Контрольна робота
З дисципліни: «Кримінологія»
На тему: «Кримінологічна характеристика злочинів, скоєних з необережності, і їх попередження»
2008
ЗМІСТ
Введення
1. Поняття, види та кримінологічні особливості злочинів, скоєних з необережності
2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють необережні злочини
3. Причини та умови необережних злочинів, їх попередження
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Злочини, вчинені з необережності, складають об'єктивно притаманну суспільству частину загальної злочинності. Більш того, з розвитком науково-технічного прогресу питома вага цих злочинів, шкідливі наслідки їх вчинення неминуче зростають. Необережна форма вини є підставою для визнання вчиненого злочину необережним, і його розкриття необхідна досить повна кримінологічна характеристика злочинів, скоєних з необережності, а також знання шляхів їх попередження.
У роботі використовуються теоретичні положення та практичні рекомендації з кримінології, розроблені колективом авторів під керівництвом В.Д. Малкова.
Метою представленої роботи є аналіз основних кримінологічних особливостей необережних злочинів.
У рамках даної роботи вирішити завдання:
розкрити поняття необережності скоєння злочинів;
проаналізувати види необережності скоєння злочинів;
виявити кримінологічні особливості необережних злочинів;
розкрити особливості особистості необережного злочину;
розглянути основні причини і умови вчинення необережних злочинів та заходи їх запобігання.
Об'єктом аналізу цієї контрольної роботи є злочини, що вчиняються з необережності.
Предметна спрямованість визначається виділенням науково-об'єктивного уявлення про злочин, що здійснюється з необережності як об'єктивно властивому сучасному суспільству явище і можливості його попередження шляхом спеціальних заходів.
У роботі використовується метод аналізу, узагальнення, класифікації.
1. Поняття, види та кримінологічні особливості злочинів, скоєних з необережності
Злочини, вчинені з необережності, складають об'єктивно притаманну суспільству частину загальної злочинності. Більш того, з розвитком науково-технічного прогресу питома вага цих злочинів, шкідливі наслідки їх вчинення неминуче зростають.
Центральним у характеристиці цих злочинів є поняття необережності. У Відповідно до кримінального законодавства необережність діяння передбачає, по-перше, легковажність винного (передбачення особою можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але самовпевнений розрахунок на їх запобігання без достатніх до того підстав), по-друге, недбалість (непередбачені особою можливості настання вказаних наслідків свого діяння, хоча за необхідної пильності і передбачливості вона повинна була і могла їх передбачити).
Необережна форма вини є підставою для визнання вчиненого злочину необережним. Крім того, таким злочином в криминологическом сенсі є і умисно вчинене суспільно небезпечне діяння, тяжкі наслідки якого не охоплювалися умислом винного і настали при наявності по відношенню до них необережної форми вини (так зване злочин, вчинений з двома формами вини).
Необережні злочини характеризуються великим різноманіттям. Дані злочини скоюються в самих різних сферах суспільних відносин і зумовлюються різними обставинами. Вони пов'язані з порушеннями правил обережності, безпеки при використанні технічних засобів та інших джерел підвищеної небезпеки (технічна необережність); з неналежним ставленням до професійних і посадових обов'язків (професійна та посадова необережність) або до правил поведінки в побуті (побутова необережність). Значним є і коло суб'єктів злочинів, скоєних з необережності.
До злочинів, обумовленим технічної необережністю, відносяться:
порушення правил безпеки при використанні техніки в промисловості, будівництві, сільському господарстві, що спричинили з необережності тяжкі наслідки (порушення правил охорони праці, порушення правил безпеки на об'єктах атомної енергетики, при веденні гірських, будівельних або інших робіт, на вибухонебезпечних об'єктах, при будівництві, експлуатації або ремонті магістральних трубопроводів; порушення правил обліку, зберігання, перевезення та використання вибухових, легкозаймистих речовин і піротехнічних виробів, порушення правил пожежної безпеки);
порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту (порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, повітряного або водного транспорту, порушення правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів; недоброякісний ремонт транспортних засобів та випуск їх в експлуатацію з технічними несправностями; приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів повідомлення; порушення правил, що забезпечують безпечну роботу транспорту).
