Зміст
Введення
Глава 1. Розгляд питання про запозичення
1.1 Входження запозичених слів
1.2 Етапи входження запозичень
Глава 2. Дослідження запозичених слів
2.1 Вивчення груп запозичених слів на основі опитування різних вікових груп
2.2 Анкетування
2.3 Аналіз анкетування
Висновок
Рекомендації
Бібліографія
Додаток
Введення
Якщо ми оглянемося навколо, то можемо побачити, що зі словами, що прийшли з іншої мови, ми стикаємося всюди. У таких сферах як спорт, політика, засоби масової інформації, бізнес, наука, транспорт широко представлена дана лексика. І часто виникає питання: завойовують чи ці слова, зокрема англіцизми, які ми спробували проаналізувати в нашій роботі, Росію? Що це: данина моді чи неминучий процес, викликаний прогресом?
Те, як ми сприймаємо світ, завжди знаходить відображення в наших поняттях на основі рідної мови у всьому різноманітті його виражальних можливостей і значень. Освоюючи кожен новий мову, ми розширюємо можливості нашого відображення, і цей процес розгортається вже на тлі новопридбаного мовного і культурного багажу, що може, проте привести до неадекватних інтерпретацій і нерозуміння реалій.
Ми вважаємо, актуальність нашої теми полягає в тому, що зараз у суспільстві, особливо серед молоді, використовується велика кількість запозичених слів, сленгу, жаргонізмів. Багато хто з них стійко увійшли в наш побут і не мають еквівалентів. Що ж робити? Чи треба якось боротися з цим? Чи говорить це про рівень освіченості суспільства або про «тотальної американізації» російської мови? В якій сфері життя спостерігається найбільше число запозичень? Чи не заважає це російської мови?
Така кількість питань і підштовхнуло нас до вивчення даної теми.
Мета нашого дослідження - визначити, чи виправдане вживання іншомовних слів, і виявити, як вони сприймаються різними віковими групами.
У зв'язку з поставленою метою необхідно вирішити наступні завдання:
- Визначити чи існує можливість обходитися без запозичених слів і, при їх аналізі, виявити, чи необхідно загострювати увагу на боротьбі з англіцизмами;
- Вивчити групи слів з різних сфер життя;
- Провести анкетування для виявлення особливостей сприйняття запозичених слів різними віковими групами.
Об'єктом дослідження - входження іншомовних слів у російську лексику.
Предметом дослідження в нашій роботі є слова, що прийшли в нашу мову з англійської мови.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що в нашому житті люди вживають запозичені слова без необхідності, часто не усвідомлюючи їх зміст.
Глава 1. Розгляд питання про запозичення
1.1 Входження запозичених слів
Безліч нових слів приходить з інших мов. Їх називають по-різному, найчастіше - запозиченнями. Впровадження іншомовних слів визначається контактами народів, що викликає необхідність називання (номінації) нових предметів і понять. Такі слова можуть бути результатом новаторства тієї чи іншої нації в якій-небудь галузі науки і техніки.
У відношенні до запозичених слів нерідко стикаються дві крайнощі: з одного боку, перенасичення мови іноземними словами, з іншого - заперечення їх, прагнення вжити тільки споконвічне слово. При цьому в полеміці часто забувають про те, що багато запозичені слова абсолютно обрусіли і не мають еквівалентів, будучи єдиним найменуванням відповідних реалій (згадаємо пушкінське: Але панталони, фрак, жилет - всіх цих слів російською немає ...). Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексики виявляється і в тому, що її вживання часом розглядається у відриві від функціонально - стильового закріплення мовних засобів: не враховуючи, що в одних випадках звернення до іншомовних книжковим словами стилістично не виправдано, а в інших - обов'язково, так як ці слова становлять невід'ємну частину лексики, закріпленої за певним стилем, обслуговуючим ту чи іншу сферу спілкування.
Створюючи російську наукову термінологію, Ломоносов послідовно прагнув знаходити в мові еквіваленти для заміни іншомовних термінів, часом штучно переносячи подібні утворення в мову науки. Проти засмічення російської мови модними тоді французькими слівцями виступали і А. П. Сумароков, і Н. І. Новіков.
Академік Євген Челишев, член Президії РАН, активно працює в Раді з російської мови при Президентові Російської Федерації, у полемічній статті заявляє: «Одна справа - економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоювані мовою і не руйнують його національну основу, і зовсім інша - агресивна , тотальна його «американізація». Наприклад, абсолютно неприйнятно прийшло з американської англійської мови слово «кілер», у якому розмита негативна оцінка, що міститься в російській слові «вбивця». Сказати людині «ти вбивця» - це винести йому суворий вирок, а назвати кілером це як би просто визначити його професію: «я - дилер, ти кілер, обидва начебто справою займаємося».
Спостерігаючи всі сумні наслідки «тотальної американізації» російської мови, важко зберегти об'єктивність в розгорнулася полеміці про доцільність іншомовних запозичень в сучасній російській мові. І все ж лунають слова на захист неросійських слів, що закріплюються у мові. Академік Євген Челишев справедливо стверджує: «Немає ніяких підстав заперечувати проти багатьох сучасних запозичень. Хіба краще громіздке «електронно - обчислювальна машина» або навіть коротке ЕОМ, ніж комп'ютер? В наше життя в останні роки входять нові явища, а з ними нові слова, в російській мові часто відсутні ». Подібні процеси збагачення лексики за рахунок запозичень відбуваються в усіх сучасних мовах. Ми вважаємо, що в наш бурхливий вік потік нових ідей, речей, інформації, технологій вимагає швидкого називання предметів і явищ, змушує залучати до мова вже наявні іноземні назви, а не очікувати створення самобутніх слів у російській мові. Науково технічна, військова, фінансова, банківська, спортивна лексика в усьому світі прагне до інтернаціоналізації. Тяга до наукового прогресу, до цивілізації знаходить відображення в мові. Почасти відбувається вирівнювання російської мови за міжнародним стандартом.
У наш час питання про доцільність використання запозичень зв'язується з закріпленням лексичних засобів за певними функціональними стилями мови. Іноземна термінологічна лексика є незамінним засобом лаконічною і точної передачі інформації в текстах, призначених для вузьких фахівців, але може виявитися й непереборним бар'єром для розуміння науково - популярного тексту непідготовленим читачем.
Слід враховувати і намітилася в наш вік науково-технічного прогресу тенденцію до створення міжнародної термінології, єдиних найменувань понять, явищ сучасної науки, виробництва, що також сприяє закріпленню запозичених слів, які отримали інтернаціональний характер.
Наскільки це змінить вигляд російської мови, збагатить його або «зіпсує», покаже час. Ми вважаємо, що воно визначить долю тих чи інших запозичень, які, врешті-решт, будуть схвалені або відкинуті лінгвістичним смаком епохи.
1.2 Етапи входження запозичень
У різні періоди розвитку російської літературної мови оцінка проникнення в нього іншомовних елементів була неоднозначною. Крім того, з активізацією процесу лексичних запозичень зазвичай посилюється і протидію йому. Так Петро I вимагав від своїх сучасників писати «як можна більш-менш розумній», не зловживаючи неросійськими словами. М. В. Ломоносов у своїй «теорії трьох штилів», виділяючи в складі російської лексики слова різних груп, не залишив місця для запозичень з не слов'янських мов. Однак у XIX ст. акценти змістилися. Представники карамзинской школи, молоді поети на чолі з Пушкіним, змушені були боротися за використання лексичних запозичень на російському грунті, оскільки вони відображали передові ідеї французького просвітництва. Не випадково царська цензура витравлюється з мови такі запозичені слова, як революція, прогрес.
