Забезпечення пожежної безпеки населення

2.2 Класифікація речовин і матеріалів по горючості

2.3 Класифікація приміщень і будівель за ступенем вибухопожежонебезпеки

2.4 Пожежонебезпечні зони

2.5 Класифікація підприємств за пожежною небезпекою

Висновок

Література

Вступ

Згідно національної доповіді МНС України «Про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2008 році» протягом 2008 року на об'єктах і населених пунктах Україні виникло 49838 пожеж. У результаті пожеж загинуло 3896 осіб з них 92 дитини і 1817 осіб отримали травми, з них 160 дітей. Економічні втрати від пожеж склали 3,864 млрд. грн. Вогнем було знищено та пошкоджено 21 тис. будівель і споруд, 3,1 тис. одиниць транспортних засобів. Щодня в Україні виникало в середньому 136 пожеж і гинуло 11 осіб.

1. Правова основа

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є:

- Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 року N3745-XII, вступив в дію 29.01.1994 - з подальшими доповненнями та змінами; Проект закону «Про внесення змін до Закону України" Про пожежну безпеку "від 10.04.2008 № 2361 ». Дата розгляду: 22.06.2009.

- НАПБ А. 01.001.-2004-Правила пожежної безпеки Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 р. З наступними змінами згідно з Наказом МНС України № 126 від 19.10.2004 . Зареєстровано в Мін'юсті України 4.11.2004 р. за № 1410/10009. Із змінами, Наказ МНС 18.02.2008 N 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2008 р. за N 413/15104.

- Збірник нормативних актів і правил - «Пожежна безпека» -4 томи.

У цих документах обмовляється: забезпечення пожежної безпеки (ПБ) у житлових приміщеннях і на підприємствах, обов'язки посадових осіб та організацій щодо забезпечення ПБ, порядок навчання ПБ, відповідальність за порушення вимог ПБ і т.д.

1.1 Деякі закони і документи, що стосуються пожежної безпеки

В Україні створена система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на попередження та ліквідацію пожеж. До правових належать загальні закони України, які приймаються Верховною Радою та затверджуються Президентом України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються іншими державними органами та Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, Міністерством охорони здоров'я України та іншими відомствами ( міжгалузеві та галузеві акти, стандарти, типові положення і т.д.).

Основоположним правовим документом безпечної діяльності людини є Конституція України від 28.06.1996г. «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначається в Україні найвищою соціальною цінністю». (Стаття 3).

Питанням пожежної безпеки багато уваги приділено в Законі «Про цивільну оборону України». (Введено в дію постановою ВР N 2975 - XII (2975 - 12) від 03.02.93, зазнав ряд змін і доповнень в наступні роки). Він встановлює правові, економічні та організаційні основи системи цивільної оборони, захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру. У 2008 р. в Україні зареєстровано 73 випадки пожеж і вибухів, які набули ознак надзвичайних ситуацій. У результаті цих подій загинуло 211 осіб (з них 22 дітей) та 149 чол постраждало (з них 8 дітей), заподіяні збитки на суму понад 21 млн. грн.

До пожежної безпеки населення мають відношення закони: Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992г (зі змінами та доповненнями в наступні роки); Кодекс законів про працю - КЗпП Україна від 10.12.1971; Закон «Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.09.1999 року N1105-XIV;

Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" N-1644-III від 6 квітня 2000 року; які можуть під час перевезення стати причиною вибуху, пожежі класифікує небезпечні речовини: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 3 - легкозаймисті розчини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою. Стаття 5 говорить, що основний напрям державної політики у сфері перевезення небезпечних вантажів-виконання вимог екологічної, радіаційної і пожежної безпеки, захисту здоров'я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху.

Деякі постанови Кабінету Міністрів України з питань пожежної безпеки: «Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння» від 8.10.1997г. № 1128; «Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення» від 21.10.1999г. № 1943; «Деякі питання пожежної безпеки »від 2.02.2002г. № 112.« Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві »від 21.08.2001г. № 1094.

