Михайло Ситник, політолог
У наших націонал-патріотів склалося стійке переконання, що зберегти казахську мову можна тільки за рахунок неказахської населення, яке його вивчивши, нібито увічнить. Причому для них існує лише військово-нищівна позиція життя: або казахський мова повністю витісняє російська, або російська мова руйнує казахський. Однак будь-яка мова на Землі - це не самоціль: мова заради мови. Вони не хочуть бачити за мовами ті цілі і предметно-смислові сфери життя, заради яких існують самі мови як засобу (способи) досягнення цих цілей, і як наслідок не розуміють у чому полягає синтез і гармонійне поєднання цих способів, а значить і прогресу держави. Закон про "мовах" намагається "натягнути" казахська мова на ті сфери життя, в яких у нього не вистачить інформаційно-функціональних якостей, а націонал-патріоти своїми ж руками і "благими амбіціями вистилають рідної мови дорогу до пекла": свідомо штовхають його в ті сфери життя, в яких його нашвидку перековеркают і механічно напхаю потрібною кількістю слів. Порятунок казахської мови полягає в тому, щоб захистити його від спроб переробити під всі сучасні науки, а подальше його процвітання грунтується на правильному виборі та чіткому визначенні тих сфер об'єктивної реальності і предметних знань, які за своєю природою природним чином живлять казахську мову і є його грунтом . Такий цілющої грунтом є: вся сукупна сфера культури від народного епосу, музики, літератури і до національних свят; сфера істинної (народної) релігії і моральності, яку тільки належить відродити, і, звісно ж, сама внутрінациональний спілкування, яке зберігає духовну цілісність і національну індивідуальність казахського народу, одночасно поєднуючись з усіма сферами життя. Таким чином, умовою життя мови є адекватність його застосування, а його процвітання міститься в тих сферах життя, які нагально необхідні і значущі для людей казахської національності і нерозривно існують разом з казахською мовою.
Сила казахської мови укладена в його індивідуальності, специфічності і особливому способі мислення, який створюється правилами мови та її граматикою. Тому головне питання, що стоїть перед фахівцями-казаховедамі в тому, де і як правильно застосовувати цю силу, а не змагатися з російською та англійською мовами, у яких спочатку різні структури мовних правил. А якщо цю силу неправильно застосовувати і в невідповідною сфері життя - вона перетворюється на слабкість і в приниження самої себе. Тут можна провести таку аналогію: дельфін, у своїй стихії - у морі, являє собою велич, красу і гармонію природи, тоді як витягнений на сушу (в неадекватну стихію) він перетворюється на жалюгідне видовище. Головним руйнівним чинником казахської мови є ідея, яка захопила уми всього казахскоязичія: як розтягнути індивідуальність і специфіку казахської мови на загальні і необхідні знання всіх сфер цивілізації. Образ думок тюркської мови, за деякими науковим гіпотезам буде більше застосовний і розвинений в майбутньому, в певних сферах цивілізації, так як образ думок - це операційний код і спосіб мислення людини, що лежить в основі духовно-релігійних форм свідомості людей. А релігійна сфера життя на Землі - це сутність всієї діяльності людства в третьому тисячолітті, коли відбудеться синтез науки, філософії і релігії, який очистить останню від всіх спотворень і догм, і створить справжню загальнолюдську релігію. Тому розвинути і зберегти свою мову для майбутніх поколінь можуть тільки високорозвинені особистості казахського народу, що володіють професійними знаннями лінгвістики та філософії, які, однак, байдуже мовчать, і яким немає діла до збереження рідної мови.
