Гендерна поляризація російськомовного звучного дискурсу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Кіров Є. Ф. (Нижегородський державний університет)

Гендерна проблематика стала для лінгвістики останніх десятиліть справжнім відкриттям, хоча для ряду мов (наприклад, японського, корейського, чукотського і ін) поділ мови на чоловічий і жіночий варіанти було повсякденним явищем, непомітним, як повітря, яким дихає людина (звісно, ​​до пори до часу непомітним). Європейські мовознавці наввипередки кинулися відкривати у своїх мовах рудименти гендерної поляризації, і російська мова не став у цій гонці винятком.

Однак розмова хотілося б почати з короткого розгляду такої унікальної різновиди російськомовного звучного дискурсу, як молитва, в якій в принципі нейтралізована гендерна проблематика. Потім за принципом контрасту ми охарактеризуємо такий тип звучного дискурсу, в якому генедерная поляризація придбала найбільшу активність (і процес цей наростає від сьогодення до майбутнього), - мова піде про грубопросторечного звучить дискурсі, присмачене лайками.

Отже, богомолітвенний звучний дискурс, який зводиться до звернення до Всевишнього з молитвою і проханнями, спочатку побудований на основі ліквідації різниці між статями, хто молився в храмі або будинку. Важко собі уявити жіночий або чоловічий варіант молитви «Отче наш» (або інших молитов), які принципово не марковані в гендерному аспекті. Характерною ознакою цієї найпоширенішою молитви є також відмова від особистих займенників однини, що відносяться до молиться і вносять елемент персоноцентрічності («Хліб наш насущний дай нам днесь, і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу , але визволи нас від лукавого, бо твоя є царство і сила, і слава на віки вічні ") У ній вжиті займенники множини, які надають молитві сенс соборності моляться. Таким чином, ті, що моляться не тільки не марковані у гендерному аспекті, але й не марковані в персональному аспекті, вони являють собою якесь соборне молиться істота, яка звертається до Бога від «соборної особи». Саме в цьому полягає кінцеве завдання молитви і звернення до Бога, щоб соборно відмовитися від гріховного і закликати царство Боже і на землю. Вже більше тисячі років звучить цей заклик на Руській рівнині. Однак не тільки такий дискурс можна почути на нашій землі.

Грубопросторечного звучний дискурс часто звернений до іншого, і цей інший - зовсім інший: він старше або молодше (у багатьох сенсах), він свій чи чужий, він людина або тварина (рідше предмет, наприклад, шафа), але найголовніше - він чоловік або жінка, якщо він людина (про гендерні переваги при зверненні до котів чи кішок, кобелям або сукам серед любителів тварин поговоримо в наступній статті).

Розглянемо грубопросторечного міжособистісний звучний дискурс з елементами лайки (ми не вважаємо загальросіянку лайка проявами арго, тобто арготизмами в строгому сенсі слова, оскільки вона не має функції арго, тому що боротьба не є лексикою таємної мови. Не є лайка також і жаргонної лексикою, тому що в принципі загальнонародна і має свої власні лінгвістичні функції, про що ми розповімо нижче).

Щоб вести розмову предметно, слід розділити грубопросторечного деміантропний (міжособистісний) звучний дискурс із застосуванням лайки як мінімум на три різновиди в залежності від того, хто з ким обшается: чоловік з чоловіком (маск-регістр), жінка з жінкою (фем-регістр), або пари спілкуються змішані (мікст-регістр). У кожному з регістрів спілкування буде виявлена ​​особлива лінгвістична гендерна підгрунтя.

Макс-регістр грубопросторечного звучного дискурсу відрізняється великою кількістю лайливої ​​лексики, об'єктивну необхідність появи якої можна пояснити суто ритмо-інтонаційними причинами, що відносяться до ведення соціофонетікі. Так, в цьому регістрі мова тяжіє до «чоловічого римі» з ударним кінцевим складом у синтагме або в кінці фонофрази. Цілком очевидно, що величезна маса слів російської мови не має наголоси на кінцевому складі слова, тому не може завершити фразу ударним складом (у режимі «чоловічий ритмічної структури»). Ось у цьому випадку на допомогу приходить слово-паразит лайливого походження, що складається з одного складу, - саме тому він волею-неволею виявляється ударним (поширеним варіантом такого слова в розмовній мові чоловіків різного віку стало слово бл .. дь). Тому, фонофразу Коли ж все це скінчиться! , Яка має типово «жіночу ритмічну структуру» з неударних кінцем, тобто не закінчується ударним складом, чоловік рясно постачає додатково словом-паразитом, наприклад, Коли ж, б .., все це скінчиться, б ...! Чим більше «чоловічих закінчень» в мовному відрізку, тим грубе просторіччя визнається маскулінність.

