Про запозичення у російській мові.
Галицизмами.
He потрібно відхрещуватися від іноземних слів,
не потрібно ними і зловживати.
Л. М. Толстой
На нашій планеті не існує жодної мови, в якому нe знайшлося б запозичень. Частка запозиченої лексики може коливатися від 10 ° / о до 80-90 ° / о.
Ставлення до запозичених слів у суспільстві постійно змінюється. Бувають часи, коли до них ставляться терпимо, але в інші епохи вони оцінюються негативно. Незважаючи на ту чи іншу реакцію суспільства, одна частина запозичених слів органічно входить у мову, а інша відторгається ім. Мова «випробує» запозичене слово поступово. На перших порах воно навіть може записуватися за допомогою «рідний» графічної системи, чим підкреслюється його особливе становище.
У різні історичні періоди (загальнослов'янський, східнослов'янський, власне російська) в споконвічний російську мову проникали слова з інших мов. Основною причиною було те, що російський народ постійно вступав в культурні, економічні, політичні зв'язки з іншими народами. Запозичення можуть бути умовно поділені на дві групи: слов'янські й неслов'янські. До першої групи належать слова, які прийшли до нас з таких мов, як українська, чеська, польська та інших. До другої групи належать запозичення з латинської, грецької, французької, тюркського, німецької та інших мов світу.
Значну частину запозичень в російській мові складають галліцізми.
Галліцізми (від лат. Gallicus - галльський) - слова і вирази, запозичені з французької мови або утворені за моделлю французьких слів і виразів.
У 18 столітті запозичення з французької мови стали щільно осідати в російській мові. З метою сприяння розвитку літератури і літературної мови, а також з метою спрямування розвитку в потрібну уряду бік створюється спеціальне вища наукова установа - Російська Академія (наслідуючи Французької Академії в Парижі). Французька мова - мова великих просвітителів: Вольтера, Дідро, Руссо - у той час був найбільш лексично багатим і стилістично розвиненим мовою Європи.
У галліцізми відбилися характерні риси французької мови: прононс (prononcer), грассіровать (grasseye r).
Цікавою особливістю є следуюшіе асиміляція галліцізмов:
Він був не комільфо (Сотта il faut).
Дозвольте Вас анга.жіровать (e ngager) на танець.
Не можна порушувати куртуазность (co urtois) nоведенія.
У 18 - початку 19 століття в російську лексику увійшли слова, воістину просочені французьким духом: шарм (charme), адюльтер (adu l і tere), візитер (v isiteur), гувернер (go uverneur), кавалер (cava lier), кокотка ( cocotte), комплімент (co mpliment), реверанс (r і v і re nce), фаворит (favor ite).
Галліцізми проникають в усі сфери життя і діяльності людей. Особливо французькими запозиченнями поповнилася лексика, пов'язана з одягом: аксесуар (accessoire), біжутерія (bijouterie), вуаль (voi le), жабо (jabot), манто (manteau), пеньюар (peignoir) і їжею: безе (baiser), пюре ( pu r і e), майонез (mayonnaise). Цікава деталь - саме французьке походження мають такі слова, як гур m ан (go urmand) і делікатес (d і licatesse). Наприклад, таким могло б бути меню для гурманів:
Спаржа (as p e r ge)
Омар з гарніром (h o m a rd), (ga rnir)
М'ясо-гриль під бешамель (g rill e r), (b ИC h a m e l)
А на десерт - бісквіт (bisc ui t) і желе (ge l і e), меренга (m e rin g u e) та суфле (so u ff l і), а також лікер (liqueur) і крюшон (c ru c h o n).
Особливу увагу хочеться приділити галицизмами, які пов'язані з мистецтвом - театром, музикою, живописом. Наприклад, з музикою пов'язані такі слова: акордеон (acco rd і o n), ансамбль (ensemble), вокал (voca l), кларнет (c l a r inette), ноктюрн (nocturne), увертюра (o u ve r t ur e). Дуже багато галліцізмов, пов'язаних з театром: актор (acte ur), антракт (e n t r acte), оплески (a ppl a udi ss m e n ts), афіша (aff i c h e), водевіль ( va ud ev ill e), грим (g rim e r), дебют (d і b u t), пірует (pir o u ette); а також з живописом: галерея (ga l e ri e), верніса, ж ( ve rni ssage), гуаш (go u ac h e), палітра (p a l ette), імпресіонізм (imdivss ionnisme).
