Ділове спілкування 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

1. Аналіз перцептивної сторони спілкування. Приклади ситуацій з мого життя, коли неправильне перше враження утруднити чи зробити неможливим подальше спілкування з людиною (помилки за факторами переваги, привабливості і ставлення до нас). Приклади дії фундаментальної помилки атрибуції.

Часом перше враження про людину не завжди виявляється правильним, але виходить так, що воно залишається на завжди навіть якщо в процесі подальшого спілкування людина виявляє себе з позитивного боку, думка про нього вже сформовано і його не зміниш не тому що не хочеш, а тому що негативний відбиток вже залишився. Ось дві ситуації з моєї трудової практики які свідчать про це:
1. Влаштувавшись на роботу і познайомившись з працівниками свого відділу, мені довелося робити ксерокопії документів в іншому відділі з причини відсутності ксерокса на моєму робочому місці. І коли я туди приходила я не вважала за потрібне вітатися з розташованими там людьми, я робила свою справу і так само мовчки йшла. Я просто не вважала цю, здавалося б формальність, для мене важливою. Там працювали люди, з якими я в принципі по роботі не перетиналася. Але вийшло так, що з певних причин моє робоче місце перенесли до того кабінету, де я робила ксерокопії, і мені стало просто необхідно налагодити контакт з працівниками того відділу. І це виявилося для мене досить проблематично, так як у людей, на той момент, склалося про мене негативну думку, товариші по службі порахували мене неввічливою і не комунікабельною особистістю, із завищеною самооцінкою і тому на будь-який контакт зі мною йшли з небажанням і лише в крайньої необхідності. Така поведінка значно відштовхнуло від мене людей, вони склали для себе про мене негативне уявлення, і впродовж всієї моєї роботи на тому підприємстві контакт з товаришами по службі був для мене дуже складний.
2. Був приклад, коли я прийшла за необхідною документацією в архів, до цих пір я не разу не приходила туди з причини відсутності необхідності. Я сказала працівникові архіву хто я, яка в мене посаду, які мені потрібні документи, з якої причини і на який час, в загальному, видала всю інформацію як необхідну, так і зайву як я зрозуміла потім. Працівник архіву повела себе, на мій погляд, не найбільш ввічливим чином, навіть можна сказати нагрубіянила мені. Не очікуючи такого відповіді і не зрозумівши причину такого негативного ставлення до мене я, надалі приходячи до архіву, нічого не могла вдіяти зі сформованим у мене негативним думкою про це працівника і завжди намагалася викладати свою проблему як можна більш лаконічних і ясніше. Хоча такого випадку більше не повторювалося у мене залишилося небажання вступати в контакт, з цим працівником, хоча всі мої товариші по службі ніколи негативно не відгукувалися про нього.

2. Комунікативна сторона спілкування і властиві мені бар'єри.

У всі часи в людях цінувалася здатність спілкуватися з іншими людьми, вміння знаходити спільну мову в будь-якій обстановці, вирішувати спірні питання і т.д. Цією здатністю володіє далеко не кожна людина, з різних причин у всіх нас існують бар'єри, які заважають вести монолог або діалог з партнерами, товаришами по службі і т.д. Ось кілька прикладів, які стосуються безпосередньо мене:
· Побоювання бути незрозумілою
· Невпевненість у своїй правоті
· Небажання брати участь у дискусії (Хоча в робочому середовищі це необхідно).
· Занижена самооцінка (Коли я вважаю, що серед говорять є особистість, яка володіє інформацією з обговорюваних питань краще ніж я)
· Небажання «світитися»,
Саме такі бар'єри часом заважають мені показати свої знання в якій-небудь області серед товаришів по службі і в житті. Комунікабельність людини допомагає йому просунутися вгору по службових сходах. Деякі мої товариші по службі, користуючись моєю думкою на тему якого-небудь питання, яке я, з-за своїх бар'єрів не вирішувалася висловлювати, отримували позитивні і схвальні відгуки вищестоящих інстанцій.

