З. К. Дербішева
Підтримка Урядом Киргизької Республіки киргизького мови - важливий крок національної культури, в зміцненні киргизької державності. У тривалому процесі оновлення Киргизстану, в суспільно-політичному житті головна увага приділяється проблемам економіки. Природно, що від вирішення цих проблем багато в чому залежить піднесення добробуту народу. Проте без відновлення моральних засад суспільства, духовних цінностей національно-державного життя, без оздоровлення відносин між людьми, без усунення нігілістичного ставлення до культури як похідною від економіки, зусилля здійснити економічні реформи будуть марними.
Однією з відмінних особливостей, її фундаментом національної культури служить мова, що є знаряддям спілкування, обміну думками, засобом порозуміння людей у суспільстві. Для того, щоб мати можливість судити про перспективу розвитку киргизького мови, необхідно мати чітке уявлення про те, на якій стадії розвитку перебуває він в даний час і які історичні етапи їм пройдені.
Суспільні умови, що виникли після Жовтневої революції, однозначно викликали глибокі зміни у розвитку киргизького мови. Функції киргизького мови у зв'язку з новим періодом киргизької державності визначено розширилися. Природно, значну роль у розвитку та вдосконаленні киргизького літературної мови є формування нових стилів. Особливу значимість для киргизького мови має народно-поетичний стиль з характерними для нього поетичними формулами, стійкими епітетами та метафорами, фразеологічними єдностями і синтаксичними одиницями. Багаті мовні засоби розмовно-побутового й усно-поетичного стилів у період формування киргизького літературної мови стали одним з основних джерел, живили стилі киргизького мови. Мова усної народної поезії сприяв створенню високохудожніх засобів вираження, широко входили в літературну мову. У період радянської державності розширилися сфери вживання киргизького мови. Нові масові види інформації - поява національної академії наук, національного театру, національного теле-радіомовлення, газет - все це не могло не відбитися на стані киргизького мови. У результаті з'явилися стилі, які характерні для будь-якого розвиненого літературної мови, тобто стиль художньої літератури, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий стилі.
Стиль художньої літератури. Цей стиль сформувався і отримав широкий розвиток саме в епоху киргизької державності радянського періоду. Твори таких письменників, як Чингіз Айтматов, Туголбай Сидикбеков, Аали Токомбаев, Толеген Касимбеков та інших, написані на киргизької мовою, за глибиною ідейного змісту, за виразністю мовних засобів стоять в одному ряду з кращими творами світової літератури. Гадаю, не буде перебільшенням сказати, що цей період був часом розквіту і ренесансу художнього слова в Киргизстані. Завдяки багатству художньо-зображальних засобів киргизького мови в той час з'явилися геніальні переклади творів Толстого Л.Н., Достоєвського Ф.М., зроблені С. Бектурсуновим. Треба відзначити, що коли читаєш "Війну і мир" на киргизької мовою, відчувається та ж легкість, та ж глибина і та ж експресивність, що і при читанні першотвору. Поетичні твори Шота Руставелі, А.С. Пушкіна переведені Аликулом Осмоновим. У киргизьких перекладах вдалося передати і ритміку, і музику, і душу пушкінської Поззо; і це стало можливим не тільки завдяки таланту Аликула Осмонова, але і завдяки багатству самого киргизького мови. На превеликий жаль, в останнє десятиліття наша художня література переживає не найкращі часи. Тобто в силу об'єктивних причин вона вимушена існувати в руслі тієї ж тенденції, яка характерна і для всіх інших національних літератур. За значущістю і затребуваності художня література відійшла на другий план. Її відтіснили інші стилі. Особливої актуальності в даний час придбав публіцистичний стиль.