У 19 - початку 20 століття в російській мові з'являлися все нові і нові галліцізми. Багато з них були пов'язані з громадським життям, з економікою, з політикою. Приклади таких слів: ка n італізм (ca pi ta li s m e), буржуазія (bo ur geo i s i e), бюджет (b ud get), преса (pr esse), дипломат (dipl o m ate), аташе (attac h і), демократ (d і m oc r ate), акціонер (act i o nn a ir e), бюрократизм (b u r ea u c r at i s m e). Ці слова відомі всім і часто вживаються в повсякденному житті. Галицизмами є такі слова, як індексація (ind exat i o n), альянс (a lli a n ce), авуари (avo ir), кліка (c li g u e). Досить часто зустрічаються в мові такі запозичення з французької мови: авторитарний (a u to r гta i r e), акціонер (act i o nn a ir e), балотуватися (ba ll ote r), дебатувати (d і batt r e), імпортер (imp o r te ur), мусувати (m o u sse r).
В історії суспільства бувають моменти, коли будь-яку чужу культуру вибирають як зразка для наслідування. Її мова стає престижним, і слова з нього запозичуються особливо активно. Вплив французької мови на російську лексику спостерігалося і в 18, і в 19 столітті. Ставлення до запозичених слів як до більш «гарним» і престижним характерно для кінця 20 - початку 21 століття. Наприклад, слово бутік. У французькій мові bo u t iqu e означає просто «маленький магазин», а на російському грунті слово бутік стало означати «дорогий магазин модного одягу». Цікаво, що в самому французькій мові воно змінилося іменником magasin (магазин) з арабського, яке отримало особливо широке поширення в першій половині 19 століття, коли відбувалася перебудова французької торгівлі на нових промислових підставах і старі лавки (boutiques) тепер вже перестали влаштовувати продавців, яким потрібні були більш просторі і місткі магазини. У російській мові це слово "підвищилося в ранзі" - стало позначати магазин модних товарів, тобто слово, яке у мові-джерелі іменувало звичайний, рядовий об'єкт, в запозичає мовою додається до об'єкта більш значного і престижного.
Подібних запозичень досить багато у сучасній російській мові. Ось деякі з них: парфюм (parfum), нувориш (n o u vea u ri c he), портмоне (p o r te-m o nn a i e), кофр (coff r e), несесер (n і cessa ir e), вояж (voyage), консьєрж (co n c i e r ge ), волонтер (vo l o n ta ir e), камуфляж (ca m o u f l age), гран-ири (G r a nd Prix), карт-бланш (ca r te blanche).
Цікаво, що саме з французької мови запозичені слова, що характеризують вищий світ: еліта (і l ite), богема (bo h e m і), бомонд (bea u Топдах).
Як і в 18-19 століттях, у наші дні спостерігається цікава асиміляція галліцізмов в російської мови:
Відпочивати на nленере (pl ei n air)
Увечері вони зробили променад (promenade)
Ти реіtiіла піти на рандеву? (Ze nd ez-vo u s)
На курорті ми жуіровалі (jouir)
Говорячи про запозичення з французької мови, не можна нe згадати про «крилатих» словах і фразеологізмах. Їх можна умовно розділити на три групи: історичну, літературну та світську. У історичну групи належать «крилаті» слова, вимовлені колись відомим політичним чи історичним діячем: королем, полководцем, політиком і іншими. Історичні та політичні події залишали свій слід у французькій лексиці. Деякі з них перейшли в російську мову:
Акуратність (точність) - ввічливість королів. (L 'exact i t ud e est la politesse des rois) Цей вираз приписується французькому королю Людовику XVIII.
Все втрачено, крім честі. Вираз належить французькому королю Франциску I. Розбитий військами Карла V і взятий у полон при Павії, він
послав своїй матері листа, що укладало в собі лише одну цю фразу.
Вираз «Держава в державі» виникло в епоху релігійних воєн у Франції.
Золота молоде.жь. Так називають багату буржуазно-дворянську молодь, мотаються гроші, пропалює життя. Спочатку це було прізвисько паризької контрреволюційної молоді, що групувалися після 9 Термідора.
