Питання: У магазині (м. Мінськ) є цех з виробництва продукції, яка реалізується через відділ кулінарії. Продукти для переробки надходять в цех зі складу, що знаходиться на території магазину.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться в сумовому вираженні.
Яким чином відобразити в бухгалтерському обліку відпуск продуктів зі складу магазину у виробництво і випуск власної продукції з метою її реалізації у відділі кулінарії магазину? Як необхідно відобразити в бухобліку суму ПДВ, що підлягає включенню в ціну власної продукції?
Відповідь: Відповідно до подп. 1.3.1 Методичних рекомендацій щодо документального оформлення та обліку товарних операцій у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, затверджених Наказом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 09.04.2007 N 74 (далі - Методичні рекомендації), оцінка товарних запасів на складах підприємств роздрібної торгівлі здійснюється за цінами придбання або роздрібними цінами.
При цьому в роздрібній торговельній мережі облік руху товарів здійснюється за роздрібними цінами.
Оцінка товарних запасів в комори підприємства громадського харчування в залежності від його організаційної структури, наявності підрозділів, що відносяться до різних націночної категорії, частоти завезення продуктів та інших умов проводиться або за цінами придбання, або за роздрібними цінами.
Облік руху сировини, продуктів і товарів у торговельних об'єктах громадського харчування проводиться за продажними цінами, за винятком тих товарів, які реалізуються без націнки і обліковуються за роздрібними цінами.
У заготівельних об'єктах (цехах) громадського харчування рух сировини, продуктів і готових виробів відбивається у кількісно-вартісному вимірі.
Момент реалізації в роздрібній торгівлі й у громадському харчуванні встановлюється облікової політикою організації.
Незалежно від організаційно-правової форми та форми власності організації, прийнятої нею облікової політики, порядку розрахунків із постачальниками і покупцями, для обліку товарних операцій Типовим планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30.05.2003 N 89, передбачено такі основні балансові рахунки: 20 "Основне виробництво", 41 "Товари", 42 "Торгова націнка", 44 "Витрати на реалізацію", 90 "Реалізація".
На субрахунку 20-9 "Громадське харчування" враховується вартість сировини (за обліковою вартістю), що надійшов на кухню під звіт матеріально відповідальної особи. Інші витрати громадського харчування на цьому субрахунку не враховуються. За кредитом субрахунка 20-9 "Громадське харчування" відображається облікова вартість сировини, витраченого для приготування проданих страв. Сальдо по субрахунку 20-9 "Громадське харчування" показує вартість залишків необробленої сировини, напівфабрикатів і нереалізованих виробів.
Витрати з приготування їжі та її реалізації в організаціях громадського харчування враховуються на рахунку 44 "Витрати на реалізацію" за встановленими номенклатурою статей витрат.
Перш ніж описати методику відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку в ситуації, викладеної в питанні, проаналізуємо порядок формування цін на продукцію громадського харчування.
Указом Президента Республіки Білорусь від 19.05.1999 N 285 "Про деякі заходи щодо стабілізації цін (тарифів) у Республіці Білорусь" (із змінами та доповненнями) встановлено, що регулювання націнок організацій громадського харчування здійснюється облвиконкомами і Мінським міським виконавчим комітетом.
Так, Рішенням Київської міської Ради депутатів від 23.08.2007 N 1900 затверджено Інструкцію про порядок формування цін, включаючи застосування націнок, у торговельних об'єктах громадського харчування м. Мінська (далі - Інструкція N 1900).
Дія Інструкції N 1900 поширюється на всіх юридичних осіб і індивідуальних підприємців, що займаються торгово-виробничою діяльністю (далі - громадське харчування), незалежно від форм власності і підпорядкованості на території м. Мінська.
Згідно з п. 6 Інструкції N 1900 ціни на продукцію громадського харчування складаються з вартості продовольчої сировини і харчових продуктів в роздрібних цінах і націнок, призначених поряд з торговими надбавками і знижками для відшкодування витрат обігу об'єктів громадського харчування по виробництву, переробці, реалізації, організації споживання продукції власного виробництва, покупних товарів, організації дозвілля та отримання прибутку.
Пунктом 9 Інструкції N 1900 визначено, що в об'єктах громадського харчування націнки застосовуються до роздрібних цін, сформованим в тому ж порядку, що і в роздрібній (торгової) мережі.
