Загальна теорія статистики 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Контрольна робота з загальної теорії статистики

Завдання № 1

Для вивчення продуктивності праці робітників заводу було проведено 10%-е вибіркове обстеження за методом випадкового бесповторного відбору, в результаті якого були отримані наступні дані про денну вироблення виробів робітниками:

Денна вироблення робітників.

Таблиця 1

Кількість виробів за зміну, шт.

Число робочих

До 20

5

20-22

15

22-24

35

24-26

80

26-28

95

28-30

4

Понад 30

1

На підставі цих даних обчисліть:

1. середню змінне вироблення;

2. моду і медіану;

3. розмах варіацій;

4. середнє лінійне відхилення;

5. дисперсію;

6. середнє квадратичне відхилення;

7. коефіцієнт варіації, оцініть однорідність сукупності;

8. з ймовірністю 0,954 граничну помилку вибірки і можливі межі, в яких можна очікувати середню виробіток робітників заводу;

9. з тією ж імовірністю межі питомої ваги числа робітників, що виробляють за зміну понад 26 виробів.

Зробіть висновки.

Рішення:

За величини відкритих інтервалів (у яких верхня або нижня межі точно не визначені) умовно приймемо величини суміжного закритого інтервалу. Тобто величина інтервалу першого інтервалу дорівнює величині другого інтервалу і дорівнює 2, а величина 7-го інтервалу дорівнює величині 6-го і дорівнює 2. Знайдемо середнє значення ознаки за формулою:

,

де - Середнє значення ознаки; x i - значення ознаки на інтервалі (середина інтервалу); m i - частота повторення ознаки на інтервалі.

.

Знайдемо моду і медіану вибірки. Мода - це найбільш часто повторюване значення ознаки. Для даної вибірки мода дорівнює групі 26-28. Медіана - величина ознаки, яка ділить упорядковану послідовність його значень на дві рівні за чисельністю частини. Для даної вибірки медіанний інтервал дорівнює 24-26. Таким чином, найчастіше, виготовляють від 24 до 26 деталей, причому половина робітників виготовляє більше 25 деталей. Знайдемо розмах варіацій. Нижня межа вибірки дорівнює x min = 18; верхня межа вибірки дорівнює x max = 30 + 2 = 32.

Розмах варіацій H = x max - x min = 32 - 18 = 14.

Середнє лінійне відхилення знайдемо за формулою:

,

де Л - середнє лінійне відхилення.

Знайдемо дисперсію ознаки за формулою:

,

де - Дисперсія ознаки.

Середнє квадратичне ставлення .

Коефіцієнт варіації .

Коефіцієнт варіації менше 33%, значить вибірка однорідна.

Можливі межі, в яких очікується середня вироблення робітників заводу з ймовірністю 0,954 знайдемо з формули:

де t - коефіцієнт довіри при заданої ступеня ймовірності (знаходиться за таблицею).

- Середня помилка вибіркової середньої;

- Гранична помилка вибірки Δ.

Середня помилка вибіркової середньої знаходиться за формулою:

,

де N - загальна кількість виробів.

У нашому випадку n / N = 0,1, т.к проводилося обстеження 10% виробів.

.

t (0,954; 100) = 2,0, отже гранична помилка і інтервал рівні:

Δ = 2,0 · 0,13 = 0,26 шт.

(25,2 - 0,26; 25,2 + 0,26) (24,94; 25,46).

Тобто середня вироблення робітників заводу з ймовірністю 0,954 буде в інтервалі від 24,94 до 25,46 штук за зміну.

Можливі межі питомої ваги числа робітників, що виробляють більше 26 виробів за зміну з ймовірністю 0,954 знайдемо з формули:

,

де - Середня помилка вибіркової частки. Вона знаходиться за формулою:

,

- Частота появи альтернативної ознаки, що дорівнює m / n, де m - число випадків у вибірці, коли стаж потрапляє в заданий інтервал. У нашому випадку m = 95 + 4 + 1 = = 100 і = 100/235 = 0,43. Тоді:

,

t (0,954) = 2,0, гранична помилка вибіркової частки дорівнює = 0,06

Отже інтервал дорівнює:

(0,43 - 0,06; 0,43 + 0,06); (0,424; 0,436).

Тобто з ймовірністю 0,954 від 42,4% до 43,6% робітників буде виробляти більше 26 виробів за зміну.

Завдання № 2.

Є такі дані про продаж товарів на колгоспному ринку міста.

Таблиця 2. Реалізація товарів на ринку міста

Найменування товару

Середня ціна одиниці товару, руб.

Продано товару, тис. од.