Мистецтво для мистецтва. Гасло, проголошений у Франції прихильниками так званого «чистого», «вільного» мистецтва. Думка про цей напрямок була вперше висловлена французьким філософом-ідеалістом Віктором кузеном.
Стара гвардія. Цей вираз сходить до найменування добірних частин військ Наполеона. Французька гвардія була в 1807 році розділена на «стару» і «молоду», «стара гвардія», до складу якої входили загартовані в боях кращі солдати і офіцери, що грали велику роль у наполеонівських війнах, була оточена ореолом «непереможності».
У літературну групу входять фразеологізми, які колись були згадані в тому чи іншому художньому творі:
Бальзаківський вік. Вираз виник після виходу роману Оноре Бальзака «Тридцятирічна жінка».
Тягати каштани з вогню. Цей вираз прийшло в російську мову з байки французького поета-байкаря Жана Лафонтена «Мавпа і кіт».
В останню групу - світську, входять вирази, які вживалися в народі чи були сказані людиною, який був близький простим людям:
He в своєї тарілці (N'est pas dans son assiette). Якщо перекласти цей фразеологізм дослівно, то він має звучати приблизно так: «бути в незавидному становищі». При чому we тут тарілка? Французьке слово assiette перекладається як «стан» і як «тарілка».
Буриданов осів. Вираз це приписується французькому філософу-схоласти XIV століття Жану Буриданом.
Хочеться відзначити одну цікаву деталь - схожість і відмінність ідіом російської та французької мови. Ці ідіоми мають однакове значення, наприклад:
Звичайно, неможливо охопити все багатство запозичень з французької мови в російській лексиці в такій невеликій роботі. Хочеться підкреслити, що запозичення збагачують російську мову, але треба прагнути використовувати їх розумно.
... Він виражається «красиво», Але нелегко його зрозуміти.
Перед ним стоїть альтернатива
Там, де би вибір міг стояти.
Де потрібно слово, - там тирада
Народжується в його думці,
І там, де висновок зробити треба,
Там він виводить резюме ...
До речі, слово резюме (r і s um і) теж французького походження!
Галицизмами.
He потрібно відхрещуватися від іноземних слів,
не потрібно ними і зловживати.
Л. М. Толстой
На нашій планеті не існує жодної мови, в якому нe знайшлося б запозичень. Частка запозиченої лексики може коливатися від 10 ° / о до 80-90 ° / о.
Ставлення до запозичених слів у суспільстві постійно змінюється. Бувають часи, коли до них ставляться терпимо, але в інші епохи вони оцінюються негативно. Незважаючи на ту чи іншу реакцію суспільства, одна частина запозичених слів органічно входить у мову, а інша відторгається ім. Мова «випробує» запозичене слово поступово. На перших порах воно навіть може записуватися за допомогою «рідний» графічної системи, чим підкреслюється його особливе становище.
У різні історичні періоди (загальнослов'янський, східнослов'янський, власне російська) в споконвічний російську мову проникали слова з інших мов. Основною причиною було те, що російський народ постійно вступав в культурні, економічні, політичні зв'язки з іншими народами. Запозичення можуть бути умовно поділені на дві групи: слов'янські й неслов'янські. До першої групи належать слова, які прийшли до нас з таких мов, як українська, чеська, польська та інших. До другої групи належать запозичення з латинської, грецької, французької, тюркського, німецької та інших мов світу.
Значну частину запозичень в російській мові складають галліцізми.
Галліцізми (від лат. Gallicus - галльський) - слова і вирази, запозичені з французької мови або утворені за моделлю французьких слів і виразів.
У 18 столітті запозичення з французької мови стали щільно осідати в російській мові. З метою сприяння розвитку літератури і літературної мови, а також з метою спрямування розвитку в потрібну уряду бік створюється спеціальне вища наукова установа - Російська Академія (наслідуючи Французької Академії в Парижі). Французька мова - мова великих просвітителів: Вольтера, Дідро, Руссо - у той час був найбільш лексично багатим і стилістично розвиненим мовою Європи.
У галліцізми відбилися характерні риси французької мови: прононс (prononcer), грассіровать (grasseye r).
Цікавою особливістю є следуюшіе асиміляція галліцізмов:
Він був не комільфо (Сотта il faut).
Дозвольте Вас анга.жіровать (e ngager) на танець.
