Господарські суди Республіки Білорусь та їх посадові особи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ГОСПОДАРСЬКІ СУДИ УКРАЇНИ І ЇХ ПОСАДОВІ ОСОБИ
Конституція гарантує кожному захист його прав і свобод компетентним, незалежним і безстороннім судом у визначені законом терміни (ст. 60). При цьому система судів повинна будуватися на принципах територіальності і спеціалізації (ст. 109).
У нашій країні, як і в багатьох інших, законодавством передбачено кілька форм захисту прав і законних інтересів юридичних і фізичних осіб. Зокрема, у ст. 10 ЦК вказується, що захист порушених чи оскаржених прав здійснює суд, господарський суд, третейський суд відповідно до подведомственнос кою, встановленою процесуальним законодавством (у передбачених законодавством випадках підвідомчість може бути визначено договором). Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством. Рішення, прийняте в адміністративному порядку, може бути оскаржено до відповідного суду.
Історія спеціалізованих судів йде в глибоку старовину: були такі суди за часів Київської Русі та Давнього Новгорода.
Першу спробу створити постійно діючий суд для купецтва в 1667 р . зробив цар Олексій Михайлович, а з 1721 р . за Петра I вже з'явився Головний магістрат, який судив торгові справи.
Іменним Указом імператора Миколи I від 14 травня 1832 р . були засновані комерційні суди і Статут їх судочинства. Комерційні суди складалася з голови, його заступника, призначається і звільняється указами імператора, і суддів. Крім того, при комерційному суді складалися присяжні піклувальники у справах неспроможності і присяжні стряпчі. До компетенції комерційного суду були віднесені всі спори і позови з торговим оборотам, за векселями, договорами та зобов'язаннями, а також усі справи про торгової неспроможності. При цьому торговими оборотами визнавалися всі види торгівлі оптової, роздрібної та дрібної; торгівля фабрична, заводська, Лавочне, магазинна тощо; торгова промисловість з будівництва, придбання, ремонту та найму кораблів і купецьких судів; справи по закупівлі, продажу, перевезенні і постачанням товарів (комісійні, експедиційні та маклерські справи); грошові перекази на російські та іноземні міста, справи вексельні і банкірські.
Після Жовтневої революції 1917 р . і протягом більше 70 років економічні спори розглядалися різними органами.
У роки Громадянської війни, в період військового комунізму діяв адміністративний порядок вирішення господарських спорів, а судові спори між казенними установами не допускалися 1.
З розвитком економічних відносин виникла необхідність у створенні спеціальних органів для розв'язання спорів між державними підприємствами та організаціями. Такими спеціальними органами економічної юрисдикції стали арбітражні комісії. Для вирішення різних категорій майнових суперечок були створені: Вища Арбітражна комісія, Арбітражна комісія Вищої Ради народного господарства, арбітражні комісії бірж, арбітражна комісія Державної хлібної інспекції 2. Постановою ВЦВК і РНК РРФСР від 21 вересня 1922 р . було затверджено Положення про порядок вирішення майнових спорів між державними структурами та підприємствами 3. 15 листопада 1922 р . Економічне нараду БРСР поширило дію цього Положення на територію Білорусі з наступними змінами: Вищої Арбітражної комісією в УРСР було Економічне нарада, яку для кожного засідання обирало зі свого складу голову та двох членів комісії 4.
Арбітражні комісії вперше виникли в Російській Федерації, потім - в інших союзних республіках. Основні правові документи, що стосуються питань їх організації та діяльності, мали російське походження, а згодом спеціальними указами або в іншому порядку поширювали свою дію на територію інших республік Союзу РСР. На практиці встановилося, що вищі органи державної влади та управління РРФСР виконували роль своєрідних загальнофедеральних органів.
Тому не дивно, що діяльність і структура арбітражних комісій у Білорусі, що виникли в лютому 1923 р ., Практично не відрізнялася від діяльності та структури російських арбітражних комісій. До складу Арбітражної комісії при Економічній нараді БРСР, організованою 31 січня 1923 р ., Входили народний комісар з фінансів, уповноважений народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції та ін
Арбітражні комісії розглядали такі спори:
про визнання неплатоспроможними і ліквідації державних підприємств;
майнові спори об'єднань споживчої кооперації з державними установами та господарськими органами;
майнові суперечки місцевих держустанов і підприємств із залізницею;
суперечки, що стосуються земель, що знаходяться в межах міської межі, за винятком спорів про землеустрій;
майнові суперечки зі змішаними акціонерними товариствами та суперечки між собою.
