Договір побутового підряду
У новому ЦК договір, що мав назву договір побутового замовлення, іменується договором побутового підряду. Зважаючи на важливість захисту прав споживачів норми, його регулюючі, розміщені відразу ж після загальних правил про договір підряду.
Договір побутового підряду - це договір, за яким підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Цей договір є видом договору підряду, спрямований на задоволення повсякденних споживчих потреб громадян (будівництво та ремонт житлових будинків і квартир, виготовлення предметів домашньої обстановки та вжитку, пошиття, ремонт взуття, одягу та ін.)
Сторони у договорі побутового підряду - підрядник і замовник. В якості замовників виступають громадяни, а в якості підрядників - зазвичай спеціалізовані підприємства та об'єднання побутового обслуговування, спеціальна правоздатність яких спрямована на надання громадянам різного роду послуг та виконання робіт, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Форма договору. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Права та обов'язки сторін за договором побутового підряду визначені договором, а також типовими договорами, Правилами побутового обслуговування та іншими нормативно-правовими актами. За деякими винятками вони в принципі схожі з правами і обов'язками сторін за договором підряду.
У ст.867 ЦК передбачені гарантії прав замовника. Підрядник не має права нав'язати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплачуваних робіт або послуг. При порушенні цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.
Замовник має право в будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемною.
Згідно зі ст.868 ГК на підрядника покладено обов'язок надання замовнику інформації про роботу. Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботах, їх види і особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.
Публічна пропозиція роботи. При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно дотримуватися для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недотримання відповідних вимог.
Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо в результаті неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник (ст.869 ЦК).
Правила виконання робіт за договором побутового підряду диференційовані в залежності від того, виконуються вони з матеріалу підрядника або замовника.
За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.
ГК, допускаючи альтернативне правило в частині виконання робіт за договором побутового підряду з матеріалів будь-якої сторони, в той же час встановлює імперативне правило в частині виконання робіт з матеріалу підрядника.
Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (з розстрочкою платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не тягне перерахунку, якщо інше не встановлено договором.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.
Ст.873 ЦК визначає розмір плати за договором побутового підряду. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо Робота оплачується замовником після її остаточної передачі підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Таким чином, беручи до уваги різноманітність робіт, виконуваних підрядником, закон допускає можливість оплати виконаної роботи як при укладенні договору, так і після її завершення.
Крім вартості виконаних робіт за договором побутового підряду, замовник може сплачувати певну плату за терміновість виконання робіт, якщо це встановлено договором. Зазвичай надбавка до вартості робіт стягується після їх виконання. При невиконанні підрядчиком замовлень у встановлені терміни надбавка за терміновість виконаних робіт не стягується.
У разі неявки замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її приймання підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двомісячного строку з дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, за вирахуванням всіх належних підрядчику платежів , внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника. Підрядник має право замість продажу предмета договору утримати його або вимагати відшкодування.
За змістом закону право на продаж предмета договору виникає лише після виконання певних дій і закінчення встановленого законом терміну. Першою умовою реалізації замовлення є попередження підрядником замовника про готовність предмету побутового підряду. Закон встановлює письмову форму такого попередження. Іншою умовою для реалізації права підрядника на продаж предмета договору є закінчення певного терміну - двох місяців з дня попередження.
Ст.872 ЦК визначає права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:
виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої ж якості;
розірвання договору та відшкодування збитків.
При виявленні інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків або відповідного зменшення плати.
Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлено замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі терміни (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлені ці недоліки, у тому числі і при виявленні їх після закінчення гарантійного терміну.
При невиконанні підрядчиком цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.
Права споживача (замовника) у разі порушення виконавцем (підрядником) умов договору про виконання робіт і надання послуг передбачено в ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів». Ці правила застосовні до договору побутового підряду.
Якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим, то споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання робіт стане очевидно, що вони не будуть виконані згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний термін для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений термін - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі споживач має право за своїм вибором вимагати:
безкоштовного усунення недоліків у виконаній роботі;
відповідного зменшення ціни виконаної роботи;
безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості або повторного виконання роботи;
відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи своїми силами або із залученням третьої особи.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи або під час її виконання, а при неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи - протягом гарантійного терміну або іншого строку, встановленого договором, чи протягом шести місяців з дня прийняття виконаної роботи у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого договором.
