Ефективність освоєння та основні напрями вдосконалення системи обробки грунту
І в сучасних умовах застосування інтенсивних технологій система обробітку грунту під цукровий буряк в принципі зберегла свої класичні наукові основи як щодо загальної структури, так і основних функціонально-цільових задач і установок. Система складається з основної (осіннього, зяблевої) і весняної обробітків грунту, а також з комплексу її обробок у процесі сівби та догляду за посівами.
Системі обробітку грунту в цілому як однієї з найбільш багатоцільових і багатофункціональних підсистем інтенсивного землеробства і рослинництва в зонах виробництва цукрових буряків належить виключно велике значення у вирішенні проблеми збільшення її продуктивності. Основні завдання обробки грунту полягають в активному впливі на які відбуваються в ній фізичні, хімічні і біологічні процеси, на фізичний стан і будову орного шару, водно-повітряний і поживний режими. Прийоми обробки грунту були завжди і залишаються найважливішим засобом боротьби з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і цукрових буряків. При специфічному відношенні цукрових буряків до щільності грунту, при дуже обмеженому діапазоні параметрів оптимальності цього показника для забезпечення нормального росту коренеплодів і в умовах сильно збільшених механічних навантажень на грунт сучасної техніки роль системи обробки грунту як фактора поліпшення її фізико-механічних властивостей і підвищення продуктивності бурякового рослини стає чи не вирішальною на більшості грунтів практично всіх зон і районів бурякосіяння.
Багато задач системи обробітку грунту під цукровий буряк можуть бути успішно вирішені тільки в рамках загальної системи обробітку грунту в сівозміні буряковому в цілому і в першу чергу - в основних його ланках з цією культурою. Частіше за все потрібен при цьому ще більш широкий підхід - вирішувати проблеми обробки грунту під буряк у рамках і в тісному зв'язку з усіма іншими підсистемами (сівозмін, удобрення, захисту рослин) системи землеробства в цілому конкретної зони, району і окремо взятого господарства. Тільки такий підхід повною мірою може забезпечити збереження і підвищення грунтової родючості, створення для всіх культур сівозміни сприятливого фітосанітарного режиму, всіх інших умов оптимізації грунтового і повітряного живлення, використання сонячної радіації для збільшення їхньої продуктивності. Велике значення тут має пошук і реалізація найбільш сприятливих, енергетично вигідних і екологічно прийнятних способів обробітку грунту під різні культури бурякових сівозмін з урахуванням грунтово-кліматичної зональності, структури системи, місця і глибини поверхневої і глибокої обробки, термінів їх проведення, якості виконання.
В даний час у всіх зонах бурякосіяння на цей рахунок накопичений великий експериментальний і практичний матеріал, зроблені глибокі теоретичні та виробничі узагальнення і висновки, пов'язані як на період становлення класичних структур системи обробки грунту, так і до періоду пошуків і розробок сучасних її варіантів на шляхах мінімал -зації, підвищення грунтозахисних і почвоводоохранних властивостей, зниження ресурсоємності системи без втрати, природно, кінцевої ефективності щодо виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції сівозміни в цілому й цукробурякового сировини зокрема. Найбільш загальним висновком вітчизняної та світової науки тут слід вважати встановлену необхідність високого рівня і чіткості диференціації системи обробки по її способів, структурі цих способів, глибині плужної і безплужного оранки (розпушування), використовуваним грунтообробних машин. При цьому встановлено, що рівень диференціації і поєднання різних способів і технологій основного обробітку грунту, особливо для вирішення питань поглиблення її орного шару, має істотну грунтово-кліматичну обумовленість. У цілому ж у світових та вітчизняних системах землеробства для зернопропашних сівозмін, до яких переважно і відносяться польові сівозміни бурякосійних районів, найбільш прийнятною є різноваріантності система різноглибинної обробки грунту, в якому в тих чи інших масштабах поєднуються і чергуються традиційна і безотвальная оранки (теж різноглибинні) під просапні культури з різними видами (різновидами) так званої консервирующей або почвоводоохранной обробки (безплужного, мінімальна, смугова, Гребньова, беспахотная) під зернові та інші непропашние культури.
Повною мірою оцінити ефективність освоєння науково обгрунтованої системи обробітку грунту в інтенсифікації землеробства, інтенсивному рослинництві в цілому і буряківництві зокрема, визначити шляхи подальшого її вдосконалення можливо лише в тому випадку, якщо вся сукупність тривалих багатофакторних наукових експериментів і практичного досвіду з фундаментальних її проблем буде ув'язуватися з відносно швидкими змінами самих технологічних процесів та операцій зонально адаптованих інтенсивних технологій вирощування всіх сільськогосподарських культур сівозміни. Тобто в оцінку ефективності слід включати загальносистемні і технологічні фактори в усій їхній повноті, взаємозв'язку і взаємозумовленості по всіх елементах ефективності і окремо, і сумарно.
