Відшкодування шкоди заподіяної наймачеві Судова практика Респуб

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Відшкодування шкоди заподіяної наймачеві. судова практика республіки білорусь
Районний суд розглянув цивільну справу за позовом унітарного підприємства "ХХХ" (далі - позивач) до громадянина К. (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків.
ПРЕДМЕТ СПОРУ
Предметом суперечки стало неналежне виконання працівником посадових обов'язків, що виразилися в незабезпеченні їм як матеріально відповідальної особи збереження майна, довіреного йому для виконання трудових обов'язків.
Позовні вимоги позивача
У позовній заяві суду позивач вказав, що відповідач з 14.05.2003 працює на підприємстві на посаді провідного фотокореспондента. При прийомі на роботу з працівником було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого працівник взяв на себе матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому наймачем матеріальних цінностей.
Для виконання трудових функцій працівником було прийнято підзвіт під розпис обладнання (комплект фотоапаратури) загальною вартістю 18 450 000 руб. 01.12.2007 з'ясувалося, що обладнання призначене для роботи, пропало, можливо, викрадено із займаного відповідачем кабінету. Всі інші матеріальні цінності, що знаходяться на бухгалтерському обліку по кабінету, були в наявності. 01.12.2007 на підприємстві була створена комісія у складі трьох чоловік для проведення службового розслідування за фактом зникнення матеріальних цінностей. У ході службової перевірки з'ясувалося, що відповідач не прийняв належних заходів до збереження довіреного йому майна, в результаті чого з його вини підприємству було завдано збитків.
За підсумками перевірки комісією була встановлена ​​вина відповідача у заподіянні шкоди та прямий причинний зв'язок між винним діянням відповідача і наступившим шкодою.
Також позивач вказав на недбале ставлення працівника до виконання своїх посадових обов'язків: залишення ввіреного йому майна поза місцем, призначеного для зберігання, систематичному залишення двері кабінету незамкненими на ключ, що могло послужити вільному доступу до матеріальних цінностей.
За вчинення дисциплінарного проступку позивач застосував до відповідача заходи дисциплінарного стягнення - догана. Крім того, на пропозицію позивача добровільно відшкодувати суму збитків працівник відповів відмовою.
Позивач звернувся з заявою до органів внутрішніх справ з проханням вжити заходів щодо розшуку викрадених матеріальних цінностей, що належать підприємству, і встановити осіб, винних у заподіянні матеріальних збитків.
На підставі викладених у позовній заяві фактів позивач просив суд стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди в розмірі 18 450 000 руб. та судові витрати в розмірі 922 500 руб. Загальна сума позову склала 19372500 руб.
До позовної заяви позивач представив:
1) копію наказу про прийом відповідача;
2) копію трудового контракту;
3) копію договору про повну матеріальну відповідальність;
4) копію акта за фактом зникнення матеріальних цінностей;
5) копію пояснювальної записки відповідача;
6) копію наказу про накладення дисциплінарного стягнення;
7) копію доповідної записки начальника охорони об'єкта.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА на пред'явлення позовів ВИМОГИ
Відповідач не визнав позовні вимоги позивача. У судовому засіданні він пояснив суду, що працює у позивача на посаді провідного фотокореспондента. Для виконання роботи йому був виданий підзвіт комплект фотоапаратури. Однак у кабінеті, в якій розташовувалося його робоче місце, не були створені умови для забезпечення схоронності довіреного майна. Крім того, кабінет не підключений до системи сигналізації і не оснащений камерою відеоспостереження. Відповідач не заперечував факт укладання договору про повну матеріальну відповідальність, як і не заперечував тієї обставини, що про недостатність заходів для збереження довіреного йому майна не ставив до відома позивача.
СУДОВІ ДЕБАТИ СТОРІН
У ході судового засідання сторони не прийшли до мирової угоди. Представник позивача пояснив, що викладені в позові обставини цілком доводять вину відповідача. Також представник позивача вважає створені наймачем умови для зберігання майна належними, отже, зникнення сталося з вини відповідача, який виявив недбалість, недбалість і самовпевненість.
Представник відповідача, доводячи відсутність вини подається, зазначив, що у позивача не є локальних нормативних правові акти, які б визначали місце зберігання виданих матеріальних цінностей.
