МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
З дисципліни: «Аудит»
На тему: «Контрольно - аудиторський процес і його стадії».
Донецьк 2007
План.
1. Зміст контрольно-аудиторського процесу і його стадії.
2. Первісна (організаційна) стадія.
3. Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу.
4. Завершальна стадія (узагальнення та реалізація результатів контролю.)
5. Зміст контрольно - аудиторського процесу.
Фінансово - господарський контроль і аудит в усіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється шляхом проведення ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиторських та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів.
Контрольно-аудиторський процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур.
Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.
Зміст будь-якого процесу характеризується стадіями його здійснення і складається з засобів, предметів праці і самої праці. Тому важливо правильно визначити засоби і предмети праці в процесі аудиту.
Засіб праці - це інструмент, за допомогою якого аудитор впливає на предмет праці. Щодо процесу аудиту, засобом праці є методичні прийоми (економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, інформаційне моделювання, експертизи, дослідження первинних документів, інвентаризація, експертна оцінка, лабораторний аналіз, опитування).
Предмет праці - це те, на що спрямовані дії аудитора. У залежності від того, яку роботу він виконує (аудиторська фірма), - перевірка достовірності фінансової звітності, надання суб'єктам фінансово-господарської діяльності різних послуг, - буде змінюватися об'єкт аудиту.
Елементами процесу аудиту є методичні прийоми, дії аудитора, об'єкти аудиту.
Вплив аудитора за допомогою певних методичних прийомів на об'єкт перевірки визначає аудиторські процедури, через які здійснюється аудиторський процес.
Для повного розкриття змісту аудиторського процесу необхідно глибоке розуміння зв'язку між його елементами. Процедура аудиту з одного боку складається з сукупності методичних прийомів, а з іншого - з безпосередніх дій аудитора.
У аудиторську процедуру може входити один, два або більше методичних прийомів, які використовують у певній послідовності. Підбір процедур у процесі аудиту в кожному конкретному випадку визначає розроблена аудитором методика, яка відображається у програмі перевірки.
Кожен динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Для контрольно-аудиторського процесу такими стадіями є: організаційна, дослідницька, узагальнення та реалізації результатів контролю.
Взагалі, серед вітчизняних та зарубіжних авторів немає єдиного підходу до вивчення стадій аудиторського процесу. Одні автори, характеризуючи процес аудиту, розглядають його стадії, інші - етапи, а деякі - одні й ті ж поняття називають стадіями (етапами). Стадія - це період, який визначає ступінь розвитку чого-небудь, фазу розвитку, а слово етап - окремий момент, стадія.
Як свідчать дослідження діяльності аудиторських фірм Україні, аудит практично здійснюється після складання річної звітності протягом короткого періоду часу. Тому розвиток аудиторської діяльності безпосередньо впливає на визначення етапів аудиторського процесу.
В економічній літературі немає єдиного підходу і у визначенні кількості стадій, і їхніх назв. Найбільш часто фахівці розглядають процес аудиту з точки зору періоду його виконання, тобто стадій, і виділяють такі:
- Початкова (організаційна)
- Дослідна
- Завершальна (узагальнення та реалізація результатів контролю)
Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і його організаційно-методичну підготовку.
Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту тривалістю межревізіонного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей та ін) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потребу в фахівцях, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я, по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, строк проведення аудиту. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, що має спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.
Організаційно-методична підготовка аудиту починається з визначення стану економіки об'єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо - фінансовий план (бізнес-план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої контрольної перевірки та рішення по ній, документи тематичних обстежень, перевірок, різних службових обстежень та прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів з питань їх компетенції. Вивчають і аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний період.
На підставі вивчення економіки підприємства, що перевіряється керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, який затверджує керівник організації, який призначив аудит. У ньому вказують об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю тощо Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки і т.д. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо проводиться аудит великого об'єднання, підприємства, концерту, акціонерного товариства великим складом бригади аудиторів, то затрати часу доцільно розраховувати за допомогою сітьового графіка, в якому можна передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур з тим, щоб завершити контрольно-аудиторський процес у запланований термін .
