Договір банківського вкладу 2 лютого

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки Республіки Казахстан

Карагандинський економічний університет Казпотребсоюза

Курсова робота

З дисципліни: «Цивільне право»

На тему: «Договір банківського вкладу»

Виконав: ст-т гр.Ю-24с

Каірбаю А.К.

Караганда 2008р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ І ВИДИ Договору банківського вкладу

1.1 Поняття та правова природа договору банківського вкладу

1.2 Елементи договору банківського вкладу

1.3 Види банківських вкладів

2. ЗМІСТ І ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ За договором банківського вкладу

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Ось уже минуло багато років з моменту прийняття казахстанцями на Референдумі Конституції РК проголосила Республіку Казахстан як демократична держава з ринковою економікою, де найвищою цінністю визнаються права і свободи людини.

Відповідно до Конституції одними з перших нормативних актів, покликаних здійснювати правове регулювання ринкової економіки були прийняті перша і друга частини Цивільного кодексу РК.

Це обумовлено тим, що в першу чергу необхідно було забезпечити правове регулювання приватно-правової сфери у зв'язку переведенням економіки на ринкові рейки.

Законодавцем була пророблена велика робота з підготовки нового цивільного кодексу, до якої була залучені кращі казахстанські вчені-цивілісти, які узагальнивши світової Цивілістичний досвід, взяли з нього все найкраще, що було апробовано протягом тисячоліть і змогли створити один з кращих в світі на сьогоднішній день Цивільний кодекс. Про його адекватності потребам суспільства говорить те, що Цивільний кодекс РК будучи першим кодексом, який був прийнятий після вступу в законну силу Конституції РК зазнав найменшу кількість змін у порівнянні з іншими нормативними актами. У цьому саме заслуга казахстанських цивілістів - учених і юристів-практиків.

Одним з найважливіших правових інститутів казахстанського цивільного законодавства є правовий інститут, який регулює правовідносини у сфері договору банківського вкладу. Дана робота присвячена дослідженню даного правового інституту.

Правовий інститут, регулюючий правовідносини в сфері договорів банківського вкладу є невід'ємною частиною всієї системи цивільного права і тісно взаємопов'язаний з іншими його правовими інститутами, зокрема з правовим інститутом банківського рахунку.

Дані правові інститути останнім часом стають все більш і більш затребувані в цивільному обороті. Це пов'язано, перш за все з розвитком становлення всієї системи казахстанського права, зі стабілізацією у суспільстві, розвитком цивілізованих ринкових відносин. Важливу роль у цьому процесі відіграє і реформа податкового законодавства, в результаті якої податкова система Республіки Казахстан стає близькою до справедливої. Законодавцем створюються такі умови, що стає вигідно платити податки, а не «ганяти чорну готівку». У цих умовах банківська система починає здійснення у повному обсязі своєї основної функції «кровоносної системи економіки».

Стабілізація казахстанської економіки дозволила банкам почати в повній мірі здійснювати ще одну важливу функцію, таку як залучення вільних грошових коштів громадян і організацій.

У зв'язку з цим банками пропонується все більше і більше різних послуг щодо здійснення вкладних операцій як для громадян, так і для організацій.

Розвиток системи споживчого кредиту дозволило громадянам проводити поточні платежі по споживчих кредитах безпосередньо зі своїх вкладних рахунків «до запитання». Також фізичні особи отримали можливість розраховуватися за допомогою зазначених рахунків між собою за різними угодами, які не носять підприємницький характер.

Останнім часом все більшу популярність в Республіці Казахстан набувають вклади за так званим картковими рахунками, при відкритті яких банк для вкладника емітує дебетову картку. Це дозволяє людям користуючись своїм банківським рахунком по вкладу безперешкодно здійснювати платежі в будь-якому місці планети.

Таким чином, можна зробити висновок, що договір банківського вкладу сьогодні набуває все більшого поширення.

Тема цієї роботи дуже актуальна, тому що:

- Відносини у сфері банківських вкладів завжди відігравали істотну роль в житті суспільства і в цивільному обороті.

- На сьогоднішній день відносини у сфері банківських вкладів перейшли у нову фазу у зв'язку з розвитком ринкових відносин в Казахстані;

- Спектр банківських послуг по залученню коштів організацій та фізичних осіб постійно розширюється;

Об'єкт дослідження даної роботи є правовідносини у сфері правового регулювання договору банківського вкладу.

Предметом дослідження є норми правового інституту, що регулюють, встановлюють ці правовідносини у сфері банківських вкладів.

Отже, мета даної курсової роботи - дослідити договір банківського вкладу, визначити його сутність, його об'єктний і суб'єктний склад і властиві йому особливості.

