Контрольна робота
з дисципліни
«Історія розвитку грошово-кредитної системи»
на тему:
«Грошова реформа 1947 року і подальші зміни в грошовій системі СРСР»
Зміст
Введення
1. Підготовка реформи
2. Грошова реформа 1947 року
3. Реакція народу
4. Зміни у грошовій системі СРСР після проведення грошової реформи
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Протягом останніх п'ятисот років у Росії було проведено більше 10 грошових реформ, як повних, в результаті яких створювалася нова грошова система, так і часткових, спільним завданням яких було впорядкування існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового обігу.
Грошові реформи, що здійснюються державою, це перетворення у сфері грошового обігу, що мають на меті впорядкування грошового обігу і зміцнення всієї грошової системи. Вони здійснюються різними методами залежно від способу виробництва, політичної системи, положення окремих класів, стану економіки країни і т. д.
Грошові реформи можуть супроводжуватися вилученням з обігу всіх або частини знецінених паперових знаків і заміни їх новими грошима (паперовими або металевими), зміною золотого вмісту грошей або їх валютного курсу, перебудова грошової системи і т. п. Грошові реформи встановлюють перехід від однієї грошової системи до інший.
Грошові реформи в СРСР - були проведені в 1922-24 і 1947 рр..
Грошові реформи в СРСР докорінно відрізняються від грошових реформ в інших країнах. Завдяки перевагам соціалізму грошові реформи в СРСР привели до створення міцної валюти. Турбота про стійкість валюти є характерною рисою фінансової політики держави на всіх етапах соціалістичного будівництва. Із самого початку свого існування Радянська держава мало на меті - ліквідувати наслідки злочинної інфляційної політики царського і Тимчасового урядів, ліквідувати знецінені гроші й створити стійку валюту.
Метою даної роботи є зрозуміти, як вплинула грошова реформа 1947 року на подальший розвиток грошової системи СРСР. Для цього поставлені задачі:
1. Вивчити грошову реформу 1947 року.
2. Підвести підсумок проведеної реформи.
1. Підготовка реформи
Фінансове становище Радянського Союзу до кінця Другої світової війни було складним, і причини провести реформу були серйозними. По-перше, за час війни друкарський верстат трудився ретельно. У підсумку якщо напередодні війни в обігу перебувало 18400 млн рублів, то до 1 січня 1946 року - 73900 млн рублів, або вчетверо більше. Грошей випустили більше, ніж потрібно було для товарообігу, так як ціни були фіксованими, а більша частина продукції розподілялася за картками. Разом з тим значна частина грошових коштів осіла у спекулянтів. Їх-то держава й вирішило позбавити від нажитого аж ніяк не непосильною працею. Невипадково згодом офіційна радянська пропаганда подасть грошової реформи 1947 року як удар по спекулянтам, які нажилися у важкі для країни воєнні та повоєнні роки. По-друге, поряд з рейхсмарки, рубль мав ходіння на окупованих територіях Радянського Союзу. Більше того, влада Третього Рейху друкували фальшиві радянські рублі, якими, зокрема, платили зарплати. Після війни ці фальшивки потрібно терміново вилучити з обігу. [1, c. 164]
Спочатку грошову реформу планували на 1946 рік. Але через голод, викликаного неврожаєм і засухою в цілому ряді регіонів СРСР, з нею довелося почекати. Завершальна стадія у підготовці реформи випала на першу половину грудня. Нарешті, 13 грудня 1947 Політбюро ЦК ВКП (б) прийняло рішення провести грошову реформу і скасувати карткову систему. Політбюро ЦК зобов'язав «комісію в складі тт. Жданова, Вознесенського та Поскребишева розіслати 14 грудня телеграфно Клером постанову Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП (б) «Про проведення грошової реформи і скасування карток на продовольчі і промислові товари» ЦК компартій, Радміну союзних республік, крайкому і обкомам ВКП (б), крайисполкомами і облвиконкомам та запропонувати їм опублікувати вищевказану постанову в місцевій пресі 15 грудня ».