Чи не підлягали розгляду в арбітражних комісіях наступні категорії спорів:
спори між підприємствами та установами одного й того ж відомства;
суперечки, в яких стороною був Державний банк або Держстрах;
суперечки, що випливають з договорів залізничного перевезення, регульовані Статутом залізниць, а також спори з поштового пересилання;
позови, що випливають з договорів загальновстановленого типу за користування комунальними послугами (телефоном, електрикою, водопроводом) і приміщеннями; майнові суперечки профспілок і партійних організацій з державними установами та підприємствами;
майнові спори державних установ і підприємств з організаціями приватного характеру і приватними особами 1.
При вирішенні конкретних спорів арбітражні комісії нерідко віддавали пріоритет розпорядженням державних органів, а не нормами цивільного законодавства, державної доцільності, а не законності та обгрунтованості.
У той же час для процедури розгляду спорів арбітражними комісіями були притаманні такі принципи, як публічність, змагальність, обов'язковість прийнятих рішень, право на особливу думку, право оскарження прийнятих рішень та ін Нерідко арбітражні комісії виконували функції законодавчого органу, оскільки формулювали нові норми права і тлумачили окремі правові поняття в видаються актах.
Кількість справ, розглянутих арбітражними комісіями, не було значним. Наприклад, за 1923 р . Арбітражна комісія при Економічній нараді БРСР розглянула 80 спорів, за 1927 р . - 256, за 1928 р . -128 2.
Наступним етапом в розвитку спеціальних органів економічної юрисдикції Білорусі став період створення і становлення державних та відомчих арбітражів.
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 4 березня 1931 р . арбітражні комісії були скасовані 3, у тому числі на території Білорусі. А постановою того ж органу від 3 травня 1931 р . було затверджено Положення про державний арбітраж 4. Положення виключало з компетенції державного арбітражу суперечки між госпо веннимі органами одного відомства, ніж було покладено початок створенню відомчих арбітражів.
У післявоєнні роки стала проявлятися тенденція збільшення числа державних арбітражів, в тому числі на території Білорусі, де до 1947 р . їх було 13 1.
Період 50-х рр.. XX ст. примітний для історії органів державного арбітражу спробою ввести їх у систему Міністерства юстиції СРСР (у березні 1953 р . органи державного арбітражу були передані до складу цього міністерства, а в червні 1954 р . - Виведені з нього і підпорядковані Раді Міністрів).
У 1960 р . скасовано Положення про державний арбітраж 1931 р . і затверджено нове Положення про державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР 2. А 8 грудня 1961 р . були прийняті Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, у ст. 6 яких говорилося, що захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом 3 -
У серпні 1970 р . Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про підвищення ролі органів державного арбітражу і арбітражів міністерств і відомств у народному господарстві», в якому зазначалося, що арбітраж має сприяти підвищенню ефективності суспільного виробництва, раціоналізації господарських зв'язків, зміцненню господарського розрахунку, посиленню ролі договору в господарських відносинах.
У 1974 р . Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про дальше вдосконалення організації та діяльності органів Державного арбітражу» 5, яким Державний арбітраж СРСР був перетворений у союзно-республіканський орган і було затверджено нове Положення про Державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР. Відповідно і в нашій республіці були прийняті Положення про Державний арбітраж при Раді міністрів УРСР і Положення про державний арбітраж при виконавчому комітеті обласної Ради депутатів трудящих, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР 25 червня 1974 р . 1.
Наступний етап розвитку державного арбітражу пов'язаний з прийняттям Конституції СРСР 1977 р . Арбітраж був визнаний конституційним органом.
Організація і порядок діяльності органів державного арбітражу визначалися Законом «Про Державний арбітраж в СРСР». На основі цього Закону були прийняті Положення про Державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР і Правила розгляду господарських спорів державними арбітражами.