До нормативних документів з питань пожежної безпеки відносяться стандарти, правила, наприклад, «Правила пожежної безпеки» (затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95) «Правила безпечної експлуатації електроустановок». В електроустановках деяких виробництв існує небезпека пожежі або вибуху з причин іскріння або неприпустимого перегріву струмоведучих частин. "Правила улаштування електроустановок» передбачають вибір електрообладнання в залежності від класу пожежонебезпечного або вибухонебезпечного приміщення. Промисловість випускає різні види вибухозахищеного електрообладнання, причому спосіб вибухозахисту регламентований спеціальними «Правил виготовлення вибухозахищеного і рудникового електрообладнання (ПВВРЕ)» На частку пожеж, що виникають у ел. установках припадає 20%. Основні причини: коротке замикання 43% - перевантаження проводов/кабелей- 13% - освіта перехідних опорів-5%; Балони із стисненими, зрідженими та розчиненими газом повинні зберігатися у відповідності з «Правилами пристрою і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском." Важливими документами є: «Правила безпеки систем газопостачання України», «Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті», «Правила пожежної безпеки в лісовій та деревообробній промисловості», «Правила пожежної безпеки в лісах України від 24.03.2005г» (затверджені згідно з постановою Кабінету міністрів від 01.07.2002р зі змінами від 16.07.2008г "Про затвердження Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року".) тощо; норми (наприклад, санітарні норми і правила СНиП 21-01-97 Пожежна безпека будівель і споруд) ; положення, статути та рекомендації, інструкції та інші документи, зокрема. Всього до Державного реєстру нормативних актів про пожежну безпеку включено понад 400 нормативних актів, що свідчить про актуальність проблеми.

Державний нагляд за дотриманням законодавчих актів і нормативних актів здійснюють Органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України. Значущим документом є «Повчання по організації діяльності Державного пожежного нагляду». Прийнято 15.01.2001 р. наказом МВС України і включає в себе основні напрями щодо організації робіт пожежної охорони. Основні напрямки роботи гос.пожарного нагляду: - проведення пожежно-технічних обстежень; - здійснення нормативно-технічної роботи; - видача дозволу на початок роботи підприємствам, організаціям та юридичним особам; - проведення розслідувань, обліку та аналізу пожеж; - здійснення адміністративно-правової діяльності ; - проведення протипожежної пропаганди; - здійснення контролю щодо дотримання ліцензійних умов та використання пожежобезпечних матеріалів.

1.2 Закон «Про пожежну безпеку»

Основоположними є: Закон «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 N3745-XII, вступив в дію 29.01.1994 - з подальшими доповненнями та змінами; Проект закону «Про внесення змін до Закону України" Про пожежну безпеку "від 10.04.2008 № 2361 ». Дата розгляду: 22.06.2009.

Пожежна безпека в Україні поставлена ​​на наукову основу, з метою проведення і координації науково-дослідних, конструкторських та випробувальних робіт, пов'язаних з пожежною безпекою держави, на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту пожежної оборони за наказом МВС України від 30.06.92 р. було створено Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МВС України (УкрНДІПБ). Згідно зі Ст.12 Закону «Про пожежну безпеку» інститут повинен вести наукові дослідження в галузі пожежної безпеки, розробляти нормативно-правові акти, правила і стандарти, методи і засоби пожежогасіння; дослідити проблеми забезпечення протипожежного захисту різних об'єктів; вести статистику пожеж.

Відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» (станом на 25 грудня 2008 року) забезпечення пожежної безпеки є частиною держ. діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки в Україні, регулює відносини гос.органов, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Стаття 1 має назву: «Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки». Їй є Конституція, цей Закон та інші закони України, постанови Верховної Ради, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, рішення органів виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування.

Стаття 2 називається «Забезпечення пожежної безпеки». Забезпечення пожежної безпеки є частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Мета пожежної безпеки - захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Основними завданнями пожежної безпеки є контроль за дотриманням протипожежних вимог, запобігання пожеж і нещасних випадків від них, гасіння пожеж, рятування людей і надання їм допомоги у ліквідації наслідків аварії, катастроф, стихійних лих.