Публіцистичний стиль. Становлення публіцистичного стилю пов'язано з виданням газет і журналів та розвитком інших засобів масової інформації, таких як радіо і телебачення. У роки радянської киргизької державності існувало обмежена кількість публіцистичних видань, це були насамперед партійні чи радянські друковані органи російською та киргизькою мовами, що мають помітне ідейно-змістовне однаковість. У силу незначною політичної активності мас в той період не було необхідності у численних виданнях. Найпоширенішими жанрами в той час були "передові статті", нариси про славних трудівників села чи ударника праці, іноді з'являлися фейлетони. Час публіцистики настав з демократичними перетвореннями, з придбанням суверенітету. Саме тоді з'явилася величезна кількість газетних видань, журналів, телеканалів, радіомовлення на киргизької мовою, в яких бурхливо починають обговорюватися настали зміни, прогнозується майбутнє, піднімаються розбурхують народ проблеми життя суспільства, читачів спонукають до певних рішень, вчинків, впливають на їхні почуття, організовують їх на боротьбу, на вирішення соціальних проблем і т. д. На даний момент публіцистичний стиль киргизького мови випереджає за темпами розвитку усі інші стилі і займає провідні позиції. Він відрізняється ясністю, чіткістю, лаконічністю і разом з тим образністю мови. Слухаючи аналітичні огляди програми "Ала-Тоо", "Жетіген", "Апта", "Парламентський вісник", можна з повною впевненістю говорити про формування киргизької публіцистики. Політичні виступи і промови нашого президента є свого роду зразком ораторського мистецтва на киргизької мовою.
Науковий стиль. Для наукового стилю в цей період було характерне використання іноземної і російської термінології. Науковий апарат, необхідний для різних галузей науки, розвивався повільніше інших стилів. Багато терміни механічно запозичувалися з російської мови. З метою подолання труднощів і вироблення єдиної термінологічної системи з різних галузей при Академії наук республіки був створений термінологічний комітет. Цим комітетом була проведена значна робота щодо упорядкування, створення киргизької термінології, з вироблення засад адекватного перекладу на киргизький мову. Однак у силу об'єктивних причин, а саме складність самого об'єкта, а також тенденції до єдиної міжнародної уніфікації наукової термінології, цей процес не отримав свого логічного завершення. Відсутність уніфікованої і доступною термінології перш за все негативно позначається на перекладах навчальної літератури для шкіл і вузів. Зважаючи неопрацьованості термінології спостерігається відсутність вузівських підручників на киргизької мовою. Про рівень перекладів на киргизький мову можна судити за підручниками математики для початкових класів, в яких часом представлено просто безглузде нагромадження слів на киргизької мовою, непосильний для розуміння не тільки дитини, але і дорослого.
Офіційно-діловий стиль. Цим стилем характеризуються мови законів, статутів, урядових постанов, указів і т.п. У радянський час майже всі ці документи писалися російською мовою. І тим не менше завдяки перекладам на киргизька мова здійснювався ретельний відбір лексики, яка повинна була б мати не тільки характерними стилістичними властивостями, але була б і зрозуміла народові, тому що цьому стилю властиві складні конструкції, параграфи, пункти і підпункти, широко споживані тут суспільно -політична, офіційно-ділова, адміністративна та абстрактна лексика. Переважно тут був представлений один із способів утворення нових слів і словосполучень - калькування. Цей процес активізувався на стадії пострадянського періоду, коли в республіці з придбанням нового статусу державності активно стала розвиватися законотворча діяльність на киргизької мовою. В даний час майже всі закони, укази, постанови без особливих мовних бар'єрів створюються рідною мовою, при цьому лексико-граматичні ресурси киргизького мови дають можливість детально і глибоко займатися цим видом діяльності. Інший вид офіційно-ділових документів, як то: протоколи, розписка, акт, довіреність, договір, рапорт - складалися за своїм складним протягом ряду років і вже усталеним стандартам. Стиль цього виду документів характеризуються канцелярськими штампами, офіційно-діловою лексикою, яку також гармонійно засвоїла система киргизького мови: ариз, омур баян, келішім, Токто, куболук, Моор, кол коюу, жариш ство, кун тартібі і т.д. Всі вище перераховані слова, обороти і багато інших канцеляризми є невід'ємною частиною офіційних документів, якими постійно користуються на рівні місцевого, обласного та республіканського управління.