Система господарських судів змінила систему державного і відомчих арбітражів. 5 червня 1991 р . Верховна Рада Білоруської РСР прийняла Закон Білоруської РСР «Про господарському суді в Білоруській РСР». Одночасно були ліквідовані державний арбітраж і арбітражі міністерств, державних комітетів та відомств. Постановою Верховної Ради Білоруської РСР про порядок введення в дію цього закону була затверджена структура Вищого Господарського Суду (керівництво: Голова та його два заступники; судді; відділ нагляду, узагальнення судової практики та інструктування; відділ систематизації законодавства і попередження порушень законності в економічних відносинах; канцелярія ). Була встановлена ​​також загальна штатна чисельність Вищого Господарського Суду - 27 одиниць (суддів та спеціалістів) і шести господарських судів областей (Брестської, Вітебської, Гомельської, Гродненської, Мінської та Могилевської) -125 одиниць. На суддів господарських судів були распрост поранені Положення про кваліфікаційні колегії суддів та Положення про кваліфікаційну атестацію судів Білоруської РСР.
Процесуальної основою діяльності господарських судів став ГПК Білоруської РСР, також прийнятий Верховною Радою Білоруської РСР 5 червня і введений в дію з 1 липня 1991 р .
Прийняття названих законів не означало просту заміну арбітражів господарськими судами. Це був усвідомлений і обгрунтований крок законодавця зі створення самостійної гілки судової влади. Такий крок зумовлювався новими політичними і економічними умовами розвитку держави, при яких основними регуляторами економічних відносин ставали закон і договір. Необхідно було створити суди, які з урахуванням позитивного досвіду, накопиченого державним арбітражем (оперативність розгляду спорів, специфіка правовідносин, ефективний вплив на господарські відносини, спадкоємність кадрів тощо), на суворій процесуальній основі дозволяли б економічні суперечки, надаючи при цьому спорящим сторонам рівні можливості для захисту.
Після прийняття першого ГПК юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності і характеру діяльності, у тому числі іноземні, що діють у сфері господарських відносин, отримали право в установленому порядку звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи та індивідуальні підприємці) отримали можливість захистити свої права не в адміністративно підпорядкованому виконавчої влади органі, яким був державний і відомчий арбітраж, а в незалежній органі правосуддя - господарському суді.
З набранням чинності першого ГПК до компетенції господарських судів були віднесені не тільки господарські спори, які раніше розглядалися державними та відомчими арбітражами, але і нові категорії справ, що раніше не були предметом розгляду ні арбітражів, ні загальних і третейських судів. До таких, зокрема, відносяться справи про визнання недійсними актів державних та інших органів, які відповідають законодавству, і які зачіпають інтереси суб'єктів господарювання, а також справи про визнання юридичних осіб і індивідуальних підприємців економічно неспроможними і банкрутами.
До юрисдикції господарських судів були віднесені також деякі суперечки, раніше підвідомчі загальним судам. Це спори між колгоспами, міжколгоспний, державно-колгоспними підприємствами, організаціями або їх об'єднаннями (як між собою, так і з іншими суб'єктами господарювання), а також спори, що виникають з договорів перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному і повітряному сполученні між юридичними особами (вантажовідправниками і вантажоодержувачами), з одного боку, та органами транспорту - з іншого. До підвідомчості господарських судів віднесені також спори за участю іноземних суб'єктів підприємницької діяльності та міжнародних організацій.
Концепція судово-правової реформи, затверджена постановою Верховної Ради Республіки Білорусь від 23 квітня 1992 р ., Передбачила в якості основних принципів необхідність розширення сфери судової юрисдикції, децентралізацію судової системи за рахунок функціонального поділу організаційних форм судової влади, утворення спеціалізованих судів та судових колегій. Більш того, Концепція доль но-правової реформи передбачила можливість створення господарських судів у містах і районах. Надалі це положення було закріплено і в Законі «Про господарському суді в Білоруській РСР».
У грудні 1992 р . в розвиток Концепції судово-правової реформи був прийнятий закон, що доповнив закон про господарському суді нормою про можливість створення в системі господарських судів спеціалізованих судів.
У березні та грудні 1993р. ХПК1991 р. доповнений багатьма принципово новими нормами. Господарському суду надано право порушувати справи за власною ініціативою, він має право керуватися у своїй діяльності поряд з національним законодавством міжнародними договорами Республіки Білорусь. Вищому Господарському Суду надано право в межах підвідомчості спорів господарським судам визначати їх підсудність.
