Досліджуючи концепції зовнішнього середовища в різній літературі можна помітити, що хоча різні автори виділяють майже однакові групи факторів макросередовища функціонування фірми. Зовнішня середа неоднорідна і диференційована за силою, періодичністю, характеру впливу на організацію. Завданням аналізу зовнішнього середовища є встановлення та оцінці впливаючих факторів, що являють загрозу чи сприяючих розвитку підприємства, а також в вивченні змін, що впливають на поточну діяльність організації, й встановлення їх тенденцій.
Макросередовище створює загальні умови, в яких діють підприємства, визначаючи для нього та інших фірм межі дозволеного і недозволеного. Подібно до того як атмосфера по різному діє на людину, та к і макросередовище з різній мірі впливає на організації в залежності від її “здоров’я”. Отже, макросередовище по відношенню до підприємства виступає:
Як причина та умова обмеження (або можливості розширення) діяльності;
Як причина, що викликає необхідність змін на підприємстві.
Вінокуров виділяє такі складові макросередовища фірми: соціальна, економічна, правова, політична і технологічна. Їх я і взяв за основу у своїй роботі.
Соціальна складова являє собою комплекс соціальних явищ і процесів. Вона характеризується чисельністю і структурним складом населення, рівнем освіти, стилем життя, звичками, традиціями, трудовою етикою тощо.
Економічне середовище визначається рівнем й особливостями ринкового механізму. Вивчаються всі його сторони, і, насамперед, рівень економічного розвитку, бюджет країни і його виконання, доступність ресурсів, доходи населення, рівень безробіття, рівень оподаткування, інфляція, процентна ставка, продуктивність праці тощо.
Правова складова встановлює права, відповідальність та обов’язки підприємств, що визначають правила ділових взаємовідносин, відношення підприємства із суспільством, обмеження на будь-які види діяльності, права споживачів продукції, порядок реєстрації фірм, їх санації та ін. Вивчення правової складової повинно складатися як у вивченні змісту правових актів, так і існуючої практики їх дотримання.
Політична складова представлена органами державної влади і конкуруючими партіями і групами.
За будь-яких умов держава і ринок знаходяться у складних взаєминах, що залежать від господарюючої системи поглядів на суспільну організацію, особливостей етапу розвитку країни, лідерів, що здійснюють політику тощо.
Аналіз складової повинен дати розуміння відносно цілей розвитку суспільства, приоритетних галузях економіки та регіонів, характері політичної боротьби, можливостей і напрямків розвитку політичної системи, здатності існуючого уряду ефективно впроваджувати в життя свою програму, ступені її суспільної підтримки або опору.
Соціальне середовище впливає на ринок робочої сили, переваги при виборі товарів-конкурентів, попит на товари, витрати на їх обслуговування і т.д. Наприклад, прагнення організувати виробництво високоякісних товарів в якому-небудь регіонів може не здійснитися через недостатній рівень загальної та спеціальної освіти місцевих робітників, а завозити їх занадто дорого.
Соціальні фактори підлягають вивченню, тому що вони впливають на вибір цілей, засобів їх досягнення, особливості роботи підприємства.
Технологічна складова представлена факторами НТП у галузі виробництва продуктів та послуг. Ряд цих факторів створюється всередині організацій, але в значно більшій мірі – зовні їх, в наукових організаціях, в науково-технічних центрах тощо.
Технологічні фактори є основними причинами появи нових галузей і виробництв, глибокої зміни діючих галузей. Тому вивчення технологічної складової макросередовища дозволяє організації не проглядіти “технологічний ривок” і підтримати на рівні свою конкурентоспроможність.
Особливістю зовнішнього середовища ДПІ є те, що технологічні фактори не так значно впливають на її діяльність, оскільки ДПІ не має конкурентів. Але все ж таки від технологічних факторів в значній мірі залежить ефективність функціонування ДПІ.
Трохи іншої думки щодо факторів зовнішнього середовища дотримується Філіп Котлер. Так, він виділяє наступні групи факторів макросередовища: демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні та фактори культурного оточення. Але, як видно, його погляд не є фундоментально іншим.
Белошапка В.А. та Загорій Г.В. у своїй спільній праці проводять аналіз зовнішнього середовища організації на основі так званого PEST-аналізу. Його назва походить від перших літер англійських назв основних груп факторів макросередовища, а саме: Р – політико-правове середовище (political and legal environment), Е – економічне (economic environment), S – соціальне середовище (social environment), Т – технологічне середовище (technological environment).
Шершньова З.Є. та Оборська С.В. стверджують, що найчастіше фактори зовнішнього середовища класифікують за такими групами:
1. Економічні — фактори, що пов'язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.
2. Політичні — фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.
4. Технологічні — фактори, що пов'язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також ноу-хау.
5. Конкуренція — фактори, які відбивають майбутні та поточні дії конкурентів, зміни в частках ринків, концентрації конкурентів.
6. Географічні — фактори, пов'язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами (зокрема, корисними копалинами).
Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на ДПІ.
| Група факторів | Фактор | Вияв | Можливі відповідні дії ДПІ |
| 1. Економічні | Розміри та темпи росту (падіння) ВНП | Збільшення (зменшення) сум надходжень від податків та зборів | Спрощення процедури сплати податків та подання звітності суб’єктами господарської діяльності |
| Інфляція/дефляція | Збільшення абсолютних сум податкових надходжень при зменшенні реальних у разі інфляції і навпаки у разі дефляції | Розробка рекомендацій щодо змін у податковому законодавстві для поліпшення екон.ситуації, посилення контролю за своєчасністю сплати податків | |
| Зміни у доходах населення | Зміни розмірів надходжень від податків з фізичних осіб | Розробка рекомендацій щодо змін в оподаткуванні фізичних осіб, проведення роз’яснювальної роботи з населенням з податкового законодавства | |
| Рівень безробіття | При існуванні надлишкового безробіття існують резерви для збільшення бази оподаткування | Створення сприятливих умов для створення нових підприємств, проведення роз’яснювальної роботи з населенням з податкового законодавства | |
| Масштаби економічної підтримки окремих галузей економіки | Зменшення податкових надходжень через існування спеціальних економічних зон, користування окремими суб’єктами податковими пільгами, податковими канікулами | Посилення контролю за правомірністю користування податковими пільгами окремими суб’єктами господарської діяльності, розробка рекомендацій щодо розміщення спеціальних економічних зон. | |
| Стан фондового ринку | Збільшення або зменшення сум податків пов’язаних з операціями з цінними паперами | Контроль за операціями на фондовому ринку, розробка більш прогресивних форм оподаткування дивідендів, операцій з векселями,акціями, облігаціями тощо. | |
| Бюджет та його виконання | Оскільки доходна частина бюджету в більшості залежить від податкових доходів, то збільшується тиск на ДПІ щодо виконання і перевиконання планів прогнозних надходжень податків і штрафів | Підвищення ефективності своєї роботи, посилення контролю за дотриманням платниками податкового законодавства, збільшення кількості перевірок для виявлення недоїмок та стягнення штрафів; проведення прогнозних розрахунків на наступний бюджетний рік | |
| 2. Політичні | Державна податкова політика | Ускладнення роботи ДПІ в наслідок частих змін в податковій політиці держави | Швидке пристосування до змін у податковій політиці шляхом вдосконалення ОСУ, вдосконалення технологій обробки звітності тощо. |
| Рівень протекціонізму | Збільшення або зменшення рівня оподаткування імпортних товарів | Поглиблення співробітництва з митною службою з метою удосконалення системи контролю за сплатою податків. | |
| Стабільність уряду | При нестабільному уряді можливі досить часті зміни у керівництві податкової служби |
| |
| Міждержавні угоди з іншими урядами | Зміни в оподаткуванні операцій з окремими країнами, нюанси пов’язані з уникненням подвійного оподаткування | Швидке пристосування до змін в умовах оподаткування операцій з окремими країнами, контроль за уникненням подвійного оподаткування з тими країнами, з якими є відповідні угоди. | |
| Рівень корупції державних структур | При високому рівні корупції відбувається переплив капіталу у тіньову економіку, що значно зменшує суми податків | Реалізація ефективної системи насамперед внутрішнього контролю та здійснення заходів для досягнення чіткої взаємодії відділу податкової міліції із іншими відділами і управліннями ДПІ | |
| 3. Правові | Недосконалість податкового законодавства | Ускладнення роботи ДПІ через нечіткість, незрозумілість та можливі протиріччя в окремих моментах законодавства, поява можливостей ухилення від сплати податків | Постійний та жорсткий контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків, розробка механізмів попередження і розкриття злочинів у галузі оподаткування, розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення податкового законодавства |
| Система прав, відповідальності та обов’язків окремих посадових осіб | Зловживання службовим положенням, халатність, нездатність належно виконувати свої обов’язки окремими службовцями | Здійснення адміністративних, правових та соціально-психологічних заходів та процедур з метою поліпшення службової дисципліни | |
| Порядок реєстрації та санації підприємств | Динаміка кількості новостворюваних підприємств та існування неефективних неприбуткових фірм | Створення максимально можливих сприятливих умов для реєстрації нових фірм та ліквідації банкрутів | |
| 4. Соціальні | Чисельність та структурний состав населення | Зміна сум податкових надходжень в залежності від динаміки чисельності і структури населення. Можливість залучення продуктивних та дешевих робочих кадрів. | Створення ефективної кадрової служби та проведення відповідної кадрової політики, наприклад, підвищення престижу роботи в ДПІ |
| Низький рівень освіти | Проблеми із залученням кадрів належної кваліфікації; ускладнення роботи через недостатню освіченість бухгалтерів та інших спеціалістів фірм. | Створення власних закладів підвищення кваліфікації та перекваліфікації персоналу; проведення семінарів з роз’яснення податкового законодавства | |
| Негативне суспільне ставлення до податкових органів | Збільшення випадків ухилення від сплати податків; виникнення загроз для здоров’я і життя інспекторів | Проведення суспільної роботи щодо роз’яснення всіх аспектів діяльності ДПІ, виявлення моментів у роботі служби, які викликають невдовоння громадян, та заходи для їх усунення | |
| Відносини між ДПІ і підприємцями | Поява забобонів у досягненні взаєморозуміння між ними, що негативно вплине на результати роботи ДПІ | Встановлення зворотнього зв’язку із підприємцями, впровадження сучасної системи трудової етики | |
| 5.Технологічні | Низький рівень науково технічного прогресу у галузі обробки інформації | Уповільнення темпів обробки податкової звітності та можливі часті втрати важливої інформації | Своєчасна модернізація копьютерної техніки, розробка та вдосконалення власних програм з обробки даних, створення внутрішньої єдиної бази даних |
| Високі вимоги до кваліфікації кадрів | Проблеми користування персоналом програмами обробки і зберігання даних та базами даних через їх складність і унікальність | Проведення курсів з підвищення кваліфікації персоналу із появою технологічних нововведень, максимальне спрощення програм, що розробляються |