Завершується організаційно-методична підготовка аудиту до виїзду на контрольоване підприємство складання робочого плану аудитора, де кожний виконавець за виділеним йому керівником бригади об'єктом і термін завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи виконуваних робіт.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який проводиться на підприємстві вищим органом управління.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який проводять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються лише колом питань, поставлених замовником на його рішення, часом проведення тощо
Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. Складається ця стадія з двох етапів: предисследовательского і дослідницького.
Предисследовательскій етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені терміни.
Дослідницький етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою різних методів і засобів.
Завершальна стадія контрольно-аудиторського процесу передбачає узагальнення і реалізацію результатів контролю - систематизацію недоліків у діяльності контрольованого підприємства, коли групують і синтезують виявлені недоліки в хронологічній послідовності їх здійснення, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарської діяльності за економічним змістом, а також по місцями виникнення і госпрозрахункової відповідальності за порушення, внаслідок чого власнику завдано збитків. Виявлені і згруповані недоліки у господарській діяльності узагальнюють і викладають в аудиторському висновку, який обговорюється з акціонерами, засновниками, розробляють профілактичні заходи щодо попередження недоліків у подальшій діяльності підприємства.
Отже, контрольно-аудиторський процес є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Стадії процесу аудиторської перевірки значною мірою залежить від рівня аудиту та підходів до нього: підтверджуючий; системно-орієнтований; аудит, що базується на ризику. У підтверджуючому аудиті основна увага приділяється реєстрів і документів. Системно-орієнтований підхід до аудиту дає можливість аудиту спостерігати за системами, контролюючими операції. При аудиті, що базується на ризику, аудитор орієнтований на людей, які контролюють систему. Тому в умовах системно-орієнтованого аудиту слід виділити окремим етапом вивчення і оцінку системи обліку і внутрішнього контролю, а при аудиті, заснованому на ризику, - оцінку аудиторського ризику, від величини якого залежить час, обсяг аудиторської перевірки та вартість послуг.
Логічна послідовність першорядних дій аудитора дозволяє виділити стадії та етапи аудиторського процесу, наведені в таблиці 1:
Таблиця 1. - Стадії процесу аудиторської перевірки на різних етапах його розвитку.
Першим етапом на початковій стадії є вибір суб'єкта аудиторської перевірки, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. Цей етап характерний для всіх організаційно-методичних підходів до аудиту. Вітчизняна практика показує, що вибір суб'єкта перевірки переважно здійснюють самі аудитори або аудиторські фірми через рекламу, оголошення в періодичних виданнях, радіо, телебачення. Зарубіжні аудиторські фірми для виборів фірм клієнтів використовують листи-зобов'язання. Аудитори відправляють листи-зобов'язання на різні підприємства та організації, де перераховують свої послуги, зобов'язання аудитора і його відповідальність. Після відповіді клієнта на лист-зобов'язання із запрошенням для аудиту представник аудиторської фірми виїжджає на місце перевірки.
На цьому етапі важливо ознайомиться з інформацією про бізнес клієнта, яка необхідна для правильного тлумачення доказів, отриманих в процесі аудиту. Знання бізнесу клієнта вимагає від аудитора детального вивчення видів діяльності, галузевих особливостей організації і технології виробництв. Галузеві особливості окремих видів діяльності суб'єктів перевірки істотно впливають на організацію обліку. Крім того, аудитор повинен добре володіти нормативною базою, яка регулює діяльність та систему обліку підприємств різних галузей народного господарства.
Вивчення бізнесу клієнта дає аудитору можливість вибрати правильний напрямок при перевірці підприємства, яке одночасно займається кількома видами (наприклад, виробництвом, торгівлею, будівництвом тощо)
На іншому етапі початкової стадії процесу аудиторської перевірки спеціаліст знайомиться з статутом підприємства, його статутних документів і правовими зобов'язаннями. Перевіривши, коли і ким зареєстровано підприємство склад засновників, він повинен звернути особливу увагу на предмет і види діяльності, які передбачені статутом. Все це при подальшій перевірці дає можливість визначити законність здійснення тих чи інших господарських операцій. Важливо також проконтролювати наявність ліцензій на види діяльності та реалізацію окремих видів товарів.
