Санкт-Петербурзький ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПРОФСПІЛОК
Красноярський філія
Спеціальність 021100
«Юриспруденція»
Дисципліна: Профспілковий рух.
Контрольна робота.
Тема: Захист профспілками соціально-трудових прав працівників.
Виконав: студент 2-Юсо
Перевірив: Ричкова Є.В.
Красноярськ 2005
План
Введення
1. Завдання профспілок
2. Владні повноваження профспілок
3. Обов'язки профспілкових органів
4. Захисна функція профспілок
5. Представництво і захист профспілками суб'єктивних трудових прав
6. Сприяння профспілок у зайнятості та працевлаштуванні населення
7. Участь профспілок у колективних договорах і угодах
8. Соціальне партнерство
9. Взаємодія профспілок з представницькими органами організації
10. Контроль за дотриманням нормативних правових актів про працю
11. Обов'язки роботодавця
Висновок
Список літератури
Введення
Для захисту своїх прав працівники та роботодавці можуть створювати спеціальні органи, які представляють їхні інтереси. Такі органи можуть бути сторонами правових відносин лише у випадках, суворо визначених законодавством.
Конституція Російської Федерації закріплює право кожного на об'єднання, включаючи право створювати професійні союзи для захисту своїх інтересів. Представниками працівників частіше за все є професійні спілки. Право на об'єднання у профспілки - одне з найважливіших у цивілізованому суспільстві, а його реалізація є показником демократичного суспільства.
Право на об'єднання в професійні спілки включає в себе:
- Право працівників без будь-якого дозволу державних органів і бюрократичних формальностей створювати на свій вибір профспілки і приєднуватися до них;
- Право утворювати профспілкові федерації та конфедерації;
- Право членів профспілок обирати своїх представників, брати участь у внутрішньополітичному житті;
- Право вільно здійснювати профспілкову діяльність.
Відповідно до Кодексу представниками працівників у соціальному партнерстві є професійні спілки та їх об'єднання, інші профспілкові організації, передбачені статутами загальноросійських профспілок, або інші представники, обрані працівниками у випадках, передбачених Кодексом.
Профспілка представляє собою добровільне громадське об'єднання громадян, засноване на спільності їх виробничої, професійної діяльності, що створюється для їх представництва та захисту їхніх соціально-трудових прав і законних інтересів. Усі профспілки рівноправні між собою і не мають юридичних переваг один перед одним. профспілки утворюються вільно, громадяни мають право вступати до них за своїм бажанням без попереднього дозволу.
Важливою гарантією діяльності профспілки служить їх незалежність від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, політичних і громадських об'єднань, оскільки вони не подконрольни і не підзвітні цим суб'єктам.
1. Завдання профспілок
З метою визначення завдань і місця профспілок Загальна Конфедерація Профспілок провела в грудні 1994 р. міжнародну науково-практичну конференцію «Роль профспілок у вирішенні проблем охорони здоров'я, соціальної і правової захищеності працівників на сучасному етапі». Були проаналізовані причини сформованого положення в цій сфері, вироблені шляхи докорінного поліпшення умов трудової діяльності працівників. Можливість через законодавчі та нормативні акти домогтися встановлення правових норм і соціальних гарантій, дієвим чином захищають найманого працівника, не повинна бути упущена профспілками. Форми участі в законотворчому процесі з урахуванням міжнародного і власного досвіду, конкретної ситуації та наявних можливостей кожним профспілковим органом вибираються самостійно. Однак у будь-якому випадку профспілки можуть наполягати на включення своїх представників у робочі групи з розробки законопроектів або готувати по них експертні висновки, або розробляти альтернативні варіанти. Одним із шляхів досягнення мети врахування пропозицій профспілок щодо запропонованих законопроектах може бути формування громадської думки в засобах масової інформації, а також представлення аргументованої інформації окремим депутатам і парламенту в цілому.
Для того щоб створювана правова база в частині забезпечення соціальної і правової захищеності трудящих відповідала міжнародним нормам, слід добиватися ратифікації основоположних конвенцій МОП з цих питань. При перегляді трудового законодавства необхідно наполягати на відображенні в ньому найбільш важливих гарантій для трудящих і профспілок, включаючи:
- Обов'язки та відповідальність роботодавця щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці, виконання трудового законодавства;
- Повноваження профспілок щодо здійснення громадського контролю за дотриманням умов трудового договору, встановлених законодавством соціальних гарантій і пільг, правил і норм з охорони праці, з безперешкодного відвідування з цією метою представниками профспілок підприємств, на яких працюють їх члени.
Необхідно добиватися максимального збереження досягнутого раніше рівня соціальних гарантій та вимог в області охорони здоров'я, безпеки, санітарії та гігієни.
Важливим завданням профспілок залишається створення можливостей для оздоровлення працівників. У цих цілях необхідно:
- Домагатися забезпечення працюючих і всього населення кваліфікованої, безкоштовною і доступною медичною допомогою, медикаментами і лікарськими препаратами;
- Сприяти розвитку місцевих здравниць і будинків відпочинку з метою наближення їх до місця проживання, виключення витрат на проїзд;
- Наполягати, коли дозволяють кошти підприємства, на збереженні їх на балансі заводських санаторіїв-профілакторіїв, ширше використовувати для цих цілей солідарні кошти родинних та інших підприємств. Під час вимушеної передачу цих об'єктів не допускати їх перепрофілювання;
- Враховуючи, що останнім часом погіршилася якість продуктів харчування, у тому числі закуповуються по імпорту численними комерційними структурами, не забезпечується їх екологічна безпека, що позначається на здоров'я громадян, профспілкам слід налагодити тісну співпрацю з товариствами споживачів, через профспілкову печатку регулярно інформувати населення про неякісних продуктах харчування, добиватися покарання винних.
В області охорони здоров'я і соціального забезпечення відповідним представникам профспілки, довіреною лікарям профспілкових органів слід:
- Здійснювати контроль за проведенням обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів, виконанням рекомендацій ВВК і ЛТЕК з працевлаштування хворих та інвалідів, які є членами профспілок, їх реабілітацією, а також направленням працівників на профілактичне лікування в санаторії-профілакторії;
-Перевіряти правомірність дій органів охорони здоров'я, що відмовилися визнати зв'язок захворювання працівника з його професією та умовами праці;
- Стежити за своєчасним перерахуванням роботодавцем внесків із обов'язкових та додаткових видів соціального страхування; сприяти відновленню практики створення інженерно-лікарських бригад з метою залучення їх до вивчення виробничих небезпек на конкретних робочих місцях, інформації членів профспілок про можливі професійних ризики, підготовки пропозицій щодо поліпшення умов праці , зниження небезпеки та шкідливості виробництва.