До злочинів, обумовленим професійної, посадовий необережністю, відносяться: втрата документів, що містять державну таємницю; халатність; неналежне виконання обов'язків щодо охорони зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, порушення санітарно-епідеміологічних правил, порушення правил експлуатації ЕОМ, системи ЕОМ та їх мережі; виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів і продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки, створення, використання і поширення шкідливих програм для ЕОМ. До цієї категорії також відносяться більшість екологічних злочинів, а також деякі злочини проти військової служби.
Ряд злочинів обумовлений побутової необережністю, порушенням правил, які охороняють життя, здоров'я громадян та майно власників (заподіяння з необережності смерті, тяжкої шкоди здоров'ю; ненадання допомоги хворому; знищення або пошкодження по необережності чужого майна; недбале зберігання
зброї).
Слід зазначити, що в законодавстві більшості інших країн склалося подібне ставлення до необережних діянь, які в Росії віднесені до розряду злочинних і складають масив необережної злочинності.
Для кримінологічної характеристики необережної злочинності її традиційного кримінально-правового розуміння, виявляється, як правило, недостатньо. Необхідно розгляд цієї проблеми з широких соціологічних і соціально-психологічних позицій, тому що в наш час істотно змінилося співвідношення кримінально караною «побутовий» і «технічно посиленої» необережності. Це знаходить своє відображення і в зростанні числа необережних злочинів, скоєних з використанням техніки, і в зміни законодавства, що регулює поведінку людей в умовах науково-технічного прогресу, і в підвищенні суспільної небезпеки необережних злочинів. Прикладами можуть служити трагедія на Чорнобильській АЕС, наслідки землетрусу в Спітаку, вибух газопроводу в районі Уфи, аварія на морському поромі «Латвія», авіакатастрофа в Іркутську і т.п.
Тому при вивченні проблем боротьби з необережними злочинами найбільш актуальним є не кримінально-правової, а кримінологічний аспект. Специфіка необережних злочинів (причини, психологічний механізм, генезис, умови та форми прояву) повинна обов'язково враховуватися при здійсненні заходів щодо запобігання їм. Головна увага при цьому повинна приділятися виявленню та усуненню причин і умов, що сприяють вчиненню необережних злочинів.
Говорячи про кримінологічних особливості необережних злочинів, слід в першу чергу відзначити, що найчастіше вони тісно пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу, з постійною інтенсифікацією виробничих процесів, наслідком яких при необережному поводженні окремих осіб можуть бути аварійність і виробничий травматизм. У ряді галузей виробництва зміни технологічних процесів супроводжуються розширенням нових, найчастіше несприятливих виробничих факторів. Так, помітно зростає негативний вплив на людину іонізуючих і електромагнітних випромінювань, вібрацій, хімічних та інших шкідливих речовин, поширення яких викликано безперервним зростанням механізації виробництва, інтенсифікацією технологічних процесів, збільшенням потужності машин, верстатів, швидкохідності транспортних засобів. Загрозу виникнення небезпечних ситуацій на виробництві несе в собі застосування стиснутих і природних газів, використання пожежонебезпечних речовин і матеріалів. Все це створює серйозні проблеми, пов'язані з необхідністю постійного вдосконалення системи контролю за дотриманням правил виробництва та охорони праці, оскільки в сучасних умовах небезпеку настання тяжких наслідків у результаті їх порушення суттєво підвищується. Так, число смертей і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю громадян від необережних злочинів перевищує аналогічні показники для умисних злочинів проти життя та здоров'я. Необережні злочини дають більше трьох п'ятих (близько 60%) всіх випадків загибелі потерпілих та заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, що є результатом умисної злочинної поведінки.