Таким чином, ми цілком обгрунтовано можемо говорити, що існуючий стан в киргизької мовою стилів свідчить про значний прогрес киргизького мови на даному етапі розвитку. Додання киргизькому мові статусу державної мови в республіці в 1989 році стало дійсно потужним важелем для його розвитку. І після закінчення вже більше 10 років можна підвести певні підсумки і сказати, що саме ці роки були найбільш значущими для подальшого розвитку і поширення киргизького мови. На сьогоднішньому етапі ми маємо в регіонах майже моноязиковое спілкування лише рідною мовою, навчання в сільських школах здійснюється переважно на киргизької мовою, велика частина шкіл в містах також веде навчання киргизької мовою, діловодство в регіонах здійснюється на киргизької мовою, величезними тиражами видається періодика на киргизькою мовою як у регіонах, так і в столиці. Проте є і проблеми, які на даний момент не отримали свого остаточного рішення.
Одна з таких проблем - це киргизька мова як мова навчання у вищих навчальних закладах. Для того щоб стати мовою освіти та науки, в даний час в республіці немає екстралінгвістичні передумов, пов'язаних з рівнем розвитку економіки, а також різних галузей промисловості. Саме цей фактор є основною причиною несформованості спеціальних термінологічних понять на киргизької мовою, що мають відношення до тієї чи іншої вузькій сфері виробництва. Треба сказати, що на початковому етапі отримання киргизьким мовою статусу державної мови вченими нашої республіки активно переводилася на киргизька мова спеціальна навчальна література, розроблялися двомовні словники з економіки, біології, фізики, хімії та хімічних технологій, будівельної справи, інженерії, механіці, електроделу і т . д. І тим не менш викладання з цих дисциплін не ведеться на киргизької мовою. Навіть у мономовна аудиторії сільськогосподарського університету викладач-носій киргизького мови, не володіючи достатньою мірою російською мовою, вважає за краще читати свої лекції російською мовою. Для того щоб підготувати лекцію на киргизької мовою, лектору треба спочатку переробити й осмислити першоджерела, написані російською мовою, потім розробити текст лекції російською мовою, потім перекласти текст з російської на киргизька мова. Поза всяким сумнівом, це дуже трудомістка робота, що вимагає не тільки часу, але і перекладацьких навичок. Основна причина полягає в тому, що базова наукова інформація у вигляді монографій, статей, яка при цьому постійно оновлюється, існує російською мовою .. Переклад такої наукової літератури важко головним чином тим, що недостатньо розроблена спеціальна термінологія на киргизької мовою.
Останнім часом багато понять, що позначають абстрактну лексику, запозичуються з арабської мови (аброй, рух, вазійпа і т.п.). В Киргизькій мові є цілі пласти арабської і перської лексики, які в різні історичні періоди були адаптовані системою киргизького мови. На мій погляд, ми недооцінюємо можливості та лексичні ресурси споріднених тюркських мов, які за фонетичної і граматичної "засвоюваності" більш природні для киргизького мови, ніж запозичення з мов нетюркского походження. Тюркські мови в порівнянні з іншими мовними сім'ями значно більше зберігають свою структурно-типологічну спільність. Основна частина лексики киргизького мови має паралелі в інших тюркських мовах; це перш за все лексика, пов'язана з ландшафтом, фауною, флорою, металургією залізного віку; господарським укладом общетюркского історичного періоду; відгінним скотарством, конярством, вівчарством, землеробством, полюванням, з житлом зимового та літнього типу, в лексиці відображені досить розвинуте соціальне розчленовування на родоплемінної основі, система правових відносин при активній торгівлі, комплекс релігійних і міфологічних понять, базова лексика, що позначає назви частин тіла, дієслова руху, почуттів сприйняття. Однак стильове і лексичне різномаїтті вдалося зберегти в більшою мірою мов, що мають певну письмову традицію. Це такі мови, як азербайджанський, турецький, уйгурська, узбецький. Носіям названих тюркських мов довелося пройти більш оптимальний шлях суспільно-історичного розвитку, який природно сприяв розвиткові мов, перш за все збагаченню їх словникового складу. У лексиці цих мов більш-менш сформовані термінологічні системи, які адекватно відображають стан, рівень розвитку різних галузей науки, тієї чи іншої галузі виробництва. Саме ці споріднені мови можуть стати безцінним джерелом для формування киргизької термінології з різних сфер науки і техніки. Порівняльний аналіз і ретельний відбір термінологічних понять дозволить заповнити существуюших вакуум в лексичній системі киргизького мови і сприяти активізації розробки навчальної та наукової літератури на киргизької мовою.