2. Владні повноваження профспілок
Профспілки, будучи виховної організацією, наділені насамперед правом громадського контролю. Однак у випадках, передбачених законодавством, вони мають владні повноваження.
Так, технічна інспекція праці профспілок може з певних питань давати адміністрації підприємства обов'язкові приписи, за невиконання яких на винних накладається грошовий штраф.
Правом давати обов'язкові приписи мають також поради та комітети профспілок. невиконання обов'язкових приписів може спричинити за собою дисциплінарну, матеріальну та іншу відповідальність винних посадових осіб. Конституційне право профспілок брати участь в управлінні державними і громадськими справами включає в себе такі основні елементи:
- Право брати участь у нормотворчій діяльності держави;
- Право брати участь у застосуванні законодавства;
- Право здійснювати громадський контроль і державний нагляд за дотриманням законодавства при прийнятті та застосуванні правових норм господарськими органами.
У реальному житті всі три елементи знаходяться в тісній взаємодії. При представництві профспілок перед державними органами одні питання вирішуються з урахуванням думки, а інші - за узгодженням або спільно з профспілками. Вирішення питання з урахуванням думки означає, що профспілки мають дорадчими правами. Отже мова йде про юридичну формою здійснення профспілками громадського контролю. Якщо питання вирішується спільно або за погодженням, то їх думку юридично обов'язковим для державних органів. У цих випадках профспілки мають владні повноваження. Наявність різних організаційно-правових форм зазначеного представництва пояснюється широким колом питань, вирішення яких віднесено до компетенції профспілок.
3. Обов'язки профспілкових органів
У галузі правового захисту члени відповідної комісії профспілки, штатні та позаштатні правові інспектори та інші фахівці профспілкових органів повинні регулярно перевіряти:
- Відповідність чинному законодавству умов трудового договору та інших нормативних документів, що регулюють трудові правовідносини між працівником і роботодавцем, особливо факти штучного обмеження терміну дії договору у випадках, не передбачених законодавством, включення до нього робіт, що не входять в прямі обов'язки працівників, довільного встановлення додаткових умов розірвання трудового договору, що погіршують становище працівників;
- Дотримання режиму праці і відпочинку працівників;
- Наявність оформлення трудових відносин на підприємствах нових форм власності, правильності ведення трудових книжок, встановлення форм і термінів оплати праці;
- Правильність надання працівникам встановлених законодавством пільг і компенсацій.
4. Захисна функція профспілок
З моменту виникнення на профспілках лежить історична місія об'єднувати трудящих на основі виробничих інтересів, виховувати їх в дусі солідарності, захищати права та інтереси трудящих. Історична обумовленість і традиційність захисної функції - характерна риса профспілок як громадської організації.
Основним змістом захисної функції профспілок у суспільстві є турбота про підвищення добробуту народу, зростання матеріального і культурного рівня життя трудящих і членів їх сімей; захисту прав та інтересів трудящих від окремих проявів бюрократизму, вузьковідомчий підхід до їх потреб і запитів; захист здоров'я працівників від несприятливого впливу умов праці та інші. Спільність мети приводить до об'єднання, злиття в єдине русло дій профспілок і держави, спрямованих на охорону прав та інтересів трудящих, при збереженні самостійності та незалежності засобів, що використовуються ними на шляху до цієї мети.
Для діяльності профспілок при здійсненні захисної функції характерна різноманітність методів і форм, що використовуються ними в кожному конкретному випадку. Профспілки широко застосовують різноманітні виховні заходи як до окремих робітникам і службовцям, які порушують загальноприйняті норми, так і до керівників, не вважаються з потребами та запитами трудящих, ведуть велику роз'яснювальну роботу. Важливе місце у роботі профспілок займає пропаганда права, роз'яснення його норм, з тим, щоб озброїти трудящих необхідними в цій області знаннями. Коли виховні заходи не призводять до належного результату, профспілки відповідно до Статуту використовують заходи громадського впливу. У необхідних випадках у порядку реалізації наданих їм юридичних прав профспілкові органи можуть застосувати до посадових осіб та заходи державно-правового примусу. Виконання профспілками захисної функції зачіпає інтереси всіх трудящих. Від того, як кожен профспілковий орган виконує це завдання, значною мірою залежить його авторитет і авторитет профспілок у цілому. Важливо визначити наскільки ефективні заходи, застосовувані ними з цією целью.Правільное розуміння ролі і значення захисної функції профспілок допомагає усвідомити природу професійних спілок у суспільстві, найбільш точно і повно визначити конкретні завдання профспілок на тому чи іншому етапі суспільного розвитку. Специфіка захисної функції профспілок полягає в тому, що:
- По-перше, профспілки покликані захищати права та інтереси трудящих, пов'язані, головним чином з їх суспільно-трудовими відносинами;
- По-друге, основне завдання профспілок при цьому полягає в попередженні можливих порушень цих прав та інтересів;
- По-третє, профспілки використовують при захисті прав та інтересів трудящих такі шляхи і засоби, які недоступні для державного апарату. Специфіка шляхів і засобів, що застосовуються профспілками при реалізації захисної функції тісно пов'язана з умовами їх захисної діяльності, а також тими цілями, на які вона спрямована.
5. Представництво і захист профспілками суб'єктивних трудових прав
Право на представництво та захист реалізується наділенням даних громадських об'єднань та їх органів можливістю представляти і захищати права та інтереси членів профспілки з питань індивідуальних і колективних спорів; вносити пропозиції щодо вдосконалення діючих та готуються до впровадження нормативних правових актів, які зачіпають соціально-трудові права працівників; погоджувати з роботодавцями системи оплати праці, форми матеріального заохочення, розміри тарифних ставок і окладів, норми праці; відвідувати організації і робочі місця для здійснення перевірок дотримання безпеки умов праці; захищати право працівників вільно розпоряджатися своєю здатністю до праці, вибирати рід діяльності і професію, здійснювати працівниками права на винагороду за працю без будь-якої дискримінації.
