Занепад моральності в Росії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Занепад моральності в Росії
Для розуміння досліджуваного явища необхідно сформулювати, що ж таке моральність. Коренем цього слова є - «вдача» тобто норми поведінки, і їх дотримання, а чинить людина у відповідності зі своєю системою духовних координат, у всіх ця система і шкала цінностей різна, як і у різних народів. У силу релігійних, соціальних та інших взаємовідносин формувалися свої норми поведінки і традиції. Оскільки ми розглядаємо моральність російську, то необхідно дати визначення слову російська. Народ утворює національні ідеї заснована на релігії, а не спільність проживання і навіть не мова.
Російський народ утворився з розрізнених язичницьких племен на основі православ'я, з цього російська і православний синоніми. Для православної людини відправною точкою у системі координат і мірилом є Євангеліє і свято батьківське вчення, таким чином російська моральність заснована на євангельських істинах і заповідях. І чим ближче до їх виконання народ тим вище моральність і чим народ далі від Бога тим сильніше його деградація, а російська без бога це вже не російська. Відповідно і російську моральність оцінювати ми повинні з позиції православ'я, адже є ще й моральність мусульманська, радянська і д.р. Багато хто скаже чому ж сьогодні такий видимий світанок православ'я якого не було і до революції золотяться купола, висвітлюються офіси і «Мерседеси», а духовний стан народу близько до катастрофічного. Чому ж ці величини стали обернено пропорційні? Справа в тому, що сьогоднішньому духовному сурогаті що подається під вивіскою православ'я вже немає нічого ні російської, ні православного. Та й російського народу вже немає підміна і мутація відбулася не відразу, а розтягнулася на століття і ось сьогодні представники самої моральної релігії знаходяться в служінні самої без моральної влади злодійського і народного походження і батюшки з животиками комфортно «обгодовує» бізнесменів, бандитів і чиновників найбільше бояться, щоб народ не сприйняв євангельські істини дослівно і не відстояв православ'я по справжньому. І його національну приналежність буде визначатися тим, ким є для нього Бог.
З 13 по 16 в.в. умовно прийнято вважати часом благочестя, коли сформувалася православна держава, сенс влади був у заощадженні православ'я і служінні йому, суспільні відносини будувалися за євангельськими принципами. Русь уславилася саном святих. Вся культура, весь побут був пронизаний православ'ям, всі іноземці християни дивувалися російській благочестя, а греки від яких була прийнята віра їздили до нас вчитися православ'ю.
Не будемо наводити причини та перебіг церковного розколу 17 століття, можна лише сказати, що його підсумком стала, то що якщо раніше влада служила православ'ю, то тепер православ'я поставили на службу влади. А влада в той час дивилася на захід.
За підсумком реформи в не закону стала найбільш благочестива частина населення не змінила православ'ю, а у «світле завтра» пішли ті хто вибрав матеріальне замість духовного і ті кому було все одно як хреститься кому молитися. Дуже характерно висловлювання того часу: «не знаю не старої віри, не нової, а як начальники скажуть так і буде».
Піддавалась прокляттю вся російська історія з усім благочестям, подвигами і святими. Простивши тих чия совість не могла цього прийняти розвернувся геноцид у порівнянні, з яким західна інквізиція представляється дитячими пустощами. Солженіцин наводить цифру в десять мільйонів репресованих. Ось коли з'явилися більшовики і п'яна Росії 1917 року тільки повторить діяння тих більшовиків 17 століття. Свята Русь розпиналася на плахах, горіла у зрубах, заганяла в ліси та болота, а наступних п'яних асамблеях і «всешутейскіх соборів» народжувалася нова Росія з горілкою, тютюном, розпустою, знущанням над вірою і солдатами в жіночих колготках без роду і племені.