2. Грошова реформа 1947 року
Як говорилося вище, 13 грудня 1947 року на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) було прийнято постанову «Про скасування карткової системи і грошову реформу». Так стартувала реформа, яка завдала відчутного удару по накопичень громадян повоєнного Радянського Союзу і залишила незгладимий слід в народній пам'яті.
Її необхідність визначалася тим, що в роки війни (1941-1945р.) Різко зросли військові витрати, тоді як виробництво споживчих товарів скоротилося, зменшився ринковий товарообіг. Для покриття зростаючого дисбалансу випускалося в обіг велику кількість грошей. Крім того, реформа назріла тому, що на тимчасово окупованій території гітлерівці випускали фальшиві гроші, що теж збільшувало їх надлишок у зверненні. Незабезпеченість грошей товарною масою знизила їх купівельну спроможність. Реформа була необхідна також для нейтралізації спекулятивних елементів, які накопичили грошові запаси і зберегли їх у панчохах. Був розроблений варіант взяття зайвої маси грошей з обігу шляхом грошової реформи, що диктувалося життям і було об'єктивною необхідністю. Реформа пов'язувалася зі скасуванням карткової системи .. Сприятливий розвиток промисловості та сільського господарства (у 1947р. Врожай перевищив 58% рівень 1946р.) Дозволило накопичити товарні запаси, необхідні для товарної інвентаризації в момент проведення грошової реформи. Успіху грошової реформи сприяла стійка збалансованість державного бюджету: у 1946р. було досягнуто перевищення доходів над витратами. Таким чином, у другій половині 1947р. створилися всі необхідні економічні та фінансові передумови для проведення грошової реформи. У грудні 1947р. була видана постанова «Про проведення грошової реформи та скасування картки на продовольчі й промислові товари». Грошова реформа полягала в обміні перебували в обігу грошових знаків на нові у співвідношенні 10:1 і диференційованої переоцінці грошових накопичень: дрібні вклади в ощадних касах (до 3000 руб), що складали 80% всіх вкладів, не підлягали переоцінці; вклади, що перевищували 3000 крб, переоцінювалися понад цю суму в співвідношенні 3:2 (до 10000 руб), а вклади понад 10000 руб. - У співвідношенні 2:1. Пільгові умови переоцінки накопичень були встановлені і для власників облігацій державних позик: облігації масових позик обмінювалися на облігації нової позики у співвідношенні 3:1, облігації вільно реалізованого позики 1938р. - У співвідношенні 5:1, а облігації позики 1947р. переоцінці не підлягали. Після скасування карткової системи державні роздрібні ціни в 1948р. були на 17% нижче предреформленного стану цін, а ринкові ціни знизилися більш ніж в 3 рази. Реформа суттєво зміцнила систему державного кредиту, спостерігався великий приплив вкладів у період реформи і після її проведення. Реформа завдала удару по спекулянтам, що тримали свої заощадження на руках, повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і радянські, вивезені окупантами з СРСР. У результаті реформи були ліквідовані наслідки Другої світової війни в області грошового обігу, без чого неможливо було скасувати карткову систему і перейти до торгівлі за єдиними цінами. В умовах грошової реформи 1947р. був використаний накопичений країною досвід проведення грошової реформи 1922-1924гг. і нормалізації сфери обігу в 1935-1936гг.
Реформа 1947 р. не означала докорінної перебудови грошової системи: були збережені квитки Державного банку, казначейські білети та розмінна монета, що існували до реформи. Відмінність полягала лише в тому, що квитки Держбанку стали випускатися в рублях, а не в червінця. Не змінився механізм емісійного регулювання. [2, c. 100]
3. Реакція народу
Чутки про прийдешню реформу циркулювали давно. Особливо посилилися вони пізньої осені 1947 року, коли пішли витоку інформації з оточення відповідальних партійних і фінансових працівників. А оскільки зберегти в таємниці плани влади від населення не вдалося, в ощадкасах стали вибудовуватися черги охочих покласти гроші на ощадкнижку. Наприклад, 2 грудня МВС констатувало «випадки, коли вкладники вилучають великі внески (30-50 тисяч рублів і вище), а потім ці ж гроші вкладають більш дрібними вкладами в інші ощадкаси на різних осіб».