Роботодавець, створивши проект локального нормативного акту, що містить норми трудового права, направляє його виборному профспілковому органу, який представляє інтереси більшості працівників. Профспілковий орган протягом п'яти днів має висловити свою письмову думку з цього документа. Якщо таке думка виявляється негативним або містить пропозиції щодо його зміни, то роботодавець має право протягом трьох днів запропонувати профспілковому органу прийти до згоди шляхом спільних консультацій. При недосягненні згоди роботодавець приймає локальний акт у власній редакції.
Державна інспекція праці протягом місяця повинна провести перевірку відповідності локального акта чинному законодавству про працю та у разі виявлення суперечностей видати роботодавцю припис про усунення порушень.
Аналіз проблем, що відносяться до соціально-правового становища та діяльності профспілок, має велике значення. Одна з таких проблем - профспілковий представництво. Вона неодноразово досліджувалася в юридичній літературі. Про сутність профспілкового представництва висловлюються різні, нерідко суперечливі судження. Це представництво називають одним із принципів профспілкового руху і одним із завдань професійних спілок. Його розглядають як особливої функції профспілок і основи його захисної функції. Представництво є найбільш загальним правом профспілок, організаційно-правовою формою їх діяльності. Це представництво можна розглядати насамперед у трьох аспектах:
- По-перше, як соціальне властивість профспілок;
- По-друге, як передумову для наділення профспілок відповідними правами;
- По-третє, як організаційно-правову форму діяльності профспілок.
Суспільний поділ праці неминуче тягне за собою утворення у трудящих професійних інтересів, для представництва яких і виникли професійні спілки. Профспілки як найбільш масова організація трудящих вийшли за рамки представництва інтересів лише членів профспілок. Вони стали представляти інтереси всіх робітників і службовців, тим самим побічно представляючи інтереси та членів їх сімей. Таким чином, профспілки виступають як одна з найбільш представницьких організацій суспільства.
До професійних інтересам трудящих слід віднести перш за все їх прагнення поліпшувати умови праці, підвищувати моральну і матеріальну зацікавленість у результатах роботи. З цими прагненнями тісно пов'язане бажання людини відчувати себе не рядовим виконавцем волі адміністрації, а бути повноправним членом колективу, бажання поліпшувати умови не тільки праці, але також побуту і відпочинку з урахуванням своєї професійної діяльності.
Отже, робітники і службовці мають особливі професійні інтереси як в галузі праці, так і в сфері виробництва, побуту та культури. У цих сферах профспілки і представляють інтереси всіх робітників і службовців, що має велике практичне значення. Так колективний договір поширюється на всіх робітників і службовців підприємства, незалежно від їх членства у профспілці.
Профспілки особливо враховують інтереси таких великих груп трудящих, як жінки, молодь і пенсіонери, зумовлені фізіологічними особливостями організму, особливої соціальної ролі жінки в сім'ї, адаптацією осіб, які вперше прийшли на виробництво, до нових умов, суміщення молоддю роботи з навчанням і т.д.
Особливе соціальне властивість профспілок представляти інтереси не тільки своїх членів, а й професійні інтереси всіх робітників і службовців включає в себе здатність профспілок впливати на формування цих інтересів, виявляти, виражати і захищати їх. Для цього профспілки використовують засоби масової інформації, різні опитування, а також такі традиційні форми як зборів, конференції, пленуми та з'їзди.
6. Сприяння профспілок у зайнятості та працевлаштуванні населення
Право профспілок на сприяння зайнятості та працевлаштування втілюється шляхом прийняття участі в розробці програм зайнятості; пропозицій щодо соціального захисту працівників, які вивільняються з підприємств і організацій при їх ліквідації або реорганізації; здійснення контролю за зайнятістю працівників та дотриманням законодавства про зайнятість і працевлаштування. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця і звільнення працівника може бути здійснено з урахуванням мотивованої думки виборного профспілкового органу даної організації.
Прийнявши рішення про звільнення працівника, роботодавець направляє до профспілковий орган цієї організації проект наказу та інші документи, що послужили причиною звільнення. Профспілковий орган повинен протягом тижня направити свою письмову думку роботодавцю. Якщо зазначений строк пропущено або відповідь не містить мотивованої думки, то це не є перешкодою до звільнення працівника.
При незгоді з прийнятим рішенням роботодавця про звільнення працівника, вираженим у мотивованому думці, профспілка в триденний термін організує додаткове обговорення цього питання з роботодавцем, результати якого відображаються в протоколі. Якщо ці процедури не привели до спільного рішення, роботодавець після закінчення десяти днів з дня повідомлення профспілкового органу вправі прийняти остаточне рішення. Але воно може бути оскаржене до державної інспекції праці, яка протягом десяти днів має розглянути заяву профспілкового органу. При виявленні незаконності звільнення державна інспекція праці видає роботодавцю припис про поновлення працівника на колишній посаді та оплати працівникові часу вимушеного прогулу. Роботодавець також має право оскаржити припис державної інспекції праці в суд.
7. Участь профспілок у колективних договорах і угодах
Законом передбачено право профспілок на ведення колективних переговорів, укладання угод і колективних договорів від імені представляються працівників, проведення профспілкового контролю за виконанням колективних договорів, угод; направлення подань роботодавцям, їх об'єднанням, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування у випадках порушень умов колективних договорів та угод, які повинні бути розглянуті адресатами в тижневий термін. Профспілки беруть участь у врегулюванні колективних трудових спорів, в організації та проведенні страйків, мітингів, зборів, маніфестацій, походів, демонстрацій та інших актів громадського протесту, пов'язаних з порушеннями трудових прав працівників та захистом їх соціально-трудових прав і законних інтересів.
8. Соціальне партнерство
Право профспілок на соціальне партнерство з роботодавцями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування полягає у встановленні взаємодії у питаннях встановлення умов праці; вибору в представницькі органи влади і управління; участі в управлінні державними фондами соціального страхування, зайнятості, медичного страхування, пенсійними та іншими фондами , що формуються за рахунок страхових внесків; контролю за їх використанням за цільовим призначенням; проведення та організації оздоровчих заходів у трудових колективах; розвитку санітарно-курортного лікування, відпочинку, туризму, фізкультури і спорту.
