Калінінградська область у 90-ті роки XX століття

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст



Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 3

Глава 1. Соціально-економічне та політичне становище Калінінградській області ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4

Глава 2. Демографія, освіта та охорона здоров'я ... ... .... ... ... .. 20

Глава 3. Культура Калінінградській області ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 24

Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 25

Список джерел та літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 28

Введення

У 1990 р. за рішенням Калінінградського міської Ради народних депутатів міста Калінінград був оголошений відкритим містом. 14 липня Верховна рада РРФСР виносить рішення про заснування вільної економічної зони в Калінінградській області. Калінінградський обласна рада народних депутатів видає постанову про відкриття Калінінградської області до 01.01.1991 р. У 1992 Калінінградська область отримує назву Вільної економічної зони "Янтар".

Таким чином, початок 90-х рр.. ХХ ст. відкрило нову віху в історії нашого краю. У зв'язку з цим нам здається цікавим зосередити свою увагу на історії області у 90-х - початку 2000-х рр.., Що і є метою даної роботи.

Завдання, які ми спробуємо вирішити в ході дослідження, такі:

  1. розглянути соціально-економічне та політичне становище Калінінградській області;

  2. вивчити особливості демографії, освіти та охорони здоров'я;

3) показати перспективи культурного розвитку області.

Відповідно до завдань будується і структура дослідження.

Глава 1. Соціально-економічне та політичне становище Калінінградській області

Калінінградська область - найзахідніший регіон Російської Федерації. Територія області - 5,1 тис. км 2, населення - 948,7 тис. осіб, з них близько 80 відсотків - міське.

Область повністю відокремлена від решти території країни сухопутними кордонами іноземних держав (Польщі і Литви) і міжнародними морськими водами. Економіко-географічне положення Калінінградської області має вигоди, які визначаються наступним:

- Близькістю до ринків Західної та Східної Європи;

- Близькістю до трансєвропейських транспортних коридорів та інших європейських комунікацій;

- Кліматичними умовами, сприятливими для розвитку туризму;

- Наявністю на території області незамерзаючого портового комплексу.

Область має істотними природними ресурсами. На її території знаходиться єдине в світі промислове родовище бурштину, де зосереджено більше 90 відсотків його світових запасів, є перспективні запаси високоякісної низькосірчистої нафти, бурого вугілля, торфу, кам'яної солі, будівельних матеріалів, мінеральних вод з мінералізацією до 50 грамів солей на літр.

У силу свого специфічного геополітичного положення Калінінградська область відіграє особливу роль у забезпеченні національних інтересів Росії в Балтійському регіоні і в Європі в цілому.

Основу економіки області складає промисловість, яка формує 30,5 відсотка валового регіонального продукту (дані 1998 року). Друге місце за питомою вагою займає торгівля (16,3 відсотка), далі йде транспорт (10,7 відсотка), сільське господарство (6,7 відсотка), будівництво (5 відсотків). У 2000 році середньодушовий валовий регіональний продукт області дорівнював 4,4 тис. доларів США, що складає 75 відсотків від загальноросійського рівня, 65 відсотків від среднебалтійского, вдвічі менше, ніж у Польщі, і в 5-8 разів менше, ніж в інших країнах Європи .

Таблиця 1

Валовий регіональний продукт

1998

1999

2000 рік (попередня оцінка)

Валовий регіональний продукт, млн. рублів

8659,3

15662,7

21780

Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту, відсотків до попереднього року

90,5

106,8

115

Валовий регіональний продукт на душу населення, рублів

9140

16500

22900

За останнє десятиліття промислове виробництво в регіоні скоротилося в більшій мірі, ніж у середньому по Росії: обсяг випуску промислової продукції в 2000 році склав близько 40 відсотків від рівня 1990 року, тоді як у середньому по Росії - 54 відсотки. Промислове виробництво в області характеризується даними, наведеними в таблиці 2.