Базис

Звіт

Базис

Звіт

Молоко, л

3500

3000

500

500

Картопля, кг

1500

1000

600

700

Морква, кг

3000

2000

150

200

Визначте:

1. індивідуальні індекси цін і кількості проданих товарів;

2. загальний індекс цін;

3. загальний індекс фізичного обсягу товарообігу;

4. виконайте факторний аналіз.

На підставі індексів, обчислених у пунктах 2,3, використовуючи взаємозв'язок індексів визначити, на скільки відсотків змінився товарооборот у фактичних цінах.

Рішення:

Індивідуальний індекс ціни знайдемо за формулою:

,

гдеi p - індивідуальний індекс ціни продукції,

p 1 і p 0 - ціна продукції в звітному і базисному періодах відповідно.

Знайдемо індивідуальні індекси цін для всіх товарів

[Молоко] i p = 3000/3500 = 0,857.

[Картопля] i p = 1000/1500 = 0,667.

[Морква] i p = 2000/3000 = 0,667.

Індивідуальний індекс обсягу продукції знайдемо за формулою:

,

гдеi q - індивідуальний індекс обсягу продукції,

q 1 і q 0 - обсяг продукції в звітному і базисному періодах відповідно. Знайдемо індивідуальні індекси фізичного обсягу для всіх товарів:

[Молоко] i q = 500/500 = 1,0., [Картопля] i q = 700/600 = 1,667.

[Морква] i q = 200/150 = 1,333.

Загальний індекс цін знайдемо за формулою:

,

де I p - загальний індекс цін.

.

Загальний індекс фізичного обсягу знайдемо за формулою:

,

де I q - загальний індекс фізичного обсягу.

.

Загальний індекс товарообігу знайдемо, використовуючи індексний факторну модель.

Оскільки товарообіг дорівнює твори ціни товарів на обсяг продажів, то загальний індекс товарообігу дорівнює добутку загального індексу цін на загальний індекс фізичного обсягу товарообігу:

I pq = I p · I q., Де I pq - загальний індекс товарообігу.

Т.ч. загальний індекс товарообігу:

I pq = 0,765 · 1,097 = 0,839.

Т. до загальний індекс товарообігу менше 1, то товарообіг у фактичних цінах зменшився на 16,1% (1 - 0,839 = 0,161)

Завдання № 3.

Динаміка собівартості і обсягу продукції "А" на двох заводах характеризується такими даними:

Таблиця 3. Випуск продукції "А".

Заводи

Собівартість одиниці продукції, тис. руб.

Вироблено продукції, тис. руб.


Базис

Звіт

Базис

Звіт

1.

4,0

3,4

2,0

3,0

2.

3,5

3,0

3,0

5,0

На підставі цих даних обчисліть:

1. індекс собівартості змінного складу;

2. індекс собівартості постійного складу;

3. індекс структурних зрушень.

Покажіть взаємозв'язок обчислених індексів.

Рішення:

Індексом змінного складу в статистиці називають відношення двох середніх величин. Знайдемо індекс змінного складу за такою формулою:

,

де - Індекс змінного складу;

і - Середня собівартість у звітному і базисному періодах відповідно;

p 1 і p 0 - ціна продукції в звітному і базисному періодах відповідно.

q 1 і q 0 - обсяг продукції в звітному і базисному періодах відповідно.

.

Індекс собівартості постійного складу знайдемо як загальний індекс за формулою:

,

де I с - індекс собівартості постійного складу.

.

Індекс структурних зрушень знайдемо за формулою:

,

де I стор СДВ. - індекс структурних зрушень.

.

Індекси змінного, постійного складу і структурних зрушень пов'язані співвідношенням:

= I з · I стор СДВ.

Перевіримо: 0,854 · 0,996 = 0,851.

Мала величина індексу структурних зрушень (-0,4%) говорить про те, що зміна співвідношення обсягів виробництва через структури собівартості менш відчутно. Основна зміна витрат пов'язане зі зменшенням собівартості продукції.

Завдання № 4

Є такі дані по промисловому підприємству:

Таблиця 4

ПОКАЗНИКИ

ТИС. РУБ.

Повна початкова вартість основних фондів на початок року

6000

Введено нових фондів протягом року

1900

Вибуло фондів

800

Чисельність робітників, чол.

8000

Валова продукція в порівнянних цінах

1950

Визначити:

вартість основних фондів на кінець року;

середньорічну вартість основних фондів;

коефіцієнти вибуття та оновлення фондів;

фондовіддачу (2-ма способами).

