Комедія Фонвізіна «Наталка Полтавка» змушує читача посміхнутися над смішними і безглуздими героями. Письменник висміює дрімуче неуцтво і небажання хоч якось змінити ситуацію, неправильне виховання дворянських дітей, їх лінь і відсутність власної позиції.
Комедія «Наталка Полтавка» здається смішною тільки на перший погляд. Звичайно, можна засудити пані Простакова за її неправильне і нерозумне виховання власного сина. Але ж за свої помилки вона отримала гідне покарання. Слова сина в кінці комедії - це живий доказ непідробного презирства й байдужості, які син відчуває по відношенню до своєї матері.
Мати потурала всім примхам свого чада, але саме це і виявилося самим негативним фактором, що перетворив Митрофанушку в убоге і нікчемне істота. Простакова - персонаж дуже колоритний, вона уособлює собою всі людські вади та слабкості. Таким же виглядає її брат, улюблене місце якого-хлів зі свинями. Недалеко від них пішов і Митрофанушка. Він не володіє ні розумом, ні шляхетністю, ні піднесеними прагненнями. Він примітивний і жалюгідний. Безумовно, всі ці персонажі дуже комічні. Але разом з тим у цій комічності криється величезна людська трагедія.
Такі вади, як грубість, жадібність, лицемірство, байдужість, невігластво, свідчать про величезну моральної деградації людей. Ницість і злиденність Простакових і Скотініних є активними й агресивними якостями, які впливають на життя інших людей, тобто в творі йде протистояння між добром і злом. І трагедія саме в тому, що зло насправді дуже сильно.