Роздрібні ціни на продовольчу сировину та харчові продукти визначаються торговими об'єктами виходячи з відпускної ціни організацій-виробників або імпортерів, торгової надбавки (з урахуванням сплаченої оптової), що не перевищує передбачений граничний рівень, та податку на додану вартість за встановленою ставкою згідно з законодавством Республіки Білорусь.
Отже, продажна ціна одиниці продукції власного виробництва в ситуації, описаної у запитанні, буде розраховуватися таким чином:
Виходячи з вимог ціноутворення, що пред'являються до організацій громадського харчування, можна зробити висновок про те, що націнка громадського харчування включає в себе ПДВ. Тому з суми націнки необхідно виділити суму ПДВ. Так, якщо застосовується ставка ПДВ 18%, то необхідно суму націнки помножити на 18 і розділити на 118.
Облік суми ПДВ та націнки в такому випадку викладено в подп. 1.3.1 Методичних рекомендацій, згідно з яким у зв'язку з необхідністю сплати з суми націнки громадського харчування податку на додану вартість, підприємства громадського харчування в залежності від прийнятої ними методики обліку і налаштування програмних продуктів можуть здійснювати облік сум націнок і ПДВ з використанням наступних варіантів:
а) Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-1 "Торгова націнка" - на суму націнки громадського харчування за мінусом суми ПДВ, виділеної із суми націнки за ставками стосовно до конкретного товару ;
Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-3 "ПДВ в ціні товарів" - на суму ПДВ, включену в суму націнки;
б) Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-1 "Торгова націнка" - на суму націнки громадського харчування в повному обсязі;
Д-т 42-1 "Торгова націнка" - К-т 42-3 "ПДВ в ціні товарів" - на суму ПДВ, виділену з суми націнки.
Відповідно до підп. 4.2.1 Методичних рекомендацій списання сировини, продуктів і товарів, переданих на виробництво (кухню, заготівельні об'єкти (цехи) громадського харчування) відображається в бухгалтерському обліку записами:
Відповідно до підп. 4.2.2 Методичних рекомендацій передача з виробництва готової продукції в буфет, бари та інші об'єкти громадського харчування відображається в бухгалтерському обліку записами:
┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐
│ а) на суму готової продукції за продажними цінами, │ 41-2 │ 20-9 │
│ якщо вони збігаються │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ б) на суму різниці у вартості готових виробів за │ │ │
│ обліковими цінами роздрібної мережі та виробництва: │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ - якщо облікова вартість на виробництві нижче облікової │ 41-2 │ 42-1 │
│ ціни у роздрібній торговельній мережі та │ │ │
│ - виділення ПДВ із суми націнки (методом "червоне │ 42-3 │ 42-1 │
│ сторно ") │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ - якщо облікова вартість на виробництві вище │ 20-9 │ 42-1 │
│ (методом "червоне сторно") і │ │ │
│ - виділення ПДВ із суми націнки │ 42-3 │ 42-1 │
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘
У відношенні податку з продажів відзначимо, що згідно з п. 5 Інструкції про податок із продажів товарів у роздрібній торгівлі, затвердженої Рішенням Київської міської Ради депутатів від 28.12.2007 N 102 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що не підлягає оподаткуванню прибуток від реалізації об'єктами громадського харчування (крім ресторанів, барів, кафе) продукції, що пройшла кулінарну обробку (на яку застосовуються націнки громадського харчування), за винятком реалізації в розлив алкогольних напоїв та пива. При цьому виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива, що реалізуються порціями з застосуванням націнки громадського харчування, обкладається податком з продажів за встановленими ставками. Виручка від реалізації покупних товарів, на які не застосовується націнка громадського харчування, обкладається податком з продажів за встановленими ставками.
Приклад. Універсамом оприбутковані продукти на склад за ціною 200000 біл.руб. Вхідний ПДВ (18%) - 36000 біл.руб. Всього на суму з ПДВ - 236000 біл.руб. Торговельна надбавка - 30%. Ставка ПДВ - 18%. Націнка - 30%.
Товари передані у виробництво для виготовлення продукції з наступною передачею на реалізацію в кулінарію універсаму.