У перші роки радянської влади найбільш нагальною культурно-просвітницької завданням стала ліквідація неписьменності. У цих умови великі письменники і громадські діячі висували вимоги простоти літературної мови, пропонуючи замінити книжкові запозичені слова російськими синонімами (не конденсація, а згущення - М. Горький).
Приплив запозичень в російську мову особливо збільшився в 90-і роки.
Це пов'язано із змінами у сфері політичного життя, економіки, культури і моральної орієнтації суспільства. Спостерігається небувала експансія іншомовної лексики в усіх областях. Вона зайняла провідні позиції в політичному житті країни, звикають до нових понять: президент, інавгурація, спікер, іпічмент, електорат, консенсус і т. д.: іншомовні терміни стали панівними в самих передових галузях науки і техніки - комп'ютер, дисплей, файл, моніторинг , плеєр, пейджер, а також у фінансово - комерційної діяльності - аудитор, бартер, брокер і т. д. У культурну сферу вторгаються бестселери, вестерни, трилери, хіти і т. д. Побутова мова жваво приймає нові реалії з їх неросійськими назвами - снікерс, Твікс, гамбургер і т. д. Це зумовило загострення боротьби із запозиченнями. У газетах і журналах публікуються дискусійні матеріали про використання іншомовних слів.
Глава 2. Дослідження запозичених слів
2.1 Вивчення груп запозичених слів на основі опитування різних вікових груп
Кількість запозичених слів у російській мові обчислюється десятками тисяч. Аналіз невеликої їх частини дозволить нам зрозуміти їх значення в сучасному житті і, безпосередньо, смислове значення. Для аналізу ми спробували відібрати слова, що вживаються в різних сферах суспільного життя. Нами були опрацьовані тлумачні словники, місцеві і центральні газети, такі як «Комсомольська правда», «Презент», «Аргументи і факти», «Блискавка», молодіжні журнали, деякі телевізійні передачі, а також анотації до лікарських препаратів на предмет знаходження запозичень. Після цього ми поділили відібрані слова за принципом їх сприйняття опитаними на такі групи:
1) До даної групи належать слова, які не викликають утруднення ні у однієї вікової групи, тобто зрозумілі всім. Вони міцно закріпилися в нашій мові і не потребують або уточнення смислового значення і не вимагають підбору російських еквівалентів. Дані слова використовуються всіма, незалежно від віку і роду діяльності. Після аналізу цієї групи ми зрозуміли, що краще за все зберегти їх початковий варіант.
інтернет - internet - міжмережу
файл - file - досьє, підшивка документів
снайпер - sniper
парковка - parking - автостоянка;
тролейбус - від trolley (візок котиться по проводах) і bus (омнібус і автобус)
трамвай - tramway (англ.) від tram (брус, полоз, шотл.) та way (шлях), також існує версія що слово tramway походить від назви першої лондонській ж.д. названої на прізвище англійського винахідника О'Трама (енциклопедія "Залізничний транспорт", стор 451, Наукове вид. «Велика Російська енциклопедія», Москва, 1995)
рейка - rails (мн. ч. від rail (англ.)), від лат. regula - пряма палиця;
бумеранг - boomerang - (в англійську мову це слово прийшло з мови австралійських аборигенів)
бойкот - boycott - виключення з нормальної діяльності (на честь Чарльза К. Бойкотта)
кросворд - crossword - крестословіца
кекс - cakes - тістечко
клоун - clown
шоу - show - показ
фольклор - folklore - народне знання
фініш - finish - закінчення
машина - machine -
бізнес - business (від слова busy [зайнятий]) - заняття
бізнесмен - businessman - підприємець
бестселер - bestseller - добре продається книга
долар - dollar - грошова одиниця США
сленг - slang
спікер - speaker - мовець
вікенд - weekend - кінець тижня / баста
джинси - jeans
кастинг - casting - підбір акторів, співаків, танцюристів і пр. народом (ісполн. мистецтво)
лідер - leader - ведучий
офіс - office
рекордсмен - recordsman - людина, що встановлює рекорди
волейбол - volleyball
гандбол - handball - ручний м'яч
бадмінтон - badminton
баскетбол - basketball (basket + ball = дослівно: кошикові м'яч)
гол - goal - мета
сноуборд - snowboard - «снігова дошка», дошка для катання по снігу
джоуль - joule - од. ізм. роботи і енергії в СІ
ньютон - newton - од. ізм. сили в СІ
байт - byte - од. ізм. інформаційної ємності
біт - bit (скор. binary digit) - двійкова цифра
ват - watt - од. ізм. потужності в СІ
2) До даної групи ми віднесли ті слова, для розуміння яких необхідне знання англійської мови. Аналіз цих слів показує, що їх вимова повністю збігається з вимовою англійських слів, тобто, щоб бути впевненим у їх смисловому значенні, треба знати точний переклад з англійської. Можна навести приклад з життя: бабуся однієї з опитаних, помітивши в інструкції по застосуванню таблеток словосполучення «пролонгованої дії» була в паніці, і їй довелося звернутися за допомогою до фармацевта. На наш погляд ситуація абсурдна і наводить на думку про те, що таке вживання неприйнятно. Це змусило нас задуматися, єдиний чи це приклад, або ж це досить часте явище. Після вивчення інструкцій із застосування до деяких лікарських засобів, випущеним за кордоном, ми зустріли кілька випадків подібного вжитку, що веде до нерозуміння використовуваних запозичень. Один з них - суперечка наших знайомих, які намагалися з'ясувати, як застосовувати препарат, виписаний лікарем. Нас це зацікавило і, дійсно, після прочитання даної інструкції наші підозри підтвердилися: слово «інтрназально (into nasal)» не даремно загнала в глухий кут молодих мам. І після прочитання невеликої кількості інших інструкцій ми виявили ще ряд слів, які на наш погляд можуть викликати утруднення: Абсорбация (absorb - вбирати), фюьжен (fusion - злиття, плавка). Необхідно так само відмітити, що часто в назвах магазинів («Park House»), фірм («On clinic: advanced medical institute»), вивісок використовують англійські слова, не піклуючись і не замислюючись про те, що всім це зрозуміло. Так само деякі слова (овертайм, фол, пенальті, плей-офф) знайомі в основному чоловічої аудиторії, тому що пов'язані з футболом.
