Ефективність освоєння та основні напрями вдосконалення системи обробки грунту

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Ефективність освоєння та основні напрями вдосконалення системи обробки грунту

І в сучасних умовах застосування інтенсивних технологій система обробітку грунту під цукровий буряк в принципі зберегла свої класичні наукові основи як щодо загальної структури, так і основних функціонально-цільових задач і установок. Система складається з основної (осіннього, зяблевої) і весняної обробітків грунту, а також з комплексу її обробок у процесі сівби та догляду за посівами.

Системі обробітку грунту в цілому як однієї з найбільш багатоцільових і багатофункціональних підсистем інтенсивного землеробства і рослинництва в зонах виробництва цукрових буряків належить виключно велике значення у вирішенні проблеми збільшення її продуктивності. Основні завдання обробки грунту полягають в активному впливі на які відбуваються в ній фізичні, хімічні і біологічні процеси, на фізичний стан і будову орного шару, водно-повітряний і поживний режими. Прийоми обробки грунту були завжди і залишаються найважливішим засобом боротьби з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і цукрових буряків. При специфічному відношенні цукрових буряків до щільності грунту, при дуже обмеженому діапазоні параметрів оптимальності цього показника для забезпечення нормального росту коренеплодів і в умовах сильно збільшених механічних навантажень на грунт сучасної техніки роль системи обробки грунту як фактора поліпшення її фізико-механічних властивостей і підвищення продуктивності бурякового рослини стає чи не вирішальною на більшості грунтів практично всіх зон і районів бурякосіяння.

Багато задач системи обробітку грунту під цукровий буряк можуть бути успішно вирішені тільки в рамках загальної системи обробітку грунту в сівозміні буряковому в цілому і в першу чергу - в основних його ланках з цією культурою. Частіше за все потрібен при цьому ще більш широкий підхід - вирішувати проблеми обробки грунту під буряк у рамках і в тісному зв'язку з усіма іншими підсистемами (сівозмін, удобрення, захисту рослин) системи землеробства в цілому конкретної зони, району і окремо взятого господарства. Тільки такий підхід повною мірою може забезпечити збереження і підвищення грунтової родючості, створення для всіх культур сівозміни сприятливого фітосанітарного режиму, всіх інших умов оптимізації грунтового і повітряного живлення, використання сонячної радіації для збільшення їхньої продуктивності. Велике значення тут має пошук і реалізація найбільш сприятливих, енергетично вигідних і екологічно прийнятних способів обробітку грунту під різні культури бурякових сівозмін з урахуванням грунтово-кліматичної зональності, структури системи, місця і глибини поверхневої і глибокої обробки, термінів їх проведення, якості виконання.

В даний час у всіх зонах бурякосіяння на цей рахунок накопичений великий експериментальний і практичний матеріал, зроблені глибокі теоретичні та виробничі узагальнення і висновки, пов'язані як на період становлення класичних структур системи обробки грунту, так і до періоду пошуків і розробок сучасних її варіантів на шляхах мінімал -зації, підвищення грунтозахисних і почвоводоохранних властивостей, зниження ресурсоємності системи без втрати, природно, кінцевої ефективності щодо виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції сівозміни в цілому й цукробурякового сировини зокрема. Найбільш загальним висновком вітчизняної та світової науки тут слід вважати встановлену необхідність високого рівня і чіткості диференціації системи обробки по її способів, структурі цих способів, глибині плужної і безплужного оранки (розпушування), використовуваним грунтообробних машин. При цьому встановлено, що рівень диференціації і поєднання різних способів і технологій основного обробітку грунту, особливо для вирішення питань поглиблення її орного шару, має істотну грунтово-кліматичну обумовленість. У цілому ж у світових та вітчизняних системах землеробства для зернопропашних сівозмін, до яких переважно і відносяться польові сівозміни бурякосійних районів, найбільш прийнятною є різноваріантності система різноглибинної обробки грунту, в якому в тих чи інших масштабах поєднуються і чергуються традиційна і безотвальная оранки (теж різноглибинні) під просапні культури з різними видами (різновидами) так званої консервирующей або почвоводоохранной обробки (безплужного, мінімальна, смугова, Гребньова, беспахотная) під зернові та інші непропашние культури.