Очевидні й негативні наслідки бурхливо розвивається автомобілебудування та зростання автомобільного парку, який в Росії в даний час перевищив 20 млн. одиниць. Вони обумовлюють необхідність організації відповідної системи безпеки руху, боротьби з дорожньо-транспортними пригодами, аварійністю і травматизмом. Кожен рік в світі відбувається приблизно 60 млн. автомобільних аварій, в яких гинуть сотні тисяч людей, а травмуються - мільйони. У ряді країн дорожньо-транспортні пригоди є причиною однієї третини всіх смертельних випадків, поступаючись за масштабами лише числа смертей від серцево-судинних і онкологічних захворювань. У нашій країні від автотранспортних пригод щорічно гинуть понад 30 тис., отримують травми понад 200 тис. чоловік.
Таким чином, можна констатувати, що науково-технічний прогрес, що протікає нерівномірно, далеко не нешкідливий для людини, хоча б тому, що використання того чи іншого запропонованого кошти (методу) часто несподівано для суспільства призводить до непередбачених негативних наслідків. Недостатня оволодіння впроваджуваної технікою збільшує ймовірність негативних наслідки для людини: смерті, тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоров'ю (отруєнь, паралізації життєво важливих органів і т.п.).
Необережним злочинам властива особлива суспільна небезпека, яка поряд із зазначеними вище шкідливими наслідками підтверджується і несприятливими змінами їх стану, динаміки і структури, їх значною питомою вагою (до 13-15%) у злочинності в цілому та постійним зростанням. Причому збільшення необережної злочинності відбувається за рахунок випереджаючого зростання кількості злочинів на автотранспорті (до 60 тис., скоєних щорічно) і кримінально караних порушень правил охорони праці і техніки безпеки.
При цьому слід враховувати і значну латентність деяких необережних злочинів, особливо таких, як порушення правил техніки безпеки, недбалість, управління транспортними засобами в стані сп'яніння.
Ця латентність багато в чому пояснюється тим, що необережні злочини в основному розкриваються лише в результаті випадкового виявлення наслідків, передбачених у законі (спричинення тяжкої шкоди особистості або істотного матеріального збитку).
Серед кримінологічних характеристик необережної злочинності важливе місце займає негативний вплив на неї високого (близько 20%) рівня віктимності потерпілих, своєю поведінкою сприяють заподіяння їм шкоди.
Особливістю необережних злочинів є також часто складний характер вини суб'єкта їх здійснення. Так, необережність злочинців у низці діянь відноситься лише до їх шкідливих наслідків. Саме ж по собі порушення тих чи інших правил, результатом яких і стають ці шкідливі наслідки, найчастіше відбуваються з непрямим умислом.
Структура необережної злочинності характеризується суттєвим розходженням часток окремих складових її злочинів. В основному це злочини, пов'язані з використанням техніки. У загальній сукупності необережних злочинів близько 75% належить порушень правил безпеки руху та експлуатації автомототранспорту; приблизно 9-15% припадає на злочинну недбалість, порушення правил охорони і збереження майна, порушення правил охорони природи, 3-5% - на злочинні порушення правил охорони праці , 3-4% - на необережні заподіяння смерті або тяжкої шкоди здоров'ю. Нечисленну групу складають такі рідко зустрічаються в слідчій і судовій практиці злочини, як необережне знищення або пошкодження чужого майна, втрата документів, що містять державну таємницю, і т.д.
Актуальність проблеми боротьби з необережними злочинами обумовлена не тільки несприятливими тенденціями їх динаміки і безпосередньо збитком, заподіюється життю, здоров'ю, майну людей, а й тим, що вказані злочини належать до числа найбільш гострих і небезпечних форм прояву соціальної безвідповідальності, недисциплінованості, егоїзму, байдужості злочинців до суспільства і його благ. Морально-політичний шкоду, що наноситься суспільству необережними злочинами, пов'язаний і з тим, що вони можуть грати криміногенну роль в умисних злочинах.
2. Кримінологічна характеристика осіб, які вчиняють необережні злочини
При вчиненні необережних злочинів поведінку винного визначається його ставленням до навколишньої дійсності, до дотримання норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві.