9. Взаємодія профспілок з представницькими органами
Право на взаємодію з представницькими органами працівників організації, органами управління організацією будується на основі співробітництва. Формування в організаціях різних представницьких органів працівників не може з'явитися перешкодою до створення та здійснення діяльності профспілкових органів, які вправі рекомендувати своїх представників для участі в представницьких органах даної організації. Але така участь не позбавляє можливості профспілковим органам звертатися безпосередньо до роботодавця для вирішення питань, що стосуються трудових відносин працівників, які беруть участь у колективній праці.
Профспілки мають право на отримання від роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування інформації, що стосується соціально-трудових питань. Отриману інформацію профспілкові органи можуть обговорювати з використанням засобів масової інформації. Залучення ЗМІ дуже активно використовувалося при обговоренні проектів нового Трудового кодексу РФ.
10. Контроль за дотриманням нормативних правових актів про працю
Законодавством профспілкам надано право здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцями норм, які захищають трудові права та соціальні гарантії працівників. Для реалізації цього права слід організувати систему профспілкового контролю на всіх рівнях управління, реформувавши її з урахуванням вимог законодавства, нових економічних та соціальних умов.
У практичній роботі по здійсненню громадського контролю рекомендується використовувати такі форми роботи:
- Організація контролю за станом умов праці та техніки безпеки безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, виконанням заходів з охорони праці, передбачених колективними договорами. Такий контроль може здійснюватися шляхом регулярних перевірок, проведених громадськими інспекторами з охорони праці, членами відповідних комісій, штатними і позаштатними технічними інспекторами, іншими фахівцями з охорони праці профспілкових органів;
- Самостійне, у разі необхідності, розслідування нещасних випадків і професійних захворювань;
- Участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію збудованих знову чи реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-побутового призначення, а також засобів виробництва та охорони праці. Проведення, у разі необхідності, незалежної експертизи цих об'єктів на відповідність їх вимогам безпеки та виробничої санітарії;
- Виклик представників органів державного нагляду на підприємстві при виникненні конфліктних ситуацій;
- Отримання інформації від керівників підприємств, державних органів влади, управління і нагляду про стан охорони праці на конкретних підприємствах.
Здійснення контролю за дотриманням нормативних правових актів про працю здійснюється шляхом перевірки законності правозастосовчої діяльності роботодавця у сфері праці, включаючи питання укладення, виконання, зміни та розірвання трудового договору, робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, гарантій і компенсацій, пільг та переваг. При виявленні порушень у застосуванні трудового законодавства профспілкові органи мають право вимагати їх усунення з боку роботодавців.
Важливу роль закон відводить захисту профспілкових працівників з метою забезпечення стабільності збереження трудових відносин, уникнення необгрунтованих звільнень, оскільки багато хто з них, входячи до складу виборних профспілкових колегіальних органів, не звільняються від основної роботи і зберігають трудові відносини з працедавцем. Тому закон надає певні гарантії працівникам, які виконують профспілкові функції без відриву від виробництва.
Звільнення таких працівників за ініціативою роботодавця допускається лише за попередньою згодою відповідного вищестоящого профспілкового органу, а якщо його немає, то за згодою профспілкового органу організації, де працює такий працівник.
Крім цього заходу захисту законодавство дозволяє таким працівникам відволікатися від основної роботи в організації для участі в якості делегатів на з'їздах профспілок і роботі у виборних органах. Працівникам, обраним до профспілкових органів зі звільненням від основної роботи, враховуючи, що виконання профспілкової роботи носить тимчасовий характер, гарантується після виконання профспілкових функцій відновлення на колишній посаді. Якщо немає вакантної посади, то працівникові за його згодою надається рівноцінна інша робота в тій же організації.
Зазначені категорії працівників, що виконують профспілкові функції з відривом від основної роботи, зберігають на весь період профспілкової роботи трудові права, пільги та гарантії, якими вони користувалися до обрання в профспілковий орган. Крім того, період профспілкової роботи зараховується їм у загальний і спеціальний стаж.
11. Обов'язки роботодавця
Певні обов'язки покладаються на роботодавця щодо створення необхідних умов для здійснення діяльності виборного профспілкового органу, що відбивається на можливості профспілок брати участь у захисті трудових прав працівників. Згідно ст.377 Трудового кодексу РФ роботодавець повинен безоплатно надати профспілковому органу приміщення для проведення зборів, діловодства, можливість інформаційного оповіщення працівників про проведену профспілковій роботі.
В організаціях з чисельністю працівників понад 100 осіб додатково надається електрифіковане, опалювальне приміщення, що закріплюються за профспілковим органом, обладнане засобами зв'язку, оргтехнікою, оснащене правовими документами. Інші необхідні кошти можуть надаватися відповідно до умов колективного договору.
При порушенні прав і гарантій профспілкових органів, створення перешкод у їх діяльності винні особи притягаються до юридичної відповідальності
Висновок
У питаннях представництва немає єдиного стандарту. Але головне полягає в тому, що працівники повинні мати гарантоване право на представництво своїх інтересів, і як економічно більш слабка сторона трудових відносин вони мають право розраховувати на захист з боку держави.
Профспілки залишаються як і раніше, найбільш типовою формою представництва інтересів працівників, але сучасне російське законодавство усуває їх монополізм у даній сфері. Особливо яскраво це виявляється в питаннях проведення переговорів та укладення колективних договорів, колективних трудових спорів. Працівники повинні мати право вибору при вирішенні питання про те, кому саме вони довіряють представляти свої інтереси у сфері трудових відносин.
У той же час різноманітність форм представництва інтересів працівників можливе лише в рамках окремо взятої організації. На більш високому рівні - при проведенні колективних переговорів про укладення та зміні угод, вирішенні колективних спорів з цих питань, здійснення контролю в цій сфері, а також при формуванні та здійсненні діяльності комісій з регулювання соціально-трудових відносин таке право надається лише профспілкам в особі їх територіальних організацій, об'єднань профспілок та об'єднань територіальних організацій профспілок.
Список літератури
1. ФЗ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
2. Федеральний Закон «Про громадські об'єднання»
3. Трудовий Кодекс Російської Федерації.
4. Казанцев В.І., Казанцев С.Я., Васін В.М. Трудове право. М., 2003.
5. Кухаренко Д.А., Кухаренко А.Ю. Охорона праці. Красноярськ. 1998.
6. Подшібякіна Н.Д. ВКП: консолідація зусиль профспілок країн СНД у захисті інтересів трудящих. М., 1995.
7. Профспілки та трудове право. Збірник наукових праць. М., 1979.
