МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Установа освіти
«Білоруський державний університет ТРАНСПОРТУ»
Кафедра «Економіка транспорту»
Контрольна робота
з дисципліни
Основи екології та економіка природокористування
Ефективність природоохоронних заходів
Виконав студент
Прохоренко Н.С.
Гомель, 2010р.

ЗМІСТ
Завдання 1. визначення економічної ефективності від впровадження природоохоронних заходів на підприємстві
Завдання 2. визначення впливу скорочення шкідливих викидів від тепловозів в атмосферу в районі залізничної станції
Завдання 3. визначення черговості реалізації природоохоронних заходів
Завдання 4. визначення народохозяйственних втрат від забруднення повітря автомобільним транспортом
література

Завдання 1. визначення економічної ефективності від впровадження природоохоронних заходів на підприємстві

Економічну ефективність природозахисних заходів можна висловити величинами предотвращенного економічного збитку П і народногосподарського ефекту Е. Величина запобігання або усунення економічного збитку від забруднень навколишнього середовища дорівнює різниці величин збитку, який мав місце до здійснення розглянутого заходу У _I, і залишкового збитку після впровадження цього заходу У _II .
Вихідні дані
Необхідні вихідні дані для вирішення даного завдання за варіантами представлені в таблицях 5.1-5.3. Варіант величин річного обсягу скидання стічних вод V і константи s студент вибирає за останньою цифрі свого шифру з таблиці 5.1. Варіант величини вартісних показників, млрд. руб. - За передостанньою цифрі свого шифру з таблиці 5.2. Якщо цифр має одну цифру, то приймається один варіант.
Таблиця 5.1-Річний обсяг скидання стічних вод та характеристика водогосподарських ділянок

Таблиця 5.2 Вартісні показники

Показник	Варіанти
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Інвестиції в систему часткової водоочищення К1	1,90	2,00	2,10	2,20	1,92	1,95	1,97	2,02	2,06	2,18
Інвестиції в безстокову систему водокористування К2	2,20	2,35	2,40	2,50	2,27	2,42	2,46	2,34	2,35	2,23
Експлуатаційні витрати при частковій системі очисних споруд С1	0,24	0,23	0,25	0,26	0,23	0,35	0,26	0,27	0,34	0,32
Експлуатаційні витрати при безстічної системі водокористування С2	0,26	0,27	0,28	0,29	0,40	0,41	0,42	0,43	0,35	0,34

Таблиця 5.3 - Концентрація забруднюючих речовин та показники їх відносної небезпеки
Рішення
Таблиця 5.4 Проміжні розрахунки
Економічна оцінка збитків від викидів річних обсягів шкідливих речовин у природне середовище (атмосферу, воду, землю) для окремого джерела У _I і У _II (до і після здійснення заходу), у.о. / рік, визначається за формулою:
У = gsfM,
де g - питома збиток від викиду шкідливих речовин, визначений виходячи з витрат на подолання забруднення навколишнього середовища, у.о. / ум. т;
s - константа, значення якої різні в залежності від типу забруднювати територію;
f - константа, що характеризує висоту джерела забруднення і середнього річного викиду забруднень із джерела в природне середовище, усл.т / рік.
M - приведена маса річного викиду забруднень із джерела в природне середовище, усл.т / рік.
Приймемо s = 2,33 і f = 1. Тоді при g = 800 тис.руб. / усл.т величина економічного збитку від забруднення водойми за варіантами очищення води:
У _I = 800 * 3,79 * 1 * 9834,21 * 10 ^-3 = 29 817,3 млн. руб.
У _II = 800 * 3,79 * 1 * 1280,41 * 10 ^-3 = 3 882,2 млн. руб.
У _III = 0
Запобігання шкоди від забруднення водойми при використанні різних систем очищення води:
- При частковій очищенню:

П = У _I - У _II = 29 817,3 - 3 882,2 = 25 935,1 млн. руб.
- При повному очищенні:
П = У _I - У _III = 29 817,3 - 0 = 29 817,3 млн. руб.
Економічна ефективність від проведення природоохоронних заходів, що сприяють зниженню забруднення природного середовища в районі джерела, визначається величиною річного ефекту, руб.,
Е = У _I - У _II - З
де З - величина приведених витрат на проведення природоохоронних заходів, руб.
Наведені витрати знаходяться за формулою:
З = З + Е _до К
де С - поточні витрати на експлуатацію споруди або пристрою, руб.
Ек-ставка плати за кредит
До - Інвестиції на придбання та установку очисних пристроїв, руб.
Далі, приймемо До _I = 2,00 млрд. руб.; До _II = 2,35 млрд. руб.; З _I = 0,23 млрд. руб.;
З _II = 0,47 млрд. руб.
Е _I = 25,93 - (0,23 + 0,15 * 2,00) = 25,4 млрд. руб.
Е _II = 29,81 - (0,27 + 0,15 * 2,35) = 29,20 млрд. руб.