Діяльність господарських судів на початковому етапі супроводжувалася певними труднощами. Зокрема, складність дозволених суперечок приводила до великого навантаження на суддів господарських судів. Проте організаційна, фінансова, кадрова та матеріально-технічна допомога з боку держави, а також зусилля суддів і фахівців господарських судів дозволили нової гілки судової влади за порівняно короткий термін почати ефективне функціонування.
У січні 1995р. Главою держави підписано прийнятий Верховною Радою Республіки Білорусь Закон «Про судоустрій та статус суддів в Республіці Білорусь». У ньому підкреслюється, що судова влада здійснюється загальними, господарськими та іншими судами, передбаченими законами Республіки Білорусь (ст. 1). До господарських судів належать: Вищий Господарський Суд, господарські суди областей і прирівняні до них суди, господарські суди міст і районів. У системі господарських судів допускається утворення спеціалізованих колегії, а у випадках, передбачених законами, можуть бути утворені спеціалізовані суди.
У розвиток норм ГПК 1991р. компетенція господарських судів була уточнена спільною постановою Пленуму Верховного Суду і Пленуму Вищого Господарського Суду від 23 березня 1995 р . № 2 / 7 «Про розмежування підвідомчості справ між загальними і господарськими судами» 2. У ньому були вперше сформульовані принципи визначення підвідомчості справ загальним і господарським судам (суб'єктний склад учасників і характер спірних правовідносин); наведено коло осіб, за чиїм заявам господарський суд порушує і розглядає справи; дано приблизний перелік суперечок, що відносяться до економічних. У кінцевому підсумку названа постанова пленумів сприяло реалізації конституційних гарантій на судовий захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави, правильному і однаковому застосуванню процесуального законодавства гілками судової влади.
Дальнейшее развитие система хозяйственных судов получила в декретах и указах Президента Республики Беларусь, итоговых документах Первого и Второго съездов судей Республики Беларусь, новых ХПК и Законе «О хозяйственных судах в Республике Беларусь», постановлениях Правительства и Пленума Высшего Хозяйственного Суда.
На состоявшемся 5 декабря 1997 р . Первом съезде судей Республики Беларусь Президент Республики Беларусь А.Г. Лукашенко подчеркнул: «В условиях серьезных экономических неувязок, отсутствия достаточной правовой базы значительно возрастает роль хозяйственного суда - органа, который от имени государства призван обес печить объективное разрешение спора, восстановить нарушенные права субъекта экономических правоотношений независимо от его формы собственности» 1 .
Постановлением Пленума Высшего Хозяйственного Суда от 28 октября 1998 р . № 6 «Об образовании специализированных составов хозяйственных судов» предусмотрено образовать в Высшем Хозяйственном Суде и хозяйственных судах областей специализированные составы судов по рассмотрению споров с участием налоговых органов, а также специализированные составы по рассмотрению дел о банкротстве.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь». (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 05.01.1999, № 1, реєстр. № 1 / 0 від 04.01.1999) (зі змінами, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996 р . і 17 жовтня 2004р.).
2. Господарський процесуальний кодекс Республіки Білорусь від 15 грудня 1998 р . N 219-З Прийнято Палатою представників 11 листопада 1998 року. Схвалений Радою Республіки 26 листопада 1998 року.
3. Борік С.В. Судоустрій: Підручник. - Мн.: Амалфея, 2000.
4. Завадська Л.М. Реалізація судових рішень. М: Наука, 1982.
5. Мартинович І.І., Пастухов М.М. Судово-правова реформа в Республіці Білорусь. Мінськ, 1995.
6. Каменков В.С., Жандаров В.В. Господарський процес у Республіці Білорусь. - Мн.: Амалфея, 2007 - 221с.
7. Практикум з господарського процесу: Навчальний методичний посібник / В.С. Каменков, С.В. Луньов, В.В. Жандаров, А.А. Гаріовскій: За заг. ред. В.С. Каменкова. - Мн.: Амалфея, 2000. - 208 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
42.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Господарські суди
Посадові особи податкових органів
Органи та посадові особи місцевого самоврядування
Посадові особи місцевого самоврядування особливості правового ста
Посадові особи місцевого самоврядування особливості правового статусу
Органи і посадові особи які ведуть кримінальний процес їх права та обов язки
Господарські товариства як юридичні особи
Принципи судової системи Республіки Білорусь та Республіки Польщі
Символіка Республіки Білорусь
© Усі права захищені
написати до нас