За наявності у роботах істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Істотні недоліки - це недоліки, які роблять неможливим чи недопустимим використання результату виконаної роботи відповідно до його цільового призначення, або не можуть бути усунені відносно даного споживача, або для їх усунення потрібні великі затрати праці та часу, або роблять результат праці іншим, або з'являються знову.
Якщо виконавець не виконує, прострочує виконання роботи згідно з угодою, він за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена в годинах) прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи, якщо інше не визначено законодавством. У разі, коли вартість роботи не визначена, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Виконавець не несе відповідальності за недоліки у виконаних роботах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача.
Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі, які не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.
Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи.
Обов'язки підрядника:
1. Побудувати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисною документацією.
Це обов'язок здійснити будівництво (розширення, реконструкцію, технічне переозброєння) об'єкта відповідно до проектно-кошторисною документацією, вимогами будівельних норм і правил при забезпеченні належної якості робіт і кінцевого результату.
У ст.877 ЦК передбачено обов'язок підрядника здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, яка визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, пов'язані з робіт і до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисної документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника або субпідрядника, повинні бути усунені підрядником за його рахунок.
2. Здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва.
Згідно ст.879 ЦК матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору і вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.
3. Страхувати об'єкт будівництва.
Підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати іншій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застрахованих ризиках.
4. Гарантувати якість у договорі будівельного підряду. Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені в межах гарантійного терміну, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта , здійсненого самим замовником або залученими ним третіми особами.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.
Здати замовникові у встановлений договором строк об'єкт або інші будівельні роботи.
Своєчасно усунути недоробки і дефекти, виявлені в процесі прийому робіт, а також усунути за свій рахунок недоліки, допущені з його вини (або з вини субпідрядників) і виявлені протягом гарантійних термінів.
Наявність дефектів, виявлених протягом гарантійного терміну, встановлюється двостороннім актом замовника (експлуатаційної організації) та підрядника. Недоліки в спеціальних монтажних роботах, допущені з вини субпідрядника, усуваються за рахунок генерального підрядника з наданням йому права регресу до винної сторони.
Обов'язки замовника:
1. Надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт).
2. Надавати підряднику послуги, пов'язані з енерго-, водопостачанням і т.п.
Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.
3. Прийняти об'єкт.
У ст.882 ЦК зазначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до здачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно приступити до їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У приймання робіт повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Замовник, попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. При відмові однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.
Приймання робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку приймання робіт може здійснюватися тільки при позитивному результаті попереднього випробування.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
4. Оплатити роботи.
Згідно ст.879 ЦК оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Порядок розрахунків за виконані підрядником роботи визначається угодою сторін. Можуть передбачатись платежі помісячні або поквартальні, за фактично виконані роботи. Найбільш вигідна для замовника оплата побудованого об'єкту в цілому після прийняття ним об'єкта. При цьому зазвичай потрібно авансування діяльності підрядника.
При руйнуванні або пошкодженні об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, не залежних від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.
При необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.
Відповідальність сторін може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і в договірному порядку. Зазвичай заходи відповідальності визначаються сторонами в укладається договорі.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.
За загальним принципом цивільно-правової відповідальності сторони несуть відповідальність за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками їх зобов'язань покладається на генерального підрядника, він несе відповідальність перед замовником не тільки за свої винні порушення, але і за порушення третіх осіб (субпідрядників).
Розмір неустойки, виплачуваної винною стороною, встановлюється залежно від виду порушення. При укладенні договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов'язань, за порушення яких законодавством вони не встановлені.
Сплата неустойки, встановленої за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, і відшкодування завданих цим збитків не звільняють сторони від подальшого виконання зобов'язань.
Відповідальність підрядника. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує встановлену договором або законом неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядчикові при закінченні всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Відповідно до Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» від 06.04.2000 р., у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором підряду, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1 , 5 рази.
Відповідальність замовника. При невиконанні або неналежному виконанні замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
ГК відмовився від обмеженої відповідальності сторін договору будівельного підряду, прийнятого у раніше діяв законодавстві, коли збитки відшкодовувалися винною стороною лише в сумі, що перевищує неустойку.
Відповідно до Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів» від 06.04.2000 р. у разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги), замовник виплачує підряднику пеню (неустойку) за кожний день прострочення. Якщо замовник не сплатив за виконання роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше ніж через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більше ніж на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду в частині, не покритій неустойкою (пенею).