Громадянське суспільство 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Громадянське суспільство
Громадянське суспільство - це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, які забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів та колективів для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх передача від покоління до покоління.
У проекті Конституції України від 1 липня 1992 року розділ третій «Громадянське суспільство і держава», який містив голови: «Загальні положення», «Власність», «Підприємство», «Екологічна безпеки-ність», «Сім'я», «Освіта, наука , культура »,« Громадянські об'єд-нання »,« Свобода інформації »(глави 7-14). Але в текст чинної Конституції України 1996 року категорія «Громадянське суспільство» не включена, хоча багато положень цього розділу знайшли місце в першу чергу в її першому і другому розділах. Окремо, в статті 64 проекту Конституції від 1 липня 1992 року утворилося досить демократичне положення: «Держава підпорядковується громадянському суспільству і спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних можливостей для всіх як основи соціальної справедливості» у частині третій статті 66 закріплюється «Держава підтримує соціальну функцію власності» . Ця ідея знайшла застосування у статті 13 частини третьої Конституції України 1996 року в положенні про те, що «Власність не повинна застосовуватися на шкоду людині і суспільству».
Структурними елементами громадянського суспільства є:
a) Добровільно сформовані первинні самоврядні угруповання людей (сім'я, різні асоціації, господарські корпорації, клуби за інтересами, інші громадські об'єднання);
b) Сукупність недержавних громадських відносин;
c) Господарська і приватна частина життєдіяльності людей, їх звичаї, традиції;
d) Сфера самоврядних організацій та індивідуумів.
Конституційно-правове регулювання в країнах з демократичним політичним режимом направлено на підтримку громадянського суспільства.
В основі будь-якого громадянського суспільства покладені такі найбільш загальні ідеї та принципи як:
1. економічна свобода, різноманітність форм власності, ринкові відносини;
2. визнання і захист природних прав і свобод людини і громадянина;
3. легітимність і демократичний характер державної влади, рівність усіх перед законом і правосуддям, належна правова захищеність особи;
4. правову державу, яка базується на принципі поділу та взаємодія гілок державної влади;
5. політичний і ідеологічний плюралізм, наявність легальної опозиції;
6. свобода слова і друку, незалежність засобів масової інформації;
7. невтручання держави в приватне життя держави, їх взаємні зобов'язання і відповідальність
8. класовий світ, партнерство і національне порозуміння;
9. ефективна соціальна політика, яка забезпечує гідний рівень життя людей.
Досить поширеною є точка зору, що громадянське суспільство охоплює сукупність моральних, правових, економічних, політичних відносин, включаючи власність, роботу, підприємцями-мательства, організацію та діяльність громадських об'єднань систему освіти, науки і культури, сім'ю, систему засобів масової інформації, написані норми людського поведінки, конкретні аспекти політичного режиму. Вважаємо, що для такого широкого розуміння обсягу громадянського суспільства є всі підстави.
Громадянське суспільство починається з громадянина, його прав і свобод, забезпечення гідності особи. Саме звання «громадянина» є синонімом рівноваги і самоповаги і не допускає привілеїв, відмінностей і обмежень у правах. Правовий статус кріпаків був принизливим, скривдженим, тим більше - рабів. З цього без забезпечення свободи немислимо говорити про наявність в країні громадянського суспільства.
Взаємовідносини держави та громадянського суспільства - це не рух в одному напрямку. Практика Україні, Росії, інших пострадянських держав, держав законної демократії, свідчить, що громадянське суспільство намагається більш активніше впливати на державу, називаючи їй інституціоналізацію нових цінностей і норм. Наприклад, необхідність введення множинних заборон і обмежень. Є підстави вважати, що таким чином громадянське суспільство в межах конституційних добавок виконує свою основну функцію - виявлення видимих ​​у нарадах соціуму запитів і трансляцію їх перш за все через політичні партії на рівень державних інститутів. Так друга частина статті 36 Конституції України встановлює, що «політичні партії в Україні сприяють формуванню і введенню політичної волі громадян». Це є досить позитивним процесом.