Поставлена ​​мета вирішується за допомогою наступних завдань:

- Дослідити основні напрямки розвитку цивільного права в сфері банківських вкладів в Республіці Казахстан;

- Розглянути зміст законодавчої бази що лежить в основі договору банківського вкладу;

- Проаналізувати плюси і мінуси даного договору, дослідити проблематику, пов'язану з даним різновидом договорів ренти;

- З'ясувати тенденції розвитку в цій сфері;

- У висновку - підвести підсумки за виконану роботу, виробити шляхи вирішення виниклих проблем.

За своєю структурою робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

1. ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ І ВИДИ Договору банківського вкладу

1.1 Поняття та правова природа договору банківського вкладу

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах і в порядку, передбачених договором (п .2 ч.3 ст. 739 ДК).

Договір банківського вкладу є реальним, оскільки вважається укладеним і породжує у сторін права і обов'язки тільки з моменту внесення вкладником до банку грошової суми (вкладу). [1, c .125] Договір банківського вкладу є одностороннім і оплатним, оскільки породжує тільки право вкладника вимагати повернення внесеної у вклад грошової суми, а також виплати відсотків і відповідну йому обов'язок банку. Крім того, якщо вкладником виступає громадянин, даний договір визнається публічним, тобто на взаємини громадян-вкладників і банків поширюється дія ст. 387 ЦК. [2]

Це означає, що для банку законом встановлюється обов'язок по наданню депозитних послуг громадянам, які він за характером своєї діяльності повинен здійснювати стосовно кожного, хто до нього звернеться. У зв'язку з цим, по-перше, банк не має права надавати перевагу одному вкладнику перед іншим щодо укладення даного договору (крім випадків, прямо встановлених законом або іншими правовими актами), по-друге, ціна депозитних послуг (тобто розмір відсотків на вклад), а також інші умови договору банківського вкладу повинні встановлюватися однаковими для всіх вкладників (за винятком випадків, коли законом або іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих їх категорій), по-третє, відмова банку від укладення договору банківського вкладу за наявності у нього можливості надати громадянину-споживачу депозитні послуги не допускається.

При необгрунтованому ухиленні банку від укладення даного договору застосовуються положення, встановлені ст. 445 ГК. При цьому умова про розмір процентів на вклад, а також інші умови договору банківського вкладу, що не відповідають вимогам про встановлення їх однаковими для всіх вкладників (за вказаним вище винятком), є нікчемними. Разом з тим у зв'язку з реальністю даного договору громадянин-вкладник не має права вимагати примусового укладання договору банківського вкладу, а банк не може бути визнаний необгрунтовано ухиляється від його укладення за відсутності доказів внесення грошової суми у вклад. Крім того, цей договір не має властивості публічності, коли в ролі вкладника виступає юридична особа.

Договір банківського вкладу за своєю правовою природою дуже близький до договору банківського рахунку. Згідно з п. 3 п.2 ч.3 ст. 739 ДК до відносин банку і вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються правила про договір банківського рахунку (якщо інше не передбачено ГК або не випливає із суті договору банківського вкладу). [3]

Виходячи із спільності об'єктного складу обох договорів, а також сенсу банківської діяльності з ведення рахунків клієнтів, можна прийти до висновку, що надходять у банк від вкладника готівку або безготівкові грошові кошти незалежно від форми договору банківського вкладу завжди враховуються (значаться) на певних рахунках у банку . Отже, здавалося б, цілком правомірно розглядати договір банківського вкладу як особливого різновиду договору банківського рахунку. Однак для договору банківського вкладу знаходження безготівкових грошових коштів на певному рахунку в банку є чисто технічною характеристикою.

Оцінюючи правову природу договору банківського вкладу, не можна не помітити його відмінностей від договору банківського рахунку. Договір банківського вкладу є реальним, тобто вважається укладеним тільки з моменту внесення вкладником грошової суми в банк. По депозитному рахунку не допускається наявність дебетового сальдо, а значить, неможливо і його кредитування банком. Як вже зазначалося раніше, договір банківського рахунку та договір банківського вкладу мають різні цілі, не збігаються і їх кінцеві договірні результати.

Нарешті, важливим є і те, що договір банківського вкладу виділено в окрему главу частини другої ЦК. Це дає підстави стверджувати, що він розглядається законодавцем як самостійний вид цивільно-правового договору.

