Дослідження дезадаптації молодших школярів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Контрольна робота

За експериментальної психології

На тему: Дослідження дезадаптації молодших школярів

1. Організація і методи дослідження проблеми дезадаптації молодших школярів

Новизна дослідження: Необхідно більш глибоко вивчити психологічні механізми та причини, що призводять до соціальної дезадаптації підлітків, розкриваючи які, ми суттєво розширюємо можливості профілактики і корекції дезадаптації дітей підліткового віку.

Метою нашого дослідження було:

Виявити рівень тривожності, фрустрації, ригідності як можливих факторів, що впливають на адаптацію підлітків.

Гіпотеза дослідження:

Припускаємо, що на адаптацію підлітків можуть впливати такі емоційні стани як фрустрація, тривожність, ригідність.

Об'єкт: Соціальна адаптація підлітків.

Предмет: Емоційна сфера дітей підліткового віку.

З поставленої мети випливають сформульовані наступні завдання:

1. проаналізувати літературу з проблем соціальної адаптації підлітків.

2. дати поняття соціальної адаптації підлітків.

3. виявити рівень тривожності підлітків

4. виявити рівень фрустрированности

5. виявити рівень ригідності

5. узагальнити отримані дані і зробити висновки.

Для реалізації завдань дослідження нами були взяті діти підліткового віку. Загальна кількість обстежуваних становило 40 осіб. Вік дітей - 14 -15 років. Група дітей обстежувалися з урахуванням їх індивідуально-особистісних особливостей, тому обстеження проходило як в груповій, так і в індивідуальній формі

Дослідження проводилося в період з 7 вересня по 15 грудня.

Для діагностики нами були використані наступні методики:

1. Самооцінка психічних станів з Айзенку.

2. Тест "Дослідження тривожності" (опитувальник Спілбергера).

3. Шкала колірного діапазону настроїв запропонована О.М. Лутошкін

Опис методик дослідження.

1. Тест "Дослідження тривожності" (опитувальник Спілбергера)

Вимірювання тривожності як властивості особистості особливо важливо, оскільки це властивість багато в чому зумовлює поведінку суб'єкта. Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, чи бажаний, рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю й самовиховання.

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий "віяло" ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічності в часі.

Особи, що відносяться до категорії високотревожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест висловлює у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього поява стану тривожності у різноманітних ситуаціях, особливо коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.

Шкала ситуативної тривожності (СТ)

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче пропозицій і закресліть цифру у відповідній графі справа залежно від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над питаннями довго не замислюйтесь, оскільки правильних і неправильних відповідей немає.

2. Методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком).

3. Шкала колірного діапазону настроїв запропонована О.М. Лутошкін.

Мета дослідження: діагностика настрою як емоційного стану особистості.

Матеріал й устаткування: шкала колірного діапазону настроїв, набір з 8 кольорів, запропонований А. М. Лутошкін, до якого входять: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, чорний і білий кольори. Комплект квітів складають з кольорового паперу у вигляді квадратів розміром 3х3 см.

Процедура дослідження: дослідження проводять за методикою кольорописі як з одним випробуваним, так і з групою до 16-20 осіб. У разі групового інструктування кожен учасник повинен бути забезпечений набором кольорів, з якого потрібно вибрати той, що відповідає його настрою.

Для визначення емоційного стану за допомогою кольору випробуваним пред'являється шкала колірного діапазону настроїв і пояснюється принцип її використання.

Шкала колірного діапазону настроїв:

червоний помаранчевий жовтий зелений блакитний фіолетовий чорний білий

- Захоплене - радісне - приємне - спокійне, врівноважене - сумне - тривожне - вкрай незадоволене - важко сказати

Інструкція випробуваному: "Подивіться на шкалу колірного діапазону настроїв. Орієнтуючись на позначення кольорів цієї шкали, виберіть зі свого колірного набору той колір, який відповідає вашому настрою сьогодні".