У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи:
Д-т рах. 41 - К-т рах. 60 - оприбуткований товар на склад на суму без ПДВ на підставі первинних облікових документів постачальника (накладні форми ТН-2, ТТН-1) - 200 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 18 - К-т рах. 60 - на суму ПДВ, виділеного в ТН-2, ТТН-1, - 36 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 41 - К-т рах. 42 субрах. "Торговельна надбавка" - на суму торгової надбавки на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку - 60 тис.бел.руб. (200000 x 30 / 100);
Д-т рах. 41 - К-т рах. 42 субрах. "ПДВ" - на суму ПДВ, включеного в ціну товару на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку, - 46,8 тис.бел.руб. ((200000 + 60000) x 18 / 100).
Таким чином, на рах. 41 "Товари" сформувалася роздрібна ціна товару - 306,8 тис.бел.руб.
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 41 - відпуск товару зі складу у виробництво на підставі накладної на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори (або накладної форми ТН-2, накладної форми ТТН-1) - 306,8 тис.бел.руб. (200000 + 60000 + 46800);
Далі необхідно з суми націнки виділити ПДВ:
- Сума націнки - 306800 x 30 / 100 = 92040 біл.руб.;
- Сума ПДВ, виділена з націнки, - 92040 x 18 / 118 = 14040 біл.руб.;
- Сума націнки без ПДВ - 92040 - 14040 = 78 тис.бел.руб.
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 42 субрах. "Націнка" - на суму націнки без ПДВ на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку - 78 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 42 субрах. "ПДВ" - на суму ПДВ, виділеного з націнки громадського харчування на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку, - 14,04 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 41 - К-т рах. 20-9 - оприбуткування готової продукції в кулінарії на підставі накладної (форми ТН-2, ТТН-1) - 398,84 тис.бел.руб. (306800 + 78000 + 14040).
Таким чином, на рах. 41 "Товари" сформувалася продажна ціна товару - 398,84 тис.бел.руб. (200000 x 1,3 x 1,3 x 1,18), в яку включено ПДВ у сумі 60,84 тис.бел.руб. (46800 + 14040). При розрахунку ПДВ від ціни продажу власної продукції отримуємо цю ж суму ПДВ (398840 x 18 / 118 = 60,84 тис.бел.руб.).
У відношенні обліку ПДВ слід керуватися нормами Закону Республіки Білорусь від 19.12.1991 N 1319-XII "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон N 1319-XII).
Так, згідно з п. 10 ст. 12 Закону N 1319-XII обчислення податку по товарах платники, які здійснюють роздрібну торгівлю та діяльність з надання послуг громадського харчування, можуть проводити виходячи з податкової бази та частки суми податку по товарах, наявними у звітному податковому періоді, у вартості цих товарів (з урахуванням всіх податків, зборів і відрахувань, що стягуються при реалізації товарів), включаючи товари, звільнені від податку.
По товарах, включаючи імпортні, реалізованим за вільним і регульованим (фіксованими) роздрібними цінами платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю та діяльність з надання послуг громадського харчування, які отримують дохід у вигляді різниці в цінах, націнок, надбавок, податковою базою є вартість реалізованих товарів (з урахуванням всіх податків, зборів і відрахувань, що стягуються при реалізації товарів).
При цьому платники зобов'язані забезпечити ведення обліку реалізованих товарів за цінами реалізації, а також окремий облік податку, що включається в ціну товару. При відсутності окремого обліку сум податку, що включені до ціни товару, а також окремого обліку оборотів з реалізації товарів, які оподатковуються за різними ставками, обчислення податку при реалізації товарів за роздрібними цінами здійснюється за ставкою, зазначеною в підпункті 1.3 пункту 1 статті 11 Закону N 1319 - XII, тобто 18%.
Для визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті з реалізації товарів за роздрібними цінами, заповнюється додаток 4 "Розрахунок ставки і суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті з реалізації товарів за роздрібними цінами" до податкової декларації (розрахунку) по податку на додану вартість, затвердженої Постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 05.02.2007 N 22 (зі змінами та доповненнями) (далі - Розрахунок).