Матеріали різних досліджень свідчать, що переважна більшість осіб, які вчинили необережні злочини, негативно ставляться до суспільних норм. Їх поведінка характеризується зневажливим ставленням до тих правил, які суспільство виробило для забезпечення своєї безпеки.
Для кримінологічної характеристики осіб, які вчинили необережні злочини, інтерес представляють такі їх ознаки, як стать, вік, освітній рівень, професійні навички і особливо морально-психологічні властивості.
Серед осіб, які вчинили необережні злочини, переважають чоловіки, що багато в чому пояснюється їх переважним участю у професійній діяльності, що передбачає використання технічних засобів, дотримання правил техніки безпеки і охорони природи.
Необережних злочинців відрізняє переважання серед них осіб середнього віку. Так, за віком засуджених за скоєння дорожньо-транспортних злочинів ці діяння розподіляються наступним чином: 14-17 років-близько 1%; 18-24 роки - 31,2%; 25-29 років - 23,6%; 30-49 років - 39,6%, 50 років і старше - 5,6%. Таким чином, найбільш криміногенної є група 30-49-річного віку. Таке становище пояснюється тим, що у людей, які досягли цього віку і що володіють досвідом водіння автомобіля, з'являються необгрунтована впевненість у можливості уникнути шкідливих наслідків при порушенні правил дорожнього руху, а часто і нехтування встановленими правилами.
Освітній рівень, сімейний стан та соціально-рольова характеристика осіб, які вчинили необережні злочини, не мають істотних відмінностей від відповідної характеристики осіб, які не притягувалися до кримінальної відповідальності.
Морально-психологічні властивості особистості необережних злочинців характеризуються недооцінкою нею суспільної небезпеки порушення існуючих правил, їх недотриманням, почуттям безвідповідальності.
Особам, які вчинили необережні злочини, притаманні такі якості, як егоїзм, байдужість до соціальних наслідків своїх рішень і дій, якщо вони представляються особі вигідними чи зручними, формальне ставлення до правил професійної діяльності (у тому числі експлуатації джерел підвищеної небезпеки). Саме тому не можна розглядати необережні злочини як результат лише невмілих дій у складній ситуації. Звичайно, певна частина необережних злочинів пов'язана з незнанням (неповним знанням) правил безпеки професійної або побутової діяльності або з невмінням їх застосовувати в конкретній обстановці, наприклад, з-за недостатньої професійної підготовки, малого досвіду. Однак не менш 55-60% порушень цих правил відбуваються усвідомлено, у звичайній, а не екстремальній ситуації. У більшості необережних злочинців спостерігається розвиток зрушень та викривлень у ціннісно-нормативних орієнтаціях особистості. Констатуються пріоритетні орієнтації на легковажно-безвідповідальне (щодо безпеки інших осіб, майна) або егоїстично-споживчу поведінку (професійне та побутове) або на поєднання того й іншого. Так, вивчення справ про порушення правил техніки безпеки дозволило виявити наявність у винних явно легковажного, безтурботного ставлення до своїх обов'язків в 86% випадків таких порушень. Поширена також явно завищена самооцінка ними своїх можливостей і здібностей до безпечних дій у складних ситуаціях. Нерідкі злочини, вчинені в результаті щасливого кінця попередніх порушень, професійного невміння розпізнавати небезпечні ситуації та уникати їх.
Підтвердженням цьому можуть служити, зокрема, дані про те, що майже три п'ятих обстежених осіб, які вчинили необережні злочини, пов'язані з професійною діяльністю, раніше вже допускали подібні порушення правил обережності. Показово й те, що в багатьох випадках необережні злочини скоюються в нетверезому вигляді (наприклад, при скоєнні понад третини фактів необережного заподіяння смерті).