Діагностика настроїв може бути одноразовою, і тоді досить одноденного дослідження. Але може бути поставлено завдання дослідити динаміку настроїв у період деякого відрізка часу, і тоді дослідження повторюються кожен день протягом тижня, місяця або більше.

2. Результати дослідження

1. Виявлення рівня ситуативної та особистісної тривожності.

З метою визначення рівня тривожності особистості нами була використана методика розроблена Ч. Д. Спілбергера і адаптована Ю. Л. Ханіна.

Результати нашого дослідження представлені в таблиці № 1.

Процентне співвідношення даних по ситуативної (СТ) та особистісної тривожності (ЛТ).

Таблиця № 1.

Оцінка тривожності

Рівень У%


Високий

Середній

Низький

Особистісна

60

30

10

Ситуативна

50

30

20

З отриманих даних (Таблиця № 1) видно, що більшість піддослідних високий рівень особистісної тривожності (60%). Ці діти схильні сприймати загрозу в дуже широкому діапазоні ситуацій, кожна з яких буде мати стресовим впливом на дитину і викликати у нього виражену тривогу.

У 30% дітей виявлено середній рівень особистісної тривожності, а у 10% - низький. Це говорить про те, що такі діти не сприймають кожну життєву ситуацію як загрозливу для себе, їх не лякають можливі труднощі.

У половини, з числа піддослідних дітей (50%), виявлено високий рівень ситуативної тривожності. Для таких дітей характерні суб'єктивні переживання, при попаданні в стресову ситуацію. Вони можуть відчувати емоційну напругу, занепокоєння, заклопотаність.

У 30% дітей виявлено середній рівень ситуативної тривожності, а у 20% - низький. Для цих дітей характерно спокій у стресових ситуаціях, а так само почуття захищеності і внутрішнього задоволення. Ці випробовувані дали позитивні відповіді на питання № 1 - я спокійний і на питання № 10 - Я відчуваю почуття внутрішнього задоволення.

Таким чином, можна відзначити, що у більшості дітей спостерігається високий рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності.

Оцінка психічних станів з Айзенку.

Таблиця № 2.

шкали

Рівень в%


високий

середній

низький

Тривожності

50

30

20

Фрустрації

40

35

25

Агресивності

45

40

15

Ригідності

50

30

20

Аналізуючи отримані дані, представлені в таблиці № 2, ми бачимо, що при дослідженні тривожності, за методикою Айзенка, у половини піддослідних (50%) виявлено високий рівень тривожності. Це виражається в хвилюванні, підвищеному занепокоєнні в різних ситуаціях, поганому сні, а так само в очікуванні поганого з боку оточуючих.

У решти досліджуваних спостерігається середній і низький рівень тривожності (30% і 20% відповідно). Ці показники відповідають нормі.

При дослідженні фрустрації нами були отримані наступні результати: у 40% з числа досліджуваних виявлено високий рівень фрустрації. Це говорить про те, що ці випробувані в реальних чи вигаданих ситуаціях, в яких не може бути виконане їх намір присвятити чи бажання, переживають почуття розчарування, роздратування або відчаю. Такі діти відчувають розгубленість перед виникаючими труднощами, у них знижена самооцінка і розвинене прагнення на уникнення невдач.

З даних, які ми отримали, досліджуючи агресивність, видно, що 45% піддослідних показали високий рівень агресивності. Це говорить про те, у таких дітей присутній невитриманість у спілкуванні, вони легко дратуються, внаслідок чого можуть виникати конфліктні ситуації з оточуючими людьми.

Аналізуючи дані, отримані при дослідженні ригідності, ми бачимо, що у половини дітей (50%), з числа піддослідних, присутній високий рівень ригідності. Це говорить про те, що вони важко переносять будь-які зміни в планах, можуть бути надмірно фіксовані на певних об'єктах.

У 30% виявлено середній рівень ригідності, а у 20% - низький. У таких дітей відсутній зайва фіксація на об'єктах, вони можуть вільно змінювати свої плани і звички.