Висновок: наведені розрахунки показують, що на заводі вигідніше впровадження повного очищення води, ніж використання часткової, оскільки досягається не лише більший за величиною відвернена збиток (29,81 млрд. руб. Проти 25,93 млрд. руб.), Але й має місце більший ефект у розмірі 29,20 млрд. руб. в порівнянні з 25,4 млрд. руб.

Завдання 2. визначення впливу скорочення шкідливих викидів від теплововозов в атмосферу в районі залізничної станції

Забруднення атмосфери
Є залізнична сортувальна станція, на якій працюють десять маневрових тепловозів, що викидають забруднення речовини в атмосферу. Потрібно визначити доцільність встановлення очисних пристроїв на тепловози.
Вихідні дані
Значення питомих викидів шкідливих речовин у відпрацьованих газах дизельних двигунів локомотивів задані в таблиці 6.1. Варіант завдання студент вибирає за першою літерою свого прізвища. Час роботи двигунів тепловозів на різних навантажувальних режимах задано в таблиці 6.2. Значення показників щодо небезпеки забруднення атмосферного повітря, які характеризують тип забруднювати територію, задані в таблиці 6.3. Їхній варіант вибирається по другій букві прізвища студента.
Для всіх варіантів даного завдання приймаються наступні умови:
► кількість працюючих на залізниці тепловозів дорівнює 10;
► загальне число днів роботи цих локомотивів на рік становить 365;
► константа f = 3,7;
► коефіцієнт g = 4,8 тис. руб. / усл.т;
► значення A _j представлені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.1Удельние викиди шкідливих речовин m _i, у відпрацьованих газах двигунів тепловозів
Таблиця 6.2 - Розподіл часу роботи t _i двигунів тепловозів різних режимах
Таблиця 6.3 Показник S відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів
Таблиця 6.4 - Показник A _j відносної небезпеки речовин, що викидаються в атмосферу
Рішення
1. Наведена маса викиду шкідливих речовин на рік, кг, розраховується за формулою:

де j - тип шкідливої ​​речовини;
22,5 - Сумарний час роботи маневрового тепловоза на добу, год;
t _i - Розподіл часу роботи двигунів тепловозів у різних режимах;
m _i - Значення питомих викидів шкідливих речовин відпрацьованих газів двигунів тепловозів;
i - Режим роботи двигуна
Річна маса викидів оксидів азоту NO ₂ в добу для тепловозів серії 2М62:
QUOTE т / рік
Річна маса викидів сажі З на добу для тепловозів серії

QUOTE т / рік
Річна маса викидів сірчистого ангідриду SO ₂ на добу для тепловозів серії 2М62:
QUOTE т / рік
Сумарна величина викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в районі станції під час роботи дизелів:
Σм = 708,6 +1568,7 +110,2 +19,4 = 2406,9 т / рік
2. Розраховується приведена маса викиду тепловозами шкідливих речовин і економічний збиток від них
За умовами задачі річний економічний збиток від забруднення покидьками від тепловозів, що експлуатуються на заданій залізничної станції, до проведення повітроохоронних заходів для другого типу забруднювати територію в депо:
У _I = 4800 * 8,0 * 3,7 * (1 * 708,6 + 41,1 * 1568,7 + 22 * ​​110,2 +41,5 * 19,4) = 2430,4 млн. руб.
Приймаємо для всіх варіантів:
а) маса шкідливих речовин, що викидаються тепловозних парком у навколишнє середовище після проведення необхідних природоохоронних заходів, зменшиться на 70%;
б) інвестиції в пристрої очищення на кожному тепловозі становлять 30,0 млн. руб.;
в) експлуатаційні витрати на утримання необхідних пристроїв на одному тепловозі рівні 12 млн. руб.
Звідси:
У _II = 2430,4 * (1-0,7) = 729,12 млн. руб.
Сумарні приведені витрати на придбання, установку, налагодження та експлуатацію пристроїв на тепловозах:
З = (12 +0,15 * 30,0) * 10 = 165,0 млн. руб.

