ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬВведення
Розділ 1. економічний стан підприємства1.1. Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства та його фінансової стійкості
1.2. Формування доходу підприємства
розділ 2. Аналіз фінансової діяльності державного підприємства «керченський комбінат хлібопродуктів»
2.1. Техніко-економічна характеристика державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»
2.2 Фінансова стійкість підприємства
2.3 Аналіз рентабельності підприємства
2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
РОЗДІЛ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПІДСИСТЕМА АНАЛІЗУ І АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ підприємства
3.1. Інформаційні технології
3.2 Розрахунок основних фінансових показників з використанням програмних засобів
3.3 Використання моделі в аналізі фінансової діяльності підприємства
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Сутність управління охороною праці в організації
4.2. Охорона навколишнього середовища на державному підприємстві «Керченський комбінат хлібопродуктів»
4.3. Вимоги до приміщень та робочих місць користувачів комп'ютерів
4.4. Безпека умов праці
4.4.1. Електробезпека. Джерела. Заходи
4.4.2. Пожежна безпека. Джерела. Заходи
4.5. Санітарно-гігієнічні умови праці
4.5.1. Виробниче освітлення. Розрахунок освітленості
4.5.2. Чистота повітря. Джерела пилу. Рівень запиленості. Заходи
4.5.3. Шум. Джерела шуму. Заходи
4.5.4. Електромагнітне і іонізуюче випромінювання. Електростатичне поле
4.5.5. Кліматичні умови
4.6. Визначення економічної ефективності заходів з охорони праці ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів»
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел
додаток АВСТУП
У сучасних економічних умовах діяльність кожного господарського суб'єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його функціонування.
Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку прибуток підприємства формується за фінансовими результатами його операційної та фінансово-інвестиційної діяльності.
До фінансової належить діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та залученого підприємством капіталу (випуск підприємством корпоративних та боргових цінних паперів, отримання і погашення кредитів, викуп власних акцій, погашення випущених підприємством облігацій).
Щоб забезпечувати виживання підприємства в сучасних умовах, необхідно, перш за все, вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів.
Аналіз фінансової діяльності базується на даних бухгалтерського обліку та імовірнісних оцінках майбутніх чинників господарського життя. Для аналізу фінансової діяльності підприємства необхідно володіти гідною інформацією.
У зв'язку з цим бухгалтерська звітність стає інформаційною основою подальших аналітичних розрахунків, необхідних для прийняття управлінських рішень. Рішення фінансового характеру точні настільки, наскільки хороша і об'єктивна інформаційна база.
Для того, щоб керівник підприємства був впевнений в об'єктивності інформаційної бази, на підприємстві проводяться аудиторські перевірки. Аудит - це надання допомоги керівництву та економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Основними завданнями аудиту є збір достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальне фінансове становище.
Мета даної дипломної роботи полягає в аудиті та аналізі фінансової діяльності підприємства.
Завданням дипломної роботи є вивчення фінансової діяльності підприємства, аналіз і оцінка результатів фінансової діяльності підприємства і автоматизація розрахунків, що послужить основою для проведення аналізу діяльності підприємства.
Об'єктом дипломного дослідження є ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів». Дане підприємство займається наступними видами діяльності: виробництво борошна, виробництво крупи, виробництво готових кормів для худоби, оптова торгівля зерном, продукцією, комбікормами, послуги автомобільного транспорту, зберігання.
Предметом дослідження є фінансова діяльність підприємства. Аналізований період охоплює два роки роботи підприємства, тобто 2004 і 2005 року.
У процесі підготовки дипломної роботи був вивчений Закон України № 996-XIV від 16.07.1999г. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», використовувалися матеріали бухгалтерської звітності і різні методичні джерела (баланс форма № 1 (П (с) БО 2), звіт про фінансові результати форма № 2 (П (с) БО 3), звіт про рух грошових коштів форма № 3 (П (с) БО 4), звіт про власний капітал форма № 4 (П (с) БО 5), додаток до річної фінансової звітності форма № 5 (наказ № 302 та П (с) БО ).
РОЗДІЛ 1
економічний стан підприємства
1.1. Поняття, значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства та його фінансової стійкості
Згідно з П (С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», фінансова діяльність - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» та «Поточні зобов'язання» ( «Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).
У свою чергу, аналіз фінансового стану - це аналіз власних оборотних кошти (ВОК), короткострокових кредитів банків та позик (КК); розрахунків з кредиторами за товарними операціями (КЗ).
Аналіз фінансового стану підприємства охоплює питання формування і використання окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення в різних видах матеріальних цінностей, оцінку платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, швидкість обороту коштів.
Фінансовий стан підприємства - це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку.
У процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.
Якщо поточна платоспроможність - це зовнішній прояв фінансового стану підприємства, то фінансова стійкість - внутрішня його сторона, що забезпечує стабільну платоспроможність у тривалій перспективі, в основі якої лежить збалансованість активів і пасивів, доходів і витрат, позитивних і негативних грошових потоків (рис.1.1).
Фінансова стійкість підприємства |
Збалансованість активів і пасивів |
Збалансованість доходів і витрат |
Збалансованість грошових потоків |
Рис. 1.1. Взаємозв'язок фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість в довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику [5].
Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.
Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, в результаті спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства [8].
Стійке фінансове становище, у свою чергу, справляє позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання.
Аналіз фінансового стану виробляють в основному за даними бухгалтерського балансу, тому нерідко його називають аналізом балансу. У процесі аналізу з'ясовують:
- Платоспроможність підприємства і його покупців, забезпеченість власними оборотними засобами відповідно до планової потребою в них, збереження коштів, причини зміни їх суми протягом аналізованого періоду;
- Виконання плану прибутку і рентабельності;
- Стан запасів товарно-матеріальних цінностей та джерела їх утворення;
- Розміщення власних, позикових, залучених і спеціальних джерел коштів в статтях активу;
- Забезпеченість кредитів та їх ефективність;
- Розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами;
- Оборотність оборотних коштів;
- Утворення та використання фондів економічного стимулювання;
- Перевіряють також збереження власних оборотних коштів, не відвернуто вони з обороту у витрати, які повинні проводитися з спеціальних джерел фінансування.
Окремо аналізують залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх за цільовим призначенням, забезпеченість і повернення позичок у встановлені терміни. З'ясовують вплив кредитування на підвищення організаційно-технічного рівня підприємства, розширення виробництва, прискорення обороту коштів, зниження собівартості, збільшення прибутку. Аналізують також виконання плану з накопичення спеціальних джерел коштів (наприклад, амортизаційного фонду, фонду матеріального заохочення та інших фондів економічного стимулювання), а також їх використання за цільовим призначенням.
При аналізі стану розрахунків з'ясовують причини і строки утворення дебіторської і кредиторської заборгованості, що приводить до позапланового перерозподілу оборотних коштів між підприємствами. Оскільки головна причина утворення кредиторської заборгованості - уповільнення оборотності оборотних коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей в розрізі окремих статей балансу і по окремих видах і різновидам матеріальних ресурсів. Визначають причини відхилення фактичної оборотності коштів від планової і в попередньому періоді. Обчислюють суму вивільнених з обороту коштів внаслідок прискорення оборотності або ж додатково залучених в обіг через уповільнення оборотності. Завершують аналіз фінансового стану розробкою заходів щодо підвищення ефективності використання всіх джерел коштів, прискоренню оборотності оборотних коштів і забезпечення своєчасного виконання всіх фінансових зобов'язань підприємства перед кредиторами, Держбанком і державним бюджетом [6].
Основні завдання аналізу:
1). Своєчасна і об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, встановлення його «больових точок» і вивчення причин їх утворення.
2). Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості.
3). Розробка конкретних рекомендацій, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
4). Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
Аналіз фінансової стійкості грунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний вид.
Відносні показники аналізованого підприємства можна порівнювати:
- З загальноприйнятими «нормами» для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;
- Аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;
- Аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій покращення чи погіршення фінансового стану підприємства.
1.2. Формування доходу підприємства
Дохід є основним джерелом покриття здійснюваних підприємством витрат та формування прибутку, одним з показників, який відображає фінансовий стан підприємства.
Підприємство отримує доходи при здійсненні не тільки операційної, а й при фінансово-інвестиційної діяльності. При цьому формування доходу по кожному виду діяльності має свої особливості.
Дохід підприємства від операційної діяльності складається з доходу від його основної діяльності та інших операційних доходів.
Основна діяльність підприємства пов'язана з виробництвом і збутом продукції і повинна забезпечувати отримання доходу, достатнього для відшкодування витрат виробництва і обігу, а також отримання певного прибутку [9].
Дохід підприємства від операційної діяльності визначається двома методами: касовим і нарахувань.
При касовому методі доходом, або виручкою, підприємства вважаються грошові кошти, які надійшли від покупців протягом певного періоду на розрахунковий рахунок або в касу підприємства за фактично відвантажену продукцію.
При методі нарахувань доходом, або виручкою, підприємства за певний період є вартість відвантаженої в цей період покупцям продукції незалежно від того, чи оплачена вона покупцями протягом цього періоду.
Дохід, або виручка, підприємства від реалізації продукції при інших однакових умовах залежить від кількості, асортименту та якості реалізованої продукції, рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни [5].
Крім доходу від реалізації продукції підприємство в результаті операційної діяльності отримує й інші операційні доходи. До них відносяться отримана від орендарів орендна плата за тимчасово надане їм у користування майно; дооцінка запасів матеріальних цінностей на складі підприємства; дохід від підвищення курсу валюти, яку підприємство має на банківських рахунках (якщо валютні операції необхідні для забезпечення основної діяльності підприємства, наприклад імпорт сировини ), тощо
До доходів від участі в капіталі відноситься прибуток, отримана підприємством від здійснення ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі. Згідно з цим методом отримана такими підприємствами чистий прибуток не ділиться між підприємствами-інвесторами, а пропорційно до їх частин в капіталі цих підприємств збільшує балансову вартість їхніх інвестицій.
Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого прибутку, отриманого асоційованим, дочірнім або змішаним підприємством, на частку в статутному капіталі підприємства-інвестора [5]:
Дуч.к. = α * П, (1.1)
α - частина інвестицій підприємства-інвестора у статутному капіталі асоційованого (дочірнього, змішаного) підприємства (у вигляді десяткового дробу);
П - прибуток.
Якщо асоційоване (дочірнє, змішане) підприємство зазнало збитків, вони пропорційно діляться між інвесторами і в цьому випадку здійснені ними інвестиції в це підприємство зменшаться на суму, необхідну для покриття цих збитків. При цьому підприємство-інвестор зазнає втрат від участі в капіталі.
Якщо інвестиції підприємства в статутному капіталі іншого підприємства не перевищують 25% його загального обсягу, то отримані від цих інвестицій доходи належать до інших фінансових доходів. До інших фінансових доходів відносяться також отримані дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди (наданих в оренду майнових об'єктів з правом їх викупу орендарями) та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, отриманих методом участі в капіталі). Крім доходів від операційної та фінансово-інвестиційної діяльності підприємство може одержувати й інші доходи. До них відносяться доходи [9]:
- Від реалізації необоротних активів і цілісних майнових комплексів, фінансових інвестицій;
- Від підвищення курсу валюти, яку має підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції не пов'язані з основною діяльністю підприємства);
- Від безоплатно отриманих матеріальних і нематеріальних цінностей;
- Від дооцінки балансової вартості основних фондів.
В умовах ринкових відносин важливе значення має здатність підприємства працювати прибутково. Саме прибуток стає основним показником, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов'язаних з розширенням потужностей, підвищенням якості продукції, посилення конкурентної позиції, виходом на нові ринки.
В умовах дії в Україні двох різних систем обліку фінансових результатів (бухгалтерський і податковий) існує два підходи до визначення отриманого підприємством прибутку.
Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку прибуток підприємства формується за фінансовими результатами його операційної та фінансово-інвестиційної діяльності.
Під операційною діяльністю підприємства розуміється основна його діяльність (виробництво або реалізація продукції, товарів, надання послуг, виконання робіт), яка є головною метою його створення, а також інші види діяльності, які не належать до фінансової або інвестиційної діяльності.
До фінансової належить діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного та залученого підприємством капіталу (випуск підприємством корпоративних та боргових цінних паперів, отримання і погашення кредитів, викуп власних акцій, погашення випущених підприємством облігацій).
Інвестиційна діяльність підприємства передбачає придбання та продаж необоротних активів, а також фінансових інвестицій.
Порядок визначення фінансового результату від звичайної діяльності підприємства відображено на рисунку 1.2. Він складається з двох етапів: на першому обчислюють прибуток (збиток) від операційної діяльності, на другому - від фінансової та інвестиційної [10].
| Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
| - |
| Податок на додану вартість, акцизний збір, інші збори чи податки з обороту, інші відрахування з доходу |
| = |
| Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
| - |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
| = |
| Валовий прибуток (збиток) |
| + |
| Інші операційні доходи |
| - |
| Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати |
| = |
| Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток або збиток) |
| + |
| Дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи |
| - |
| Фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, інші витрати |
| = |
| Фінансовий результат - прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування |
Прибуток Збиток-Податок на прибуток = |
| Фінансовий результат від звичайної діяльності |
Визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства передбачає наступні кроки: нарахування чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); розрахунок валового прибутку; визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності.
Доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто з урахуванням включених сум непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість) без обліку наданих знижок, вартості повернених покупцями товарів. Цей дохід зменшується на певні податки, збори і відрахування (відрахування). Розглянемо основні з них.
Податок на додану вартість - це сума податку на додану вартість, яка входить в дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг).
Акцизний збір - це сума, врахована в доході (виручці) від реалізації підакцизної продукції (товарів, робіт, послуг).
Інші відрахування з доходу - це сума наданих знижок, вартість реалізованих, але повернутих покупцями товарів та інші суми, які підлягають відрахуванню з доходу від реалізації.
Зменшення доходу підприємства на суму зазначених податків, зборів і відрахувань дає можливість одержати чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
Для визначення валового прибутку (збитку) підприємства необхідно від чистого доходу відняти собівартість реалізованої продукції, яка формується з операційних витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом цієї продукції.
До валового прибутку (збитку) додаються інші отримані підприємством операційні доходи. До них належать від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), доходи від надання в оренду майна [8].
Для обчислення фінансового результату діяльності підприємства валовий прибуток зменшується на витрати адміністративні, на збут та інші.
До адміністративних належать загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Це витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, основних засобів загальногосподарського призначення (орендні платежі, податки, амортизація, страхування, поточний ремонт), комунальні послуги, охорону, на зв'язок та інші витрати загальногосподарського призначення.
Витрати на збут - це витрати, пов'язані з реалізацією продукції (товарів): на пакувальні матеріали та ремонт тари; оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям; рекламу та дослідження ринку; інші, пов'язані зі збутом ( відрядження, транспортування продукції підприємства покупцям, страхування доставки).
Інші операційні витрати охоплюють собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги дебіторів (боржників) підприємства; витрати від знецінення запасів; інші витрати, які виникають під час операційної діяльності підприємства, крім тих, які входять в собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) [10].
Різниця між валовим прибутком (збитком) і зазначеними витратами являє собою фінансовий результат від операційної діяльності підприємства. Він коригується на суму доходів (збільшується) і витрат (зменшується), пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.
Дохід від участі в капіталі - це дохід, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.
До інших фінансових доходів відносяться отримані підприємством дивіденди та інші доходи від здійснених фінансових операцій.
Іншими називають доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів та інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
До фінансових належать витрати на оплату відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Витрати від участі в капіталі відображаються як збитки підприємства, викликані його інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі [8].
Інші витрати підприємства включають собівартість реалізованих фінансових інвестицій, балансову вартість необоротних активів, майнових комплексів; витрати від зниження курсу валюти, яку підприємство має на банківських рахунках (і яку не використовує в операційній діяльності); витрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати , які виникають при нормальному функціонуванні підприємства, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
Таким чином, в процесі фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність. Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності.
РОЗДІЛ 2
Аналіз фінансової діяльності державного підприємства «керченський комбінат хлібопродуктів»
2.1. Техніко-економічна характеристика державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»
Державне підприємство «Керченський комбінат хлібопродуктів» - велике зернопереробне підприємство.
Роком заснування комбінату вважають
У
У
Комбінат має в своєму розпорядженні наступної складаний ємністю:
- В борошномельному виробництві - пшеничний елеватор ємністю 16800 т.; склад безтарного зберігання борошна ємністю 1400т.