Чітке встановлення протипожежного режиму гарантує безпечну експлуатацію промислових підприємств, окремих споруд, виробничих установок, машин, приладів і апаратів.

Обов'язки власників підприємств, а також орендарів встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку". Відповідальним за забезпечення пожежної безпеки є керівник підприємства, установи, організації та призначений ним уповноважений. За наказом керівника всі працівники (в тому числі і тимчасові) при оформленні на роботу зобов'язані пройти первинний протипожежний інструктаж. Які пройшли інструктаж, до роботи не допускаються. Крім проведення протипожежного інструктажу, на всіх пожежо-і вибухонебезпечних виробництвах з метою підвищення знань і засвоєння правил пожежної безпеки, організовуються і проводяться пожежно-технічні мінімуми.

Обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 6 Закону України "Про пожежну безпеку".

У 2006р Президент України В. Ющенко підписав Закон України "Про внесення змін до ст.10 Закону України" Про пожежну безпеку "N393-V, згідно з якими будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, які вводяться в дію після їх будівництва, реконструкції, переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам пожежної безпеки. Документація на них повинна пройти експертизу і відповідати нормам. На машини, механізми, устаткування, технологічні процеси, які впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, що вимагає пожежної безпеки, повинен бути сертифікат про безпеку їх використання. Придбані за кордоном машини, механізми, обладнання вводяться в експлуатацію, тільки якщо відповідають нормам по пожежної безпеки, що діють в Україні. Забороняється застосування в будівництві та виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки.

1.3 Правила пожежної безпеки

Важливим нормативним документом є НАПБ А. 01.001.-2004 - Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 р. З наступними змінами згідно з Наказом МНС України № 126 від 19.10 .2004. Зареєстровано в Мін'юсті України 4.11.2004 р. за № 1410/10009. Із змінами, Наказ МНС 18.02.2008 N 128, зареєстрований в Мін'юсті України 14.05. 2008 р. за N 413/15104.

Відповідно до положень Закону України "Про пожежну безпеку" (статті 4 - 7) Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила) обов'язкові для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Правила встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки для підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (будівель, споруд, технологічних ліній тощо), а також житлових будинків, які експлуатуються, будуються, реконструюються, переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд і транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Обов'язки власників підприємств та орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 5 Закону України "Про пожежну безпеку". Вони зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, розробляти інструкції, організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання; проводити службове розслідування випадків пожеж.

Обов'язки громадян щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються статтею 6 Закону України "Про пожежну безпеку". Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки; забезпечувати будівлі, які їм належать, засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем; виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти в пожежну охорону про пожежу і вживати заходів до його ліквідації, рятування людей і майна.

У дитячих дошкільних, навчальних, лікувальних установах із стаціонаром, будинках для престарілих та інвалідів, санаторіях і закладах відпочинку, культури і видовищ, у критих спортивних будівлях, готелях, кемпінгах, торгових підприємствах (2 поверхи і більше) і ін об'єктах з масовим перебуванням людей (50 осіб і більше) на додаток до схематичного плану евакуації адміністрація зобов'язана опрацювати інструкцію, що визначає дії персоналу для швидкої евакуації людей, і проводити практичні тренування 1 раз на півроку.

Для залучення працівників до запобігання та гасіння пожеж, на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) та команди (ДПК), які діють відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 N 70 та зареєстрованого в Мін'юсті України 19.02.2004 за N 221/8820.

У школах, дитячих таборах необхідно створювати дружини юних пожежників (ДЮП), що діють на підставі Положення, затвердженого протоколом Президії Добровільного пожежного товариства України від 20.05.94 N 13 / 4.

Згідно п 3.3. на кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, визначений порядок експлуатації та обслуговування засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників і т. п.) .

Підпунктом 6.1.2 Правил передбачено, що будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися автоматичними установками пожежогасіння та сигналізації згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, затвердженим наказом МВС України від 20.11.97 р.

