Культура усного і писемного мовлення

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКИ

(САНКТ-ПЕТЕРБУРГ)

МУРМАНСЬКИЙ ФІЛІЯ

ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ДЕРЖАВНЕ та муніципального управління»

Контрольна робота

з дисципліни: РОСІЙСКA МОВА І КУЛЬТУРА МОВИ

на тему: «Культура усного та писемного мовлення»

ВИКОНАВ:

Студент: Мітіч Руслан Сергійович

Група Г 2-22

Курс 1

№ залікової книжки 06375

дом.телефон 43-75-11

59-80-31

ПЕРЕВІРИВ:

Викладач: Азоріна Галина Валентинівна

Мурманськ

2003

Варіант № 3.

1. Розкрийте зміст поняття «культура мови» у значенні «мовна культура людини».

Мовна культура людини - показник професійної придатності викладачів, дипломатів, юристів, для провідних різного роду передач по телебаченню, радіо, для дикторів, журналістів. Культурою мовлення важливо володіти всім, хто за своєю посадою пов'язаний з людьми, організовує і направляє їх роботу, веде ділові переговори, виховує, піклується про здоров'я, надає людям різні послуги.

Під культурою мови розуміється сукупність таких якостей, які надають найкраще вплив з урахуванням конкретних обставин та відповідно з поставленим завданням. Поняття «культури мови» тісно пов'язане із закономірностями і особливостями розвитку та функціонування мови, а також з мовленнєвою діяльністю в усьому її розмаїтті. Культура мови виробляє навички регулювання відбору і вживання мовних засобів у процесі мовного спілкування, допомагає сформувати свідоме ставлення до їх використання у мовленнєвій практиці. ¹

2. Ос новні гідності стилістично грамотної, досконалої усній та письмовій літературної мови:

- Правильність: дотримання норм літературної мови;

- Чистота: відсутність у мові чужих літературній мові слів і словесних оборотів;

- Багатство та різноманіття: застосування у мові багатьох і різних знаків мови;

- Точність: якщо між значенням слова і його предметної віднесеністю досягнуто повну відповідність;

- Логічність: якщо зв'язку значень, властивих словами, словосполученнями і пропозицій, що ввійшли в структуру мови, не суперечать законам логіки, законам мислення;

- Виразність, образність, яскравість: мова говорить повинна впливати не тільки на розум, але й на почуття, уяву слухачів; ²

- Ясність, зрозумілість, доступність: доступна така мова, мовна структура якої полегшує упізнання одержувачем вираженою нею інформації. ³

3. Вкажіть у відповідності до сучасної акцентологические нормою наголос у наведених нижче словах:

Ап про кріф, а тлас (геогр.), АТЛ а с (тканина) асиметрія і я, без у держний, б у Нгалою, бюрокр а ку, великов про зрастний, втр і дорога, ветери а теорія, вид е ня (примари ), у я Занки (в'язане виріб), в'яз а нка (зв'язка дров) р е рбовая, гастроном про мія, дос у пана, дрімоту про та, діоптр і я, діспанс е р, д о гмат, дон е льзя, зн а міння, винахідн е ня, зн а чімості, і грища, і скра (проф. - іскор а), іздр е вле, засну е женний, крем е нь, Кауч у к, к а Мбале, скарбів а я, каллігр а фія, до і рзовий, до у хонний, до а шлянуть, кол про сс, Лілов е ть, брухт про та, мокрий про ту (слизувате виділення), мокротиння а (вогкість), морщив і ни, хлопчик про вий, м а ркер, м і лову, митий а рство, некрол про р, Нафтопром про д, нед у пана, н а голо, вниз і на (низьке місце), низин а (мала висота), нововведення е ня, гострий про ту (дотепне вираз), дотепів а (властивість гострого), спаскудив і ть, обн я вшісь, про о гнутий, прийшовши а не, п а Сквила, п про ховають, парт е р, п а хнуть (видавати запах), пахну у ть ( подути), переоцінити е нний, р а курс, р і тор, ство и в, ст а рина (билина), старин а (давнина, старий), Соболєв е знованіе, тр у сить (боятися), боягуз і ть (їхати підтюпцем; трясти), тол і ка, тигр про вий, упр про чення, у гольних (від вугілля), уг про ний (від кут), уд і ть, узаконив е ня, фе е рія, християн і н, екіпірують а ть, Ексл і Бріс, характ е рний (властивий чого - або, кому - небудь), хар а ктерний (норовливий, впертий).

4. Випишіть дієслова, утворіть форми минулого часу множини і жіночого роду однини. Розставте наголоси і поясніть його постановку.

1. Я пережив свої бажання, Я розлюбив свої мрії ...

П е режіл - п е режілі (перестраждати) - пережив а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на приставці у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення). ⁴

Розлюбив і л - розлюбив і чи - розлюбив і ла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

2. Я пам'ятник собі воздвиг нерукотворний, До нього не заросте народна стежка ...

Воздв і г - воздв і гли - воздв і гла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

Зарости е т - чагарники і - зарості а (в даних формах наголос переходить на закінчення).

3. Жив старий зі своєю старою. У самого синього моря ...

