Ваксман, Зельман Абрахам (Waksman, Selman Abraham) (1888-1973), американський мікробіолог, удостоєний в 1952 Нобелівської премії з фізіології і медицині за відкриття стрептоміцину - першого ефективного протитуберкульозного антибіотика.
Народився 22 липня 1888 в Прилуках поблизу Києва. У 1910 переїхав до США. Закінчив сільськогосподарський коледж університету Рутгерса в Нью-Браунсуіке (1915) і Каліфорнійський університет (1918).
У 1940 став професором мікробіології університету Рутгерса, в 1949 очолив організований ним Інститут мікробіології при цьому університеті.
Основні роботи Ваксмана присвячені мікробіології і вивченню антибіотиків. Він досліджував процеси розпаду рослинних і тваринних тканин; природу і походження гумусу; грунтові та морські мікроорганізми; займався пошуком і вивченням продуцентів антимікробних речовин, для яких запропонував загальну назву «антибіотики». Виділив стрептоміцин, актиноміцин, неоміцин, кандіцін та ін
Серед його численних праць - Ферменти (Enzymes, 1926, спільно з У. Девісон), Грунт і мікроб (The Soil and the Microbe, 1931, спільно з Р. Старкі), Мікробні антагоністи та антибіотики (Microbial Antagonisms and Antibiotic Substances, 1945; 2-е вид. 1947) і Моє життя з мікробами (My Life with the Microbes, 1954).
Помер Ваксман у Хайаннісе (шт. Массачусетс) 17 серпня 1973.
Список літератури
До 80-річчя С. А. Ваксмана. - Антибіотики, т. 13, 1968, № 7
Ланчин Д., Паренті Ф. Антибіотики. М., 1985