Намагаючись врятувати свою готівку, громадяни Країни Рад кинулися скуповувати меблі, музичні інструменти, мисливські рушниці, мотоцикли, велосипеди, золото, коштовності, люстри, килими, годинник, інші промислові товари. Наприклад, якщо оборот столичного ЦУМу в звичайні дні становив близько 4 млн рублів, то 28 листопада 1947 він досяг 10,8 млн рублів. З прилавків змели і продовольчі товари тривалого терміну зберігання (шоколад, цукерки, чай, цукор, консерви, зернисту і паюсну ікру, балики, копчені ковбаси, сири, масло та ін), а також горілку та інші спиртні напої. Помітно збільшилися обороти в ресторанах великих міст, де у всю гуляла найбільш заможна публіка.
Особливу спритність і напористість у справі порятунку своїх накопичень виявили працівники торгівлі та громадського харчування. Не змовляючись, вони повсюдно провели масову скупку були в торговій точці товарів.
Як і планувалося, одночасно з обміном грошей скасували і карткову систему. Були встановлені єдині державні роздрібні ціни, а продовольчі і промислові товари надійшли у відкритий продаж. Скасування карток супроводжувалася зниженням цін на хліб, борошно, макарони, крупу і пиво. В кінці грудня 1947 при зарплатах більшості міського населення в 500 - 1000 рублів кілограм житнього хліба коштував 3 рублі, пшеничного - 4,4 рубля, кілограм гречки - 12 рублів, цукру - 15, вершкового масла - 64, соняшникової олії - 30, морозива судака - 12; кава - 75; літр молока - 3 - 4 рубля; десяток яєць - 12 - 16 рублів (залежно від категорії, яких було три); пляшка пива «Жигулівське» - 7 рублів; півлітрова пляшка «Московської» горілки - 60 рублів.
Всупереч офіційним заявам, в числі постраждалих від реформи виявилися не тільки спекулянти, а й технічна інтелігенція, робочі високих розрядів, селянство. Положення сільських жителів було гірше, ніж міських. Обмін грошей проводився в сільрадах і правліннях колгоспів. ТА якщо у когось із селян були більш-менш серйозні накопичення, «засвітити» їх ризикнули не всі.
Витрати у проведенні грошової реформи не завадили її «архітекторові», міністру фінансів Арсенію Звєрєву, звітуючи перед Сталіним за її підсумками, впевнено заявити, що грошової готівки на руках у населення стало набагато менше, а фінансова ситуація у Радянському Союзі покращилася. Скоротився і внутрішній борг держави.
4. Зміни у грошовій системі СРСР після проведення грошової реформи
Радянська грошова система успішно витримала важкі випробування війни 1941-1945. Незважаючи на деяке зниження купівельної спроможності рубля за час Великої Вітчизняної війни, грошовий обіг СРСР не потребувало корінної перебудови.
Грошова реформа в 1947 - систематичне зниження цін на товари і пов'язаний з цим безперервне зростання купівельної спроможності рубля призвели до підвищення матеріального і культурного рівня радянського народу.
Які були результати реформи по ліквідації «грошового навісу»? До початку реформи кількість готівкових грошей в народному зверненні становило 43,6 млрд руб. За даними В.П. Попова загальна кількість випущених в обіг нових грошей на кінець 1947 р. склало 14,0 млрд. руб. Таким чином, наявна грошова маса зменшилася в 3 рази. Цифра, звичайно, значна, але вона суперечить склався в літературі поданням про значних грошових заощадженнях, на руках у населення. За оцінкою Держбанку після обміну на руках у населення залишалося близько 4 млрд. руб.
Тому ліквідація «грошового навісу» багато в чому від переоцінки вкладів населення в ощадних касах. За даними В.П. Попова залишки вкладів зменшилися з 18,6 до 15,0 млрд. руб., Тобто всього на 19,4%. А це означало, що в будь-який момент готівка могла подвоїтися і зруйнувати споживчий ринок.