Таблиця 2

Обсяг промислового виробництва

1998

1999

2000

Обсяг промислової продукції (великі і середні організації), млн. рублів

4031

8801,2

12965,6

Індекс фізичного обсягу промислового виробництва (по всіх організаціях), відсотків до попереднього року

91

104

132,4

Діаграма 1

Більш глибокий у порівнянні з среднероссийским спад виробництва в Калінінградській області обумовлений наступними чинниками:

- Високий ступінь залежності промисловості від ввезення сировини, палива, електроенергії та комплектуючих;

- Специфіка галузевої структури регіону: на галузі, що випробували найбільш глибокий спад (машинобудування з високою часткою військово-промислового комплексу, целюлозно-паперова і рибна промисловість), на початку 90-х років в області припадало понад 70 відсотків виробництва;

- Розрив традиційних господарських зв'язків, викликаний відділенням регіону від основної території країни кордонами незалежних держав, які проводять дискримінаційну тарифну політику щодо транзитних перевезень між Калінінградською областю та рештою території Росії.

У структурі промисловості домінуюче становище займають паливна промисловість - 28,3 відсотка (таблиця 3), харчова промисловість - 23,3 відсотка (в основному представлена ​​рибної промисловістю), машинобудування і металообробка - 19,1 відсотка, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість - 13 відсотків, електроенергетика - 10,2 відсотка.

Таблиця 3

Галузева структура промислового виробництва

(По великим та середнім організаціям)

(Відсотків до загального обсягу виробництва)

1998

1999

2000

Продукція промисловості - всього

100

100

100

в тому числі:




електроенергетика

21,2

10,7

10,2

паливна промисловість

10,3

22,4

28,3

чорна металургія

0,9

0,4

0,3

хімічна та нафтохімічна промисловість

0,4

0,12

0,1

машинобудування і металообробка

13,2

17,6

19,1

лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

9,7

11

13

промисловість будматеріалів

1,1

1

1,2

легка промисловість

1,4

5,2

1,5

харчова промисловість

37,8

28,4

23,3

борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість

1,8

1,5

1,6

Традиційно однією з провідних галузей промисловості області є рибна. У 1990-2000 роках вилов риби та інших морепродуктів в області зменшився майже в 3 рази, питома вага рибної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва знизився з 30 до 15 відсотків. Кількість працюючих у галузі скоротилося удвічі, що зробило її осередком соціальної напруженості.

Провідні напрямки сільського господарства - молочне і м'ясне тваринництво, вирощування картоплі та овочів, розвинені птахівництво та хутрове звірівництво.

У 2000 році в сільському господарстві області вироблено продукції на суму 3,8 млрд. рублів (таблиця 4). За даними за 1999 рік, понад 80 відсотків обсягу виробництва припадає на сільськогосподарські організації, 19 відсотків - селянські (фермерські) господарства і лише 0,2 відсотка - на особисті господарства.

Таблиця 4

Виробництво продукції сільського господарства

(У господарствах усіх категорій)

1998

1999

2000

Продукція сільського господарства, млн. рублів

1462,3

2648,9

3841,2

Індекси фізичного обсягу продукції сільського господарства, у порівняних цінах, відсотків до попереднього року

98

101

104

Діаграма 2

За останні роки відбулося різке зниження поголів'я худоби, посівних площ зернових, кормових та овочевих культур. Значно зменшилася продуктивність тваринництва, знизилася врожайність сільськогосподарських культур. Дані про виробництво найважливіших видів продукції сільського господарства наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Виробництво найважливіших видів продукції сільського господарства

(У господарствах усіх категорій)

(Тис. тонн)

1998

1999

2000

Рослинництво

зерно (у вазі після доробки)

173,5

152,2

194,6

ріпак

3,1

6,5

13,6

картопля

167,1

144,5

221,3

Тваринництво

м'ясо - реалізація (жива вага)

50,5

44,4

36,8

молоко

238,5

224,4

219,7

яйця

230,7

215,3

201,7

Складне фінансове становище організацій агропромислового комплексу не дозволило зберегти виробничий потенціал сільського господарства: вдвічі скоротився машинно-тракторний парк, зношеність техніки становить понад 70 відсотків, потребують капітального ремонту виробничі приміщення, порушилася інфраструктура обслуговуючих виробництв.

Практично припинилося агрохімічне і меліоративне обслуговування сільськогосподарських угідь. Технічний стан меліоративних систем на цих землях не відповідає встановленим нормам і вимагає реконструкції.

У транспортному комплексі області однією з головних проблем є незавантаженість портів. По більшості категорій вантажів проектні потужності портів використовуються менш ніж на 30 відсотків, особливо це стосується спеціалізованих терміналів з ​​перевалки мінеральних добрив, нафтопродуктів, рефрижераторних вантажів, металу і вугілля.