ПРОФСПІЛОК
Красноярський філія
Спеціальність 021100
«Юриспруденція»
Дисципліна: Профспілковий рух.
Контрольна робота.
Тема: Захист профспілками соціально-трудових прав працівників.
Виконав: студент 2-Юсо
Перевірив: Ричкова Є.В.
Красноярськ 2005
План
Введення
1. Завдання профспілок
2. Владні повноваження профспілок
3. Обов'язки профспілкових органів
4. Захисна функція профспілок
5. Представництво і захист профспілками суб'єктивних трудових прав
6. Сприяння профспілок у зайнятості та працевлаштуванні населення
7. Участь профспілок у колективних договорах і угодах
8. Соціальне партнерство
9. Взаємодія профспілок з представницькими органами організації
10. Контроль за дотриманням нормативних правових актів про працю
11. Обов'язки роботодавця
Висновок
Список літератури
Введення
Для захисту своїх прав працівники та роботодавці можуть створювати спеціальні органи, які представляють їхні інтереси. Такі органи можуть бути сторонами правових відносин лише у випадках, суворо визначених законодавством.
Конституція Російської Федерації закріплює право кожного на об'єднання, включаючи право створювати професійні союзи для захисту своїх інтересів. Представниками працівників частіше за все є професійні спілки. Право на об'єднання у профспілки - одне з найважливіших у цивілізованому суспільстві, а його реалізація є показником демократичного суспільства.
Право на об'єднання в професійні спілки включає в себе:
- Право працівників без будь-якого дозволу державних органів і бюрократичних формальностей створювати на свій вибір профспілки і приєднуватися до них;
- Право утворювати профспілкові федерації та конфедерації;
- Право членів профспілок обирати своїх представників, брати участь у внутрішньополітичному житті;
- Право вільно здійснювати профспілкову діяльність.
Відповідно до Кодексу представниками працівників у соціальному партнерстві є професійні спілки та їх об'єднання, інші профспілкові організації, передбачені статутами загальноросійських профспілок, або інші представники, обрані працівниками у випадках, передбачених Кодексом.
Профспілка представляє собою добровільне громадське об'єднання громадян, засноване на спільності їх виробничої, професійної діяльності, що створюється для їх представництва та захисту їхніх соціально-трудових прав і законних інтересів. Усі профспілки рівноправні між собою і не мають юридичних переваг один перед одним. профспілки утворюються вільно, громадяни мають право вступати до них за своїм бажанням без попереднього дозволу.
Важливою гарантією діяльності профспілки служить їх незалежність від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, політичних і громадських об'єднань, оскільки вони не подконрольни і не підзвітні цим суб'єктам.
1. Завдання профспілок
З метою визначення завдань і місця профспілок Загальна Конфедерація Профспілок провела в грудні 1994 р. міжнародну науково-практичну конференцію «Роль профспілок у вирішенні проблем охорони здоров'я, соціальної і правової захищеності працівників на сучасному етапі». Були проаналізовані причини сформованого положення в цій сфері, вироблені шляхи докорінного поліпшення умов трудової діяльності працівників. Можливість через законодавчі та нормативні акти домогтися встановлення правових норм і соціальних гарантій, дієвим чином захищають найманого працівника, не повинна бути упущена профспілками. Форми участі в законотворчому процесі з урахуванням міжнародного і власного досвіду, конкретної ситуації та наявних можливостей кожним профспілковим органом вибираються самостійно. Однак у будь-якому випадку профспілки можуть наполягати на включення своїх представників у робочі групи з розробки законопроектів або готувати по них експертні висновки, або розробляти альтернативні варіанти. Одним із шляхів досягнення мети врахування пропозицій профспілок щодо запропонованих законопроектах може бути формування громадської думки в засобах масової інформації, а також представлення аргументованої інформації окремим депутатам і парламенту в цілому.
Для того щоб створювана правова база в частині забезпечення соціальної і правової захищеності трудящих відповідала міжнародним нормам, слід добиватися ратифікації основоположних конвенцій МОП з цих питань. При перегляді трудового законодавства необхідно наполягати на відображенні в ньому найбільш важливих гарантій для трудящих і профспілок, включаючи:
- Обов'язки та відповідальність роботодавця щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці, виконання трудового законодавства;
- Повноваження профспілок щодо здійснення громадського контролю за дотриманням умов трудового договору, встановлених законодавством соціальних гарантій і пільг, правил і норм з охорони праці, з безперешкодного відвідування з цією метою представниками профспілок підприємств, на яких працюють їх члени.
Необхідно добиватися максимального збереження досягнутого раніше рівня соціальних гарантій та вимог в області охорони здоров'я, безпеки, санітарії та гігієни.
Важливим завданням профспілок залишається створення можливостей для оздоровлення працівників. У цих цілях необхідно:
- Домагатися забезпечення працюючих і всього населення кваліфікованої, безкоштовною і доступною медичною допомогою, медикаментами і лікарськими препаратами;
- Сприяти розвитку місцевих здравниць і будинків відпочинку з метою наближення їх до місця проживання, виключення витрат на проїзд;
- Наполягати, коли дозволяють кошти підприємства, на збереженні їх на балансі заводських санаторіїв-профілакторіїв, ширше використовувати для цих цілей солідарні кошти родинних та інших підприємств. Під час вимушеної передачу цих об'єктів не допускати їх перепрофілювання;
- Враховуючи, що останнім часом погіршилася якість продуктів харчування, у тому числі закуповуються по імпорту численними комерційними структурами, не забезпечується їх екологічна безпека, що позначається на здоров'я громадян, профспілкам слід налагодити тісну співпрацю з товариствами споживачів, через профспілкову печатку регулярно інформувати населення про неякісних продуктах харчування, добиватися покарання винних.
В області охорони здоров'я і соціального забезпечення відповідним представникам профспілки, довіреною лікарям профспілкових органів слід:
- Здійснювати контроль за проведенням обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів, виконанням рекомендацій ВВК і ЛТЕК з працевлаштування хворих та інвалідів, які є членами профспілок, їх реабілітацією, а також направленням працівників на профілактичне лікування в санаторії-профілакторії;
-Перевіряти правомірність дій органів охорони здоров'я, що відмовилися визнати зв'язок захворювання працівника з його професією та умовами праці;
- Стежити за своєчасним перерахуванням роботодавцем внесків із обов'язкових та додаткових видів соціального страхування; сприяти відновленню практики створення інженерно-лікарських бригад з метою залучення їх до вивчення виробничих небезпек на конкретних робочих місцях, інформації членів профспілок про можливі професійних ризики, підготовки пропозицій щодо поліпшення умов праці , зниження небезпеки та шкідливості виробництва.
