Життя і творчість Хусаина Ахметова

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Муніципальне загальноосвітній заклад ліцей № 9.
Реферат з історії РБ на тему:
«Життя і творчість Хусаина Ахметова »
Виконала: учениця 9 В класу
Смирнова Ольга
Перевірила: викладач
історії Охотнікова Галина Миколаївна.
Сібай, 2005.
Хусаин Файзулловіч Ахметов ─ найбільший башкирська композитор. Його творчість відіграла важливу роль у становленні башкирської професійної музики, виробленню національного музичного стилю. Серед творів, написаних композитором, ─ опери, балет, симфонії, хорові та інструментальні твори, музика до драматичних вистав і кінофільму. Головним справою свого життя композитор вважав створення вокальної музики: він написав понад 600 пісень та романсів, 12 вокальних циклів на вірші башкирських і російських поетів.
Початок шляху. Хусаин Ахметов народився 6 січня 1914 року в селі Чингіз нинішнього Баймакского району республіки в бідній селянській родині. Дитинство майбутнього композитора було важким і суворим. Рано втративши батька, Хусаин, як і решта дітей, наймитував на баїв: косив сіно, пас коней. З 10 років він, захоплений старшими братами, на лісосплаві, де пройшов хорошу життєву загартування. Його ─ маленького і худенького хлопчика брали туди через уміння співати. З дитинства він вважався майстром виконання башкирських протяжних пісень.
«Хусаина з Чингіза» знала вся округа. Чудова природа, патріархальний побут сіл, національні костюми та народні звичаї заклали в композитора знання життя, любов до рідної землі. З дитинства він став талановитим носієм фольклорних традицій свого народу. Стиль протяжної народної пісні стане в його творчості визначальним.
Бажання вчитися приводить його в Баймацький гірничо-промислову школу-технікум, а потім до Казанського музичний технікум, де він навчається в класі скрипки. Саме в Казані знайомство з музикою татарських композиторів і особиста зустріч з Саліхом Сайдашевим наводить його на думку стати професійним композитором.
Освіта в національній студії. У 1932 році Хусаин Ахметов випадково дізнається про набір в башкирську національну студію при Московській консерваторії і легко надходить туди. Спочатку він навчається на вокальному відділенні, але незабаром з'ясовується, що справжнє його визнання ─ твір музики. Сидячи за інструментом в якому-небудь класі, він любив підбирати башкирські народні мелодії, шукати відповідний акомпанемент, імпровізувати. У 1936 році з ініціативи професора Г. І. Літинського при башкирської студії відкривається композиторське відділення і Ахметов стає його першим учням. У його перших же творах ─ обробках народних пісень «Густа черемха» і «Урал», піснях на вірші М. Гафурі і К. Даяна, інструментальних п'єсах, незважаючи на недосконалість, відчувається індивідуальний почерк. З творів студентської пори найбільш відома сюїта для скрипки і фортепіано, перша частина якої знайшла самостійну концертну життя, як Фантазія на тему народної пісні «Буранбай». Завдяки композитору ця улюблена їм протяжна пісня зазвучала на скрипці у супроводі фортепіано, в трехчастной формі. Для свого часу це було новим явищем в башкірської музиці.
Роки Великої Вітчизняної Війни. З початком Великої Вітчизняної Війни Хусаин, як і багато студійці, записався добровольцем на фронт. Його як снайпера зарахували в винищувальний батальйон Краснопресненського району Москви. Але до третього місяця служби у композитора загострилася хвороба легень та його демобілізували.
У листопаді 1941 року Ахметов приїжджає до Уфи і влаштовується працювати музичним редактором на радіо. З 1944 року тривають заняття в башкирської національної студії. Уроки з композиції тепер веде московський композитор Микола Карпович Чемберджі. Під його керівництвом Ахметов створює обробки народних пісень, пісні «Весняна зоря» і «Подарунок герою», балади «Священна війна», «Чорний воїн і молодий мисливець» на слова Б. Бікбов. Вони поклали початок створенню циклу балад, посвященниіх подіям і героям Великої Вітчизняної Війни. Тоді ж Хусаин Ахметов уперше виступив перед музичною громадськістю як композитор.