Річний народногосподарський ефект від впровадження природоохоронних заходів на залізничній станції:
Е = 2430,4 - 729,12 - 165,0 = 1536,28 млн.крб.
Таким чином, отриманих економічний ефект у розмірі 5070,5 млн. руб. дозволяє зробити висновок про доцільність встановлення очисних пристроїв на тепловози, що працюють на даній залізничної станції.

Завдання 3. визначення черговості реалізації природоохоронних заходів

Експертні оцінки в природокористуванні
Для визначення черговості природоохоронних заходів застосовується експертний метод оцінок. При складанні плану природоохоронних заходів необхідно уявляти собі складні взаємозв'язки планово-економічних показників з динамічними характеристиками ресурсів (водних, грунтових, енергетичних, трудових та ін), можливі кліматичні зміни в результаті впливу на навколишнє середовище, на людей, тварин і рослинність. Такі завдання можна вирішувати тільки з залученням широкого кола спеціалістів: медиків, біологів, хіміків, економістів, представників технічних спеціальностей, екологів та ін Для дослідження складних багатофакторних процесів, одним з яких є процес взаємодії промислових об'єктів з навколишнім середовищем, можна використовувати метод експертних оцінок .
При встановленні черговості реалізації заходів необхідно:
► скласти перелік природоохоронних заходів та робочу анкету;
► вибрати досить представницьку групу експертів, компетентних у вирішенні поставлених завдань;
► поширити робочу анкету серед експертів, обробити отримані результати;
► узагальнити отримані оцінки, визначити ступінь узгодженості думок експертів;
► провести ранжування заходів за часткою внеску у вирішення проблеми.
Після того як встановлено сукупність заходів, необхідно відредагувати формулювання кожного з них. Ці формулювання повинні бути короткими, викладені в доступній формі і мати однозначне тлумачення. Слід врахувати, що укладач переліку заходів як фахівець вже має в своєму розпорядженні їх у міру убування впливу. Таке попереднє впорядкування може вплинути на думку експертів. Тому перелік заходів заносять до анкети в довільній послідовності. Одним з найбільш поширених методів експертних оцінок є метод рангової кореляції. Експерт, отримавши робочу анкету, розподіляє заходи по місцях відповідно до ступеня важливості. Він ставить на перше місце той захід, який має бути здійснено в першу чергу, присвоївши йому найвищий ранг - 1. Іншим присвоюються ранги 1,2,3,4 і т.д. - За ступенем важливості. Ранг, рівний n, де n - число заходів в анкеті, присвоюється заходу, котрий володіє найменшою природоохоронної активністю. Якщо експерт вважає, що кілька заходів однаково важливі, то він може привласнювати їм однакові ранги. У цьому випадку обробка результатів дещо ускладнюється.
Як вже зазначалося, необхідною умовою експертного аналізу, є визначення узгодженості думок експертів. Такою оцінкою узгодженості служить коефіцієнт конкордації W, який може змінюватися від 0 до 1. W = 1, означає стовідсоткову узгодженість думок експертів, W = 0 - узгодженості думок не існує.
Коефіцієнт конкордації обчислюється за сумою рангів по стовпцях матриці:

де R _{i 1} - ранг, присвоєний перший експертом i-му заходу;
R _im - Ранг, присвоєний останнім m-м експертом цього ж заходу.
Середня сума рангів по всіх заходів:
  _QUOTE    = M (n +1) / 2,
де n - число експертів;
m - Число заходів.
Відхилення суми рангів кожного стовпця від середньої суми:

Сума квадратів відхилень:

Коефіцієнт конкордації:

QUOTE / QUOTE
Знаходять статистичний критерій χ ² з (n-1) ступенями свободи:
χ ² = m (n-1) W
Складають план природоохоронних заходів.
Задані заходи щодо поліпшення навколишнього природного середовища і черговості їх виконання за оцінками десяти експертів.
Потрібно розподілити їх за ступенем черговості реалізації, ступеня узгодженості експертів і достатності їх кількості.
Вихідні дані.
Відповідно до даних таблиці 7.1 експертами визначено черговість виконання природоохоронних заходів.
Рішення
1. Прийняти: число експертів m = 10; число заходів n = 11.