Тому при проведенні реформи велике значення надавалося ліквідації дефіциту, щоб уникнути ажіотажного попиту. Протягом року товари дотримувалися, щоб після обміну грошей їх викинути на ринок. Крім того, були розброньована товари з державних резервів на суму 1,7 млрд. рублів. Вони призначалися для торгівлі після скасування карток і переходу до єдиних роздрібних цінах в містах (1,1 млрд. руб.) І в сільській місцевості (0,6 млрд. руб.).
Після скасування карткової системи державні роздрібні ціни в 1948 р. були на 17% нижче передреформений стану цін, а ринкові ціни знизилися більш ніж в 3 рази, значно підвищилася купівельна спроможність рубля, піднялася реальна заробітна плата робітників і службовців, набагато поліпшилося становище пенсіонерів і стипендіатів , а також добробут колгоспників. Значно підвищився курс радянського рубля в порівнянні з курсом іноземних валют. Реформа суттєво зміцнила систему державного кредиту, спостерігався великий приплив вкладів у період реформи і після її проведення. Реформа завдала удару по спекулянтам, що тримали свої накопичення на руках, і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і радянські, вивезені окупантами з СРСР.
У результаті реформи були ліквідовані наслідки Другої світової війни в області грошового обігу, без чого неможливо було скасувати карткову систему і перейти до торгівлі за єдиними цінами. [3, c. 214]
Висновок
Війна призвела до небаченого росту витрат на оборону, емісія була жахливою. Згідно з усталеною точці зору, грошова реформа 1947 року була мірою фінансової стабілізації економіки. Крім того, реформа була приурочена до скасування карткової системи. Справа в тому, що в країні мала місце множинність цін. Одночасно діяли низькі пайкові ціни (за картками) і високі комерційні.
Офіційно ж було заявлено, що реформа повинна вилучити надлишкову частину накопичень в осіб, нажівшіхся в період війни на спекуляції та іншими незаконними шляхами. Вважалося, що це завдання було вирішено. У ході реформи до обміну не була пред'явлена приблизно третина грошової маси. Здається, що значна частина населення просто побоялася заявити про свої грошові заощадження. А, враховуючи короткі строки проведення реформи та стан інфраструктури, деякі люди чисто фізично не встигли пред'явити гроші до обміну ...
Одним з наслідків грошової реформи стала нова цінова політика радянської держави. Розрив між закупівельними цінами на селі і роздрібними цінами був більшим. Це простимулювала процес післявоєнного відтоку сільського населення в міста.
Якщо ж говорити про завдання по вичищення зайвої грошової маси, то її реформа сягнула. За великим рахунком - вирішивши завдання по фінансовій стабілізації країни. У сучасній літературі грошова реформа 1947 р. найчастіше оцінюється як широкомасштабне пограбування населення, як приклад вирішення державних завдань за рахунок зниження народного споживання. Проте якщо зіставити її з проводилися одночасно в Західній і Східній Європі конфіскаційним грошовими реформами, то виявиться, що умови грошової реформи в СРСР були набагато м'якше, носили більш щадний по відношенню до населення характер, ніж в інших країнах. [4, c. 75]
Список використаної літератури
1. Атлас М.С. Кредитна реформа в СРСР. - М.: Госфініздат, 2003.
2. Гроші. Кредит. Банки / Підручник / Г.Є. Алпатов, Ю.В. Базулін та ін; під ред. В.В. Іванова, Б.І. Соколова. - М.: ТК Велбі, Видавництво Проспект, 2003. - 624 с.
3. А.А. Данилов, А.В. Пижик. Народження наддержави: СРСР у перші повоєнні роки. М.: РОССПЕН, 2001. - 304 с.
4. Історія світової економіки / Навчальний посібник / О.М. Маркова, Н.С. Кривцова, А.С. Квасов та ін; під ред. проф. О.М. Марко-вої. - М., 2000. - 192с.
