Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
«ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ енергозберігаючих заходів»
МІНСЬК, 2008
Введення
Енергетика є найважливішою галуззю будь-якої країни, оскільки без її продукції неможливо здійснити багато технологічні процеси, як неможливо уявити наше життя без опалення, освітлення, транспорту, побутової техніки і т. д., які теж залежні від енергії.
Вибухнув в 1973-1974 рр.. нафтової криза змусила багато країн серйозно задуматися над використанням альтернативних джерел енергії та економним використанням паливно-енергетичних ресурсів, що і зумовило підвищення багатьма країнами рівня самозабезпечення енергоресурсами. Проте енергетична проблема залишається актуальною і в даний час практично для всіх країн Європи, оскільки ступінь забезпеченості власними ресурсами складає в окремих країнах Європи 40-50%.
Гостро вона відчутна і в Білорусі, здатної забезпечити себе приблизно на 16% власними паливними ресурсами. Інша кількість припадає на дорогі імпортні.
На початку 2007 р . ціни на імпортні енергоносії значно зросли, і уряд країни шукає шляхи підвищення енергетичної безпеки і зниження витрат на енергоносії.
Вітчизняна промисловість за питомими витратами палива і електроенергії поки досить далека від європейських стандартів. Не кращий стан з енергоємністю та в агропромисловому комплексі. Енергоємність нашої продукції в 3-5 разів вище, ніж у розвинених країнах.
Енергозбереження стало пріоритетом державної політики, важливим напрямком в діяльності всіх без винятку суб'єктів господарювання. Тільки в сільському господарстві можна заощадити до 50% електроенергії, а в деяких виробництвах будівельної індустрії - і того більше. При цьому в багатьох випадках заходи щодо впровадження енергозберігаючих технологій не вимагають великих фінансових витрат так як витрати на виробництво 1 т умовного палива (у.п.) первинної енергії в 3-4 рази більше, ніж на її збереження.
У зв'язку з цим, одними з пріоритетних напрямків науково-технічної діяльності в Республіці Білорусь на сьогоднішній день є:
§ пошук і розвиток ресурсозберігаючих та енергоефективних технологій виробництва конкурентоспроможної на світових ринках продукції;
§ нові матеріали та нові джерела енергії.
Разом з тим основними завданнями мають стати:
§ стимулювання енергозбереження на підприємствах;
§ збільшення припливу внутрішніх інвестицій у проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності;
§ підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що виділяються державою для інвестицій в енергоефективні проекти;
§ збільшення частки позикових коштів у порівнянні з фінансуванням енергозбереження на безоплатній основі;
§ навчання фахівців передовим методам проведення енергетичних обстежень, розробки бізнес-планів і принципам використання кредитних ресурсів.
Методичні аспекти вирішення завдань енергозбереження різних підприємств
Вирішення питання про виділення бюджетних інвестицій, надання банківських кредитів повинне здійснюватися тільки за наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку підприємства на певний період.
Бізнес-план енергозберігаючого проекту (ЕСП) включає звичайні стандартні розділи, але в ньому мають бути присутні спеціальні розділи з аналізу енергоефективності проекту.
Зміст даних розділів залежить від специфіки проекту. Як правило, тут слід привести розрахунок енергоспоживання об'єкта, втрати енергоресурсів і причини їх виникнення, існуючі резерви енергозбереження, відобразити, як вплине впровадження енергозберігаючих заходів (ЕСМ) на енергоємність і собівартість продукції підприємства. При цьому слід звернути увагу на енергетичну складову в структурі собівартості продукції.
При поглибленому аналізі в бізнес-плані можуть бути представлені фактичний і нормативний енергобаланси підприємства і його підрозділів, енергетичні характеристики обладнання і вплив рівня завантаження встановленої потужності на прибуток і виробничий ризик.
Основою аналізу є енергетичний баланс підприємства. При цьому важливу роль відіграє науково-технічний прогрес у галузі створення прогресивних технологій виробництва і нових технічних засобів, що забезпечують зниження енерговитрат на одиницю виробленої продукції та ефективну утилізацію вторинних енергоресурсів підприємства.
При цьому необхідно виконувати техніко-економічні розрахунки при тих чи інших змінах в енергетичній схемі підприємства шляхом включення до неї і виключення з неї ряду елементів на основі експертної оцінки фахівців.
Не менш складним завданням є дослідження оптимальної структури аналізованих енергетичних схем в усьому просторі зовнішніх факторів, що є завданням техніко-економічного обгрунтування за укрупненими показниками (критеріями) енергоефективності підприємства.
Експертиза енергетичних об'єктів підприємства
Стратегія обстеження об'єктів має важливе значення у зв'язку із звичайними обмеженнями в плануванні капіталовкладень, технічних засобів і трудовитрат.
