Лабораторна робота
«Дослідження динамічних властивостей моделей типових ланок систем автоматичного управління з їх частотним характеристикам»
Введення
Мета роботи - вивчення експериментального методу і апаратних засобів визначення амплітудно-фазових частотних і динамічних характеристик типових ланок.
1. Теоретичні відомості
Для складного об'єкта автоматичного регулювання не завжди вдається зробити дослідження за допомогою аналітичних методів з огляду на те, що заздалегідь невідомі математичні моделі, параметри об'єкта або існують значні нелінійності в об'єкті. У цьому випадку застосуємо експериментальний метод побудови частотних характеристик досліджуваного об'єкта, що базується на тому, що якщо на його вхід подати сигнал синусоїдальної форми з частотою і амплітудою, що дорівнює одиниці, то на виході в усталеному режимі вийде теж синусоїдальний сигнал з тією ж частотою але з іншими амплітудою і фазою.
Синусоїдальні функції можуть виражатися у векторній формі показовими функціями з уявним аргументом:
Величина W (j) називається комплексним коефіцієнтом передачі або посилення, що представляє комплексне число, модуль якого дорівнює відношенню амплітуд вихідного і вхідного сигналів при незмінній частоті вхідного сигналу. Якщо покласти = 0, то виходить коефіцієнт підсилення або коефіцієнт передачі системи або ланки.
Процес регулювання Y (t) складається з двох частин: перехідного процесу Y ПП (t) і усталеного процесу Y УСТ (t):
Y (t) = Y ПП (t) + Y УСТ (t).
Математично перехідний процес визначається спільним рішенням однорідного рівняння (1.1), при Х (t) = 0, а сталий процес - приватним рішенням рівняння неоднорідного рівняння (1.1), при заданій правій частині Х (t). З точки зору теоретичної механіки перехідний процес є вільний рух системи, а сталий процес - вимушене рух. З точки зору теорії коливань перше є власні коливання, а друге - вимушені коливання, але це в жодному разі не означає, що перехідний й усталений процеси завжди за формою будуть коливальними. Для отримання перехідної характеристики подають миттєво стрибком на вхід ланки деяке постійне значення виду:
і спостерігають перехідний процес (вільні коливання) на виході ланки. На комутаційному полі АВМ ця модель вхідного впливу реалізується на масштабному операційному підсилювачі із змінним згідно варіанту завдання коефіцієнтом підсилення:
Таке ідеальне ланка не володіє інерційністю і миттєво дає на виході величину:
(1.2)
Якщо на вхід ланки або системи подати сигнал синусоїдальної форми з частотою ω види:
(1.3)
то на виході в усталеному режимі вийде теж синусоїдальний сигнал з тією ж частотою ω, але з іншими амплітудою і фазою (спостереження вимушених коливань ланки).
2 Експериментальна частина
Складемо таблицю значень 2.1
Побудуємо графік аперіодичного ланки другого порядку, рисунок 2.1 і з допомогою даного графіка отримаємо значення T 2.
Р ісунок 2. 1 - графік аперіодичного ланки другого порядку
Обчисливши А (ω) і φ (ω), побудуємо годограф, малюнок 2.2.
Малюнок 2.2. - Годограф А (ω) φ (ω)
Знаючи значення = 14 В, а = 15 В, можна розрахувати.
Виходячи їх графіка для визначення постійних часу аперіодичного ланки другого порядку, рисунок 2.3, знайдемо значення.
Малюнок 2.3 - Графік для визначення постійних часу аперіодичного ланки другого порядку
Слід можемо знайти:
Скориставшись програмою MatLab, побудуємо графіки характеристик: ФЧХ, АЧХ, ВЧХ, МЧХ, КЧХ, ЛАЧХ і ЛФЧХ.
У вікна команд запишемо:
>> M = [0.93333]
m = 0.9333
>> N = [1.3225 1.15 1]
n = 1.3225 1.1500 1.0000
>> Tf (m, n)
Transfer function:
0.9333
1.323 s ^ 2 + 1.15 s + 1
>> [H, w] = freqs (m, n, 600);
>> Ampl = abs (h);
>> Phi = angle (h);
>> Phi = unwrap (phi);
>> Plot (w, phi, 'k'); grid on
>> Plot (w, ampl, 'k'); grid on
>> Vchhar = ampl .* cos (phi);
>> Plot (w, vchhar, 'k'); grid on
>> Mchhar = ampl .* sin (phi);
>> Plot (w, mchhar, 'k'); grid on
>> Plot (vchhar, mchhar, 'k'); grid on
Графік ФЧХ представлений на малюнку 2.4.
Рисунок 2.4 - Графік фазочастотного характеристики
Графік АЧХ представлений на малюнку 2.5.
Рисунок 2.5 - Графік амплітуда-частотної характеристики
Графік ВЧХ представлений на малюнку 2.6.
Малюнок 2.6 - Графік речовій частотної характеристики
Графік МЧХ представлений на малюнку 2.7.
Малюнок 2.7 - Графік уявної частотної характеристики
Графік КЧХ представлений на малюнку 2.8.
Малюнок 2.8 - Графік комплексної частотної характеристики
Для побудови ЛАЧХ і ЛФЧХ складемо структурну схему представлену на малюнку 2.9.
Малюнок 2.9 - Структурна схема для побудови ЛАЧХ і ЛФЧХ
Малюнок 2.9 - Графіки ЛАЧХ і ЛФЧХ