У фем-регістрі грубопросторечного звучного дискурсу, забезпеченого лайкою, можна зустріти саме широке розмаїття варіантів. Рафінований дорослий грубопросторечного фем-дискурс буде присмачений таікмі «по-жіночому рітмованнимі» слівцями з неударних кінцевим складом, як сука, стерво, курва і т. д., наприклад: Ти замовкнеш, сука! - При зверненні до іншої жінки (у маск-регістрі подібна фонофраза буде мати інший ритмічний контур - і як наслідок буде мати інше лайливе слово: Ти замочиш, б ...!-Прі обрашению як до чоловіка, так і жінки). У разі пристрасті до лайливого слова на б .. в грубопросторечного фемдіскурсе спостерігається його словотвірне «обробіток», в результаті чого воно набуває вигляду б .. Дюга, наприклад, що надає цьому лайки «жіночу ритмічну огласовка». Однак маскулінізація жінок і особливо школярок в саме останнім часом призводить і до вживання ними брані, типовою в мові чоловіків, причому ступінь грубості лайки в мовленні школярок, які спілкуються в фем-регістрі, неухильно підвищується. Досить грубими чоловічими лайками постачає свою промову жіноча половина сільського населення, при цьому маскулінність жіночого мовлення в даному випадку в якійсь мірі відповідає характеру життя і трудової діяльності жінки на селі («Я і баба і мужик» - так іноді ідентифікує себе сільська мешканка, а М. Некрасов навіть опоетизував такий феномен). Характерним є як для школярок, так і для жінок села прагнення переймати чоловічі «шкідливі звички» до тютюну і вину (і до наркотиків в міських навчальних закладах), причому міське жіноче доросле населення в цьому відношенні більш традиційно.

У мікст-регістрі грубопросторечного звучного дискурсу з лайливої ​​лексикою найбільш поширене табуювання із заміною лайки б .. дь на слово млинець. Ця меліоративна «табуема» поширена дуже широко. Проте головним достоїнством розглянутої «табуеми» є універсальність, тобто однакова доступність для жінок і чоловіків при формуванні звучного грубопросторечного дискурсу. Слово млинець стало настільки повсюдно поширеним у грубому просторіччі як чоловіків, так і жінок при спілкуванні в мікст-регістрі, що по частоті вживання, після службових слів, займає лідируюче місце в лексиці російськомовного грубопросторечного дискурсу, що явно помітно навіть при нетривалому прослуховуванні спонтанного розмови школярів , студентів, дорослих городян у режимі мікс-реєстру. Винятком є ​​мова високоосвіченої інтелігенції міста і села, до якої належить середнє і старше покоління російськомовних жителів країни, - в такій мові зазвичай матюки лайки не вживаються.

Найважливішою функцією лайливих лексем, словосполучень і речень як в маск-регістрі, так і в фем-та мікст-регістрі грубопросторечного дискурсу є функція ізольованого, а не накладеного на реальне висловлювання прояви емоцій - позитивних чи негативних. Ця пара іноді потрібно випустити окремо від осмисленого висловлювання, і чим частіше, тим емоційніше буде дискурс. І саме це дає грубопросторечного озвученому дискурсу, присмачене лайкою, терапевтичну функцію. Ця функція, мабуть, є єдиним позитивним наслідком з сверхотріцательного явища поширення грубої лайливої ​​лексики в російськомовному грубопросторечного звучить дискурсі.

Додаток.

Витяг з «Словника російської мови 11-17 ст.", Вип. 1.: «Блядь, ж. 1. Брехня, обман. Аще що речете не від писання, але від свого серця, бляді нам ваші дієслова бити возомняться, та інших молить будемо їжаку не слушаті вас і заткнути вуха. Сл. Шестака. 67. 1652 .... 2. Брехун, брехун. Мол'в'щім ж людем на Іоанна і глющім яко блядь є) Прох. Жит. Іо. Богослов. 12 в. ... 3. Розпусна жінка. »(С. 251).

Словник російської мови 11-17 ст. Випуск 1 (А-Б) М. Наука, 1975.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Іноземні мови і мовознавство | Твір
17.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Поляризація світла
Поляризація діелектричних матеріалів та їх діелектрична проникність
Жаргоноидом і жаргонізми у мові російськомовного населення
Порівняльний філологічний аналіз оригіналу і російськомовного перекладу сонетів А Міцкевича
Гендерна соціологія
Гендерна соціалізація
Гендерна сегрегація в школі
Гендерна нерівність жінок
Гендерна специфіка інформаційних продуктів
© Усі права захищені
написати до нас