з дисципліни
«Історія розвитку грошово-кредитної системи»
на тему:
«Грошова реформа 1947 року і подальші зміни в грошовій системі СРСР»
Зміст
Введення
1. Підготовка реформи
2. Грошова реформа 1947 року
3. Реакція народу
4. Зміни у грошовій системі СРСР після проведення грошової реформи
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Протягом останніх п'ятисот років у Росії було проведено більше 10 грошових реформ, як повних, в результаті яких створювалася нова грошова система, так і часткових, спільним завданням яких було впорядкування існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового обігу.
Грошові реформи, що здійснюються державою, це перетворення у сфері грошового обігу, що мають на меті впорядкування грошового обігу і зміцнення всієї грошової системи. Вони здійснюються різними методами залежно від способу виробництва, політичної системи, положення окремих класів, стану економіки країни і т. д.
Грошові реформи можуть супроводжуватися вилученням з обігу всіх або частини знецінених паперових знаків і заміни їх новими грошима (паперовими або металевими), зміною золотого вмісту грошей або їх валютного курсу, перебудова грошової системи і т. п. Грошові реформи встановлюють перехід від однієї грошової системи до інший.
Грошові реформи в СРСР - були проведені в 1922-24 і 1947 рр..
Грошові реформи в СРСР докорінно відрізняються від грошових реформ в інших країнах. Завдяки перевагам соціалізму грошові реформи в СРСР привели до створення міцної валюти. Турбота про стійкість валюти є характерною рисою фінансової політики держави на всіх етапах соціалістичного будівництва. Із самого початку свого існування Радянська держава мало на меті - ліквідувати наслідки злочинної інфляційної політики царського і Тимчасового урядів, ліквідувати знецінені гроші й створити стійку валюту.
Метою даної роботи є зрозуміти, як вплинула грошова реформа 1947 року на подальший розвиток грошової системи СРСР. Для цього поставлені задачі:
1. Вивчити грошову реформу 1947 року.
2. Підвести підсумок проведеної реформи.
1. Підготовка реформи
Фінансове становище Радянського Союзу до кінця Другої світової війни було складним, і причини провести реформу були серйозними. По-перше, за час війни друкарський верстат трудився ретельно. У підсумку якщо напередодні війни в обігу перебувало 18400 млн рублів, то до 1 січня 1946 року - 73900 млн рублів, або вчетверо більше. Грошей випустили більше, ніж потрібно було для товарообігу, так як ціни були фіксованими, а більша частина продукції розподілялася за картками. Разом з тим значна частина грошових коштів осіла у спекулянтів. Їх-то держава й вирішило позбавити від нажитого аж ніяк не непосильною працею. Невипадково згодом офіційна радянська пропаганда подасть грошової реформи 1947 року як удар по спекулянтам, які нажилися у важкі для країни воєнні та повоєнні роки. По-друге, поряд з рейхсмарки, рубль мав ходіння на окупованих територіях Радянського Союзу. Більше того, влада Третього Рейху друкували фальшиві радянські рублі, якими, зокрема, платили зарплати. Після війни ці фальшивки потрібно терміново вилучити з обігу. [1, c. 164]
Спочатку грошову реформу планували на 1946 рік. Але через голод, викликаного неврожаєм і засухою в цілому ряді регіонів СРСР, з нею довелося почекати. Завершальна стадія у підготовці реформи випала на першу половину грудня. Нарешті, 13 грудня 1947 Політбюро ЦК ВКП (б) прийняло рішення провести грошову реформу і скасувати карткову систему. Політбюро ЦК зобов'язав «комісію в складі тт. Жданова, Вознесенського та Поскребишева розіслати 14 грудня телеграфно Клером постанову Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП (б) «Про проведення грошової реформи і скасування карток на продовольчі і промислові товари» ЦК компартій, Радміну союзних республік, крайкому і обкомам ВКП (б), крайисполкомами і облвиконкомам та запропонувати їм опублікувати вищевказану постанову в місцевій пресі 15 грудня ».