У зв'язку з цим актуальною є задача декомпозиції 1 енергетичної системи підприємства на окремі елементи і формування цільових послідовностей залежно від конкретних постановок задач енергозбереження.
Під елементами енергетичної системи підприємства розуміється підсистема (або пристрій), на вхід якої надходять, а на виході утворюються відповідні енергетичні потоки.
В якості основних підсистем розрізняють джерела і споживачі енергетичних ресурсів.
Джерелами потоків енергії є електро-або теплогенеруючі установки (електричні підстанції й теплові котельні підприємства).
Споживачами енергоресурсів можуть бути прийняті основні і допоміжні цехи підприємств.
Це так званий перший ієрархічний рівень декомпозиції, необхідний для складання енергетичного балансу підприємства.
Подальша декомпозиція енергетичної системи другого і наступних рівнів тощо), установки, агрегати та групи однакових установок, що відносяться до основної технологічної схеми перетворення і споживання енергоресурсів. Ключовим моментом є той факт, що кожен нижченаведений рівень є споживачем, а вищий - джерелом енергоресурсів, відповідно.
Початкове безліч елементів формується різними шляхами:
1. Безліч елементів отримують виходячи зі схеми енергопостачання підприємства, відповідно до числа відгалужень енергопотоків від основних магістралей до окремих споживачів.
2. Безліч елементів може бути утворене на основі синтетичних енергобалансів підприємства за видами енергоносіїв, за цільовим призначенням технології виробництва.
В обох випадках перелік елементів, що підлягають подальшому обстеженню з точки зору енергоефективності, може бути складений з урахуванням системи показників, що характеризують стан обліку та нормування витрат енергоносіїв, енергетичну складову собівартості продукції, витрата енергоносія, витрати на вдосконалення елемента і ефект від цього вдосконалення.
Важливу роль відіграє експертна оцінка цього процесу декомпозиції і синтез енергоекономічні рішень.
Експертами є головні фахівці енергослужби підприємства та залучені фахівці з енергоаудиторських фірм і підприємств.
Кінцевим результатом експертизи є декомпозиція з наступним синтезом системи ЕСМ за обраними критеріями ефективності з використанням прикладеної банку даних енергетичних об'єктів різного призначення.
Декомпозиція 1 - науковий метод, що використовує структуру задачі і дозволяє замінити вирішення однієї великої завдання рішенням серії менших завдань з наступною ув'язкою їх між собою в одне ціле. Декомпозиція, або спрощення, необхідна для виконання другої стадії системного аналізу - виявлення взаємозв'язку елементів.
Критерії оцінки ефективності проекту
Аналіз ефективності проекту передбачає чітке визначення розв'язуваної задачі. Зокрема, розрізняють завдання оцінки доцільності окремого проекту, оцінку ефективності заміни техніки, оцінку ефективності при порівнянні проектів, Проект може оцінюватися на основі критерію «ефективність» шляхом зіставлення капіталовкладень з отримуваним доходом, а також на основі критерію «витрати» шляхом зіставлення витрат за проектом з витратами, прийнятими за базу порівняння.
Проекти можуть оцінюватися як при одній схемі фінансування, так і при різних. Найбільш поширена схема фінансування за рахунок власних коштів. У результаті досягається порівнянність проектів. З метою вибору найбільш доцільного варіанта фінансування проект може оцінюватися при різних реально можливих схемах його фінансування (власні кошти, позика, лізинг).
Ефективність інвестицій у ЕСМ залежить від величини капіталовкладень і одержуваного
при реалізації проекту доходу, термінів, прийнятої ставки дисконтування (норми дисконту).
Капіталовкладення. У складі інвестиційних витрат можна виділити первинні і вторинні капіталовкладення. Початкові капіталовкладення здійснюються до початку отримання проектного доходу, вторинні інвестиції здійснюються після введення ЕСМ в експлуатацію. Джерелом вторинних капіталовкладень є дохід, тобто власні кошти, одержувані при здійсненні проекту. Прикладом вторинних капіталовкладень служать витрати на часткове оновлення обладнання у зв'язку з його фізичним або моральним зносом.
Дохід, отриманий від проекту, визначається на основі підсумовування прибутку після оподаткування та амортизаційних відрахувань. Прибуток, що отримується в результаті впровадження ЕСМ, як правило, дорівнює зниження поточних витрат за рахунок енергозбереження.
Розрахунковий період. Оцінка майбутніх витрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймається з урахуванням:
- Тривалості створення, експлуатації та (при необхідності) ліквідації об'єкта;
- Середньозваженого нормативного терміну служби устаткування;
- Вимог інвестора.
На практиці за крок розрахунку в більшості випадків приймається рік.