Рішення:

Вартість основних фондів на кінець року знайдемо додавши до вартості основних фондів на початок року (6000) вартість нових введених фондів (1900) і віднявши вартість вибулих фондів (800). Тоді вартість основних фондів на коней року дорівнює:

ОПФ до = ОПФ н + ВПФ введ - ВПФ виб

ОПФ до = 6000 + 1900 - 800 = 7100 тис. руб.

Середньорічна вартість основних фондів дорівнює напівсумі вартості основних фондів на початок і кінець року:

= (ОПФ н + ОПФ до) / 2

= (6000 + 7100) / 2 = 6550 тис. руб.

Коефіцієнт вибуття основних фондів дорівнює відношенню вартості вибулих основних фондів до вартості основних фондів на початок року.

До виб = ОПФ виб / ОПФ н, К виб = 800/6000 = 0,133

Коефіцієнт оновлення основних фондів дорівнює відношенню вартості введених основних фондів до вартості основних фондів на кінець року.

До обн = ОПФ введ / ОПФ до, До обн = 1900/7100 = 0,267

Фондовіддача дорівнює відношенню вартості валової продукції до середньорічної вартості основних фондів.

Фо = PQ / , Фо = 1950/6550 = 0,2977

Фондомісткість продукції дорівнює відношенню середньорічної вартості основних фондів до вартості валової продукції за рік.

Фе = / PQ

Фе = 6550/1950 = 3,359

Фондовіддача дорівнює одиниці поділеній на фондомісткість:

Фо = 1/Фе

Фо = 1 / 3, 359 = 0,2977

Завдання № 5

Фактична вартість реалізованої продукції (в оптових цінах підприємства) за півріччя склала 2090 тис. руб. при плані 2005 тис. руб. Визначити виконання плану за кількістю оборотів оборотних коштів, якщо відомі такі дані про наявність оборотних коштів (тис. крб.)

Таблиця 5


Оборотні кошти, тис. руб.


За планом

Фактично

на 1.07.95

410

400

на 1.08.95

500

500

на 1.09.95

500

510

на 1.10 95

500

495

на 1.11.95

510

505

на 1.12.95

510

515

на 1.01.96

510

508

Рішення:

Середній рівень для моментного ряду розраховується за формулою:

;

Розрахуємо середнє значення вартості оборотних коштів за друге півріччя 1995

тис. руб.

тис. руб.

Число оборотів оборотних коштів знайдемо як відношення вартості реалізованої продукції до середньої вартості оборотних коштів.

ПРО план = 2005/510 = 3,93

ПРО факт = 2090/497, 3 = 4,2

Виконання плану за кількістю обертів:

4,2 / 3,93 · 100 = 106,87%

Завдання № 6

Виробництво електроенергії характеризується наступними показниками:

Таблиця 6.

Рік

Виробництво електроенергії, млрд. квт. ч

1

506,7

2

544,6

3

587,7

4

638,6

5

689,0

6

740,0

Для аналізу ряду динаміки розрахуйте:

1. показники, що характеризують динаміку виробництва енергії: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, результати розрахунків викладіть в табличній формі (табл.7);

2. середній рівень і середньорічний темп ряду динаміки;

3. покажіть взаємозв'язок між ланцюговими і базисними показниками;

4. для визначення основної тенденції ряду зробіть вирівнювання ряду динаміки за допомогою рівняння прямої.

Зобразіть початковий і вирівняний динамічні ряди.

Зробіть висновки.

Рішення:

Розрахуємо показники динаміки за такими формулами:

Абсолютний приріст базисний:

D i баз = Y i - Y 1,

де Y 1 - рівень виробництва електроенергії в перший рік, Y i - рівень виробництва електроенергії в i-ий рік. Абсолютний приріст ланцюговий:

D i ціп = Y i - Y i-1,

де Y i-1 - рівень виробництва електроенергії у попередній i-му рік.

Прискорення: а2 = D i ціп - D i-1 ціп .. Темп зростання базисний: Т р = (Y i / Y 1) · 100.

Темп зростання ланцюгової: Т р = (Y i / Y i-1) · 100. Темп приросту базисний: Т пр = Т р - 100. Темп приросту ланцюгової: Т пр = Т р - 100. Розраховані показники зведемо в таблицю:

Таблиця 7. Показники динаміки виробництва електроенергії

Роки

Виробництво електроенергії, млрд. квт. ч

Абсолютний приріст

Темп росту,%

Темп приросту,%



базисний

ланцюгової

базисний

ланцюгової

базисний

ланцюгової

1

506,7

-

-

100

-

-

-

2

544,6

37,9

37,9

107,48

107,48

7,48

7,48

3

587,7

81

43,1

115,99

107,91

15,99

7,91

4

638,6

131,9

50,9

126,03

108,66

26,03

8,66

5

689,0

182,3

50,4

135,98

107,89

35,98

7,89

6

740,0

233,3

51

146,04

107,40

46,04

7,40

Середній рівень для моментного ряду розраховується за формулою:

;

.