При цьому слід мати на увазі, що зрушення і спотворення морально-психологічних властивостей особистості необережних злочинців носять найчастіше локальний характер і проявляються саме в ситуаціях, де допускається зневажливе ставлення до правил безпеки, обережності. Вони поєднуються з позитивною в цілому професійної і побутової характеристиками більшості з цих осіб (тільки один з п'яти-семи винних мав негативну характеристику). Однак при систематично вчинюваних порушення не виключається поширення зневажливого ставлення до правил безпеки і на інші сфери регульованої правом діяльності. Сказане дозволяє виділити в контингенті необережних злочинців переважно ситуаційний і нестійкий типи, рідше - злісний тип порушників правил безпеки, обережності. Відзначимо, що останній з них являє собою результат подальшої деформації особистості порушників попередніх типів.
3. Причини та умови необережних злочинів, їх попередження
В основі необережного злочину завжди лежить помилка людини, яка тягне за собою заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам суспільства.
Джерелом такої помилки є недостатній облік особливостей взаємодії особистості зі знаряддями або засобами здійснюваного дії в певній ситуації. Для визнання помилки винною необхідно, по-перше, щоб ситуація чи знаряддя (засіб) давали особі інформацію, сигналізували про можливість заподіяння шкоди суспільству, про небезпеку вчиненого діяння, по-друге, щоб ситуація чи знаряддя (засіб) створювали для обличчя об'єктивну можливість уникнути цієї шкоди, по-третє, щоб сама особа за своїми індивідуальними якостями було здатне сприйняти, усвідомити дану інформацію, прийняти на її основі правильне рішення і здійснити його, уникнувши тим самим заподіяння шкоди суспільству.
Незважаючи на специфіку необережних злочинів, їм властива загальна схема криміногенної детермінації. Як вже зазначалося, не можна зводити їх механізм тільки до складнощів ситуації. Причини і мотивація необережних злочинів пов'язані з егоїстично-споживчим чи легковажно-безвідповідальним ставленням до правил безпеки, обережності у професійній і побутової діяльності. Зокрема, мова йде про такі криміногенно-деформованих елементах психології окремих спільнот та осіб, як кар'єризм, авантюризм і інші форми переваги особистих інтересів громадським,, легковажне (недбале) ставлення до останніх; недисциплінованість; помилково розуміються інтереси «свого» підприємства (груповий егоїзм ).
Зазначені негативні характеристики особистості визначають наявність у необережного злочинця своєрідною, недостатньо чітко вираженою антигромадською установки, яка є основною причиною скоєння ним конкретного злочину.
Формування і розвиток (закріплення) мотивації необережних злочинів обумовлені впливом: а) традицій, атмосфери сімейно-побутової та виробничого середовища; б) негативний приклад і «роз'яснень» (рад) з боку осіб, які здійснюють аналогічні професійні та побутові функції, а також стурбованих отриманням будь-яку ціну «благополучних» результатів виробничої діяльності; в) неправильного, викривленого висвітлення деякими засобами масової інформації проблем доцільності, ризику, сміливості.
Здійсненню необережних злочинів сприяють недоліки і порушення в таких сферах, як організація та управління відповідною діяльністю; техніка та технологія виробництва; контроль за дотриманням правил безпеки, обережності; підбір, навчання, виховання кадрів; розпорядок професійної або побутової діяльності; правове регулювання; спеціальна профілактика і забезпечення невідворотності відповідальності за злочини, вчинені з необережності.
До негативних факторів в організації та управлінні виробництвом (виконанням робіт) слід перш за все віднести недоліки планування і матеріально-технічного постачання в промисловості, сільському господарстві, будівництві. Зокрема, відсутність належної координації роботи взаємозалежних виробничими процесами підприємств та організацій, несвоєчасне постачання сировини і матеріалів тягнуть за собою нерівномірний ритм їх діяльності. У подібних умовах нерідко допускаються порушення правил про понаднормових роботах, про роботу в нічні зміни; мають місце погана підготовленість робочих місць, використання працівників не за спеціальністю, незабезпеченість технічного нагляду за дотриманням правил безпеки. Недоліки планування і організації будівництва господарських об'єктів можуть призвести до несвоєчасності введення або недостатньої потужності очисних споруд, інших заходів проти забруднення природного середовища. Тим самим створюються передумови для порушення правил техніки безпеки, відмови дотримуватися правил охорони природи. На інтенсивне криміногенне вплив названих чинників як суттєвої складової частини механізму злочинних порушень правил техніки безпеки і охорони природи вказали 93% опитаних технічних інспекторів, 21% інженерів з техніки безпеки, 90% робітників і 100% засуджених за цей злочин.