В умовах підтверджуючого аудиту, як свідчить вітчизняна практика, за останні роки більшість аудиторів обмежуються тільки оглядовим вивченням стану бухгалтерського обліку.
Аудитор повинен дослідити і вивчити систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта для того, щоб зрозуміти, як готується бухгалтерська інформація, і мати повне уявлення про надійність певних систем.
Система внутрішньогосподарського контролю може давати надійну фінансову інформацію, забезпечувати збереження активів суб'єкта перевірки. Якщо у клієнта достатньо надійна система внутрішнього контролю, то ризик контролю буде незначним, а кількість аудиторських доказів меншим, ніж при слабкому внутрішньому контролі. Крім цього, оцінка внутрішнього контролю і ризику дає можливість аудитору виявляти контрольні моменти і знижує ймовірність виявлення наявності помилок.
Дослідження системи обліку, оцінку внутрішнього контролю та ризику аудитор здійснює за допомогою вивчення організаційних структур, посадових інструкцій підприємства, бесід з керівництвом та працівниками клієнта, ознайомлення з документообігом, спостереження за роботою менеджерів і внутрішніх аудиторів і т.п.
Основна мета оцінки системи внутрішнього контролю підприємства - створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.
Отже, логічно визначити обсяг робіт, узгодження суми оплати та складання договору як окремого етапу процесу аудиту.
Договір аудиторської перевірки містить не тільки види послуг, час його проведення, суму оплати, а й зобов'язання і права як виконавця, так і замовника.
Складання плану та робочої програми є завершальним етапом процесу аудиту. У МСА 300 «Планування» визначено, що планування має передбачати:
- Знання бізнесу і клієнта
- Розуміння системи бухгалтерського обліку
- Ризик і сутність
- Характер, час та обсяг процедур
- Координація, керівництво нагляд і перевірка
- Інші аспекти.
Для виконання плану аудиту з урахуванням інформації, отриманої на попередніх етапах процесу аудиторської перевірки, аудитор у письмовій формі складає робочу програму. У неї входить перелік конкретних процедур, спрямованих на виявлення доказів про достовірність інформації про фінансову звітність підприємств. У програмі визначено аудиторські завдання для кожного напрямку дослідження, і вона може служити інструкцією для молодших аудиторів і використовуватися як спосіб контролю за своєчасністю і якістю виконаних ними робіт.
На стадії дослідження в умовах підтверджуючого аудиту доцільно виділити такі етапи процесу:
· Перевірка господарських операцій і облікових записів
· Коригування плану та робочої програми
· Перевірка (аналіз) фінансової звітності, збір аудиторських доказів.
Для системно-орієнтованого аудиту й аудиту, що базується на ризику використовують однакові назви етапів (крім першого). Якщо в умовах підтверджуючого аудиту для першого етапу стадії дослідження пропонується назва «перевірка господарських операцій і облікових записів», то в умовах системно-орієнтованого аудиту й аудиту, що базується на ризику, - «вивчення господарських операцій і облікових записів» або «тестування контрольних моментів» . Це має своє пояснення. Якщо за умови оцінки внутрішнього контролю та аудиторського ризику виявлено, що рівень ризику низький, то, можливо досить обмежитися тестуванням лише контрольних моментів. Якщо ризик внутрішнього контролю високий, - доцільно здійснювати перевірку господарських операцій і облікових записів, тобто перевіряти первинні документи, облікові записи докладніше.
Етап коригування плану і робочої програми передбачено МСА, де вказано, що вони повинні складатися і коригуватися (при необхідності) у період проведення аудиту. Коригування плану та внесення певних змін у робочу програму здійснюється на стадії дослідження, тобто збору доказів, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин. Рішення про внесення змін у план і програму аудиту приймає керівник аудиторської фірми або аудиторів. На завершальному етапі дослідної стадії основним завданням є отримання достатнього обсягу аудиторських доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображено відображення окремих рахунків у балансі та інших формах фінансової звітності. Характер і обсяг цієї роботи залежить доказів, виявлених на попередніх етапах.
