиняча ніжка з кислому ка порожній), Schweinshaxe (за смажена свиняча ніжка), KlцЯe oder Knцdel (галушки з сирого картоплі), Kartoffeln, Teigwaren (борошняні страви), Brat-und Bockwьrste und viele andere Gerichte. Das war traditionell das Essen des Volkes. Zum "gut bьrgerlichen" Essen gehцren verschiedene Schnitzelgerichte, Kotelett, Braten (печеня), dazu gemischte Salate, Erbsen (зелений горошок), Bohnen (квасоля), Karotten (морква), Kohl (капуста) ua
Heute iЯt man aber bewuЯt und gesund. Darum essen viele Rohkost (їжу з сирих продуктів), Milchprodukte, Frьchte und Frischgemьse, denn sie mцchten gesund leben. Populдr und teuer sind Lebensmittel (продукти харчування) aus Biolдden (магазини екологічно чистих продуктів).
Menschen mit Geld essen oft Fisch, Garnelen (креветки), Krebse (краби), Hummer (омари), Wild (дичина) und Geflьgel (птах).
Was die Deutschen trinken, kann man aus dem folgenden Schaubild sehen.

2. Практичне застосування кулінарної
лексики в німецькій мові
2.1. Im R estaurant / Cafe (В ресторані / Кафе)
Im Restaurant
Die Deutschen essen gern im Restaurant. Man feiert dort Geburtstage und Jubilдen, man trifft sich mit Freunden oder man verbringt dort gemьtlich den Samstagabend. Manche besuchen ihr Lieblingsrestaurant regelmдЯig, dann sind sie dort Stammgдste. Guten Wein kann man in einer Weinstube bekommen.
Geschдftspartner lдdt man auch ins Restaurant ein. Wenn man Sie zu einem Essen ins Restaurant einlдdt, so bezahlt das Essen der Gastgeber. Wenn aber die Kollegen vereinbaren (домовляються): "Gehen wir zusammen essen!", Das bedeutet, daЯ jeder sein Essen selbst bezahlt.
Das Trinkgeld ist als freundliche Geste fast schon selbstverstдndlich. Die Hцhe hдngt dabei vom Service, der Rechnung und von der jeweiligen Kategorie des Restaurants ab. Als Faustregel (у про щем) kann man von etwa 5% des Rechnungsbetrages (суми рахун - та) ausgehen.
Typisch deutsch sind die Kneipen. Das Wort "Kneipe" stammt aus dem 18. Jahrhundert und bedeutet unter anderem "kleines Zimmer". Die Kneipen sind wirklich meistens klein und voll. Die Einrichtung der Kneipen ist sehr individuell und oft mit viel Humor. In die Kneipen geht man vor allem, um Neues zu erfahren und gemьtlich mit Freunden Zeit zu verbringen. Dort bekommt man immer Bier und einfaches Essen.
In den letzten Jahren hat sich vieles verдndert. Man geht in Deutschland sehr oft italienisch, griechisch oder chinesisch essen. In jeder Stadt gibt es irische Pubs, italienische Eisdielen und Pizzerien, spanische Kneipen, lateinamerikanische Lokale ...

Einige Tischregeln
Die Stoffserviette muЯ man entfalten (розгорнути) und ьber die Knie legen. Nach dem Essen faltet man sie lose zusammen und legt links neben das Gedeck.Salat iЯt man nur mit der Gabel und Brot mit der Hand. Kartoffeln zerteilt man mit der Gabel. Fleischgerichte iЯt man mit Messer und Gabel. SoЯe gieЯt man nicht ьber Beilage, sondern auf Fleisch. Frisches Obst iЯt man mit dem Obstmesser, nur Weintrauben, Erdbeeren und Pflaumen iЯt man aus der Hand. Kaffee und Tee trinkt man nicht mit dem Lцffel aus der Tasse. Wurst, Kдse und Schinken nimmt man mit der Vorlegegabel auf den Teller, und dann iЯt man mit dem Besteck. Bei groЯen Menьs, wo verschiedene Bestecke benutzt werden, nimmt man sie immer von auЯen nach innen weg.
Man stoЯt meistens mit Wein oder Sekt an (цокаються).
So sieht das Gedeck (столовий прилад) fьr das groЯe Festessen aus:


2.2. Мовні кліше і вирази

Ви можете порекомендувати мені хороший ресторан?	Kцnnen Sie mir ein gutes Restaurant empfehlen?
О котрій годині він відкривається (закривається)?	Wann wird es geцfEdet (geschlossen)?
Нас двоє (троє, четверо)	Wii sind znzweit (zndritt, zuvieit)
Я (ми) б хотів (-і) сісти ... в кутку	Ich (wir) mцchte (n) den Platz ... nehmen in der Ecke
... Біля вікна	am Fenster
Меню, будь ласка	Speisekarte bitte!
Я (ми) ще не вибрав (-і)	Ich (wir) habe (n) noch nicht ausgewдhlt
Принесіть, будь ласка, ще один ... (Одну) стілець	Bringen Sie bitte noch ... einen ... Stuhl
... Попільничку	einen Aschenbecher
... Фужер	ein das
... Серветку	eine Serviette
... Ложку	einen Lцffel
... Вилку	eine Gabel
... Ніж	ein Messer
Що Ви можете порекомендувати мені ...?	Was kцnnen Sie empfehlen?
... З холодних (гарячих) закусок	kalten (warmen) Speisen
... З м'ясних	Heischgerichten
... (Рибних) страв	Fischgerichten
... На десерт	zum Nachtisch
Які у вас ...?	Welche ... haben Sie?
... Фірмові страви	Spezialitдten
... Овочі	Gemьse
... Салати	Salate
... Фрукти	welches Obst
Принесіть, будь ласка, картку вин	Bringen Sie bitte Spirituosenkarte
Мені (нам) ...	Bitte, ...
... Один (два)	einmal (zweimal)
... Біфштекс (а)	Beefsteak (s)
... Телятину	Kalbsbraten
... «Свинячу ногу» *	Eisbein

^* Старовинне національне німецьке блюдо, яке представляє собою цілісну ногу
порося, запечену з різними прянощами

... Віденський шніцель		Wiener Schnitzel
... Кролика		Kaninchen
... Гуляш по-угорськи		ungarischer Gulasch / ungarisches (aecmp.)
... Тушковану яловичину		Schmorbraten
... Печінку		Leber
Чи не хочете трохи ...?		Mцchten Sie nicht ein biЯchen ...?
Беріть, будь ласка ...		Greifen Sie bitte ... zu
Візьміть ще ...		Nehmen Sie bitte noch ...
Спасибі, я ситий		Danke, ich bin satt
З задоволенням		Mit Vergnьgen
Принесіть, будь ласка ...		Bringen Sie bitte. . .
... Пляшку шампанського		eine Flasche Sekt (Champagne)
... Маленьку пляшку червоного (білого) вина		eine Quarte Rotwein (WeiЯwein)
... Два коньяку		zweimal Kognak
... Пиво		Bier
мінеральну воду	Mineralwasser
Я на дієті	Ich hatte Diдt
Можна це замінити?	Kцnnen Sie mir etwas anderes bringen?
Рахунок, будь ласка!	Rechnung bitte!

2.3. S peisekarte (Меню)
Закуски (Vorspeisen)

гриби	Klze (у множині)
заливне з риби (м'яса)	Fischsьlze (Fleischsьlze)
ікра	Kaviar
мова	Zunge
риба	Fisch
салат	Salat
устриці	Austern (У множині)
паштет	Pastete

Супи (Suppen)

бульйон	Blьhe / Bouillon
суп	Sappe
суп з локшиною	Nudelsuppe
грибний суп	Pilzsuppe
солянка	Soljanka
гороховий суп	Erbsensuppe

Рибні страви (Fischgerichte)

осетрина	Stцrfleisch
палтус	Steinbutt
тріска	Dorsch
форель	Forelle
вугор	Aal
щука	Hecht

М'ясні страви (Fleischgerichte)

баранина	Hammelfleisch
бефстроганов	Beefstroganoff
біфштекс	Beefsteak
яловичина	Rindfleisch
печінка	Leber
нирки	Nieren (у множині)
свинина	Schweinefleisch / Schweinerne (австр., Ю .- нім.)
телятина	Kalbfleisch