1.2. Елементи договору банківського вкладу

Як випливає з визначення договору банківського вкладу, його предметом є грошова сума (вклад), що може бути виражена в казахстанських тенге або іноземній валюті. Вклад може бути внесений як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Договір є реальним, оскільки для його укладення необхідна передача вкладу банку. Вкладник набуває право вимоги до банку про повернення суми вкладу та відсотків по ньому, і в той же час будь-яких обов'язків перед банком у нього не виникає. Тому депозитний договір є односторонньо зобов'язуючим. Якщо в якості вкладника в договорі банківського вкладу виступає громадянин, на такий договір поширюються правила ст. 387 ГК РК про публічному договорі, тобто банк не має права відмовити громадянину в укладенні договору банківського вкладу, а також не вправі встановлювати неоднакові умови договору для різних вкладників чи надавати перевагу одному вкладнику перед іншим.

Договір банківського вкладу (депозиту) - це різновид договору позики (ст. 715 ГК РК), в якому позикодавцем є вкладник, а позичальником - банк.

Сторонами договору банківського вкладу є банк і вкладник. Даний договір належить до числа банківських операцій і в силу цього передбачає участь на стороні услугодателя спеціального суб'єкта. При цьому услугодателем виступає не просто кредитна організація, а саме банк. Згідно зі ст. 740 ГК здійснення банківської діяльності здійснення банківських операцій проводиться тільки на підставі ліцензії, яка видається Національним банком РК. Крім того, право залучення у внески грошових коштів фізичних осіб надається лише тим банкам, з дати державної реєстрації яких пройшло не менше двох років. Разом з тим, якщо законом надається право приймати вклади (депозити) від юридичних осіб не банкам, а іншим кредитним організаціям, на відносини цих організацій і юридичних осіб-вкладників поширюються правила про договір банківського вкладу (п. 4 п.2 ч.3 ст . 739 ДК).

Згідно зі ст. 740 ЦК у разі прийняття вкладу від громадянина особою, яка не має на це права, або з порушенням порядку, встановленого законом або прийнятими відповідно до нього банківськими правилами, вкладник може зажадати негайного повернення суми вкладу, а також сплати на неї процентів, передбачених ст. 395 ЦК, і відшкодування понад суму відсотків всіх заподіяних йому збитків. Якщо такою особою прийняті на умовах договору банківського вкладу грошові кошти юридичної особи, такий договір є недійсним як не відповідає вимогам закону (ст. 168 ЦК).

Якщо інше не встановлено законом, такі ж наслідки застосовуються у випадках залучення грошових коштів громадян і юридичних осіб шляхом продажу їм акцій та інших цінних паперів, випуск яких визнано незаконним, а також прийому грошових коштів громадян у внески під векселі або інші цінні папери, що виключають отримання їх власниками вкладу на першу вимогу та здійснення вкладником інших прав, передбачених правилами ЦК про договір банківського вкладу.

У якості вкладника може виступати будь-який суб'єкт цивільного права. Зокрема, відповідно до ст. 26 ЦК неповнолітні у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вправі самостійно, без згоди батьків, усиновителів та піклувальника відповідно до закону вносити вклади у кредитні установи і розпоряджатися ними.

Згідно зі ст. 763 ГК допускається внесення третіми особами грошових коштів на рахунок вкладника. Банк, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше, зобов'язаний зараховувати на рахунок за вкладом грошові кошти, що надійшли на ім'я вкладника від третіх осіб, із зазначенням необхідних даних про його рахунку за вкладом. При цьому закон встановлює презумпцію того, що вкладник погодився на одержання грошових коштів оттакіх осіб, оскільки надав їм необхідні дані про рахунок за вкладом.

Єдиним істотним умовою договору банківського вкладу є предмет. Даний договір завжди відплати, тобто ні за яких обставин не може бути безпроцентним. Однак відсутність угоди про розмір відсотків не робить його неукладеним. Згідно зі ст. 760 ЦК банк повинен виплачувати вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, визначеному договором банківського вкладу. За відсутності у договорі умови про розмір виплачуваних відсотків банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 ст. 760 ЦК. Це означає, що їх розмір визначається яка у місці проживання вкладника (а якщо вкладником є юридична особа - в місці його знаходження) ставкою банківського відсотка (ставкою рефінансування).

Згідно зі ст. 758 ЦК договір банківського вкладу має бути укладений у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом або іншим виданим банком вкладникові документом, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту . Недотримання письмової форми договору банківського вкладу має наслідком його недійсність (нікчемність).