Царя Петра 1 в народі вважали за антихриста, їм публічно влаштовувалися до того небачені речі. Історія Всешутейшего і Всепьянейшего соборів ще підлягає осмисленню. Засідання соборів більше нагадували сатанинські шабаші. Учасники вбиралися в священні шати віддавалися звальної гріха та пияцтва. Часом все це вихлюпувалося на вулиці патріархальної Москви проходили глумління над поважними людьми дотримувалися старих правил.
Під час «висвітлення» палацу Лефорта коділі тютюном, акрапілі горілкою. Якщо ще якихось 30 років тому за тютюн сікли руки і стратили то нині він навпаки насильно поширювався. В одному з указів Петро 1 писав «у кожному поселенні добре мати по питному закладі». Указом від 1722 р. введено донос таємниці сповіді, згідно з яким священик повинен ще й сприяти доставлених сповідався в антиурядових гріхах в Преображенський наказ. Проводиться масові насильницькі причащання старообрядців, де заламували руки і проколювали через кляп таким чином священне таїнство було перетворено на каральну міру.
Для багатьох означає духовну смерть. У ранок стрілецької страти були вбиті останні російські солдати, і їм на зміну прийшло нове воїнство в жіночих колготках і в перуках (навіть при сьогоднішньому занепаді моралі таке не мислимо).
Таким чином, російський народ витіснявся російським.
Духовенство, відірвавшись від народу, перетворилося у відомство православного віросповідання нарівні з МВС і дублюючи його функції. Авторитет його у народі страшно впав. Саме цей час припадає казка А.С. Пушкіна «Про попа і його працівника болд».
Відірване від народу духовенство вже не може контролювати духовне життя народу, кріпосне право прийняло самі потворних форм. Через смуги осілості кинулися в міста євреї швидко впроваджувалися в економічні і політичні кола насаджуючи чужі російському народу норми поведінки. Саме під їх впливом формувався пролетаріат і злочинний світ стали в наслідку рушійною силою революції. Але слід зазначити, що єврейські агітатори баламут народ на 95% говорили правду - влада та духовенство самі спиляли сук на якому сиділи - народну моральність грунтується на вірі і те п'яне безбожне бидло яке надалі буде прибивати їх багнетами до царських врат і гадити у вівтарях вони зростили самі.
І от російський народ змінився радянським. У якому російської майже вже й не залишилося. Тільки авангард радянського народу-союз войовничих безбожників налічувало 6 млн чол.
За роки радянської влади підростаюче покоління виховувалося в новому дусі, а люди старої формації підлягали фізичному знищенню. Похоронним залпом по російському народу став залп перемоги 1945 р. Саме підсумки радянсько-німецької війни геть поховали навіть ілюзорну можливість відтворення народу руського.
Церковна верхівка змінила вірі вдруге, пішовши в служіння богоборчої влади на цей раз вже у вигляді агентурного апарату.
Народ же позбавлений духовних орієнтирів катастрофічно деградував.
Тотальний обвал моральності стався в 1980-1990 рр.. 20 століття і тоді радянський народ перетворився в російській. І комуністичні ідеали змінилися «релігією унітаз». Заповіді Божі викликають подив і навпаки і антиподи стали нормою життя: «не вкрадеш не проживеш, Люби себе, не дай собі просохнути, хто не п'є, той стукає, краще пузо від пива, ніж горб від роботи, живи в кайф».
Російському ж людині надано право лише блуд, спиватися, деградувати до рівня худоби. Більш страшного часу для колишнього російського народу ще не було. Стоїть питання про його повне знищення у вигляді горілки, розпусти і духовних смітників. Проти російського народу застосовується зброя масового ураження.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Доповідь
15.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Османська імперія Занепад
Занепад англійської деїзму
Розквіт і занепад египетської держави
Відступ наваррці в Еліду Занепад каталанськой компанії
Розквіт і занепад Нового царства Реформа Ехнатона
Занепад Ордена Святого Іоанна і його вигнання з Мальти
Франсуа-Рене де Шатобріан про занепад французького дворянства
Распутін b. - Проблеми моральності
Відносність і абсолютність в моральності
© Усі права захищені
написати до нас