Короткострокові витрати виробництва

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Короткострокові витрати виробництва
Оскільки у короткостроковому періоді деякі ресурси фіксовані, а обсяги інших можна змінювати для розширення випуску, виділяють два типи витрат – постійні і змінні, які аналізують за двома рівнями. Перший рівень аналізу стосується витрат на весь обсяг продукції, другий –  аналізу витрат на одиницю продукції.
Витрати на весь обсяг продукції називаються сукупними витратами . Вони включають постійні  і змінні  витрати:  .       
Постійні витрати  – це витрати фіксовані, їх вели­чина не змінюється зі зміною обсягів випуску. До них відносять витрати на устаткування, утримання управлінського персоналу, рентні платежі за оренду приміщення чи землі, зобов’я­зання фірми з облігаційних позик, страхові внески тощо. До постійних витрат відносять також всі неявні витрати. За нульового обсягу виробництва загальна сума витрат дорівнює постійним витратам фірми.
Змінні витрати  – це витрати, величина яких змінюється залеж­но від зміни обсягів виробництва. До них відносять витрати на сировину, паливо, електро­енергію, транспортні послуги, заробітну плату найманих робітників.   
Другий рівень аналізу включає витрати на одиницю продукції. До них відносять середні і граничні витрати. Всі види середніх витрат обчислюються шляхом поділу відповідних сумарних витрат на обсяг продукції, випущеної за певний період : середні постійні витрати:  середні змінні витрати: ,       середні сукупні витрати:       .    
Оскільки сукупні витрати є сумою  і , то середні сукупні витрати також можна представити як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:
Граничні витрати – це приріст су­купних витрат в результаті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції:   .  Оскільки сукупні витрати змінюються в результаті приросту змінних витрат, то граничні витрати можна визначити також за показником приросту змінних витрат: .
Всі типи витрат виробництва безпосередньо пов’язані з виробничою функцією, яка відображає залежність між кількістю застосовуваного ресурсу і обсягом випуску. Нехай величина заробітної плати 1 робітника за тиждень становить 100 гривень, а ціна одиниці капіталу – 50 грн. У таблиці 7.1 наведені розрахунки витрат фірми, яка нарощує виробництво продукції від 0 до 120 одиниць. У колонці 4 обчислені постійні витрати – витрати на придбання капіталу (50 грн.×10 од.). В колонці 5 обчислені змінні витрати – на найом робочої сили. Сума витрат на капітал і працю дає сукупні витрати виробництва (колонка 6).
Граничні витрати (колонка 7) обчислюємо за формулою . Значення граничних витрат  ми за­писуємо між рядками, щоб підкреслити, що це прирости витрат. В останніх трьох колонках обчислені середні витрати виробництва.

Таблиця 7.1.

Кількість робітни­ків за тижд.

 

L

Кількість капіталу, од./тижд.

 

K

Сукупний про­дукт, од./тижд.

 

TP=Q

Витрати на весь обсяг
Грани­чні ви­трати

 

MC

Витрати на одиницю продукції
Постійні ви­трати, грн.

FC

Змінні витрати, грн.

 

VC

Сукупні витрати, грн.

TC

Середні постійні, грн.

 

AFC

Середні змінні, грн.

 

AVC

Сере­дні суку­пні, грн.

 

ATC

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
0
10
30
60
80
95
105
113
118
120
500
500
500
500
500
500
500
500
500
500
0
100
200
300
400
500
600
700
800
900
500
600
700
800
900
1000
1100
1200
1300
1400
>10
>5
>3,3
>5
>6,7
>10
>12,5
>20
>50
-
50
16,7
8,3
6,3
5,3
4,7
4,4
4,2
4,2
-
10
6,7
5,0
5,0
5,3
5,7
6,2
6,8
7,5
-
60
23,3
13,3
11,3
10,5
10,5
10,6
11,0
11,7
Криві витрат виробництва на весь обсяг продукції  за даними таблиці 7.1 зображені на рис. 7.2. а). Крива постійних витрат  має вигляд горизонтальної лінії, крива змінних витрат  – це крива сукупних витрат , зміщена паралельно вниз на величину постійних витрат.  Крива сукупних витрат  графічно визначається додаванням значень кривої  до кривої . Відстань по вертикалі між кривими  і  показує значення змінних витрат, а відстань по вертикалі між кривими  і  дає значення постійних витрат.
Конфігурація кривих  і  ілюструє дію законів зростаючої та спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом – на вищих обсягах випуску – спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих   і   вгору), а на вищих – зростаючий (опуклість кривих донизу).
Рис. 7.2. Криві короткострокових витрат
Графіки граничних та середніх витрат (рис. 7.2 б) ілюструють цей закон більш виразно. Граничні витрати спадають приблизно до обсягу 45 одиниць, у точці b′ набувають мінімального значення, після чого стрімко зростають. З деяким відставанням цю ж динаміку виказують середні витрати. Дія законів зростаючої та спадної віддачі (спадних та зростаючих витрат) обумовлює U – подібну форму кривих граничних, середніх змінних і середніх сукупних витрат у короткостроковому періоді.
Між кривими , і існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення  перевищують значення і , то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідни­ми. Отже, крива  перетинає криві середніх витрат в точках, які відпо­відають мінімальним значенням і  (точки а′ і с′). Подібної залежності не існує між кривими  і , вони не пов’язані між собою.
Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамі­кою витрат ілюструє рис. 7.3, де зобра
Рис.7.3. Взаємозв’язок між кривими продуктивності і витрат
жені типові криві. Криві граничних витрат  і середніх змінних витрат  є дзеркальним відображенням кривих граничної  і середньої продуктивності змінного фактора . Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки а – а1), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b – b1). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві  та  і .
Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві , , а також  і  змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві  і , а також , і . Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
56.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Витрати виробництва
Витрати виробництва 5
Витрати виробництва
Витрати виробництва 3
Витрати виробництва 2
Витрати виробництва 6
Витрати виробництва 4
Витрати виробництва та їх види 2
Витрати виробництва та їх види.
© Усі права захищені
написати до нас