Ставка дисконтування. При оцінці ефективності ЕСМ соизмерение різночасних показників здійснюється за допомогою дисконтування. Під дисконтуванням розуміється приведення всіх майбутніх доходів і витрат до початкового моменту часу (початку реалізації проекту). Для приведення різночасних витрат, результатів і ефектів використовується процентна ставка (норма дисконту), яка визначає нормативний річний дохід від вкладення коштів, тобто нормативне перевищення надходжень над капіталовкладеннями. Розмір ставки зазвичай визначається виходячи з прийнятною і реально досяжною для інвестора норми доходу на капітал. На практиці широко застосовується 10%-ная ставка, що відповідає розрахункам в постійних цінах і забезпечує порівнянність показників.
Показники ефективності ЕСМ визначаються виходячи з обсягу первинних капіталовкладень і одержуваного від проекту доходу. Вони представлені низкою показників (чистий дисконтований дохід, індекс дохідності проекту та ін.) При розрахунку ефективності інвестицій вторинні капіталовкладення враховуються шляхом зменшення доходу на відповідну величину.
Чиста поточна вартість ЧДД (NPV) показує весь ефект (виграш) інвестора, наведений у часі до початку розрахункового періоду. Він визначається в порівнянні з нормативним приростом на рівні базової ставки. Так, ЧДД в 500 тис. у. е. означає, що за розрахунковий період інвестор, по-перше, повертає вкладений власний капітал, по-друге, отримує нормативний дохід на рівні базової ставки і, по-третє, додатково отримує суму, еквівалентну 500 тис. у. тобто на початку розрахункового періоду. Проект доцільний при ЧДД не менше нуля.
Річний ефект показує весь виграш інвестора у річній розмірності. За своїм змістом він аналогічний показнику ЧДД. Наприклад, при оцінці ефекту, одержуваного від вкладення власних коштів, річний ефект в 1 млн. крб. означає, що за розрахунковий період інвестор, по-перше, повертає вкладений капітал, по-друге, отримує нормативний дохід на рівні прийнятої процентної ставки і, по-третє, додатково отримує суму, еквівалентну щорічним надходженням 1 млн. руб. протягом усього розрахункового періоду.
Індекс дохідності інвестицій ВД (PI) показує, у скільки разів збільшуються вкладені власні кошти за розрахунковий період у порівнянні з нормативним збільшенням на рівні базової ставки. Капіталовкладення доцільні при ВД не менше одиниці.
Внутрішня норма доходу ВНД (IRR) також характеризує прибутковість вкладень відсотком річних, але розраховується без урахування базової ставки. Вона визначає максимальну базову ставку, при якій капіталовкладення не збиткові. Внутрішня норма доходу відповідає такій нормі дисконту, при якій чистий дисконтований дохід звертається в нуль.
Термін окупності статичний (РВ) - часовий період, за який інвестиції покриваються одержуваними від проекту доходами.
Термін окупності динамічний (DPB) відповідає часу, за який інвестор поверне витрачені кошти і отримає нормативний дохід на рівні прийнятої ставки. Капіталовкладення доцільні за умови, що термін окупності не перевищує задану величину. Наприклад, якщо потрібно, щоб капіталовкладення окупилися за термін не більше трьох років, то проекти з більш тривалим строком окупності вважаються неприйнятними.
Комплексний інтегральний показник (КЕФ) енергоефективності ЕСМ (проектів). У залежності від включаються в програму ЕСМ один і той же обсяг інвестицій може забезпечити підприємствам при однаковому річному обсязі економії абсолютно різні обсяги економії енергоресурсів як в річному обчисленні, так і за весь період функціонування проектів при їх різної тривалості. З метою більш повної оцінки енергоефективності ЕСМ (проектів) при первинному відборі суб'єктами господарювання пріоритетного ряду ЕСМ в програмі використовується комплексний інтегральний показник енергоефективності, що враховує термін служби застосовуваних технічних засобів (ТЗ), економію енергоресурсів за весь розрахунковий період, а також обсяг інвестицій, необхідних для реалізації конкретного проекту.
Вибір основного оціночного критерію при побудові пріоритетного ряду ЕСМ
У ряді випадків спостерігається суперечливість оцінок проекту за різними критеріями ефективності інвестицій. Зокрема, проект, кращий за одними показниками, може бути гіршим за інших, що суттєво ускладнює вибір напрямки інвестицій. Залежно від цільової установки інвестора слід розрізняти три основних критерії ефективності капіталовкладень:
1. Максимальний дохід від капіталовкладень;
2. Максимальний дохід на одиницю капіталовкладень;
3. Мінімальний термін, за який буде отриманий нормативний дохід від вкладень.
У цих умовах вибір основного оціночного показника залежить від цільової установки інвестора і умов фінансування проекту. При доступності інвестиційних ресурсів за прийнятною ціною, тобто коли обсяг вкладень не є обмежуючим фактором, найкращим буде проект з максимальним ЧДД. У цьому випадку інвестор зацікавлений у залученні ресурсів і збільшенні вкладень, що забезпечує зростання доходу. Вартісні показники відповідають установці «максимум вкладень для отримання максимуму доходу».
