Внутрішньобанківський контроль і його види
Важливим напрямом банківської діяльності є організація внутрішньобанківського контролю. Загальні вимоги про необхідність внутрішнього контролю в кредитній організації визначені федеральними законами «Про Центральний банк Російської Федерації», «Про банки і банківську діяльність», «Про ринок цінних паперів». Внутрішньобанківський контроль характеризується як сукупність прийомів і методів, що застосовуються банком для контролю проведених ним операцій. Проте внутрішній контроль не можна розглядати як просту одноразову процедуру.
Внутрішній контроль - постійно здійснюваний на всіх рівнях банківської діяльності процес, який має здійснюватися в банку радою директорів, старшими посадовими особами, керівними посадовими працівниками і співробітниками всіх рівнів управління. Внутрішньобанківський контроль дозволяє формувати систему, яка забезпечує повну і якісну перевірку діяльності банку на всіх ділянках. Відповідальність за формування системи внутрішнього контролю покладається на керівний склад працівників банку, однак у цьому процесі повинен бути задіяний кожний банківський службовець.
Основне призначення системи внутрішнього контролю в банку полягає в перевірці:
дотримання чинного законодавства;
відповідності діяльності кредитної організації планом її розвитку;
достовірності, оперативності та повноти фінансової і управлінської інформації;
раціональності проведених заходів з підтримки ліквідності, рентабельності і стійкості банку.
Система внутрішнього контролю включає проведення власне контролю банківської діяльності, а також організацію моніторингу на всіх ділянках роботи банку, який полягає у проведенні постійного спостереження за роботою всіх підрозділів комерційного банку з метою оцінки результативності їх роботи та розробки стратегічних планів щодо подальшого вдосконалення і розвитку банківського бізнесу. На підставі отриманих у процесі проведення моніторингу результатів керівництво банку приймає рішення, реалізація яких повинна призвести до усунення наявних у діяльності банку недоліків і нормалізації фінансового становища комерційного банку.
Ефективність організації системи внутрішньобанківського контролю залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх факторів. До числа зовнішніх факторів слід віднести, перш за все, наявність необхідної нормативної бази організації системи внутрішнього контролю. До внутрішніх факторів відноситься наявність фахівців, здатних якісно та оперативно оцінити ситуацію в банку ситуацію і дати кваліфіковані рекомендації щодо мінімізації ризиків банківської діяльності. Для проведення внутрішньобанківського контролю в банку має бути створено спеціальний підрозділом Важливим фактором забезпечення ефективної системи внутрішнього контролю є створення в банку системи виявлення та оцінивши банківських ризиків. І, нарешті, передумовою проведення якісного внутрішнього контролю є наявність повної та достовірної інформації про стан справ як в самому банку, так і в банках-конкурентах.
Діюча система внутрішньобанківського контролю включає поточний, наступний контроль у банках та організацію внутрішнього аудиту. Зупинимося детальніше на характеристиці кожного з видів.
Організація поточного контролю в банку
Поточний банківський контроль здійснюється в процесі щоденного проведення банківських операцій на кожній з ділянок організації роботи обліково-операційного апарату. Так, при організації документообігу основне призначення поточного контролю 1 полягає в перевірці законності операцій, дотримання встановлених | правил їх вчинення та правильності оформлення документів. Значна увага при організації поточного контролю відводиться проведення перевірки регістрів аналітичного та синтетичного обліку при закритті операційного дня. Цим займаються відповідальні виконавці, бухгалтери операційного відділу, працівники, що контролюють їх роботу, а також начальники підрозділів банку, У процесі здійснення поточного внутрішньобанківського контролю вони керуються діючими нормативними документами та правилами проведення тих чи інших банківських операцій.
