Господарське право України

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра фінансово-економічних дисциплін
Контрольна робота
За Господарському праву
Студентки IV курсу
Роботу перевірив:
2008

Зміст
1. Чи має право здійснювати підприємницьку діяльність особи не досягли 18 років?
2. Які види суб'єктів підприємництва передбачені законодавством?
3. Які види підприємств передбачені законодавством?
4. У чому подібність і відмінність філій від представництв?
5. Відмінності Дочірнього підприємства від філій і представництв?
6. Завдання.

1 .1 Чи має право здійснювати підприємницьку діяльність особи не досягли 18 років.
Одним із суб'єктів господарського права є приватні підприємці. Це порівняно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої економіки була заборонена. Її легалізація в Україні відбулася відповідно закону України від 07.02.1991 року «Про підприємництво».
Приватних підприємців - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, або особи без громадянства), не обмежені законом правомочності і дієздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги ).
Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб, щодо можливості здійснення або підприємницької діяльності. Не мають право займатися підприємницькою діяльністю такі категорії громадян: військовослужбовці, Держ. Службовці, народні депутати України та інші особи, які мають непогашену судимість за корисливі злочини (крадіжки, хабарництва і т.д.), особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути як підприємці з правом здійснення як певного виду діяльності до закінчення терміну встановленого рішенням суду.
Реєстрація приватних підприємців здійснюється, в загальному, для суб'єктів підприємницької діяльності порядку.
Підприємницьку діяльність мають право вести особи, які досягли 16 - річного віку.

1.2 Які види суб'єктів підприємництва передбачені законодавством?
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематичне, на власний ризик, господарська діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суб'єкти господарювання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають окреме житло і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в рамках цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1. Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-12), державні комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
3 Філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці) створені ними для здійснення господарської діяльності.
Суб'єкти господарювання реалізовують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління, мають статус юридичної особи, які позначаються цивільним законодавством і господарським кодексом.
Суб'єкти господарювання - відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно-господарського використання майна, без статусу юридичної особи.
1.3Какіе види підприємств передбачені законодавством?
Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничій, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, відповідному господарському кодексу та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для господарської некомерційної діяльності.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банківських організаціях, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційний кодом.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Види і організаційні форми підприємств:
Залежно від форми власності, передбаченої законодавством. В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
1. Підприємства, що діють на основі колективної власності.
2. Комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної влади.
3. Державне підприємство, що діє на основі державної власності.
4. Підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
В Україні можуть діяти так само інші види підприємств передбачені законом.
У випадку, якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше 10%, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100%, вважається іноземним підприємством.
У залежності від способу створення (заснування) та формування статутного фонду, діє унітарні та корпоративні
Унітарне підприємство - створюється одним засновником, що виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд не подільний на частки (паї), ​​затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо, або через керівника, який і призначається. Керує підприємством і формує його трудовий колектив
За принципом трудового найму. Вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарним є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або приватної власності засновника.
Корпоративне підприємство - створюється як правило двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами на основі корпоративних прав, у тому числі через органи що ними створюються , участь засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Особливості правового статуту унітарних і корпоративних підприємств встановлюються господарським кодексом, іншими законодавчими актами.
Підприємство, в залежності від кількості працюючих, від обсягу Валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малим (незалежно від форми власності) - позначаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50-ти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500000 євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими підприємствами - називають підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Всі інші підприємства - середні.
У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбаченого ст. 126 Господарського кодексу, підприємство визнається дочірнім.
Для підприємства певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.
1.4 У чому подібність і відмінності філій від представництв?
І філії, і представництва, можуть бути іноземними підприємствами створеними за законодавством інших держав, які здійснюють свою діяльність в Україну. І філії, і представництва, це окремі підрозділи, які мають право створювати підприємство, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі підрозділи не мають статуту, статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затверджене підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в банках відповідно до закону.
І філії, і представництва можуть відкривати підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність за кордоном України, зміст яких, здійснюється за кошти підприємства.
Окремі підрозділи (філії, представництва) господарських організацій визнаються суб'єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи.
Відокремлені підрозділи наділяються частиною майна господарюючих організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом. Філії та представництва діють на основі положення затвердженого цією організацією. Питання створення філій та представництв узгоджується з власником майна.
Відрізняються філії від представництв - повноваженнями.
1.5Назвать відмінності дочірнього підприємства від філій і представництв.
Дочірні підприємства відрізняються від філій і представництв тим, що вони є асоційованими підприємствами - група суб'єктів господарювання - юридичні особи, пов'язані між собою відносинами економічної чи організаційної залежністю у формі участі в статутному фонді та управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Вирішальна залежність виникає у разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю - підпорядкування за рахунок більшої участі контролюючого підприємства в статутному фонді або загальних зборах йди інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Проста - виникає у випадку, якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та організаційних документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.
Суб'єкт господарювання, який володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинговою компанією.
Представництва та філії, на відміну від дочірніх підприємств не мають статусу юридичної особи, і не випускаю акції. А так само мають менше повноважень.