ВИСНОВКИ СУДУ
Заслухавши з'явилися осіб, свідків, вивчивши матеріали справи, суд порахував заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково. З урахуванням встановлених обставин суд прийшов до висновку про обгрунтованість заявлених стороною позивача вимог і доведеності винності відповідача у заподіянні шкоди наймачеві. Судом також встановлено, що у порушення умов контракту та договору про повну матеріальну відповідальність відповідач допустив винні дії, що призвели до заподіяння наймачеві збитку, а тому повинен понести матеріальну відповідальність виходячи з розміру прямої дійсної шкоди, заподіяної позивачеві.
Вирішуючи заявлені вимоги, суд критично оцінив доводи боку відповідача в обгрунтування заявлених заперечень, виходячи з того, що в суді відповідач не заперечував факту укладення договору про повну матеріальну відповідальність. У ході судового розгляду відповідач не зміг пояснити, чому доводи, висунуті їм у заперечення на позов, не були приведені керівництву підприємства з метою забезпечення схоронності ввіреного йому майна до моменту виявлення пропажі.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь унітарного підприємства "ХХХ" суми стягнення. Разом з тим суд врахував конкретні обставини справи, сімейне та матеріальне становище відповідача і порахував можливим зменшити розмір суми, що підлягає стягненню. На підставі ст. 409 Трудового кодексу Республіки Білорусь (далі? ТК) "Облік конкретних обставин при покладанні матеріальної відповідальності" суд зменшив розмір збитку підлягає стягненню до 15 000 000 руб.
Суд також прийняв до уваги, що в силу ст. 135 Цивільного процесуально кодексу Республіки Білорусь (далі - ЦПК) "Розподіл судових витрат між сторонами" судові витрати, до яких належить і державне мито, якщо позов задоволено частково, присуджуються пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ
Не вступило в законну силу рішення суду може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції сторонами та іншими юридично зацікавленими в результаті справи особами, а також іншими особами, якщо суд виніс рішення про їх права та обов'язки (ч. 1 ст. 399 ЦПК) .
Рішення суду відповідач визнав необгрунтованою і незаконним. Він оскаржив винесене рішення в судову колегію у цивільних справах. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду про відшкодування шкоди, оскільки суд не дав належну оцінку тим доводам, що наймачем не були прийняті належні заходи як до збереження майна, так і до викриття особи, винного в розкраданні. Крім того, відповідач посилався на акт службової перевірки, в якому комісія прийшла до висновку про необхідність провести заходи щодо усунення недоліку в забезпеченні збереження матеріальних цінностей, встановити в кабінеті відповідача сейф і сигналізацію.
Судова колегія за результатами розгляду справи прийшла до наступних висновків.
Прохання відповідача про скасування рішення (оскільки висновки суду про наявність вини у заподіянні шкоди роботодавцю, протиправності його поведінки, причинного зв'язку між його діями і виникли збитком не підтверджені достатніми доказами) судова колегія залишила без задоволення.
Як встановлено судом, відповідач працював в унітарному підприємстві на посаді провідного фотокореспондента. У період роботи з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Також відповідачем підзвіт було прийнято дороге обладнання (комплект фотоапаратури).
01.12.2007 в робочому кабінеті відповідача була виявлена ​​пропажа зазначеного майна, у зв'язку з чим наймач провів службове розслідування і звернувся до правоохоронних органів. У результаті розслідування підтверджений факт пропажі, встановлено неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо забезпечення збереження довіреного майна.
Оскільки відповідач не надав суду достатні докази, що підтверджують його доводи про відсутність вини у заподіянні шкоди, належне виконання обов'язків щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей, суд обгрунтовано задовольнив вимоги наймача про стягнення збитків. Крім того, судом обгрунтовано зменшено розмір суми стягнення.
Обговоривши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, колегія не знайшла підстав для скасування рішення, винесеного судом стосовно відповідача.
Судова колегія залишила рішення суду без зміни, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ СПОРУ
При розгляді спорів, пов'язаних з виконанням зобов'язань по збереженню майна та інших матеріальних цінностей, суд бере до уваги, яким чином обома сторонами виконувалися ці зобов'язання.