Закон спеціально регулює посвідчення внесення вкладу ощадною книжкою і ощадним або депозитним сертифікатом. Відповідно до п.2 ст.758 ЦК у якості загального правила укладання договору банківського вкладу з громадянином і внесення грошових коштів на його рахунок за вкладом засвідчуються ощадною книжкою, хоча інше може бути передбачено угодою сторін. В ощадній книжці мають бути зазначені і засвідчені банком його найменування і місце знаходження (а якщо вклад внесено у філію, також його відповідної філії), номер рахунка за вкладом, всі суми грошових коштів, зарахованих на рахунок і списаних з рахунку, і залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Видача вкладу, виплата відсотків за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. З огляду на це, в законі встановлена ​​презумпція, згідно з якою, якщо не доведено інше, стан вкладу, а також дані про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Отже, тягар доказування неточності, неповноти або недостовірності містяться в ощадній книжці даних покладається на вкладника.

Договором банківського вкладу може бути передбачена видача іменної ощадної книжки або ощадної книжки на пред'явника. Іменна ощадна книжка є документом, лише засвідчує приналежність вкладу певній особі, а ощадна книжка на пред'явника визнана законом цінним папером.

У зв'язку з цим розрізняються наслідки втрати або приведення в непридатний стан для пред'явлення в банк іменний ощадної книжки і ощадної книжки на пред'явника. Якщо іменна ощадна книжка втрачена або приведена у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову. На відміну від цього відновлення прав за втраченою ощадною книжкою на пред'явника здійснюється в порядку, передбаченому для цінних паперів на пред'явника (п.3 ст.115 ЦК).

Цінним папером є також ощадний і депозитний сертифікат (п.2 ст.758 ЦК). Ощадний (депозитний) сертифікат засвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу та обумовлених в сертифікаті відсотків у банку, який видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку. Як ощадні, так і депозитні сертифікати можуть бути представницькими або іменними.

Ощадний (депозитний) сертифікат не може служити розрахунковим чи платіжним засобом. Сертифікати випускаються тільки у валюті Республіки Казахстан; випуск сертифікатів в іноземній валюті не допускається. Сертифікати повинні бути терміновими. Процентні ставки по них встановлюються уповноваженим органом кредитної організації. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачуються сума вкладу та відсотки, які виплачуються за вкладами до запитання, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір відсотків.

Письмова форма договору банківського вкладу може засвідчуватися та іншими виданими банками вкладникам документами, які повинні відповідати вимогам, передбаченим для них законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Так, останнім часом великого поширення у вітчизняній банківській практиці набуло використання за вкладами громадян пластикових карт, які дозволяють на умовах, визначених договором банківського вкладу, здійснювати, так само як і по ощадній книжці, розрахункові операції.

1.3 Види банківських вкладів

Згідно ст.757 ЦК основне розподіл внесків на види проводиться за термінами їх повернення. У зв'язку з цим договір банківського вкладу може бути укладений або на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу), або на умовах повернення вкладу зі спливом визначеного договором строку (строковий вклад). Разом з тим договором може бути передбачено внесення вкладів та на інших умовах їх повернення, що не суперечать закону.

Незалежно від виду вкладу банк зобов'язаний видати суму внеску або її частину на першу вимогу вкладника. Отже, вкладник в будь-який момент має право безмотивно вимагати в односторонньому порядку зміни або розірвання договору банківського вкладу. При цьому умова договору про відмову громадянина від права на одержання вкладу на першу вимогу мізерно. Винятком з цього правила є внесок, внесений юридичною особою на інших умовах повернення (тобто не до запитання), передбачених договором.

За вкладами іншим, ніж внесок до запитання (у тому числі терміновим), коли банк повинен повернути вкладнику на його вимогу суму до закінчення строку або до настання інших обставин, зазначених у договорі банківського вкладу, він виплачує відсотки в розмірі, що застосовується за вкладами до запитання , якщо договором не передбачений інший їх розмір.

У тих випадках, коли сума строкового вкладу зі спливом строку або сума вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання передбачених договором обставин не затребується вкладником, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не передбачено договором.

Поряд з цим внески можна підрозділяти по особистості вкладників на вклади фізичних осіб та вклади юридичних осіб. Відмінності між ними полягають у більшій договірної свободи банків та юридичних осіб, меншою мірою гарантованості повернення вкладу для юридичних осіб, а також у тому, що згідно з п.2 ч.3 ст. 739 ДК юридичні особи в принципі не має права перераховувати які у вклади грошові кошти іншим особам.

Згідно ст.764 ЦК внески можна також підрозділити на вклади на користь вкладника і вклади на користь третіх осіб. Так, внесок може бути внесений до банку на ім'я певного третьої особи. За загальним правилом така особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення ним банку першої вимоги, заснованого на цих правах, або вираження ним банку іншим способом наміру скористатися такими правами. Інший порядок придбання даною особою прав вкладника може бути передбачений договором банківського вкладу.