Повною мірою оцінити ефективність освоєння науково обгрунтованої системи обробітку грунту в інтенсифікації землеробства, інтенсивному рослинництві в цілому і буряківництві зокрема, визначити шляхи подальшого її вдосконалення можливо лише в тому випадку, якщо вся сукупність тривалих багатофакторних наукових експериментів і практичного досвіду з фундаментальних її проблем буде ув'язуватися з відносно швидкими змінами самих технологічних процесів та операцій зонально адаптованих інтенсивних технологій вирощування всіх сільськогосподарських культур сівозміни. Тобто в оцінку ефективності слід включати загальносистемні і технологічні фактори в усій їхній повноті, взаємозв'язку і взаємозумовленості по всіх елементах ефективності і окремо, і сумарно.

У зв'язку з цим до об'єктів комплексної оцінки ефективності (за всім відомим і новим критеріям) та аналізу шляхів вдосконалення цілісної системи землеробства в умовах інтенсифікації буряківництва закономірно слід віднести сформовану та розвивається диференційовану за способами систему обробітку грунту в бурякових сівозмінах. Вона включає основну обробку грунту безпосередньо під цукровий буряк в її класичних, рекомендованих та модернізованих варіантах, а також передпосівну і під час догляду за посівами буряковими обробку грунту, яка буває необхідної навіть при сівбі на кінцеву густоту, і яка за технологічною значущості, різноманітності впливу на всі елементи грунтового родючості і на життєзабезпечення рослин також має всі ознаки системності.

Зрозуміло, що роздільні оцінки ефективності і шляхів вдосконалення системи обробітку грунту по цих основних об'єктах відносні і прийнятні лише з точки зору зручності аналізу і ув'язки їх з відповідними технологічними комплексами здійснення в просторі і в часі. Реально ж вони настільки взаємопов'язані, що поряд з диференційованими (окремими) необхідні і більш загальні оцінки типу сумарного енергозбереження, пріродоохранності, фітосанітарного благополуччя агроекосистеми та агроландшафту в цілому.

Аналіз і узагальнення як історично спадкоємних, так і нових комплексних вітчизняних і зарубіжних досліджень з проблеми вдосконалення системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах всіх зон бурякосіяння серед безлічі показників і критеріїв ефективності системи в цілому і окремих її підсистем, в масштабах всього сівозміни та під цукровий буряк безпосередньо дозволяє виділити цілком доступне для огляду кількість головних. До них в першу чергу відносяться:

- Рівень позитивного впливу на всі складові грунтового родючості (агрохімічні та агрофізичні показники, водний і поживний режими і баланси, збереження та накопичення органічної речовини та гумусу, біологічна активність грунту);

- Фітосанітарний благополуччя сівозміни, його окремих ценозів і безпосередньо фабричних посівів цукрових буряків (потенційна і реальна засміченість посівів, ураження культур хворобами, чисельність шкідників);

- Забезпечення ефективності системи удобрення та хімічних засобів захисту рослин;

- рівень врожайності культур сівозміни і в першу чергу - цукрового буряка, загальна продуктивність кожного гектара севооборотной площі, її стійкість по роках вирощування;

- Підвищення якості врожаю цукрових буряків та інших культур, його екологічна чистота;

- Енергетична ефективність, ресурсозбереження, загальна екологічна безпека (прийнятність), технологічність.