Згідно з даними прикладу в гр. 3 "ПДВ з котрі вступили товарах" (оборот по кредиту рахунку 42 субрахунок "ПДВ") Розрахунку буде відображена сума 60,84 тис.бел.руб. (46800 + 14040). Тому дуже важливо дотримати методологію відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку при виробництві власної продукції. Порушення цієї методології може вплинути на правильність визначення величини обчислених податків і зборів, а також на достовірність даних бухгалтерської звітності.
Питання: У універсамі є цех з виробництва продукції, яка реалізується через відділи кулінарії універсаму. Продукти для переробки надходять в цех зі складу, що знаходиться на території універсаму.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться в сумовому вираженні.
Яким чином документально оформити відпустку продуктів у виробництво і випуск готової продукції?
Відповідь: Відповідно до п. 3 Інструкції по класифікації торгових об'єктів громадського харчування, затвердженої Постановою Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 08.01.2004 N 1 (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція N 1), об'єкти громадського харчування поділяються на такі типи: ресторан, кафе, бар, їдальня, закусочна, буфет, кафетерій, магазин (відділ) кулінарії, заготівельний об'єкт (цех).
У п. 2 Інструкції N 1 дано визначення поняття "магазин (відділ) кулінарії".
Зокрема, магазин (відділ) кулінарії - об'єкт громадського харчування, який реалізує населенню кулінарну продукцію, хлібобулочні та кондитерські вироби, соління, квашення, покупні товари.
Відзначимо, що магазини (відділи) кулінарії на націночної категорії не поділяються (подп. 4.5 Інструкції N 1).
Порядок документального оформлення відпуску продуктів до цехів і випуску готової продукції викладено в Методичних рекомендаціях щодо документального оформлення та обліку товарних операцій у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, затверджених Наказом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 09.04.2007 N 74 (далі - Методичні рекомендації).
У подп. 4.1.1 Методичних рекомендацій зазначено, що відпустка сировини, продуктів і товарів на виробництво, у відокремлені цеху та інші структурні підрозділи, розташовані в одному приміщенні, проводиться на підставі "Вимоги до комори" (додаток 11 до Методичних рекомендацій).
Вимога до комори складається виходячи з потреб виробництва (кухні) і підписується завідувачем виробництвом.
При необхідності отримання певної кількості сировини і продуктів протягом робочого дня (зміни) завідувач виробництвом (бригадир) виписує додаткову вимогу.
Вимоги до комори служать підставою для виписки накладної на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори.
Відпустка сировини (продуктів) з комори в структурні підрозділи організації, які знаходяться на іншій території (за іншою адресою), виробляється за товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 (далі - товарна накладна), товарно-транспортної накладної форми ТТН-1.
Звітністю матеріально відповідальної особи про рух продуктів і товарів є товарний звіт (додаток 12 до Методичних рекомендацій).
Підставою для оприбуткування сировини (продуктів) на виробництві є примірник товарної накладної з підписами завідувача складом (комірника) і завідувача виробництвом (бригадира, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності - члена бригади).
Прибуткування продуктів, що надійшли безпосередньо від постачальників, здійснюється за товарно-транспортної накладної, виписаної постачальником, з проставленням штампу підприємства (одержувача) і підпису особи, що прийняла товар. Розрахунок роздрібних або продажних цін одержувачем товару проводиться на окремому бланку (реєстрі), що додається до товарної (товарно-транспортної) накладної.
Відпуск готової продукції з виробництва описаний в подп. 4.1.2.2 Методичних рекомендацій.
Зокрема, відпустку готових виробів з виробництва (кухні) в інші структурні підрозділи оформляється "Денний забірний лист" (додаток 14 до Методичних рекомендацій), товарної накладної (форма ТН-2), а в необхідних випадках - товарно-транспортної накладної (форма ТТН -1).
"Денний забірний лист", виписаний бухгалтером (2 примірники під копірку) на кожну матеріально відповідальна особа, яка отримує продукцію з виробництва (кухні), підписується головним бухгалтером і директором підприємства (або особами, ними на те уповноваженими), реєструється у спеціальному журналі реєстрації виданих забірних листів (додаток 15 до Методичних рекомендацій) і під розписку в ньому передається завідувачу виробництвом (бригадиру).
При відпуску продукції з кухні завідувач виробництвом (бригадир) або особа, ним на те уповноважена, проставляє в окремій графі забірного листа час відпустки і кількість переданих страв (продукції).