Важливу особливість даного виду договору складає те, що поряд з предметом його істотною умовою є зазначення імені громадянина або найменування юридичної особи, на користь якого вноситься вклад. Договір банківського вкладу на користь громадянина, померлого на момент укладення договору, або не існуючого до цього моменту юридичної особи мізерний.

До вираження третьою особою наміру скористатися правами вкладника особа, що уклала договір банківського вкладу, може скористатися правами вкладника щодо внесених ним на рахунок за вкладом грошових коштів.

За цільовим призначенням внески можна підрозділити на вклади до народження дитини або до досягнення нею певного віку, до одруження, пенсійні і т.д. Слід мати на увазі, що всі такого роду внески є різновидом строкового вкладу.

Особливою різновидом вкладних операцій є проведення Нацбанком РК операцій із залучення грошових коштів банків-резидентів у валюті Республіки Казахстан в депозити, які відкриваються в банках Казахстану. Специфіка даних угод полягає в їх цільової спрямованості, оскільки Нацбанк РК проводить такі депозитні операції для регулювання ліквідності банківської системи в рамках розроблюваної і проведеної ним у взаємодії з Урядом РК єдиної державної грошово-кредитної політики, спрямованої на захист і забезпечення стійкості тенге. Залучаючи до депозити грошові кошти банків, Нацбанк здійснює вилучення зайвих грошових коштів (ліквідності) у банків з використанням процентної політики з метою зміцнення тенге.

2. ЗМІСТ І ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ

Основними правами вкладника і відповідно основними кореспондуючими їм обов'язками банку є повернення вкладнику отриманої банком суми вкладу та виплата належних йому відсотків.

У зв'язку з цим у законі містяться особливі вимоги щодо забезпечення повернення вкладу (ст.765 ЦК). Банки зобов'язані забезпечувати повернення вкладів громадян шляхом обов'язкового страхування, а у передбачених законом випадках і іншими способами.

Способи забезпечення банком повернення вкладів юридичних осіб визначаються договором банківського вкладу. При укладанні договору банківського вкладу банк зобов'язаний надати вкладникові інформацію про забезпеченість повернення вкладу.

У разі невиконання банком передбачених законом або договором банківського вкладу обов'язків щодо забезпечення повернення вкладу, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов вкладник має право зажадати від банку негайного повернення суми вкладу, сплати на неї процентів у розмірі, що визначається відповідно до п. 1 ст . 760 ЦК, і відшкодування завданих збитків.

Що стосується відсотків по вкладу, то відповідно до ст.760 ЦК вони нараховуються з дня, наступного за днем надходження грошових коштів у банк, і до дня, що передує їх повернення вкладникові або списання з рахунку вкладника з інших підстав.

За загальним правилом відсотки на суми банківського вкладу виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а незатребувані в цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються відсотки. Інший порядок може бути встановлений договором банківського вкладу. При поверненні вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно зі ст. 838 ЦК банк, якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, має право змінювати розмір процентів, які виплачуються за вкладами до запитання. При цьому в разі зменшення банком розміру процентів новий їх розмір застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладникам про зменшення відсотків, після закінчення одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не передбачено договором.

За іншими видами вкладів, внесених громадянином, встановлений договором банківського вкладу розмір процентів не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не передбачено законом. У тому випадку, коли вкладником є юридична особа, одностороннє зменшення банком розміру процентів не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки на підставі договору банківського рахунку виникає грошове зобов'язання, наслідки невиконання або неналежного виконання умови про повернення вкладу і виплати відсотків по ньому визначаються за правилами, встановленими ст. 395 ГК.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ За договором банківського вкладу

Цивільний кодекс містить спеціальну норму, присвячену забезпеченню повернення внесків (ст.765 ЦК РК). Для забезпечення повернення та компенсації збитків створюється Державний фонд обов'язкового страхування вкладів, учасниками якого виступають Нацбанк РК і комерційні банки. Банки мають право створювати фонди добровільного страхування вкладів.

Відповідальність за договором банківського вкладу настає в наступних випадках: невиконання передбачених законом або договором обов'язків щодо забезпечення повернення вкладу; втрата забезпечення повернення вкладу або погіршення його умов; прийняття вкладу від громадян не уповноваженою особою або з порушенням законодавства про вклади; неповернення вкладу, його неправомірне утримання або невиплата відсотків.