Всі мої опоненти, аж до філологів-академіків, постійно займаються підтвердженням тих істин, які сформульовані в моїх тезах, наприклад про те, що в російській мові запозичене половина термінології з іноземних мов. Причому аргументують вони це з таким праведним докором, ніби відкривають очі всьому суспільству і викривають російська мова в цьому збірному якості. У своїй статті я гранично ясно сформулював тезу про те, що російська мова увібрав в себе мови як мінімум 50-ти народів і різних історичних епох. Ці філологи завзято "грають у лічилки" і однобоко твердять про кількість термінів у тій чи іншій мові. Проте суть питання полягає не в механічному наборі термінів у будь-якій мові - кількісному властивості, а в функціональній взаємодії цих термінів між собою і в освіті понять - тобто в якісних властивостях, які виражаються у граматиці та правила мови. Докладний лінгвістичний аналіз мовних якостей у різних народів детально пояснений такими відомими вченими, як Л.Леви-Брюль, Н.Я. Марр і т.д. Вони науково пояснили розвиток мов від первіснообщинного ладу до ХХ століття, розкрили механізм утворення понять від наочних образів реальності до абстрактних узагальнень і понять науки, і обгрунтували вчення про функціональну семантику слів. Тому я не маю наміру вступати в полеміку c цими філологами з даних питань, тим більше на сторінках газет, адже для цього й існують такі наукові роботи. А істиною в останній інстанції і справедливим суддею є реальна практика мов в житті. Ще один приклад: А. Аімбетов у своїй статті "Ахтунг, в повітрі стерв'ятник" перераховує відомих вчених і талановитих представників різних національностей від євреїв до вірмен і киргизів, які розвивали російську мову. Потім, він робить істинний висновок про те, що: "російська мова епохи соціалізму - є продукт усього радянського народу". Так адже цим своїм висновком він як раз підтверджує і повторює мою тезу про те, що "російська мова є слугою розуму, якого виховували і створювали сотні народів, і він не є національною мовою одного народу". Російська мова існує сам по собі, як якийсь цілісний ментальний дух і результативний історичний плід, який не залежить від того, якою мірою вживають його різні національності чи конкретні особистості, коли одна людина може використовувати його на низькому рівні лихослів'я, а інший - може створювати на ньому космічні ракети. І головне питання полягає в тому, чи забезпечить держава повноцінні умови для того, щоб суспільство використовувало цей дух, і щоб людина, що народилася будь-якої національності міг долучитися до нього і осягнути через російську мову основні інтелектуальні сфери життя.
Для досягнення ефективного результату в мовній політиці, необхідно починати з головного - змінювати ситуацію в її корінний основі, тобто в тих сферах держави, на яких воно стоїть і тримається: правоохоронні органи, банківська система, нафтохімічна промисловість, юриспруденція, медична сфера, військовий комплекс, цивільна авіація і т.д. Чи може зараз Уряд з повною відповідальністю за результати своєї діяльності перед майбутнім Казахстану підтвердити, що казахська мова як зв'язок об'єктивної реальності з менталітетом цілого суспільства має системну, науково-теоретичну лінгвістичну базу для мислення людей, що працюють у цих сферах?
Функція науки. Всі науки на Землі інтернаціональні, тобто створюються сукупним менталітетом різних народів і національностей. Це означає, що науки не можуть повноцінно функціонувати і існувати без відповідного (адекватного) інтернаціональної мови - багатонаціонального і збірного. З теорії систем відомо, що функції інтегрованого цілого завжди вище і більше його окремої складової частини (національно-індивідуальної), що і підтверджує на практиці система мови російської мови. Мова - це знаряддя людської думки, знаряддя, яке удосконалювалося разом з інтелектуальним прогресом людства. Мислення є сукупність функцій людського мозку, які створюються і виражаються мовою, тобто операціями думок. Зміна та розвиток мислення з необхідністю виражалося у розвитку мови, тому між мисленням і мовою існує органічна єдність. Тому перш, ніж оголошувати казахську мову мовою науки (тобто державним), необхідно проаналізувати наукові розробки казахською мовою і зробити фаховий висновок: чи здатні ці результати конкурувати з науковими розробками на інших мовах. І тут існує головний момент, забезпечує об'єктивність такого аналізу - аналізувати слід сам процес мислення казахською мовою. А якщо людина казахської національності в своєму мисленні логічно мислив і оперував поняттями в теоретичному науковій творчості російською мовою, а потім готові результати і висновки перевів на казахський, то це не означає науку казахською мовою. Адже саме такий процес зараз відбувається в усіх сферах держави: переводяться на казахську мову готові юридичні, податкові, бухгалтерські документи і т.д., а сам головний операційний процес всієї діяльності та тлумачення смислових понять різних кодексів (цивільного, податкового і т. д. ) відбувається російською мовою. Чи можливо зараз забезпечити повноцінну діяльність наукових технологій в нафтохімічній, гірничо-металургійної промисловості, виробництві, машинобудуванні, казахською мовою? Про стан військової сфери навіть немає сенсу нічого говорити або починати полеміку, якою мовою були створені всі ракети, танки і літаки, які зараз захищають Казахстан. Чи можливо ефективно обслужити казахською мовою діяльність військового льотчика або оператора зенітно-ракетного комплексу, а перш за все навчити їх цих наук? Візьміть банківську систему, чому всі банки не зберуть професійну конференцію і не винесуть свого рішення для Уряду: якою мовою вони здійснюють свою професійну діяльність і чи можливо всій банківській системі Казахстану повністю перейти на казахську мову?