До технічних і технологічних недоліків виробництва (виконання робіт) перш за все відносяться конструктивні недоліки машин, обладнання і особливо засобів захисту операторів і інших осіб під час експлуатації техніки. Конструктивні недоліки машин і устаткування ускладнюють користування ними, викликають необхідність оперативного втручання в роботу механізмів, їх ремонту, налагодження без зупинки виробничого процесу, нерідко на ходу, без дотримання правил техніки безпеки, що може спричинити тяжкі наслідки.
Аналогічні наслідки бувають і при технологічних недоліки виробництва (виконання робіт), до яких відносяться порушення режиму роботи механізмів, послідовності виконання роботи та операцій, непередбачувана технологією заміна сировини, матеріалів чи операцій по їх обробці, застосування неналежного обладнання. У число розглянутих недоліків входять несвоєчасність та низька якість технічних оглядів, перевірок і ремонту механізмів та іншої техніки.
Порушенням правил техніки безпеки і охорони природи істотно сприяють також недостатня розробленість у технологічній документації заходів безпеки, обережності, недосконалість методів очищення відходів виробництва, робота на технічно застарілому обладнанні.
Зв'язок технічних і технологічних недоліків виробництва (виконання робіт) та злочинних порушень правил техніки безпеки і охорони природи відзначена в 39% випадків вчинення відповідних злочинів.
До недоліків контролю за дотриманням правил безпеки обережності відносяться, зокрема, нерегулярність і поверховість перевірок з боку спеціалізованих інспекцій (Держпожнагляду, Держгіртехнагляду, природоохоронних інспекцій); їх незадовільна забезпеченість контрольними приладами, засобами зв'язку і транспорту; невдала функціонально-організаційна структура інспекцій, низький рівень підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для них. До умов, що сприяють порушенням правил безпеки, обережності, відноситься і недостатня інформаційна забезпеченість інспекцій. Наявна в даних органах інформація не повно і не завжди своєчасно відображає стан справ, зокрема поширеність порушень правил техніки безпеки та охорони природи, характер і розмір завданої розглянутими правопорушеннями шкоди природі. Немає повної інформації та про усунення виявлених порушень. Ще один істотний недолік - відсутність взаємодії в роботі названих органів, у зв'язку з чим багато «прикордонні» правопорушення не виявляються, а вже виявлені факти не розслідуються.
Відзначені недоліки і в діяльності працівників, відповідальних за техніку безпеки і природоохоронні заходи безпосередньо на підприємствах, в організаціях. Нерідко вони відволікаються на виконання інших завдань, формально підходять до навчання правилам техніки безпеки, допускають помилки в підборі і розстановці працівників служби техніки безпеки.
Зазначені та інші недоліки у діяльності інспекцій і служб не дозволяють своєчасно виявляти й усувати порушення у виробництві та технології, що часом призводить до сумних наслідків. На криміногенне вплив цих недоліків вказали 78% опитаних технічних інспекторів праці, 91% інженерів з техніки безпеки, 89% робітників, 86% засуджених порушників зазначених правил.
Недоліки підготовки, навчання, виховання учасників трудових процесів, у тому числі операторів механізмів і посадових осіб, які керують діяльністю операторів, також належать до числа умов, які сприяють злочинним порушень правил техніки безпеки і охорони природи. Так, у осіб, злочинно порушили з необережності правила охорони природи, у кожному другому випадку рівень спеціальних знань був нижче вимог, необхідних для ефективного виконання покладених на них природоохоронних обов'язків.