- У виробництві крупи - елеватор рисовий ємністю 20606т.; Склад готової продукції на 400т.
- У комбікормовому виробництві - елеватор для зернової сировини комбікормів ємністю 9700т.; Склад підлогового зберігання не зернової сировини в тарі ємністю 1350т.; Склад силосного типу для борошнистої сировини та шротів ємністю 1235т.; Склад силосного типу для готової продукції на 1832т.
До складу комбінату крім основних цехів входять допоміжні цехи: промислова котельня потужністю 6,0 т. пара, оснащена двома котлами типу ДКВР - 4 / 13; ремонтно-механічний цех, енергетичний цех.
На комбінаті є побутовий корпус, фельдшерський медпункт, їдальня на 56 посадочних місць.
Державне підприємство «Керченський комбінат хлібопродуктів» має наступну організаційну структуру управління:
Директор |
Виробничо-технологічна лабораторія |
Юрисконсульт |
Секретар-друкарка |
Завідувач господарством |
Сторожова охорона |
Начальник штабу ЦО |
Матеріальний склад постачання |
Відділ кадрів |
Планово-економічний відділ |
Заступник директора |
Головний інженер |
Головний енергетик |
Головний механік |
Ремонтне обслуговування |
Інженер ПЗ вентиляції |
Технологічні цехи |
Мукольно круп'яне виробництво |
Комбікормове виробництво |
Елеватор |
Транспортна дільниця |
Чистопільський виробнича дільниця |
Рис.2.1. Організаційна структура управління державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»
Комбінат має під'їзні залізничні колії 1779,2 м, які знаходяться на балансі Керченської дистанції дороги. Всі об'єкти розташовані на одній території загальною площею 9,377 га.
До складу комбінату входить Чистопольську ділянку для прийому і підлогового зберігання зерна ємністю 8,4 тис.т..
Ділянка займає площу 3,0 га і знаходиться на відстані 20км від основної території комбінату.
Техніко-економічні показники діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2003р. - 2004р. наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004р. - 2005р.
| Показники | Од. ізм. | 2005 | 2004 | Темпи зростання (% До 2004р.) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Обсяг виробництва промислової продукції: - В дійсних цінах - У порівнянних цінах | тис. грн. | 32619,3 44991,0 | 6728,3 16533,2 | 4,8 2,7 |
| 2. Виробництво: - Борошно - Крупа - Комбікорми в т.ч. з давальч. сировини: - Борошно - Крупа - Комбікорми | тонн | 23494 4564 1085 3536 390 - | 7330 2278 2225 4851 1127 36 | 3,2 2,0 48,8 72,9 34,6 - |
| 3. Перероблено зерна: - Пшениця - Рис в т.ч. давальницькі: - Пшениця - Рис | тонн | 32094,0 6968,7 4956,5 612,2 | 10039,0 3509,8 6728,1 1749,7 | 3,2 2,0 35,0 - |
Продовження таблиці 2.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
4. Використання потужностей: - Борошно - Крупа | % | 65,4 14,5 | 20,4 6,7 | +45,0 +7,8 |
| 5. Середньооблікова чисельність | чол. | 244 | 230 | 106,1 |
| 6. Среднеспісоч. числ. в еквіваленті і. зан. | чол. | 236 | 207 | 114,0 |
| 7. Фонд оплати праці | тис. грн. | 1848,3 | 1023,9 | 180,5 |
| 8. Середньомісячна з / п | грн. | 598,00 | 367,00 | 162,9 |
| 9. Дохід від реалізації (без ПДВ) | тис. грн. | 32918,5 | 7884,1 | 4,2 |
| 10. Собівартість реалізованої продукції | тис. грн. | 29596,0 | 7421,1 | 4,0 |
| 11. Адміністративні витрати | тис. грн. | 515,6 | 353,7 | 1,5 |
| 12. Витрати на збут | тис. грн. | 225,9 | 95,6 | 2,4 |
| 13. Фінансові результати від реалізації продукції | тис. грн. | 2581,0 | 13,8 | |
| 14.Прочіе операційні доходи | тис. грн. | 1344,8 | 232,4 | |
| 15. Інші операційні витрати | тис. грн. | 2005,0 | 358,5 | |
| 16. Фінансові результати від операційної діяльності | тис. грн. | 1920,8 | уб.112, 3 | |
| 17. Інші фінансові доходи | тис. грн. | 0,6 | ||
| 18. Інші фінансові витрати (%) | тис. грн. | 36,0 | 55,4 | |
| 19. Інші доходи | тис. грн. | |||
| 20. Інші витрати | тис. грн. | 16,5 | ||
| 21. Фінансовий результат до оподаткування | тис. грн. | 1868,3 | уб.167, 1 | |
| 22. Податок на прибуток Фінансовий результат - чистий прибуток | тис. грн. тис. грн. | 812,7 1055,6 | 28,7 уб.195, 8 | |
| 23. Відрахування частини прибутку до загального фонду Держбюджету (за нормативом - 15%) | тис. грн. | 158,3 | - | |
| Чистий прибуток у розпорядженні підприємства | 897,7 | уб.195, 8 |
Фінансова діяльність підприємства - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (П (С) БУ4).
Фінансовий стан підприємства - це складна економічна категорія, що відображає на певний момент стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку.
У процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.
Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість в довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику. Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, хорошій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризику, достатності ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самофінансування.
Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, в результаті спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Стійке фінансове становище робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання.
Багато підприємств у процесі своєї діяльності змушені крім власного капіталу використовувати в значній мірі і позиковий капітал. Однак, коли структура «власний капітал - позикові кошти» має значний перекіс у бік боргів, підприємство може збанкрутувати, якщо відразу кілька кредиторів зажадають повернення своїх грошей у «незручне» час.
Фінансово стійким вважається таке підприємство, яке переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості; розплачується в термін за своїми зобов'язаннями.
Сутністю фінансової стійкості підприємства є співвідношення вартості матеріальних оборотних коштів і величини власних і позикових джерел їхнього формування, тобто забезпеченість запасів і витрат джерелами фінансування. Платоспроможність виступає зовнішнім проявом фінансової стійкості.
Джерелами формування матеріально-виробничих запасів (МЗ) виступають:
- Власні оборотні кошти (ВОК);
- Короткострокові кредити банків та позики (КК);
- Розрахунки з кредиторами за товарними операціями (КЗ).
Залежно від співвідношення величин показників матеріально-виробничих запасів, власних оборотних коштів та інших джерел формування запасів можна з певною мірою умовності виділити наступні типи фінансової стійкості.
1. Абсолютна фінансова стійкість, що являє собою крайній тип фінансової стійкості. Вона задається умовою [27]:
МОЗ <ВОК. (2.1)
Дане співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування.
2. Нормальна фінансова стійкість, яка гарантує платоспроможність підприємства, яка описується таким рівнянням [27]:
СОС <МОЗ <ВОК + К + КЗ. (2.2)
Наведене співвідношення відповідає положенню, коли успішно функціонуюче підприємство використовує для покриття запасів "нормальні джерела коштів» - власні та залучені.
Абсолютна і нормальна стійкість фінансового стану характеризується відсутністю неплатежів і причин їх виникнення, випадків порушення внутрішньої і зовнішньої фінансової дисципліни.
3. Нестійкий фінансовий стан, пов'язана з порушенням платоспроможності, при якому, тим не менш зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок джерел, що послаблюють фінансову напруженість (І) [25]:
МОЗ = ВОК + К + КЗ + І. (2.3)
До джерел, що ослаблює фінансову напруженість, відносяться:
- Тимчасово вільні власні кошти (фонди економічного стимулювання, фінансові резерви та ін);
- Залучені кошти (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською);
- Кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові кошти.
Фінансова нестійкість вважається допустимою, якщо величина залучених для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат).
Разом з тим у більшості випадків нестійке фінансове становище характеризується наявністю порушень фінансової дисципліни (затримки в оплаті праці, використання тимчасово вільних власних коштів резервного фонду і фондів економічного стимулювання, перебої в надходженні грошей на розрахункові рахунки, нестійка рентабельність тощо).
4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик [25]:
МЗ> ВОК + КК + КЗ + І. (2.4)
Кризовий фінансовий стан характеризується крім вищевказаних ознак нестійкості фінансового положення наявністю регулярних платежів, за якими кризовий стан може бути класифікований наступним чином:
- Перша ступінь (наявність прострочених позик банку);
- Друга ступінь (наявність, крім того, простроченої заборгованості постачальникам за товари);
- Третій ступінь (наявність, крім того, недоїмок до бюджетів), яка практично межує з банкрутством.
Визначимо тип фінансової стійкості державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005рр. (Таблиця 3.2)
Таблиця 2.2
Встановлення типу фінансової стійкості державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005р.р.| Показники | За 2004 рік | За 2005 рік | |||
| Початок періоду | Кінець періоду | Початок періоду | Кінець періоду | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Запаси і витрати (МЗ), тис.грн. | 970,6 | 1826,8 | 1826,8 | 3108,2 | |
| Власні оборотні кошти підприємства (ВОК), тис.грн | 1999,1 | 2990,5 | 2990,5 | 3054,1 | |
| Короткострокові кредити і позики (КК), тис.грн | 85,7 | - | - | 225,0 | |
| Кредиторська заборгованість (КЗ), тис.грн | 62,6 | 98,8 | 98,8 | 1891,1 | |
| Тип фінансової стійкості | Абсолютна фінансова стійкість | Абсолютна фінансова стійкість | Абсолютна фінансова стійкість | Нормальна фінансова стійкість | |
Стійкість фінансового стану може бути підвищена шляхом:
1) прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого відбудеться відносне його скорочення на гривню обороту;
2) обгрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);
3) поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
Управління господарською діяльністю підприємства є важливою умовою досягнення позитивних економічних результатів. Підприємство змушене щодня виконувати величезну кількість різноманітних функцій, пов'язаних з підтриманням у нормальному стані виробничих процесів, своєчасним забезпеченням всіх видів ресурсів, здійснювати різні платежі і т.п. Тому через визначені проміжки часу на підприємстві необхідно проводити розрахунки для з'ясування досягнутих економічних результатів.
Оцінка фінансової стійкості здійснюється за допомогою фінансових коефіцієнтів:
1. Коефіцієнт автономії або незалежності (Ка), який дорівнює частці власних коштів у загальній сумі джерел [29]:
де СК - джерело власних коштів;
В - загальна сума джерел (підсумок балансу).
Чим більше у підприємства власних коштів, тим легше йому справитися з економічними негараздами. Тому підприємства здебільшого прагнуть до нарощування абсолютної суми власного капіталу. Але реально такі можливості мають, насамперед, добре працюючі підприємства. Маючи стабільний прибуток, вони намагаються утримати значну її частину в обороті шляхом створення можливих резервів або прямого зарахування у власний капітал перерозподілу на дивіденди чистого прибутку.
Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5 і означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах.
2. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів фінансової стійкості (Ку), що дорівнює відношенню власних коштів до величини зобов'язань підприємства [29]:
де З - кредити та інші позикові кошти.
Цей показник є зв'язаним з коефіцієнтом автономії, тому одночасне використання обох показників недоцільно. Нормальним вважається значення коефіцієнта, що перевищує одиницю.
Нерідко в аналітичній практиці використовується показник, зворотний показнику фінансової стійкості, - коефіцієнт заборгованості (Кз), який розраховується за формулою [29]:
Відповідно позитивно оцінюється величина показника нижче одиниці.
3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (Ко.с.с), який розраховується як відношення величини власних оборотних коштів підприємства та поточних активів (сума запасів і витрат, дебіторської заборгованості, грошових коштів підприємства і короткострокових цінних паперів) [29]:
Нормальним вважається значення показника, що перевищує 0,1.
4. Коефіцієнт покриття інвестицій (КПІ) або коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства [29]:
В аналітичній практиці прийнято вважати нормальним значення коефіцієнта, що наближається до 0,9.
5. Коефіцієнт інвестування (Кі) або забезпеченості власним капіталом, який показує ступінь покриття джерелами власних та прирівняних до них коштів величини основних засобів та інших необоротних активів [28]:
Якщо коефіцієнт інвестування більше одиниці, то це є свідченням достатності власного капіталу.
6. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Кмск), який розраховується як співвідношення власних оборотних коштів і власного капіталу [9]:
Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі та може бути використана при необхідності на поповнення оборотних коштів, а яка частина спрямовується на накопичення. Забезпеченість поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій фінансовій політиці в державі. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. Вважається нормальним значення цього показника вище 0,4-0,6.
7. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд.о), який характеризує структуру капіталу, що використовується для довгострокових інвестицій, тобто показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами та належить їм, а не власникам підприємства. Коефіцієнт розраховується як співвідношення довгострокових зобов'язань до суми власного капіталу підприємства та його довгострокових зобов'язань [29]:
Зростання цього показника в певному сенсі - негативна тенденція, що означає, що підприємство все сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.
8. Коефіцієнт короткострокової заборгованості (КК.О), який відображає структуру залученого капіталу та визначається через співвідношення короткострокових зобов'язань і загальної їх суми [28]:
9. Коефіцієнт кредиторської заборгованості (КК.З), який показує частку кредиторської заборгованості в загальній сумі зобов'язань підприємства [29]:
Зростання цього показника характеризується негативно.
Перелік наведених показників, які використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства, досить великий, але це не означає необхідність їх одночасного використання навіть в процесі проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємства. Доцільність вибору тих чи інших показників для цілей аналізу, перш за все, повинна визначатися специфікою господарсько-фінансової діяльності підприємства. Так, наприклад, для підприємств, що не мають довгострокових позикових коштів, немає необхідності розраховувати наступні показники: коефіцієнт покриття інвестицій, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт короткострокової заборгованості. І, навпаки, для підприємств, що здійснюють великі інвестиційні проекти, аналіз саме цих показників становить значний інтерес.
Розрахунок коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005р.р., Наведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Коефіцієнти фінансової стійкості державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005р.р.| Показники | 2004рік | Відхилення | 2005рік | Відхилення | Нормативне значення або позитивна тенденція | ||
| Початок періоду | Кінець періоду | Початок періоду | Кінець періоду | ||||
| Коефіцієнт автономії | 0,788 | 0,707 | -0,081 | 0,707 | 0,470 | -0,237 | > 0,5 |
| Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (фінансової стійкості) | 3,716 | 2,411 | -1,305 | 2,411 | 0,885 | -1,526 | > 1 |
| Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами | 0,467 | 0,440 | -0,027 | 0,440 | 0,220 | -0,220 | > 0,1 |
| Коефіцієнт інвестування (забезпеченості капіталом) | 1,305 | 1,463 | 0,158 | 1,463 | 1,467 | 0,004 | > 1 |
| Коефіцієнт маневреності власного капіталу | 0,472 | 0,530 | 0,058 | 0,530 | 0,530 | 0 | 0,4-0,6 |
Як видно з даних, наведених у таблиці 3.3, на державному підприємстві «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004 рік коефіцієнт автономії знизився на 0,081, але протягом цього періоду він відповідає нормативному значенню. До кінця 2005 року коефіцієнт автономії знизився ще на 0,237 і досяг значення 0,470, що нижче нормативного показника. Це сталося через те, що протягом 2004-2005 років загальна сума джерел збільшилася і до кінця 2005 року вона значно збільшилася на 7063,5 тис.грн. в порівнянні з 2004 роком. На протязі аналізованого періоду розмір власного капіталу також збільшувався, але не так значно. Тому підприємство повинно прагне до нарощування абсолютної суми власного капіталу. Для цього необхідно, утримати значну частину прибутку в обороті шляхом створення можливих резервів або прямого зарахування у власний капітал перерозподілу на дивіденди чистого прибутку. Так як до кінця 2005 року відхилення коефіцієнта автономії від норми невелике на 0,03, то можна стверджувати, що державне підприємство «Керченський комбінат хлібопродуктів» зможе покрити свої зобов'язання за рахунок власних коштів. Але якщо коефіцієнт автономії буде і далі знижуватися, то з'явиться ризик фінансових труднощів у майбутньому.
Коефіцієнт фінансової стійкості протягом 2004року у багато разів перевищував рекомендовану величину. Однак до кінця 2005 року даний коефіцієнт став нижче нормативного значення, це сталося через те, що до кінця 2005 року збільшилася сума кредитів та інших позикових коштів.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами змінився з 0,467 до 0,440 в 2004році і з 0,440 до 0,220 у 2005 році, але не дивлячись на те, що значення цього коефіцієнта знизилося на протязі аналізованого періоду, даний коефіцієнт перевищує своє критичне значення. Зниження коефіцієнта відбулося через збільшення поточних активів підприємства: виробничі запаси збільшилися на 387,9 тис.грн., Виробництво готової продукції збільшилося більш, ніж у 2раза, також за 2005рік збільшились грошові кошти підприємства. Проте за рахунок незначного збільшення власних оборотних коштів - на 63,6 тис.грн. за 2005рік, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами не впав нижче критичної позначки.