Для виконання завдань на етапі перевірки (аналізу) фінансової звітності у практиці аудиту використовують аналітичні процедури і процедури перевірки окремих статей балансу. До аналітичних процедур належать:
§ аналіз співвідношень різних фінансових (або фінансових і нефінансових) показників;
§ порівняння фактичних даних з плановими або з аналогічними за попередні роки;
§ порівняння окремих показників з відповідними показниками аналогічних підприємств або середньогалузевими;
§ визначення відхилень;
§ факторний, або регресійний аналіз.
Якщо в процесі аналізу фінансової звітності аудитор виявить суттєві відхилення від передбачених, тоді варто вдатися до додаткових процедур контролю. За допомогою процедур перевірки крім окремих статей балансу аудитори виявляють помилки у фінансовій звітності.
Якщо при перевірці з використанням аналітичних процедур акцентується увага на загальній оцінці господарських операцій і сальдо Головної книги, яке переноситься в баланс суб'єкта перевірки.
На завершальній стадії процесу аудиту доцільно виділити три етапи: аналіз та оцінка результатів; складання звіту, підготовка пропозицій та ознайомлення з ними замовників; написання укладення та оформлення і підписання акта виконаних робіт.
На етапі оцінки аналізу результатів аудиторської перевірки керівник фірми або керівник групи аудиторів оцінює результати аудиту та аналізує достатність зібраних доказів для підтвердження достовірності фінансової звітності. Вагомість доказів визначає зміст аудиторського звіту і висновку. На цьому етапі аудитор узгодженням спірні питання з керівництвом підприємства (організації), яке підлягало аудиту.
Керівники аудиторської групи звертають особливу увагу на робочі документи аудиторів. Істотна перевірка цих документів дає можливість визначити якість виконання аудиту, дотримання послідовності плану і програми перевірки. На наступному етапі завершальної стадії аудитор складає висновок, в якому вказує сильні і слабкі напрямки діяльності підприємства. Особливу увагу він зосереджує на пропозиціях, спрямованих на поліпшення бізнесу клієнта, організації системи обліку, удосконалення системи внутрішнього контролю. У залежності від потреб замовника, укладення зачитується на зборах засновників (акціонерів) або передається керівництву підприємства. Фома і зміст аудиторського висновку розкривається в МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».
Після складання висновку аудитор разом з замовником оформлює та підписує акт виконання робіт, що є завершальним етапом процесу аудиту. Розглянуті етапи характеризують процеси аудиту фінансової звітності. Крім цього, аудиторські фірми виконують різноманітні послуги: аналіз фінансової звітності, відновлення обліку і складання звітності, консультації з економіко-правових питань, оподаткування тощо Від характеру послуг залежить не тільки методика та процедура аудиту, але й етапи їх виконання.
Отже, види аудиторської діяльності значно впливають як на процес аудиту взагалі, так і на етапи його виконання.
Список використаної літератури:
1. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч.посiбнік - 3-тє вид., Перероб. i доп. - К.: Знання, 2007.
2. Білуха М.Т. Аудит: Підручник. - К.: «Знання», КОО, 2000
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
З дисципліни: «Аудит»
На тему: «Контрольно - аудиторський процес і його стадії».
Донецьк 2007
План.
1. Зміст контрольно-аудиторського процесу і його стадії.
2. Первісна (організаційна) стадія.
3. Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу.
4. Завершальна стадія (узагальнення та реалізація результатів контролю.)
5. Зміст контрольно - аудиторського процесу.
Фінансово - господарський контроль і аудит в усіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється шляхом проведення ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиторських та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів.
Контрольно-аудиторський процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур.
Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.
Зміст будь-якого процесу характеризується стадіями його здійснення і складається з засобів, предметів праці і самої праці. Тому важливо правильно визначити засоби і предмети праці в процесі аудиту.
Засіб праці - це інструмент, за допомогою якого аудитор впливає на предмет праці. Щодо процесу аудиту, засобом праці є методичні прийоми (економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, інформаційне моделювання, експертизи, дослідження первинних документів, інвентаризація, експертна оцінка, лабораторний аналіз, опитування).