Для надання практичної допомоги у виборі, розробці та впровадженні ЕСМ на підприємствах промисловості і ЖКГ, а також обгрунтування їх економічної ефективності розроблені спеціалізовані комп'ютерні програми, головна мета яких полягає у підтримці методики техніко-економічного обгрунтування ЕСМ у складі ЕСП, як-то:
- Попереднього аналізу та формування пріоритетного ряду ЕСМ;
- Формування бізнес-планів та виробництва автоматизованого розрахунку ЕСП;
- Проведення аналізу розрахованих ЕСП і порівняння за критеріями фінансових витрат та (або) термінів окупності, оцінку ефективності реалізації ЕСП.
Застосування спеціалізованих комп'ютерних програм дозволяє вибирати найбільш економічні та раціональні технічні рішення, самостійно розробляти і впроваджувати на підприємстві програми енергозбереження.
ПРИКЛАД. Експертна оцінка
Два великих самостійних підприємства автомобільної промисловості - МАЗ і МЗКТ територіально прилягають один до одного. Джерелом покриття теплових навантажень, опалення та вентиляції на МЗКТ служить система централізованого теплопостачання від енергосистеми. Гаряче водопостачання здійснюється з території МАЗу.
Технічний стан теплопостачальної мережі задовільний, але вимагає організаційних та матеріальних витрат на забезпечення нормативних тепловтрат в трубопроводах. За експертною оцінкою, ці витрати становлять близько 10 тис. дол щорічно.
Джерелом стисненого повітря для МЗКТ служить компресорна станція МАЗу. В даний час якість подаваного стисненого повітря і технічний стан мережі незадовільний. З-за високої вологості стисненого повітря при температурі зовнішнього повітря нижче 0 ° С його подача в мережу виробляється і в неробочі години доби (щоб уникнути замерзання зовнішніх трубопроводів). Виникають також організаційні проблеми узгодження з МАЗом подачі стисненого повітря в дні, коли основне виробництво МАЗу не працює. За експертною оцінкою, неминучі втрати стисненого повітря досягають 40-50% від необхідного для виробництва обсягу.
Використання вторинних енергоресурсів (ВЕР):
§ димові гази від спалювання природного газу в технологічних установках, тепловий потенціал яких оцінюється в 0,8 Гкал / год;
§ оборотна вода, що охолоджує технологічне обладнання, тепловий потенціал якого оцінюється в 5 Гкал / год;
§ витяжної повітря виробничих цехів всіх корпусів.
Експерт розглядає МЗКТ як об'єкт енергопостачання і послідовно заповнює таблицю вихідного стану, відповідаючи на поставлені питання.
Подальша стратегія розробки системи ЕСМ полягає в доцільності реконструкції мережі енергопостачання МЗКТ на основі споруди власних джерел теплопостачання, а також при розробці та осушки стисненого повітря з максимальним використанням наявних резервів зниження розрахункових навантажень, що випливає з заповнення таблиць можливого стану об'єкта, при цьому експертом враховується нерівномірність використання джерел ВЕР, технічна складність і капіталомісткість рішень їх утилізації. Проте використання теплового потенціалу оборотних вод доцільно, тому що зниження їх температури в утилізаційних установках одночасно скорочує витрату оборотної води, що надходить на градирню МАЗу.
Подальша декомпозиція стосується нижнього рівня і пов'язана, наприклад, з розробкою системи постачання стисненим повітрям. Тут послідовно розглядаються варіанти:
§ початковий стан об'єкта - закупівля з боку;
§ можливі стани:
§ від власної централізованої компресорної станції, розташованої в звільняються приміщеннях;
§ від місцевих повітряних компресорних станцій тощо Аналогічно розглядаються альтернативні варіанти теплопостачання заводу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Економіка підприємства / В. Я. Хріпач, Г. З. Суша, Г. К. Онопрієнко; Під ред. В. Я. Хріпача. - 2-е вид. стереотип. - Мн.: Економпресс, 2005. - 464 с.
2. Попова Р.Г., Самонова І.М., Добросердова І.І. Фінанси підприємства. - СПб.: Пітер, 2002. - 224 с.
3. Економіка підприємства. Практикум: Навч. посібник / А. М. Сенько, Е. В. Крум. - Мн. Обчислюємо. школа, 2007.
4. Економіка підприємства: Учеб. посібник / Л. М. Нехорошева, Н. Б. Антонова, М. О. Зайцева та ін; За заг. ред. Л. Н. Нехорошева. - Мн. Обчислюємо. школа, 2008. - 383 с.
5. Економіка підприємства: Практикум / Л.М. Нехорошева, Л. А. Лобан, Н. Ф. Загрівная та ін; За заг. ред. Л. Н. Нехорошева. - Мн.: БГЕУ, 2007. - 368 с.