Матеріальна відповідальність не виникає сама по собі. Для її виникнення необхідно наявність (вчинення) певних правових процедур (укладання договору про матеріальну відповідальність з працівником, наявність нормативних правових актів, що встановлюють переліки посад і робіт, при яких можуть укладатися договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, передача майна підзвіт).
Матеріальна відповідальність - це обов'язок працівника відшкодувати шкоду, заподіяну роботодавцю, в межах і порядку, встановлених законодавством.
Крім підстав для виникнення матеріальної відповідальності, необхідні також умови для її настання.
Умови залучення працівників до матеріальної відповідальності прописані в ст. 400 ТК: працівник може бути притягнутий до матеріальної відповідальності при одночасній наявності:
1) шкоди, заподіяної наймачеві при виконанні трудових обов'язків;
2) протиправність поведінки (дії або бездіяльності) працівника;
3) прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою працівника і виниклим у наймача збитком;
4) провини працівника в заподіянні шкоди.
Слід звернути увагу на те, що обов'язок довести факт заподіяння шкоди (збитків), а також наявність інших умов матеріальної відповідальності лежить на наймача.
У наведеному прикладі судового розгляду у справі про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, судом враховано і прийняті до уваги всі факти, що входять до предмету доказування, зібрано матеріали та документи, що доводять прийняття наймачем можливих заходів до встановлення особи, винної в пропажі матеріальних цінностей. Разом з тим ч. 5 ст. 400 ТК, посилаючись на норму ст. 404 ТК, передбачає для працівників, які несуть повну матеріальну відповідальність, обов'язок доведення відсутності своєї провини в заподіянні шкоди. Цей виняток із загального правила відноситься до працівників, які несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди наймачеві, у випадках, коли:
· • між працівником і наймачем укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
· • майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;
· • шкоди завдано злочином. Звільнення працівника від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав не звільняє його від матеріальної відповідальності;
· • шкоди завдано працівником, що перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;
· • шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих наймачем працівникові в користування для здійснення трудового процесу;
· • збиток (з урахуванням неотриманих доходів) завдано не при виконанні трудових обов'язків.
Такі особи звільняються від матеріальної відповідальності за умови, якщо доведуть повна відсутність своєї провини в заподіяній шкоді.
Перед наймачем стоїть непросте завдання: йому необхідно зібрати факти, які доводять заподіяння шкоди, наявність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою працівника і виниклим збитком, встановити протиправність поведінки працівника, його провину. Виникає питання, які кошти доведення провини працівника у заподіяній шкоді наймач має право використовувати? У першу чергу наймач повинен звернутися до трудового контракту працівника. Трудовий договір повинен передбачати, що за протиправне, завдані збитку наймачеві при виконанні трудових обов'язків працівник може бути притягнутий до матеріальної відповідальності. Згідно зі ст. 402 ТК працівники, як правило, несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини наймачеві. Особливу юридичне значення має письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. Договір про повну (індивідуальної або колективної) матеріальної відповідальності повинен бути укладений з матеріально відповідальним працівником окремо від трудового договору (контракту). При відмові працівника від укладення такого договору вже в процесі трудової діяльності можливе його звільнення як за відмову від зміни істотних умов праці згідно Висновку Конституційного Суду Республіки Білорусь від 09.06.1998 № З-65/98.
Крім ТК питання щодо укладення договорів про повну індивідуальну відповідальності регулюються постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 26.05.2000 № 764 "Про затвердження примірного переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими наймачем можуть укладатися письмові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, і примірного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ".
Розширення переліків допускається за умови, що відповідні посади та види робіт безпосередньо пов'язані зі зберіганням, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих працівникам цінностей.
Якщо повна матеріальна відповідальність виникла на підставі разовою довіреністю або за іншими разовими документами, за якими майно та інші цінності були одержані працівником під звіт, то працівник несе відповідальність тільки за майно або цінності, які значаться у виданому і належно оформленому документі.
Маючи такі документи і заподіяний збиток, наймач має право вимагати від матеріально відповідальної особи письмових пояснень.