У серпні 1945 року Хусаин Ахметов, закінчивши національну студію при Московській консерваторії, повернувся до Уфи. З цього часу починається його активна творча діяльність. Серед творів раннього періоду ─ соната-фантазія для фортепіано, симфонічна сюїта «Ліричні наспіви», музика до кінофільму «Радянська Башкирія» (разом з Р. Муртазін). Спеціально до декаді башкирського мистецтва в Москві (1955) були створені кантата «Здравиця» на вірші Ханіфа Каріма і «Прощальна пісня» (сл. М. Каріма), яку заспівали всі учасники заключного концерту Декади на сцені Великого театру СРСР.
Найбільшою роботою в той період стала для нього робота над балетом «Гірський орел» (у співавторстві з Наріманов Сабітова), прем'єра якого в квітні 1959 року остаточно перетворила її авторів у визнаних композиторів.
Вокальне творчість. Головне місце у творчості Хусаина Ахметова займає вокальна музика ─ музика для співу.
Його пісенна творчість можна назвати музичної літописом радянської епохи. Як і будь-який великий художник, композитор щиро висловлював ідеї свого часу: пафос боротьби за мир, прославляння справи Леніна і партії, високий патріотичний дух, без втоми прославляв свій рідний край і людей праці, співав гімн дружбі народів. Серед кращих його пісень маршу «Хай живе мир» і «Комсомольська пісня» (обидві ─ на слова Г. Амірі), «Герой полів» (сл. К. Даяна), «Марш праці» (сл. М. Ідельбая). Деякі молодіжні пісні композитора відобразили суспільно значущі події свого часу: освоєння цілини в башкирською Зауралля знайшло відображення у пісні «Проводжаю коханого на цілину» на власні слова, працю башкирських нафтовиків втілений у пісні «Нефтяніца Гульці», про столицю Батьківщини Москві співається в піснях «Тобі , Москва »(сл. Р. Нігматов) і« Кремлівські куранти »(сл. В. Филова).
У Хусаина Ахметова багато вальсовий мелодій. Відома вальсова пісня «Уфа ─ прекрасна столиця» на слова Р. Янбулатови поклала початок написання циклу пісень, присвячених башкирської столиці. У 1966 році при зведенні курантів на Радянській площі в Уфі, її мелодія була обрана музичною емблемою міста.
Найбільшу любов народу композитор заслужив написанням пісні «Рідна село» на власні слова (1965). Після виконання її по радіо земляком композитора Рамазаном Янбековим ─ згодом народним артистом республіки ─ пісня ця стала справді народною.
У золотий фонд башкирської вокальної музики увійшли ліричні пісні та романси композитора. Це такі романси, як «Я до Ідель раз спустилася» (сл. Р. Нігматов), «Прийди в сад» (сл. Г. Афзал), «Твої очі» (сл. С. Кудашев), «До тебе прагне серце моє »(сл. К. Даяна), пісня« Я закохалася »(сл. М. Каріма). У них до нескінченності різноманітно варіюється тема любові, про неї співається в співучих, благородних мелодіях. Повним злиттям поетичного і музичного образів полонять загальновідомий романс «Неси людям сонця світло» (сл. Ш. Бабича), вокальна поема «Без тебе життя неможлива» (сл. М. Наджмі). Першим же романсом в башкірської музиці вважається ліричний романс Хусаина Ахметова ─ музичний пейзаж «Нічний Урал» на слова К. Даяна (1947). Композитор втілює красу і чарівність спокійного літнього вечора, ночі, милується її затихлої, немов зачарованої природою, і це облагороджує, поетизує художній образ.
За вокальне творчість композитор був удостоєний Республіканської премії імені Салават Юлаєв (1968).