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
«ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ енергозберігаючих заходів»
МІНСЬК, 2008
Введення
Енергетика є найважливішою галуззю будь-якої країни, оскільки без її продукції неможливо здійснити багато технологічні процеси, як неможливо уявити наше життя без опалення, освітлення, транспорту, побутової техніки і т. д., які теж залежні від енергії.
Вибухнув в 1973-1974 рр.. нафтової криза змусила багато країн серйозно задуматися над використанням альтернативних джерел енергії та економним використанням паливно-енергетичних ресурсів, що і зумовило підвищення багатьма країнами рівня самозабезпечення енергоресурсами. Проте енергетична проблема залишається актуальною і в даний час практично для всіх країн Європи, оскільки ступінь забезпеченості власними ресурсами складає в окремих країнах Європи 40-50%.
Гостро вона відчутна і в Білорусі, здатної забезпечити себе приблизно на 16% власними паливними ресурсами. Інша кількість припадає на дорогі імпортні.
На початку
Вітчизняна промисловість за питомими витратами палива і електроенергії поки досить далека від європейських стандартів. Не кращий стан з енергоємністю та в агропромисловому комплексі. Енергоємність нашої продукції в 3-5 разів вище, ніж у розвинених країнах.
Енергозбереження стало пріоритетом державної політики, важливим напрямком в діяльності всіх без винятку суб'єктів господарювання. Тільки в сільському господарстві можна заощадити до 50% електроенергії, а в деяких виробництвах будівельної індустрії - і того більше. При цьому в багатьох випадках заходи щодо впровадження енергозберігаючих технологій не вимагають великих фінансових витрат так як витрати на виробництво 1 т умовного палива (у.п.) первинної енергії в 3-4 рази більше, ніж на її збереження.
У зв'язку з цим, одними з пріоритетних напрямків науково-технічної діяльності в Республіці Білорусь на сьогоднішній день є:
§ пошук і розвиток ресурсозберігаючих та енергоефективних технологій виробництва конкурентоспроможної на світових ринках продукції;
§ нові матеріали та нові джерела енергії.
Разом з тим основними завданнями мають стати:
§ стимулювання енергозбереження на підприємствах;
§ збільшення припливу внутрішніх інвестицій у проекти, спрямовані на підвищення енергоефективності;
§ підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що виділяються державою для інвестицій в енергоефективні проекти;
§ збільшення частки позикових коштів у порівнянні з фінансуванням енергозбереження на безоплатній основі;
§ навчання фахівців передовим методам проведення енергетичних обстежень, розробки бізнес-планів і принципам використання кредитних ресурсів.
Методичні аспекти вирішення завдань енергозбереження різних підприємств
Вирішення питання про виділення бюджетних інвестицій, надання банківських кредитів повинне здійснюватися тільки за наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку підприємства на певний період.
Бізнес-план енергозберігаючого проекту (ЕСП) включає звичайні стандартні розділи, але в ньому мають бути присутні спеціальні розділи з аналізу енергоефективності проекту.
Зміст даних розділів залежить від специфіки проекту. Як правило, тут слід привести розрахунок енергоспоживання об'єкта, втрати енергоресурсів і причини їх виникнення, існуючі резерви енергозбереження, відобразити, як вплине впровадження енергозберігаючих заходів (ЕСМ) на енергоємність і собівартість продукції підприємства. При цьому слід звернути увагу на енергетичну складову в структурі собівартості продукції.
При поглибленому аналізі в бізнес-плані можуть бути представлені фактичний і нормативний енергобаланси підприємства і його підрозділів, енергетичні характеристики обладнання і вплив рівня завантаження встановленої потужності на прибуток і виробничий ризик.
Основою аналізу є енергетичний баланс підприємства. При цьому важливу роль відіграє науково-технічний прогрес у галузі створення прогресивних технологій виробництва і нових технічних засобів, що забезпечують зниження енерговитрат на одиницю виробленої продукції та ефективну утилізацію вторинних енергоресурсів підприємства.
При цьому необхідно виконувати техніко-економічні розрахунки при тих чи інших змінах в енергетичній схемі підприємства шляхом включення до неї і виключення з неї ряду елементів на основі експертної оцінки фахівців.
Не менш складним завданням є дослідження оптимальної структури аналізованих енергетичних схем в усьому просторі зовнішніх факторів, що є завданням техніко-економічного обгрунтування за укрупненими показниками (критеріями) енергоефективності підприємства.
Експертиза енергетичних об'єктів підприємства
Стратегія обстеження об'єктів має важливе значення у зв'язку із звичайними обмеженнями в плануванні капіталовкладень, технічних засобів і трудовитрат.
У зв'язку з цим актуальною є задача декомпозиції 1 енергетичної системи підприємства на окремі елементи і формування цільових послідовностей залежно від конкретних постановок задач енергозбереження.