Коефіцієнт інвестування в 2004році був вище свого нормативного значення та за аналізовані 2004-2005роки його значення збільшилося. Це свідчить про збільшення власного капіталу та зменшення необоротних активів.
Коефіцієнт маневреності протягом 2004року збільшив своє значення з 0,472 до 0,530 і в 2005році залишався стабільним, і не перевищував свого нормативного межі, що позитивно характеризує фінансовий стан підприємства.
На протязі аналізованого періоду фінансова стійкість державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» практично не змінювалася, до кінця 2005 року дане підприємство має нормальну фінансову стійкість, яка гарантує платоспроможність підприємства.
2.3 Аналіз рентабельності підприємства
Аналіз річного звіту підприємства, в тому числі звіту по прибутку і збитків, дозволяє відповісти на одне з найважливіших питань - чи здатне підприємство забезпечити прибуток у достатніх розмірах? В економіці існує такий показник, який дозволяє відповісти на поставлене питання. Цим показником є рентабельність підприємства.
Під рентабельністю підприємства розуміється його спроможність до збільшення вкладеного капіталу. Рентабельно працюють підприємства здатні вести розширене відтворення.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т.д. Активи підприємства фінансуються в основному за рахунок власного і позикового капіталу. Ключовий індикатор, що відображає приріст всього вкладеного капіталу (активів), називається рівнем загальної рентабельності [24].
Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою (оборотом) підприємства і його витратами [24]:
З точки зору власника підприємства інтерес представляє окупність власного капіталу. Рівень рентабельності власного капіталу визначається аналогічно попередньої формули, але при цьому в якості активів виступає власний капітал.
Таким чином, основні напрями підвищення рівня загальної рентабельності підприємства пов'язані із збільшенням рентабельності обороту і збільшенням числа оборотів капіталу підприємства. Проте одне і те ж значення показника «рівень загальної рентабельності» може бути досягнуто різними способами комбінування ключових індикаторів - рентабельності обороту і кількості оборотів капіталу.
На виробничих підприємствах, як правило, досить висока рентабельність обороту при відносно невеликому числі оборотів капіталу. Це пов'язано зі значними вкладеннями коштів в основний капітал і досить тривалим виробничим циклом виготовлення готової продукції.
У більшості торгових підприємствах необхідний рівень загальної рентабельності досягається за рахунок великого числа оборотів капіталу при низькій рентабельності обороту (підприємства з торгівлі продуктами харчування і повсякденного попиту).
При оцінці фінансово-економічного стану підприємства важливим показником є - прибутковість підприємства. Під прибутковістю в узагальненому вигляді розуміється відношення доходів (виручки) підприємства до його витратам. У даному випадку найбільш доцільно всі виникаючі витрати на підприємстві представляти у вигляді постійних і змінних витрат.
Першим ключовим індикатором, за допомогою якого можна оцінити ступінь прибутковості підприємства, є коефіцієнт покриття.
Величина покриття товару - різниця між ціною реалізації товару і величиною змінних витрат. Відповідно під середньою величиною покриття товару розуміється різниця між ціною реалізації одиниці товару і величиною середніх змінних витрат. Величина покриття товару показує, яка частина коштів йде на покриття постійних витрат підприємства і на формування прибутку.
Вивчаючи динаміку зміни коефіцієнта покриття за результатами діяльності підприємства, можна оцінювати перспективи підприємства. Зменшення коефіцієнта покриття на підприємстві є одним з тривожних симптомів його неблагополучного становища. На зменшення коефіцієнта покриття можуть впливати ряд факторів [23]:
- Зниження ціни реалізації;
- Зростання середніх змінних витрат (як правило, пов'язано зі зростанням закупівельних цін);
- Погіршення структури збуту, тобто зменшення у виробничій програмі підприємства частки товарів з більш високим коефіцієнтом покриття.
Так як величина покриття товару пов'язана з компенсацією постійних витрат і формуванням прибутку, то можна визначити такий стан, при якому на підприємстві вистачає коштів лише на покриття постійних витрат.
Співвідношення між частиною величини покриття, що йде на формування прибутку, і постійними витратами визначається ключовим індикатором - безприбутковим оборотом. Безприбутковий оборот відповідає такому обсягу реалізації продукції, при якому прибуток у підприємства дорівнює нулю. При безприбуткової обороті величина покриття у вартісному вираженні відповідає постійним витратам. Попередня формула легко трансформується у формулу щодо визначення величини безприбуткове обороту (величина покриття - постійні витрати, а валова виручка - безприбутковий оборот) [24].
Запас надійності = (Валова виручка-Безприбуткові оборот) * 100/Валовая виручка (2.20)
Таблиця 2.4
Аналіз рентабельності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»
З таблиці 2.4 видно, що показники рентабельності відповідають нормі. Проте в 2005 році в порівнянні з 2004 роком відбувається зниження показників рентабельності. Це можна пояснити зменшенням чистого прибутку. У 2004році чистий прибуток становив 1055,6 тис. грн., А в 2005році чистий прибуток - 248,5 тис. грн.
2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
Ліквідність підприємства - здатність підприємства своєчасно відповідати за своїми зобов'язаннями. Іншими словами, ліквідність визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність активів - величина, зворотна часу перетворення активів у грошові кошти. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:
А1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та їх еквіваленти;
А2 - швидко реалізованих активи - всі види поточної дебіторської заборгованості та поточні фінансові інвестиції;
А3 - повільно реалізовані активи - статті розділу II активу «Запаси», інші оборотні активи, а також статті розділу III активу балансу «Витрати майбутніх періодів»;
А4 - важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу «Необоротні активи».
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
П1 - найбільш термінові зобов'язання. До них відноситься статті розділу IV пасиву «Поточні зобов'язання», за винятком короткострокових кредитів і позикових коштів;
П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові кошти;
П3 - довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові кошти; Коефіцієнт фінансової стійкості протягом 2004року у багато разів перевищував рекомендовану величину. Однак до кінця 2005 року даний коефіцієнт став нижче нормативного значення, це сталося через те, що до кінця 2005 року збільшилася сума кредитів та інших позикових коштів.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами змінився з 0,467 до 0,440 в 2004році і з 0,440 до 0,220 у 2005 році, але не дивлячись на те, що значення цього коефіцієнта знизилося на протязі аналізованого періоду, даний коефіцієнт перевищує своє критичне значення. Зниження коефіцієнта відбулося через збільшення поточних активів підприємства: виробничі запаси збільшилися на 387,9 тис.грн., Виробництво готової продукції збільшилося більш, ніж у 2раза, також за 2005рік збільшились грошові кошти підприємства. Проте за рахунок незначного збільшення власних оборотних коштів - на 63,6 тис.грн. за 2005рік, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами не впав нижче критичної позначки.
Коефіцієнт інвестування в 2004році був вище свого нормативного значення та за аналізовані 2004-2005роки його значення збільшилося. Це свідчить про збільшення власного капіталу та зменшення необоротних активів.
Коефіцієнт маневреності протягом 2004року збільшив своє значення з 0,472 до 0,530 і в 2005році залишався стабільним, і не перевищував свого нормативного межі, що позитивно характеризує фінансовий стан підприємства.
На протязі аналізованого періоду фінансова стійкість державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» практично не змінювалася, до кінця 2005 року дане підприємство має нормальну фінансову стійкість, яка гарантує платоспроможність підприємства.
2.3 Аналіз рентабельності підприємства
Аналіз річного звіту підприємства, в тому числі звіту по прибутку і збитків, дозволяє відповісти на одне з найважливіших питань - чи здатне підприємство забезпечити прибуток у достатніх розмірах? В економіці існує такий показник, який дозволяє відповісти на поставлене питання. Цим показником є рентабельність підприємства.
Під рентабельністю підприємства розуміється його спроможність до збільшення вкладеного капіталу. Рентабельно працюють підприємства здатні вести розширене відтворення.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат і т.д. Активи підприємства фінансуються в основному за рахунок власного і позикового капіталу. Ключовий індикатор, що відображає приріст всього вкладеного капіталу (активів), називається рівнем загальної рентабельності [24].
Рівень загальної рентабельності = (загальний прибуток * 100) / Активи (2.15)
Цей показник для більш повної характеристики підприємства в плані його рентабельності можна доповнити індикаторами рентабельності обороту і кількості оборотів капіталу.Рентабельність обороту відображає залежність між валовою виручкою (оборотом) підприємства і його витратами [24]:
Рентабельність обороту = (Загальна прибуток * 100) / Валова виручка (2.16)
Число оборотів капіталу відображає відношення валової виручки (обороту) підприємства до величини його капіталу [26]:Число оборотів капіталу = Валова виручка / Активи (2.17)
Рівень загальної рентабельності підприємства дорівнює добутку рентабельності обороту і кількості оборотів капіталу.З точки зору власника підприємства інтерес представляє окупність власного капіталу. Рівень рентабельності власного капіталу визначається аналогічно попередньої формули, але при цьому в якості активів виступає власний капітал.
Таким чином, основні напрями підвищення рівня загальної рентабельності підприємства пов'язані із збільшенням рентабельності обороту і збільшенням числа оборотів капіталу підприємства. Проте одне і те ж значення показника «рівень загальної рентабельності» може бути досягнуто різними способами комбінування ключових індикаторів - рентабельності обороту і кількості оборотів капіталу.
На виробничих підприємствах, як правило, досить висока рентабельність обороту при відносно невеликому числі оборотів капіталу. Це пов'язано зі значними вкладеннями коштів в основний капітал і досить тривалим виробничим циклом виготовлення готової продукції.
У більшості торгових підприємствах необхідний рівень загальної рентабельності досягається за рахунок великого числа оборотів капіталу при низькій рентабельності обороту (підприємства з торгівлі продуктами харчування і повсякденного попиту).
При оцінці фінансово-економічного стану підприємства важливим показником є - прибутковість підприємства. Під прибутковістю в узагальненому вигляді розуміється відношення доходів (виручки) підприємства до його витратам. У даному випадку найбільш доцільно всі виникаючі витрати на підприємстві представляти у вигляді постійних і змінних витрат.
Першим ключовим індикатором, за допомогою якого можна оцінити ступінь прибутковості підприємства, є коефіцієнт покриття.
Коефіцієнт покриття = (Величина покриття / Валова виручка) * 100 (2.18)
Коефіцієнт покриття визначається відношенням величини покриття до валової виручки у відсотках.Величина покриття товару - різниця між ціною реалізації товару і величиною змінних витрат. Відповідно під середньою величиною покриття товару розуміється різниця між ціною реалізації одиниці товару і величиною середніх змінних витрат. Величина покриття товару показує, яка частина коштів йде на покриття постійних витрат підприємства і на формування прибутку.
Вивчаючи динаміку зміни коефіцієнта покриття за результатами діяльності підприємства, можна оцінювати перспективи підприємства. Зменшення коефіцієнта покриття на підприємстві є одним з тривожних симптомів його неблагополучного становища. На зменшення коефіцієнта покриття можуть впливати ряд факторів [23]:
- Зниження ціни реалізації;
- Зростання середніх змінних витрат (як правило, пов'язано зі зростанням закупівельних цін);
- Погіршення структури збуту, тобто зменшення у виробничій програмі підприємства частки товарів з більш високим коефіцієнтом покриття.
Так як величина покриття товару пов'язана з компенсацією постійних витрат і формуванням прибутку, то можна визначити такий стан, при якому на підприємстві вистачає коштів лише на покриття постійних витрат.
Співвідношення між частиною величини покриття, що йде на формування прибутку, і постійними витратами визначається ключовим індикатором - безприбутковим оборотом. Безприбутковий оборот відповідає такому обсягу реалізації продукції, при якому прибуток у підприємства дорівнює нулю. При безприбуткової обороті величина покриття у вартісному вираженні відповідає постійним витратам. Попередня формула легко трансформується у формулу щодо визначення величини безприбуткове обороту (величина покриття - постійні витрати, а валова виручка - безприбутковий оборот) [24].
Безприбутковий оборот = (Постійні витрати / коефіцієнт покриття) * 100 (2.19)
Безприбутковий оборот обчислюється у вартісних одиницях вимірювання і показує мінімально допустиму валову виручку підприємства. З формули видно, що зменшення коефіцієнта покриття викликає збільшення безприбуткове обороту, що є одним з чинників, що знижують надійність діяльності підприємства. Іншими словами, підприємство стає більш вразливим на випадок незапланованого зниження обсягів реалізації продукції і відповідно зменшення валової виручки. Ступінь уразливості підприємства в даному випадку може бути визначена показником - запас надійності [24].Запас надійності = (Валова виручка-Безприбуткові оборот) * 100/Валовая виручка (2.20)
Таблиця 2.4
Аналіз рентабельності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»
| Показник | Формула розрахунків | 2004рік | 2005рік | Нормативне значення |
| Коефіцієнт рентабельності активів | Ф.2с.220абор.225 / [Ф1 (с.280 (гр3) + с.280 (гр4)) / 2] | 0,087 | 0,015 | > 0 збільшення |
| Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | Ф.2с.220абор.225 / [Ф1 (с.380 (гр3) + с.380 (гр4)) / 2] | 0,117 | 0,026 | > 0 збільшення |
| Коефіцієнт рентабельності діяльності | Ф.2с.220абор.225 / Ф2с.035 | 0,032 | 0,011 | > 0 збільшення |
2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
Ліквідність підприємства - здатність підприємства своєчасно відповідати за своїми зобов'язаннями. Іншими словами, ліквідність визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність активів - величина, зворотна часу перетворення активів у грошові кошти. Чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:
А1 - найбільш ліквідні активи - грошові кошти підприємства та їх еквіваленти;
А2 - швидко реалізованих активи - всі види поточної дебіторської заборгованості та поточні фінансові інвестиції;
А3 - повільно реалізовані активи - статті розділу II активу «Запаси», інші оборотні активи, а також статті розділу III активу балансу «Витрати майбутніх періодів»;
А4 - важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу «Необоротні активи».
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
П1 - найбільш термінові зобов'язання. До них відноситься статті розділу IV пасиву «Поточні зобов'язання», за винятком короткострокових кредитів і позикових коштів;
П2 - короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові кошти;
П4 - постійні пасиви - джерела власних і прирівняних до них коштів.
Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення [36]:
А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4. (2.21)
Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю тягне виконання і четвертого нерівності, означає, що величина постійних пасивів повинна перевищувати величину важкореалізованих активів у разі абсолютної ліквідності балансу. Тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп по активу і пасиву. Четверте нерівність носить «Балансуючий характер» і в той же час воно має глибокий економічний сенс: його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості, тобто наявності у підприємства власних оборотних коштів.
У випадку, коли одна чи кілька нерівностей мають знак, протилежний зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише з вартісної величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Результати аналізу ліквідності балансу оформляються у вигляді табл. 2.4. у графах 2,3,5,6 дані підсумки груп активу і пасиву, які обчислюють за наведеним вище співвідношенням, на початок і кінець звітного періоду. У графах 7 і 8 представлені абсолютні величини платіжних надлишків чи недоліків на початок і кінець звітного періоду [37]:
Перше нерівність відображає співвідношення поточних платежів і надходжень (терміни до 3 місяців) і таким чином дозволяє оцінити поточну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність або неплатоспроможності підприємства на найближчий період.
Друге нерівність показує співвідношення бистрореалізуемих активів і короткострокових пасивів (терміни від 3 до 6 місяців) і відображає тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Третє і четверте нерівності характеризують співвідношення надходжень і платежів у відносно віддаленому майбутньому, тобто перспективну ліквідність. Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.