кайтинг - kiting - kite - повітряний змій
овертайм - overtime - дослівно: понад час, додатковий час
пенальті - penalty - покарання
аеробус - air bus - літак
плей-офф - play-off - ігри на вибування
фол - fault - вина, помилка
чир лідер - cheer up - підбадьоритися, тобто лідер групи підтримки
спін - spin - обертання
перманентний - permanent - постійний
ноу-хау - know-how - знати як
фастфуд - fastfood - швидка їжа
фешенебельний - fashionable - модний
волантер - volunteer - доброволець
тінейджер - teen-ager - підліток
індаур-хокей - indoor-hockey - хокей у приміщенні
скріншот - screenshot - знімок екрану
прайслист - pricelist - список цін
брифінг - briefing - короткий інструктаж
хай-тек - hi-tech, high technologies - високі технології
хостинг - hosting від host - господар
форвард - forward - вперед
фрілансер - freelancer - людина, яка виконує роботу, без довгострокових зобов'язань перед роботодавцем
мейнстрим - mainstream - головна течія
респектабельний - respect - поважати, то є пристойний
кіднепінг - kidnap - викрадення
3) До цієї групи належить лексика, вживана серед молоді та підлітків, які широко спілкуються на сленгу, що складається в основному із запозичених слів. На наш погляд дані слова - «капризи» моди, які значно полегшили спілкування. Можливо, нам складно розмірковувати про дану групу, так як ми самі підлітки і частина цих слів активно присутня в нашому активному словнику. І, тим не менш, на наш погляд до деяких з них легко можна підібрати російські еквіваленти, при чому слова не втратять свого сенсу (топлес, колумніст, хендмейд).
топлес - topless - без верху
колумніст - columnist - провідний колонку в газеті
прайм-тайм - prime-time - вечірні години, коли збирається найбільша ТБ-аудиторія
піар - pr (скор. public relation) - зв'язки з громадськістю
онлайн - online, on-line - на лінії, на зв'язку
офлайн - offline, off-line - в реалі. У відключеному від комп'ютерної мережі стані (спочатку)
Введення
Глава 1. Розгляд питання про запозичення
1.1 Входження запозичених слів
1.2 Етапи входження запозичень
Глава 2. Дослідження запозичених слів
2.1 Вивчення груп запозичених слів на основі опитування різних вікових груп
2.2 Анкетування
2.3 Аналіз анкетування
Висновок
Рекомендації
Бібліографія
Додаток
Введення
Якщо ми оглянемося навколо, то можемо побачити, що зі словами, що прийшли з іншої мови, ми стикаємося всюди. У таких сферах як спорт, політика, засоби масової інформації, бізнес, наука, транспорт широко представлена дана лексика. І часто виникає питання: завойовують чи ці слова, зокрема англіцизми, які ми спробували проаналізувати в нашій роботі, Росію? Що це: данина моді чи неминучий процес, викликаний прогресом?
Те, як ми сприймаємо світ, завжди знаходить відображення в наших поняттях на основі рідної мови у всьому різноманітті його виражальних можливостей і значень. Освоюючи кожен новий мову, ми розширюємо можливості нашого відображення, і цей процес розгортається вже на тлі новопридбаного мовного і культурного багажу, що може, проте привести до неадекватних інтерпретацій і нерозуміння реалій.
Ми вважаємо, актуальність нашої теми полягає в тому, що зараз у суспільстві, особливо серед молоді, використовується велика кількість запозичених слів, сленгу, жаргонізмів. Багато хто з них стійко увійшли в наш побут і не мають еквівалентів. Що ж робити? Чи треба якось боротися з цим? Чи говорить це про рівень освіченості суспільства або про «тотальної американізації» російської мови? В якій сфері життя спостерігається найбільше число запозичень? Чи не заважає це російської мови?
Така кількість питань і підштовхнуло нас до вивчення даної теми.
Мета нашого дослідження - визначити, чи виправдане вживання іншомовних слів, і виявити, як вони сприймаються різними віковими групами.
У зв'язку з поставленою метою необхідно вирішити наступні завдання:
- Визначити чи існує можливість обходитися без запозичених слів і, при їх аналізі, виявити, чи необхідно загострювати увагу на боротьбі з англіцизмами;
- Вивчити групи слів з різних сфер життя;
- Провести анкетування для виявлення особливостей сприйняття запозичених слів різними віковими групами.
Об'єктом дослідження - входження іншомовних слів у російську лексику.
Предметом дослідження в нашій роботі є слова, що прийшли в нашу мову з англійської мови.
Гіпотеза нашого дослідження полягає в тому, що в нашому житті люди вживають запозичені слова без необхідності, часто не усвідомлюючи їх зміст.
Глава 1. Розгляд питання про запозичення
1.1 Входження запозичених слів
Безліч нових слів приходить з інших мов. Їх називають по-різному, найчастіше - запозиченнями. Впровадження іншомовних слів визначається контактами народів, що викликає необхідність називання (номінації) нових предметів і понять. Такі слова можуть бути результатом новаторства тієї чи іншої нації в якій-небудь галузі науки і техніки.
У відношенні до запозичених слів нерідко стикаються дві крайнощі: з одного боку, перенасичення мови іноземними словами, з іншого - заперечення їх, прагнення вжити тільки споконвічне слово. При цьому в полеміці часто забувають про те, що багато запозичені слова абсолютно обрусіли і не мають еквівалентів, будучи єдиним найменуванням відповідних реалій (згадаємо пушкінське: Але панталони, фрак, жилет - всіх цих слів російською немає ...). Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексики виявляється і в тому, що її вживання часом розглядається у відриві від функціонально - стильового закріплення мовних засобів: не враховуючи, що в одних випадках звернення до іншомовних книжковим словами стилістично не виправдано, а в інших - обов'язково, так як ці слова становлять невід'ємну частину лексики, закріпленої за певним стилем, обслуговуючим ту чи іншу сферу спілкування.
Створюючи російську наукову термінологію, Ломоносов послідовно прагнув знаходити в мові еквіваленти для заміни іншомовних термінів, часом штучно переносячи подібні утворення в мову науки. Проти засмічення російської мови модними тоді французькими слівцями виступали і А. П. Сумароков, і Н. І. Новіков.
Академік Євген Челишев, член Президії РАН, активно працює в Раді з російської мови при Президентові Російської Федерації, у полемічній статті заявляє: «Одна справа - економічно виправдані, природні запозичення, поступово засвоювані мовою і не руйнують його національну основу, і зовсім інша - агресивна , тотальна його «американізація». Наприклад, абсолютно неприйнятно прийшло з американської англійської мови слово «кілер», у якому розмита негативна оцінка, що міститься в російській слові «вбивця». Сказати людині «ти вбивця» - це винести йому суворий вирок, а назвати кілером це як би просто визначити його професію: «я - дилер, ти кілер, обидва начебто справою займаємося».
Спостерігаючи всі сумні наслідки «тотальної американізації» російської мови, важко зберегти об'єктивність в розгорнулася полеміці про доцільність іншомовних запозичень в сучасній російській мові. І все ж лунають слова на захист неросійських слів, що закріплюються у мові. Академік Євген Челишев справедливо стверджує: «Немає ніяких підстав заперечувати проти багатьох сучасних запозичень. Хіба краще громіздке «електронно - обчислювальна машина» або навіть коротке ЕОМ, ніж комп'ютер? В наше життя в останні роки входять нові явища, а з ними нові слова, в російській мові часто відсутні ». Подібні процеси збагачення лексики за рахунок запозичень відбуваються в усіх сучасних мовах. Ми вважаємо, що в наш бурхливий вік потік нових ідей, речей, інформації, технологій вимагає швидкого називання предметів і явищ, змушує залучати до мова вже наявні іноземні назви, а не очікувати створення самобутніх слів у російській мові. Науково технічна, військова, фінансова, банківська, спортивна лексика в усьому світі прагне до інтернаціоналізації. Тяга до наукового прогресу, до цивілізації знаходить відображення в мові. Почасти відбувається вирівнювання російської мови за міжнародним стандартом.