Порядок експлуатації приміщень повинен відповідати будівельним нормам, правилам, стандартам та іншим нормативними документами, погодженими з органами державного пожежного нагляду. Наприклад, відповідно до підпункту 5.1.19 пункту 5 Правил, для опалення невеликих кіосків, ларьків, битовок будівельників, будинків-вагончиків тощо можуть застосовуватися масляні радіатори та ін із закритими нагрівальними елементами. Вони повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор. А підпунктом 5.2.13 пункту 5 Правил передбачено, що застосування пічного опалення у приміщеннях категорій з вибухопожежної та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється. Відповідно до підпунктів 7.6.14.7 і 7.6.14.8 пункту 7 Правил, в кожному кіоску, кіоску повинен бути вогнегасник. Там забороняється застосовувати для освітлення свічки та ін джерела відкритого вогню. Відповідно до пп. 4.5.4.3 Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.97 р. в пасажирських вагонах забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь (свічки без ліхтарів, гасові лампи). За підпунктом 4.1.16 пункту 4 Правил, тимчасові споруди, ларьки і т. п. повинні розміщуватися на ≥ 10 м від ін будівель, іноді по будівельним нормам необхідний більший протипожежний розрив.

За підпунктом 2.8 пункту 2 Правил, початок роботи нового підприємства, введення нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, передача у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється. Порушення правил пожежної безпеки, у відповідності зі статтею 175 Кодексу про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян.

«Правила пожежної безпеки в лісах України» обов'язкові для виконання всіма центральними і місцевими органами держ. виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) та громадянами, які з яких-небудь причин перебувають у лісі. Протягом пожежобезпечного періоду забороняється: - розведення багать у лісі; - відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди; - палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, які обладнані для цієї мети, - залишати вимащені, просочені бензином, гасом, маслом або ін горючими речовинами ганчірки і т.п.; - використовувати на полюванні пижі, виготовлені з горючих або здатних тліти матеріалів. Крім цього, забороняється: - розміщувати ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м - мішаного, 20 м - листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (а якщо такі є, то здійснювати їх додаткове протипожежне облаштування); - випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на ін земельних ділянках, які безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські спалювання); - залишати під час будівництва доріг, газопроводів, нафтопроводів, мереж електропередачі, зв'язку, радіофікації деревні залишки і горючі матеріали. - Звалювати і спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи і т.п. Прийнято постанову Ради міністрів АРК № 230 від 25 квітня 2006 року «Про затвердження заходів щодо забезпечення охорони лісів Автономної Республіки Крим від лісових пожеж на 2006-2010 роки». Розроблено і затверджено «План взаємодії Головного управління МНС України в АР Крим з Республіканським комітетом АРК з лісового і мисливського господарства при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з великими лісовими пожежами на території АРК». При виникненні великої лісової пожежі Постановою передбачено забезпечення пожежних автомобілів та іншої техніки пально-мастильними матеріалами і водою, а учасників гасіння пожеж харчуванням і медичною допомогою за рахунок коштів держадміністрацій та міськвиконкомів.

2. Основи теорії горіння

Горіння - хімічна реакція (окислення горючої речовини), що супроводжується виділенням тепла і світла. Для горіння необхідні: окислювач (наприклад, кисень); джерело загоряння (горюча речовина, напрмер, деревина); джерело полум'я (іскра або виділення тепла при хімічних реакціях, терті, короткому замиканні). Якщо одне з 3-х умов відсутня, то горіння не можливо. Горючою речовиною може бути тверде, рідке і газоподібне речовина, у якого за певних умов можуть виникнути хімічні реакції з виділенням теплоти. Горючі речовини поділяються на: багаті суміші в яких є надмірна кількість горючої речовини, ніж це потрібно для горіння; бідні суміші-менше пального речовини, ніж потрібно для горіння, стехіометричні-за яких відбувається найбільш повне горіння. Тому багаті і бідні суміші горять менш інтенсивно, ніж стехіометричні.