Депозитні операції комерційного банку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Донбаська державна машинобудівна академія
Кафедра: облік і аудит.
Контрольна робота
з дисципліни: Банківські операції.
Залікова книжка № 3137

2006

11. Депозитні операції комерційного банку
Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх сплата клієнтом, повернення коштів за депозитом та закриття депозитного рахунку.
Комерційний банк відкриває клієнту строковий або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:
· Депозитної угоди;
· Картки із зразками підписів і відбитком печатки (для юридичних осіб);
· Паспорта або документа, який його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).
Депозитне угода укладається між банком і юридичною (фізичною) особою в двох примірниках, один з яких зберігається в банку, а інший у клієнта. Укладена угода засвідчує право комерційного банку керувати на свій розсуд залученими грошовими коштами і право вкладників отримувати у встановлений термін суму депозиту та відсотків за його користування. У депозитній угоді передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність сплати відсотків, порядок повернення депозиту і відсотків після закінчення терміну збереження коштів, права, зобов'язання та відповідальність сторін і т.п .. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку. У номер рахунка вносять параметри, які характеризують вид, тип вкладу, термін дії, термін закінчення угоди, тип контрагента, процентну ставку та інші.
Підписана депозитна угода передається в бухгалтерію банку. Всі особові рахунки вкладників підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділенні банку. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження грошей на депозитний рахунок. Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Юридичні особи мають право перераховувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунку, а фізичні особи можуть вносити кошти готівкою або перераховувати з поточного рахунку.
Відповідно до депозитного угодою можуть бути передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки. Строкові депозити не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів (пенсійних, для зарахування заробітної плати та інші.).
Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального ордера. Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу юридичним особам здійснюється тільки через перерахування коштів на поточний рахунок, а фізичним особам - шляхом виплати готівки або перерахування коштів на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання вкладника.
За користування залученими коштами комерційні банки сплачують вкладникам відсотковий дохід, який може виплачуватися авансом, періодично (щомісяця, раз на квартал, за підсумками року) і після закінчення терміну дії депозиту. Чинними правилами передбачено щомісячне нарахування відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно укладеної угоди. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані, але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Нараховані за депозитами відсотки відображаються в балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а у звіті про прибутки та збитки - як понесені витрати.
У банківській практиці використовується три методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:
1. Метод «факт / факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;
2. Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.
3. Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 і в році - 360.
Незалежно від методу розрахунку відсотків при визначенні кількості днів враховується перший день і не враховується останній день угоди. Так, якщо термін за депозитним договором встановлено з 14 травня до 10 серпня, то при визначенні кількості днів для розрахунку відсотків враховується 14 травня і не враховується 10 серпня. При нарахуванні відсотків за звітний місяць останній день місяця може включатися в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.
Застосування різних методів визначення кількості днів для розрахунку відсотків розглянемо на прикладі.
Умови щодо нарахування відсотків визначаються депозитними (кредитним) угодою. Результати розрахунків показують, що для вкладника вигідний метод «факт/360», а для позичальника - метод «30/360».
Комерційні банки можуть здійснювати нарахування відсотків вкладникам як за простими, так і складних відсотках. Прості відсотки є традиційним видом нарахування відсоткового доходу і обчислюються за формулою:

де: V - сума відсотків за період у n днів;
P - сума номіналу депозиту;
k - річна відсоткова ставка;
n - кількість днів розрахункового періоду;
T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.
Нарощена сума депозиту розраховується таким чином:

де: S - нарощена сума депозиту наприкінці розрахункового періоду n, тобто номінал депозиту плюс відсотки;
P - сума номіналу депозиту;
k - річна відсоткова ставка;
n - кількість днів розрахункового періоду;
T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.
Процентний дохід за складними відсотками (капіталізація відсотків) визначається таким чином: після закінчення розрахункового періоду на суму вкладу нараховується відсоток і отримана величина приєднується до суми вкладу; в наступному розрахунковому періоді відсоткова ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні відсотки доцільно застосовувати у тому випадку, коли виплата відсоткового доходу здійснюється по закінченні терміну дії депозитної угоди.
Визначити нарощену суму депозиту при застосуванні складних відсотків за період не більше одного року можна, за формулою:

де: S - нарощена сума депозиту наприкінці періоду m, тобто номінал депозиту плюс капіталізовані відсотки;
P - сума номіналу депозиту;
K - річна процентна ставка,%;
n - кількість днів за розрахунковий період;
m - кількість періодів (разів) нарахування складного відсотка;
T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.
Суму складних відсотків за певний розрахунковий період можна обчислити за такою формулою:

де: S - сума відсотків за розрахунковий період;
P - сума номіналу депозиту;
K-річна відсоткова ставка,%;
n - кількість днів за розрахунковий період;
m - кількість періодів (разів) нарахування складного відсотка;
T - максимальна кількість днів у році за умовами договору.
Депозит на депозитному рахунку враховується на всю суму його номіналу до часу його погашення. Залежно від методу виплати відсотків за депозитами - за період або на період (авансом) змінюється сума, яка надходить від вкладника. У будь-якому випадку мінімальна сума депозиту і сума, яка обліковується на депозитному рахунку, збігаються. За умовами виплати відсотків за період відсотки можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, що визначено депозитними угодою. У разі капіталізації, відсотки також можуть нараховуватись на суму депозиту з урахуванням відсотків, які отримані за минулі періоди.
Відсотки авансом сплачуються одночасно із внесенням коштів на депозит. Тому номінал депозиту буде більше, ніж отримана від депонента сума. Сума, яка пересчіляется на депозитний рахунок, дорівнює сумі номіналу депозиту за мінусом відсотків.
Перерахування коштів на депозит здійснюється за процентною ставкою, яка визначається депозитним угодою. Для розрахунку нарахованих відсотків комерційні банки можуть використовувати номінальну або фактичну процентну ставку. Загальна сума нарахованих відсотків на дату закінчення терміну дії депозитної угоди не змінюється.
Розрахунок за допомогою номінальної процентної ставки (метод рівних частин) веде до того, що витрати банку в перші періоди завищеними по відношенню до поточної вартості сумарних зобов'язань за депозитом, який включають номінал плюс відсотки.
Розрахунок процентних витрат за допомогою фактичної процентної ставки (актуарних методів) дає можливість розподіляти витрати у відповідності з поточною вартістю депозиту в окремі періоди і відносити фактичні витрати банку до відповідної суми зобов'язань за депозитом, включаючи відсотки по них, у визначений час. Тому вартість депозитних ресурсів, який визначається як співвідношення процентних витрат до сумарних зобов'язань за депозитами, буде незмінною.
30 Управління валютною позицією банку
Внаслідок здійснення валютних операцій в банку постійно змінюється співвідношення балансових та позабалансових вимог і зобов'язань по кожній іноземній валюті. Це співвідношення називають валютною позицією.
Валютну позицію вважають закритою, якщо сума купленої валюти збігається з сумою проданої валюти. Коли сума вимог і зобов'язань не збігаються, позиція вважається відкритою. Вона може бути:
1) довгої (long pozition), коли вимоги в іноземній валюті перевищують зобов'язання у відповідній валюті;
2) короткою (short position), коли зобов'язання перевищують вимоги у відповідній іноземній валюті.
Управління валютною позицією комерційного банку здійснюється за нормативами і в порядку, передбаченому Інструкцією № 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", затвердженим постановою Правління Національного банку України в 1998 р . Відповідно неї Національний банк України встановлює для банків чотири нормативу відкритих валютних позицій: Н 15, Н 16, Н 17 і H 18.
Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н 15) розраховується як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку (Вп) до капіталу банку (K):

