Клініка набряку легенів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Набряк легень - патологічний стан, обумовлений
рясним пропотеваніем рідкої частини крові в інтерстиціальну
тканина легені, а потім в альвеоли, що проявляється важким
задухою, ціанозом і клекочучих диханням. Набряк легень є
грізним ускладненням різних захворювань і патологічних
станів, що супроводжуються лівошлуночковою недостатністю,
таких як ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія,
клапанні вади, кардіоміопатії. Крім того набряк легенів
спостерігається при тромбоемболії легеневого стовбура, захворюваннях
органів дихання, ураженнях ЦНС, алергічних станах, екзогенних
і ендогенних інтоксикаціях, парентеральному введенні надлишкового
кількості рідини.
К л і н і ч е з до а я к а р т і н а
У міру переходу набряку легенів з фази інтерстиціального
набряку у фазу альвеолярного, клінічні прояви його видозмінюються.
Інтерстиціальний набряк легені може виявлятися гостро у вигляді нападу
серцевої астми, іноді підгостро, протягом декількох годин. При
наявності застійної серцевої недостатності можливе його затяжне
Протягом. Рентгенологічно на цій стадії набряку легень виявляються
нечіткість легеневого малюнка і зниження прозорості прикореневих
відділів.
При альвеолярному набряку легень раптово, частіше під час сну або
в момент фізичного навантаження, емоційної напруги, або на
тлі нападу стенокардії, у хворого виникає задишка, переростаючи-
ющая в задуха. Хворий при цьому приймає вимушене сидяче положення
або навіть встає. Частота дихання до 30-40 в хв., Акроціаноз,
дихання стає клекочучих, чутним на відстані. Виділяється
рясна піниста мокротиння, нерідко рожевого кольору. Характерно
возбужденіе6 страх смерті. При аускультації над поверхнею
легень визначається маса різнокаліберних вологих хрипів (у початкових
фазах - крепітація і дріднопузирчасті хрипи). Тони серця різко
приглушені, нерідко не прослуховуються через галасливу дихання.
Пульс спочатку напружений, поступово стає малим і частим.
АТ підвищений або нормальний спочатку, при тривалому набряку може
значно знижуватися. Рентгенологічно виявляється інтенсивне
гомогенне симетричне затемнення в центральних відділах легеневих
полів у формі крил метелика, рідше дифузні двосторонні тіні
різної протяжності та інтенсивності. При масивному набряку легенів
можливо тотальне затемнення легеневих полів.
Алергічний набряк легень починається так само, як і аллергичес-
кая реакція негайного типу. Через кілька секунд, рідше хвилин,
після потрапляння антигену в кров з'являється відчуття поколювання
і свербіння шкіри обличчя, рук, голови, у мові. Потім приєднується
відчуття тяжкості і утруднення в грудній клітці, біль в області серця,
задишка різного ступеня, утруднене дихання хрипить. Згодом
приєднується бронхоспазм, з'являються вологі хрипи в нижніх
частках легень з швидким поширенням на всю поверхню легеневих
полів, розвивається ціаноз і явища циркуляторної недостатності.
Можливі болі в животі, нудота, блювота, нетримання сечі і калу,
епілептиформні судоми.
Виділяють:
- Блискавичну форму набряку легенів яка закінчується
летальним результатом протягом декількох хвилин;
- Гострий набряк легенів триває 2-4 години;
- Затяжний набряк легенів (спостерігається частіше інших) може
тривати кілька діб;
Л Е Ч Е Н Н Я
-------------
Патогенетична терапія набряку легенів зводиться з ряду
заходів:
- Зниження гідростатичного тиску в судинах малого
кола кровообігу (наркотичні анальгетики які
пригнічуючи дихальний центр знижують задишку, знижують ЧСС,
зменшують венозний приплив і системний артеріальний тиск, знімають тривогу
і страх смерті)
- Скорочення венозного припливу до правого шлуночка
(Гангліоблокатори)
- Зменшення ОЦК (накладення венозних турнікетів на нижні
кінцівки)
- Дегідратація легень (діуретики, кровопускання)
- Посилення скоротливої ​​здатності міокарда (серцеві
глікозиди - строфантин)
- Відновлення прохідності дихальних шляхів (піногасники -
етиловий спирт 40% - коматозним, 90% - в свідомості)
Спільні заходи:
- Надання хворому напівсидячому положенні
- Аспірація піни з верхніх дихальних шляхів
- Інгаляція кисню з піногасниками
- Повне усунення больового синдрому (нейролептики)
- Корекція порушень серцевого ритму
- Корекція розладів кислотно-лужної рівноваги
- Корекція електролітного балансу

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ Гіпертонічний криз
-------------------------------------------------- -------
За клінічним перебігом і гемодинамічним показникам
розрізняють два типи гіпертонічних кризів:
I типу (гіперкінетичні) - розвиваються бурхливо, відносно легко
протікають, супроводжуються вираженими
вегетососудістимі розладами (головний
біль, збудження, тремтіння, тахікардія).