2. Владні повноваження профспілок
Профспілки, будучи виховної організацією, наділені насамперед правом громадського контролю. Однак у випадках, передбачених законодавством, вони мають владні повноваження.
Так, технічна інспекція праці профспілок може з певних питань давати адміністрації підприємства обов'язкові приписи, за невиконання яких на винних накладається грошовий штраф.
Правом давати обов'язкові приписи мають також поради та комітети профспілок. невиконання обов'язкових приписів може спричинити за собою дисциплінарну, матеріальну та іншу відповідальність винних посадових осіб. Конституційне право профспілок брати участь в управлінні державними і громадськими справами включає в себе такі основні елементи:
- Право брати участь у нормотворчій діяльності держави;
- Право брати участь у застосуванні законодавства;
- Право здійснювати громадський контроль і державний нагляд за дотриманням законодавства при прийнятті та застосуванні правових норм господарськими органами.
У реальному житті всі три елементи знаходяться в тісній взаємодії. При представництві профспілок перед державними органами одні питання вирішуються з урахуванням думки, а інші - за узгодженням або спільно з профспілками. Вирішення питання з урахуванням думки означає, що профспілки мають дорадчими правами. Отже мова йде про юридичну формою здійснення профспілками громадського контролю. Якщо питання вирішується спільно або за погодженням, то їх думку юридично обов'язковим для державних органів. У цих випадках профспілки мають владні повноваження. Наявність різних організаційно-правових форм зазначеного представництва пояснюється широким колом питань, вирішення яких віднесено до компетенції профспілок.
3. Обов'язки профспілкових органів
У галузі правового захисту члени відповідної комісії профспілки, штатні та позаштатні правові інспектори та інші фахівці профспілкових органів повинні регулярно перевіряти:
- Відповідність чинному законодавству умов трудового договору та інших нормативних документів, що регулюють трудові правовідносини між працівником і роботодавцем, особливо факти штучного обмеження терміну дії договору у випадках, не передбачених законодавством, включення до нього робіт, що не входять в прямі обов'язки працівників, довільного встановлення додаткових умов розірвання трудового договору, що погіршують становище працівників;
- Дотримання режиму праці і відпочинку працівників;
- Наявність оформлення трудових відносин на підприємствах нових форм власності, правильності ведення трудових книжок, встановлення форм і термінів оплати праці;
- Правильність надання працівникам встановлених законодавством пільг і компенсацій.
4. Захисна функція профспілок
З моменту виникнення на профспілках лежить історична місія об'єднувати трудящих на основі виробничих інтересів, виховувати їх в дусі солідарності, захищати права та інтереси трудящих. Історична обумовленість і традиційність захисної функції - характерна риса профспілок як громадської організації.
Основним змістом захисної функції профспілок у суспільстві є турбота про підвищення добробуту народу, зростання матеріального і культурного рівня життя трудящих і членів їх сімей; захисту прав та інтересів трудящих від окремих проявів бюрократизму, вузьковідомчий підхід до їх потреб і запитів; захист здоров'я працівників від несприятливого впливу умов праці та інші. Спільність мети приводить до об'єднання, злиття в єдине русло дій профспілок і держави, спрямованих на охорону прав та інтересів трудящих, при збереженні самостійності та незалежності засобів, що використовуються ними на шляху до цієї мети.
Для діяльності профспілок при здійсненні захисної функції характерна різноманітність методів і форм, що використовуються ними в кожному конкретному випадку. Профспілки широко застосовують різноманітні виховні заходи як до окремих робітникам і службовцям, які порушують загальноприйняті норми, так і до керівників, не вважаються з потребами та запитами трудящих, ведуть велику роз'яснювальну роботу. Важливе місце у роботі профспілок займає пропаганда права, роз'яснення його норм, з тим, щоб озброїти трудящих необхідними в цій області знаннями. Коли виховні заходи не призводять до належного результату, профспілки відповідно до Статуту використовують заходи громадського впливу. У необхідних випадках у порядку реалізації наданих їм юридичних прав профспілкові органи можуть застосувати до посадових осіб та заходи державно-правового примусу. Виконання профспілками захисної функції зачіпає інтереси всіх трудящих. Від того, як кожен профспілковий орган виконує це завдання, значною мірою залежить його авторитет і авторитет профспілок у цілому. Важливо визначити наскільки ефективні заходи, застосовувані ними з цією целью.Правільное розуміння ролі і значення захисної функції профспілок допомагає усвідомити природу професійних спілок у суспільстві, найбільш точно і повно визначити конкретні завдання профспілок на тому чи іншому етапі суспільного розвитку. Специфіка захисної функції профспілок полягає в тому, що:
- По-перше, профспілки покликані захищати права та інтереси трудящих, пов'язані, головним чином з їх суспільно-трудовими відносинами;
- По-друге, основне завдання профспілок при цьому полягає в попередженні можливих порушень цих прав та інтересів;
- По-третє, профспілки використовують при захисті прав та інтересів трудящих такі шляхи і засоби, які недоступні для державного апарату. Специфіка шляхів і засобів, що застосовуються профспілками при реалізації захисної функції тісно пов'язана з умовами їх захисної діяльності, а також тими цілями, на які вона спрямована.
5. Представництво і захист профспілками суб'єктивних трудових прав
Право на представництво та захист реалізується наділенням даних громадських об'єднань та їх органів можливістю представляти і захищати права та інтереси членів профспілки з питань індивідуальних і колективних спорів; вносити пропозиції щодо вдосконалення діючих та готуються до впровадження нормативних правових актів, які зачіпають соціально-трудові права працівників; погоджувати з роботодавцями системи оплати праці, форми матеріального заохочення, розміри тарифних ставок і окладів, норми праці; відвідувати організації і робочі місця для здійснення перевірок дотримання безпеки умов праці; захищати право працівників вільно розпоряджатися своєю здатністю до праці, вибирати рід діяльності і професію, здійснювати працівниками права на винагороду за працю без будь-якої дискримінації.