2. Грошова реформа 1947 року
Як говорилося вище, 13 грудня 1947 року на засіданні Політбюро ЦК ВКП (б) було прийнято постанову «Про скасування карткової системи і грошову реформу». Так стартувала реформа, яка завдала відчутного удару по накопичень громадян повоєнного Радянського Союзу і залишила незгладимий слід в народній пам'яті.
Її необхідність визначалася тим, що в роки війни (1941-1945р.) Різко зросли військові витрати, тоді як виробництво споживчих товарів скоротилося, зменшився ринковий товарообіг. Для покриття зростаючого дисбалансу випускалося в обіг велику кількість грошей. Крім того, реформа назріла тому, що на тимчасово окупованій території гітлерівці випускали фальшиві гроші, що теж збільшувало їх надлишок у зверненні. Незабезпеченість грошей товарною масою знизила їх купівельну спроможність. Реформа була необхідна також для нейтралізації спекулятивних елементів, які накопичили грошові запаси і зберегли їх у панчохах. Був розроблений варіант взяття зайвої маси грошей з обігу шляхом грошової реформи, що диктувалося життям і було об'єктивною необхідністю. Реформа пов'язувалася зі скасуванням карткової системи .. Сприятливий розвиток промисловості та сільського господарства (у 1947р. Врожай перевищив 58% рівень 1946р.) Дозволило накопичити товарні запаси, необхідні для товарної інвентаризації в момент проведення грошової реформи. Успіху грошової реформи сприяла стійка збалансованість державного бюджету: у 1946р. було досягнуто перевищення доходів над витратами. Таким чином, у другій половині 1947р. створилися всі необхідні економічні та фінансові передумови для проведення грошової реформи. У грудні 1947р. була видана постанова «Про проведення грошової реформи та скасування картки на продовольчі й промислові товари». Грошова реформа полягала в обміні перебували в обігу грошових знаків на нові у співвідношенні 10:1 і диференційованої переоцінці грошових накопичень: дрібні вклади в ощадних касах (до 3000 руб), що складали 80% всіх вкладів, не підлягали переоцінці; вклади, що перевищували 3000 крб, переоцінювалися понад цю суму в співвідношенні 3:2 (до 10000 руб), а вклади понад 10000 руб. - У співвідношенні 2:1. Пільгові умови переоцінки накопичень були встановлені і для власників облігацій державних позик: облігації масових позик обмінювалися на облігації нової позики у співвідношенні 3:1, облігації вільно реалізованого позики 1938р. - У співвідношенні 5:1, а облігації позики 1947р. переоцінці не підлягали. Після скасування карткової системи державні роздрібні ціни в 1948р. були на 17% нижче предреформленного стану цін, а ринкові ціни знизилися більш ніж в 3 рази. Реформа суттєво зміцнила систему державного кредиту, спостерігався великий приплив вкладів у період реформи і після її проведення. Реформа завдала удару по спекулянтам, що тримали свої заощадження на руках, повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і радянські, вивезені окупантами з СРСР. У результаті реформи були ліквідовані наслідки Другої світової війни в області грошового обігу, без чого неможливо було скасувати карткову систему і перейти до торгівлі за єдиними цінами. В умовах грошової реформи 1947р. був використаний накопичений країною досвід проведення грошової реформи 1922-1924гг. і нормалізації сфери обігу в 1935-1936гг.
Реформа 1947 р. не означала докорінної перебудови грошової системи: були збережені квитки Державного банку, казначейські білети та розмінна монета, що існували до реформи. Відмінність полягала лише в тому, що квитки Держбанку стали випускатися в рублях, а не в червінця. Не змінився механізм емісійного регулювання. [2, c. 100]
3. Реакція народу
Чутки про прийдешню реформу циркулювали давно. Особливо посилилися вони пізньої осені 1947 року, коли пішли витоку інформації з оточення відповідальних партійних і фінансових працівників. А оскільки зберегти в таємниці плани влади від населення не вдалося, в ощадкасах стали вибудовуватися черги охочих покласти гроші на ощадкнижку. Наприклад, 2 грудня МВС констатувало «випадки, коли вкладники вилучають великі внески (30-50 тисяч рублів і вище), а потім ці ж гроші вкладають більш дрібними вкладами в інші ощадкаси на різних осіб».