Наступна проблема - це проблема стану розмовної форми киргизького мови на сучасному етапі його функціонування. Треба визнати, що з часу надання киргизькому мові статусу державної мови кардинально змінилося становище киргизького мови. Киргизький мова дійсно став займати провідні позиції в республіці. Він функціонує майже в усіх сферах суспільного життя держави. Проте існуючий рівень культури мовного спілкування на киргизької мовою свідчить про досить легковажне ставлення самих киргизів до рідної мови. Оскільки навіть у мові корінного жителя Ат-Башинського району можна чути макаронічної мова, багату такими вкрапленнями з російської мови, як будь-який, кольоровий, сім'я, холодильник, звичайно, обов'язково, чобітки, чесний, свіжий і т.д. Вживання загальноприйнятих запозичень з російської мови не викликає ніяких нарікань, оскільки вони виправдані у зв'язку з відсутністю відповідних понять у киргизькою мовою. Але коли часто-густо звучить мова, в якій половина фрази видається на киргизької, а половина російською, то, думаю, це той самий випадок з області змішання "французького з нижегородським" і те ж саме враження. Недбале ставлення до киргизькому мови характерно і для багатьох наших співвітчизників, так званих "слуг народу", високопоставлених чиновників, депутатів, виступи яких ми чуємо майже щодня з екранів телевізорів. Їхнє мовлення - це далеко не зразок для наслідування для простих носіїв мови, оскільки без "примастки" своїх промов такими словами, як от, значить, наприклад, дійсно, вже, або, взагалі, навіть, так, і, так рідко обходиться будь- небудь з цих ораторів. Бездумна заміна слів з активного запасу киргизького мови російськими еквівалентами сприяють збіднення лексичної системи рідної мови, відсуваючи багато слів у пасивний запас. Для формування мовної культури дорослого населення необхідно проводити певну роботу, можливо, слід організувати цикл теле-радіопередач, присвячених цій проблемі, видним письменникам, лінгвістам організувати публікації в газетах, пропагуючи при цьому кращі зразки розмовної форми киргизького мови, організувати серію освітніх акцій, пов'язаних з навчанням культурі рідної мови.
У цьому ж контексті постає питання і про виховання мовної культури дітей (віком від 2 до 15 років), якій не приділяється належної уваги. Загальновідомо, що вихованню у дітей любові до рідної мови, формування мовної свідомості, мовної культури сприяє добротна дитяча література. А в наших маленьких представників киргизької нації майже немає талановито написаних дитячих творів, немає жодного дитячого журналу, немає жодної якісної телепередачі, де вони могли б чути красиву і правильну Киргизьку мова. Ще більш незавидна доля чекає наших дітей в киргизьких школах, де вони змушені вчитися за підручниками з вкрай непрофесійним перекладом.
Кожна з означених проблем - це лише верхівки айсбергів. Їх вирішення залежить від самих носіїв киргизького мови, особливо освіченої їх частини. Мова, якою розмовляє майже 3 мільйони людей, - така мова має історичну перспективу, його можна назвати життєздатним. При цьому необхідно постійно піклуватися про нього, піклуватися мудро й терпляче, не ущемляючи і не обмежуючи при цьому інші мови.
Список літератури
Дешерієв Д. Розвиток громадських функцій киргизького та інших літературних мов в кирг. РСР. / / Закономірності розвитку літературних мов народів СРСР в радянську епоху. М., "Наука" 1976, стор 277-302.
Орузбаева Б. Киргиз адаб тілінін жалпи елдік негізі жθнųндθо, Фрунзе, 1968.
Сартбаев К.К. Функціялик стілдер жθнųндθ, "Ел агартуу", 1977, 9.
Юнусаліев Б.М. Про стильової диференціації киргизького літературної мови / / Розвиток стилістичних систем літературних мов народів СРСР, Ашхабад. 1968.