2.Імущество державного підприємства «Люкс» належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність одного з постачальників автомобіль, який належить державному підприємству «Люкс».
- Чи правомірні рішення керівника «Люкс»?
- Який правовий статус має майно, яке є державною власністю і закріплене за державним підприємством?
1.Імущество належить підприємству «Люкс» на праві повного господарського відання. Повне господарське відання засобами виробництва здійснюється державними підприємствами - суб'єктами цього права. Сенс права повного господарського ведення державного підприємства складають повноваження щодо володіння, користування і розпорядження закріпленим за підприємством майном з додержанням вимог закону та статуту підприємства.
Майно належить підприємству «Люкс» на праві повного господарського відання - тобто при створенні унітарного підприємства - не власника з найманим керівником, яка повинна діяти з метою отримання прибутку на принципах самоокупності.
Автомобіль, який керівник вирішив передати у власність одного з постачальників, належить не особисто керівнику «Люкс», а підприємству, яке є державним, і отже, є основними фондами підприємства.
Основні фонди - це матеріально-речові цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. До основних фондів відносять: будівлі, споруди, транспортні засоби, племінну худобу і т.д.
Підприємство «Люкс» - державне, і власником основних фондів є держава. Стаття 136 Господарського кодексу України говорить:
1. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) з обмеженням правомочності щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених господарським кодексом та іншими законами.
2. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо, або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Дії керівника «Люкс» не правомірні, оскільки він не є власником майна (основних фондів), а отже, не може приймати таких рішень без дозволу власника. Стаття 141 п.5 Х. К. У - Види майна, яке може перебувати виключно у державній власності, відчуження недержавним суб'єктом господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, організацій, встановлюються законом.
2.Правова статус майна - це встановлена ​​чинним законодавством структура майна, порядок його використання, відчуження.
Якщо майно є державною власністю і закріплене за державним підприємством, може мати:
А. Правовий статус повного господарського ведення державними коштами підприємства
Б. Оперативне управління державним майном.
Своеродность права державної власності лежить у тому, що:
1. Функції власника щодо об'єктів державної власності здійснюється вищими органами державної влади: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Президентом України та реалізовується через їх повноваження щодо позначення складу, структури, динаміки розвитку єдиного фонду державної власності. Нормативно-правового регулювання відносин державної власності, а так само щодо передачі окремих частин єдиного фонду державної власності в господарське управління певних центральних органів виконавчої влади та встановлення порядку управління зазначеними частинами.
2.Суб'ект права власності (держава) сам встановлює правові норми, що регулюють відносини державної власності.
3. Реалізація права державної власності здійснюється за допомогою створених державою підприємств і організацій що діють у певних правових формах.

Список використаної літератури:
1. Господарський кодекс України - «Одіссей» Харків 2003 г.
2. Щербина «Господарське право» - Київ 2005
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
32.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Господарське право України. Смолин. Загальна частина.
Господарське право 4
Господарське право 3
Господарське право
Господарське право 2
Господарське право 2
Господарське право
Господарське підприємницьке право
© Усі права захищені
написати до нас