Далі, в залежності від обставин, наймач має право залучити працівника до дисциплінарної відповідальності. Міру дисциплінарного впливу наймач вибирає самостійно (у нашому прикладі наймач оголосив працівникові догану).
Зразок наказу про накладення дисциплінарного стягнення
Унітарне підприємство "ХХХ"
НАКАЗ
03.12.2007 № 32
м. Мінськ
Про накладення дисциплінарного стягнення
За незабезпечення збереження довіреного майна, що виразилося в недбалому ставлення до виконання своїх посадових обов'язків 01.12.2007.
Оголосив догану:
Іванову Льву Миколайовичу, провідному фотокореспонденту
Підстава: 1. Пояснювальна записка Іванова Л.М.
2. Доповідна записка завідувача фотолабораторією Леонова К.С.
3. Акт службової перевірки № 1 від 03.01.2007
Директор УП
Мороз
І.С. Мороз
З наказом ознайомлений
Іванов
Л.М. Іванов
07.12.2007
Важливою умовою для залучення до матеріальної відповідальності є наявність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою працівника і виниклим у наймача збитком. Даний зв'язок повинна бути встановлена ​​не тільки як можлива або ймовірна, але як достовірна і пряма.
У наведеному вище прикладі наймач створив комісію для проведення службового розслідування за фактом зникнення матеріальних цінностей. У завдання такої комісії входять: встановлення факту пропажі майна, з'ясування обставин, при яких вона сталася, встановлення особи, яка порушила зобов'язання щодо збереження майна, з'ясування інших обставин для встановлення прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою працівника і виниклим збитком. Комісія призначається наказом керівника підприємства чи іншим уповноваженим посадовою особою.
Зразок розпорядження про проведення внутрішнього (службового) розслідування
Унітарне підприємство "ХХХ"
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
01.12.2007 № 32
м. Мінськ
Про проведення внутрішнього розслідування
В связи с пропажей материальных ценностей (комплект фотоаппаратуры) из кабинета № 321, произошедшей 01.12.2007 в ЧУП "ХХХ"
ОБЯЗЫВАЮ:
1. Начальника отдела безопасности Сидоровича В.К. организовать проведение внутрен-него расследования по факту пропажи (хищения) материальных ценностей в ЧУП "ХХХ".
Срок исполнения - 05.12.2007.
2. По результатам расследования представить письменный отчет.
3. Контроль за исполнением распоряжения возлагаю на себя.
Директор УП
Морозов
І.С. Морозов
По результатам расследования комиссия составляет акт, а лицо, осуществлявшее расследование, выносит заключение. В акте (заключении) фиксируются все полученные в ходе расследования данные, касающиеся обстоятельств по делу. Работник должен ознакомиться с результатами проведенной проверки под роспись. Целесообразно взять у работника письменное объяснение по полученным результатам проверки. В случае если работник отказывается подписать акт служебной проверки или дать письменное объяснение, составляется акт об отказе лица от подписания акта (заключения) о результатах служебной проверки или акт об отказе лица от дачи письменного объяснения по результатам проверки.
Образец акта об отказе должностного лица от подписания заключения о результатах служебной проверки
"04" января 2007 р .
АКТ
Мною, начальником отдела безопасности Сидоровичем В.К., составлен акт о нижеследующем: 15 45 г . Мінськ, вул. Ломоносова, 34, корп. 3, в присутствии начальника охраны объекта Сорокина С.Л. ведущий фотокорреспондент ЧУП "ХХХ" Иванов Л.Н. отказался от подписания заключения о результатах служебной проверки.
Свой отказ от подписания заключения о результатах служебной проверки Иванов Л.Н. мотивировал тем, что считает заключение необоснованным и надуманным.
Содержание данного акта подтверждаем личными подписями.
Ведущий фотокорреспондент
Іванов
Л.М. Іванов
"___"_____________200__г.
Начальник охраны объекта Сорокин
С.Л. Сорокин
"___"_____________200__г.
Настоящий акт составлен
Начальник отдела безопасности Сидорович
В.К. Сидорович
"___" ____________ 200__ г.
Образец акта об отказе должностного лица от дачи письменного объяснения по результатам проверки
"04" января 2007 р .