Для розрахунку нормативу за кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку. Коли вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Якщо ж вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує суму активів і позабалансових вимог, то відкривається коротка відкрита валютна позиція. Сума довгої відкритої валютної позиції вказується із знаком плюс, короткою - із знаком мінус.
Оскільки план рахунків бухгалтерського обліку є мультивалютним, з кожної іноземної валюти підраховується підсумок за всіма балансовими активами та зобов'язаннями банку І, II, III і IV класів (крім розділів 43, 44, 45) і позабалансовими активами та зобов'язаннями банку IX класу (тільки групи 920 , 921, 929, 935, 936) плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997 р. за № 388.
Загальна сума відкритої валютної позиції в цілому в банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) по всіх іноземних валютах.
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н 16) розраховується як відношення суми відкритої позиції у ВКВ у гривневому еквіваленті (Він) до капіталу банку (К):

По кожній вільно конвертованій валюті розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку в гривневому еквіваленті.
До вільно конвертованій валюті належать валюти, перераховані в І групи Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. за № 34 (реєстр № 521 від 10.02.1998 р.).
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н 17) розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті (Вн) до капіталу банку (К):
По кожній неконвертованій валюті розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку в гривневому еквіваленті (розрахунок проводиться за звітну дату).
До неконвертованій валюті належать валюти, перераховані в II і III групах Класифікатора іноземних валют.
Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в усіх банківських металах (Н 18) розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в усіх банківських металах у гривневому еквіваленті (Вм) до капіталу банку (К):

Здійснюючи операції з банківськими металами на валютному ринку України, банки керуються Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 р. № 637/97-ВР та Положенням « Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України », затвердженого постановою Правління Національного банку України 24.02.1998 р. за № 65.
Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах встановлений на рівні до 10%.
Для визначення нормативів відкритої валютної позиції до розрахунку капіталу береться сума капіталу, зафіксована за балансом на попередній день.
Нормативи відкритої валютної позиції розраховуються за формою № 450, наведеної в «Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України», затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.12.1997 р. за № 436.
Валютна позиція банку визначається щоденно і окремо щодо кожної іноземної валюти.
До операцій, які впливають на відкриту валютну позицію банку, належать:
- Купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, поточні та строкові операції (на умовах «своп», «форвард», «опціон» та ін), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків щодо них;
- Отримання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на гривневих рахунках;
- Купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
- Надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду за умови, що банк несе зобов'язання перед засновниками-нерезидентами в іноземній валюті;
- Погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті, списання якої здійснюється з гривневого рахунку витрат;
- Інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті у разі розрахунків за ними в іншій валюті, у тому числі й національної, що призводить до зміни структури активів при незмінності пасивів, і навпаки).
Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (витрат) і відповідно переліченим операціями.
Банк одержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій з валютними цінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банком України.
За порушення комерційними банками нормативів відкритої валютної позиції відповідно до ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та «Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.05.1995 р. № 115 (зі змінами та доповненнями), встановлені відповідні заходи впливу (за кожний випадок порушення), перелік яких наведено в табл. 14.
Заходи впливу за порушення економічних нормативів до комерційних банків застосовуються регіональними управліннями Національного банку України відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. № 38 з обов'язковим погодженням з управлінням контролю економічних нормативів Департаменту безвиїзного нагляду. Національний банк України залишає за собою можливість приймати інші заходи впливу та встановлювати порядок їх використання в залежності від конкретної економічної ситуації.
У разі неузгодження зазначеного питання між Департаментом безвиїзного нагляду та регіональними управліннями Національного банку України остаточне рішення виносить Правління Національного банку України.
Таблиця. 14. Заходи впливу за порушення комерційними банками нормативів відкритої валютної позиції енної банку
Порушення
нормативів
Заходи впливу за порушення
одноразове
повторне
систематичне
примусові
непримусові
1. Загальної відкритої валютної позиції Н 15
Лист із зобов'язаннями
-
Штраф
Відкликання ліцензії на проведення банківських операцій з валютою
2. Відкритої валютної позиції у ВКВ Н 16
-
Штраф
Зменшення нормативного значення відкритої валютної позиції
Відкликання ліцензії на проведення банківських операцій з валютою
3. Відкритої валютної позиції у ВКВ Н 17
Лист із зобов'язаннями
-
Письмове підтвердження
Зменшення номативно значення відкритої валютної позиції
4. Відкритої валютної позиції по всіх банківський металу - Н 18
Лист із зобов'язаннями
-
Штраф
Відкликання ліцензії на проведення операцій з банківськими металами
Завдання 41
ТОВ «Сигма» отримало в комерційному банку позику на термін з 1 березня по 20 липня 2001 р в сумі 1 млн. грн. Під 56% річних.
1. Вкажіть нормативну базу для нарахування відсотків за позиками і депозитами.
2. Розрахуйте суму відсотків за позикою по різних методах, що застосовуються в Україні при нарахуванні відсотків.
3. Відобразіть операції відповідними бухгалтерськими проводками.
4. Визначте найбільш прийнятний метод для клієнта і банку. Прийміть для банку рішення щодо вибору методу нарахування відсотків.
Рішення
1. Порядок нарахування та сплати процентів за кредитними та депозитними операціями комерційних банків регламентується:
- Правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджених постановою правління НБУ від 25 вересня 1997 року № 316 (далі - Правила);
- Внутрішньобанківських документом, який називається "Облікова політика банку";
- Кредитним або депозитними (як правило, типовим) договором між банком і клієнтом.
2. Метод «факт / факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році:

D = S - P = 1216328.77 - 1000000 = 216328.77 грн
де: D - сума відсотків;
S - нарощена сума позики в кінці розрахункового періоду n;
P - сума позики = 1 млн грн;
k - річна відсоткова ставка = 56% річних;
n - кількість дей розрахункового періоду = 31 +30 +31 +30 +19 = 141 день;
T - максимальна кількість днів у році = 365.
Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів:

D = S - P = 1219333,34 - 1000000 = 219333,34 грн
Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 і в році - 360:
n - кількість дей розрахункового періоду = 30 +30 +30 +30 +19 = 139 день;

D = S - P = 1219333,34 - 1000000 = 216222,22 грн
3. Будуть зроблені такі проводки:
При видачі кредиту.
Д 2040 До 2600 - 1000000
При нарахуванні відсотків по кредиту. Сума відсотків по кредиту залежить від кількості разів їх нарахування та методу розрахунку.
Д 2048 До 6024 - 219333,34
При списанні відсотків з рахунку підприємства.
Д 2600 До 2048 - 219333,34
При погашенні відсотків через касу.
Д 1001 До 2048 - 219333,34
При погашенні кредиту.
Д 2600 До 2040 - 1000000
4. Результати розрахунків показують, що для підприємства ТОВ «Сигма» вигідний метод «30/360», але умови щодо нарахування відсотків визначаються кредитною угодою. А для банку вигідний той метод при якому буде нарахувати більшу кількість відсотків, тобто «Факт/360».

Література
1. О.Я. Стойко "БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ". 2005
2. Методичні вказівки з дисципліни "Банківські операції".
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Контрольна робота
52.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Депозитні операції комерційного банку 2
Депозитні операції їх види Депозитна політика в кредитній організації банку
Ресурси пасивні операції депозити депозитні операції депозитні 2
Ресурси пасивні операції депозити депозитні операції депозитні
Розрахункові операції банку (на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ Укрсоцбанк)
Розрахункові операції банку (на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ Укрсоцбанк)
Розрахункові операції банку на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ Укрсоцбанк
Ресурси пасивні операції депозити депозитні операції депозитні рахунки вклади населення вклади 4
Ресурси пасивні операції депозити депозитні операції депозитні рахунки вклади населення вклади 2
© Усі права захищені
написати до нас