2. Визначити:
а) суму рангів по стовпцях матриці QUOTE ;
б) середню суму рангів QUOTE ;
в) відхилення суми рангів від середньої суми QUOTE , Квадрат відхилення
QUOTE і QUOTE
г) коефіцієнт конкордації W;
д) статистичний критерій χ ² (розрахунковий і табличний).
Якщо обчислений χ ² перевищує (або дорівнює йому) табличне значення QUOTE , То коефіцієнт конкордації W істотно відрізняється від нуля і узгодженість думок експертів є достатньою. Підсумкова ранжировка фактів може бути використана для визначення черговості реалізації заходів.
3. Побудувати діаграму рангів.
4. Скласти перелік природоохоронних заходів в порядку, рекомендованому експертами черговості.
5. Якщо обчислена величина χ ² менше табличній QUOTE , То коефіцієнт W неістотно відрізняється від нуля. Це означає, що немає узгодженості думок експертів. Результатами підсумкової ранжировки в цьому випадку користуватися не можна.
6. Побудувавши діаграму рангів, зробити висновок про необхідність проведення додаткової експертизи із залученням більшої кількості експертів і про розширення їх спеціалізації.
Для розробки плану заходів з охорони природи в масштабах регіону (район, селище, місто, басейн річки, станція) складають перелік заходів і зводять їх до робочої анкету. Форма робочої анкети і десять запропонованих заходів представлені в таблиці 7.1. Чим більше експертів включені в роботу, тим більш вірогідні результати. Досвід показує, що необхідна участь не менше десяти експертів. Результати оцінки експертами пунктів робочої анкети зведені в матрицю рангів і представлені в таблиці 7.2 у якості умовного прикладу.
Число експертів m = 10; число ранжируваних заходів n = 11.

Таблиця 7.1 - Робоча анкета. (Розподілити заходи за ступенем черговості їх реалізації. Вирішенню, яке є найбільш ефективними в плані природоохоронних заходів регіону, присвоїти перше місце - ранг 1. Далі в міру зниження ефективності решти чинників дати ранги 2,3,4, ..., 11, поки всі вони не займуть місця в запропонованому переліку).
Посада
Стаж роботи
Загальний стаж роботи
Розрахуємо суму рангів для першого стовпця:
QUOTE 6 +10 +3 +2 +6 +3 +3 +5 +3 +6 = 47

Середня сума рангів:
_QUOTE    = M (n +1) / 2 = 10 (11 +1): 2 = 60
Відхилення від суми рангів для першого стовпця таблиці 7.2 від середньої суми:

Коефіцієнт конкордації:
QUOTE / QUOTE = 12 * 6812 / [10 ² (11 ³ -11)] = 0,61
Оцінимо значимість отриманого коефіцієнта конкордації W за критерієм χ ^2. Для даного випадку χ ² - розподіл з (n-1) ступенями свободи:
χ ² = m (n-1) W = 10 (11-1) 0,61 = 61
При 11-1 = 10 ступенях свободи (таблиця 7.4) для 5%-ного рівня значущості QUOTE = 18,3. Так як розрахункова величина χ ^2> QUOTE , То узгодженість думок десяти експертів при ранжируванні одинадцяти причин, зазначених у таблиці 7.1 вважається достатньою.

Таблиця 7.2 - Матриця рангів черговості проведення природоохоронних заходів
За даними значень QUOTE (З таблиці 7.2) будується діаграма рангів (рис.7.1). Як видно з діаграми експерти рекомендують наступну черговість заходів:
1. Оснащення двигунів пристроями для запобігання викидів шкідливих речовин.
2. Впровадження обладнання з очищення відхідних газів промислових підприємств.
3. Проведення досліджень стану ресурсів підземних вод та розробка пропозицій щодо захисту їх від забруднень.
4. Рекультивація порушеного землекористування.
5. Відновлення продуктивності засолених і забруднених земель.
6. Впровадження водозберігаючих технологій на промислових підприємствах, у сільському і комунальному господарстві.
7. Відновлення сприятливого екологічного стану річок і водоймищ.
8. Реалізація пропозицій щодо раціонального використання та охорони лісів, рослинного і тваринного світу.
9. Заходи з охорони землі в зоні промислових і житлових будівель.
10. Відтворення родючості грунту.
11. Реконструкції засобів очищення і знезараження стічних вод.
Сума рангів
Номер заходи

2 3 5 1 4 10 6 9 11 7 8
Малюнок 7.1 - Діаграма рангів

Завдання 4. визначення народохозяйственних втрат від забруднення повітря автомобільним транспортом