У всіх цих випадках вкладник має право вимагати від свого контрагента негайного повернення суми вкладу. У першому і другому випадку відповідальність полягає в сплаті вкладникові неустойки у формі банківського відсотка (ставки рефінансування), обчисленої на день повернення боргу, а також у відшкодуванні збитків (п. 4 ст.765 ГК РК). У третьому випадку відповідальність суворіше: це ставка банківського відсотка на день повернення боргу, а понад неї стягуються всі заподіяні вкладнику - громадянину збитки (понад суму неустойки). У четвертому випадку банк зобов'язаний сплатити вкладнику відсотки, передбачені договором банківського вкладу, за весь час зберігання вкладу і, понад те, неустойку у розмірі ставки рефінансування.

Основне питання, яке цікавить вкладника при внесенні вкладу, це питання про те, чи буде зобов'язання з повернення вкладу належним чином виконано. Чи завжди законодавство досить точно визначає критерії оцінки належного виконання банком своїх зобов'язань? Розглянемо це питання на прикладі виконання банком обов'язки повернути вклад на першу вимогу вкладника.

Цей обов'язок банку передбачена в ст.757 ГК РК. Який зміст вкладає законодавець у вираз "на першу вимогу"? Правильна відповідь на це питання є надто важливим. Адже якщо банк повністю повернув внесок і сплатив належні відсотки, але зробив це не "за першою вимогою" вкладника, тобто виконав зобов'язання неналежним чином, він повинен нести відповідну відповідальність. Перш за все, це відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання; громадянину - вкладника банк може виявитися зобов'язаний виплатити і компенсацію моральної шкоди, заподіяної неналежним виконанням обов'язки з повернення вкладу.

Право на повернення вкладу на першу вимогу не тотожне праву на негайний після пред'явлення вимоги повернення вкладу. У випадках коли законодавець передбачає обов'язок боржника виконати зобов'язання негайно, він висловлює це відповідним чином. Так, наприклад, виконуючий банк зобов'язаний повернути невикористану суму акредитива негайно одночасно із закриттям акредитива (п. 2 ст.781 ГК РК); поклажодавець зобов'язаний негайно після закінчення терміну зберігання забрати річ (ст.768 ЦК РК); страхувальник зобов'язаний негайно після настання страхового випадку повідомити про це страховика (ст.786 ЦК РК).

Але в ст.757 ГК РК не встановлено, що банк зобов'язаний повернути внесок негайно або негайно на першу вимогу вкладника. Представляється, що умова повернення вкладу на першу вимогу увазі не термін виконання зобов'язання, а порядок реалізації вкладником свого безумовного права на повернення наданої банку в борг суми вкладу. Вкладник не зобов'язаний попереджати банк про намір забрати вклад; вимога про повернення вкладу пред'являється одноразово, після чого негайно настає обов'язок банку повернути суму вкладу. Однак питання про термін виконання цієї негайно настала обов'язки в ст.757 ГК РК не зачіпається. Спробуємо знайти відповідь в інших нормах ЦК РК.

Загальне правило про виконання зобов'язання, термін якого визначено моментом вимоги, встановлено у п. 2 ст.277 ГК РК: боржник повинен виконати зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення кредитором вимоги про його виконання. Це загальне правило діє у разі, якщо обов'язок виконання в інший термін не випливає із законодавства, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання. У принципі, істота договору вкладу до запитання передбачає, що внесок має бути отриманий без зволікання, як тільки у вкладника виникла необхідність в його отриманні. Як регулюється аналогічне питання для договору позики, різновидом якого є договір банківського вкладу.

Стаття 727 ДК РК встановлює, що у випадках, коли термін повернення суми позики договором не встановлений або визначений моментом вимоги, ця сума повинна бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не передбачено договором. Але це правило явно не може бути застосоване до договору банківського вкладу саме в силу його спеціального характеру, наявності в цьому договорі кваліфікованого позичальника - банку, який, на відміну від звичайного позичальника, повинен завжди перебувати в стані готовності до виконання грошового зобов'язання. Звичайно, така готовність теж має розумні межі.

ВИСНОВОК

У даній роботі були розглянуті проблеми правового регулювання договору банківського вкладу.

Як видно з аналізу сучасної казахстанської дійсності тема даного дослідження на сьогоднішній день досить актуальна, тому що з розвитком ринкових відносин в Казахстані відбувається розвиток і кредитних відносин. З метою залучення вільних грошових коштів організацій і громадян банки пропонують великий спектр послуг з вкладним операціям. Це можуть бути як вкладні операції накопичувального характеру - депозити, так і вкладні операції розрахункового характеру. Такі вклади, звані вкладами до запитання відкривають громадяни з метою отримання заробітної плати на рахунок, здійснення операцій з розрахунку за товари та послуги. Так сьогодні велике поширення отримали вклади до запитання з видачею електронних дебетових карт, у результаті чого громадяни отримують доступ до системи електронних платежів, що має цілий ряд переваг.