Природно, що не за всіма цими показниками можна з достатньою мірою повноти оцінити сучасні системи обробітку грунту в сівозміні буряковому, але як своєрідний еталонний перелік їх слід мати на увазі й поступово і послідовно заповнювати порожні клітинки відповідними експериментальними матеріалами. Саме в цьому напрямку свого часу розвивалися наукові дослідження в НВО "Сахвекла", в інших наукових установах колишнього СРСР, де в рамках єдиної науково-технічної програми з інтенсифікації буряківництва багато років проводилися багатофакторні стаціонарні та тимчасові польові досліди з вивчення та вдосконалення системи обробки грунту в тісному зв'язку з усіма іншими складовими системи землеробства практично у всіх зонах бурякосіяння, в тому числі і при зрошенні. У результаті були отримані дуже цінні результати, безумовно актуальні як сьогодні, так і в осяжному майбутньому, які ми, узагальнивши, вважаємо за необхідне тут навести.

На основі наведеного вище комплексу критеріїв оцінки ефективності вироблено головний напрямок цих досліджень - встановити оптимум поєднання або заміни традиційної, що базується на відвальної зяблевої оранки системи основного обробітку грунту її ресурсозберігаючими варіантами, що включають різноглибинні плоскорезную, дрібну оранку, інші форми і способи поверхневої та комбінованої обробки; виробити нову наукову концепцію гнучких, зонально адаптованих грунтово-і природоохоронних і одночасно інтенсивних систем землеробства в районах бурякосіяння.

До особливої ​​цільової установці цієї концепції відноситься захист грунту від вітрової та водної ерозії в усіх зонах бурякосіяння, посилення влагосберега-чих властивостей вдосконалюється системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах зон нестійкого і недостатнього зволоження.

Природно, що і в нову концепцію системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах не могли не увійти всі засадничі напрацювання, що стосуються проблеми різноглибинно, місця, ролі і кількості глибоких вспашек в основних зонах зволоження.

У зоні достатнього зволоження в першу чергу використані на той час вже багаторічні, отримані протягом однієї - двох і більше ротацій сівозмін дані про найбільшої ефективності двох поглиблень оранки - при запашке пласта багаторічних трав і безпосередньо під цукровий буряк.

Таблиця 1.

Вплив системи різноглибинної оранки на продуктивність основних культур у сівозміні (за 20 років)

Кількість поглиблень оранки за ротацію

Місце поглиблення оранки до 32 см

Цукрові буряки (два поля)

Зернові (шість полів)





врожайність, ц / га

цукристість,%

збір цукру, ц / га

всі,

ц / га

в тому числі озимої, пшениця (три поля), ц / га

Без поглиблення


406

18,40

74,8

33,9

34,7

Одне

Під цукровий буряк у ланці з парою

412

18,40

75,9

34,0

33,6



Під цукровий буряк у ланці з травами

413

18,45

76,2

34,5

33,2



Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав

413

18,30

75,4

34,8

34,7

Два

Під обидві буряка

410

18,40

75,3

34,4

33,8



Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав і буряк у ланці з парою

413

18,30

75,7

34,8

34,7



Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав і буряк у ланці з травами

420

18,40

77,2

35,3

34,6



Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав і в зайнятому пару

414

18,30

75,7

35,1

35,0

Три

Під обидві буряків і озиму пшеницю в ланці з травами

409

18,30

74,8

35,1

34,3



Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав, в зайнятому пару і під буряк у ланці з парою

416

18,30

76,2

35,1

34,7



Під озиму пшеницю і цукровий буряк у ланці з травами і зайнятому пару

420

18,20

76,6

36,0

34,8

Чотири

Під обидві буряків, озиму пшеницю по пласту багаторічних трав і в зайнятому пару

423

18,20

77

35,4

34,7

Таблиця 2

Вплив системи різноглибинної оранки в 10-пільній сівозміні без багаторічних трав на продуктивність основних культур у сівозміні (за 11 років)

Кількість поглиблень оранки за ротацію

Місце поглиблення оранки до 32 см

Цукрові буряки (два поля)

Зернові (сім полів)