Для визначення середньорічного темпу зростання скористаємося формулою:

,

де k - число субперіоді в ряду динаміки.

Явно видно взаємозв'язок між ланцюговими і базисними показниками тільки у абсолютного приросту.

Вона випливає з методів розрахунку цих показників.

Т. е. базисний абсолютний приріст якого-небудь року дорівнює сумі всіх ланцюгових приростів від цього року до початку періоду.

Т. до темп зростання обчислюється у відсотках, то множник 100 затінює зв'язок між показниками, якщо ж перейти до коефіцієнта зростання рівному темпу зростання, поділеній на 100, то видно взаємозв'язок через твір:

або .

Для визначення основної тенденції ряду зробимо вирівнювання ряду динаміки за допомогою рівняння прямої:

Y i теор = а 0 + а 1 t i,

де Y i теор - розраховане вирівняне значення виробництва електроенергії, після підставлення в рівняння значення t i. Для знаходження а 0 і а 1 вирішимо таку систему.

Для вирішення системи складемо таблицю:

Таблиця 8

Роки

Виробництво електроенергії, млрд. квт. ч

t

Y * t

t2

f (t)

1

506,7

-5

-2533,5

25

499,87

2

544,6

-3

-1633,8

9

547,03

3

587,7

-1

-587,7

1

594, 19

4

638,6

1

638,6

1

641,35

5

689,0

3

2067

9

688,51

6

740,0

5

3700

25

735,67

Разом

3706,6

0

1650,6

70

3706,6

а 0 = 3706,6 / 6 = 617,8 і а 1 = 1650,6 / 70 = 23,58.

Таким чином, f (t) = 617,8 + 23,58 t, для t = -5, -3, ..., +3, +5, або

f (t) = 452,7 + 47,16 t, для t = 1, 2, 3, 4, 5,6. а 1 = 47,16 - показник сили зв'язку, тобто за період 6 років відбувалося збільшення виробництва на 47,16% щорічно. Зобразимо вихідний і вирівняний ряди. Як бачимо, вихідний ряд несильно відрізняється від вирівняного, тобто рівняння прямої адекватно відображає ситуацію в ряду динаміки тенденцію.

Завдання № 7

Зі звітів 26 підприємств галузі отримано такі дані про їх роботу у звітному періоді:

Таблиця 9.Результати роботи підприємств

Заводи, п / п

Продукція, в порівняних цінах, млрд. руб.

Вартість основних виробничих фондів, млрд. крб.

1.

7,1

7,3

2.

2,9

4,1

3.

14,0

10,7

4.

4,8

7,3

5.

15,7

12,5

6.

11,8

8,4

6.

16,1

11,5

8.

16,6

12,7

9.

10,2

7,8

10.

0,6

0,7

11.

0,9

0,9

12.

2,6

2,5

13.

5,5

5,6

14.

4,1

4,0

15.

4,9

4,8

16.

0,9

1,0

17.

1,3

1,2

18.

6,4

5,2

19.

2,8

2,5

20.

0,8

0,9

21.

0,7

0,8

22.

4,9

3,9

23.

12,1

10,6

24.

12,2

11,7

25.

11,8

10,7

26.

8,5

6,1

З метою виявлення залежності між вартістю основних виробничих фондів і випуском продукції зробіть угруповання заводів за розміром основних фондів, утворивши до груп заводів з рівними інтервалами. Величину інтервалів визначте за допомогою правила Стерджесс. По кожній групі підрахуйте:

число заводів;

вартість основних виробничих фондів - всього і в середньому на один завод;

вартість валової продукції - всього і в середньому на один завод;

фондовіддачу (у відсотках).

Результати подайте у груповий підсумковій таблиці 10. Зробіть висновки.

Дослідіть залежність між вартістю продукції (результативна ознака - у) та вартістю основних виробничих фондів (факторний ознака - х). На підставі вихідних даних:

1. побудуйте поле кореляції, складіть кореляційну таблицю, визначивши кількість інтервалів за правилом Стреджесса, нанесіть емпіричну лінію регресії на полі кореляції і зробіть висновки про можливу форму зв'язку;

2. з метою синтезування моделей залежностей задайте вигляд і обчисліть параметри рівняння зв'язку, нанесіть отриману теоретичну лінію регресії на графік.