Відповідальні виконавці при прийомі від клієнтів грошово-розрахункових документів здійснюють контроль правильності заповнення всіх необхідних реквізитів, перевіряють наявність коштів на розрахунковому рахунку організації. Представлені до оплати документи перевіряються і з точки зору законності операції, що здійснюється. По суті, на цьому етапі працівник банку визначає цільове призначення використання коштів клієнта. Велика відповідальність лягає на бухгалтерського працівника при здійсненні різних форм безготівкових розрахунків, вибір яких клієнт робить самостійно разом зі своїм контрагентом. Завдання відповідального виконавця і контролера банку полягає в перевірці дотримання принципів організації безготівкових розрахунків. Наприклад, при використанні в розрахунках платіжних вимог працівник банку перевіряє наявність товарно-транспортних документів, що підтверджують відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг. При відмові клієнта від акцепту того ж платіжного вимоги необхідно упевнитися в його правомірності, правильності оформлення і дотримання терміну, встановленого для цієї процедури. Такий же ретельній перевірці піддаються й інші форми розрахунків, які застосовує клієнт у своєму платіжному обороті. Особливої уваги потребує перевірка дотримання всіх вимог при акредитивній, чекової і вексельної форми розрахунків. При недостатності або відсутності коштів на розрахунковому рахунку клієнта на працівника банку лягає відповідальність за своєчасне оприбуткування розрахункових документів у картотеку № 2 та їх оплату в міру надходження коштів відповідно до встановленої законодавством черговості платежів.
При зарахуванні коштів, які надходять на адресу клієнта, відповідальний виконавець повинен переконатися в наявності на копії надійшов від платника документа підпису працівника банку-платника, тобто перевірити достовірність документа. Особливому контролю піддаються операції, пов'язані з безготівковими перерахуваннями коштів фізичних осіб у внески. Це необхідно, щоб уникнути помилок у зарахуванні коштів власникам рахунків. При відкритті і веденні позичкового рахунку клієнта перевіряється правильність складання термінових зобов'язань на погашення кредиту і здійснюється повсякденний контроль за своєчасністю його погашення.
Окремі види банківських операцій піддаються подвійному поточного контролю. Так, заяви на видачу чеків і чекових книжок, акцепт платіжних доручень крім відповідального виконавця завіряються підписом контролера. Перевіряються і підписуються контролюючими працівниками всі грошово-розрахункові документи і записи в аналітичному обліку за рахунками військовослужбовців і громадян, основних засобів банку, іншим матеріальним цінностям, стягненню штрафів з клієнтів за порушення правил проведення розрахункових операцій, за розрахунками з госпрозрахунковими підприємствами банку, з формування операційних доходів і витрат банку] і т.д. Подвійного контролю вимагають і операції з транзиту і поточним субрахунками, по особових пенсійних рахунках, по рахунках державного бюджету, по позичкових рахунків окремих позичальників. В окремих випадках за рішенням банку контролюються в аналогічному порядку та інші операції.
Особлива увага звертається на організацію поточного контролю в процесі проведення операцій з готівкою. Значне місці тут відводиться попередньому контролю при здійсненні видаткових касових операцій. У цьому випадку проведення контролю покладається на трьох працівників кредитної організації, що беруть участь в цій операції: відповідального виконавця, контролера і касира. Завдання організації контролю на цій ділянці зводиться до того, щоб попередити оплату неправильно оформлених документів без попередньої перевірки їх відповідальним виконавцем. Завдання контролера полягає у проведенні перевірки правильності оформлення кожного видаткового касового документа.
При отриманні клієнтом готівки за іменним грошовим чеком контролюючий працівник повинен упевнитися в наявності на чеку відмітки про пред'явлення одержувачем коштів паспорта або іншого документа, що засвідчує його особу. Крім того, Л. чеку або видатковому ордері повинна бути його розписка в отримання коштів. При надходженні грошового чека відбувається звірення підпису осіб, які мають право підписувати його, відбитка печатки клієнта з наявними у відповідального виконавця і контролера зразками, зазначеними у відповідній картці. Контролер і касир зіставляють також підпис відповідального виконавця з наявним зразком. Ретельному контролю піддаються всі видаткові касові документи і з боку касового працівника.