Причинами низької ефективності використання потужностей портів є: значне подорожчання перевезень у зв'язку з транзитом вантажів через території іноземних держав, слабкий розвиток портової інфраструктури, вузькість морського каналу і недостатня глибина акваторії калінінградських портів, що обмежує можливість обслуговування суден з великою осадкою.  

Таблиця 6

Вантажні і пасажирські перевезення транспортом загального користування

1994

1998

1999

2000

Перевезено вантажів, млн. тонн

16,7

8,8

7,9

8,04

Перевезено пасажирів, млн. чоловік

287,7

233,5

219,4

222

З урахуванням ситуації, політичної та економічної ситуації підвищилася роль зовнішньої торгівлі в економіці області. У 2000 році зовнішньоторговельний оборот виріс в порівнянні з 1999 роком на 15,5 відсотка і склав 1340,3 млн. доларів США (таблиця 7), в тому числі експорт - 452,5 млн. доларів США (зростання в 1,6 рази) , імпорт - 887,8 млн. доларів США (зростання на 1 відсоток).

Таблиця 7

Обсяг зовнішньої торгівлі

(У фактично діючих цінах,

млн. доларів США)

1998

1999

2000

Експорт товарів - всього

327,9

287,7

452,5

в тому числі:

до країн СНД

11,3

9,7

8,8

в інші країни

316,6

278

443,7

Імпорт товарів - всього

1231,2

872,5

887,8

в тому числі:

з країн СНД

33,1

23,1

44,8

з інших країн

1198,1

849,4

843

Діаграма 3

Таблиця 8

Оборот роздрібної торгівлі

1998

1999

2000

Оборот роздрібної торгівлі, млн. рублів

4973

8903

13970

Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі, відсотків до попереднього року

96

95

105

У 1996 році був прийнятий Федеральний закон "Про Особливою економічної зоні в Калінінградській області", спрямований на вирівнювання економічних умов розвитку області з іншими регіонами Російської Федерації.

У результаті дії цього Закону та порядку визначення походження товарів з Особливою економічної зони в Калінінградській області, затвердженого розпорядженням Державного митного комітету Російської Федерації та адміністрації Калінінградської області від 31 грудня 1998 р., істотно підвищилася роль у функціонуванні економіки області зовнішньоекономічної діяльності.

Застосування зазначеного Закону дозволило розширити асортимент виробленої в Особливій економічній зоні в Калінінградській області продукції, додатково створити робочі місця, залучити іноземні інвестиції.

У 1999 році з використанням механізму Особливою економічної зони в Калінінградській області було зроблено і відправлено до Росії товарів на суму понад 270 млн. доларів США, що склало більше 70 відсотків всього обсягу промислового виробництва області, в 2000 році - понад 430 млн. доларів США або більше 80 відсотків всього обсягу промислового виробництва області.

У регіоні зареєстровано більше 1800 організацій з іноземним капіталом, філій і представництв іноземних фірм. У створенні організацій взяли участь інвестори більш ніж з 50 країн світу.

У 1993-2000 роках обсяг накопичених іноземних інвестицій склав 62 млн. доларів США, з яких більше 65 відсотків припадає на прямі інвестиції. У 2000 році в економіку області надійшли іноземні інвестиції в розмірі 19,1 млн. доларів США. У порівнянні з 1999 роком їх зростання склав 104,8 відсотка.

Як показує аналіз дії нормативних актів, що регламентують статус і господарсько-правовий режим Особливою економічної зони в Калінінградській області, переваги режиму Особливою економічної зони в Калінінградській області були використані не повністю.

Ввезення товарів без сплати митних платежів збільшив темп спаду промислового та сільськогосподарського виробництва (зростання промислового виробництва почався лише після кризи 1998 року і йде він в руслі загальноросійських тенденцій). Певний позитивний вплив справила введення механізму кількісних обмежень режиму вільної митної зони.

Обсяг як іноземних, так і вітчизняних інвестицій в області залишається на низькому рівні, причому обсяг іноземних інвестицій протягом другої половини 1990-х років постійно скорочується.

Низький рівень цін не зміг компенсувати для населення спад у реальному секторі економіки, тому в 1990-і роки погіршився ряд показників, що характеризують грошові доходи населення, а деяке поліпшення в цій області намітилося лише після кризи.