Під елементами енергетичної системи підприємства розуміється підсистема (або пристрій), на вхід якої надходять, а на виході утворюються відповідні енергетичні потоки.
В якості основних підсистем розрізняють джерела і споживачі енергетичних ресурсів.
Джерелами потоків енергії є електро-або теплогенеруючі установки (електричні підстанції й теплові котельні підприємства).
Споживачами енергоресурсів можуть бути прийняті основні і допоміжні цехи підприємств.
Це так званий перший ієрархічний рівень декомпозиції, необхідний для складання енергетичного балансу підприємства.
Подальша декомпозиція енергетичної системи другого і наступних рівнів тощо), установки, агрегати та групи однакових установок, що відносяться до основної технологічної схеми перетворення і споживання енергоресурсів. Ключовим моментом є той факт, що кожен нижченаведений рівень є споживачем, а вищий - джерелом енергоресурсів, відповідно.
Початкове безліч елементів формується різними шляхами:
1. Безліч елементів отримують виходячи зі схеми енергопостачання підприємства, відповідно до числа відгалужень енергопотоків від основних магістралей до окремих споживачів.
2. Безліч елементів може бути утворене на основі синтетичних енергобалансів підприємства за видами енергоносіїв, за цільовим призначенням технології виробництва.
В обох випадках перелік елементів, що підлягають подальшому обстеженню з точки зору енергоефективності, може бути складений з урахуванням системи показників, що характеризують стан обліку та нормування витрат енергоносіїв, енергетичну складову собівартості продукції, витрата енергоносія, витрати на вдосконалення елемента і ефект від цього вдосконалення.
Важливу роль відіграє експертна оцінка цього процесу декомпозиції і синтез енергоекономічні рішень.
Експертами є головні фахівці енергослужби підприємства та залучені фахівці з енергоаудиторських фірм і підприємств.
Кінцевим результатом експертизи є декомпозиція з наступним синтезом системи ЕСМ за обраними критеріями ефективності з використанням прикладеної банку даних енергетичних об'єктів різного призначення.
Декомпозиція 1 - науковий метод, що використовує структуру задачі і дозволяє замінити вирішення однієї великої завдання рішенням серії менших завдань з наступною ув'язкою їх між собою в одне ціле. Декомпозиція, або спрощення, необхідна для виконання другої стадії системного аналізу - виявлення взаємозв'язку елементів.
Критерії оцінки ефективності проекту
Аналіз ефективності проекту передбачає чітке визначення розв'язуваної задачі. Зокрема, розрізняють завдання оцінки доцільності окремого проекту, оцінку ефективності заміни техніки, оцінку ефективності при порівнянні проектів, Проект може оцінюватися на основі критерію «ефективність» шляхом зіставлення капіталовкладень з отримуваним доходом, а також на основі критерію «витрати» шляхом зіставлення витрат за проектом з витратами, прийнятими за базу порівняння.
Проекти можуть оцінюватися як при одній схемі фінансування, так і при різних. Найбільш поширена схема фінансування за рахунок власних коштів. У результаті досягається порівнянність проектів. З метою вибору найбільш доцільного варіанта фінансування проект може оцінюватися при різних реально можливих схемах його фінансування (власні кошти, позика, лізинг).
Ефективність інвестицій у ЕСМ залежить від величини капіталовкладень і одержуваного
при реалізації проекту доходу, термінів, прийнятої ставки дисконтування (норми дисконту).
Капіталовкладення. У складі інвестиційних витрат можна виділити первинні і вторинні капіталовкладення. Початкові капіталовкладення здійснюються до початку отримання проектного доходу, вторинні інвестиції здійснюються після введення ЕСМ в експлуатацію. Джерелом вторинних капіталовкладень є дохід, тобто власні кошти, одержувані при здійсненні проекту. Прикладом вторинних капіталовкладень служать витрати на часткове оновлення обладнання у зв'язку з його фізичним або моральним зносом.
Дохід, отриманий від проекту, визначається на основі підсумовування прибутку після оподаткування та амортизаційних відрахувань. Прибуток, що отримується в результаті впровадження ЕСМ, як правило, дорівнює зниження поточних витрат за рахунок енергозбереження.
Розрахунковий період. Оцінка майбутніх витрат і результатів при визначенні ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймається з урахуванням:
- Тривалості створення, експлуатації та (при необхідності) ліквідації об'єкта;
- Середньозваженого нормативного терміну служби устаткування;
- Вимог інвестора.
На практиці за крок розрахунку в більшості випадків приймається рік.