За організацію поточного контролю несе відповідальність головний бухгалтер банку. Він безпосередньо контролює правильність оформлення операцій з відкриття розрахункових і поточних рахунків клієнтів, організовує поточний контроль і щоденне спостереження за його проведенням на всіх ділянках обліково-операційної та касової роботи банку. До обов'язків головного бухгалтера та його заступника входить здійснення контролю за внесенням виправлень до особових рахунків, відкриттям і закриттям рахунків, нарахуванням відсотків по них, рухом бланків суворої звітності та квитанцій про прийом готівкових грошей. Головний бухгалтер банку щодня проводить перевірку укладення касових операцій; повноту оприбуткування грошей як інкасованих, так і надійшли у вечірню касу; правильність формування та зберігання всіх грошово-розрахункових документів та іншої облікової документації. Щодня ним контролюється своєчасність і якість складання зведення оборотів банківського балансу за день.
Подальший контроль та способи його проведення
У процесі проведення внутрішньобанківського контролю в банку важливе місце відводиться правильної організації подальшого контролю, метою якого є систематична перевірка всіх напрямків обліково-операційної роботи в період після здійснення банківських операцій. Можна виділити наступні завдання організації подальшого контролю:
перевірка постановки обліку і документообігу;
підтвердження правильності виконання працівниками обліково-операційного апарату покладених на них обов'язків
перевірка законності та правильності оформлення виконаних операцій.
У кредитній організації роботу з проведення подальшого контролю очолюють головний бухгалтер, його заступники, а у великих банках цим займаються спеціальні інспектори наступного контролю. Наступні перевірки проводяться за планами, які носять тематичний характер і складаються щоквартально. Можуть проводитися як комплексні перевірки, так і перевірки, що зачіпають лише окремі ділянки обліково-операційної роботи. Прикладом може служити проведення перевірки тільки касових або тільки меморіальних документів за певний період діяльності банку. У процесі проведення комплексної перевірки обстеженню піддається весь обсяг роботи тих чи інших відповідальних виконавців. Зазвичай плани подальших перевірок складаються таким чином, щоб протягом кварталу в подальшому порядку були проконтрольовані всі ділянки обліково-операційної роботи.
У ході здійснення подальшого контролю у вибірковому порядку вивчаються документи, які не піддавалися контролю з боку головного бухгалтера та його заступника. У процесі перевірки встановлюється законність операції, правильність їх оформлення та відображення в обліку. Після встановлення законності операції перевіряється правильність оформлення документів: дотримання форми бланка, наявність всіх необхідних реквізитів, бухгалтерські проводки, а також відповідність наявним зразкам підписів і відбитка печатки на документі. Звертається пильну увагу на наявність у платіжних дорученнях, платіжних вимогах розрахункових чеках посилання на номери та дати відвантажувальних документів, що підтверджують факт відвантаження товарів, виконання робіт і надання послуг. При цьому у вибірковому порядку може бути проведено звірення перших екземплярів платіжних документів з копіями, на підставі яких робилися записи по кореспондентських рахунках.
У порядку подальшого контролю проводиться ревізія. Ділянки обліково-операційної роботи банку, які піддавалися ревізії або обстеження, протягом наступних трьох місяців дозволено не перевіряти.
Підсумки проведених перевірок і ревізій розглядаються керівництвом комерційного банку, результатом чого є вироблення та реалізація заходів щодо усунення виявлених недоліків запобігання їх появи в майбутньому. Як правило, контроль щодо усунення недоліків, виявлених наступними періодичними перевірками, безпосередньо здійснює головний бухгалтер банку.
Загальну відповідальність за стан обліку, організацію документообігу та контролю в комерційному банку несе президент банку. У його обов'язки входить перевірка своєчасності складання щоденного банківського балансу, який видається йому на підпис.
Внутрішній аудит: цілі, завдання та особливості організації в банку
Крім поточного та наступного контролю в кожному комерційному банку згідно з діючими нормативними документами Баня Росії повинна бути створена і ефективно функціонувати система внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит можна розглядати як систему заходів безпеки банку для забезпечення захисту інтересів вкладників, збереження та досягнення конкретних результатів в діяльності банку.