3. Аналіз інтерактивної сторони спілкування. Мої его - стану (мати, батько, Дорослий, Дитя) і моя життєва установка (згідно транскатному аналізу), причини їх виникнення.

Інтерактивна сторона спілкування включає в себе три стани, а саме Дорослий, Батько та дитина. Ці стани проявляються у кожної людини в різних життєвих ситуаціях, в різній обстановці і з різними людьми.
Батько, наприклад, виявляє себе в ситуації, коли одна людина просить про допомогу в іншого, у вирішенні питання який виник на підприємстві між товаришами по службі або в ситуації спілкування начальника і підлеглих.
Дорослий-це стан виявляється, коли необхідно прийняти важливе рішення у професійній сфері, коли тебе просять дати пораду.
Дитя проявляється в ситуації, коли особистість консультується з якого-небудь питання або проблеми з вищими інстанціями або начальством. Атак ж при пошуку відповіді у разі, коли знаходишся у безвиході і не можеш знайти вихід.
Кожна людина, в тому числі і я, не можу конкретно визначити свою життєву установку, так як постійно перебуваю в різних життєвих ситуаціях, в кожній з яких я виявляю себе по-різному, тому що постійно перебувати в певному стані практично неможливо. Але якщо враховувати займану мною посаду і стаж роботи на підприємстві, то частіше я виступаю в ролі Дорослого, рідше Дитя, а до батька мені належить досить довго просуватися службовими сходами, але я все одно, як мені здається, на зможу уникнути чергування положень і статусів в яких мені доведеться періодично виступати.

Питання 4. Я як суб'єкт спілкування з точки зору типології К. Юнга.

З точки зору типології К. Юнга, у зміст системи «Я» входять психічні процеси апперітаціі (це властивість психіки людини, що виражає залежність сприйняття предметів від попереднього досвіду), відчування, передбачення, а також процеси мислення, волі і потяги.
Всі ці процеси задіяні в практиці ділового спілкування. Особливу значимість набуває процеси апперітаціі, оскільки вони пов'язані з особистісними особливостями психічної діяльності партнерів. Кожен з партнерів в діловому спілкуванні виявляється як би між двома ворогуючими один одному установками: між пізнанням (сприйняттям інформації) і розумінням особистості партнера. Ідеальне розуміння веде до позбавленого пізнання переживання і вимагає уподібнення двох різних особистостей партнерів. При цьому раніше чи пізніше один з них виявляє, що він змушений жертвувати власними особистісними інтересами.
Навпаки, очевидна гідність пізнання (сприйняття інформації) викликає психічне протидію з боку партнерів, тому що чим схематичні їх спілкування, тим менше шансів на розуміння партнерами один одного. Виникає ризик парадоксу. До того ж будь-яка однобічність спілкування компенсується несвідомими підривними тенденціями.
У таких складних ситуаціях ділового спілкування бажано доводити особистісне розуміння до рівноваги з сприйняттям інформації. Розуміння ж «за всяку ціну» шкодить обом діловим партнерам.
У певному рівновазі потребують також психічні процеси почування і мислення, що виникають у діловому спілкуванні. Розумна аргументація є можливою і перспективною до тих пір, поки емоції партнерів не перевищили деякої критичної для даної ситуації точки. Варто температурі афектів партнерів перевершити цю критичну точку, як дієвість розуму і аргументації починає відмовляти.

Питання 5. Мої психологічні особливості, які вважають і заважають мені у спілкуванні з людьми.