Намагаючись врятувати свою готівку, громадяни Країни Рад кинулися скуповувати меблі, музичні інструменти, мисливські рушниці, мотоцикли, велосипеди, золото, коштовності, люстри, килими, годинник, інші промислові товари. Наприклад, якщо оборот столичного ЦУМу в звичайні дні становив близько 4 млн рублів, то 28 листопада 1947 він досяг 10,8 млн рублів. З прилавків змели і продовольчі товари тривалого терміну зберігання (шоколад, цукерки, чай, цукор, консерви, зернисту і паюсну ікру, балики, копчені ковбаси, сири, масло та ін), а також горілку та інші спиртні напої. Помітно збільшилися обороти в ресторанах великих міст, де у всю гуляла найбільш заможна публіка.
Особливу спритність і напористість у справі порятунку своїх накопичень виявили працівники торгівлі та громадського харчування. Не змовляючись, вони повсюдно провели масову скупку були в торговій точці товарів.
Як і планувалося, одночасно з обміном грошей скасували і карткову систему. Були встановлені єдині державні роздрібні ціни, а продовольчі і промислові товари надійшли у відкритий продаж. Скасування карток супроводжувалася зниженням цін на хліб, борошно, макарони, крупу і пиво. В кінці грудня 1947 при зарплатах більшості міського населення в 500 - 1000 рублів кілограм житнього хліба коштував 3 рублі, пшеничного - 4,4 рубля, кілограм гречки - 12 рублів, цукру - 15, вершкового масла - 64, соняшникової олії - 30, морозива судака - 12; кава - 75; літр молока - 3 - 4 рубля; десяток яєць - 12 - 16 рублів (залежно від категорії, яких було три); пляшка пива «Жигулівське» - 7 рублів; півлітрова пляшка «Московської» горілки - 60 рублів.
Всупереч офіційним заявам, в числі постраждалих від реформи виявилися не тільки спекулянти, а й технічна інтелігенція, робочі високих розрядів, селянство. Положення сільських жителів було гірше, ніж міських. Обмін грошей проводився в сільрадах і правліннях колгоспів. ТА якщо у когось із селян були більш-менш серйозні накопичення, «засвітити» їх ризикнули не всі.
Витрати у проведенні грошової реформи не завадили її «архітекторові», міністру фінансів Арсенію Звєрєву, звітуючи перед Сталіним за її підсумками, впевнено заявити, що грошової готівки на руках у населення стало набагато менше, а фінансова ситуація у Радянському Союзі покращилася. Скоротився і внутрішній борг держави.
4. Зміни у грошовій системі СРСР після проведення грошової реформи
Радянська грошова система успішно витримала важкі випробування війни 1941-1945. Незважаючи на деяке зниження купівельної спроможності рубля за час Великої Вітчизняної війни, грошовий обіг СРСР не потребувало корінної перебудови.
Грошова реформа в 1947 - систематичне зниження цін на товари і пов'язаний з цим безперервне зростання купівельної спроможності рубля призвели до підвищення матеріального і культурного рівня радянського народу.
Які були результати реформи по ліквідації «грошового навісу»? До початку реформи кількість готівкових грошей в народному зверненні становило 43,6 млрд руб. За даними В.П. Попова загальна кількість випущених в обіг нових грошей на кінець 1947 р. склало 14,0 млрд. руб. Таким чином, наявна грошова маса зменшилася в 3 рази. Цифра, звичайно, значна, але вона суперечить склався в літературі поданням про значних грошових заощадженнях, на руках у населення. За оцінкою Держбанку після обміну на руках у населення залишалося близько 4 млрд. руб.
Тому ліквідація «грошового навісу» багато в чому від переоцінки вкладів населення в ощадних касах. За даними В.П. Попова залишки вкладів зменшилися з 18,6 до 15,0 млрд. руб., Тобто всього на 19,4%. А це означало, що в будь-який момент готівка могла подвоїтися і зруйнувати споживчий ринок.