Роботодавець, створивши проект локального нормативного акту, що містить норми трудового права, направляє його виборному профспілковому органу, який представляє інтереси більшості працівників. Профспілковий орган протягом п'яти днів має висловити свою письмову думку з цього документа. Якщо таке думка виявляється негативним або містить пропозиції щодо його зміни, то роботодавець має право протягом трьох днів запропонувати профспілковому органу прийти до згоди шляхом спільних консультацій. При недосягненні згоди роботодавець приймає локальний акт у власній редакції.
Державна інспекція праці протягом місяця повинна провести перевірку відповідності локального акта чинному законодавству про працю та у разі виявлення суперечностей видати роботодавцю припис про усунення порушень.
Аналіз проблем, що відносяться до соціально-правового становища та діяльності профспілок, має велике значення. Одна з таких проблем - профспілковий представництво. Вона неодноразово досліджувалася в юридичній літературі. Про сутність профспілкового представництва висловлюються різні, нерідко суперечливі судження. Це представництво називають одним із принципів профспілкового руху і одним із завдань професійних спілок. Його розглядають як особливої функції профспілок і основи його захисної функції. Представництво є найбільш загальним правом профспілок, організаційно-правовою формою їх діяльності. Це представництво можна розглядати насамперед у трьох аспектах:
- По-перше, як соціальне властивість профспілок;
- По-друге, як передумову для наділення профспілок відповідними правами;
- По-третє, як організаційно-правову форму діяльності профспілок.
Суспільний поділ праці неминуче тягне за собою утворення у трудящих професійних інтересів, для представництва яких і виникли професійні спілки. Профспілки як найбільш масова організація трудящих вийшли за рамки представництва інтересів лише членів профспілок. Вони стали представляти інтереси всіх робітників і службовців, тим самим побічно представляючи інтереси та членів їх сімей. Таким чином, профспілки виступають як одна з найбільш представницьких організацій суспільства.
До професійних інтересам трудящих слід віднести перш за все їх прагнення поліпшувати умови праці, підвищувати моральну і матеріальну зацікавленість у результатах роботи. З цими прагненнями тісно пов'язане бажання людини відчувати себе не рядовим виконавцем волі адміністрації, а бути повноправним членом колективу, бажання поліпшувати умови не тільки праці, але також побуту і відпочинку з урахуванням своєї професійної діяльності.
Отже, робітники і службовці мають особливі професійні інтереси як в галузі праці, так і в сфері виробництва, побуту та культури. У цих сферах профспілки і представляють інтереси всіх робітників і службовців, що має велике практичне значення. Так колективний договір поширюється на всіх робітників і службовців підприємства, незалежно від їх членства у профспілці.
Профспілки особливо враховують інтереси таких великих груп трудящих, як жінки, молодь і пенсіонери, зумовлені фізіологічними особливостями організму, особливої соціальної ролі жінки в сім'ї, адаптацією осіб, які вперше прийшли на виробництво, до нових умов, суміщення молоддю роботи з навчанням і т.д.
Особливе соціальне властивість профспілок представляти інтереси не тільки своїх членів, а й професійні інтереси всіх робітників і службовців включає в себе здатність профспілок впливати на формування цих інтересів, виявляти, виражати і захищати їх. Для цього профспілки використовують засоби масової інформації, різні опитування, а також такі традиційні форми як зборів, конференції, пленуми та з'їзди.
6. Сприяння профспілок у зайнятості та працевлаштуванні населення
Право профспілок на сприяння зайнятості та працевлаштування втілюється шляхом прийняття участі в розробці програм зайнятості; пропозицій щодо соціального захисту працівників, які вивільняються з підприємств і організацій при їх ліквідації або реорганізації; здійснення контролю за зайнятістю працівників та дотриманням законодавства про зайнятість і працевлаштування. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця і звільнення працівника може бути здійснено з урахуванням мотивованої думки виборного профспілкового органу даної організації.
Прийнявши рішення про звільнення працівника, роботодавець направляє до профспілковий орган цієї організації проект наказу та інші документи, що послужили причиною звільнення. Профспілковий орган повинен протягом тижня направити свою письмову думку роботодавцю. Якщо зазначений строк пропущено або відповідь не містить мотивованої думки, то це не є перешкодою до звільнення працівника.
При незгоді з прийнятим рішенням роботодавця про звільнення працівника, вираженим у мотивованому думці, профспілка в триденний термін організує додаткове обговорення цього питання з роботодавцем, результати якого відображаються в протоколі. Якщо ці процедури не привели до спільного рішення, роботодавець після закінчення десяти днів з дня повідомлення профспілкового органу вправі прийняти остаточне рішення. Але воно може бути оскаржене до державної інспекції праці, яка протягом десяти днів має розглянути заяву профспілкового органу. При виявленні незаконності звільнення державна інспекція праці видає роботодавцю припис про поновлення працівника на колишній посаді та оплати працівникові часу вимушеного прогулу. Роботодавець також має право оскаржити припис державної інспекції праці в суд.
7. Участь профспілок у колективних договорах і угодах
Законом передбачено право профспілок на ведення колективних переговорів, укладання угод і колективних договорів від імені представляються працівників, проведення профспілкового контролю за виконанням колективних договорів, угод; направлення подань роботодавцям, їх об'єднанням, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування у випадках порушень умов колективних договорів та угод, які повинні бути розглянуті адресатами в тижневий термін. Профспілки беруть участь у врегулюванні колективних трудових спорів, в організації та проведенні страйків, мітингів, зборів, маніфестацій, походів, демонстрацій та інших актів громадського протесту, пов'язаних з порушеннями трудових прав працівників та захистом їх соціально-трудових прав і законних інтересів.
8. Соціальне партнерство
Право профспілок на соціальне партнерство з роботодавцями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування полягає у встановленні взаємодії у питаннях встановлення умов праці; вибору в представницькі органи влади і управління; участі в управлінні державними фондами соціального страхування, зайнятості, медичного страхування, пенсійними та іншими фондами , що формуються за рахунок страхових внесків; контролю за їх використанням за цільовим призначенням; проведення та організації оздоровчих заходів у трудових колективах; розвитку санітарно-курортного лікування, відпочинку, туризму, фізкультури і спорту.