У наш час питання про доцільність використання запозичень зв'язується з закріпленням лексичних засобів за певними функціональними стилями мови. Іноземна термінологічна лексика є незамінним засобом лаконічною і точної передачі інформації в текстах, призначених для вузьких фахівців, але може виявитися й непереборним бар'єром для розуміння науково - популярного тексту непідготовленим читачем.
Слід враховувати і намітилася в наш вік науково-технічного прогресу тенденцію до створення міжнародної термінології, єдиних найменувань понять, явищ сучасної науки, виробництва, що також сприяє закріпленню запозичених слів, які отримали інтернаціональний характер.
Наскільки це змінить вигляд російської мови, збагатить його або «зіпсує», покаже час. Ми вважаємо, що воно визначить долю тих чи інших запозичень, які, врешті-решт, будуть схвалені або відкинуті лінгвістичним смаком епохи.
1.2 Етапи входження запозичень
У різні періоди розвитку російської літературної мови оцінка проникнення в нього іншомовних елементів була неоднозначною. Крім того, з активізацією процесу лексичних запозичень зазвичай посилюється і протидію йому. Так Петро I вимагав від своїх сучасників писати «як можна більш-менш розумній», не зловживаючи неросійськими словами. М. В. Ломоносов у своїй «теорії трьох штилів», виділяючи в складі російської лексики слова різних груп, не залишив місця для запозичень з не слов'янських мов. Однак у XIX ст. акценти змістилися. Представники карамзинской школи, молоді поети на чолі з Пушкіним, змушені були боротися за використання лексичних запозичень на російському грунті, оскільки вони відображали передові ідеї французького просвітництва. Не випадково царська цензура витравлюється з мови такі запозичені слова, як революція, прогрес.
У перші роки радянської влади найбільш нагальною культурно-просвітницької завданням стала ліквідація неписьменності. У цих умови великі письменники і громадські діячі висували вимоги простоти літературної мови, пропонуючи замінити книжкові запозичені слова російськими синонімами (не конденсація, а згущення - М. Горький).
Приплив запозичень в російську мову особливо збільшився в 90-і роки.
Це пов'язано із змінами у сфері політичного життя, економіки, культури і моральної орієнтації суспільства. Спостерігається небувала експансія іншомовної лексики в усіх областях. Вона зайняла провідні позиції в політичному житті країни, звикають до нових понять: президент, інавгурація, спікер, іпічмент, електорат, консенсус і т. д.: іншомовні терміни стали панівними в самих передових галузях науки і техніки - комп'ютер, дисплей, файл, моніторинг , плеєр, пейджер, а також у фінансово - комерційної діяльності - аудитор, бартер, брокер і т. д. У культурну сферу вторгаються бестселери, вестерни, трилери, хіти і т. д. Побутова мова жваво приймає нові реалії з їх неросійськими назвами - снікерс, Твікс, гамбургер і т. д. Це зумовило загострення боротьби із запозиченнями. У газетах і журналах публікуються дискусійні матеріали про використання іншомовних слів.
Глава 2. Дослідження запозичених слів
2.1 Вивчення груп запозичених слів на основі опитування різних вікових груп
Кількість запозичених слів у російській мові обчислюється десятками тисяч. Аналіз невеликої їх частини дозволить нам зрозуміти їх значення в сучасному житті і, безпосередньо, смислове значення. Для аналізу ми спробували відібрати слова, що вживаються в різних сферах суспільного життя. Нами були опрацьовані тлумачні словники, місцеві і центральні газети, такі як «Комсомольська правда», «Презент», «Аргументи і факти», «Блискавка», молодіжні журнали, деякі телевізійні передачі, а також анотації до лікарських препаратів на предмет знаходження запозичень. Після цього ми поділили відібрані слова за принципом їх сприйняття опитаними на такі групи:
1) До даної групи належать слова, які не викликають утруднення ні у однієї вікової групи, тобто зрозумілі всім. Вони міцно закріпилися в нашій мові і не потребують або уточнення смислового значення і не вимагають підбору російських еквівалентів. Дані слова використовуються всіма, незалежно від віку і роду діяльності. Після аналізу цієї групи ми зрозуміли, що краще за все зберегти їх початковий варіант.
інтернет - internet - міжмережу
файл - file - досьє, підшивка документів
снайпер - sniper
парковка - parking - автостоянка;
тролейбус - від trolley (візок котиться по проводах) і bus (омнібус і автобус)
трамвай - tramway (англ.) від tram (брус, полоз, шотл.) та way (шлях), також існує версія що слово tramway походить від назви першої лондонській ж.д. названої на прізвище англійського винахідника О'Трама (енциклопедія "Залізничний транспорт", стор 451, Наукове вид. «Велика Російська енциклопедія», Москва, 1995)
рейка - rails (мн. ч. від rail (англ.)), від лат. regula - пряма палиця;
бумеранг - boomerang - (в англійську мову це слово прийшло з мови австралійських аборигенів)
бойкот - boycott - виключення з нормальної діяльності (на честь Чарльза К. Бойкотта)
кросворд - crossword - крестословіца
кекс - cakes - тістечко
клоун - clown
шоу - show - показ
фольклор - folklore - народне знання
фініш - finish - закінчення
машина - machine -
бізнес - business (від слова busy [зайнятий]) - заняття
бізнесмен - businessman - підприємець
бестселер - bestseller - добре продається книга
долар - dollar - грошова одиниця США
сленг - slang
спікер - speaker - мовець
вікенд - weekend - кінець тижня / баста
джинси - jeans
кастинг - casting - підбір акторів, співаків, танцюристів і пр. народом (ісполн. мистецтво)
лідер - leader - ведучий
офіс - office
рекордсмен - recordsman - людина, що встановлює рекорди
волейбол - volleyball
гандбол - handball - ручний м'яч
бадмінтон - badminton
баскетбол - basketball (basket + ball = дослівно: кошикові м'яч)
гол - goal - мета
сноуборд - snowboard - «снігова дошка», дошка для катання по снігу
джоуль - joule - од. ізм. роботи і енергії в СІ
ньютон - newton - од. ізм. сили в СІ
байт - byte - од. ізм. інформаційної ємності
біт - bit (скор. binary digit) - двійкова цифра
ват - watt - од. ізм. потужності в СІ
2) До даної групи ми віднесли ті слова, для розуміння яких необхідне знання англійської мови. Аналіз цих слів показує, що їх вимова повністю збігається з вимовою англійських слів, тобто, щоб бути впевненим у їх смисловому значенні, треба знати точний переклад з англійської. Можна навести приклад з життя: бабуся однієї з опитаних, помітивши в інструкції по застосуванню таблеток словосполучення «пролонгованої дії» була в паніці, і їй довелося звернутися за допомогою до фармацевта. На наш погляд ситуація абсурдна і наводить на думку про те, що таке вживання неприйнятно. Це змусило нас задуматися, єдиний чи це приклад, або ж це досить часте явище. Після вивчення інструкцій із застосування до деяких лікарських засобів, випущеним за кордоном, ми зустріли кілька випадків подібного вжитку, що веде до нерозуміння використовуваних запозичень. Один з них - суперечка наших знайомих, які намагалися з'ясувати, як застосовувати препарат, виписаний лікарем. Нас це зацікавило і, дійсно, після прочитання даної інструкції наші підозри підтвердилися: слово «інтрназально (into nasal)» не даремно загнала в глухий кут молодих мам. І після прочитання невеликої кількості інших інструкцій ми виявили ще ряд слів, які на наш погляд можуть викликати утруднення: Абсорбация (absorb - вбирати), фюьжен (fusion - злиття, плавка). Необхідно так само відмітити, що часто в назвах магазинів («Park House»), фірм («On clinic: advanced medical institute»), вивісок використовують англійські слова, не піклуючись і не замислюючись про те, що всім це зрозуміло. Так само деякі слова (овертайм, фол, пенальті, плей-офф) знайомі в основному чоловічої аудиторії, тому що пов'язані з футболом.