Таблиця 2.5
Оцінка ліквідності бухгалтерського балансу державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004рік, тис. грн.
| Актив | початок періоду | кінець періоду | Пасив | початок періоду | кінець періоду | Платіжний надлишок (недолік) | У% до величини групи пасиву | ||
| початок періоду | кінець періоду | початок періоду | кінець періоду | ||||||
| А1 | 3,2 | 258,9 | П1 | 174,5 | 1879,2 | -171,3 | -1620,3 | -0,9817 | -0,8622 |
| А2 | 3303,6 | 4724,9 | П2 | 85,7 | 0 | 3217,9 | 4724,9 | 37,5484 | - |
| А3 | 994,8 | 1928,2 | П3 | 0 | 0 | 994,8 | 1928,2 | - | - |
| А4 | 6557,8 | 6463,7 | П4 | 10599,2 | 11496,5 | -4041,4 | -5032,8 | -0,3813 | -0,4378 |
| Баланс | 10859,4 | 13375,7 | Х | 10859,4 | 13375,7 | Х | Х | Х | Х |
Аналогічно проаналізуємо бухгалтерський баланс даного підприємства за 2005рік, отриманий результат оформимо у вигляді таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Оцінка ліквідності бухгалтерського балансу державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2005рік, тис. грн.
| Актив | початок періоду | кінець періоду | Пасив | початок періоду | кінець періоду | Платіжний надлишок (недолік) | У% до величини групи пасиву | ||
| початок періоду | кінець періоду | початок періоду | кінець періоду | ||||||
| А1 | 258,9 | 7,6 | П1 | 1879,2 | 8575,4 | -1620,3 | -8567,8 | -0,8622 | -0,9991 |
| А2 | 4724,9 | 10755,2 | П2 | 0 | 225 | 4724,9 | 10530,2 | - | 46,8009 |
| А3 | 1928,2 | 3134 | П3 | 0 | 0 | 1928,2 | 3134 | - | - |
| А4 | 6463,7 | 6542,4 | П4 | 11496,5 | 11638,8 | -5032,8 | -5096,4 | -0,4378 | -0,4379 |
| Баланс | 13375,7 | 20439,2 | Х | 13375,7 | 20439,2 | Х | Х | Х | Х |
Для оцінки ліквідності засобів підприємства використовують і інші показники.
1. Величина власних оборотних коштів (чистий оборотний капітал). Цей розрахунковий показник залежить також від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств, що займаються комерційною діяльністю та іншими посередницькими операціями. За інших рівних умовах зростання цього показника розглядається як позитивна тенденція. Основним постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів підприємств є прибуток.
Величина власних оборотних коштів дорівнює різниці між поточними активами і поточними зобов'язаннями. На практиці зустрічаються ситуації, коли величина поточних зобов'язань перевищує величину поточних активів. З позиції теорії така ситуація аномальна, оскільки в цьому випадку одним із джерел покриття основних засобів і необоротних активів є короткострокова кредиторська заборгованість. Фінансове становище такого підприємства характеризується як вкрай нестійкий і вимагає невідкладних заходів по його виправленню [38].
2. Коефіцієнт маневреності функціонального капіталу, тобто власних оборотних коштів, (КМС.О.С) характеризує їх склад і показує, яка їх частина знаходиться у формі грошових коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Визначається показник як відношення суми грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до власних оборотних коштів [35]:
Для нормально функціонуючого підприємства цей показник змінюється в межах від 0 до 1. За інших рівних умов його зростання розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтовне значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока щоденна потреба підприємства у власних грошових ресурсах.
3. Коефіцієнт покриття (Кп), або загальний коефіцієнт ліквідності, який дорівнює відношенню всіх оборотних коштів підприємства (поточних активів) до величини поточних зобов'язань (сума кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів і позик) [34]:
Коефіцієнт покриття показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливою реалізації готової продукції, а й продажу разі потреби інших елементів матеріальних оборотних коштів.
Згідно зі стандартами, цей коефіцієнт повинен знаходиться в межах між 1 і 3. нижня межа обумовлена тим, що поточних активів має бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше підприємство може виявитися неплатоспроможним. Разом з тим перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у два рази вважається небажаним, оскільки свідчить про нераціональне вкладення підприємством своїх засобів і неефективному їхньому використанні. Особливу увагу при аналізі цього коефіцієнта звертається на його динаміку.
4. Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності (КТЛ), який визначається як відношення найбільш ліквідних і бистрореалізуемих активів (дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань [33]:
Необхідність розрахунку цього показника зумовлена тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко не однакова.
Вважається, що достатнім є значення цього показника, що перевищує 0,7-0,8.
5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), що дорівнює відношенню найбільш ліквідних коштів (грошових коштів і короткострокових цінних паперів) до величини поточних зобов'язань [24]:
Нормальною вважається величина коефіцієнта абсолютної ліквідності, що перевищує 0,2. Це найбільш жорсткий критерій платоспроможності, який показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно.
Розрахунок коефіцієнтів ліквідності по державному підприємству «Керченський комбінат хлібопродуктів» наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Коефіцієнти ліквідності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004 - 2005 р . Р.
| Показник | 2004 | Відхилення | 2005рік | Відхилення | Норм значення | |
| Початок періоду | кінець періоду | кінець періоду | ||||
| величина чистих оборотних активів (тис. грн) | 4041,4 | 5032,8 | 991,400 | 5096,4 | 63,6 | |
| поточна ліквідність (коефіцієнт покриття) | 16,532 | 3,678 | -12,854 | 1,579 | -2,099 | > 2; [1; 1,5] |
| швидка ліквідність | 12,709 | 2,652 | -10,057 | 1,223 | -1,429 | > 1 |
| абсолютна ліквідність | 0,012 | 0,138 | 0,125 | 0,001 | -0,137 | 0,2 |
| коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів | 0,000792 | 0,0514 | 0,051 | 0,0015 | -0,050 | [0; 1] |
| частка оборотних коштів в активах | 0,396 | 0,517 | 0,121 | 0,6799 | 0,163 | |
| частка запасів в поточних активах | 0,225 | 0,262 | 0,037 | 0,2232 | -0,039 | |
| частка чистих оборотних активів у покритті запасів | 4,184 | 2,782 | -1,401 | 1,6432 | -1,139 | |
Таким чином, активи підприємства, згідно даних форми № 1, станом на 01.01.2005р. склали 13375,7 тис. грн., а на 01.01.2006р. - 20439,2 тис. грн., Отже, у 2005 році активи підприємства збільшилися на 7063,5 тис. грн. У 2005році збільшилася сума дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість за виданими авансами на підставі розпорядження Уряду щорічно пролонгувалася. Інша дебіторська заборгованість у 2005 році утворилася за передоплатою за електроенергію, воду, зерно. На 620,6 тис. грн. пред'явлені претензії, винесені арбітражні рішення на позов у порядку черговості.
Зміни руху вартості нематеріальних активів розкриті у формі через суму накопиченої амортизації, надходження і вибуття нематеріальних активів. Право користування амортизацією використано в сумі 315,2 тис. грн., Що тягне за собою фінансову стабільність підприємства. Капітальні інвестиції за рік склали 440,7 тис. грн. У 2005році створено резерв сумнівних боргів у сумі 152,0 тис. грн. Поточна дебіторська заборгованість виникла при несплаті підприємствами Держкомрезерву послуг з переміщення зерна:
Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів 41,0 тис. грн.;
Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів 72,0 тис. грн.;
ДП ДАК «Хліб України» 38,0 тис. грн.
Резерв створений згідно правил обліку дебіторської заборгованості сумнівних боргів.
Таким чином, згідно з П (С) БУ4 фінансова діяльність підприємства - це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» та «Поточні зобов'язання» ( «Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).
РОЗДІЛ 3
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ підприємства
3.1. Інформаційні технології
Сучасний етап розвитку економіки характеризується переходом підприємств на нові умови господарювання, необхідністю розвитку перспективних напрямів науки і техніки та збільшенням ефективності виробництва з метою отримання максимальних фінансових ресурсів. Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є прибуток, яка виступає найважливішим узагальнюючим показником ефективності роботи підприємства, джерелом фінансування розширення виробництва і соціального розвитку колективу.
Основним джерелом отримання прибутку підприємством є реалізація продукції основної діяльності (робіт, услут). Поряд з прибутком від реалізації продукції, керівництво підприємства повинно аналізувати балансовий прибуток, яка включає в себе прибуток від реалізації основних фондів, нематеріальних активів цінних паперів, валютних цінностей, прибуток від лізингових і позареалізаційних операцій і прибуток від нереалізаціонних операцій, яка пов'язана з отриманням доходу від операцій безпосередньо не пов'язаних з реалізацією продукції основного виробництва - реалізація основних фондів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, продукції обслуговуючого і допоміжного виробництва, від здачі майна в оренду, дивіденди від облігації та інших цінних паперів, доходи від комерційного кредиту і т.д.
Для практичної реалізації наданої підприємствам самостійності з метою отримання максимального прибутку, підприємству (в особі керівників підрозділів і адміністрації) постійно потрібна оперативна, достовірна, доступна і велика інформація з Споживана всіх видів продукції, забезпеченості її виготовлення всіма видами ресурсів, ціни на продукцію і матеріали, фактичний стан виробництва та ін
Одним з ефективних напрямків розвитку виробництва та вдосконалення управління є розробка та впровадження на підприємстві передових інформаційних технологій, що включають в себе:
1) визначення функцій, які повинні бути вирішені з метою забезпечення служб підприємства надійної та якісною інформацією для прийняття рішень;
2) визначення завдань, які необхідно вирішити з метою забезпечення вирішення функцій, визначених па першому етапі;
3) визначення переліку коллічественних і якісних показників інформації, необхідних для вирішення завдань визначених на другому етапі;
4) визначення форм і методів, грунтуючись на яких і / або використовуючи які за допомогою коллічественних і якісних показників дістігается рішення необхідних задач і визначення заданих функцій для прийняття необхідних рішень.
Прннціпіально можливо чотири форми організації стратегії функціонування інформаційних систем на підприємстві:
- Централізоване збереження і обробка інформації при централізованому управлінні економіко-виробничими об'єктами (традиційна АСУ);
- Централізоване збереження і обробка інформації при децентралізованому або незалежних системах управління (за допомогою ПЦ колективного користування);
- Розподілене зберігання і обробка інформації при централізованому управлінні;
- Розподілена обробка і збереження при децентралізованому управлінні.
Дві останні організаційні форми визначили концепцію нової інформаційної технології. Основу нової інформаційної технології складають розподілена комп'ютерна техніка, "дружнє" програмне забезпечення та раçâітие засоби комунікації. Користувачеві-непрограмістів надається можливість спілкування з ЕОМ при цьому потужні програмно-апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань та системи підтримки прийняття рішення і т.д.) створюють комфорт у роботі, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми і місця розташування інформації, але також зміни її змісту.
Для нової інформаційної технології характерні:
- Робота користувача в режимі маніпулювання (непрограммірованія даними);
- Наскрізна інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованих баз даних, передбачають єдину уніфіковану форму подання, зберігання, пошуку, відображення, відновлення і захисту даних;
- Безпаперовий процес обробки документів;
- Інтерактивний режим рішення задач;
- Можливості колективного виконання документів на основі мережної технології клієнт - сервер, об'єднаних засобами комунікації;
- Можливості, адаптивної перебудови форм і способу подання інформації в процесі виконання завдання.
Сучасний етап автоматизації управління виробництвом характеризується стрімким розвитком систем розподіленої обробки даних, що дозволяє прискорити обробку інформації за рахунок максимального наближення засобів обробки даних до місць її виникнення та використання; ефективніше задовольнити різноманітні і часто змінюються інформаційні потреби управлінського персоналу; забезпечити прийняття рішення до об'єктів оперативного управління ; знижувати витрати на утримання всієї обчислювальної системи; збільшувати гнучкість і підвищувати живучість систем (вихід з ладу одного комп'ютера не призводить до відмови всієї системи); безпосередньо брати участь виконавцям у процесі управління, підвищувати якість і надійність у прийнятті рішень.
Структурно розподілена обробка інформації реалізується у вигляді багатокористувацьких систем (мереж обчислювальних машин - локальних / глобальних). Важливим чинником становлення нової інформаційної технології є створення локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) персональних ЕОМ (ПЕОМ), які ефективно поєднують можливості ПЕОМ для персональної обробки даних з перевагами розподіленої обробки даних, що забезпечує колективне використання загальних інформаційних ресурсів для управління об'єктом у цілому. У локальної обчислювальної мережі виникає новий тип взаємодії користувачів, при якому реалізуються елементи безпаперовій технології обробки даних, організовується "електронна пошта". У локальних мережах ефективно виконуються операції первинного введення даних в систему, проводиться діалогове та регламентне рішення задач, приймаються управлінські рішення, на основі наскрізної інформаційної підтримки засобами мережевих баз даних. Створення локальної мережі, організація нових методів діалогової взаємодії з ЕОМ створює умови для розподіленої обробки даних. Концепція розподіленої обробки інформації реалізована на базі ЛВС, передбачає розвиток мережі автоматизованих робочих місць - (АРМ) персоналу підприємств. Оскільки процес прийняття рішення в процесі управління реалізується в цілому колективом, необхідна проблемна спеціалізація АРМ управлінського персоналу відповідає різним управлінським ланкам і реалізованим функцій. Це дозволяє створювати гнучкі, перебудовуються структури управління, підвищувати ефективність і оперативність роботи служб ЛВС, на основі яких функціонують комплекси АРМ, як у рамках окремих підрозділів, так і на рівнях суміжних функцій, виконуваних різними підрозділами, служать для взаємозв'язку окремих АРМ у системі.
Нові форми взаємодії людини і ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якої характерна людино-машинна процедура прийняття рішення. Формуються нові вимоги до постановки завдань і розширюються можливості використання економіко-математичних методів на робочих місцях.
Нові інформаційні технології управління важливим і необхідним засобом дозволяє:
- Звільнити управлінсько-технічний персонал підприємства від рутинної ручної роботи з обліку, зберігання і обробки інформації на підприємствах;
- Швидко, якісно і надійно здійснювати процес прийому, обліку, зберігання і обробки інформації;
- Значно скоротити управлінсько-технічний персонал підприємства займається ручною роботою з обліку, зберігання і обробки інформації на підприємстві;
- Забезпечити, в необхідні терміни, керівництво та управлінсько-технічний персонал підприємства якісною інформацією;
- Своєчасно і якісно вести аналіз господарської діяльності підприємства;
- Швидко і якісно приймати рішення, пов'язані з управлінням підприємства.
Таким чином, сучасному підприємству для успішного функціонування необхідно створити інформаційну систему, яка забезпечує:
- Оперативний збір, якісну і надійну обробку інформації, починаючи з виробничих підрозділів і закінчуючи адміністрацією підприємства;
- Забезпечення цілісності і збереження інформації;
- Інтеграцію інформації, в залежності від рівня функцій і прийнятих рішень, тим або іншою посадовою особою або службою;
- Обробку інформації в реальному масштабі часу;
- Забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу;
- Можливість доступу до інформації (баз даних підприємств і банків).
0сновиваясь на викладеному, в роботі проведено дослідження всіх підрозділів промислового підприємства і грунтуючись на тому, що прибуток виступає найважливішим узагальнюючим показником ефективністю роботи підприємства, запропонована реалізація ннформаціонной системи, яка забезпечує оперативний збір і обробку інформації і можливість прийняття рішень службами і керівництвом підприємства.
3.2 Розрахунок основних фінансових показників з використанням програмних засобів
Існує безліч бухгалтерських комп'ютерних програм, що дозволяють ефективно вести бухгалтерський облік і формувати звітність.
Автоматизації обчислень дозволяє скоротити час, що витрачається на розрахунок фінансових показників, що сприяє оперативності прийняття управлінських рішень, провести більш поглиблений аналіз фінансової діяльності підприємства і дозволяє легко обновляти інформацію.
На невеликих підприємствах впроваджують зазвичай прості бухгалтерські системи типу «1С: Бухгалтерія», «Галактика», «Парус» і т.д. Ці системи мають у своєму складі мінімальні аналітичні можливості - зазвичай тільки розрахунок деяких фінансових коефіцієнтів та співвідношень. Так само найбільш поширені і опрацьовані галузеві системи «Торгівля», «Бюджетні організації», «Промисловість», «Будівництво», «Аудит», «Страхування», «Банківські структури».
Найбільш розгорнуті інформаційні системи впроваджуються великими виробничими компаніями і дозволяють не тільки узагальнювати і систематизувати бухгалтерські дані, але і в реальному часі контролювати виробничі процеси. Метою установки комп'ютерних інформаційних систем є оптимізація бухгалтерського обліку та контролю за фінансовими потоками, рідше - інтереси ефективного планування.
Інформаційними системами називаються великі масиви даних про об'єкти та явища в будь-якої предметної області разом з програмно-апаратними засобами для їх обробки. За коштами виконання інформаційних завдань розрізняють інформаційні системи ручні, механізовані і автоматизовані.