9. Взаємодія профспілок з представницькими органами
Право на взаємодію з представницькими органами працівників організації, органами управління організацією будується на основі співробітництва. Формування в організаціях різних представницьких органів працівників не може з'явитися перешкодою до створення та здійснення діяльності профспілкових органів, які вправі рекомендувати своїх представників для участі в представницьких органах даної організації. Але така участь не позбавляє можливості профспілковим органам звертатися безпосередньо до роботодавця для вирішення питань, що стосуються трудових відносин працівників, які беруть участь у колективній праці.
Профспілки мають право на отримання від роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування інформації, що стосується соціально-трудових питань. Отриману інформацію профспілкові органи можуть обговорювати з використанням засобів масової інформації. Залучення ЗМІ дуже активно використовувалося при обговоренні проектів нового Трудового кодексу РФ.
10. Контроль за дотриманням нормативних правових актів про працю
Законодавством профспілкам надано право здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцями норм, які захищають трудові права та соціальні гарантії працівників. Для реалізації цього права слід організувати систему профспілкового контролю на всіх рівнях управління, реформувавши її з урахуванням вимог законодавства, нових економічних та соціальних умов.
У практичній роботі по здійсненню громадського контролю рекомендується використовувати такі форми роботи:
- Організація контролю за станом умов праці та техніки безпеки безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, виконанням заходів з охорони праці, передбачених колективними договорами. Такий контроль може здійснюватися шляхом регулярних перевірок, проведених громадськими інспекторами з охорони праці, членами відповідних комісій, штатними і позаштатними технічними інспекторами, іншими фахівцями з охорони праці профспілкових органів;
- Самостійне, у разі необхідності, розслідування нещасних випадків і професійних захворювань;
- Участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію збудованих знову чи реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-побутового призначення, а також засобів виробництва та охорони праці. Проведення, у разі необхідності, незалежної експертизи цих об'єктів на відповідність їх вимогам безпеки та виробничої санітарії;
- Виклик представників органів державного нагляду на підприємстві при виникненні конфліктних ситуацій;
- Отримання інформації від керівників підприємств, державних органів влади, управління і нагляду про стан охорони праці на конкретних підприємствах.
Здійснення контролю за дотриманням нормативних правових актів про працю здійснюється шляхом перевірки законності правозастосовчої діяльності роботодавця у сфері праці, включаючи питання укладення, виконання, зміни та розірвання трудового договору, робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, гарантій і компенсацій, пільг та переваг. При виявленні порушень у застосуванні трудового законодавства профспілкові органи мають право вимагати їх усунення з боку роботодавців.
Важливу роль закон відводить захисту профспілкових працівників з метою забезпечення стабільності збереження трудових відносин, уникнення необгрунтованих звільнень, оскільки багато хто з них, входячи до складу виборних профспілкових колегіальних органів, не звільняються від основної роботи і зберігають трудові відносини з працедавцем. Тому закон надає певні гарантії працівникам, які виконують профспілкові функції без відриву від виробництва.
Звільнення таких працівників за ініціативою роботодавця допускається лише за попередньою згодою відповідного вищестоящого профспілкового органу, а якщо його немає, то за згодою профспілкового органу організації, де працює такий працівник.
Крім цього заходу захисту законодавство дозволяє таким працівникам відволікатися від основної роботи в організації для участі в якості делегатів на з'їздах профспілок і роботі у виборних органах. Працівникам, обраним до профспілкових органів зі звільненням від основної роботи, враховуючи, що виконання профспілкової роботи носить тимчасовий характер, гарантується після виконання профспілкових функцій відновлення на колишній посаді. Якщо немає вакантної посади, то працівникові за його згодою надається рівноцінна інша робота в тій же організації.
Зазначені категорії працівників, що виконують профспілкові функції з відривом від основної роботи, зберігають на весь період профспілкової роботи трудові права, пільги та гарантії, якими вони користувалися до обрання в профспілковий орган. Крім того, період профспілкової роботи зараховується їм у загальний і спеціальний стаж.
11. Обов'язки роботодавця
Певні обов'язки покладаються на роботодавця щодо створення необхідних умов для здійснення діяльності виборного профспілкового органу, що відбивається на можливості профспілок брати участь у захисті трудових прав працівників. Згідно ст.377 Трудового кодексу РФ роботодавець повинен безоплатно надати профспілковому органу приміщення для проведення зборів, діловодства, можливість інформаційного оповіщення працівників про проведену профспілковій роботі.
В організаціях з чисельністю працівників понад 100 осіб додатково надається електрифіковане, опалювальне приміщення, що закріплюються за профспілковим органом, обладнане засобами зв'язку, оргтехнікою, оснащене правовими документами. Інші необхідні кошти можуть надаватися відповідно до умов колективного договору.
При порушенні прав і гарантій профспілкових органів, створення перешкод у їх діяльності винні особи притягаються до юридичної відповідальності
Висновок
У питаннях представництва немає єдиного стандарту. Але головне полягає в тому, що працівники повинні мати гарантоване право на представництво своїх інтересів, і як економічно більш слабка сторона трудових відносин вони мають право розраховувати на захист з боку держави.
Профспілки залишаються як і раніше, найбільш типовою формою представництва інтересів працівників, але сучасне російське законодавство усуває їх монополізм у даній сфері. Особливо яскраво це виявляється в питаннях проведення переговорів та укладення колективних договорів, колективних трудових спорів. Працівники повинні мати право вибору при вирішенні питання про те, кому саме вони довіряють представляти свої інтереси у сфері трудових відносин.
У той же час різноманітність форм представництва інтересів працівників можливе лише в рамках окремо взятої організації. На більш високому рівні - при проведенні колективних переговорів про укладення та зміні угод, вирішенні колективних спорів з цих питань, здійснення контролю в цій сфері, а також при формуванні та здійсненні діяльності комісій з регулювання соціально-трудових відносин таке право надається лише профспілкам в особі їх територіальних організацій, об'єднань профспілок та об'єднань територіальних організацій профспілок.
Список літератури
1. ФЗ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
2. Федеральний Закон «Про громадські об'єднання»
3. Трудовий Кодекс Російської Федерації.
4. Казанцев В.І., Казанцев С.Я., Васін В.М. Трудове право. М., 2003.
5. Кухаренко Д.А., Кухаренко А.Ю. Охорона праці. Красноярськ. 1998.
6. Подшібякіна Н.Д. ВКП: консолідація зусиль профспілок країн СНД у захисті інтересів трудящих. М., 1995.
7. Профспілки та трудове право. Збірник наукових праць. М., 1979.