На ряді підприємств, будівництв виховна робота не має належної орієнтації на забезпечення свідомого дотримання правил техніки безпеки та охорони природи (у тому числі шляхом показу соціальних наслідків порушень). Не скрізь налагоджено і технічне навчання безпечним методам роботи, поводженню з захисними засобами і контрольними приладами, порядку невідкладних дій в передаварійних і аварійних ситуаціях.
До числа криміногенно значущих недоліків в розпорядку діяльності та її правовому регулюванні відносяться перш за все порушення режиму робочого часу, що призводять до виконання обов'язків операторами механізмів у сильному ступені втоми, що істотно позначається на швидкості і точності їх рішень і дій. Сюди відносяться також неточності і прогалини у правовому регулюванні функціональних обов'язків і повноважень служб техніки безпеки і охорони природи. Мова йде, зокрема, про недостатню визначеність у формулюваннях інструкцій та інших нормативних актів щодо умов допуску оператора до роботи, понять, видів, ознак окремих видів порушень, а також правочинів інспекцій і служб техніки безпеки та охорони щодо негайного і безпосереднього припинення незаконних рішень та дій, що створюють аварійні ситуації.
Нарешті, серед умов, що сприяють необережним злочинам, виділяються недоліки в спеціальній профілактиці та забезпеченні невідворотності відповідальності винних. Зокрема, караність винних у вчиненні необережних злочинів значно нижче, ніж винних в умисних діях, не тільки тому, що багато необережні злочини залишаються латентними, але і в результаті того, що виявлені порушники часто уникають відповідальності. Така ситуація в основному пов'язана з нерідкими ще випадками несвоєчасного порушення кримінальних справ і вельми поверхневого, неповного виробництва слідства, припинення розслідування ряду злочинів без достатніх підстав: Безкарність винних, які стали відомими випадки їх відходу від відповідальності сприяють як продовження і поглиблення аналогічних правонарушающего дій відповідних посадових осіб , операторів механізмів, інших порушників, так і втягування в подібні порушення нових людей.
На жаль, ще недостатньо високий і рівень профілактичної роботи правоохоронних органів щодо порушників правил техніки безпеки і охорони природи.
Таким чином, основні причини необережних злочинів обумовлені суперечностями між суб'єктом їх вчинення та об'єктивними обставинами (ситуацією, конкретними знаряддями праці, технічними засобами тощо). У той же час зазначені дефекти особистості необережного злочинця, небезпечні властивості ситуацій та знарядь криються в загально причини і умови злочинності в цілому: політичній та економічній кризі, деформації суспільної та індивідуальної свідомості, дезорганізації суспільного життя.
Для попередження необережних злочинів велике значення мають такі загальносоціальні заходи, як зміцнення трудової та громадської дисципліни, посилення боротьби з пияцтвом, розширення і вдосконалення правового, екологічного, антиалкогольного виховання. Вони допомагають усувати різні недосконалості в технології виробництва, недоліки в плануванні, управлінні, організації контролю, підготовці та підборі кадрів, що сприяють вчиненню необережних злочинів, а також обмежують і роблять можливою ліквідацію тих криміногенних деформацій групової та індивідуальної психології, що є причинами даних злочинів.
Важливу роль у боротьбі з необережними злочинами грають і заходи спеціальної профілактики. До їх числа належать: розробка і впровадження нових, найбільш ефективних засобів і правил техніки безпеки та охорони природи; вдосконалення законодавства про відповідальність за необережні злочини й інші створюють для них грунт «фонові» правопорушення; поліпшення організації та методики роботи контролюючих органів, органів розслідування і судового розгляду справ про необережних злочинах різних видів, прокурорського нагляду за виконанням законів про охорону праці, охорону навколишнього середовища. Індивідуальна виховна робота з особами, схильними до скоєння необережних злочинів, забезпечення загального та спеціального превентивного ефекту займають важливе місце в діяльності правоохоронних органів.