кайтинг - kiting - kite - повітряний змій
овертайм - overtime - дослівно: понад час, додатковий час
пенальті - penalty - покарання
аеробус - air bus - літак
плей-офф - play-off - ігри на вибування
фол - fault - вина, помилка
чир лідер - cheer up - підбадьоритися, тобто лідер групи підтримки
спін - spin - обертання
перманентний - permanent - постійний
ноу-хау - know-how - знати як
фастфуд - fastfood - швидка їжа
фешенебельний - fashionable - модний
волантер - volunteer - доброволець
тінейджер - teen-ager - підліток
індаур-хокей - indoor-hockey - хокей у приміщенні
скріншот - screenshot - знімок екрану
прайслист - pricelist - список цін
брифінг - briefing - короткий інструктаж
хай-тек - hi-tech, high technologies - високі технології
хостинг - hosting від host - господар
форвард - forward - вперед
фрілансер - freelancer - людина, яка виконує роботу, без довгострокових зобов'язань перед роботодавцем
мейнстрим - mainstream - головна течія
респектабельний - respect - поважати, то є пристойний
кіднепінг - kidnap - викрадення
3) До цієї групи належить лексика, вживана серед молоді та підлітків, які широко спілкуються на сленгу, що складається в основному із запозичених слів. На наш погляд дані слова - «капризи» моди, які значно полегшили спілкування. Можливо, нам складно розмірковувати про дану групу, так як ми самі підлітки і частина цих слів активно присутня в нашому активному словнику. І, тим не менш, на наш погляд до деяких з них легко можна підібрати російські еквіваленти, при чому слова не втратять свого сенсу (топлес, колумніст, хендмейд).
топлес - topless - без верху
колумніст - columnist - провідний колонку в газеті
прайм-тайм - prime-time - вечірні години, коли збирається найбільша ТБ-аудиторія
піар - pr (скор. public relation) - зв'язки з громадськістю
онлайн - online, on-line - на лінії, на зв'язку
офлайн - offline, off-line - в реалі. У відключеному від комп'ютерної мережі стані (спочатку)
клік - click - клацання, наслідування звуку, який видає мишка при натисканні клавіші
блог - blog (скор. від «web log») - щоденник в Інтернеті.
спам - spam - марка м'ясних консервів, реклама яких встигла набриднути багатьом (від spiced ham)
віджей - VJ (скор. від video jockey) - відео-жокей
хенд-мейд - hand-made - рукотворне, ручної роботи
хакер - hacker - програміст, неправомірно який намагається отримати доступ до функцій управління тих або інших сайтів в інтернеті
бойфренд - boyfriend - чоловік-партнер у позашлюбних романтичних відносинах
діджей - DJ (скор. від disc jockey) - диск-жокей
4) До цієї групи ми віднесли слова, які майже не викликали труднощі у людей старшого покоління, але часто незрозумілі молоді. Звичайно, даний ряд слів використовується не всієї дорослою аудиторією у повсякденному житті, але майже всім ці слова знайомі, так як люди старшого покоління більше захоплюються політикою, цікавляться економікою та новинами повсякденному житті, а значить дані слова в них постійно на слуху. Але необхідно зауважити, що ті молоді люди, які закінчують певні факультети, так само знайомі з цією лексикою, часом навіть більше за багатьох дорослих.
дистрибутор-distributor - оптовий агент, перепродати ("розподіляє") товар через власну мережу покупців
дефолт - default
маркетинг - marketing (market = ринок)
менеджер - manager (manage = керувати, управляти), від лат. manus - рука
менеджмент - management
брокер - broker, дослівно «ламає ціни»
дилер - dealer - торговець від deal - укладати угоди
холдинг - holding - один з видів бізнес-структур
2.2 Анкетування
Проаналізувавши виділені нами групи запозичених слів, ми зацікавилися, якій кількості слів можна підібрати російські еквіваленти; які з них обрусіли і використовуються повсюдно, а які викликають утруднення. Для відповіді на ці питання нами було проведено анкетування. Його учасниками стали учні 10-одинадцятого класів та вчителі МОУ школи № 34, батьки і родичі деяких учнів і ряд перехожих на вулиці. Опитуваним було запропоновано на ряд питань.
Питання анкетування:
Частина 1.
Ця частина включає в себе тестові питання.
1.Пол
2.Ваш вік
3.Знакоми ви з таким поняттям як запозичена лексика в рідній мові?
а) так б) немає в) важко відповісти
4.Як ви ставитеся до появи запозичених слів?
а) негативно б) позитивно в) все одно
5. Як часто ви вживаєте запозичені слова?
а) завжди б) іноді в) ніколи
Частина 2.
Ця частина включає в себе питання, що вимагає повного, розгорнутої відповіді.
6.Смоглі б ви підібрати російські еквіваленти цього списку слів:
1) кастинг; 2) шоу, 3) ноу-хау; 4) спін; 5) онлайн; 6) колумніст; 7) віджей; 8) дефолт; 9) волейбол; 10) байти?
Результати анкетування:
Відповіді на частину 1.
\ S
2.3 Аналіз анкетування
У результаті нашого опитування (Додаток 1) виявилося, що слова, відносяться до першої групи практично не викликали труднощі в опитуваних (94,7% - майже стовідсотковий підбір російських еквівалентів). У зв'язку з тим, що такі слова, як «спін», «колумніст», вимагають знання англійської мови. Знайти ним правильного пояснення змогли небагато (1,8%), що говорить про необхідність приділяти більше уваги вивченню англійської мови. Слова, широко поширені серед молоді, викликали утруднення у старшого покоління. Всього 1% впізнавання групи слів, які зрозумілі молодої аудиторії. Це пояснюється рядом причин, таких як: відсутність комп'ютерної грамотності, не використання інтернету і, можливо, слова, що вживаються серед молоді, не поширені серед старшого покоління (емо, фейс-контроль, гламурний, блютуз, лузер). На наш погляд, немає нічого дивного у стовідсотковому впізнаванні аудиторією слова «волейбол», так як воно відноситься до широко відомої спортивної термінології. А ось впізнавання слова «байт» викликало у нас приємне здивування. Подібна лексика стає відомою більш дорослим людям.
Виходячи з результатів опитування, можна зробити висновок про те, що дані слова широко використовуються в побуті, і майже всі опитані неодноразово чули їх. Але разом з тим, багато хто не має чіткого уявлення про те, що означають ті чи інші слова, і як правильно їх вживати.
Висновок
Метою нашого дослідження було визначити, чи виправдане вживання в нашій мові іншомовних слів, і виявити, як вони сприймаються різними віковими групами.
У зв'язку з поставленою метою необхідно було вирішити такі завдання:
- Визначити, чи існує можливість обходитися без запозичених слів і при їх аналізі, виявити, необхідно приділяти таку пильну увагу боротьбі з англіцизмами;
- Вивчити групи слів з різних сфер життя;
- Провести анкетування для виявлення особливостей сприйняття запозичень різними віковими групами.