Однак, враховуючи специфіку банківських карт як засобів електронного платежу, дана сфера правового регулювання потребує видання закону, що регулює правовідносини з банківськими картами. Поки ж дані правовідносини регулюються лише інструкцією Нацбанку, що може призвести за певних умов до важких наслідків.

За юридичною природою договір банківського вкладу (депозитний договір) - це угода, в силу якого одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах і в порядку, передбачених договором (п.2 ч.3 ст. 739 ДК). Як випливає з визначення договору банківського вкладу, його предметом є грошова сума (вклад), що може бути виражена в казахстанських тенге або іноземній валюті. Вклад може бути внесений як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Договір є реальним, оскільки для його укладення необхідна передача вкладу банку. Вкладник набуває право вимоги до банку про повернення суми вкладу та відсотків по ньому, і в той же час будь-яких обов'язків перед банком у нього не виникає.

Сторонами договору є банк і вкладник. Вкладником може бути будь-яка юридична або фізична особа. Банк зобов'язаний мати ліцензію на здійснення банківських операцій, що передбачає його право на залучення грошових коштів у внески

Згідно з п. 1 статті 835 ДК РК право банку на залучення коштів у внески повинно грунтуватися на ліцензії Нацбанку.

Договір банківського вкладу (депозиту) - це різновид договору позики (ст. 715 ЦК), в якому позикодавцем є вкладник, а позичальником - банк.

За договором банківського вкладу банк зобов'язаний повернути вкладнику суму вкладу беззастережного на першу вимогу разом з відсотками.

Не допускається внесення в договір банківського вкладу умови про право банку на зниження процентної ставки за вкладом в односторонньому порядку. Це одні самих істотних умов договору банківського вкладу.

Послуга банку за договором банківського вкладу полягає у діях щодо забезпечення повернення суми вкладу і виплати відсотків. За цю послугу банк має одержати винагороду, і він його отримує.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Банківське право: Навчальний посібник / Ареф'єва М.М., Волкова І.А., Карабанова К.І. та ін 2-е вид., перераб. і доп. - Волгоград, 2003

  2. Цивільний кодекс Республіки Казахстан за станом законодавства на 1 січня 2008 .- Алмати: ТОО «Баспа», 2001

  3. Цивільне право Республіки Казахстан. Частина Особлива. Том 2. - Алмати: Данекер, 2002

  1. Басін Ю.Г. Принципи цивільного законодавства Республіки Казахстан. У кн.: Цивільний кодекс Республіки Казахстан - тлумачення і коментування. Загальна частина. Вип. 1. Алмати -2003

  2. Банківське право Республіки Казахстан: Учеб. посібник. - Алмати: «Жети Жарги», 2000

  3. Кредитно-розрахункові правовідносини: Навчальний посібник / Вільнянський С.І., Фукс С.Л. - Харків, 1995

  4. Міщенко Є.А. Захист прав громадянина-вкладника за договором банківського вкладу / / Банківське право. № 3.

  5. Пєшкова І.Ю., Токарєва Ю.А. Договір банківського вкладу: проблеми захисту прав вкладників / / Праці юридичного факультету Ставропольського державного університету. - Ставрополь, 2003. Вип. 3

  6. Цивільне право Республіки Казахстан. Навчальний посібник (частина загальна) 2-е видання, доповнене і змінене. - Алмати: Інститут міжнародного права і міжнародного бізнесу «Данекер», 2003

  7. Цивільне право Республіки Казахстан: (Загальна частина). Навчальний посібник. / Відп. ред. Г. І. Тулеугаліев, К. С. Мауленов. -2-е вид., Перераб. і доп. - Алмати: Гилим. Т.1, 2002

  8. Цивільне право. Підручник. У 2 т. / Відп. Ред. Е.А. Суханов. - М.: Изд-во БЕК. Т.1, 2004

  9. Цивільне право. Підручник. / Под ред. А. П. Сергєєва, Ю. К. Толстого. -3-е изд., Перераб. і доп.-М.: ПРОСПЕКТ. Ч.1, 2000

  10. Цивільне право: Курс лекцій. Навчальний посібник. / Відп. Ред. О.Н. Садиков. - М.: Изд-во БЕК. Ч. 2: Зобов'язальне право. - 1997

ДОДАТОК

Договір банківського вкладу №

м. Караганда «___» ________ 200__ р.