Тому при проведенні реформи велике значення надавалося ліквідації дефіциту, щоб уникнути ажіотажного попиту. Протягом року товари дотримувалися, щоб після обміну грошей їх викинути на ринок. Крім того, були розброньована товари з державних резервів на суму 1,7 млрд. рублів. Вони призначалися для торгівлі після скасування карток і переходу до єдиних роздрібних цінах в містах (1,1 млрд. руб.) І в сільській місцевості (0,6 млрд. руб.).
Після скасування карткової системи державні роздрібні ціни в 1948 р. були на 17% нижче передреформений стану цін, а ринкові ціни знизилися більш ніж в 3 рази, значно підвищилася купівельна спроможність рубля, піднялася реальна заробітна плата робітників і службовців, набагато поліпшилося становище пенсіонерів і стипендіатів , а також добробут колгоспників. Значно підвищився курс радянського рубля в порівнянні з курсом іноземних валют. Реформа суттєво зміцнила систему державного кредиту, спостерігався великий приплив вкладів у період реформи і після її проведення. Реформа завдала удару по спекулянтам, що тримали свої накопичення на руках, і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і радянські, вивезені окупантами з СРСР.
У результаті реформи були ліквідовані наслідки Другої світової війни в області грошового обігу, без чого неможливо було скасувати карткову систему і перейти до торгівлі за єдиними цінами. [3, c. 214]
Висновок
Війна призвела до небаченого росту витрат на оборону, емісія була жахливою. Згідно з усталеною точці зору, грошова реформа 1947 року була мірою фінансової стабілізації економіки. Крім того, реформа була приурочена до скасування карткової системи. Справа в тому, що в країні мала місце множинність цін. Одночасно діяли низькі пайкові ціни (за картками) і високі комерційні.
Офіційно ж було заявлено, що реформа повинна вилучити надлишкову частину накопичень в осіб, нажівшіхся в період війни на спекуляції та іншими незаконними шляхами. Вважалося, що це завдання було вирішено. У ході реформи до обміну не була пред'явлена приблизно третина грошової маси. Здається, що значна частина населення просто побоялася заявити про свої грошові заощадження. А, враховуючи короткі строки проведення реформи та стан інфраструктури, деякі люди чисто фізично не встигли пред'явити гроші до обміну ...
Одним з наслідків грошової реформи стала нова цінова політика радянської держави. Розрив між закупівельними цінами на селі і роздрібними цінами був більшим. Це простимулювала процес післявоєнного відтоку сільського населення в міста.
Якщо ж говорити про завдання по вичищення зайвої грошової маси, то її реформа сягнула. За великим рахунком - вирішивши завдання по фінансовій стабілізації країни. У сучасній літературі грошова реформа 1947 р. найчастіше оцінюється як широкомасштабне пограбування населення, як приклад вирішення державних завдань за рахунок зниження народного споживання. Проте якщо зіставити її з проводилися одночасно в Західній і Східній Європі конфіскаційним грошовими реформами, то виявиться, що умови грошової реформи в СРСР були набагато м'якше, носили більш щадний по відношенню до населення характер, ніж в інших країнах. [4, c. 75]
Список використаної літератури
1. Атлас М.С. Кредитна реформа в СРСР. - М.: Госфініздат, 2003.
2. Гроші. Кредит. Банки / Підручник / Г.Є. Алпатов, Ю.В. Базулін та ін; під ред. В.В. Іванова, Б.І. Соколова. - М.: ТК Велбі, Видавництво Проспект, 2003. - 624 с.
3. А.А. Данилов, А.В. Пижик. Народження наддержави: СРСР у перші повоєнні роки. М.: РОССПЕН, 2001. - 304 с.
4. Історія світової економіки / Навчальний посібник / О.М. Маркова, Н.С. Кривцова, А.С. Квасов та ін; під ред. проф. О.М. Марко-вої. - М., 2000. - 192с.