Функція освіти. Давайте проаналізуємо одну з найголовніших сфер майбутнього - просвітництво та освіту Казахстану. Тут доречно підняти наступне питання: за якими лінгвістичним причин у казахсько-турецьких коледжах (тобто в тюркомовної середовищі) всі технічні науки вивчаються англійською мовою, а не на казахському або турецькому? А хто з вчених-педагогів з практики життя професійно порівняв і зробив висновок про якість знань студентів, які вивчають інформатику або хімію російською мовою, зі студентами, які вивчають їх на казахському? Адже саме в освіті гостро необхідний принцип поєднання і з'єднання двох мов, з точним поділом цілей: російська мова - як лінгвістична база для хімії, фізики, інформатики, математики, біології і т.д., казахська мова - як лінгвістична база для цілого спектру гуманітарних наук - казахська література, історія, етика і т.д. Саме в цих гуманітарних предметах казахська мова живий і реальний, тоді як у хімії він перетворюється на механічно напханий різними термінами і неадекватний у смислових функціях мову. Якщо казахська мова буде мати на меті створити лінгвістичну базу для хімії, фізики, інформатики тощо, це перетвориться на безплідні, які гальмують своєю неефективністю процеси й відкине казахстанське освіту на 100 років тому. А результати і плоди майже вікового праці радянських вчителів будуть бездумно втрачені через національних забобонів, адже саме радянська освіта виховало казахську інтелігенцію і поставило казахський народ в один ряд з розвиненим світовим співтовариством. У цьому казахстанському освіті необхідно ввести новий предмет казахською мовою - теологія. Казахська теологія - це філософія народної релігії, пояснює дітям народні традиції і звичаї казахського народу, а не просто повторює і вселяє мусульманські релігійні догми. По суті, це предмет морального освіти (звичаї - це звичаї) як дітей-аульчан, так і міських жителів, який необхідно ввести з четвертого класу, щоб почати рятувати школярів від морального розкладу, коли до десятого класу вони вже вживають наркотики, займаються малолітнім розпустою , зневажають і не поважають старших. Тепер візьмемо медичну сферу, проаналізуйте на практиці навчання, наприклад в медінституті, процес перероблення всієї медичної термінології: коли медичний термін (латинське слово, перетворене в російське) починають перетворювати вдруге, наприклад в ім'я іменник, за правилами казахського словотворення, така подвійна трансформація має надуманий результат: доданий казахський суфікс виглядає зайвим, як п'яте колесо у машини, тому що первинне російське слово вже виконав семантичну функцію саме по собі, і людині зрозумілий сенс слова без цього суфікса, наприклад: "хірургія - хірургіяси". Тут постає питання, якщо людині необхідно отримати професійну медичну допомогу, що для нього найголовніше: якість знань лікаря або щоб цей лікар вивчав медичні знання в казахської інтерпретації?
Функція закону. Тепер візьмемо сферу правової діяльності держави - спочатку необхідно особливо підкреслити, що кожну функцію мову здійснює через дві основні свої характеристики - кількісну та якісну. Всі мої опоненти з питання державної мови погодилися зі мною тільки в кількісній характеристиці - що половина (кількість) суспільства не знає казахської мови, і виходить, останній не може виконувати функцію закону. Однак вони не хочуть бачити більш значиму характеристику мови в цій функції - якісну: смислову інформацію Конституції, цивільного і кримінального кодексів неможливо професійно пояснити без російської мови, тому що всі юридичні поняття і значення неминуче спотворюються і змінюються при перекладі як на казахську мову, так і на інші малі національні мови, які не здатні відображати всі семантичні відтінки понятійних формулювань.
Функція міжнаціональної злагоди. Всі мої опоненти всіляко спрощують процес порозуміння різних національностей з різними мовами, підносячи його як щось природне, мовляв, всі смислові відтінки і поняття легко розуміються, особливо між тюркськими мовами. Однак тут доречно навести яскравий парадокс з реальності: коли тюркські народи зібралися в Алмати на культурній конференції "Тюркс", то спілкувалися вони між собою і оспівували свою тюркську культуру російською мовою! Вони, можливо, і зрозуміють один одного на своїх мовах - але тільки на базарі або на рівні найпростішого побуту, проте якщо їм доведеться взаємодіяти та співпрацювати в більш серйозних областях - в науках, державної діяльності або в спільному бізнесі, то всі відмінності цих тюркських мов приведуть до повного нерозуміння один одного. А без спільної мови, яким ще чином азербайджанець ясно і точно зрозуміє казаха або киргиз туркмена? І тут навіть немає сенсу продовжувати полеміку, яким чином тюркомовних народів розуміти іншу половину суспільства - європейців у всіх соціально-рольових ситуаціях спільного життя.
