Витоки української валюти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Україна має дійсно унікальну для нумізматів цінність своєї "валютної" історії ..

Від каурі до гривні

Єдина валюта, яку ніхто ніколи не підробляв, була раковина каурі: природа не терпить повторень, і людина до цих пір не в змозі створити достовірну копію її шедеврів. Найда з півдня торговими шляхами прийшла й у Древню Русь, де в залежності від місцевості іменувалася "Ужівка", "ЖУКОВИНА" чи "зміїної голівкою" і використовувалася, зокрема, як розмінна монета. Тим часом, батьківщина каурі - Індійський і західна частина Тихого океану, а головний район видобутку - Мальдівські острови. За часів імператора Калігули вона була валютою Римської імперії, і хоча витівка не маленька успіху, в ранньослов'янські епоху і до самого розквіту Київської Русі - до самого появи гривні - вона була одним з найбільш вживаних засобів платежу! З цього все починалося ...

У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідну монету в дві з половиною копійки, згодом - у трьох, і, врешті-решт, назва "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).

Разом з тим з назвою "гривеник" у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва "злотий", яка перейшов на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року освіти Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Спочатку такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 частин щирого золота (1 частина = 0,044 г золота). Постановою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформляючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найбільш великих націй, які живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською (івритом).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України - злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її підробки. З огляду на це, а також на деякі політичні причини (так, наприклад, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертому універсалу від 22 січня 1918 року "самостійною, ні від кого незалежною державою"). Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка ділився на 100 шагів і дорівнювала 1 / 2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було надруковано грошові знаки номіналами в 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію "Молода Україна" в вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву "горпинка").

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні в квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 і 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбуту, який очолив утворену при гетьмані "Експедицію з заготовлення державних паперів", належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави з з'єднанням символів "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескізи інших купюр, які не відрізнялися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І. Золотов, І. Мозалевський, А. Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року - 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута), 6 квітня 1918 року -25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О. Красовського); 17 жовтня 1918 - 10, 100 і 500 ("горпинки") гривень (ескізи Г. Нарбута); жовтень 1918 року - 1000 і 2000 гривень (ескізи І. Мозолевського); серпень 1919 - 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І . 3олотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців ("канарейки", ескіз Б. Романовського); жовтень 1919 року - 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

Після переходу влади в Україні в грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

"Більшовицькі тисячкі" впроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це положення послужило причиною проведення в 1922-1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1 / 10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в країні повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917-1920 років, гривня.

Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "сотий", "резана", але, нарешті, було віддано перевагу звичайній вже "копійці". 1992 перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати. Проте в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, - український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992-1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.

Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для впровадження гривні, яка відповідно до Конституцією України є грошовою одиницею незалежної України держави.

25 серпня 1996 в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

Согласго Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилося від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ і організацій, а також вклади громадян. Карбованцевий вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів - з 2 до 16 вересня 1996 року - у готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року прийом карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності - національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в України, розглядаючи введення української валюти - гривні - як свідчення початку стабілізації української економіки.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
17.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Витоки української авіації
Витоки української художньої культури
Витоки української культури Міфо-релігійні уявлення східних словян
Витоки української культури Міфо релігійні уявлення східних слов ян
Витоки української культури Міфо-релігійні уявлення східних словян
Конвертованість валюти
Котирування валюти
Поняття конвертованості валюти
Етапи розвитку валюти
© Усі права захищені
написати до нас