Автоматизовані інформаційні системи (АСУ) - це інформаційна система, що використовує комп'ютер на етапах введення, обробки та видачі інформації з різних запитам споживачів.
Фінансово-аналітичні системи - це різноманітні програми фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких автоматизуються завдання зовнішнього і внутрішнього аудиту.
В даний час серед широкого кола користувачів популярна система об'єктно-орієнтованого програмування Delphi, основу якої становить мову програмування Object Pascal. Delphi дозволяє швидко створювати додатки різної ступені складності на основі застосування технології візуального програмування.
За допомогою середовища програмування Delphi рішення задач по знаходженню економічних показників набагато полегшується. Застосування об'єктно-орієнтованої програми Delphi дозволяє розрахувати економічні показники і на їх основі зробити необхідний аналіз.
На сьогоднішній день робота в Delphi є самим продуктивним методом створення додатків для Windows.
Загальна продуктивність будь-яких інструментів створення програмного забезпечення визначається наступними аспектами:
- Якістю візуального середовища розробки;
- Швидкість роботи компілятора і швидкодією скомпільованих програм;
- Потужністю мови програмування і його складністю;
- Гнучкістю і масштабованість використовуваної архітектури баз даних;
- Наявністю підтримуваних середовищем розробки шаблонів проектування і використання.
Delphi - компілятор мови Pascal. Delphi6 є черговим кроком в еволюції компіляторів Pascal, яка триває з тих часів, коли Андерс Хейлсберг створив перший компілятор Turbo Pascal. У Delphi6 втілений більш ніж 10летній досвід розробки компіляторів, що перетворив цей 32-розрядний оптимізуючий компілятор в справжній витвір мистецтв. Хоча з часом можливості компіляторів постійно збільшувалися, швидкість його роботи залишилася практично незмінною. Більш того, стабільність компілятора Delphi продовжує залишатися еталоном, з яким порівнюють всі інші інструменти розробки.
Delphi відноситься до систем візуального програмування, які називаються також системами RAD (Rapid Application Development, швидка розробка додатків). Розробка додатки в Delphi включає два взаємопов'язаних етапи:
- Створення інтерфейсу програми;
- Визначення функціональності додатку.
Інтерфейс додатку визначає спосіб взаємодії користувача і програми, тобто зовнішній вигляд форми при виконанні програми, і те, яким чином користувач керує програмою. Інтерфейс створюється шляхом розміщення у формі компонентів, які називаються інтерфейсними або керівниками компонентами (елементами). Створення інтерфейсу додатку виконується за допомогою Конструктора форми.
Функціональність програми визначається процедурами, які виконуються при виникненні певних подій, наприклад, що відбуваються при дії користувача з керуючими елементами форми.
Таким чином, в процесі створення додатки на форму поміщаються компоненти і для них встановлюються необхідні властивості й створюються обробники подій.
Для реалізації даних завдань за допомогою середовища програмування Delphi створюємо Project (додаток). Створюване додаток включає в себе наступні компоненти:
Button - дозволяє створити на формі кнопку, за якою закріплені певні дії.
Label - дозволяє розмістити на формі текстові мітки.
String Grid - дозволяє створити таблицю.
У вікні редактора коду (заголовок Unit1) знаходиться основна програма, що реалізує дії, закріплені за компонентами програми (Додаток А).
3.3. Використання моделі в аналізі фінансової діяльності підприємства
При запуску Delphi автоматично створюється новий проект Project1, ім'я якого відображається в заголовку головного вікна Delphi. Цей проект має в своєму складі одну форму Form1, назва якої видно у вікні Конструктора форми. Розробник може змінити проект, пропонований за замовчуванням, а також встановити параметри середовища, при яких після завантаження Delphi буде завантажуватися додаток, розробка якої виконувалась в останній раз.
Зазвичай файли проекту розташовуються в одному каталозі. Бо навіть відносно простий проект включає в себе досить багато файлів, а при додаванні до проекту нових форм кількість цих файлів збільшується, то для кожного нового проекту доцільно створювати окремий каталог, де і зберігати всі файли проекту. Кожному компоненту форми задаються певні властивості.
Для того, щоб запустити даний програмний продукт необхідно двічі клацнути по значку програми або в контекстному меню вибрати пункт меню Відкрити. У вікні, необхідно заповнити три таблиці: Актив, Пасив, Показник. Усі вихідні дані заносяться з форм бухгалтерської звітності. У таблицю Актив вводяться дані з бухгалтерського балансу - форма № 1 розділ Вибране. У таблицю Пасив вихідні дані вводяться з бухгалтерського балансу - форма № 1 розділ Пасив. У таблицю Показник дані вводяться зі звіту про фінансові результати - форма № 2.
Після введення вихідних даних у відповідні таблиці необхідно натиснути кнопку Розрахунок, яка розраховує дані необхідні для подальшого аналізу фінансових показників. Розрахунки виводяться у відповідну таблицю Фінансові показники (рис.3.1).
Рис.3.1. Додаток Розрахунок фінансових показників
Таким чином, бухгалтерський облік має складну інформаційну систему, що складається з комплексів облікових завдань з їх внутрішніми і зовнішніми зв'язками. Вивчення цих зв'язків необхідно при розробці ефективних комплексних систем комп'ютерної обробки облікових завдань, заснованих на організації обчислювальних мереж. Розроблений програмний продукт дозволяє автоматизувати розрахунки фінансових показників, необхідних для подальшого аналізу фінансової діяльності підприємства. Дана програма скорочує час, що витрачається на розрахунок фінансових показників, дає можливість провести поглиблений аналіз фінансової діяльності підприємства і дозволяє легко обновляти інформацію.
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА праці
4.1 Охорона навколишнього середовища на державному підприємстві «Керченський комбінат хлібопродуктів»
Аналіз умов праці буде проводиться в кабінеті планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів». Приміщення має площу 6м2. У ньому знаходиться один комп'ютер, норма по площі на одне робоче місце (6м2) дотримана. У кабінеті є один вогнегасник, що відповідає нормам праці.
- На комбінаті, згідно томи ПДВ, розробленого в
- Санітарний стан складів, елеваторів, задовільний. Очищено обладнання та часткова його фарбування.
- Робота аспірації задовільна.
- Є попереджувальні знаки та плакати.
Готовність засобів пожежогасіння і забезпечення виконання заходів ВОХР:
- Для пожежної машини АЦ-20 (130) у кількості 1 шт. є гараж;
- У цехах встановлено 70 пожежних кранів, 85 ленних вогнегасників;
- Обладнання заземлено, перевірка опору ізоляції та заземлення проводиться у відповідності з термінами;
- На комбінаті є паспорт вибухозахисту, всі норми в елеваторах, складах силосного типу обладнані взриворазрядітелямі, є паспорти на взриворазрядітелі, ведеться контроль за цілісністю мембран;
- На території є 3 пожежних водоймища з загальним запасами води 650м3;
- На водопровідній сітки комбінату встановлено 10 пожежних гідрантів, всі гідранти перебувають у робочому стані;
- Внутрішній пожежний водопровід знаходиться в технічно справному стані;
- Пожежний автомобіль АЦ-30 (130) знаходяться в справному стані.
4.2. Вимоги до приміщень та робочих місць користувачів комп'ютерів
До самостійної роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, склали заліки та мають посвідчення користувача дає право на самостійну роботу.
Робота з ПЕОМ потрапляє під перелік робіт з несприятливими умовами праці.
Працюючі з ПЕОМ мають право на доплату до посадового окладу у розмірі 12% (п. 1.34 наказу МОЗ України від 23.03.93г. № 54).
Приміщення, призначене для роботи з ПЕОМ повинно мати природне і штучне освітлення. Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватися від стін з віконними прорізами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін на відстані - 1м, між собою - на відстані не менше 1,5 м. У приміщеннях, де розміщуються ПЕОМ необхідно виробляти провітрювання протягом 5-15 хв. в кінці кожної години роботи.
Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання з урахуванням його кількості, конструктивних особливостей і характеру виконуваної роботи.
Робоче місце користувача ПЕОМ має бути оснащене легко переміщується пюпітром (підставкою) для документів, розташованим на одному рівні з екраном і стоять від очей користувача на такій же відстані, що й екран.
Тривалість роботи з ПЕОМ без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2-х годин.
У випадку виникнення у працюючих з ПЕОМ зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів (незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку), застосовується індивідуальний підхід в організації часу роботи з ПЕОМ і корекція тривалості перерв для відпочинку або проводиться зміна діяльності на іншу, не пов'язану з використанням ПЕОМ.
Використовують ПЕОМ необхідно 2 рази на рік (в осінньо-зимовий і зимово-весняний періоди) проводити інстиляцію (закопування) в око вітамінів А (масляний розчин), С і В2 протягом 2-х тижнів.
4.3. Безпека умов праці
4.3.1. Електробезпека. Джерела. Заходи. При монтажі та експлуатації електромережі необхідно виключити можливість короткого замикання та перевантаження проводів. Необхідно обмежити застосування проводів з легко запалюючим покриттям. Лінія електромережі для живлення комп'ютерів виконується як трьох дротова мережа: фазовий провід, нульовий робочий, нульовий захисний провідник (для заземлення). Використання нульового робочого провідника як захисний забороняється. У приміщенні, де одночасно використовується п'ять і більше комп'ютерів встановлюється резервний вимикач. Підключення комп'ютера проводиться за допомогою розеток заводського виготовлення, які повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового провідника. Підключення до двох провідної мережі (без подовжувачів). При розташуванні комп'ютерів вздовж стін, електромережа харчування проводиться по підлозі в металевій трубі. Якщо комп'ютери знаходяться в центрі, то мережа проводиться в цегляних каналах або в знімному підлозі. Відкрита проводка під підлогою заборонена. Металеві труби повинні бути заземлені.
В аналізованому кабінеті небезпеку для життя представляють: електрообладнання і можливість виникнення пожежі внаслідок короткого замикання або необережного поводження з вогнем. Усе електрообладнання в приміщенні заземлене для запобігання нещасних випадків, проводка надійно ізольована. У приміщенні знаходиться один комп'ютер, який підключений за допомогою трипровідною мережі. У свою чергу комп'ютер підключений до мережі електроживлення через УПС, що дозволяє при раптовому відключенні електроенергії зберегти інформацію і коректно завершити роботу комп'ютера.
4.3.2. Пожежна безпека. Джерела. Заходи. Приміщення, в яких розташовані комп'ютери, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Поряд з приміщенням не повинно бути приміщень пожежо-і вибухонебезпечних. У приміщеннях повинні зберігається ті носії інформації, які необхідні для роботи, решта - в окремих приміщеннях на вогнетривких стелажах у залізних коробках. Підлоги повинні бути знімні і повинні бути виготовлені з негорючих або важко горючих матеріалів. Підпільний простір має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізацією, автоматичною установкою пожежогасіння. Приміщення повинно бути оснащене сигналізацією з димооповестітелямі і пожежогасінням. У приміщенні повинні знаходиться переносні вуглекислотні вогнегасники 2 шт. на 20м2.
В аналізованому приміщенні встановлено димооповестітелі та пожежною сигналізацією. Приміщення має II ступінь вогнестійкості, так само в приміщенні площею 6м2 є один переносний вуглекислотний вогнегасник, що відповідає нормам охорони праці.
4.4. Санітарно-гігієнічні умови праці
4.4.1. Виробниче освітлення. Розрахунок освітленості. Одним з основних питань охорони праці є організація раціонального освітлення виробничих приміщень та робочих місць.
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.
Напружена зорова робота внаслідок нераціонального освітлення може стати причиною функціональних порушень у зоровому аналізаторі і привести до розладу зору, а у важких випадках - і до повної втрати.
Вирішення питання раціонального освітлення приміщень та робочих місць покращує умови зорової роботи, послаблює зорове і нервове стомлення, сприяє підвищенню уваги і поліпшення координаційної діяльності. Гарне освітлення посилює діяльність дихальних органів, сприяючи збільшенню поглинання кисню.
Крім штучного освітлення існує природне освітлення. Воно характеризується тим, що змінюється в широких межах залежно від часу дня, пори року, характеру області і ряду інших чинників.
Для приміщень з постійним перебуванням працюючих необхідно передбачати сонцезахисні пристрої, щоб у світлий час доби при надлишку сонячної радіації зменшувати її вплив на працюючих, а в темний час - збільшувати коефіцієнт відображення вікон до значення, відповідного коефіцієнту відбиття стін. Так у кабінеті планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» для захисту від сонячних променів передбачені жалюзі на вікнах, що також дозволяє збільшувати коефіцієнт відображення вікон.
Втома органів зору залежить від ступеня напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття.
Основне завдання освітлення в приміщеннях полягає в забезпеченні оптимальних умов для бачення. Це завдання вирішується вибором найбільш раціональної системи освітлення і джерел світла.
Джерела освітлення:
1.лампа розжарювання;
2.газоразрядние (люмінесцентні) лампи
Перевага ламп розжарювання полягає в дешевизні, широкому діапазоні потужності, простоті використання. Але також є і недоліки: спектр випускається не відповідає спектру денного світла, сильно нагрівається, малий термін експлуатації, низький ККД, велика яскравість.
Люмінесцентні лампи мають наступні переваги: спектр світла відповідає спектру денного світла, не нагріваються, високому ККД, довговічність.
Розрахунок освітлення проводиться для приміщенні планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» площею
Метод коефіцієнта використання світлового потоку
ЄП - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею). Роботу в плановому відділі можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300лк при газорозрядних лампах;
S - освітлювана площа
К - коефіцієнт запасу залежить від запилення приміщення, для приміщень з ПК До = 1,4
Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення робочої поверхні, Z = 1,1
N - кількість ламп
Кісп - коефіцієнт використання світлового потоку, залежить від індексу приміщення i:
А, В - довжина, ширина приміщення
H - висота від світильника до робочої поверхні
h = Hпом-hр.м.-hсв.к піт.
hр.м - висота робочого місця
hсв.к піт. - Висота від стелі до світильника
Кісп = 32% = 0,32
Виходячи з розрахунків, в кабінеті планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» фактична освітленість дорівнює 423Лк, що перевищує нормовану освітленість (300лк). Фактична освітленість повинна бути більше або дорівнює нормованої освітленості. У даному випадку має бути чотири робочі люмінесцентні лампи типу ЛДЦ 65-4, так як дана освітленість відповідає нормі.
Перевірка рівня освітленості повинна проводитися в контрольних точках приміщення не рідше 1 разу на рік після чищення світильників та заміни перегорілих ламп.
4.4.2. Чистота повітря. Джерела пилу. Рівень запиленості. Заходи. Дія пилу на організм людини залежить від характеру пилу. За консистенцією пил буває:
1). Важка (в шахті)
2). Більш м'яка (викликає подразнення дихальних шляхів)
В якості захисту застосовують респіратори.
Види вентиляції
1). Природна (неорганізована, організована)
2). Штучна
При штучній вентиляції можна контролювати параметри повітря надходить до приміщення.
Штучна вентиляція:
1). Загальнообмінна.
2). Місцева (на конкретній ділянці роботи).
3). Припливна (може контролювати температуру повітря, вологість) вентиляція складається з фільтру, повітрозабірного пристрої, нагрівачів і зволожувачів. Від місця викиду забір повітря повинен знаходиться по висоті не менш 6м (вниз), а по вертикалі не ближче, ніж 25м, і не ближче 2м від землі.
4). Витяжна (наявність фільтрів).
У кабінеті планового відділу вміст пилу становить 9мг/м3, що перевищує нормоване значення в 2,25 рази. Це пояснюється великою наявністю документації в приміщенні, пилом на одязі і взутті відвідувачів, вуличним пилом, так як вікна кабінету виходять на територію комбінату, де проходить дорога, по якій відбувається рух транспорту на територію і з території ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів», так само причиною запиленості є не герметичність і відкриваються влітку вікна. Для усунення цього відхилення в приміщенні необхідно виробляє вологе прибирання 2 рази на день.
4.4.3. Шум. Джерела шуму. Заходи. Класифікація шумів по впливу на організм:
- Низький рівень (заважає);
- Дратівливий шум;
- Шкідливий шум;
- Травмує шум.
Існують наступні способи захисту від шуму: звукопоглинаючі покриття, звукоізоляція, дистанційне керування, навушники.
На аналізованому підприємстві в кабінеті планового відділу рівень шуму складає 76дБ, що перевищує припустиме значення шуму. Джерелом шуму в аналізованому кабінеті є жорсткий диск, робота вентилятора ПЕОМ, принтер, що працюють співробітники, що приходять клієнти, рух транспорту за вікном. Для усунення цього відхилення в кабінеті необхідно провести оббивку стін вище панелей звукопоглинальним покриттям.