Предмет праці - це те, на що спрямовані дії аудитора. У залежності від того, яку роботу він виконує (аудиторська фірма), - перевірка достовірності фінансової звітності, надання суб'єктам фінансово-господарської діяльності різних послуг, - буде змінюватися об'єкт аудиту.
Елементами процесу аудиту є методичні прийоми, дії аудитора, об'єкти аудиту.
Вплив аудитора за допомогою певних методичних прийомів на об'єкт перевірки визначає аудиторські процедури, через які здійснюється аудиторський процес.
Для повного розкриття змісту аудиторського процесу необхідно глибоке розуміння зв'язку між його елементами. Процедура аудиту з одного боку складається з сукупності методичних прийомів, а з іншого - з безпосередніх дій аудитора.
У аудиторську процедуру може входити один, два або більше методичних прийомів, які використовують у певній послідовності. Підбір процедур у процесі аудиту в кожному конкретному випадку визначає розроблена аудитором методика, яка відображається у програмі перевірки.
Кожен динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Для контрольно-аудиторського процесу такими стадіями є: організаційна, дослідницька, узагальнення та реалізації результатів контролю.
Взагалі, серед вітчизняних та зарубіжних авторів немає єдиного підходу до вивчення стадій аудиторського процесу. Одні автори, характеризуючи процес аудиту, розглядають його стадії, інші - етапи, а деякі - одні й ті ж поняття називають стадіями (етапами). Стадія - це період, який визначає ступінь розвитку чого-небудь, фазу розвитку, а слово етап - окремий момент, стадія.
Як свідчать дослідження діяльності аудиторських фірм Україні, аудит практично здійснюється після складання річної звітності протягом короткого періоду часу. Тому розвиток аудиторської діяльності безпосередньо впливає на визначення етапів аудиторського процесу.
В економічній літературі немає єдиного підходу і у визначенні кількості стадій, і їхніх назв. Найбільш часто фахівці розглядають процес аудиту з точки зору періоду його виконання, тобто стадій, і виділяють такі:
- Початкова (організаційна)
- Дослідна
- Завершальна (узагальнення та реалізація результатів контролю)
Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і його організаційно-методичну підготовку.
Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту тривалістю межревізіонного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей та ін) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потребу в фахівцях, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я, по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, строк проведення аудиту. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, що має спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.
Організаційно-методична підготовка аудиту починається з визначення стану економіки об'єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо - фінансовий план (бізнес-план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої контрольної перевірки та рішення по ній, документи тематичних обстежень, перевірок, різних службових обстежень та прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів з питань їх компетенції. Вивчають і аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний період.
На підставі вивчення економіки підприємства, що перевіряється керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, який затверджує керівник організації, який призначив аудит. У ньому вказують об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю тощо Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки і т.д. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо проводиться аудит великого об'єднання, підприємства, концерту, акціонерного товариства великим складом бригади аудиторів, то затрати часу доцільно розраховувати за допомогою сітьового графіка, в якому можна передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур з тим, щоб завершити контрольно-аудиторський процес у запланований термін .
Завершується організаційно-методична підготовка аудиту до виїзду на контрольоване підприємство складання робочого плану аудитора, де кожний виконавець за виділеним йому керівником бригади об'єктом і термін завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи виконуваних робіт.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який проводиться на підприємстві вищим органом управління.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який проводять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються лише колом питань, поставлених замовником на його рішення, часом проведення тощо
Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. Складається ця стадія з двох етапів: предисследовательского і дослідницького.
Предисследовательскій етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені терміни.
Дослідницький етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою різних методів і засобів.
Завершальна стадія контрольно-аудиторського процесу передбачає узагальнення і реалізацію результатів контролю - систематизацію недоліків у діяльності контрольованого підприємства, коли групують і синтезують виявлені недоліки в хронологічній послідовності їх здійснення, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарської діяльності за економічним змістом, а також по місцями виникнення і госпрозрахункової відповідальності за порушення, внаслідок чого власнику завдано збитків. Виявлені і згруповані недоліки у господарській діяльності узагальнюють і викладають в аудиторському висновку, який обговорюється з акціонерами, засновниками, розробляють профілактичні заходи щодо попередження недоліків у подальшій діяльності підприємства.