Під впливом історичних, політичних та економічних чинників англіцизми широко поширені в нашій мові. Значення запозичених слів у сучасному житті, повної безлічі нововведень, дуже велике. Необхідно так само відмітити про присутність великого потоку англіцизмів в засобах масової інформації. Вивчивши ряд видань з даної теми, ми виявили, що заміна слів не завжди є продуктивною. У результаті проведеного нами аналізу нами були зроблені наступні висновки:
Не варто так бездумно і повсюдно вживати їх, особливо як це робить молодь (гламурний, лузер, фейс-контроль, емо), так як це засмічує мову.
З іншого боку не потрібно повністю викорінювати запозичені слова, так як це історично сформований факт, який нам не під силу змінити, тому що ці слова стійко увійшли в нашу мову, і деколи складно підібрати слово, настільки тонко і повно, що відображає суть;
Вживання запозичених слів можна виправдати лише наполовину, так як, припустимо, підліткова група сприймає деякі слова з працею в силу свого віку і / або «неосвіченості» і часто прагне вживати англіцизми, щоб здаватися модними та сучасними. У той час, як можна обійтися й іншими словами, більш зрозумілими для різних суспільних груп, інакше люди перестануть розуміти один одного, і може відбутися втрата зв'язку між поколіннями. На наш погляд, щоб уникнути цього, молоді необхідно більше читати художньої літератури, дивитися кращі вітчизняні та зарубіжні фільми, спілкуватися не тільки один з одним, але і з людьми старшого покоління; ряд слів, який не зрозумілий ні однієї з перерахованих груп, говорить не тільки про незнання англійської мови, а більше того, про небажання дізнатися їх зміст, роблячи акцент на російську лексику.
На основі зроблених висновків ми бачимо, що наша гіпотеза підтвердилася. Доказом того, наявність запозичених слів у нашій роботі та їх аналіз, при цьому ми не прагнули спеціально ввести дані слова, вони органічно увійшли в нашу мову.
Рекомендації
Виходячи із зроблених висновків та проведеного анкетування, ми б хотіли порадити наступне:
1) Вчителям російської мови: продовжувати прищеплювати учням любов до рідної мови, підкреслюючи його красу та різноманітність;
2) Вчителям англійської мови: більше уваги приділяти поясненню сенсу запозичених слів, переконуючи в необхідності вивчення англійської мови;
3) Батькам: з дитинства прищеплювати дітям любов до читання і намагатися в своїй промові уникати сленгу і жаргонізмів, що нерідко ми можемо спостерігати в громадських місцях;
4) Учням та молоді: не слідувати «моді» наосліп і не вживати запозичені слова у своїй промові, часто спотворюючи їх зміст;
5) Редакторам ЗМІ: намагатися добитися того, щоб у ЗМІ звучала грамотна, не засмічена мова.
Бібліографія
1.в. М. Арістова Англо-російські мовні контакти.-Л., 1978.-159 с.
2.Толковий словник російської загального жаргону. - М., 1999. - 254 с.
3.Ліннік Т. Г. Проблеми мовного запозичення «Мовні ситуації і взаємодії мов» - Київ, 1989. - 173 с.
5.Ільіна О.В. Семантичне освоєння російською мовою іншомовних
лексичних інновацій «Мовні одиниці та семантичному і
лексикографічному аспектах ". - Новосибірськ, 1998. - 236 с.
6. Комлєва Н.Г. Словник нових іноземних слів. М.: Изд-во МГУ, 1995. 144 с.
7. Хохлова В.В. / / Іноземні мови в школі - 2004. - № 3 - 76-80 с.
8. Бобров В.Б. Англо-російський словник з реклами та маркетингу. - М. 1999. - 152 с.
9. Газета м. Тольятті Блискавка -2008. - № 2 (786) - 8с.
Додаток
Додаток 1.
Частина 1.
Частина 2.
блог - blog (скор. від «web log») - щоденник в Інтернеті.
спам - spam - марка м'ясних консервів, реклама яких встигла набриднути багатьом (від spiced ham)
віджей - VJ (скор. від video jockey) - відео-жокей
хенд-мейд - hand-made - рукотворне, ручної роботи
хакер - hacker - програміст, неправомірно який намагається отримати доступ до функцій управління тих або інших сайтів в інтернеті
бойфренд - boyfriend - чоловік-партнер у позашлюбних романтичних відносинах
діджей - DJ (скор. від disc jockey) - диск-жокей
4) До цієї групи ми віднесли слова, які майже не викликали труднощі у людей старшого покоління, але часто незрозумілі молоді. Звичайно, даний ряд слів використовується не всієї дорослою аудиторією у повсякденному житті, але майже всім ці слова знайомі, так як люди старшого покоління більше захоплюються політикою, цікавляться економікою та новинами повсякденному житті, а значить дані слова в них постійно на слуху. Але необхідно зауважити, що ті молоді люди, які закінчують певні факультети, так само знайомі з цією лексикою, часом навіть більше за багатьох дорослих.
дистрибутор-distributor - оптовий агент, перепродати ("розподіляє") товар через власну мережу покупців
дефолт - default
маркетинг - marketing (market = ринок)
менеджер - manager (manage = керувати, управляти), від лат. manus - рука
менеджмент - management
брокер - broker, дослівно «ламає ціни»
дилер - dealer - торговець від deal - укладати угоди
холдинг - holding - один з видів бізнес-структур
2.2 Анкетування
Проаналізувавши виділені нами групи запозичених слів, ми зацікавилися, якій кількості слів можна підібрати російські еквіваленти; які з них обрусіли і використовуються повсюдно, а які викликають утруднення. Для відповіді на ці питання нами було проведено анкетування. Його учасниками стали учні 10-одинадцятого класів та вчителі МОУ школи № 34, батьки і родичі деяких учнів і ряд перехожих на вулиці. Опитуваним було запропоновано на ряд питань.
Питання анкетування:
Частина 1.
Ця частина включає в себе тестові питання.
1.Пол
2.Ваш вік
3.Знакоми ви з таким поняттям як запозичена лексика в рідній мові?
а) так б) немає в) важко відповісти
4.Як ви ставитеся до появи запозичених слів?
а) негативно б) позитивно в) все одно
5. Як часто ви вживаєте запозичені слова?
а) завжди б) іноді в) ніколи
Частина 2.
Ця частина включає в себе питання, що вимагає повного, розгорнутої відповіді.
6.Смоглі б ви підібрати російські еквіваленти цього списку слів:
1) кастинг; 2) шоу, 3) ноу-хау; 4) спін; 5) онлайн; 6) колумніст; 7) віджей; 8) дефолт; 9) волейбол; 10) байти?