4.4.4. Електромагнітне і іонізуюче випромінювання. Електростатичне поле. Джерелами є рентгенівські установки, рентгено-структурний аналіз, рентгенівська дефектоскопія, монітор з електронно трубкою - це джерело слабкого рентгенівського випромінювання, яке сприяє накопиченню шкідливих для людини позитивних іонів. Слабке рентгенівське випромінювання іонізує повітря, відбувається накопичення позитивних іонів (для людини оптимальним є надлишок негативних іонів), оптимальна кількість іонів у 1см3 повітря:
- Позитивних - 1500-3000;
- Негативних - 3000-5000.
Для досягнення цього балансу в приміщенні необхідно встановити Люстру Чижевського (іонізатор).
Джерелами електромагнітних полів виступають телеантени, теле-і радіостанції, високовольтні лінії передач.
В якості захисту застосовується метал (металізовані штори, шпалери ...), спеціальний одяг, дистанційне керування, вентиляція. Електростатичне поле утворюється із-за накопичення електронів на моніторі. В якості захисту застосовують захисні екрани з оксиду олова, підтримують вологість повітря, користувач повинен бути в натуральній одязі прилягає до тіла. Лазерні принтери виділяють озон, шкідливий для людини.
У даному кабінеті на робочому місці встановлений монітор з електронно трубкою, що є джерелом слабкого рентгенівського випромінювання, яке викликає іонізацію повітря і накопичення надлишкових позитивних іонів, які шкідливо впливають на здоров'я людини. Для усунення цього шкідливого впливу в кабінеті планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» працює іонізатор і кабінет регулярно провітрюється. Для захисту від слабких електромагнітних полів монітора з електронно трубкою передбачений екран з феромагнітної плівкою.
4.4.5. Кліматичні умови. Оптимальні метеоумови (температура, відносна вологість і швидкість руху повітря) для робочої зони вибираються у відповідності з будівельними нормами СН-245-71 в залежності від характеристики приміщень та категорії виконуваної роботи.
Головою явного тепла (від обладнання, нагрітих матеріалів, ізоляції і людей) вважають залишкову кількість явного тепла (за вирахуванням тепловтрат), що надходить в приміщення після здійснення всіх технологічних і будівельних заходів щодо їх зменшення, з урахуванням теплоізоляції обладнання, установок і трубопроводів, герметизації обладнання . Тобто, явним є тепло, що впливає на зміну температури повітря в приміщенні.
У приміщенні планового відділу «Керченський комбінат хлібопродуктів» температура повітря в холодну пору року склала 160С. Відповідно до «Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ та персональних комп'ютерів» у холодну пору року температура повинна становити не менш 210С. Таке відхилення від норми можна пояснити поганою системою опалення, яка через час прийшла в непридатність. Оскільки значення даного чинника відхиляється від норми, то в зимовий період в приміщенні встановлюють додаткові електронагрівачі.
У теплу пору року температура в кабінеті становить 270С, що відповідає «Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ та персональних комп'ютерів» - в теплу пору року температура повинна становити не більш 280С.
4.5. Визначення економічної ефективності заходів з охорони праці ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів»
Вкладення коштів у заходи з охорони праці дуже ефективно, оскільки призводить до зниження захворюваності, травматизму, підвищення продуктивності праці, якості викуповується продукції і т.д. Один з методів розрахунку ефективності таких заходів грунтується на підвищенні продуктивності праці.
Приріст продуктивності праці визначається за формулою:
К1 і К2 - інтегральні показники працездатності людини до і після поліпшення умов праці.
К = 0,2 (коефіцієнт, що зв'язує працездатність з продуктивністю)
К1 і К2 розраховуються за формулою:
Хопра - найбільший по балу шкідливий фактор.
n - кількість шкідливих факторів на робочому ділянці.
Існує три ступеня шкідливості, кожного з факторів, що впливають на умови праці. Ступінь шкідливості кожного чинника визначається по відхиленню значення чинника від норми. Оцінюється ступінь шкідливості по 6-бальною системою. Максимальна оцінка (Хмах) першого ступеня шкідливості становить: 2 бали, другий - 4 бали, третій - 6 балів.
Фактична бальна оцінка шкідливості кожного чинника залежить від часу його дії і визначається за формулою:
Т - час дії фактора, хв.
Таким чином, визначимо економічну ефективність заходів з охорони праці на основі інтегрального показника працездатності ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів». У приміщенні планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів», оснащеному комп'ютерами температура повітря в холодну пору склала 160С, рівень шуму - 76дБ, вміст пилу 9мг/м3.
Час роботи на комп'ютерах - 6 годин.
Розрахуємо інтегральний показник працездатності економістів в цих умовах праці (К1).
Відповідно до «Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ та персональних комп'ютерів» аналізовані показники нормуються таким чином:
Шум - 60дБ;
Вміст пилу - 4 мг/м3;
Температура (в холодну пору року) - не менше 210С
(В теплу пору року) - не більше 280С
Інші важливі показники:
Освітленість клавіатури - 300лк;
Відносна вологість повітря - 40-60%;
Швидкість руху повітря - 0,1 м / сек
Визначаємо відхилення кожного чинника від норми.
Рівень шуму: 76дБ-60дБ = 16дБ
Вміст пилу: 9мг/м3: 4мг/м3 = 2,25 разів.
Температура: 210С-160С = 50С
Отримані значення дозволяють визначити ступінь шкідливості кожного чинника відповідно до класифікації умов праці за ступенем шкідливості. Критерії, за якими визначається ступінь шкідливості кожного фактора, наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Визначаємо ступінь шкідливості кожного фактора.
Температура: 2-й ступінь, Хмах = 4 балів, Хфакт = 4 * 6 / 8 = 3 бали
Хопра = 4,5 балів;
Розраховуємо
Оскільки значення факторів праці відхилялися від норми необхідно прийняти наступні заходи:
- Оббивка стін вище панелей звукопоглинальним покриттям;
- Вологе прибирання приміщення 2 рази на день;
- Встановлення додаткового електронагрівача.
Після впровадження цих заходів умови праці досягнуто наступних параметрів:
Вміст пилу - 8,5 мг/м3 Хфакт = 3 бали
Розраховуємо
Впровадження заходів з охорони праці призвело до підвищення продуктивності праці на 11%. Вкладення коштів у заходи з охорони праці дуже ефективно, оскільки призводить до зниження захворюваності та травматизму, підвищенню продуктивності праці.
В.П. Бистров - Охорона праці. Довідковий посібник для керівників підприємств, установ, організацій, лікувальних і навчальних закладів. - С., мсп «Ната» 2003 - с. 452
ВИСНОВКИ та Пропозиції
У процесі аналізу фінансової діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» був розроблений програмний продукт, який дозволяє розрахувати фінансові показники необхідні для аналізу фінансової діяльності підприємства.
Автоматизації обчислень дозволяє скоротити час, що витрачається на розрахунок фінансових показників, що сприяє оперативності прийняття управлінських рішень, провести більш поглиблений аналіз фінансової діяльності підприємства і дозволяє легко обновляти інформацію.
Метою установки комп'ютерних інформаційних систем є оптимізація бухгалтерського обліку та контролю за фінансовими потоками.
Для визначення результатів фінансової діяльності підприємства проведено аналіз фінансової діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005 роки.
Були проаналізовані:
- Фінансова стійкість підприємства;
- Рентабельність підприємства;
- Ліквідність і платоспроможність підприємства.
Проаналізувавши зміну фінансового стану державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» протягом 2004-2005р.р. можна відзначити, що фінансовий стан підприємства в 2005р. в порівнянні з 2004р. покращився. Але рівень показників не зовсім відповідає нормативам, це пояснюється поки ще нестабільним фінансовим становищем.
Активи підприємства, згідно даних форми № 1, станом на 01.01.2005р. склали 13375,7 тис.грн., а на 01.01.2006р. - 20439,2 тис.грн., Отже, у 2005 році активи підприємства збільшилися на 7063,5 тис.грн. У 2005році збільшилася сума дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість за виданими авансами на підставі розпорядження Уряду щорічно пролонгувалася. Інша дебіторська заборгованість у 2005 році утворилася за передоплатою за електроенергію, воду, зерно. На 620,6 тис. грн. пред'явлені претензії, винесені арбітражні рішення на позов у порядку черговості.
Капітальні інвестиції за рік склали 440,7 тис. грн. У 2005році створено резерв сумнівних боргів у сумі 152,0 тис. грн. Поточна дебіторська заборгованість виникла при несплаті підприємствами Держкомрезерву послуг з переміщення зерна: Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів - 41,0 тис. грн.; Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів - 72,0 тис. грн.; ДП ДАК «Хліб України» - 38,0 тис . грн.
Пропозиції щодо поліпшення фінансового стану підприємства:
1.Такім чином, для поліпшення фінансового стану в першу чергу необхідно провести роботи з укладання нових договорів. Це дасть можливість більш раціонально та інтенсивно використовувати виробничі потужності. При отриманні запланованого прибутку від проведення цих заходів можливе введення в експлуатацію нового, своєчасний частковий ремонт старого виробничого обладнання та капітальних будівель і споруд, що значно збільшить продуктивність праці і поліпшить техніку безпеки.
2. Якщо ремонт будівель і споруд можна відкласти, то ремонт і введення в експлуатацію нового обладнання необхідно провести найближчим часом. Це пов'язано зі специфікою виробництва: при зношеному обладнанні виникає необхідність збільшення норм матеріаломісткості продукції, що випускається, що призводить до зростання собівартості і, як наслідок, зниженню прибутку.
При проведенні всіх перерахованих вище рекомендацій фінансовий стан підприємства значно покращиться. Це підвищить конкурентоспроможність продукції, що важливо в умовах ринкової економіки.
Список використаних джерел
1. Жуковський Г. І. Автоматизація бухгалтерського обліку на ПЕОМ / / бухгалтерськой облік - 1990 - № 7 - с. 6
2. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного Вивчення дісціпліні / За редакцією проф .. М.В. Афанасьєва. -Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 410 с.
3. Макаровська Т.П., Бондар Н.М., Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. - К.: МАУП, 2003. - 304с.
4. Мец В.О. Економічний аналіз фінансовіх результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища шк .., 2003. - 278с.: Іл ..
7. Скляренко В.К., Прудніков В.М. Економіка підприємства: Конспект лекцій. - М.: ИНФРА-М, 2001.-208 с .- (Серія «Вища освіта»).
8. Фінансово-економічний аналіз: Підручник. / Бандурка О.М., Червяков І.М., Посилкіна О.В. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1999 .- 394с.
9. Економіка підприємства (фірми): Підручник / За ред. проф. О.І. Волкова і доц. О.В. Дев'яткіна. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 601с. - (Серія «Вища освіта»).
10. Економічний аналіз: Учеб. / Г.В. Савицька. - 10-е изд., Испр. - М.: Нове знання, 2004. - 640с. - (Економічна освіта).
11. Дорош Н.І. Аудит: методологія І організація. - К.: Знання, 2001. - С.402.
12. Аудит: Підручник для вузів / В. І. Подольський, Г. Б. Поляк, А. А. Савін - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. - 655с.
13. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. посібник для вузів / Під ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 471с.
14. Єфімова О. В. Як аналізувати фінансове становище підприємства. - М.: Інтел-Синтез, 1994.
15. Завгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку - К.: Видавництво «Бліц-Інформ», 1995 - 832с.
16. Каданер П. А. Автоматизація сучасного діловодства і бухгалтерії. М.: Алегро, 1997 - 208c.
17. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. - К.: Знання., 2002 - 223 с.
18. Шеремет А.Д., Суец В.П. Аудит: Підручник. - 2-е видання, доповнений і перероблений - М.: ИНФРА - М, 2002. -352с.
19. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Річна і квартальна бухгалтерська звітність. М.: "Річ навіть і Сервіс", 1999 - 203c.
20. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.: "Бухгалтерський облік", 1998 - 400c.
21. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. М.: "Фінанси і статистика", 2000 - 508c.
22. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. М.: "Фінанси і статистика", 1998 - 503c.
23. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. М.: ИНФРА-М, 1999 - 606c.
24. Абрамов А. Є. Основи аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності підприємства у 2-х ч. М.: Економіка і фінанси АКДИ, 1994-496c.
25. Балабанов І. Т. Фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1994-502c.
26. Баканов М. І. Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1994-602c.
27. Вєтров А. А. Операційний аудит-аналіз.-М.: Перспектива, 1996-401c.
28. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз - М.: Бухгалтерський облік, 1996-356c.
29. Ковальова А. М. Фінанси в управлінні підприємством. - М.: Фінанси і статистика, 1995-403c.
30. Моляков Д. С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
31. Хеддевік К. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - М.: Фінанси і статистика, 1996-604c.
32. Шеремет А. Д., Суйц. Аудит - М.: Инфра-М, 1994-404c.
33. Дембінський Н.В. «Аналіз економіки промислового підприємства». Мінськ: Білорусь ,1979-502c.
34. Каракоз І.І., СамборскВ.І. «Теорія економічного аналізу». К.: Вища школа ,1989-567с.
35. Кравченко Л.І. «Аналіз фінансового стану підприємства». Мінськ: ВКФ «Екаунт», 1994-498с.
36. Панков Д.А. «Сучасні методи аналізу фінансового по-ложения» Мінськ: ТОВ «Профіт» ,1995-501с.
37. Муравйов А.І. «Теорія економічного аналізу: проблеми та рішення». М: Фінанси і статистика ,1988-468с.
38. Балабон І.Т. «Аналіз і планування фінансів господарству її наступному суб'єкта». М.: Фінанси і статистика, 1994-682с.
39. Аналіз господарської діяльності в промисловості. Під ред. В.І. Стражева. Мінськ: Вишейшая школа ,1995-498с.
40. Маркін Ю.П. «Аналіз внутрішньогосподарських резервів». М: Фінанси і статистика ,1991-506с.