Ставка дисконтування. При оцінці ефективності ЕСМ соизмерение різночасних показників здійснюється за допомогою дисконтування. Під дисконтуванням розуміється приведення всіх майбутніх доходів і витрат до початкового моменту часу (початку реалізації проекту). Для приведення різночасних витрат, результатів і ефектів використовується процентна ставка (норма дисконту), яка визначає нормативний річний дохід від вкладення коштів, тобто нормативне перевищення надходжень над капіталовкладеннями. Розмір ставки зазвичай визначається виходячи з прийнятною і реально досяжною для інвестора норми доходу на капітал. На практиці широко застосовується 10%-ная ставка, що відповідає розрахункам в постійних цінах і забезпечує порівнянність показників.
Показники ефективності ЕСМ визначаються виходячи з обсягу первинних капіталовкладень і одержуваного від проекту доходу. Вони представлені низкою показників (чистий дисконтований дохід, індекс дохідності проекту та ін.) При розрахунку ефективності інвестицій вторинні капіталовкладення враховуються шляхом зменшення доходу на відповідну величину.
Чиста поточна вартість ЧДД (NPV) показує весь ефект (виграш) інвестора, наведений у часі до початку розрахункового періоду. Він визначається в порівнянні з нормативним приростом на рівні базової ставки. Так, ЧДД в 500 тис. у. е. означає, що за розрахунковий період інвестор, по-перше, повертає вкладений власний капітал, по-друге, отримує нормативний дохід на рівні базової ставки і, по-третє, додатково отримує суму, еквівалентну 500 тис. у. тобто на початку розрахункового періоду. Проект доцільний при ЧДД не менше нуля.
Річний ефект показує весь виграш інвестора у річній розмірності. За своїм змістом він аналогічний показнику ЧДД. Наприклад, при оцінці ефекту, одержуваного від вкладення власних коштів, річний ефект в 1 млн. крб. означає, що за розрахунковий період інвестор, по-перше, повертає вкладений капітал, по-друге, отримує нормативний дохід на рівні прийнятої процентної ставки і, по-третє, додатково отримує суму, еквівалентну щорічним надходженням 1 млн. руб. протягом усього розрахункового періоду.
Індекс дохідності інвестицій ВД (PI) показує, у скільки разів збільшуються вкладені власні кошти за розрахунковий період у порівнянні з нормативним збільшенням на рівні базової ставки. Капіталовкладення доцільні при ВД не менше одиниці.
Внутрішня норма доходу ВНД (IRR) також характеризує прибутковість вкладень відсотком річних, але розраховується без урахування базової ставки. Вона визначає максимальну базову ставку, при якій капіталовкладення не збиткові. Внутрішня норма доходу відповідає такій нормі дисконту, при якій чистий дисконтований дохід звертається в нуль.
Термін окупності статичний (РВ) - часовий період, за який інвестиції покриваються одержуваними від проекту доходами.
Термін окупності динамічний (DPB) відповідає часу, за який інвестор поверне витрачені кошти і отримає нормативний дохід на рівні прийнятої ставки. Капіталовкладення доцільні за умови, що термін окупності не перевищує задану величину. Наприклад, якщо потрібно, щоб капіталовкладення окупилися за термін не більше трьох років, то проекти з більш тривалим строком окупності вважаються неприйнятними.
Комплексний інтегральний показник (КЕФ) енергоефективності ЕСМ (проектів). У залежності від включаються в програму ЕСМ один і той же обсяг інвестицій може забезпечити підприємствам при однаковому річному обсязі економії абсолютно різні обсяги економії енергоресурсів як в річному обчисленні, так і за весь період функціонування проектів при їх різної тривалості. З метою більш повної оцінки енергоефективності ЕСМ (проектів) при первинному відборі суб'єктами господарювання пріоритетного ряду ЕСМ в програмі використовується комплексний інтегральний показник енергоефективності, що враховує термін служби застосовуваних технічних засобів (ТЗ), економію енергоресурсів за весь розрахунковий період, а також обсяг інвестицій, необхідних для реалізації конкретного проекту.
Вибір основного оціночного критерію при побудові пріоритетного ряду ЕСМ
У ряді випадків спостерігається суперечливість оцінок проекту за різними критеріями ефективності інвестицій. Зокрема, проект, кращий за одними показниками, може бути гіршим за інших, що суттєво ускладнює вибір напрямки інвестицій. Залежно від цільової установки інвестора слід розрізняти три основних критерії ефективності капіталовкладень:
1. Максимальний дохід від капіталовкладень;
2. Максимальний дохід на одиницю капіталовкладень;
3. Мінімальний термін, за який буде отриманий нормативний дохід від вкладень.
У цих умовах вибір основного оціночного показника залежить від цільової установки інвестора і умов фінансування проекту. При доступності інвестиційних ресурсів за прийнятною ціною, тобто коли обсяг вкладень не є обмежуючим фактором, найкращим буде проект з максимальним ЧДД. У цьому випадку інвестор зацікавлений у залученні ресурсів і збільшенні вкладень, що забезпечує зростання доходу. Вартісні показники відповідають установці «максимум вкладень для отримання максимуму доходу».