АКТ
Мною, начальником отдела безопасности Сидоровичем В.К., составлен акт о нижеследующем: 15 45 г . Мінськ, вул. Ломоносова, 34, корп. 3, в присутствии начальника охраны объекта Сорокина С.Л. ведущий фотокорреспондент ЧУП "ХХХ" Иванов Л.Н. отказался от представления письменных объяснений по заключению служебной проверки, проводимой с 01.12.2007 по 05.12.2007 в связи с пропажей материальных ценностей (комплект фотоаппаратуры) из кабинета № 321.
Свой отказ от письменных объяснений Иванов Л.Н. мотивировал тем, что по вопросу пропажи материальных ценностей им ранее давалось письменное объяснения и по данному вопросу ему добавить нечего.
Содержание данного акта подтверждаем личными подписями.
Ведущий фотокорреспондент
Іванов
Л.М. Іванов
"___"_____________200__г.
Начальник охраны объекта Сорокин
С.Л. Сорокин
"___"_____________200__г.
Настоящий акт составлен
Начальник отдела безопасности Сидорович
В.К. Сидорович
"___"_____________200__г.
После установления лица, виновного в причиненном ущербе, установления факта совершенного нарушения, прямой причинной связи между виновным деянием и наступившим ущербом наниматель вправе взыскать ущерб, если работник отказался от добровольного порядка возмещения.
Принудительный порядок возмещения ущерба подразделяется на внесудебный и судебный. Внесудебный порядок возмещения ущерба предусмотрен ст. 408 ТК, но только в размере, не превышающем среднего месячного заработка. Возмещение производится по распоряжению нанимателя путем удержания из заработной платы работника. Распоряжение должно быть сделано не позднее двух недель со дня обнаружения причиненного работником ущерба и обращено к исполнению не ранее 10 дней со дня сообщения об этом работнику.
Если сумма ущерба превышает среднемесячный заработок или пропущен двухнедельный срок издания распоряжения (приказа) об удержании, возмещение производится в судебном порядке. При этом соблюдаются сроки исковой давности, установленные ч. 2 ст. 242 ТК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. / Мінськ «Білорусь» 1997.
2. Трудовий кодекс Республіки Білорусь, прийнятий Палатою представників 8 червня 1999 року. Схвалений Радою республіки 30 червня 1999 року. ЮРИДИЧНА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА «ЮСІАС» - 2008р.
3. Дмитрук В. М. Трудове право. / Навчальний посібник. - Мн.: Амалфея, 2000.
4. Коментар до Трудового кодексу Республіки Білорусь. Під ред. Василевича Г.А. Видавництво Амалфея. / 2003. - 1120с.
5. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков, В.М. Артемова, Г.А. Василевич та ін; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2001 - 592с.
6. Трудове право: Підручник / В.І. Семенков; За заг. ред. Семенкова В.І. / Мн.; Амалфея, 2002 - 672с.
7. Трудовое и социальное право: Учебник/под общей редакцией В.И. Семенкова. Мн.: Амалфея, 1999.-664с.
8. Трудове право: Підручник / В.І Семенков, Г.А. Василевич Г.Б. Шишка та ін; За заг. ред. В.І. Семенкова. - 3-е вид.; Перероб. і доп. - Мн.: Амалфея, 2006с.
9. Трудове право Республіки Білорусь: Практичний посібник / Важенкова Т.М. - Мн.: УП «Молодіжне», 2003.
10. Трудове право Республіки Білорусь, Короткий виклад курсу / В.А. Круглов. - Мн.: Бенедикт 2004. - 75С.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
49.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Відшкодування шкоди заподіяної наймачеві Судова практика Республіки Білорусь
Порядок відшкодування шкоди заподіяної працівникові
Відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю громадянина
Відшкодування шкоди заподіяної громадянинові незаконним притягненням до
Форми відшкодування шкоди заподіяної злочином у кримінальному процесі
Відшкодування шкоди заподіяної життю і здоров`ю громадянина та сотрудн
Форми відшкодування шкоди заподіяної злочином у кримінальному проц
Відшкодування шкоди заподіяної особистим правам і законним інтересам у
Новий порядок відшкодування шкоди заподіяної трудовим каліцтвом
© Усі права захищені
написати до нас