Додаток А
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, StdCtrls, Grids;
type
TForm1 = class (TForm)
tabl1: TStringGrid;
tabl2: TStringGrid;
Button1: TButton;
tabl: TStringGrid;
tabl3: TStringGrid;
Label1: TLabel;
procedure FormActivate (Sender: TObject);
procedure Button1Click (Sender: TObject);
private
{Private declarations}
public
{Public declarations}
end;
var
Form1: TForm1;
implementation
{$ R *. dfm}
procedure TForm1.FormActivate (Sender: TObject);
begin
{Пасив}
tabl1.Cells [0,0]: = 'Пасив';
tabl1.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl1.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl1.cells [0,1]: = 'Статутний капітал';
tabl1.cells [0,2]: = 'Пайовий капітал';
tabl1.cells [0,3]: = 'Додатковий вкладений капітал';
tabl1.cells [0,4]: = 'Інший додатковий капітал';
tabl1.cells [0,5]: = 'Резервний капітал';
tabl1.cells [0,6]: = 'Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)';
tabl1.cells [0,7]: = 'Неоплачений капітал';
tabl1.cells [0,8]: = 'Вилучений капітал';
tabl1.cells [0,9]: = 'Всього по розділу I';
tabl1.cells [0,10]: = 'Забезпечення виплат персоналу';
tabl1.cells [0,11]: = 'Інші забезпечення';
tabl1.cells [0,12]: = 'Цільове фінансування';
tabl1.cells [0,13]: = 'Всього по розділу II';
tabl1.cells [0,14]: = 'Довгострокові кредити банку';
tabl1.cells [0,15]: = 'Інші довгострокові фінансові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,16]: = 'Відстрочені податкові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,17]: = 'Інші довгострокові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,18]: = 'Всього по розділу III ";
tabl1.cells [0,19]: = 'Короткострокові кредити банку';
tabl1.cells [0,20]: = 'Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями';
tabl1.cells [0,21]: = 'Векселі видані';
tabl1.cells [0,22]: = 'Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги';
tabl1.cells [0,23]: = 'Поточні зобов'язання за рахунками:';
tabl1.cells [0,24]: = 'з одержаних авансів';
tabl1.cells [0,25]: = 'з бюджетом';
tabl1.cells [0,26]: = 'з позабюджетних платежів ";
tabl1.cells [0,27]: = 'зі страхування';
tabl1.cells [0,28]: = 'з оплати праці';
tabl1.cells [0,29]: = 'з учасниками';
tabl1.cells [0,30]: = 'за внутрішніми рахунками';
tabl1.cells [0,31]: = 'Інші поточні зобов'язання ";
tabl1.cells [0,32]: = 'Всього за розділом IV';
tabl1.cells [0,33]: = 'Доходи майбутніх періодів';
tabl1.cells [0,34]: = 'Баланс';
{Актив}
tabl.Cells [0,0]: = 'Актив';
tabl.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl.cells [0,1]: = 'Нематеріальні активи:';
tabl.cells [0,2]: = 'залишкова вартість';
tabl.cells [0,3]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,4]: = 'знос';
tabl.cells [0,5]: = 'Незавершене будівництво';
tabl.cells [0,6]: = 'Основні засоби:';
tabl.cells [0,7]: = 'залишкова вартість';
tabl.cells [0,8]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,9]: = 'знос';
tabl.cells [0,10]: = 'Довгострокові фінансові інвестиції:';
tabl.cells [0,11]: = 'Довгострокова дебіторська заборгованість ";
tabl.cells [0,12]: = 'Відстрочені податкові активи ";
tabl.cells [0,13]: = 'Інші необоротні активи ";
tabl.cells [0,14]: = 'Всього по розділу I';
tabl.cells [0,15]: = 'Запаси';
tabl.cells [0,16]: = 'виробничі запаси ";
tabl.cells [0,17]: = 'тварини на вирощуванні та відгодівлі';
tabl.cells [0,18]: = 'незавершене виробництво';
tabl.cells [0,19]: = 'готова продукція';
tabl.cells [0,20]: = 'товари';
tabl.cells [0,21]: = 'Векселі отримані';
tabl.cells [0,22]: = 'Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:';
tabl.cells [0,23]: = 'чиста реалізаційна вартість';
tabl.cells [0,24]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,25]: = 'резерв сумнівних боргів';
tabl.cells [0,26]: = 'Дебіторська заборгованість за розрахунками:';
tabl.cells [0,27]: = 'з бюджетом';
tabl.cells [0,28]: = 'за виданими авансами';
tabl.cells [0,29]: = 'за нарахованими доходів';
tabl.cells [0,30]: = 'по внутреннімрасчетам';
tabl.cells [0,31]: = 'Інша поточна дебіторська заборгованість ";
tabl.cells [0,32]: = 'Поточні фінансові інвестиції';
tabl.cells [0,33]: = 'Грошові кошти та їх еквіваленти:';
tabl.cells [0,34]: = 'в національній валюті ";
tabl.cells [0,35]: = 'в іноземній валюті ";
tabl.cells [0,36]: = 'Інші оборотні активи ";
tabl.cells [0,37]: = 'Всього по розділу II';
tabl.cells [0,38]: = 'Витрати майбутніх періодів';
tabl.cells [0,39]: = 'Баланс';
{Фін результати}
tabl3.cells [0,0]: = 'Показник';
tabl3.Cells [1,0]: = 'За звітний рік ";
tabl3.cells [0,1]: = 'Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування ";
tabl3.cells [0,2]: = 'Чистий прибуток (збиток)';
tabl3.cells [0,3]: = 'Валовий прибуток (збиток)';
tabl3.cells [0,4]: = 'Чистий дохід від реалізації продукції ";
tabl3.cells [0,5]: = 'Фінансові результати від операційної діяльності ";
{Результати розрахунку}
tabl2.cells [0,0]: = 'Фінансові показники';
tabl2.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl2.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl2.cells [0,1]: = 'Коеф-т фін. автономії ';
tabl2.cells [0,2]: = 'Коеф-т залежно';
tabl2.cells [0,3]: = 'Коеф-т фін. ризику ';
tabl2.cells [0,4]: = 'Коеф-т маневреності';
tabl2.cells [0,5]: = 'Коеф-т заг. ліквідності ';
tabl2.cells [0,6]: = 'Коеф-т термінової ліквідності';
tabl2.cells [0,7]: = 'Коеф-т абсолютної ліквідності';
tabl2.cells [0,8]: = 'Рентабельність сукупного капіталу ";
tabl2.cells [0,9]: = 'Рентабельність власного капіталу ";
tabl2.cells [0,10]: = 'Валова рентабельність продажів';
tabl2.cells [0,11]: = 'Операційна рентабельність продажів';
tabl2.cells [0,12]: = 'Чиста рентабельність продажів';
end;
procedure TForm1.Button1Click (Sender: TObject);
var
Ka, Kz, Kr, Km, Kol, Ksl, Kal, P1, P2, P3, P4, P5: real;
Kak, Kzk, Krk, Kmk, Kolk, Kslk, Kalk: real;
begin
Ka: = strtofloat (tabl1.Cells [1,9]) /
strtofloat (tabl1.cells [1,34]); {коеф-т фін автономії}
Kz: = strtofloat (tabl1.Cells [1,34]) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т залежно}
Kr: = (strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,18]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.cells [1,33])) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т фін ризику}
Km: = (strtofloat (tabl1.Cells [1,7]) -
strtofloat (tabl.Cells [1,14])) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т маневреності}
Kol: = (strtofloat (tabl.cells [1,39]) -
strtofloat (tabl.cells [1,14]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т заг ліквідності}
Ksl: = (strtofloat (tabl.Cells [1,37]) -
strtofloat (tabl.Cells [1,16])-strtofloat (tabl.Cells [1,17])
-Strtofloat (tabl.Cells [1,18])-strtofloat (tabl.Cells [1,36]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т термінової ліквідності}
Kal: = (strtofloat (tabl.Cells [1,32]) +
strtofloat (tabl.Cells [1,34]) + strtofloat (tabl.Cells [1,35]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т абсолютної ліквідності}
P1: = strtofloat (tabl3.cells [1,1]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,34]); {рентабельність сукупного капіталу}
P2: = strtofloat (tabl3.cells [1,2]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {рентабельність власного капіталу}
P3: = strtofloat (tabl3.cells [1,3]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {валова рентабельність продажів}
P4: = strtofloat (tabl3.cells [1,5]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {операційна рентабельність продажів}
P5: = strtofloat (tabl3.cells [1,2]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {чиста рентабельність продажів}
Kak: = strtofloat (tabl1.Cells [2,9]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,34]); {коеф-т фін автономії}
Kzk: = strtofloat (tabl1.Cells [2,34]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т залежно}
Krk: = (strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,18]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.cells [2,33])) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т фін ризику}
Kmk: = (strtofloat (tabl1.Cells [2,7]) -
strtofloat (tabl.Cells [2,14])) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т маневреності}
Kolk: = (strtofloat (tabl.cells [2,39]) -
strtofloat (tabl.cells [2,14]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т заг ліквідності}
Kslk: = (strtofloat (tabl.Cells [2,37]) -
strtofloat (tabl.Cells [2,16])-strtofloat (tabl.Cells [2,17])
-Strtofloat (tabl.Cells [2,18])-strtofloat (tabl.Cells [2,36]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т термінової ліквідності}
Kalk: = (strtofloat (tabl.Cells [2,32]) +
strtofloat (tabl.Cells [2,34]) + strtofloat (tabl.Cells [2,35]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т абсолютної ліквідності}
{Виведення результатів}
tabl2.Cells [1,1]: = floattostrf (Ka, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін автономії}
tabl2.Cells [1,2]: = floattostrf (Kz, ffgeneral, 4,0); {коеф-т залежно}
tabl2.Cells [1,3]: = floattostrf (Kr, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін ризику}
tabl2.Cells [1,4]: = floattostrf (Km, ffgeneral, 4,0); {коеф-т маневреності}
tabl2.cells [1,5]: = floattostrf (Kol, ffgeneral, 4,0); {коеф-т заг ліквідності}
tabl2.Cells [1,6]: = floattostrf (Ksl, ffgeneral, 4,0); {коеф-т термінової ліквідності}
tabl2.cells [1,7]: = floattostrf (Kal, ffgeneral, 4,0); {коеф-т абсолютної ліквідності}
tabl2.Cells [1,8]: = floattostrf (P1, ffgeneral, 4,0); {рентабельність сукупного капіталу}
tabl2.Cells [1,9]: = floattostrf (P2, ffgeneral, 4,0); {рентабельність власного капіталу}
tabl2.Cells [1,10]: = floattostrf (P3, ffgeneral, 4,0); {валова рентабельність продажів}
tabl2.Cells [1,11]: = floattostrf (P4, ffgeneral, 4,0); {операційна рентабельність продажів}
tabl2.Cells [1,12]: = floattostrf (P5, ffgeneral, 4,0); {чиста рентабельність продажів}
tabl2.Cells [2,1]: = floattostrf (Kak, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін автономії}
tabl2.Cells [2,2]: = floattostrf (Kzk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т залежно}
tabl2.Cells [2,3]: = floattostrf (Krk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін ризику}
tabl2.Cells [2,4]: = floattostrf (Kmk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т маневреності}
tabl2.cells [2,5]: = floattostrf (Kolk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т заг ліквідності}
tabl2.Cells [2,6]: = floattostrf (Kslk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т термінової ліквідності}
tabl2.cells [2,7]: = floattostrf (Kalk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т абсолютної ліквідності}
end;
end.
К = 0,2 (коефіцієнт, що зв'язує працездатність з продуктивністю)
К1 і К2 розраховуються за формулою:
Хопра - найбільший по балу шкідливий фактор.
n - кількість шкідливих факторів на робочому ділянці.
Існує три ступеня шкідливості, кожного з факторів, що впливають на умови праці. Ступінь шкідливості кожного чинника визначається по відхиленню значення чинника від норми. Оцінюється ступінь шкідливості по 6-бальною системою. Максимальна оцінка (Хмах) першого ступеня шкідливості становить: 2 бали, другий - 4 бали, третій - 6 балів.
Фактична бальна оцінка шкідливості кожного чинника залежить від часу його дії і визначається за формулою:
Т - час дії фактора, хв.
Таким чином, визначимо економічну ефективність заходів з охорони праці на основі інтегрального показника працездатності ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів». У приміщенні планового відділу ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів», оснащеному комп'ютерами температура повітря в холодну пору склала 160С, рівень шуму - 76дБ, вміст пилу 9мг/м3.
Час роботи на комп'ютерах - 6 годин.
Розрахуємо інтегральний показник працездатності економістів в цих умовах праці (К1).
Відповідно до «Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ та персональних комп'ютерів» аналізовані показники нормуються таким чином:
Шум - 60дБ;
Вміст пилу - 4 мг/м3;
Температура (в холодну пору року) - не менше 210С
(В теплу пору року) - не більше 280С
Інші важливі показники:
Освітленість клавіатури - 300лк;
Відносна вологість повітря - 40-60%;
Швидкість руху повітря - 0,1 м / сек
Визначаємо відхилення кожного чинника від норми.
Рівень шуму: 76дБ-60дБ = 16дБ
Вміст пилу: 9мг/м3: 4мг/м3 = 2,25 разів.
Температура: 210С-160С = 50С
Отримані значення дозволяють визначити ступінь шкідливості кожного чинника відповідно до класифікації умов праці за ступенем шкідливості. Критерії, за якими визначається ступінь шкідливості кожного фактора, наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Оцінка ступеня шкідливості умов праці
| Фактор | Шкідливість | ||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | |
| Шум, перевищення ГДК | До 10дБ | 11-15дБ | > 15дб |
| Вміст пилу, перевищення ГДК | До 2 разів | 2,1-5 разів | > 5раз |
| Температура повітря в приміщенні, вище Тмах в тепле і нижче Кмин в холодну пору року | До 40С | 4,1-80С | > 80С |
Швидкість руху повітря (вище в холодну і нижче в теплу пору року) | До 3 разів | > 3 разів | - |
| Відносна вологість повітря (перевищення в теплу пору року) | До 25% | > 25% | - |
| Температура зовнішнього повітря (при роботі на вулиці) Влітку Взимку | До 320С - (10-140С) | 32,1-400С - (15-200С) | > 400С нижче - 200С |
Шум: 3-я ступінь, Хмах = 6 балів, Хфакт = 6 * 6 / 8 = 4,5 балів
Пил: 2-й ступінь, Хмах = 4 балів, Хфакт = 4 * 6 / 8 = 3 балиТемпература: 2-й ступінь, Хмах = 4 балів, Хфакт = 4 * 6 / 8 = 3 бали
Хопра = 4,5 балів;
Розраховуємо тяжкість праці в цих умовах
Розраховуємо
Оскільки значення факторів праці відхилялися від норми необхідно прийняти наступні заходи:
- Оббивка стін вище панелей звукопоглинальним покриттям;
- Вологе прибирання приміщення 2 рази на день;
- Встановлення додаткового електронагрівача.
Після впровадження цих заходів умови праці досягнуто наступних параметрів:
Рівень шуму - 65 дБ Хфакт = 1,5 бала
Температура повітря - 190С Хфакт = 1,5 балаВміст пилу - 8,5 мг/м3 Хфакт = 3 бали
Розраховуємо
Впровадження заходів з охорони праці призвело до підвищення продуктивності праці на 11%. Вкладення коштів у заходи з охорони праці дуже ефективно, оскільки призводить до зниження захворюваності та травматизму, підвищенню продуктивності праці.
В.П. Бистров - Охорона праці. Довідковий посібник для керівників підприємств, установ, організацій, лікувальних і навчальних закладів. - С., мсп «Ната» 2003 - с. 452
ВИСНОВКИ та Пропозиції
У процесі аналізу фінансової діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» був розроблений програмний продукт, який дозволяє розрахувати фінансові показники необхідні для аналізу фінансової діяльності підприємства.
Автоматизації обчислень дозволяє скоротити час, що витрачається на розрахунок фінансових показників, що сприяє оперативності прийняття управлінських рішень, провести більш поглиблений аналіз фінансової діяльності підприємства і дозволяє легко обновляти інформацію.
Метою установки комп'ютерних інформаційних систем є оптимізація бухгалтерського обліку та контролю за фінансовими потоками.
Для визначення результатів фінансової діяльності підприємства проведено аналіз фінансової діяльності державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» за 2004-2005 роки.
Були проаналізовані:
- Фінансова стійкість підприємства;
- Рентабельність підприємства;
- Ліквідність і платоспроможність підприємства.
Проаналізувавши зміну фінансового стану державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів» протягом 2004-2005р.р. можна відзначити, що фінансовий стан підприємства в 2005р. в порівнянні з 2004р. покращився. Але рівень показників не зовсім відповідає нормативам, це пояснюється поки ще нестабільним фінансовим становищем.
Активи підприємства, згідно даних форми № 1, станом на 01.01.2005р. склали 13375,7 тис.грн., а на 01.01.2006р. - 20439,2 тис.грн., Отже, у 2005 році активи підприємства збільшилися на 7063,5 тис.грн. У 2005році збільшилася сума дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість за виданими авансами на підставі розпорядження Уряду щорічно пролонгувалася. Інша дебіторська заборгованість у 2005 році утворилася за передоплатою за електроенергію, воду, зерно. На 620,6 тис. грн. пред'явлені претензії, винесені арбітражні рішення на позов у порядку черговості.
Капітальні інвестиції за рік склали 440,7 тис. грн. У 2005році створено резерв сумнівних боргів у сумі 152,0 тис. грн. Поточна дебіторська заборгованість виникла при несплаті підприємствами Держкомрезерву послуг з переміщення зерна: Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів - 41,0 тис. грн.; Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів - 72,0 тис. грн.; ДП ДАК «Хліб України» - 38,0 тис . грн.
Пропозиції щодо поліпшення фінансового стану підприємства:
1.Такім чином, для поліпшення фінансового стану в першу чергу необхідно провести роботи з укладання нових договорів. Це дасть можливість більш раціонально та інтенсивно використовувати виробничі потужності. При отриманні запланованого прибутку від проведення цих заходів можливе введення в експлуатацію нового, своєчасний частковий ремонт старого виробничого обладнання та капітальних будівель і споруд, що значно збільшить продуктивність праці і поліпшить техніку безпеки.
2. Якщо ремонт будівель і споруд можна відкласти, то ремонт і введення в експлуатацію нового обладнання необхідно провести найближчим часом. Це пов'язано зі специфікою виробництва: при зношеному обладнанні виникає необхідність збільшення норм матеріаломісткості продукції, що випускається, що призводить до зростання собівартості і, як наслідок, зниженню прибутку.
При проведенні всіх перерахованих вище рекомендацій фінансовий стан підприємства значно покращиться. Це підвищить конкурентоспроможність продукції, що важливо в умовах ринкової економіки.
Список використаних джерел
1. Жуковський Г. І. Автоматизація бухгалтерського обліку на ПЕОМ / / бухгалтерськой облік - 1990 - № 7 - с. 6
2. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного Вивчення дісціпліні / За редакцією проф .. М.В. Афанасьєва. -Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 410 с.