Для надання практичної допомоги у виборі, розробці та впровадженні ЕСМ на підприємствах промисловості і ЖКГ, а також обгрунтування їх економічної ефективності розроблені спеціалізовані комп'ютерні програми, головна мета яких полягає у підтримці методики техніко-економічного обгрунтування ЕСМ у складі ЕСП, як-то:
- Попереднього аналізу та формування пріоритетного ряду ЕСМ;
- Формування бізнес-планів та виробництва автоматизованого розрахунку ЕСП;
- Проведення аналізу розрахованих ЕСП і порівняння за критеріями фінансових витрат та (або) термінів окупності, оцінку ефективності реалізації ЕСП.
Застосування спеціалізованих комп'ютерних програм дозволяє вибирати найбільш економічні та раціональні технічні рішення, самостійно розробляти і впроваджувати на підприємстві програми енергозбереження.
ПРИКЛАД. Експертна оцінка
Два великих самостійних підприємства автомобільної промисловості - МАЗ і МЗКТ територіально прилягають один до одного. Джерелом покриття теплових навантажень, опалення та вентиляції на МЗКТ служить система централізованого теплопостачання від енергосистеми. Гаряче водопостачання здійснюється з території МАЗу.
Технічний стан теплопостачальної мережі задовільний, але вимагає організаційних та матеріальних витрат на забезпечення нормативних тепловтрат в трубопроводах. За експертною оцінкою, ці витрати становлять близько 10 тис. дол щорічно.
Джерелом стисненого повітря для МЗКТ служить компресорна станція МАЗу. В даний час якість подаваного стисненого повітря і технічний стан мережі незадовільний. З-за високої вологості стисненого повітря при температурі зовнішнього повітря нижче 0 ° С його подача в мережу виробляється і в неробочі години доби (щоб уникнути замерзання зовнішніх трубопроводів). Виникають також організаційні проблеми узгодження з МАЗом подачі стисненого повітря в дні, коли основне виробництво МАЗу не працює. За експертною оцінкою, неминучі втрати стисненого повітря досягають 40-50% від необхідного для виробництва обсягу.
Використання вторинних енергоресурсів (ВЕР):
§ димові гази від спалювання природного газу в технологічних установках, тепловий потенціал яких оцінюється в 0,8 Гкал / год;
§ оборотна вода, що охолоджує технологічне обладнання, тепловий потенціал якого оцінюється в 5 Гкал / год;
§ витяжної повітря виробничих цехів всіх корпусів.
Експерт розглядає МЗКТ як об'єкт енергопостачання і послідовно заповнює таблицю вихідного стану, відповідаючи на поставлені питання.
Подальша стратегія розробки системи ЕСМ полягає в доцільності реконструкції мережі енергопостачання МЗКТ на основі споруди власних джерел теплопостачання, а також при розробці та осушки стисненого повітря з максимальним використанням наявних резервів зниження розрахункових навантажень, що випливає з заповнення таблиць можливого стану об'єкта, при цьому експертом враховується нерівномірність використання джерел ВЕР, технічна складність і капіталомісткість рішень їх утилізації. Проте використання теплового потенціалу оборотних вод доцільно, тому що зниження їх температури в утилізаційних установках одночасно скорочує витрату оборотної води, що надходить на градирню МАЗу.
Подальша декомпозиція стосується нижнього рівня і пов'язана, наприклад, з розробкою системи постачання стисненим повітрям. Тут послідовно розглядаються варіанти:
§ початковий стан об'єкта - закупівля з боку;
§ можливі стани:
§ від власної централізованої компресорної станції, розташованої в звільняються приміщеннях;
§ від місцевих повітряних компресорних станцій тощо Аналогічно розглядаються альтернативні варіанти теплопостачання заводу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Економіка підприємства / В. Я. Хріпач, Г. З. Суша, Г. К. Онопрієнко; Під ред. В. Я. Хріпача. - 2-е вид. стереотип. - Мн.: Економпресс, 2005. - 464 с.
2. Попова Р.Г., Самонова І.М., Добросердова І.І. Фінанси підприємства. - СПб.: Пітер, 2002. - 224 с.
3. Економіка підприємства. Практикум: Навч. посібник / А. М. Сенько, Е. В. Крум. - Мн. Обчислюємо. школа, 2007.
4. Економіка підприємства: Учеб. посібник / Л. М. Нехорошева, Н. Б. Антонова, М. О. Зайцева та ін; За заг. ред. Л. Н. Нехорошева. - Мн. Обчислюємо. школа, 2008. - 383 с.
5. Економіка підприємства: Практикум / Л.М. Нехорошева, Л. А. Лобан, Н. Ф. Загрівная та ін; За заг. ред. Л. Н. Нехорошева. - Мн.: БГЕУ, 2007. - 368 с.