Викиди автомобіля
Народногосподарські втрати від забруднення повітря шкідливими речовинами, які надходять в атмосферу з відпрацьованими газами від автомобілів протягом року на певній ділянці магістралі, визначається за формулою:
де L - довжина магістралі, км;
N - інтенсивність руху автомобілів певного типу в годину пік, авт. / Год;
m - коефіцієнт, що враховує збільшення витрат палива при русі з частими зупинками, m = 142/Iср +1;
Iср - середня відстань між зупинками, м;
Сi - питома збиток від викиду i-го шкідливої ​​речовини, у.о. / т;
b _i - Коефіцієнт, що враховує вплив технічного стану транспортного засобу на викид шкідливих речовин (при відсутності даних можна приймати b _i = 1).
У таблиці 8.1 наведено питомий викид шкідливих речовин автомобілями і питома збиток від шкідливих речовин. Потрібно визначити народно-господарські втрати від забруднення повітря шкідливими речовинами, які надходять в атмосферу з відпрацьованими газами від автомобілів протягом року на заданому ділянці магістралі.
Таблиця 8.1 - Дані про питому викиді і питомому збиток від викиду шкідливих речовин

Шкідливі речовини	Викид шкідливих речовин, т/1000 км пробігу			Питома збиток, тис. крб. / Т, в місті
	Легковими автомобілями	Вантажними автомобілями	Автобусами
Окис вуглецю СО	0,0400	0,0440	0,100	2000
Окис азоту NO	0,0035	0,0037	0,008	6000
Вуглеводні СН	0,0029	0,0031	0,007	5400

Вихідні дані.
Необхідні для вирішення даної задачі вихідні дані представлені в таблицях 8.2 і 8.3. Варіант довжини магістралі і середня відстань між зупинками студент вибирає за першою літерою свого прізвища, а варіант інтенсивності руху - по другій.

Таблиця 8.2 -8.3 Варіанти довжини магістралей Інтенсивність руху автомобілів

Показник (літера П)		Тип автомобілів (літера Р)
Довжина магістралі, км	Середня відстань між зупинками, м	Легкові автомобілі	Вантажні автомобілі	Автобуси
1,0	250	2500	450	150

Рішення
Нехай L = 1,0 км; N = 2500 авт / год. Легкових автомобілів, 450 авт. / Год - вантажних і 150 авт. / Год - автобусів; lср. = 250 м; К = 0,1; b _i = 1; m = 142/250 +1 = 1,57.
З урахуванням вищенаведених даних втрати від питомого викиду шкідливих речовин:
- Легковими автомобілями:
QUOTE = 0,365 * 1,0 * 2500 * 1,57 * (0,0400 * 2000 + 0,0035 * 6000 + 0,0029 * 5400) * 1 / 0, 1 = = 1671,27 млн.крб.
- Вантажними автомобілями:
QUOTE = 0,365 * 1,0 * 450 * 1,57 * (0,044 * 2000 + 0,0037 * 6000 + 0,0031 * 5400) * 1 / 0, 1 = 327,34 млн. руб.
- Автобусами:
QUOTE = 0,365 * 1,0 * 150 * 1,57 * (0,1 * 2000 + 0,008 * 6000 + 0,007 * 5400) * 1 / 0, 1 = 245,67 млн. руб.
Сумарні втрати від викиду шкідливих речовин:
QUOTE = 1671,27 +327,34 +245,67 = 2244,28 млн. крб.
У таблиці 8.4 наведені розміри збитку.
Таблиця 8.4 - Розподіл збитку від забруднення повітряного басейну галузям народного господарства

Галузь народного господарства	Збиток від забруднення повітряного басейну
	%	млн. руб.
Охорона здоров'я	50	1122,14
Комунальне господарство	31	695,73
Промисловість	7	157,10
Сільське і лісове господарство	12	296,31
Всього	100	2244,28

З таблиці бачимо, що найбільший збиток від викиду автомобілів наноситься охороні здоров'я - 1122,14 млн. грн. / рік.

література

1. В.Т. Бушев. Основи екології, економіка природокористування та основи енергозбереження: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей / УО «БелГУТ», 2009, 130 с
2. Основи економіки природокористування: навч. посібник для студентів вузів / І.Н. Волкова; під ред. В.Н. Холіну; ЗАТ Видавничий дім «Пітер», - СПб.: Питер, 2005. - 672 с
3. Основи енергозбереження: навч. посібник Б.І. Врублевський, С.М. Лебедєва, А.Б. Невзорова та ін; під ред. Б.І. Врублевського. - Львів: ЧУП ЦНТП «Розвиток», 2002. - 190 с.
4. Екологія: Учеб.пособие / С.А. Боголюбов. - М.: Знание, 1997. - 288 с.
5. Економіка природокористування: Уч.пособие / Н.В. Чепурних; Держ. Ун-т управління. - М.: ГУУ, 2001. - 60 с.
6. Невєров, А.В. Економіка природокористування: Учеб.пособие для вузів / А.В. Невєров. - Мінськ: Виш.шк., 1990. - 216 с.