3. Макаровська Т.П., Бондар Н.М., Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. - К.: МАУП, 2003. - 304с.
4. Мец В.О. Економічний аналіз фінансовіх результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища шк .., 2003. - 278с.: Іл ..
5. Під редакцією А. В. Шегда, економіка підприємства: Навч. Посіб. -2-е вид., Стер. - К.: Знання-Прес, 2002. - 335с.
6. Кейлер В.А. Економіка підприємства: Курс лекцій. - М.: ИНФРА-М, Новосибірськ: НГАЕіУ, 1999. - 132 с.7. Скляренко В.К., Прудніков В.М. Економіка підприємства: Конспект лекцій. - М.: ИНФРА-М, 2001.-208 с .- (Серія «Вища освіта»).
8. Фінансово-економічний аналіз: Підручник. / Бандурка О.М., Червяков І.М., Посилкіна О.В. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1999 .- 394с.
9. Економіка підприємства (фірми): Підручник / За ред. проф. О.І. Волкова і доц. О.В. Дев'яткіна. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 601с. - (Серія «Вища освіта»).
10. Економічний аналіз: Учеб. / Г.В. Савицька. - 10-е изд., Испр. - М.: Нове знання, 2004. - 640с. - (Економічна освіта).
11. Дорош Н.І. Аудит: методологія І організація. - К.: Знання, 2001. - С.402.
12. Аудит: Підручник для вузів / В. І. Подольський, Г. Б. Поляк, А. А. Савін - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. - 655с.
13. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства: Учеб. посібник для вузів / Під ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 471с.
14. Єфімова О. В. Як аналізувати фінансове становище підприємства. - М.: Інтел-Синтез, 1994.
15. Завгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку - К.: Видавництво «Бліц-Інформ», 1995 - 832с.
16. Каданер П. А. Автоматизація сучасного діловодства і бухгалтерії. М.: Алегро, 1997 - 208c.
17. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. - К.: Знання., 2002 - 223 с.
18. Шеремет А.Д., Суец В.П. Аудит: Підручник. - 2-е видання, доповнений і перероблений - М.: ИНФРА - М, 2002. -352с.
19. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Річна і квартальна бухгалтерська звітність. М.: "Річ навіть і Сервіс", 1999 - 203c.
20. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.: "Бухгалтерський облік", 1998 - 400c.
21. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. М.: "Фінанси і статистика", 2000 - 508c.
22. Ковальов В.В., Патров В.В. Як читати баланс. М.: "Фінанси і статистика", 1998 - 503c.
23. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. М.: ИНФРА-М, 1999 - 606c.
24. Абрамов А. Є. Основи аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності підприємства у 2-х ч. М.: Економіка і фінанси АКДИ, 1994-496c.
25. Балабанов І. Т. Фінансовий менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1994-502c.
26. Баканов М. І. Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. - М.: Фінанси і статистика, 1994-602c.
27. Вєтров А. А. Операційний аудит-аналіз.-М.: Перспектива, 1996-401c.
28. Єфімова О. В. Фінансовий аналіз - М.: Бухгалтерський облік, 1996-356c.
29. Ковальова А. М. Фінанси в управлінні підприємством. - М.: Фінанси і статистика, 1995-403c.
30. Моляков Д. С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. - М.: Фінанси і статистика, 1996.
31. Хеддевік К. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - М.: Фінанси і статистика, 1996-604c.
32. Шеремет А. Д., Суйц. Аудит - М.: Инфра-М, 1994-404c.
33. Дембінський Н.В. «Аналіз економіки промислового підприємства». Мінськ: Білорусь ,1979-502c.
34. Каракоз І.І., СамборскВ.І. «Теорія економічного аналізу». К.: Вища школа ,1989-567с.
35. Кравченко Л.І. «Аналіз фінансового стану підприємства». Мінськ: ВКФ «Екаунт», 1994-498с.
36. Панков Д.А. «Сучасні методи аналізу фінансового по-ложения» Мінськ: ТОВ «Профіт» ,1995-501с.
37. Муравйов А.І. «Теорія економічного аналізу: проблеми та рішення». М: Фінанси і статистика ,1988-468с.
38. Балабон І.Т. «Аналіз і планування фінансів господарству її наступному суб'єкта». М.: Фінанси і статистика, 1994-682с.
39. Аналіз господарської діяльності в промисловості. Під ред. В.І. Стражева. Мінськ: Вишейшая школа ,1995-498с.
40. Маркін Ю.П. «Аналіз внутрішньогосподарських резервів». М: Фінанси і статистика ,1991-506с.
Додаток А
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, StdCtrls, Grids;
type
TForm1 = class (TForm)
tabl1: TStringGrid;
tabl2: TStringGrid;
Button1: TButton;
tabl: TStringGrid;
tabl3: TStringGrid;
Label1: TLabel;
procedure FormActivate (Sender: TObject);
procedure Button1Click (Sender: TObject);
private
{Private declarations}
public
{Public declarations}
end;
var
Form1: TForm1;
implementation
{$ R *. dfm}
procedure TForm1.FormActivate (Sender: TObject);
begin
{Пасив}
tabl1.Cells [0,0]: = 'Пасив';
tabl1.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl1.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl1.cells [0,1]: = 'Статутний капітал';
tabl1.cells [0,2]: = 'Пайовий капітал';
tabl1.cells [0,3]: = 'Додатковий вкладений капітал';
tabl1.cells [0,4]: = 'Інший додатковий капітал';
tabl1.cells [0,5]: = 'Резервний капітал';
tabl1.cells [0,6]: = 'Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)';
tabl1.cells [0,7]: = 'Неоплачений капітал';
tabl1.cells [0,8]: = 'Вилучений капітал';
tabl1.cells [0,9]: = 'Всього по розділу I';
tabl1.cells [0,10]: = 'Забезпечення виплат персоналу';
tabl1.cells [0,11]: = 'Інші забезпечення';
tabl1.cells [0,12]: = 'Цільове фінансування';
tabl1.cells [0,13]: = 'Всього по розділу II';
tabl1.cells [0,14]: = 'Довгострокові кредити банку';
tabl1.cells [0,15]: = 'Інші довгострокові фінансові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,16]: = 'Відстрочені податкові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,17]: = 'Інші довгострокові зобов'язання ";
tabl1.cells [0,18]: = 'Всього по розділу III ";
tabl1.cells [0,19]: = 'Короткострокові кредити банку';
tabl1.cells [0,20]: = 'Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями';
tabl1.cells [0,21]: = 'Векселі видані';
tabl1.cells [0,22]: = 'Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги';
tabl1.cells [0,23]: = 'Поточні зобов'язання за рахунками:';
tabl1.cells [0,24]: = 'з одержаних авансів';
tabl1.cells [0,25]: = 'з бюджетом';
tabl1.cells [0,26]: = 'з позабюджетних платежів ";
tabl1.cells [0,27]: = 'зі страхування';
tabl1.cells [0,28]: = 'з оплати праці';
tabl1.cells [0,29]: = 'з учасниками';
tabl1.cells [0,30]: = 'за внутрішніми рахунками';
tabl1.cells [0,31]: = 'Інші поточні зобов'язання ";
tabl1.cells [0,32]: = 'Всього за розділом IV';
tabl1.cells [0,33]: = 'Доходи майбутніх періодів';
tabl1.cells [0,34]: = 'Баланс';
{Актив}
tabl.Cells [0,0]: = 'Актив';
tabl.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl.cells [0,1]: = 'Нематеріальні активи:';
tabl.cells [0,2]: = 'залишкова вартість';
tabl.cells [0,3]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,4]: = 'знос';
tabl.cells [0,5]: = 'Незавершене будівництво';
tabl.cells [0,6]: = 'Основні засоби:';
tabl.cells [0,7]: = 'залишкова вартість';
tabl.cells [0,8]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,9]: = 'знос';
tabl.cells [0,10]: = 'Довгострокові фінансові інвестиції:';
tabl.cells [0,11]: = 'Довгострокова дебіторська заборгованість ";
tabl.cells [0,12]: = 'Відстрочені податкові активи ";
tabl.cells [0,13]: = 'Інші необоротні активи ";
tabl.cells [0,14]: = 'Всього по розділу I';
tabl.cells [0,15]: = 'Запаси';
tabl.cells [0,16]: = 'виробничі запаси ";
tabl.cells [0,17]: = 'тварини на вирощуванні та відгодівлі';
tabl.cells [0,18]: = 'незавершене виробництво';
tabl.cells [0,19]: = 'готова продукція';
tabl.cells [0,20]: = 'товари';
tabl.cells [0,21]: = 'Векселі отримані';
tabl.cells [0,22]: = 'Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:';
tabl.cells [0,23]: = 'чиста реалізаційна вартість';
tabl.cells [0,24]: = 'первісна вартість ";
tabl.cells [0,25]: = 'резерв сумнівних боргів';
tabl.cells [0,26]: = 'Дебіторська заборгованість за розрахунками:';
tabl.cells [0,27]: = 'з бюджетом';
tabl.cells [0,28]: = 'за виданими авансами';
tabl.cells [0,29]: = 'за нарахованими доходів';
tabl.cells [0,30]: = 'по внутреннімрасчетам';
tabl.cells [0,31]: = 'Інша поточна дебіторська заборгованість ";
tabl.cells [0,32]: = 'Поточні фінансові інвестиції';
tabl.cells [0,33]: = 'Грошові кошти та їх еквіваленти:';
tabl.cells [0,34]: = 'в національній валюті ";
tabl.cells [0,35]: = 'в іноземній валюті ";
tabl.cells [0,36]: = 'Інші оборотні активи ";
tabl.cells [0,37]: = 'Всього по розділу II';
tabl.cells [0,38]: = 'Витрати майбутніх періодів';
tabl.cells [0,39]: = 'Баланс';
{Фін результати}
tabl3.cells [0,0]: = 'Показник';
tabl3.Cells [1,0]: = 'За звітний рік ";
tabl3.cells [0,1]: = 'Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування ";
tabl3.cells [0,2]: = 'Чистий прибуток (збиток)';
tabl3.cells [0,3]: = 'Валовий прибуток (збиток)';
tabl3.cells [0,4]: = 'Чистий дохід від реалізації продукції ";
tabl3.cells [0,5]: = 'Фінансові результати від операційної діяльності ";
{Результати розрахунку}
tabl2.cells [0,0]: = 'Фінансові показники';
tabl2.Cells [1,0]: = 'На початок року ";
tabl2.Cells [2,0]: = 'На кінець року ";
tabl2.cells [0,1]: = 'Коеф-т фін. автономії ';
tabl2.cells [0,2]: = 'Коеф-т залежно';
tabl2.cells [0,3]: = 'Коеф-т фін. ризику ';
tabl2.cells [0,4]: = 'Коеф-т маневреності';
tabl2.cells [0,5]: = 'Коеф-т заг. ліквідності ';
tabl2.cells [0,6]: = 'Коеф-т термінової ліквідності';
tabl2.cells [0,7]: = 'Коеф-т абсолютної ліквідності';
tabl2.cells [0,8]: = 'Рентабельність сукупного капіталу ";
tabl2.cells [0,9]: = 'Рентабельність власного капіталу ";
tabl2.cells [0,10]: = 'Валова рентабельність продажів';
tabl2.cells [0,11]: = 'Операційна рентабельність продажів';
tabl2.cells [0,12]: = 'Чиста рентабельність продажів';
end;
procedure TForm1.Button1Click (Sender: TObject);
var
Ka, Kz, Kr, Km, Kol, Ksl, Kal, P1, P2, P3, P4, P5: real;
Kak, Kzk, Krk, Kmk, Kolk, Kslk, Kalk: real;
begin
Ka: = strtofloat (tabl1.Cells [1,9]) /
strtofloat (tabl1.cells [1,34]); {коеф-т фін автономії}
Kz: = strtofloat (tabl1.Cells [1,34]) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т залежно}
Kr: = (strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,18]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.cells [1,33])) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т фін ризику}
Km: = (strtofloat (tabl1.Cells [1,7]) -
strtofloat (tabl.Cells [1,14])) /
strtofloat (tabl1.cells [1,9]); {коеф-т маневреності}
Kol: = (strtofloat (tabl.cells [1,39]) -
strtofloat (tabl.cells [1,14]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т заг ліквідності}
Ksl: = (strtofloat (tabl.Cells [1,37]) -
strtofloat (tabl.Cells [1,16])-strtofloat (tabl.Cells [1,17])
-Strtofloat (tabl.Cells [1,18])-strtofloat (tabl.Cells [1,36]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т термінової ліквідності}
Kal: = (strtofloat (tabl.Cells [1,32]) +
strtofloat (tabl.Cells [1,34]) + strtofloat (tabl.Cells [1,35]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [1,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [1,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [1,33 ]));{ коеф-т абсолютної ліквідності}
P1: = strtofloat (tabl3.cells [1,1]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,34]); {рентабельність сукупного капіталу}
P2: = strtofloat (tabl3.cells [1,2]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {рентабельність власного капіталу}
P3: = strtofloat (tabl3.cells [1,3]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {валова рентабельність продажів}
P4: = strtofloat (tabl3.cells [1,5]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {операційна рентабельність продажів}
P5: = strtofloat (tabl3.cells [1,2]) /
strtofloat (tabl3.cells [1,4]); {чиста рентабельність продажів}
Kak: = strtofloat (tabl1.Cells [2,9]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,34]); {коеф-т фін автономії}
Kzk: = strtofloat (tabl1.Cells [2,34]) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т залежно}
Krk: = (strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,18]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.cells [2,33])) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т фін ризику}
Kmk: = (strtofloat (tabl1.Cells [2,7]) -
strtofloat (tabl.Cells [2,14])) /
strtofloat (tabl1.cells [2,9]); {коеф-т маневреності}
Kolk: = (strtofloat (tabl.cells [2,39]) -
strtofloat (tabl.cells [2,14]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т заг ліквідності}
Kslk: = (strtofloat (tabl.Cells [2,37]) -
strtofloat (tabl.Cells [2,16])-strtofloat (tabl.Cells [2,17])
-Strtofloat (tabl.Cells [2,18])-strtofloat (tabl.Cells [2,36]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т термінової ліквідності}
Kalk: = (strtofloat (tabl.Cells [2,32]) +
strtofloat (tabl.Cells [2,34]) + strtofloat (tabl.Cells [2,35]))
/ (Strtofloat (tabl1.Cells [2,32]) + strtofloat (tabl1.Cells [2,13]) +
strtofloat (tabl1.Cells [2,33 ]));{ коеф-т абсолютної ліквідності}
{Виведення результатів}
tabl2.Cells [1,1]: = floattostrf (Ka, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін автономії}
tabl2.Cells [1,2]: = floattostrf (Kz, ffgeneral, 4,0); {коеф-т залежно}
tabl2.Cells [1,3]: = floattostrf (Kr, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін ризику}
tabl2.Cells [1,4]: = floattostrf (Km, ffgeneral, 4,0); {коеф-т маневреності}
tabl2.cells [1,5]: = floattostrf (Kol, ffgeneral, 4,0); {коеф-т заг ліквідності}
tabl2.Cells [1,6]: = floattostrf (Ksl, ffgeneral, 4,0); {коеф-т термінової ліквідності}
tabl2.cells [1,7]: = floattostrf (Kal, ffgeneral, 4,0); {коеф-т абсолютної ліквідності}
tabl2.Cells [1,8]: = floattostrf (P1, ffgeneral, 4,0); {рентабельність сукупного капіталу}
tabl2.Cells [1,9]: = floattostrf (P2, ffgeneral, 4,0); {рентабельність власного капіталу}
tabl2.Cells [1,10]: = floattostrf (P3, ffgeneral, 4,0); {валова рентабельність продажів}
tabl2.Cells [1,11]: = floattostrf (P4, ffgeneral, 4,0); {операційна рентабельність продажів}
tabl2.Cells [1,12]: = floattostrf (P5, ffgeneral, 4,0); {чиста рентабельність продажів}
tabl2.Cells [2,1]: = floattostrf (Kak, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін автономії}
tabl2.Cells [2,2]: = floattostrf (Kzk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т залежно}
tabl2.Cells [2,3]: = floattostrf (Krk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т фін ризику}
tabl2.Cells [2,4]: = floattostrf (Kmk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т маневреності}
tabl2.cells [2,5]: = floattostrf (Kolk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т заг ліквідності}
tabl2.Cells [2,6]: = floattostrf (Kslk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т термінової ліквідності}
tabl2.cells [2,7]: = floattostrf (Kalk, ffgeneral, 4,0); {коеф-т абсолютної ліквідності}
end;
end.