Зовнішньоторговельний оборот області зростав за рахунок імпорту, а не за рахунок експорту - через проблеми з транспортуванням товарів через Литву і Білорусію. Калінінградська область - єдина область, яка має в країні незамерзаючі порти, не стала для Росії "вікном у Європу".

Таким чином, Калінінградська область відстає від Росії в цілому по середньодушовий величиною валового продукту більш ніж у 1,5 рази, рівнем інвестицій в основний капітал - удвічі, рівнем життя населення - в ​​1,4 рази.

Середньорічна чисельність зайнятих в економіці Калінінградській області скоротилася з 435,3 тис. чоловік в 1990 році до 401,1 тис. чоловік в 2000 році (таблиця 10).

Загальна чисельність незайнятих осіб, які класифікуються як безробітні відповідно до методології Міжнародної організації праці, склала в 2000 р. 75,6 тис. осіб, офіційно зареєстрованих в службі зайнятості - 6,6 тис. осіб. Рівень реєстрованого безробіття склав 1,4 відсотка і в порівнянні з 1992 роком виріс в 1,2 рази. Разом з тим протягом останніх чотирьох років рівень реєстрованого безробіття знижувався (найбільший рівень безробіття відзначався в 1995 році - 5,1 відсотка).

Таблиця 10

Основні показники зайнятості та безробіття

(Тис. осіб)

1998

1999

2000

Чисельність економічно активного населення - всього, тис. осіб

480,9

476,6

476,7

в тому числі:

зайнятих в економіці

399,6

401,1

401,1

Безробітних

81,3

75,5

75,6

Чисельність офіційно зареєстрованих безробітних

13,4

7,1

6,6

Рівень загального безробіття, відсотків

16,9

15,8

15,9

Рівень зареєстрованого безробіття, відсотків

2,8

1,5

1,4

За рівнем розвитку малого підприємництва Калінінградська область знаходиться в числі лідерів серед російських регіонів, поступаючись тільки Москві і Санкт-Петербургу (таблиця 11).

Таблиця 11

Основні показники рівня розвитку малих підприємств

Калінінградської області та Російської Федерації в цілому в 1999 році


Калінінград-ська область

Російська Федерація




Кількість зареєстрованих малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення на 1 січня 2000 р., одиниць

103,3

61

Частка працівників, зайнятих на малих підприємствах (без урахування вторинної зайнятості), в загальній чисельності зайнятого населення, відсотків

18,7

12,8

На 1 січня 2000 р. в області було зареєстровано 9,8 тис. малих підприємств. Близько 60 відсотків з них - торгові організації, що значно вище, ніж питома вага таких підприємств у загальноросійської структурі. У промисловості функціонує лише 17 відсотків малих підприємств, в будівництві - 13 відсотків. Це пов'язано зі специфікою механізмів Особливою економічної зони в Калінінградській області, що діють на території області.

Рівень життя населення характеризується даними таблиці 12.

Серйозною проблемою є триваюче зниження рівня реальних доходів людей старшого покоління. Розрив родинних зв'язків внаслідок ізольованості області призводить до ситуації, за якої громадяни похилого віку змушені переходити на повне державне утримання.

Таблиця 12

Доходи населення

1998

1999

2000

Середньодушові грошові доходи на місяць, рублів

708,6

1063

1670,4

Реальні грошові доходи, відсотків до попереднього року

89

82

128

Середньомісячна номінальна нарахована заробітна плата, рублів

834,7

1 241,6

1985,2

Реальна нарахована заробітна плата, відсотків до попереднього року

86

81

112

Середній розмір призначених місячних пенсій, рублів

377,5

487,9

416

Реальний розмір призначених місячних пенсій, відсотків до попереднього року

55

96

...

Прожитковий мінімум, рублів

428,7

783,9

919,3

Діаграма 4

Глава 2. Демографія, освіта та охорона здоров'я

Демографічна ситуація в області за останні роки характеризується нестабільним рівнем народжуваності і підвищенням рівня смертності, і, як наслідок, зростанням природного спаду населення, яка в 2000 році досягла 6,1 тис. осіб (таблиця 13). Залишаються дуже високими показники смертності населення у працездатному віці.

Для Калінінградській області характерний високий міграційний приріст. Коефіцієнт міграційного приросту, що становив в 1999 році 3,8 людини на 1 тис. населення (у середньому по Росії - 1,1), в 2000 році виріс на 39,5 відсотка. Пік міграційного приросту припадав на 1994 рік (20 осіб на 1 тис. населення).