Отже, контрольно-аудиторський процес є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Стадії процесу аудиторської перевірки значною мірою залежить від рівня аудиту та підходів до нього: підтверджуючий; системно-орієнтований; аудит, що базується на ризику. У підтверджуючому аудиті основна увага приділяється реєстрів і документів. Системно-орієнтований підхід до аудиту дає можливість аудиту спостерігати за системами, контролюючими операції. При аудиті, що базується на ризику, аудитор орієнтований на людей, які контролюють систему. Тому в умовах системно-орієнтованого аудиту слід виділити окремим етапом вивчення і оцінку системи обліку і внутрішнього контролю, а при аудиті, заснованому на ризику, - оцінку аудиторського ризику, від величини якого залежить час, обсяг аудиторської перевірки та вартість послуг.
Логічна послідовність першорядних дій аудитора дозволяє виділити стадії та етапи аудиторського процесу, наведені в таблиці 1:
Таблиця 1. - Стадії процесу аудиторської перевірки на різних етапах його розвитку.
| Стадії процесу аудиторської перевірки в умовах | ||
| підтверджує аудиту | системно-орієнтованого аудиту | аудиту, що базується на ризику |
| 1. Початкова стадія | ||
| 1.1.Вибор суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. 1.2.Ознакомленіе до статуту, статутними документами та правовими зобов'язаннями клієнта 1.3.Определеніе обсягу робіт, узгодження суми оплати та складання договору 1.4.Составленіе плану і робочої програми аудиту | 1.1.Вибор суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. 1.2.Ознакомленіе до статуту, статутними документами та правовими зобов'язаннями клієнта 1.3.Определеніе надійності системи обліку і внутрішнього контролю 1.4.Определеніе обсягу робіт, узгодження суми оплати та складання договору 1.5.Разработка плану і програми аудиту | 1.1.Вибор суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. 1.2.Ознакомленіе до статуту, статутними документами та правовими зобов'язаннями клієнта. 1.3.Определеніе надійності системи обліку і внутрішнього контролю. 1.4.Оценка величини аудиторського ризику та його елементів. 1.5.Определеніе обсягу робіт, узгодження суми оплати, складання договору 1.6.Разработка плану і програми аудиту |
| 2. Стадія дослідження | ||
| 2.1.Проверка господарських операцій і облікових записів 2.2.Корректіровка плану та робочої програми 2.3.Проверка (аналіз) фінансової звітності | 2.1.Ізученіе господарських операцій, тестування контрольних моментів або перевірка облікових записів. 2.2.Корректіровка плану та робочої програми 2.3.Проверка (аналіз) фінансової звітності | 2.1.Ізученіе господарських операцій, тестування контрольних моментів або перевірка облікових записів. 2.2.Корректіровка плану та робочої програми 2.3.Проверка (аналіз) фінансової звітності |
| 3. Завершальна стадія | ||
| 3.1.Оценка (аналіз) результатів перевірки 3.2.Напісаніе звіту, підготовка пропозицій, ознайомлення з ними замовника 3.3.Сосавленіе аудиторського висновку і акта виконання робіт | 3.1.Оценка (аналіз) результатів перевірки 3.2.Напісаніе звіту, підготовка пропозицій, ознайомлення з ними замовника 3.3.Сосавленіе аудиторського висновку і акта виконання робіт | 3.1.Оценка (аналіз) результатів перевірки 3.2.Напісаніе звіту, підготовка пропозицій, ознайомлення з ними замовника 3.3.Сосавленіе аудиторського висновку і акта виконання робіт |
На цьому етапі важливо ознайомиться з інформацією про бізнес клієнта, яка необхідна для правильного тлумачення доказів, отриманих в процесі аудиту. Знання бізнесу клієнта вимагає від аудитора детального вивчення видів діяльності, галузевих особливостей організації і технології виробництв. Галузеві особливості окремих видів діяльності суб'єктів перевірки істотно впливають на організацію обліку. Крім того, аудитор повинен добре володіти нормативною базою, яка регулює діяльність та систему обліку підприємств різних галузей народного господарства.