Опера «Сучасники» («Замандаштар»). Опера «Сучасники» присвячена життю башкирських нафтовиків і написана в 60-ті роки у співдружності з драматургом Баязітов Бікбаєв, який сам розробив сюжет. Її прем'єра 11 грудня 1970 року, у рік 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, вилилася в торжество радянського способу життя.
Сюжет опери повною мірою втілює життєві ідеали радянського часу до загальноприйнятої трактуванням образів: комуністи, комсомольці ─ позитивні герої, кулаки ─ негативні. дію опери охоплює великий період у житті країни (з 1934 року і до 70-х) і вбирає в себе долі багатьох людей. Автори опери хотіли відобразити спадкоємність поколінь і в образах головних героїв показати становлення людини нового соціалістичного суспільства.
У першому акті дія відбувається на березі Агидели, де нафтовики святкують п'ятиріччя від дня першої видачі нафти. Йдуть башкирські і російські хори, веселі танці. Так в опері переконливо звучить тема інтернаціоналізму. Секретар парткому Іван Кльонов розповідає присутнім про трудові успіхи, керуючий нафтопромислів Тагір Уралов в застільної пісні славить боротьбу в ім'я світлого майбутнього. Їх спів весь час підхоплюється хором. Так композитор втілює єдність партії і народу. У розпал веселощів Тагір падає, смертельно поранений кулею кулака Курамші Батталова. У хорі «Як ясним днем ​​з неба грім ударив» народ оплакує смерть Тагіра: музика, спочатку траурна, поступово наповнюється високим пафосом і в кульмінаційний момент звучить як клятва у вічній пам'яті героя.
Дія другого акту відбувається в 60-і роки на нафтопромислах біля великого міста. Вже багато років вбивця Тагіра Курамша ховається під виглядом сторожа Буребая. Він сповнений ненависті до процвітаючому радянському ладу, адже до революції ці землі належали його батькові, засланого в Сибір. Лейтмотив Курамші похмурий, бентежний, неодноразово звучить в опері в низькому регістрі. Він підбурює Абдрая (Абдрахмана Курсаева) ─ заступника начальника продтехснабженія, пустити слух, ніби молодий інженер Ільяс ─ син Курамші, і тим самим розбити щастя Ільяса і Гульсум ─ дочки Тагіра Уралова, ударниці праці. Музика, пов'язана з Абдраем, ─ хвацька, легковажна, адже він живе більше, ніж в достатку.
З'являється оператор Бібінур, безмовно любляча Абдрая. Це епізодичний персонаж, але її протяжна арія, заквітчана віртуозними спів і виражає складні душевні переживання, ─ один із найбільш виразних в опері.
Велике місце в цьому акті займає любовна сцена побачення Гульсум і Ільяса. Їх взаємні почуття висловлені в любовній арії Ільяса, пронизаної світлим, радісним почуттям, і в ліричному дуеті героїв. «Дует малює образ щастя, краса музики підкреслює красу духовного світу наших молодих сучасників», ─ писали в ті дні республіканські газети.
У наступній картині вимальовується обстановка урочистих зборів, присвячених врученню передовикам праці перехідного Червоного Прапора. Музика дуже урочиста, що відповідає духу свого часу. З декількох хорів центральним є «Гімн праці». У президії ─ почесні гості, а також Ільяс, Гульсум, Іван Кленів. Мати Гульсум ─ Зухра також прийшла на свято і несподівано дізналася Курамшу ─ вбивцю свого чоловіка. Буребай рішуче заперечує звинувачення і залишає зал. Скориставшись загальною розгубленістю, Абдрахман оголошує, що Ільяс ─ законспірований ворог і син Курамші. Ще більше сум'яття вносить прибігла Бібінур зі звісткою про те, що Курамша підпалив нафтопромисли. Вся ця сцена є кульмінаційною в опері.