Результати анкетування:
Відповіді на частину 1.
| Прийняли участь. | Вік. | Питання № 1. | Питання № 2. | Питання № 3. | ||||||||
| чоловік | дружин | 16-17 років | Від 30 до 55 років | А | Б | У | А | Б | У | А | Б | У |
| 62% | 38% | 79% | 21% | 89% | 5% | 6% | 8% | 32% | 60% | 27% | 55% | 18% |
2.3 Аналіз анкетування
У результаті нашого опитування (Додаток 1) виявилося, що слова, відносяться до першої групи практично не викликали труднощі в опитуваних (94,7% - майже стовідсотковий підбір російських еквівалентів). У зв'язку з тим, що такі слова, як «спін», «колумніст», вимагають знання англійської мови. Знайти ним правильного пояснення змогли небагато (1,8%), що говорить про необхідність приділяти більше уваги вивченню англійської мови. Слова, широко поширені серед молоді, викликали утруднення у старшого покоління. Всього 1% впізнавання групи слів, які зрозумілі молодої аудиторії. Це пояснюється рядом причин, таких як: відсутність комп'ютерної грамотності, не використання інтернету і, можливо, слова, що вживаються серед молоді, не поширені серед старшого покоління (емо, фейс-контроль, гламурний, блютуз, лузер). На наш погляд, немає нічого дивного у стовідсотковому впізнаванні аудиторією слова «волейбол», так як воно відноситься до широко відомої спортивної термінології. А ось впізнавання слова «байт» викликало у нас приємне здивування. Подібна лексика стає відомою більш дорослим людям.
Виходячи з результатів опитування, можна зробити висновок про те, що дані слова широко використовуються в побуті, і майже всі опитані неодноразово чули їх. Але разом з тим, багато хто не має чіткого уявлення про те, що означають ті чи інші слова, і як правильно їх вживати.
Висновок
Метою нашого дослідження було визначити, чи виправдане вживання в нашій мові іншомовних слів, і виявити, як вони сприймаються різними віковими групами.
У зв'язку з поставленою метою необхідно було вирішити такі завдання:
- Визначити, чи існує можливість обходитися без запозичених слів і при їх аналізі, виявити, необхідно приділяти таку пильну увагу боротьбі з англіцизмами;
- Вивчити групи слів з різних сфер життя;
- Провести анкетування для виявлення особливостей сприйняття запозичень різними віковими групами.
Під впливом історичних, політичних та економічних чинників англіцизми широко поширені в нашій мові. Значення запозичених слів у сучасному житті, повної безлічі нововведень, дуже велике. Необхідно так само відмітити про присутність великого потоку англіцизмів в засобах масової інформації. Вивчивши ряд видань з даної теми, ми виявили, що заміна слів не завжди є продуктивною. У результаті проведеного нами аналізу нами були зроблені наступні висновки:
Не варто так бездумно і повсюдно вживати їх, особливо як це робить молодь (гламурний, лузер, фейс-контроль, емо), так як це засмічує мову.
З іншого боку не потрібно повністю викорінювати запозичені слова, так як це історично сформований факт, який нам не під силу змінити, тому що ці слова стійко увійшли в нашу мову, і деколи складно підібрати слово, настільки тонко і повно, що відображає суть;
Вживання запозичених слів можна виправдати лише наполовину, так як, припустимо, підліткова група сприймає деякі слова з працею в силу свого віку і / або «неосвіченості» і часто прагне вживати англіцизми, щоб здаватися модними та сучасними. У той час, як можна обійтися й іншими словами, більш зрозумілими для різних суспільних груп, інакше люди перестануть розуміти один одного, і може відбутися втрата зв'язку між поколіннями. На наш погляд, щоб уникнути цього, молоді необхідно більше читати художньої літератури, дивитися кращі вітчизняні та зарубіжні фільми, спілкуватися не тільки один з одним, але і з людьми старшого покоління; ряд слів, який не зрозумілий ні однієї з перерахованих груп, говорить не тільки про незнання англійської мови, а більше того, про небажання дізнатися їх зміст, роблячи акцент на російську лексику.
На основі зроблених висновків ми бачимо, що наша гіпотеза підтвердилася. Доказом того, наявність запозичених слів у нашій роботі та їх аналіз, при цьому ми не прагнули спеціально ввести дані слова, вони органічно увійшли в нашу мову.
Рекомендації
Виходячи із зроблених висновків та проведеного анкетування, ми б хотіли порадити наступне:
1) Вчителям російської мови: продовжувати прищеплювати учням любов до рідної мови, підкреслюючи його красу та різноманітність;
2) Вчителям англійської мови: більше уваги приділяти поясненню сенсу запозичених слів, переконуючи в необхідності вивчення англійської мови;
3) Батькам: з дитинства прищеплювати дітям любов до читання і намагатися в своїй промові уникати сленгу і жаргонізмів, що нерідко ми можемо спостерігати в громадських місцях;
4) Учням та молоді: не слідувати «моді» наосліп і не вживати запозичені слова у своїй промові, часто спотворюючи їх зміст;
5) Редакторам ЗМІ: намагатися добитися того, щоб у ЗМІ звучала грамотна, не засмічена мова.
Бібліографія
1.в. М. Арістова Англо-російські мовні контакти.-Л., 1978.-159 с.
2.Толковий словник російської загального жаргону. - М., 1999. - 254 с.
3.Ліннік Т. Г. Проблеми мовного запозичення «Мовні ситуації і взаємодії мов» - Київ, 1989. - 173 с.
5.Ільіна О.В. Семантичне освоєння російською мовою іншомовних
лексичних інновацій «Мовні одиниці та семантичному і
лексикографічному аспектах ". - Новосибірськ, 1998. - 236 с.
6. Комлєва Н.Г. Словник нових іноземних слів. М.: Изд-во МГУ, 1995. 144 с.
7. Хохлова В.В. / / Іноземні мови в школі - 2004. - № 3 - 76-80 с.
8. Бобров В.Б. Англо-російський словник з реклами та маркетингу. - М. 1999. - 152 с.
9. Газета м. Тольятті Блискавка -2008. - № 2 (786) - 8с.
Додаток
Додаток 1.
Частина 1.