В ідеалі громадянське суспільство можна розглядати, як суспільство, в якому існують розвинені екологічні, культурні, правові, соціальні відносини між його індивідами. У такому суспільстві соціальні відносини, є досить широкою сферою суспільних відносин, в якій активно діють політичні партії, масові громадські угруповання, групи за інтересами, переконання. Таке суспільство домагається демократизації влади, всебічні захисту і гарантування прав людини і громадянина, оптимальної взаємодії більшості і меншості на основі узгодження позиції державних і цивільних інститутів.
Громадянське суспільство перебуває в діалектичному зв'язку з державою. Основоположним соціально-економічним передумовою є саме громадянське суспільство, тим менше роль держави в політичному плані. І навпаки - недорозвинене громадянське суспільство веде до надмірного посилення держави, яке поглинає суспільство, домінує над ним. Саме у становленні в Україні дієздатного громадянського суспільства розглядається єдино можливий шлях до будівництва демократичного права, соціальної держави, як це закріплено у статті 1 Конституції України. І на це має бути спрямований потенціал конституційного законодавства, перш за все - Конституції України.
Громадянське суспільство формується людьми, як відповідальна система економічних, політичних, правових та культурних відносин автономно відносні держави. Рівень розвитку таких відносин залежить насамперед від міри свободи, відповідальності та активності громадян, від ефективності правових інститутів держави та ринкової економіки. Відповідно по цим напрямкам повинна вестися конструктивна спільна робота державних інституцій в Україні та структур громадянського суспільства. Це кардинальне напрямок суспільного розвитку та вирішення нагальних проблем соціуму.
Література:
1. Конституція України. Київ, 1998р.
2. Міністерства ОСВІТИ І науки України «Констітуційне право України», Київ, 2002.

У іди адміністративних стягнень
Адміністративна відповідальність застосовується при вчиненні фізичною особою адміністративного проступку. Адміністративний проступок - це суспільно небезпечне винне протиправне діяння (дія або бездіяльність), яке через свою малозначність веде до відповідальності у вигляді заходів адміністративного стягнення.
Ці заходи вживають у рамках вимоги законності уповноважені органи виконавчої влади, а в окремих випадках, судді, в процесі своєї правозастосовчої діяльності. Під адміністративним стягненням розуміють форми реагування органів виконавчої влади на порушення адміністративно-правової норми у вигляді застосування до правопорушника адміністративного примусу. Воно використовується з метою покарання правопорушника, виховання цієї особи у дусі дотримання законів, поваги до правил громадського порядку, а також попередження вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У статті 24 КпАП України встановлені такі види адміністратив-ного стягнення:
1. Попередження.
2. Штраф.
3. Оплатне вилучення предмета, що був знаряддям скоєння правопорушення або безпосередньо об'єктом правопорушення.
4.Конфіскація предмета, що був знаряддям скоєння правопорушення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
5. Конфіскація грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.
6. Позбавлення спеціального права, наданого такій особі.
7. Виправні роботи.
8. Адміністративний арешт.
9. Адміністративне видворення за межі України іноземних громадян та осіб без громадянства.
Даний перелік адміністративних стягнень не є вичерпним. Частиною 3 статті 24 КпАП України допускається встановлення законодавчими актами України та інших видів адміністративного стягнення. Так, до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи стягнень: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження, догана або сувора догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а так само окремим громадянам на їх прохання.
Література.
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
2. В.К. Колпаков «Адміністративне право України», Київ «Хрінком Інтер» - 1999р.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
20.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Громадянське суспільство 3
Громадянське суспільство
Громадянське суспільство
Громадянське суспільство та держава
Античне громадянське суспільство
Держава і громадянське суспільство
Громадянське суспільство і держава
Громадянське суспільство і демократія
Громадянське суспільство 2 лютого
© Усі права захищені
написати до нас