Не можна порушувати куртуазность (co urtois) nоведенія.
У 18 - початку 19 століття в російську лексику увійшли слова, воістину просочені французьким духом: шарм (charme), адюльтер (adu l і tere), візитер (v isiteur), гувернер (go uverneur), кавалер (cava lier), кокотка ( cocotte), комплімент (co mpliment), реверанс (r і v і re nce), фаворит (favor ite).
Галліцізми проникають в усі сфери життя і діяльності людей. Особливо французькими запозиченнями поповнилася лексика, пов'язана з одягом: аксесуар (accessoire), біжутерія (bijouterie), вуаль (voi le), жабо (jabot), манто (manteau), пеньюар (peignoir) і їжею: безе (baiser), пюре ( pu r і e), майонез (mayonnaise). Цікава деталь - саме французьке походження мають такі слова, як гур m ан (go urmand) і делікатес (d і licatesse). Наприклад, таким могло б бути меню для гурманів:
Спаржа (as p e r ge)
Омар з гарніром (h o m a rd), (ga rnir)
М'ясо-гриль під бешамель (g rill e r), (b ИC h a m e l)
А на десерт - бісквіт (bisc ui t) і желе (ge l і e), меренга (m e rin g u e) та суфле (so u ff l і), а також лікер (liqueur) і крюшон (c ru c h o n).
Особливу увагу хочеться приділити галицизмами, які пов'язані з мистецтвом - театром, музикою, живописом. Наприклад, з музикою пов'язані такі слова: акордеон (acco rd і o n), ансамбль (ensemble), вокал (voca l), кларнет (c l a r inette), ноктюрн (nocturne), увертюра (o u ve r t ur e). Дуже багато галліцізмов, пов'язаних з театром: актор (acte ur), антракт (e n t r acte), оплески (a ppl a udi ss m e n ts), афіша (aff i c h e), водевіль ( va ud ev ill e), грим (g rim e r), дебют (d і b u t), пірует (pir o u ette); а також з живописом: галерея (ga l e ri e), верніса, ж ( ve rni ssage), гуаш (go u ac h e), палітра (p a l ette), імпресіонізм (imdivss ionnisme).
У 19 - початку 20 століття в російській мові з'являлися все нові і нові галліцізми. Багато з них були пов'язані з громадським життям, з економікою, з політикою. Приклади таких слів: ка n італізм (ca pi ta li s m e), буржуазія (bo ur geo i s i e), бюджет (b ud get), преса (pr esse), дипломат (dipl o m ate), аташе (attac h і), демократ (d і m oc r ate), акціонер (act i o nn a ir e), бюрократизм (b u r ea u c r at i s m e). Ці слова відомі всім і часто вживаються в повсякденному житті. Галицизмами є такі слова, як індексація (ind exat i o n), альянс (a lli a n ce), авуари (avo ir), кліка (c li g u e). Досить часто зустрічаються в мові такі запозичення з французької мови: авторитарний (a u to r гta i r e), акціонер (act i o nn a ir e), балотуватися (ba ll ote r), дебатувати (d і batt r e), імпортер (imp o r te ur), мусувати (m o u sse r).
В історії суспільства бувають моменти, коли будь-яку чужу культуру вибирають як зразка для наслідування. Її мова стає престижним, і слова з нього запозичуються особливо активно. Вплив французької мови на російську лексику спостерігалося і в 18, і в 19 столітті. Ставлення до запозичених слів як до більш «гарним» і престижним характерно для кінця 20 - початку 21 століття. Наприклад, слово бутік. У французькій мові bo u t iqu e означає просто «маленький магазин», а на російському грунті слово бутік стало означати «дорогий магазин модного одягу». Цікаво, що в самому французькій мові воно змінилося іменником magasin (магазин) з арабського, яке отримало особливо широке поширення в першій половині 19 століття, коли відбувалася перебудова французької торгівлі на нових промислових підставах і старі лавки (boutiques) тепер вже перестали влаштовувати продавців, яким потрібні були більш просторі і місткі магазини. У російській мові це слово "підвищилося в ранзі" - стало позначати магазин модних товарів, тобто слово, яке у мові-джерелі іменувало звичайний, рядовий об'єкт, в запозичає мовою додається до об'єкта більш значного і престижного.