| Питання | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Відповідальний | |||||
| 1 | М | 17 | У | Б | Б |
| 2 | М | 16 | А | У | Б |
| 3 | М | 16 | А | Б | А |
| 4 | М | 17 | А | У | А |
| 5 | М | 17 | А | У | Б |
| 6 | М | 16 | А | У | А |
| 7 | М | 17 | А | Б | Б |
| 8 | М | 16 | А | А | Б |
| 9 | М | 16 | У | Б | Б |
| 10 | М | 16 | А | У | Б |
| 11 | М | 17 | Б | А | Б |
| 12 | М | 16 | А | А | А |
| 13 | М | 16 | А | У | А |
| 14 | М | 16 | А | У | Б |
| 15 | М | 16 | А | У | У |
| 16 | М | 16 | А | У | Б |
| 17 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 18 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 19 | Ж | 17 | А | Б | А |
| 20 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 21 | Ж | 17 | А | У | Б |
| 22 | Ж | 16 | А | У | А |
| 23 | Ж | 17 | А | У | У |
| 24 | Ж | 17 | А | У | У |
| 25 | Ж | 17 | А | У | Б |
| 26 | Ж | 16 | А | Б | А |
| 27 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 28 | Ж | 16 | А | Б | А |
| 29 | Ж | 17 | А | У | А |
| 30 | Ж | 16 | А | Б | А |
| 31 | Ж | 16 | А | У | А |
| 32 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 33 | Ж | 16 | А | Б | У |
| 34 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 35 | Ж | 16 | А | У | А |
| 36 | Ж | 16 | А | У | А |
| 37 | Ж | 16 | Б | Б | А |
| 38 | Ж | 17 | А | Б | А |
| 39 | М | 16 | А | У | У |
| 40 | М | 16 | А | У | Б |
| 41 | М | 17 | А | У | Б |
| 42 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 43 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 44 | М | 17 | Б | Б | Б |
| 45 | М | 17 | А | Б | У |
| 46 | М | 16 | А | У | А |
| 47 | М | 16 | А | У | А |
| 48 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 49 | Ж | 17 | А | У | Б |
| 50 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 51 | Ж | 16 | А | Б | Б |
| 52 | Ж | 17 | Б | А | У |
| 53 | М | 17 | А | Б | Б |
| 54 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 55 | М | 16 | А | У | Б |
| 56 | М | 16 | А | У | А |
| 57 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 58 | Ж | 17 | А | У | А |
| 59 | Ж | 16 | А | У | Б |
| 60 | М | 17 | А | У | А |
| 61 | Ж | 47 | А | У | Б |
| 62 | Ж | 39 | А | У | Б |
| 63 | Ж | 42 | У | У | Б |
| 64 | Ж | 45 | А | Б | Б |
| 65 | Ж | 50 | А | У | У |
| 66 | Ж | 46 | А | Б | У |
| 67 | Ж | 48 | А | У | Б |
| 68 | Ж | 45 | А | А | Б |
| 69 | Ж | 53 | А | А | У |
| 70 | Ж | 48 | А | У | У |
| 71 | Ж | 49 | А | У | У |
| 72 | Ж | 52 | А | Б | Б |
| 73 | Ж | 55 | А | У | Б |
| 74 | Ж | 48 | А | Б | Б |
| 75 | М | 40 | А | У | У |
| 76 | М | 54 | У | У | Б |
| № питання | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| № отвеч ающего | Вік відповідає | ||||||||||
| 1 | 16 | проби | шоу | новий | трюк | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 2 | 16 | відбір | - | нововведення | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 3 | 16 | відбір | програма | винахід | коло | в грі, чаті | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 4 | 16 | відбір | показ | нововведення | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 5 | 16 | відбір | презентація | знати як | - | в мережі | людина | провідний | - | волейбол | байт |
| 6 | 16 | відбір | шоу | нововведення | заряд | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 7 | 16 | відбір | показ | новинка | заряд | на зв'язку | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 8 | 16 | відбір | шоу | новинка | заряд | на зв'язку | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 9 | 16 | відбір | шоу | новинка | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 10 | 16 | відбір | програма | знати як | коло | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 11 | 16 | відбір | показ | новий | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 12 | 16 | відбір | шоу | новий | - | на зв'язку | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 13 | 16 | конкурс | показ | пристрасть | заряд | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 14 | 16 | відбір | - | нововведення | обертання | включено | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 15 | 16 | - | показ | новий | обертання | включено | газетяр | провідний | - | волейбол | байт |
| 16 | 16 | проби | показ | - | коло | в мережі | провідний | - | волейбол | байт | |
| 17 | 16 | проби | уявлення | нов. техніка | - | в мережі | - | телеведучий | невиконання | волейбол | байт |
| 18 | 16 | відбір | - | новий | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 19 | 16 | відбір | показ | - | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 20 | 16 | відбір | показ | новинка | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 21 | 16 | відбір | - | новинка | крутити | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 22 | 16 | відбір | уявлення | винахід | - | включено | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 23 | 16 | відбір | шоу | новий | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 24 | 16 | проби | шоу | нововведення | заряд | включено | журналіст | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 25 | 16 | відбір | шоу | нововведення | - | в мережі | - | - | - | волейбол | байт |
| 26 | 16 | відбір | показ | новий | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 27 | 16 | відбір | програма | нов. техніка | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 28 | 16 | відбір | передача | нововведення | обертання | на зв'язку | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 29 | 16 | - | уявлення | - | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 30 | 16 | - | показ | новий | - | включено | - | - | - | волейбол | байт |
| 31 | 16 | відбір | шоу | - | - | мережа | - | - | - | волейбол | байт |
| 32 | 16 | проби | шоу | нов. техніка | заряд | включено | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 33 | 16 | конкурс | шоу | - | - | на зв'язку | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 34 | 16 | відбір | шоу | - | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 35 | 16 | конкурс | шоу | нововведення | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 36 | 16 | відбір | уявлення | винахід | - | в мережі | - | телеведучий | невиконання | волейбол | байт |
| 37 | 16 | конкурс | програма | новий | - | на зв'язку | - | - | - | волейбол | байт |
| 38 | 16 | відбір | уявлення | винахід | - | включено | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 39 | 16 | відбір | показ | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт | |
| 40 | 16 | проби | показ | - | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 41 | 16 | проби | показ | нов. техніка | прядка | включено | журналіст | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 42 | 17 | відбір | показ | - | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 43 | 17 | відбір | показ | новий | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 44 | 17 | - | показ | новий | загогулина | в мережі | - | заєць | - | волейбол | байт |
| 45 | 17 | відбір | показ | новий | гачок | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 46 | 17 | огляд | показ | новий | - | включено | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 47 | 17 | проби | програма | нововведення | моток | включено | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 48 | 17 | відбір | показ | новий | коло | в мережі | - | провідний | відмова | волейбол | байт |
| 49 | 17 | відбір | шоу | - | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 50 | 17 | конкурс | показ | новий | - | в мережі | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 51 | 17 | відбір | уявлення | - | - | включено | провідний колонку | телеведучий | невиконання | волейбол | байт |
| 52 | 17 | відбір | уявлення | винахід | обертання | в мережі | журналіст | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 53 | 17 | показ | уявлення | винахід | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 54 | 17 | відбір | новий | прясти | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт | |
| 55 | 17 | відбір | шоу | новий | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 56 | 17 | відбір | шоу | нововведення | - | в мережі | - | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 57 | 17 | проби | показ | нововведення | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 58 | 17 | проби | передача | нововведення | - | мережа | провідний | телеведучий | - | волейбол | байт |
| 59 | 17 | відбір | шоу | новий | - | на зв'язку | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 60 | 17 | відбір | шоу | новий | - | мережа | - | провідний | - | волейбол | байт |
| 61 | 39 | відбір | уявлення | винахід | - | мережа | - | телеведучий | відмова | волейбол | байт |
| 62 | 40 | відбір | показ | нововведення | - | мережа | - | провідний | несплата | волейбол | байт |
| 63 | 42 | відбір | уявлення | нов. техніка | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 64 | 45 | кастинг | показ | нововведення | - | - | - | - | несплата | волейбол | байт |
| 65 | 45 | відбір | шоу | новий | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 66 | 46 | відбір | шоу | новий | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 67 | 47 | відбір | показ | винахід | - | - | - | - | несплата | волейбол | байт |
| 68 | 48 | відбір | шоу | винахід | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 69 | 48 | відбір | шоу | новий | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 70 | 48 | відбір | шоу | нововведення | - | - | - | - | несплата | волейбол | байт |
| 71 | 49 | вибір | показ | новий | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 72 | 50 | відбір | показ | новий | - | - | - | - | несплата | волейбол | байт |
| 73 | 52 | відбір | уявлення | винахід | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 74 | 53 | відбір | уявлення | нововведення | - | - | - | - | невиконання | волейбол | байт |
| 75 | 54 | відбір | шоу | новий | - | - | - | - | - | волейбол | байт |
| 76 | 55 | відбір | уявлення | знати як | - | на лінії | - | - | невиконання | волейбол | байт |