Таблиця 13

Основні демографічні показники

1998

1999

2000

Чисельність постійного населення (на кінець року), тис. осіб

951,3

948,5

946,7

Народились, тис. осіб

7,6

8,4

7,9

Померли, тис. осіб

12,6

15,7

14

Природний приріст, тис. осіб

-5

-7,3

-6,1

Коефіцієнт природного приросту, чоловік на 1 тис. населення

-5,3

-6,8

-7,3

Коефіцієнт міграційного приросту, чоловік на 1 тис. населення

13,7

3,8

5,3

За охопленням дітей дошкільними установами (49,5 відсотка) область займає 45-е місце серед регіонів Російської Федерації, за забезпеченістю місцями дітей у цих установах - 66-е місце.

Кількість лікарів на 10 тис. жителів скоротилася з 37,7 людини в 1992 році до 34 чоловік в 1999 році (57-е місце), середнього медичного персоналу - з 109,1 до 101,1 людини (69-е місце), число лікарняних ліжок - з 135,9 до 119,9 людини (45-е місце).

З цілої низки показників захворюваності Калінінградська область значно перевершує среднероссійскій рівень і рівень суміжних держав (Литви та Польщі). Спостерігається зростання захворюваності на туберкульоз: обласні показники перевищують среднероссійскій і складають 91,5 особи на 100 тис. населення, захворюваність дітей - 69,6 особи на 100 тис. дитячого населення. У регіоні склалася епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції. Відзначається збільшення онкозахворюваності. Погіршується наркологічна ситуація. Дані фактори обумовлюють необхідність розвитку матеріально-технічної бази охорони здоров'я.

Бюджетні витрати на душу населення (з урахуванням прожиткового мінімуму) залишаються нижчими среднероссійского рівня. Нижче середнього і питомі витрати на освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров'я і фізичну культуру, засоби масової інформації, соціальну політику, а також на житлово-комунальне господарство. У розрахунку на душу населення капітальні вкладення не перевищують 26 відсотків від среднероссійского рівня.

Таблиця 14

Структура доходів і витрат консолідованого бюджету Калінінградській області

(Відсотків до підсумку)

1998

1999

2000

Доходи - всього

100

100

100

в тому числі:

податкові

з них:

75,5

78,9

78,6

податок на прибуток

20,1

30,8

27,3

прибутковий податок

27,7

20,7

21,5

ПДВ

12

9,5

8,6

акцизи

2

3,4

6,4

неподаткові

з них:

13,8

8,2

7,5

доходи від оренди

15,7

25,8

25

доходи від продажу майна

2,3

6,5

1,6

Кошти, отримані в рамках міжбюджетних відносин

10,7

11

13,9

Витрати

100

100

100

в тому числі:

управління

10,5

8,6

9,1

промисловість, енергетика і будівництво

1,2

0,9

0,9

сільське господарство і рибальство

2,7

2,6

3,1

транспорт і зв'язок

2,8

2,3

1,8

житлово-комунальний комплекс

25,9

29,9

33,0

соціально-культурні заходи

з них:

47

46,1

45

охорона здоров'я і фізична культура

14,4

14,5

15,8

освіта

23,0

22,3

20,2

культура

2,1

2

2,5

соціальна політика

7,5

7,3

6,5

Обслуговування державного боргу

0,0

0,0

0,2

Фінансова допомога бюджетам інших рівнів

24,9

13,2

16,7

Інші витрати

7,5

6,2

3,8

Глава 3. Культура Калінінградській області

У 2003 р. Калінінградському обласному управлінню культури виповнилося 50 років, що було відзначено урочистих заходів та підбиттям підсумків діяльності.

Зараз в Калінінграді діє ряд художніх студій, гуртків, секцій, працюють палаци культури, палац творчості дітей та юнацтва.

Крім обласного Драматичного театру, працюють Театр на Басейній, Тілізіт-театр Марчеллі (м. Совєтськ), театр «Дзеркало», ряд студентських та самодіяльних театрів та театральних студій, які беруть участь у щорічному обласному фестивалі «Рівнодення».

Активно ведеться музейна діяльність в рамках Історико-Художествненого музею та його філій, Музею Янтаря і музеїв міст області. У ряді міст на базі місцевих пам'яток культури працюють історичні товариства (напр., при замку Інстенбург в м. Черняховську).