Жив - ж і чи - жив а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

4. Тепер моя черга, Умови сам призначу, Задам тобі, враженок, завдання. Подивимося, яка в тебе сила.

Призн а чу - приз а чилі - приз а чила (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах). ⁵

Зад а м - з а дали - задав а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на приставці у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

ПОСМ про трім - подивися е чи - подивися е ла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

5. Три дівиці під вікном Пряли пізно ввечері.

Пр я чи - пряв а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

6. Хмара по небу йде, Бочка по морю пливе.

Ід е т - шл і - шл а (в даних формах наголос переходить на закінчення).

Пливи е т - пл и чи - плив а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

7. Білку пестять, бережуть.

Пестять - х про лили - х про лила (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

Берег у т - берегли і - берегли а (в даних формах наголос переходить на закінчення).

8. ... Слуги білку стережуть ...

Стеріг у т - стерегли і - стерегли а (в даних формах наголос переходить на закінчення).

9. Цар Салтан кличе їх в гості.

Поклик е т - зв а чи - кликав а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

10. З скорлупок ллють монету Так пускають в хід по світу.

Ллють - л і чи - лив а (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якій воно переходить на закінчення).

Пуск а ють - пуск а чи - пуск а ла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

11 .... Він прислав тобі уклін ...... віддає їй військо честь.

Прислів а л - прислів а чи - прислів а ла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

Отда е т - віддавши а чи - віддавши а ла (відноситься до групи дієслів з ​​наголосом на основі в усіх формах).

5. Класифікуйте помилки і усуньте їх:

1. Недоречне використання фразеологізмів:

Ми вже спізнювалися і бігли стрімголов. - Ми спізнювалися, тому дуже швидко втекли.

Він справді працював, поклавши руку на серце. - Він дійсно сумлінно працював.

Роботи тут хоч греблю гати. - Роботи тут дуже багато.

2. Неправильний вибір лексичного еквівалента, порушення лексичної сполучуваності:

У класі нерегулярно вентилюють приміщення. - У класі нерегулярно провітрюють приміщення.

Учні самі можуть поставити питання виступаючому. - Учні самі можуть задавати питання виступаючому.

Ідея цього твору полягає у заклику до руських князів втілитися в єдине князівство і встати на захист російської землі. - Ідея цього твору полягає у заклику до руських князів об'єднатися в єдине князівство і встати на захист російської землі.

Автор «Слова о полку Ігоревім» вважає, що слідувати розповідями Бояна не слід. - Автор «Слова о полку Ігоревім» вважає, що вірити розповідям Бояна не слід.

Велика кількість аксесуарів обтяжує сюжет, відволікаючи увагу від головного. - Велика кількість дрібних деталей обтяжує сюжет, відволікаючи увагу від головного.

Зрозумів я все - тьохнуло в мене під ложечкою. - Зрозумів я все - тьохнуло в мене в грудях.

Йому дуже сумно, але в той же час цікаво читати цю книгу. - Йому дуже сумно, але в той же час цікаво читати цю книгу.

Я хочу вивчити мову так, щоб мене не могли відрізнити від англомовного населення. - Я хочу вивчити мову так, щоб мою мову не могли відрізнити від промови англомовного населення.

3. Плеоназм, тавтологія:

Це властивість властиво всім письменникам. - Це властиво всім письменникам.

Перед початком навчання я назад прочитав оповідання А.П. Чехова. - Перед початком навчання я перечитав оповідання А.П. Чехова.

Фірма оголосила про вільну вакансію на місце головного бухгалтера. - Фірма оголосила про вакансії на місце головного бухгалтера.

4. Мовна недостатність:

Наші двірники зобов'язані були посипати піском тротуари, мости та інші, що в їх віданні. - Наші двірники зобов'язані були посипати піском тротуари, мости та інші ділянки, які перебувають у їх віданні.

5. Змішання паронімів:

Конюх притримував коня, боячись, що вона знову взбрикнет. - Конюх притримував коня, боячись, що вона знову брикнет.

Учитель повинен був ще раз пояснити новий матеріал. - Учитель змушений був ще раз пояснити новий матеріал.

Вчений стояв біля джерел ракетобудування. - Вчений стояв біля витоків ракетобудування.

Головне для письменника - душевний світ людини. - Головне для письменника - духовний світ людини.

6. Стилістично неправильний вибір мовних засобів: ⁶

Моє життя в цьому році наповнена турботами про заканчіванія інституту. - Моє життя в цьому році наповнена турботами про закінчення інституту.

Учні трохи переграють у новому спектаклі. - Учні трохи переграють у новому спектаклі.

Тетяна, це саме, була, це саме, улюбленою героїнею Пушкіна. - Тетяна була улюбленою героїнею Пушкіна.

7. Неправильне вживання відмінкових форм числівників:

Прибув потяг з двісті шістдесятьма п'ятьма пасажирами. - Прибув потяг з двомастами шістдесятьма п'ятьма пасажирами.

Збір дійшов до двох тисяч триста сімдесят п'ять літрів. - Збір дійшов до двох тисяч трьохсот сімдесяти п'яти літрів

Відстань вимірюється вісьмома тисячами семистам шістдесятьма дев'ятьма кілометрами. - Відстань вимірюється вісьмома тисячами сімсот шістдесятьма дев'ятьма кілометрами.