У зв'язку з цим до об'єктів комплексної оцінки ефективності (за всім відомим і новим критеріям) та аналізу шляхів вдосконалення цілісної системи землеробства в умовах інтенсифікації буряківництва закономірно слід віднести сформовану та розвивається диференційовану за способами систему обробітку грунту в бурякових сівозмінах. Вона включає основну обробку грунту безпосередньо під цукровий буряк в її класичних, рекомендованих та модернізованих варіантах, а також передпосівну і під час догляду за посівами буряковими обробку грунту, яка буває необхідної навіть при сівбі на кінцеву густоту, і яка за технологічною значущості, різноманітності впливу на всі елементи грунтового родючості і на життєзабезпечення рослин також має всі ознаки системності.
Зрозуміло, що роздільні оцінки ефективності і шляхів вдосконалення системи обробітку грунту по цих основних об'єктах відносні і прийнятні лише з точки зору зручності аналізу і ув'язки їх з відповідними технологічними комплексами здійснення в просторі і в часі. Реально ж вони настільки взаємопов'язані, що поряд з диференційованими (окремими) необхідні і більш загальні оцінки типу сумарного енергозбереження, пріродоохранності, фітосанітарного благополуччя агроекосистеми та агроландшафту в цілому.
Аналіз і узагальнення як історично спадкоємних, так і нових комплексних вітчизняних і зарубіжних досліджень з проблеми вдосконалення системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах всіх зон бурякосіяння серед безлічі показників і критеріїв ефективності системи в цілому і окремих її підсистем, в масштабах всього сівозміни та під цукровий буряк безпосередньо дозволяє виділити цілком доступне для огляду кількість головних. До них в першу чергу відносяться:
- Рівень позитивного впливу на всі складові грунтового родючості (агрохімічні та агрофізичні показники, водний і поживний режими і баланси, збереження та накопичення органічної речовини та гумусу, біологічна активність грунту);
- Фітосанітарний благополуччя сівозміни, його окремих ценозів і безпосередньо фабричних посівів цукрових буряків (потенційна і реальна засміченість посівів, ураження культур хворобами, чисельність шкідників);
- Забезпечення ефективності системи удобрення та хімічних засобів захисту рослин;
- рівень врожайності культур сівозміни і в першу чергу - цукрового буряка, загальна продуктивність кожного гектара севооборотной площі, її стійкість по роках вирощування;
- Підвищення якості врожаю цукрових буряків та інших культур, його екологічна чистота;
- Енергетична ефективність, ресурсозбереження, загальна екологічна безпека (прийнятність), технологічність.
Природно, що не за всіма цими показниками можна з достатньою мірою повноти оцінити сучасні системи обробітку грунту в сівозміні буряковому, але як своєрідний еталонний перелік їх слід мати на увазі й поступово і послідовно заповнювати порожні клітинки відповідними експериментальними матеріалами. Саме в цьому напрямку свого часу розвивалися наукові дослідження в НВО "Сахвекла", в інших наукових установах колишнього СРСР, де в рамках єдиної науково-технічної програми з інтенсифікації буряківництва багато років проводилися багатофакторні стаціонарні та тимчасові польові досліди з вивчення та вдосконалення системи обробки грунту в тісному зв'язку з усіма іншими складовими системи землеробства практично у всіх зонах бурякосіяння, в тому числі і при зрошенні. У результаті були отримані дуже цінні результати, безумовно актуальні як сьогодні, так і в осяжному майбутньому, які ми, узагальнивши, вважаємо за необхідне тут навести.
На основі наведеного вище комплексу критеріїв оцінки ефективності вироблено головний напрямок цих досліджень - встановити оптимум поєднання або заміни традиційної, що базується на відвальної зяблевої оранки системи основного обробітку грунту її ресурсозберігаючими варіантами, що включають різноглибинні плоскорезную, дрібну оранку, інші форми і способи поверхневої та комбінованої обробки; виробити нову наукову концепцію гнучких, зонально адаптованих грунтово-і природоохоронних і одночасно інтенсивних систем землеробства в районах бурякосіяння.
До особливої цільової установці цієї концепції відноситься захист грунту від вітрової та водної ерозії в усіх зонах бурякосіяння, посилення влагосберега-чих властивостей вдосконалюється системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах зон нестійкого і недостатнього зволоження.
Природно, що і в нову концепцію системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах не могли не увійти всі засадничі напрацювання, що стосуються проблеми різноглибинно, місця, ролі і кількості глибоких вспашек в основних зонах зволоження.
У зоні достатнього зволоження в першу чергу використані на той час вже багаторічні, отримані протягом однієї - двох і більше ротацій сівозмін дані про найбільшої ефективності двох поглиблень оранки - при запашке пласта багаторічних трав і безпосередньо під цукровий буряк.
Таблиця 1.
Вплив системи різноглибинної оранки на продуктивність основних культур у сівозміні (за 20 років)
Кількість поглиблень оранки за ротацію | Місце поглиблення оранки до 32 см | Цукрові буряки (два поля) | Зернові (шість полів) | |||