Активно розвиваються культурні зв'язки з Москвою, Санкт-Петербургом, іншими містами Росії, а також з Польщею, Німеччиною, Швецією, Данією та ін країнами. Постійно проходять дні національної культури різних народів.

Повністю охопити весь спектр культурної діяльності області у рамках однієї роботи не представляється можливим. Головним питанням на сьогоднішній момент є підготовка до ювілейних урочистостей на честь 750-річчя міста.

Висновок

На закінчення хотілося б висловити деякі міркування щодо перспектив подальшому розвитку калінінградської області.

Федеральна політика відносно Калінінградській області орієнтована на забезпечення статусу Калінінградської області як невід'ємної частини Російської Федерації, на розвиток інтеграційних зв'язків з іншими регіонами Росії, використання переваг анклавного положення в загальноєвропейському господарському просторі, трансформацію економічної структури регіону у напрямку розвитку експортного потенціалу.

Позитивний вплив може також надати досягнення між Російською Федерацією і Європейським союзом домовленостей про розвиток Калінінградської області як регіону співробітництва.

Важливим моментом є забезпечення сталого функціонування енергетичного комплексу регіону, оскільки

Калінінградська область характеризується майже повною залежністю від поставок енергоносіїв у регіон.

Відсутність прямих зв'язків з російською енергосистемою і прагнення країн Балтії перевести електростанції на синхронну роботу в енергосистемі Європейського союзу у зв'язку з входженням в цю організацію істотно знижують енергетичну безпеку області.

Положення ускладнюється відсутністю довгострокових угод з Литвою і Білоруссю про транзитний енергопостачанні Калінінградської області, що може призвести до повної енергетичної ізоляції регіону від енергосистем Росії.

Завдяки своєму географічному положенню Калінінград має передумови для перетворення у великий вузол зв'язку і телекомунікацій, що з'єднує не тільки Росію і Європу, але й різні країни Балтійського регіону. Для цього необхідна наявність досить потужних, які мають велику пропускну здатність систем зв'язку, що дозволяють забезпечити високу якість послуг з використанням всього спектру передових технологій.

Нарешті, важливим завданням є створення умов для розвитку туристично-рекреаційного комплексу, здатного стати одним з ефективних важелів структурної перебудови економіки.

Метою державної політики у сфері туризму та рекреації в Калінінградській області є створення та розвиток на її території конкурентоспроможної туристично-рекреаційної індустрії.

Досягнення цієї мети передбачає:

- Вдосконалення нормативно-правової бази розвитку туризму та рекреації;

- Розвиток міжрегіонального та міжнародного співробітництва;

сприяння розвитку інфраструктури туризму;

- Створення системи інформаційного забезпечення сфери туризму, в тому числі шляхом широкого впровадження нових інформаційних технологій, проведення активної рекламної діяльності з просування туристичних продуктів Калінінградській області на внутрішній і зовнішній ринки;

- Подальше вдосконалення регіональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації туристських кадрів.

Реалізація зазначених заходів сприятиме переходу від фрагментарного до комплексного підходу вирішення проблем турістістско-рекреаційного комплексу області.

Сталий розвиток галузі надасть стимулюючий вплив на торгівлю, будівництво, транспорт, промисловість і сільське господарство, об'єкти культури. У результаті цього будуть залучені додаткові фінансові ресурси в економіку області, забезпечена зайнятість значної частини населення, а також підвищений попит на транспортні пасажирські перевезення, продукцію місцевих товаровиробників.

Список джерел та літератури

  1. Статистичний збірник Держкомстату РФ. Калінінград, 2001.

  2. Статистичний збірник Держкомстату РФ. Калінінград, 2003.

  3. Федеральна Цільова Програма розвитку Калінінградської області на 2000 - 2010 рр..

26


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Краєзнавство та етнографія | Курсова
93.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Калінінградська область в 90 ті роки XX століття
Калінінградська область на карті Європи
Калінінградська область на карті Європи
Іркутська область в роки Великої Вітчизняної війни
Курська область у роки Великої Вітчизняної війни
Росія в роки ліберальних реформ 60 90 ті роки XIX століття
Росія в роки ліберальних реформ 60-90-ті роки XIX століття
Амурська область наприкінці XIX століття
Історія Росії 80 роки 19 століття - кінець 20 століття
© Усі права захищені
написати до нас