Комерційний банк ______________, іменований надалі «Банк» №, в особі ________________ (посада, ПІБ), діючого на підставі Статуту, і __________ (ПІБ вкладника), що іменується в подальшому "Вкладник", паспорт серії ___________ N ________, дата видачі _________, виданий ____________, прописаний за адресою _______________, тел. _________, Уклали договір про наступне:

1. Предмет договору

1. 1. Вкладник передає банку у внесок _____________ тенге (цифрами і прописом, далі "ц-п") в день укладення цього договору.

1.2. Термін розміщення не встановлюється (або встановлюється ______ місяців з дня укладення договору, або з дня, наступного за днем укладення договору).

1.3. Внесок відкривається на підставі встановленої форми, паспорта та внесення всієї суми вкладу.

1.4. Відсотки за вкладом нараховуються у валюті тільки за термін розміщення, з розрахунку _________ відсотків річних.

1.5. Виплата за вкладом здійснюється (варіанти: після закінчення вкладу, щоквартально, щомісячно, при продовженні вкладу за минулий період).

1.6. При достроковому поверненні вкладу відсотки (варіанти: не нараховуються; відсоток залишається незмінним; відсоток виплачується з розрахунку - річних).

1.7. Розмір процентної ставки може бути змінений відповідно до прийнятого Нацбанком РК і іншими уповноваженими державними органами рішеннями, регулюючими процентні ставки за вкладами і депозитами громадян.

Зміна процентної ставки в цьому випадку проводиться Банком з дати її запровадження в односторонньому порядку без переоформлення договору.

1.8. Внесок і відсотки по ньому видаються Вкладнику тільки при пред'явленні договору (оригіналу) та паспорта.

2. Обов'язки банку

2.1. Прийняти внесок і зберігати кошти Вкладника.

2.2. Оформити вклад, видати підтвердження про отримання грошей від Вкладника в сумі ____________ тенге (ц-п).

2.3. Виконувати в межах коштів, що знаходяться на вкладі, письмові вказівки Вкладника за безготівковими розрахунками з вкладу.

2.4. Повернути вклад з нарахованими відсотками на першу вимогу Вкладника.

3. Права вкладника

3.1. Розпоряджатися вкладом як особисто, так і через свого представника за нотаріально завіреної діяльності.

3.2. Отримувати за вкладом дохід у вигляді відсотків або в іншій формі.

3.3. Здійснювати безготівкові розрахунки.

3.4. Заповідати весь вклад або його частку з нарахованими відсотками.

4. Обов'язки вкладника

4.1. Передати у внесок Банку гроші в сумі ___________ тенге (ц-п) «_________» _____________ 200__ р.

4.2. (Варіант) Повідомити банк про продовження терміну, передбаченого п. 1.2, не пізніше ніж за ________ календарних днів, до його закінчення і протягом наступних п'яти днів з дати повідомлення оформити доповнення до договору про його пролонгацію.

4.3. (Варіант) Не відмовляти грошові кошти, зазначені у п. 1.1, а також нарахуванням на них відсотки з «___» ___ 200__ р. по «___» ____ 200__ р.

4.4. У разі дострокового розірвання договору Вкладник повинен за ____ календарних днів попередити письмово банк.

5. Обов'язки банку

5.1. У разі несвоєчасного повернення вкладу і нарахованих по ньому відсотків Банк виплачує Вкладнику неустойку в розмірі _____ відсотків за кожний день прострочення від всієї утримуваної суми, починаючи з дня, наступного за днем закінчення терміну розміщення.

6. Сорок дії договору

6.1. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту повернення суми вкладу і відсотків, нарахованих по ньому Вкладнику.

6.2. (Варіант) Дострокове повернення вкладу і нарахованих по ньому відсотків не допускається або проводиться Банком на підставі письмового повідомлення Вкладника.

6.3. Зміни та доповнення до договору вносяться за згодою сторін та оформлюються додатком до нього.

7. Порядок вирішення спорів

7.1. При виникненні будь-яких питань (у тому числі втрата оригіналу договору або паспорта) Вкладник зобов'язаний звернутися до Банку за тел. _____.

7.2. Всі суперечки сторін розглядаються у встановленому законом порядку.

8. Особливі умови

8.1. Внесок і відсотки по ньому Вкладник може отримати за адресою:

____________, Тел. _______, Режим роботи _________________

Банк Позичальник

Підпис Підпис

М.П. М.П.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Курсова
106.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Договір банківського вкладу 3 лютого
Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу
Договір банківського вкладу і договір банківського рахунку
Договір банківського рах та і договір банківського вкладу
Договір банківського вкладу 2
Договір банківського вкладу
Договір банківського вкладу 3
Договір банківського вкладу 4
Договір банківського вкладу правова природа істотні умови п
© Усі права захищені
написати до нас