У третьому акті дія відбувається в сквері лікарні. Гульсум, що прийшла провідати хвору матір, вся в сумнівах. Дивно поєднуються в її арії распевность і загостреність інтонацій, немов гамма почуттів, що нахлинули на героїню, приводиться в порядок волею розуму. Зухрі також долають тяжкі думи: вона не хоче поріднитися з сином куркуля. Ясність вносить Іван: в аріозо «Всі« ворог »та« ворог »торочиш» він «розповідає», як сам став жертвою наклепу і 17 років відсидів у таборі як ворог народу. Там він і усиновив втік з дитячого будинку Ільяса. У кінці сцени провідати хвору Зухрі приходять Бібінур з Ільясом, пораненим під час гасіння пожежі. Поступово репліки всіх діючих осіб зливаються в квінтет: кожен висловлює свої «думки вголос».
Курамша у сказі ─ він не встиг підірвати копальні. Побачивши наближаються щасливих Гульсум і Ільяса, він відступає і падає з обриву в річку.
Важливе значення в опері грає епілог, саме в ньому втілюється торжество основної ідеї твору ─ прославляння ідеї комунізму. Життєствердна мелодія заключного хору «Гімн Сонцю» свого часу звучала як гімн радянській епосі, нині ж ця музика сприймається як гімн нашого суверенного Башкортостану.
Громадська діяльність. Хусаин Ахметов багато часу приділяв громадській роботі, займаючись організацією музичного життя в республіці. У 1945 ─ 1947 роки він завідував музично-фольклорним кабінетом при Управлінні у справах мистецтв БАССР (з 1953 року ─ Міністерство культури) і на цій посаді захопився збиранням та розшифровками башкирських народних мелодій, які опубліковані в кількох фольклорних збірниках. У 1948 ─ 1953 роки він був головою Спілки композиторів республіки, довгі роки він був також заступником республіканського Комітету захисту миру. Найкращі його роки (1946 ─ 1974) пройшли на посаді художнього керівника Башгосфілармоніі. Тут він занурюється в проблеми творчих колективів, створення репертуару, організацію гастрольної діяльності. Потім (1976 ─ 1992) він очолював Хорове товариство Башкортостану.
Твори зрілого періоду. У 70 ─ 80 роки композитор дуже багато працював. Як істинного філософа його цікавлять такі проблеми, як життя і смерть, час і вічність, людина і природа, любов. Хусаин Ахметов першим звернувся до творчості Міфтахетдіна Акмулли, написавши на його вірші вокальний цикл «П'ять віршів ...» (1981). Він же написав кілька вокальних циклів на вірші російських поетів-класиків і підтримав цим російськомовну лінію в башкирської музиці «Пушкініана» на вірші А. С. Пушкіна, «Російська лірика» та «Перські мотиви» на вірші С. Єсеніна, цикл на вірші Лермонтоватвори, відібрані композитором для музичного втілення, вражають своєю актуальністю й понині. «На ці вірші неможливо не написати музику», ─ говорив він.
Всі романси останніх шести років життя (1986 ─ 1992) на слова башкирських поетів композитор об'єднав у вокальний цикл «Всесвіт». Йому здавалося, що їх об'єднує саме життя, вічно поточна під Місяцем ...
Прем'єра його другої опери «Неркес» по романтичній трагедії Ільшата Юмагулова на лібрето самого композитора і режисера-постановника Рифкат Валіулліна відбулася після його смерті в листопаді 1994 року. Історія кохання юної Неркес і батира Тімерхана розгортається на тлі міжусобної війни між башкирськими пологами.
Написані дві симфонії, симфонічна картина «Урал-батир» за життя композитора залишилися невиконаними. Його творчість одне з вищих досягнень башкирської професійної музики. Заслужений діяч мистецтв РРФСР і народний артист РРФСР ─ його найвищі звання.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Музика | Реферат
29.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Життя і творчість
Життя і творчість А Блоку
Життя і творчість А Білого
Життя і творчість А П Чехова
Життя і творчість Лермонтова
Солженіцин а. і. - Життя і творчість
Життя і творчість Ф М Достоєвського
Життя і творчість АСолженіцина
Життя і творчість І А Буніна
© Усі права захищені
написати до нас