Спілкування є невід'ємною частиною нашого життя. Спілкуватися доводиться постійно, навіть елементарний похід у магазин вже є спілкуванням. Багато в чому характер розмови залежить від обстановки настрою співрозмовника. Хтось легше йде на контакт і більш товариський, а хто-то ще тяжче й без особливого бажання, а за потребою.
Що стосується мене, то у мене є психологічні особливості, які як допомагають мені у спілкуванні, так і заважають завоювати довіру співрозмовника.
Вважають, на мій погляд, це:
· Відкритість до співрозмовника (тобто, якщо з певних причин я розташована для розмови з якоюсь людиною, але якщо людина мені не симпатичний, то я просто буду тримати з ним певну дистанцію)
· Прагнення проявити участь (Припустимо, на роботі потрібно налагодити контакт з товаришами по службі або здатність дати цінну пораду)
· Емоційність (Річ у, якщо я спілкуюся з відносно близькою людиною то я намагаюся зрозуміти і підтримати його, за умови що я поділяю його точку зору і щиро буду йому співчувати, наприклад).
· Вміння слухати
Що стосується психологічних особливостей, які заважають мені у спілкуванні з людьми, до них можна віднести наступні:
· Наполегливість і прагнення дізнатися все до дрібниць (коли я бачу що людина не хотіла б мені розповідати всіх подробиць, але, я вважаю, їх цікавими і з цього починаю тиснути на співрозмовника, тим самим, відштовхуючи його від себе)
· Невміння слухати, якщо інформація не представляє для мене особливої ​​важливості, інтересу або її викладає людина, до якої я з різних причин ставлюся негативно. (При розмові до прикладу з вищим працівником, коли необхідно прислухатися до поради, а в мене вже склалося про нього негативну думку, але мені доводиться вислухати від нього критику чи зауваження.)
Як вважають так і заважають особливості в різній обстановці і з різними людьми можуть відштовхнути від мене співрозмовника і навпаки розташувати. Все залежить від ситуації, в якій проходить спілкування, від того, на скільки мені цікавий співрозмовник і тема розмови. А часом навіть здатність тактовно перервати неприємну спілкування не залишить негативного відбитка про вас, а навпаки допоможе задуматися вашого співрозмовника про те що він неправильно вибрав тему для розмови не з тією людиною і не в тій обстановці.

Питання 6. Як я можу зробити більш ефективним моє взаємодія з оточуючими людьми.

Кожен з нас в процесі спілкування відчуває те, як до нього ставляться інші люди, а саме співрозмовник, партнер по роботі, просто знайомий і т.д. Так само і я бачу ставлення до мене інших людей. Воно проявляється в різних ситуаціях і допомагає визначити свій статус в компанії, в суспільстві, на підприємстві де працюєш і тим самим мати уявлення про те, що думають на твій рахунок оточуючі. Дізнавшись думку про себе інших людей, є можливість в якійсь мірі виправити негативне враження і налагодити контакт з оточуючими. Цього можна добитися різними способами. Ось деякі з них, які допомагають безпосередньо мені:
· Прояв участі у вирішенні проблеми людини з якою необхідно налагодити позитивний контакт.
· Привітність і ввічливість обов'язковий чинник, який сприяє розташуванню до мене оточуючих.
· Серйозний підхід до даного керівництвом завданням. Прояв ініціативи та особистих здібностей, а так само ідей і пропозицій.
· Необхідно запитувати у товаришів по службі ради, цікавитися тим що вони думаю, про підсумки вашої роботи що, безумовно, буде їм приємно і в какао-то ступеня розташує до вас. Вони відчують свою значимість для вас.
· Чесність і щирість у спілкуванні з оточуючими. Навіть якщо ви не поділяєте чиєсь думку, краще буде сказати його прямо і запропонувати свій спосіб розв'язання даної проблеми
· Не вирішувати проблему з ходу, а спочатку налагодити відносини з клієнтом, наприклад або з співробітниками по роботі.
Облік психологічних особливостей окремих типів людей, підбір індивідуальних методів роботи з ними, безсумнівно, нададуть позитивну роль в процесі співробітництва, обслуговування клієнтів і підвищать не тільки ефективність всієї роботи підприємства, а й розташують до вас оточують.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Практична робота
24.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Ділове спілкування
Ділове спілкування 3
Ділове спілкування з англійцями
Ділове спілкування і конфлікт
Усне і письмове ділове спілкування
Ділове спілкування і його особливості
Ділове спілкування та публічні виступи
Ділове спілкування з жінкою кінестетиків
Ділове спілкування 2 перцептивна сторона
© Усі права захищені
написати до нас