В умовах розвитку ринкових відносин, становлення дворівневої банківської системи, розширення мережі комерційних 6анков починає проявлятися конкуренція між ними за залучення клієнтів, депозитів, міжбанківського кредиту та інших кредитних ресурсів. Успіх ведення банківської справи, стабільність банку, ступінь ділової довіри до нього з боку засновників, акціонерів і клієнтів багато в чому залежать від правильної організації управління його діяльністю та кваліфікації кадрів. Комерційними інтересами банку визначається необхідність мати достовірну інформацію про стан справ на різних ділянках банківської діяльності для підтримки стійкої роботи банку, дотримання інтересів засновників, акціонерів, клієнтів і співробітників, коригування депозитно-позичкової політики, забезпечення збереження грошей, цінностей та майна. Таку інформацію можна почерпнути з різних джерел, однак вона повинна бути ретельно перевірена. Крім того, у комерційних банків, особливо мають розгалужену мережу філій, виникає потреба в організації внутрішньої попередньої перевірки власної діяльності з метою попередження можливих негативних фактів, які можуть бути встановлені перевірками органів, які здійснюють нагляд за комерційними банками (центральний банк, податкова інспекція, правоохоронні органи ).
Наявність законодавчої бази, практика повсякденної роботи по здійсненню контролю за ризиками банківської діяльності призвели російські банки в процесі їх становлення і розвитку до усвідомлення необхідності створення (в тій або іншій формі) систем внутрішнього аудиту, Однак, банки не мали чітких формалізованих орієнтирів при формуванні таких систем , а інспектори Центрального банку РФ, перевіряючи той чи інший банк, не мали нормативно закріпленими критеріями для оцінки ефективності внутрішньобанківського контролю. Це послужило підставою для прийняття Центральним банком РФ 28 серпня 1997 Положення про організацію внутрішнього контролю в банках № 509. У розвиток цього документа 7 липня 1999 вийшли Вказівки Банку Росії «Про порядок здійснення внутрішнього контролю за відповідністю діяльності на фінансових ринках законодавством про фінансові ринки в кредитних організаціях» № 603-У і «Про порядок атестації комплаєнс-контролерів кредитних організацій» № 604 -У. Відповідно до цього Положення визначалися цілі та завдання внутрішнього аудиту, функції, права та обов'язки відповідної служби, вимоги, які пред'являються до її співробітникам, підходи до оцінки Банком Росії стану внутрішнього контролю в банках.
Основною метою внутрішнього банківського аудиту є захист інтересів банку, його акціонерів і клієнтів шляхом контролю за дотриманням окремими службами і конкретними співробітниками законодавства, інших нормативних актів і стандартів професійної діяльності, врегулювання конфліктів інтересів, забезпечення належного рівня надійності та стійкості банку. Звідси випливають і основні завдання внутрішнього аудиту. До найбільш значимих з них можна віднести:
перевірку виконання банком вимог федерального законодавства і нормативних актів Банку Росії;
визначення і дотримання встановлених процедур і повноважень при прийнятті рішень, що зачіпають інтереси банку, його власників та клієнтів;
прийняття своєчасних і ефективних рішень, спрямованих на усунення виявлених недоліків і порушень у діяльності банку;
виконання вимог з ефективного управління ризиками банківської діяльності;
перевірку збереження активів банку;
перевірку правильності відображення операцій банку в обліку;
контроль за станом звітності, що дозволяє отримувати, необхідну інформацію про діяльність банку та пов'язаних з нею ризики;
ефективну взаємодію із зовнішніми аудиторами, органами державного регулювання та нагляду.