Функція ідеології та моралі. Як на мікрорівні - всередині людини відбувається боротьба розуму (моральних принципів і законів, що існують як ідеї в мисленні) зі своїми пристрастями, егоїзмом, лінню, хворобами тощо, так і на макрорівні державна ідеологія є вираженням загального розуму і громадських смислів діяльності , які матеріалізовані в різних словесно-понятійних формулах - девізах, гаслах, громадських установках, соціальних концепціях і т.д. Предметами державної ідеології є: відносини між суспільством і владою, ставлення людини до людини - міжнаціональна політика, відношення суспільства до природи, і т.д. А для того, щоб всі ці логічні форми думок (ідеї) реалізовувалися і втілювалися в реальне життя всіх верств суспільства, вони повинні передаватися єдиною мовою, розуміється цілим суспільством. Тому кількісні і якісні характеристики мови, які здійснюють функцію закону, точно також здійснюють функцію ідеології. Державна ідеологія - це пропаганда загальнолюдських цінностей, а механізмами цієї пропаганди є ЗМІ та телебачення.
В даний час деякі відомі особи казахської національності, перебуваючи у інформаційних важелів влади, тільки й займаються роздуванням помилкового національного самолюбства, егоїзму і людиноненависництва. Ці особи не створюють своїми ідеями і поведінкою такої психологічної атмосфери в казахскоязичной середовищі, яка б спрямовувала уми казахської молоді на розвиток моральності, звичаїв і традицій на рідній мові і одночасним розвитком наукових знань на багатонаціональному мовою - російською. Саме цей принцип поєднання двох мов всередині кожного індивідуума є головним принципом майбутнього і гармонії суспільства. Істинно любити себе і свою національність означає вести себе культурно і гідно, бути джерелом і прикладом любові, тим самим створюючи собою такий сукупний образ своєї національності, про який суспільство могло б думати: ця національність здатна любити, поважати, щоб будувати й т. д.
Принцип цієї функції застосуємо також у науковій індукції: щоб зрозуміти, що таке істина, спочатку потрібно подивитися, усвідомити і відчути, що таке не істина - таким чином, перебираючи не істини, наукове знання приходить до істини. Тому наше суспільство повинне бути вдячним їм за таку необхідну негативну роль у становленні правової держави. І не треба їм заважати виконувати це важливе завдання. А казахська молодь і аульчане самі виберуть, на кого вони хочуть бути схожими, і за допомогою яких мов їм досягати наукових знань. Казахська інтелігенція є ідеалом для свого народу, і тільки вона може і повинна повернутися обличчям до свого коріння - до аулу, показуючи їм шляхи розвитку та роз'яснюючи, якими способами (мовами) освічені люди з'єднують всередині себе загальні об'єктивні знання з рідної національної культурою. Казахської інтелігенції необхідно затвердити в суспільстві головний ідеологічний теза: казахський і російська мови доповнюють один одного в досягненні роздільних цілей і існують не всупереч, а завдяки один одному, виконуючи різні функції в єдиній державі.
Зараз Уряд і Парламент, які є головою і прикладом для свого народу, навіть не усвідомлюють того, що самі виставляють себе зразком лицемірства в очах народу - вся комунікація та управління відбуваються російською мовою, починаючи від вищих дипломатичних зустрічей, дискусій у Парламенті і до елементарних конференцій, а самі государі офіційно визнають державним тільки казахську мову. Що заважало людям казахської національності, яких в Уряді 90%, починаючи з 1997 року за 5 років вивчити казахська мова? Адже практика життя показує, що англійська мова досконало можна вивчити за 5 років. Так значить, проблема полягає не в часі освоєння казахської мови, а в його інформаційно-функціональних можливостях і якості граматики, які неадекватні складним сучасним наук - менеджменту, юриспруденції і т.д. Крім лицемірства, влада сама показує всьому народові свою нездатність розуміти істину, а потім втілювати її у своїх рішеннях. І зараз наші правителі на інтелектуально-понятійному рівні плутають, на яких функціях засноване поняття "державна мова", а на яких функціях засноване поняття "національна мова", а також за яких умов і мовних якостях будь-який національний мова здатна ставати державною. Діяльність головних опор і сфер держави - науки, освіти, юриспруденції, банківської системи, правоохоронних органів, промисловості, військового комплексу, медицини, цивільної авіації і т.д. ефективно здійснюється російською мовою, і ця ефективність російської мови, перш за все, служить якості цивілізації казахського народу.
На завершення можна зробити прогноз: усвідомивши необхідність, розвинені розум і сили казахського народу все ж таки позбавлять російську мову статусу невизнаного раба, на якому протрималися головні сфери цивілізації всі 10 років незалежності, і офіційно визнають його державною мовою, тобто офіційно і юридично рівноправним і рівноцінним казахському мови. Але істиною завжди залишиться те, що це рішення буде прийнято не заради пошани і справедливості до російськомовних національностей, які будували і створювали Казахстан - це рішення буде прийнято заради блага та розвитку самих же казахів, тобто задля ефективного функціонування наук, технічного прогресу і освіченості казахського народу. Так чому ж мовчить казахська інтелігенція?