8. Синтаксична помилка:

Я приснув і ми обидва розреготалися. - Я приснув, і ми обидва розреготалися.

6. Знайдіть помилки, поясніть, у чому вони полягають. Виправте пропозиції.

Кажуть, корисно мити волосся нової шампунь. - Неправильний вибір родової форми іменника шампунь (м.р.). Правильний варіант: ... новим шампунем.

Нарешті я змогла купити п'ять метрів красивою тюлі. - Неправильний вибір родової форми іменника тюль (м.р.) - Правильний варіант: ... п'ять метрів красивого тюлю.

Директорша заводу розповіла про плани на майбутній рік. - Розмовний характер іменника директорша. Правильний варіант: директор заводу ...

Головна бухгалтер закінчила роботу. - Форма чоловічого роду зберігається при назві людей за професією, коли ці назви відносяться до жінок. Правильний варіант: головний бухгалтер ...

Всі свої творчі обдарування письменник віддавав людям. -Порушення лексичної сполучуваності: творчий хист (існує вираз «творчий дар»); віддавав дарування. Правильний варіант: Всі свою творчість письменник присвятив людям.

Погоди стояли теплі. - Ні форми множини. Правильний варіант: погода стояла ...

Вже організовано продаж ялинкової іграшки. - Неправильний вибір форми однини. Правильний варіант: ... продаж ялинкових іграшок.

Доставка книги на замовлення вже налагоджена. - Неправильний вибір форми однини. Правильний варіант: доставка книг ...

Поїзд зупинявся на кожній станції. - Неправильний вибір лексичного еквіваленту. Правильний варіант: ... на кожній станції.

Він з'явився зі своїм секундантом. У нього був прекрасний вигляд. - Порушення логіки. Правильний варіант: У нього був прекрасний вигляд, коли він з'явився зі своїм секундантом.

Нову дали почитати книгу мені. - Порушення порядку слів. Правильний варіант: Мені дали почитати нову книгу.

Приїхавши з Москви, він розташувався у родичів в центрі міста. - Неправильне вживання приводу. Правильний варіант: приїхавши з Москви ...

Ці символи ми успадкували до самих витоків людства. - Неправильне вживання приводу. Правильний варіант: успадкували з самих витоків ...

Всі ці заходи розраховані на благо природі. - Порушення лексичної сполучуваності. Правильний варіант: Всі ці заходи спрямовані на те, щоб допомогти природі

Він розуміє про необхідність допомогти народу. - Порушення лексичної сполучуваності. ⁷ Правильний варіант: розуміє необхідність ...

Як приємно знати, що, прийшовши додому після школи, кошеня зустріне мене радісним нявканням. - Неправильне вживання деепричастного обороту. Правильний варіант: Як приємно знати, що я прийду додому зі школи, кошеня зустріне мене радісним нявканням.

Письменник, він завжди повинен бути в гущі подій. - Мовна надмірність. Правильний варіант: Письменник завжди повинен бути ...

Журналіст, з яким я познайомилася, він був завжди на два роки старший за мене. - Мовна надмірність. Правильний варіант: Журналіст, з яким я познайомилася, був завжди на два роки старший за мене.

7. Визначте синтаксичну функцію тавтологічних поєднанні:

• Знати не знаю (присудок), відати не відаю (присудок) (фольк.).

• Служити (присудок) би радий, прислужувати (присудок) нудно (О. Грибоєдов).

• І застаріла (присудок) старина (підмет), і старим марить новизна (О. Пушкін).

• Повернувся він додому хмара-хмарою (визначення) (М. Алексєєв).

• Я більше всіх удач і бід за те тебе любив, що пожовклі білий світ з тобою Белей білил (визначення) (Б. Пастернак). ⁸

Список використаної літератури:

1. Агеєнко Ф.Л., Зарва М.В. Словник наголосів для працівників радіо і телебачення / під ред. Д.Е. Розенталя. - М., 1984.

2. Введенська М.А., Павлова Л.Г. Культура та мистецтво мови. - Ростов-на-Дону, 1995.

3. Головін Б.М. Основи культури мовлення. - М.: Вища школа, 1988.

4. Голуб І. Стилістика російської мови. - М.: Рольф, 2001.

5. Голуб І.Б., Розенталь Д.Е. Секрети хорошої мови. - М., 1993.

6. Культура російської мови / під ред. Граудина Л.К., Ширяєва Є.М. - М., 2001.

7. Розенталь Д.Е., Голуб І.Б. Секрети стилістики. - М., 1996.

8. Розенталь Д.Е., Теленкова М.А. Словник труднощів російської мови. - М., 1976.

9. Російська мова та культура мови / під ред. В.І. Максимова. - М., 2001.

10. Російська мова та культура мови / під ред. Черняк В.Д. - М., 2002.

11. Словник сполучуваності слів російської мови / під ред. Денисова П.М. - М.: Російська мова, 1983.

12. Ожегов С.І. Словник російської мови. - М., 1990.