Таким чином, основним завданням внутрішнього банківського аудиту є мінімізація ризиків банківської діяльності. Внутрішній аудит організаційно може бути представлений як структурний підрозділ банку. Ця служба має особливий статус. Вона діє на підставі статуту банку та положення про службу внутрішнього аудиту. Для успішного вирішення поставлених перед нею завдань служба внутрішнього аудиту повинна мати досить широкими повноваженнями. Вона повинна мати право:
доступу до роботи з усіма документами банку;
давати оцінку відповідності дій та операцій, здійснюваних його співробітниками, чинним нормативно-правовим і внутрішньобанківських вимогам;
залучення до роботи працівників структурних підрозділів банку і т.д.
Одночасно на службу внутрішнього аудиту покладаються певні обов'язки:
1) здійснення постійного моніторингу ризиків банківської діяльності;
2) розробка рекомендацій та вказівок щодо усунення виявлених порушень та здійснення контролю за їх виконанням;
3) своєчасне інформування керівництва банку про перевищення допустимих норм ризику, про фактичні та можливі порушення і ін
Служба внутрішнього може бути підпорядкована безпосередньо керівнику банку або його засновнику. Її робота повинна будуватися за спеціально затвердженим правлінням банку планам, в яких обов'язково передбачається проведення перевірок філій, відділень та підрозділів комерційного банку. Плани перевірок повинні містити конкретний перелік які підлягають перевірці банківських операцій. Основними розділами програм перевірок, проведених службою внутрішнього аудиту, можуть бути наступні:
законність освіти банку;
своєчасність та правильність формування статутного капіталу, резервного та інших фондів банку, законність їх формування;
підтвердження достовірності та правильності відображення в обліку та звітності грошових коштів, рахунків і депозитів у банках та інших кредитних установах, депозитів клієнтів;
законність проведення і достовірність відображення в обліку та звітності розрахункових операцій;
законність і достовірність відображення в обліку та звітності операцій з кредитування;
правильність здійснення і законність касових операцій;
правомірність і правильність здійснення зовнішньоекономічної діяльності комерційного банку;
достовірність, правильність оформлення і відображення по рахунках бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами;
перевірка правильності проведення та відображення в обліку та звітності основних засобів банку і інших матеріальних і нематеріальних активів;
перевірка повноти, правильності та достовірності відображення в обліку доходів і витрат банку.
Один раз на рік банки у складі річного звіту необхідно подавати звіти про стан внутрішнього контролю в Банк Росії, який має право здійснювати при необхідності перевірки стану внутрішнього контролю та роботи служби внутрішнього контролю в банках.
Висновки
Банківська діяльність пов'язана з високим ступенем ризику, що передбачає необхідність здійснення самим банком постійного контролю за проведенням усіх банківських операцій.
Внутрішньобанківський контроль - сукупність прийомів і методів, що застосовуються банком для проведених ним операцій.
Діюча система внутрішньобанківського контролю включає поточний, наступний контроль у банках та організацію внутрішнього аудиту.
Поточний банківський контроль здійснюється в процесі щоденного проведення банківських операцій на кожній з ділянок організації роботи обліково-операційного апарату.
Метою подальшого контролю є систематична перевірка всіх напрямків обліково-операційної роботи в період після здійснення банківських операцій.
Внутрішній аудит - це система заходів безпеки банку для забезпечення захисту інтересів вкладників, збереження та досягнення конкретних результатів в діяльності банку,
Терміни і поняття
Система внутрішнього контролю
Елементи системи внутрішнього контролю
Поточний контроль
Подальший контроль
Напрями поточного контролю
Організація наступного контролю
Внутрішній аудит
Цілі та завдання внутрішнього аудиту
Питання для самостійної роботи
1. Чим викликана необхідність проведення в банках внутрішнього контролю?
2. Які завдання його організації?
3. Які існують види внутрішнього контролю?
4. Охарактеризуйте особливості проведення поточного контролю.
5. Що таке наступний контроль?
6. На кого в банку покладається відповідальність за організацію наступного контролю?
7. Що собою представляє внутрішній аудит?
8. Охарактеризуйте цілі, завдання та основні напрямки проведення внутрішнього аудиту.