У момент кризи підвищується переважно
систолічний і пульсовий тиск, значите-
льно наростає хвилинний об'єм крові, венозне
тиск і швидкість кровотоку. Загальне
периферичний опір кровотоку не
зростає і може навіть зменшуватися.
Криз зазвичай закінчується через 1-3 години
при цьому зазвичай буває рясне мочеотде-
ня.
Такі кризи трапляються у хворих
з ранніми стадіями ГБ (I, IIА).
II типу (еукінетічесскіе) - протікають значно важче. Ведучими
є мозкові симптоми: головний біль,
запаморочення сонливість, нудота, блювота.
Нерідко що порушення зору.
За таких кризах підвищується не тільки сис-
толіческое тиск, але особливо різко діас-
толіческое. Хвилинний об'єм крові і венозне
тиск частіше не змінюються. Істотно
підвищується загальний периферичний опір
кровотоку.
Такі кризи трапляються у хворих
зі стадіями ГБ IIБ і III. Протікають 3-5 днів
і можуть ускладнюватися коронарної недостат.,
лівошлуночковою недостатністю, пору-
нями мозкового кровообігу.
Виділяють також кардіальні гіпертонічні кризи, при яких
в клінічній картині переважає порушення серцевої діяльності.
За клінічними проявами розрізняють 3 варіанти:
1) астматичний - різке підвищення артеріального тиску супроводжується
гострою лівошлуночковою недостатністю.
з нападами серцевої астми, а у важких
випадках і з набряком мозку.
2) ангінозний - на тлі різкого підвищення артеріального тиску спостерігаються
крім серцевої астми напади стенокардії
і розвиток інфаркту міокарда.
3) арітміческій - супроводжується з'явився раптово тахікардія
діей, яка може бути обумовлена
пароксизмальною тахікардією або тріпотінням
передсердь.
Л Е Ч Е Н Н Я
-------------
Для купірування гіпертонічних кризів застосовують гіпотензивні
препарати.
При гіпертонічних кризах I типу стан хворого
дозволяє застосовувати ліки, що знижують тиск через 1-2 години
після їх введення. Препаратом вибору може бути резерпін. Вводять
в / м в дозі 1-2,5 мг. При необхідності препарат вводять повторно
через 4-6 годин. Загальна доза за добу не повинна перевищувати 5 мг.
Більш ефективна комбінація резерпіну з фуросемідом у дозі 80 мг.
Або резерпін + етакринова кислота в дозі 100 мг. Показано
в / м або в / в введення розчину дибазолу в дозі 6-12 мл.
Гіпертонічні кризи II типу вимагають швидкого протягом
10-15 хвилин зниження артеріального тиску і усунення гіповолемії і набряку мозку.
З цією метою в / м або в / в вводять клофелін в дозі 0,15-0,3 мг.
Ефект настає через 10-15 хв. при необхідності повторне
введення призначають через 1-4 години. Клофелін гальмує вивільнення
норадреналіну в довгастому мозку. його вплив схоже з впливом
гангліоблокаторів.
Швидке і сильне зниження тонусу судин великого і
малого кіл кровообігу досягається введенням гангліоблокаторів-
- Бензогексоній і пентаміну (під контролем АТ). пентамін вводять
в / в 0,5 мл 5% розчину, розведеного у 20 мл. ізотонічного розчину
хлориду натрію. Для в / м ін'єкції використовують 1 мл. 5% р-ра пентаміну.
Гіпотензивний ефект введеного в / м пентаміну може бути посилений
дроперидолом 1-3 мл 0,25% р-ра в / м. Гангліоблокатори особливо показані
при розвитку під час кризу лквожелудочковой недостатності.
Арфонад (триметафан, камсілат) - гангліоблокатори, який застосовують
для екстреного зниження АТ при некупирующейся артеріальної гіпертензії
і набряку мозку. препарат вводять в / в крапельно 500 мг арфонад в 500 мл.
5% розчину глюкози починаючи з 30-50 крапель / хв збільшуючи до 120 кап / хв
до отримання потрібного ефекту.
Велику допомогу щодо усунення гіповолемії і набряку мозку
можуть надати діуретики. Їх призначають парентерально у поєднанні
з зазначеними вище препаратами.
джерело: харківський медичний університет
склав студент 2-го факультету Абоїмов І.А.
_
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Лекція
17.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Лікування набряку легенів 3
Лікування набряку легенів
Бронхіальна астма нагноїтельниє захворювання легенів Діагностика клініка лікування
Клініка діагностика і лікування відкритих артеріальних проток Класифікація клініка та діагностика
Лікування набряку легких 2
Набряк легенів
Бронхіт та емфізема легенів
Штучна вентиляція легенів 2
Штучна вентиляція легенів
© Усі права захищені
написати до нас