Подібних запозичень досить багато у сучасній російській мові. Ось деякі з них: парфюм (parfum), нувориш (n o u vea u ri c he), портмоне (p o r te-m o nn a i e), кофр (coff r e), несесер (n і cessa ir e), вояж (voyage), консьєрж (co n c i e r ge ), волонтер (vo l o n ta ir e), камуфляж (ca m o u f l age), гран-ири (G r a nd Prix), карт-бланш (ca r te blanche).
Цікаво, що саме з французької мови запозичені слова, що характеризують вищий світ: еліта (і l ite), богема (bo h e m і), бомонд (bea u Топдах).
Як і в 18-19 століттях, у наші дні спостерігається цікава асиміляція галліцізмов в російської мови:
Відпочивати на nленере (pl ei n air)
Увечері вони зробили променад (promenade)
Ти реіtiіла піти на рандеву? (Ze nd ez-vo u s)
На курорті ми жуіровалі (jouir)
Говорячи про запозичення з французької мови, не можна нe згадати про «крилатих» словах і фразеологізмах. Їх можна умовно розділити на три групи: історичну, літературну та світську. У історичну групи належать «крилаті» слова, вимовлені колись відомим політичним чи історичним діячем: королем, полководцем, політиком і іншими. Історичні та політичні події залишали свій слід у французькій лексиці. Деякі з них перейшли в російську мову:
Акуратність (точність) - ввічливість королів. (L 'exact i t ud e est la politesse des rois) Цей вираз приписується французькому королю Людовику XVIII.
Все втрачено, крім честі. Вираз належить французькому королю Франциску I. Розбитий військами Карла V і взятий у полон при Павії, він
послав своїй матері листа, що укладало в собі лише одну цю фразу.
Вираз «Держава в державі» виникло в епоху релігійних воєн у Франції.
Золота молоде.жь. Так називають багату буржуазно-дворянську молодь, мотаються гроші, пропалює життя. Спочатку це було прізвисько паризької контрреволюційної молоді, що групувалися після 9 Термідора.
Мистецтво для мистецтва. Гасло, проголошений у Франції прихильниками так званого «чистого», «вільного» мистецтва. Думка про цей напрямок була вперше висловлена французьким філософом-ідеалістом Віктором кузеном.
Стара гвардія. Цей вираз сходить до найменування добірних частин військ Наполеона. Французька гвардія була в 1807 році розділена на «стару» і «молоду», «стара гвардія», до складу якої входили загартовані в боях кращі солдати і офіцери, що грали велику роль у наполеонівських війнах, була оточена ореолом «непереможності».
У літературну групу входять фразеологізми, які колись були згадані в тому чи іншому художньому творі:
Бальзаківський вік. Вираз виник після виходу роману Оноре Бальзака «Тридцятирічна жінка».
Тягати каштани з вогню. Цей вираз прийшло в російську мову з байки французького поета-байкаря Жана Лафонтена «Мавпа і кіт».
В останню групу - світську, входять вирази, які вживалися в народі чи були сказані людиною, який був близький простим людям:
He в своєї тарілці (N'est pas dans son assiette). Якщо перекласти цей фразеологізм дослівно, то він має звучати приблизно так: «бути в незавидному становищі». При чому we тут тарілка? Французьке слово assiette перекладається як «стан» і як «тарілка».
Буриданов осів. Вираз це приписується французькому філософу-схоласти XIV століття Жану Буриданом.
Хочеться відзначити одну цікаву деталь - схожість і відмінність ідіом російської та французької мови. Ці ідіоми мають однакове значення, наприклад:
| Французька мова | Російська мова |
| Баран на п'яти ногах. Un mouton а cinq pattes. | Біла ворона. Corneille blanche. |
| Бути зшитим із золота Etre cousu д'or. Вставати з лівої ноги. Se lever du pied gauche. | Грошей кури нe клюють. Les poules пе picorent pas l 'argent. Вставати з лівої ноги. Se lever du pied gauche. |
... Він виражається «красиво», Але нелегко його зрозуміти.
Перед ним стоїть альтернатива
Там, де би вибір міг стояти.
Де потрібно слово, - там тирада
Народжується в його думці,
І там, де висновок зробити треба,
Там він виводить резюме ...
До речі, слово резюме (r і s um і) теж французького походження!