Успішне попередження необережних злочинів можливо тільки при систематичному вживанні заходів боротьби з ними. Усунення недоліків у використанні техніки, в модернізації технології, організації управління виробництвом, контролю вимагає, як правило, тривалого застосування комплексу заходів. Для усунення дефектів технології, що порушують безпеку виробництва, необхідно не тільки впроваджувати нові технічні засоби, а й навчати робітників користуватися ними. Це в свою чергу висуває завдання підвищення їх кваліфікації, зміни системи контролю і т.д. Триваючим характером і комплексністю характеризується і застосування заходів, спрямованих на виховання у керівників підприємств і організацій, працівників інспекцій і служб позиції максимальної уваги до питань техніки безпеки та охорони природи, сумлінного ставлення до покладених на них обов'язків, прояви принциповості та інших якостей особистості, необхідних для успішної боротьби з порушеннями названих правил і іншими необережними злочинами. Більш тривала і наполеглива робота потрібно для формування позитивної громадської думки щодо зазначених питань, заснованого на чіткому усвідомленні соціальної значущості їх успішного вирішення.
Тільки за таких умов дадуть належний ефект організаційно-управлінські заходи щодо інформаційного забезпечення органів і служб, які ведуть боротьбу зі злочинними порушеннями правил техніки безпеки та охорони природи; з координації їх діяльності, удосконалення методики та техніки контролю.
Висновок
Отже, характеризуючи злочини, що вчиняються з необережності, в роботі було зроблено акцент на поняття «необережність» і видах необережності вчинення злочинів. Було виявлено різноманіття злочинів з необережності, перераховані злочини, обумовлені технічної необережністю, професійної, посадовий необережністю, побутової необережністю, порушення правил, що охороняють життя, здоров'я громадян та майно власників.
Відзначено, що в законодавстві більшості інших країн склалося подібне ставлення до необережних діянь, які в Росії віднесені до розряду злочинних.
Злочини з необережності тісно пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу, з постійною інтенсифікацією виробничих процесів.
У роботі підкреслюється, що НТП далеко не нешкідливий для людини, тому часто несподівано для суспільства призводить до непередбачених негативних наслідків.
При вчиненні необережних злочинів поведінку винного визначається його ставленням до навколишньої дійсності, до дотримання норм і правил поведінки, досліджується освітній рівень, морально-психологічні властивості, професійні навички.
У роботі розглянуто причини та умови необережних злочинів. Егоїстично-споживчі, легковажно-безвідповідальні ставлення до правил безпеки визначають наявність у необережного злочинця антигромадської установки, яка є основною причиною скоєння ним конкретного злочину.
Здійсненню необережних злочинів сприяють недоліки і порушення в таких сферах, як організація та управління відповідною діяльністю, техніка та технологія виробництва; контроль за дотриманням правил безпеки, підбір, навчання, виховання кадрів, розпорядок діяльності, недолік контролю за дотриманням правил безпеки.
Серед умов, що сприяють необережним злочинам, виділяються недоліки в спеціальній профілактиці та забезпеченні невідворотності відповідальності винних.
Важливу роль у боротьбі з необережними злочинами грають спеціальні заходи профілактики.
Для попередження необережних злочинів велике значення мають загальносоціальні заходи.
Успішне попередження необережних злочинів можливо тільки при систематичному вживанні заходів боротьби з ними.
Список використаної літератури
Гриб В.Г. Кримінологія: курс лекцій Навчальний посібник для вузів, М., 2007
Долгова А.І. Кримінологія, М., 2005
Кримінологія / Под ред. Л.А. Герцензона, І.І. Карпеда, В.М. Кудрявцева М., 2006
Кримінологія / За редакцією В.Д. Малкова М., 2006
Кримінологія / під. Ред. Кузнецова Н.Ф. М., 2005
Марлухіна Є.О. Кримінологія (Навчальний посібник) М., 2008
Шнайдер Г.І. Кримінологія М., 2008-11-11 Кримінологія / Під. ред В.М. Бурлакова, В.П. Сальникова, С.В. Степашина СПб, 2007