Страви з птиці (G eflьgel)

гусак	Gans
індичка	Truthenne / Pute
курка	Huhn
качка	Ente
фазан	Fasan

Гарнір (Beilagen / Gemьse)

(Зелений) горошок	grьne Erbsen
капуста	Kohl
кольорова капуста	Blumenkohl
картопля	Kartoffeln
смажена картопля	Bratkartoffeln
картопля фрі	Pommes fiites
відварена картопля	Salzkartoffeln
лук	Zwiebel
зелений лук	(Schnitt) lauch
морква	Mohren / Karotten
помідори	Tomaten
редис	Radieschen
буряк	Rьbe / Bete
квасоля	Bohnen
часник	Knoblauch
шпинат	Spinat
спаржа	Spargel

Десерт (N achtisch)

морозиво	Eis
тістечко	Kuchen / Tцrtchen
збиті вершки	Schlagsahne

Фрукти (O bst)

абрикоси	Aprikosen
ананас	Ananas
апельсини	Orangen / Apfelsinen
кавун	Wassermelone
банани	Bananen
виноград	(Wein) trauben
вишні	Kitschen
грейпфрут	Grapefruit / Pampelmuse
груша	Birne
диня	Melone
полуниця	Erdbeeren
лимон	Zitrone
малина	Himbeeren
мандарини	Mandarinen
персик	Pfirsich
сливи	Pflaumen
фініки	Datteln
яблуко	Apfel
фруктовий салат	Obstsalat

Безалкогольні напої (Alkoholfreie Getrдn ke)

какао	Kakao
кави	Kaffee
кава з молоком	Milchkaffee
кава з вершками і цукром	Kaffee komplett
сік	Saft
апельсиновий сік	Oiangensaft
виноградний сік	Traubensaft
томатний сік	Tomatensaft
яблучний сік чай	Apfelsaft Tee
мінеральна вода	Mineralwasset

Алкогольні напої (Spirituosen)
Пиво і Німеччина - поняття нероздільні. Назвати німецьке пиво просто національним напоєм - нічого не сказати. Це ціла філософія, спосіб життя.
Кажуть, що якщо пробувати кожен день по пляшці нового сорту, то середньої людського життя було б недостатньо, щоб стати абсолютним експертом у цій галузі. У німців існує навіть поняття своєрідного «пивного патріотизму»: у Німеччині немає загальнонаціонального сорти пива (як, наприклад, «Гінесс» в Англії), практично в кожному німецькому місті є свій власний сорт, що становить предмет особливої ​​гордості його жителів. Крім того, у великих містах їх може бути кілька, а кожен з них має ще, як правило, 5-6 підвидів. Для Берліна це Kindl u Bit («ведмідь»; герб Берліна), для Гамбурга - Halsten, для Бремена - Beck's, для Кельна - Kцlsch («кел'ш»), для Дюссельдорфа - Alt, для Дрездена - Radeberger, для Потсдама - Rex, для Ганновера - Bцlkstoff і т.д. Але справжнім царством пива є Баварія, де його варять, здається, з усього, що тільки їстівне.
Всі сорти пива в Німеччині можна умовно розділити на кілька груп. Світлі сорти, найчисленніші, діляться на дріжджові, ячмінно-солодові, пшеничні і особливу групу - Pilsner. Часто цей термін помилково вважають ім'ям власним, але це не окремий сорт, а група сортів, точніше, спосіб пивоварства, який прийшов у Німеччину в ранньому середньовіччі з чеського міста Пльзеня (нім. Pilsen), давши назву цієї технології. Це, як правило, гірке терпке пиво з сильним хмельовим смаком. Темні сорти пива поділяються на власне темні (dunkles Biet) і чорні (schwarzes Biet). Вони зазвичай готуються з житнього солоду або смаженого ячмінного. Таке пиво з бочок завжди пахне свіжоспеченим хлібом. Існує і група міцних сортів пива, що включає різні його різновиди як за кольором, так і за смаком, але об'єднана великим терміном витримки і вмістом алкоголю до 10%. Таке пиво випускається в невеликих кількостях (зокрема, католицькими монастирями) і стоїть в 2-3 рази дорожче звичайного.
При покупці пива в магазині, де, в залежності від його величини, продається від 3-4 до декількох десятків сортів, можна не соромлячись брати будь-яке, на свій смак. Але якщо покупець вирішив грунтовно вивчити національні особливості характеру і менталітет німців, заглянувши в пивну (Kneipe), то він повинен бути уважним і дипломатичним. Офіціант або господар швидше за все нічого не скаже, якщо він у Нюрнберзі замовить, скажімо, фризька пиво Jevei, але в цьому випадку не можна розраховувати на «теплу» компанію з задушевною розмовою. Якщо клієнт хоче бути радо прийнятим, потрібно замовити місцевий сорт, - адже він завжди набагато краще, ніж у сусідньому місті. Про це відомо кожному відвідувачеві пивниці.
Втім, німецька пивна - це не тільки пиво. У ній можна не тільки нашвидку перекусити, але й замовити щільний, з гарячих страв обід. Kneipe - це своєрідний клуб, куди приходять поспілкуватися, дізнатися про найсвіжіші новини, обговорити умови операції, подивитися футбольний матч по телевізору або просто розслабитися і відпочити.