Вивчення бізнесу клієнта дає аудитору можливість вибрати правильний напрямок при перевірці підприємства, яке одночасно займається кількома видами (наприклад, виробництвом, торгівлею, будівництвом тощо)
На іншому етапі початкової стадії процесу аудиторської перевірки спеціаліст знайомиться з статутом підприємства, його статутних документів і правовими зобов'язаннями. Перевіривши, коли і ким зареєстровано підприємство склад засновників, він повинен звернути особливу увагу на предмет і види діяльності, які передбачені статутом. Все це при подальшій перевірці дає можливість визначити законність здійснення тих чи інших господарських операцій. Важливо також проконтролювати наявність ліцензій на види діяльності та реалізацію окремих видів товарів.
В умовах підтверджуючого аудиту, як свідчить вітчизняна практика, за останні роки більшість аудиторів обмежуються тільки оглядовим вивченням стану бухгалтерського обліку.
Аудитор повинен дослідити і вивчити систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта для того, щоб зрозуміти, як готується бухгалтерська інформація, і мати повне уявлення про надійність певних систем.
Система внутрішньогосподарського контролю може давати надійну фінансову інформацію, забезпечувати збереження активів суб'єкта перевірки. Якщо у клієнта достатньо надійна система внутрішнього контролю, то ризик контролю буде незначним, а кількість аудиторських доказів меншим, ніж при слабкому внутрішньому контролі. Крім цього, оцінка внутрішнього контролю і ризику дає можливість аудитору виявляти контрольні моменти і знижує ймовірність виявлення наявності помилок.
Дослідження системи обліку, оцінку внутрішнього контролю та ризику аудитор здійснює за допомогою вивчення організаційних структур, посадових інструкцій підприємства, бесід з керівництвом та працівниками клієнта, ознайомлення з документообігом, спостереження за роботою менеджерів і внутрішніх аудиторів і т.п.
Основна мета оцінки системи внутрішнього контролю підприємства - створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.
Отже, логічно визначити обсяг робіт, узгодження суми оплати та складання договору як окремого етапу процесу аудиту.
Договір аудиторської перевірки містить не тільки види послуг, час його проведення, суму оплати, а й зобов'язання і права як виконавця, так і замовника.
Складання плану та робочої програми є завершальним етапом процесу аудиту. У МСА 300 «Планування» визначено, що планування має передбачати:
- Знання бізнесу і клієнта
- Розуміння системи бухгалтерського обліку
- Ризик і сутність
- Характер, час та обсяг процедур
- Координація, керівництво нагляд і перевірка
- Інші аспекти.
Для виконання плану аудиту з урахуванням інформації, отриманої на попередніх етапах процесу аудиторської перевірки, аудитор у письмовій формі складає робочу програму. У неї входить перелік конкретних процедур, спрямованих на виявлення доказів про достовірність інформації про фінансову звітність підприємств. У програмі визначено аудиторські завдання для кожного напрямку дослідження, і вона може служити інструкцією для молодших аудиторів і використовуватися як спосіб контролю за своєчасністю і якістю виконаних ними робіт.
На стадії дослідження в умовах підтверджуючого аудиту доцільно виділити такі етапи процесу:
· Перевірка господарських операцій і облікових записів
· Коригування плану та робочої програми
· Перевірка (аналіз) фінансової звітності, збір аудиторських доказів.
Для системно-орієнтованого аудиту й аудиту, що базується на ризику використовують однакові назви етапів (крім першого). Якщо в умовах підтверджуючого аудиту для першого етапу стадії дослідження пропонується назва «перевірка господарських операцій і облікових записів», то в умовах системно-орієнтованого аудиту й аудиту, що базується на ризику, - «вивчення господарських операцій і облікових записів» або «тестування контрольних моментів» . Це має своє пояснення. Якщо за умови оцінки внутрішнього контролю та аудиторського ризику виявлено, що рівень ризику низький, то, можливо досить обмежитися тестуванням лише контрольних моментів. Якщо ризик внутрішнього контролю високий, - доцільно здійснювати перевірку господарських операцій і облікових записів, тобто перевіряти первинні документи, облікові записи докладніше.