врожайність, ц / га

цукристість,

%

збір цукру, ц / га

всі,

ц / га

в тому числі озима пше-ка (три поля), ц / га

Одне

Під цукровий буряк у ланці із зайнятим паром

465

18

83,9

32,1

36,2

Два

Під обидві буряка

466

18,1

84,1

32,1

36,2



У зайнятому пару і під цукровий буряк

470

18

84,5

32,2

37

Три

Під обидві буряків у зайнятому пару

470

18

84,6

32,6

37

При цьому зміна місця проведення глибоких вспашек і збільшення їх до трьох не підвищувало врожайності цукрових буряків, збору цукру, продуктивності зернових ланок і в зернопаровом сівозміні

У зоні нестійкого зволоження, як показали аналогічні стаціонарні досліди Верхнячской дослідно-селекційної станції, найбільша ефективність різноглибинної системи обробітку грунту забезпечується за однієї поглибленні орного шару до 35 см під цукрові буряки в ланці з парою

Таблиця 3.

Продуктивність основних культур під впливом системи різноглибинної оранки в 11-пільній сівозміні (за 15 років)

Кількість поглиблень і місце проведення оранки до 35 см

Цукрові буряки (два поля)

Зернові (вісім полів)



врожайність,

ц / га

цукристість,%

збір цукру, ц / га

все, ц / га

в тому числі озима пшениця (два поля), ц / га

Без поглиблення

441

19,2

84,7

34,5

43,6

Під цукровий буряк у ланці з парою

461

19,1

88,1

32,9

44,1

Під озиму пшеницю по пласту багаторічних трав

458

19

86,8

33,1

43,7

Під обидві буряка

455

19,2

87,2

32,9

43,7

Поглиблення на 5 - 7 см під всі культури сівозміни

453

19,1

86,4

33

43,5

У зоні недостатнього зволоження за багаторічними даними Веселопо-долянской дослідно-селекційної станції найбільш прийнятною системою різноглибинної оранки в 10-пільній зерно-буряковому сівозміні є дві оранки на глибину до 32 см за ротацію при запашке пласта багаторічних трав під озиму пшеницю і під цукровий буряк в зоні з парою.

Таким чином, на час постановки проблеми визначення шляхів удосконалення системи обробітку грунту в бурякових сівозмінах різних зон зволоження на основі підвищення почвозащітнос-ти та енергозбереження склалися і отримали фундаментальне експериментальне підтвердження теорія і практика її різноглибинно і переваг глибокої оранки безпосередньо під цукрові буряки. На цьому тлі більш ніж дискусійною виявилася сама постановка проблеми глобальної перебудови системи обробки грунту взагалі і в бурякових сівозмінах зокрема на основі її мінімалізації, широкої заміни плужної обробки безплужного і поверховою. Тим більше, що саме у відношенні цукрових буряків, як, втім, і інших культур, перші результати досліджень у цьому напрямку виявилися дуже суперечливими та неоднозначними.

Список основної використаної літератури

1. Аванесов Ю.Б., Кадубінскій Д.В., Костянтинівський М.І. - Поєднувати операції / / Цукровий буряк - 1990, № 3, С. 7-9.

2. Аванесов Ю.Б., Чернявський СВ. - Машини для збирання гички / / Цукровий буряк - 1991, - № 4, С. 9-13.

11


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Реферат
56.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Ефективність освоєння та основні напрями вдосконалення сі
Основні напрями та проблеми вдосконалення податкової системи Росії
Основні напрями вдосконалення системи регіональної торгівлі на матеріалах Ставропольського
Вдосконалення технологій і технічних засобів поверхневої обробки грунту
Основні напрями вдосконалення виробництва та підвищення ефективності діяльності автопідприємства
Напрями вдосконалення системи оплати праці на підприємстві ВАТ Свiтанок
Напрями вдосконалення системи оплати праці на підприємстві ВАТ Свiтанок 2
Основні напрями і методи вдосконалення обліку грошових коштів в іноземній валюті
Напрями вдосконалення системи управління якістю продукції і організації технічного контролю Планування
© Усі права захищені
написати до нас