шнапс	Schnaps / Kцm
горілка	Wodka
віскі	Whisky
лікер	Likцr
яєчний лікер	Eierlikцr
м'ятний лікер	Pfefierminzlikцr
кавовий лікер	Mokka
вишневий лікер	Kirschlikцr
коктейль	Cocktail
грог	Grog
джин	Gin
вино	Wein
червоне	Rotwein
біле	WeiЯwein
столове	Tischwein
сухе	Trockenwein / herber Wein
коньяк	Kognak / Weinbrand
пиво	Bier
пшеничне	Weizenbier
дріжджове	Hefebier
міцне	starkes
легке	leichtes
гірке	herbes
темне	dunkles
чорне	schwarzes
безалкогольне	alkoholfreies

ВИСНОВОК
Розвиток лексикології і практичної лексикографії, відзначається в останні десятиліття в цілому ряді країн обумовлено дією таких факторів, як науково-технічна революція і інформаційний «вибух», розширення контактів в гуманітарних сферах, функціонування деяких мов як засіб інтернаціонального спілкування, науковий опис і нормалізація мови , підвищення культури мовлення. Зростає соціальна значимість словників: адже вони не тільки фіксують сукупність знань, якими володіє суспільство в дану епоху, але і служать надійним інструментом сучасного наукового пізнання.
Сучасна лексикологія оформилася в самостійну інтердисциплінарний науку. Необхідно розрізняти її об'єкт (склад мови і мовна система в усій її повноті і багатоаспектності: лексико-семантична, морфологічна, фонологічна системи, фразеологічна, словотворча підсистеми) і предмет (теорія і практика складання словників).
Зростає кількість і поліпшується якість словників. Удосконалюються спеціальні методи і метамова лексикографії. Однак багато питань ще не отримали однозначної відповіді (теоретична база лексикографії, типологія словників, проблема дефініцій, основні поняття і категорії лексикографії, її межі та співвідношення з іншими науками і т.д.).

Список використаної літератури
1. Бориско Н.Ф. Deutsch ohne Probleme! Самовчитель німецької мови (у двох томах). Т. 1, 2. - Київ: Логос, 2002.
2. Девкин В.Д. Діалог: німецька розмовна мова в зіставленні з російською. - М, 1981.
3. Кузнєцова Е.В. Лексикологія російської мови. - М, 1982
4. Німецько-російський і російсько-німецький словник / Авт.-сост. Пугачова О.І. - М.: Аст-Прес, 2003.
5. Ольшанський І.Г. Про Деяких тенденції в сучасній німецькій лексикографії. ИЯШ 6 \ 77.
6. Романенко Д. Російсько-німецький розмовник. - М.: Мартін, 2002.
7. Хлєбнікова І.Б. Введення в німецьку філологію та історію англійської мови (фонологія, морфологія): Учеб. посібник. - М.: ЧеРо, 2001.
8. Мовна структура і соціальне середовище. / / Міжвузівський збірник наукових праць студентів. - Воронеж, 2000.