Узагальнюючи отримані дані можна сказати, що більшість дітей показали високий рівень тривожності, агресивності, фрустрації та ригідності.

Наступним кроком нашої роботи була проведена методика "колірний діапазон настроїв" запропонований Лутошкін. Протягом семи днів проводилася методика на виявлення настрою. У даній методиці піддослідним пропонувалося вибрати потрібний їм колір: червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, блакитний, фіолетовий, чорний, білий. Щоденний аналіз даних цветоматріци співвідноситься з реальними життєвими подіями випробуваного. За даною методикою нами були отримані наступні результати, які представлені в гістограмі № 1.

Дані за шкалою колірного діапазону настроїв.

Як видно з отриманих даних, представлених у гістограмі № 1, що протягом семи днів вибір колірного діапазону розташовувався в різному співвідношенні. Так у більшості випадків (35%) діти оцінювали свій стан як тривожне, 2% як захоплене, 11% як приємне, 7% - сумне, у 8% - вкрай незадоволене, 10% як радісне, 15% як спокійне, а в 12 % випадків не змогли сказати, яка в них на даний момент переважає настрій.

Підводячи загальні підсумки дослідження можна сказати наступне:

  • більшість дітей показали високий рівень тривожності як особистісної, так і ситуативної (методика Ч. Д. Спілбергера - Ю. Л. Ханіна)

  • за оцінкою психічних станів, бачимо, що за тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності більшість дітей показали дуже високий рівень за всіма цими показниками.

  • Протягом семи днів дослідження більшість дітей оцінювали свій стан як тривожне.

Таким чином, після проведеної психодіагностики емоційного стану дітей було виявлено, що у їх емоційний фон настроїв значно знижений, також виразно видно тривожний стан піддослідних. Ми розробили психокорекційну програму спрямовану на формування позитивних емоції.

3. Порівняльний аналіз даних до і після проведення корекційної роботи

Для виявлення статистичної різниці між психічним станом до психокорекції і після проведеної психокорекції нами був проведений порівняльний аналіз даних за допомогою Т - критерію Стьюдента.

Таблиця № 4 Порівняльний аналіз рівня ситуативної та особистісної тривожності

Шкали

Позначення

Середнє значення

Значення p

Ситуативна

До корекції

51,30

P <0,01


Після корекції

42,70


Особистісна

До корекції

50,50

____


Після корекції

49,60


З отриманих результатів порівняльного аналізу, представлених в таблиці № 4 видно, що до проведення корекційної роботи за шкалою ситуативна тривожність середній бал склав 51,30, а поле проведення корекційних занять середній бал становить 42,70. Дані вказують на зниження рівня ситуативної тривожності, що може виражатися у відсутності напруги, занепокоєння через дрібниці. Відмінності статистично достовірні на високому рівні значущості (р <0,01).

Як видно з отриманих даних після проведення корекційної роботи середній бал за шкалою особистісна тривожність трохи знизився (до корекційних занять середній бал 50,50, а поле проведення корекційних занять середній бал становить 49,60), але статистично достовірних відмінностей немає. Ми вважаємо, що це пов'язано з тим, що особистісна тривожність є стійкою характеристикою і для зниження її рівня проведення нашої корекційної роботи не достатньо.

Таким чином, можна сказати, що після проведення корекційної роботи у дітей суттєво знизився рівень ситуативної тривожності.

Таблиця № 5 Порівняльний аналіз рівня самооцінки психічних станів

Шкали

Позначення

Середнє значення

Значення p

Шкала тривожності

до корекції

15,40

P <0,01


після корекції

12,70


Шкала фрустрації

до корекції

15,70

P <0,01


після корекції

14,00


Шкала агресивності

до корекції

14,60

P <0,01


після корекції

12,20


Шкала ригідності

до корекції

15,70

P <0,01


після корекції

12,40


Аналізуючи отримані дані, представлені в таблиці № 5, видно, що за рівнем тривожності до корекції середній бал 15,40, а поле проведення корекційних занять середній бал склав 12,70. Відмінності статистично достовірні на високому рівні значущості (р <0,01). Це говорить про те, що у дітей після проведених психокорекційних занять рівень тривожності значно спав.