3. для встановлення практичної значущості моделі обчисліть можливі показники тісноти зв'язку (коефіцієнт детермінації, емпіричне та теоретичне кореляційні відносини, лінійний коефіцієнт кореляції);

4. оцініть надійність отриманих коефіцієнтів, зробіть висновки за п. п.2, 3, 4;

5. використовуючи отриману модель, зробіть прогноз вартості продукції для підприємства з вартістю основних фондів 14 млрд. руб.

Рішення:

Визначимо кількість інтервалів за правилом Стерджесс. Розділимо вибірку на L класів, де L = 1 + 3,322 · lg (26) = 6. При групуванні з рівними інтервалами для розрахунку довжини одного інтервалу застосовується формула:

,

де h - довжина одного інтервалу;

x max - максимальне значення группировочного ознаки;

x min - мінімальне значення группировочного ознаки;

Знайдемо довжину інтервалу:

Знайдемо в яку групу потрапляє кожен завод і запишемо її номер у додатковий стовпець у таблиці вихідних даних. Розрахуємо необхідні параметри по групах і отримані значення зведемо в таблицю:

Таблиця 1 0.

Отже, найбільші вартість ОПФ і розмір валової продукції має група заводів № 6, у заводів цієї ж групи найбільше середнє значення розміру валової продукції і фондовіддачі.

Визначимо кількість інтервалів за правилом Стерджесс. Розділимо вибірку на L класів, де L = 1 + 3,322 · lg (26) = 6.

Знайдемо довжину інтервалу за розміром валової продукції:

Складемо кореляційну таблицю

Х \ Y

0,6 - 3,3

3,3 - 5,9

5,9 - 8,6

8,6 - 11,2

11,2 - 13,9

13,9 - 16,6

Разом

0,7 - 2,07

6

0

0

0

0

0

6

2,07 - 4,07

3

2

0

0

0

0

5

4,07 - 6,07

0

2

2

0

0

0

4

6,07 - 8,07

0

1

1

1

1

0

4

8,07-10,07

0

0

0

0

2

1

3

10,07-12,07

0

0

0

0

1

3

4

Разом

9

5

3

1

4

4

26

Побудуємо поле кореляції та нанесемо на нього емпіричну лінію кореляції.

Аналізуючи поле кореляції і лінію регресії можемо бачити, що залежність має швидше за все лінійний вигляд і зв'язок сильна.

Запишемо рівняння регресії як

Y i теор = a 0 + a 1 X i,

де Y i теор - розраховане вирівняні значення результативної ознаки після підстановки в рівняння Х. Параметри a 0 і a 1 знайдемо за формулами випливає з МНК:

a 1 = , A 0 = .

Отже:

a 1 = 1,26; a 0 = 7,05 - 1,26 · 4,45 = 0,15.

Т. Е. Y i теор = 0,15 + 1,26 · X i.

Нанесемо теоретичну лінію регресії на графік

Коефіцієнт детермінації R 2 розраховується за формулою

R 2 = .

R 2 = (67,68 / 80,65) = 0,84

Тобто теоретична регресія на 84 відсотка збігається з емпіричними даними.

Теоретичне кореляційне відношення R дорівнює кореню квадратному з коефіцієнта детермінації:

R = = 0,916

Тобто 91,6% варіації з відмінностями між заводами.

Лінійний коефіцієнт кореляції розрахуємо за формулою:

.

.

Оскільки лінійний коефіцієнт кореляції дорівнює 0,643, то зв'язок середня або помітна. Надійність коефіцієнтів оцінимо до:

;

Т. до відношення більше ніж t = 2,56, то коефіцієнти надійні.

Отже отримана лінійна модель Y i теор = 0,15 + 1,26 · X i, яка будучи нанесеної на графік досить добре характеризує вибірку. Зв'язаність факторного та результативного ознаки помітна і лінійний коефіцієнт надійний.

Спрогнозуємо по моделі вартість продукції для підприємства з вартістю основних фондів 14 млрд. руб.

Y = 0,15 + 1,26 · 14 = 17,79 млрд. руб.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Контрольна робота
86кб. | скачати


Схожі роботи:
Загальна теорія статистики 7
Загальна теорія статистики 6
Загальна теорія статистики 3
Загальна теорія статистики 4
Загальна теорія статистики 9
Загальна теорія статистики
Загальна теорія статистики 2 Кількісні боку
Загальна характеристика та історія світової кримінальної статистики
Теорія статистики 2
© Усі права захищені
написати до нас