Етап коригування плану і робочої програми передбачено МСА, де вказано, що вони повинні складатися і коригуватися (при необхідності) у період проведення аудиту. Коригування плану та внесення певних змін у робочу програму здійснюється на стадії дослідження, тобто збору доказів, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин. Рішення про внесення змін у план і програму аудиту приймає керівник аудиторської фірми або аудиторів. На завершальному етапі дослідної стадії основним завданням є отримання достатнього обсягу аудиторських доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображено відображення окремих рахунків у балансі та інших формах фінансової звітності. Характер і обсяг цієї роботи залежить доказів, виявлених на попередніх етапах.
Для виконання завдань на етапі перевірки (аналізу) фінансової звітності у практиці аудиту використовують аналітичні процедури і процедури перевірки окремих статей балансу. До аналітичних процедур належать:
§ аналіз співвідношень різних фінансових (або фінансових і нефінансових) показників;
§ порівняння фактичних даних з плановими або з аналогічними за попередні роки;
§ порівняння окремих показників з відповідними показниками аналогічних підприємств або середньогалузевими;
§ визначення відхилень;
§ факторний, або регресійний аналіз.
Якщо в процесі аналізу фінансової звітності аудитор виявить суттєві відхилення від передбачених, тоді варто вдатися до додаткових процедур контролю. За допомогою процедур перевірки крім окремих статей балансу аудитори виявляють помилки у фінансовій звітності.
Якщо при перевірці з використанням аналітичних процедур акцентується увага на загальній оцінці господарських операцій і сальдо Головної книги, яке переноситься в баланс суб'єкта перевірки.
На завершальній стадії процесу аудиту доцільно виділити три етапи: аналіз та оцінка результатів; складання звіту, підготовка пропозицій та ознайомлення з ними замовників; написання укладення та оформлення і підписання акта виконаних робіт.
На етапі оцінки аналізу результатів аудиторської перевірки керівник фірми або керівник групи аудиторів оцінює результати аудиту та аналізує достатність зібраних доказів для підтвердження достовірності фінансової звітності. Вагомість доказів визначає зміст аудиторського звіту і висновку. На цьому етапі аудитор узгодженням спірні питання з керівництвом підприємства (організації), яке підлягало аудиту.
Керівники аудиторської групи звертають особливу увагу на робочі документи аудиторів. Істотна перевірка цих документів дає можливість визначити якість виконання аудиту, дотримання послідовності плану і програми перевірки. На наступному етапі завершальної стадії аудитор складає висновок, в якому вказує сильні і слабкі напрямки діяльності підприємства. Особливу увагу він зосереджує на пропозиціях, спрямованих на поліпшення бізнесу клієнта, організації системи обліку, удосконалення системи внутрішнього контролю. У залежності від потреб замовника, укладення зачитується на зборах засновників (акціонерів) або передається керівництву підприємства. Фома і зміст аудиторського висновку розкривається в МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».
Після складання висновку аудитор разом з замовником оформлює та підписує акт виконання робіт, що є завершальним етапом процесу аудиту. Розглянуті етапи характеризують процеси аудиту фінансової звітності. Крім цього, аудиторські фірми виконують різноманітні послуги: аналіз фінансової звітності, відновлення обліку і складання звітності, консультації з економіко-правових питань, оподаткування тощо Від характеру послуг залежить не тільки методика та процедура аудиту, але й етапи їх виконання.
Отже, види аудиторської діяльності значно впливають як на процес аудиту взагалі, так і на етапи його виконання.
Список використаної літератури:
1. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч.посiбнік - 3-тє вид., Перероб. i доп. - К.: Знання, 2007.
2. Білуха М.Т. Аудит: Підручник. - К.: «Знання», КОО, 2000