З результатів, отриманих при дослідженні фрустрації до корекційних занять видно, що середній бал становив 15,70, а поле проведення корекційних занять середній бал становить 14,00. Відмінності статистично достовірні на високому рівні значущості (р <0,01). Зниження рівня фрустрації говорить про те, що у дітей з'явилася готовність стикатися з можливими труднощами.

Виходячи отриманих даних видно, що за рівнем агресивності до корекційних занять середній бал має значення 14,60, а поле проведення корекційних занять середній бал становить 12,20. Відмінності статистично достовірні на високому рівні значущості (р <0,01). Це говорить про те, що у дітей після проведених психокорекційних занять рівень агресивності значно знизився. Це виражається в тому, що вони стали більш терпимими в спілкуванні, більш стриманими і менш дратівливими.

Дані отримані при дослідженні ригідності говорять про те, що її рівень знизився. Так, до корекційних занять середній бал становив 15,70, а після проведення корекційних занять середній бал становить 12,40. Ці відмінності статистично достовірні на високому рівні значущості (р <0,01). Це виражається в тому, що діти стали більш спокійніше ставиться до змін, що відбуваються в їх житті, сприймати їх адекватно. А так само набагато легше переключатися з одного виду діяльності на іншу.

Узагальнюючи отримані дані, ми бачимо, що після проведення корекційної роботи рівень тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності знизився.

Дані за шкалою колірного діапазону настроїв.

Гістограма № 2

З отриманих даних можна сказати наступне:

  • Тривожний настрій у групі дітей знизилася з 35% до 23% (на 7%)

  • Захоплене настрій підвищилося з 2% до 5% (на 3%)

  • Приємне настрій підвищилося з 11% до 15% (на 4%)

  • Сумний настрій понизилося з 7% до 5% (на 2%)

  • Вкрай незадоволене понизилося з 8% до 7% (на 1%)

  • Радісне підвищилося з 10% до 15% (на 10%)

  • Спокійне підвищилося з 15% до 20% (на 5%)

  • Труднощі у визначенні настрою становили 12%, складають 5% (на 7%)

Таким чином, можна відзначити, що після проведеної корекційної роботи загальний фон настрою групи став більш позитивним. Але це може бути пов'язано як з успішно проведеною роботою, так і з подіями, що відбуваються в житті дітей у той момент.

Висновок

За підсумками проведеного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

Дані, отримані нами при дослідженні настрої, показали наступний результат: у дітей спостерігається знижений емоційний фон настрою, в якому присутні тривожність, пригніченість, вкрай незадоволене, смуток.

Підводячи загальні підсумки дослідження оцінки психічних станів, видно, що за тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності діти показали високий рівень, це говорить про низьку самооцінку, тенденції на уникнення труднощів, агресивності і нестриманості піддослідних.

Вивчаючи рівень ситуативної та особистісної тривожності, можна сказати, що більшість дітей мають високу як особистісної, так і ситуативної тривожністю.

Кожен з цих факторів як окремо, так і в сукупності можуть чинити істотний вплив на процес адаптації дітей підліткового віку. Таким чином, висунута нами гіпотеза: Припускаємо, що дезадаптація у підлітків пов'язана особливостями емоційної сфери дитини в ході нашого дослідження була підтверджена.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Контрольна робота
51.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Вплив стилю педагогічної діяльності на прояв дезадаптації школярів
Взаємозв`язок стилю педагогічної діяльності та прояви шкільної дезадаптації школярів
Самооцінка молодших школярів
Спілкування молодших школярів
Прояви агресивності молодших школярів
Екологічне виховання молодших школярів
Психологічні особливості молодших школярів
Мовленнєвий розвиток молодших школярів
Статеве виховання молодших школярів
© Усі права захищені
написати до нас