Забірний лист заповнюється в 2 примірниках (під копірку); обидва примірники цього документа підписуються у відповідній графі, що фіксує чергову відпустку, завідувачем виробництвом (бригадиром) та особою, яка одержала продукцію. Перший примірник забірного листа знаходиться в особи, що одержує вироби кухні, другий - у завідувача виробництвом (бригадира).
Після закінчення робочого дня (зміни) забірний лист "закривається", тобто в ньому проставляється кількість повернутих (нереалізованих) страв та виробів; підраховується підсумкове кількість відпущеної продукції; визначається вартість її за обліковими цінами виробництва і за цінами фактичної реалізації; вартість відпущеної продукції за продажними цінами фіксується прописом.
Забірний лист підписується завідувачем виробництвом (бригадиром) та особою, яка одержала готові вироби. Перший примірник забірного листа передається особі, одержував вироби кухні, другий - залишається у завідувача виробництвом (бригадира).
У кінці дня на кількість фактично відпущених по забірний лист страв виписується товарна накладна (форма ТН-2).
Відпуск виробів кухні в інші структурні підрозділи один раз на день (зміну) оформляється товарній або товарно-транспортної накладної (форма ТТН-1 або ТН-2), із зазначенням у ній часу (годин) відпустки виробів.
Таким чином, схема документального оформлення відпуску продуктів до цехів і випуску готової продукції може бути наступна.
Відпустка продуктів у виробництво (цеху) проводиться на підставі "Вимоги до комори" (додаток 11 до Методичних рекомендацій), яке підписується завідувачем виробництвом.
На підставі вимоги до комори матеріально відповідальною особою виписується накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори. Форма в Методичних рекомендаціях не наведена. Тому організація розробляє самостійно з урахуванням ст. 9 Закону Республіки Білорусь від 18.10.1994 N 3321-XII "Про бухгалтерський облік та звітності" (із змінами і доповненнями). У ній зазначено, що за відсутності затверджених типових форм (форм) або нестачі міститься в них організація приймає до обліку самостійно розроблені і затверджені первинні облікові документи, які повинні містити такі обов'язкові реквізити:
найменування, номер документа, дату і місце його складання;
зміст і підстава здійснення господарської операції, її вимірювання та оцінку в натуральних, кількісних та грошових показниках;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх прізвища, ініціали та особисті підписи.
Залежно від характеру господарських операцій та системи обробки даних у первинні облікові документи можуть включатися додаткові реквізити. Перелік осіб, які мають право підпису первинних облікових документів, повинен бути погоджений з головним бухгалтером і затверджений керівником організації.
Якщо ж цех знаходиться на іншій території (за іншою адресою), то проводиться виписка товарної накладної форми ТН-2 або товарно-транспортної накладної форми ТТН-1. Їх форми та інструкції щодо заповнення затверджені Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 14.05.2001 N 53 (зі змінами та доповненнями).
На підставі документів по приходу і витраті матеріально відповідальна особа складає товарний звіт (додаток 12 до Методичних рекомендацій).
Відпустка готових виробів з виробництва в кулінарію універсаму оформляється "Денний забірний лист" (додаток 14 до Методичних рекомендацій). При цьому в кінці дня на кількість фактично відпущених по забірний лист страв виписується товарна накладна (форма ТН-2).
Якщо ж відпустка виробів з виробництва в кулінарію універсаму проводиться один раз на день (зміну), то оформляється товарна накладна (форма ТН-2), із зазначенням у ній часу (годин) відпустки виробів.
Нагадаємо, що Постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 05.04.2002 N 43 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що інформація про виготовлення та реалізації товарно-транспортної накладної типової та спеціалізованої форми ТТН-1, товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно -матеріальних цінностей типової та спеціалізованої форми ТН-2 підлягає внесенню в електронний банк даних про виготовлених і реалізованих бланках первинних облікових документів і контрольних знаках.
При цьому згідно з підп. 4.1.2.4 Методичних рекомендацій завідувачем виробництвом складається "Звіт про рух продуктів і тари на кухні" (додаток 20 до Методичних рекомендацій) із зазначенням назви номера та дати складання кожного первинного документа, що відображає надходження сировини і продуктів на виробництво, повернення їх у комору, передачу готових страв (виробів) іншим матеріально відповідальним особам, списання актіруемих товарних втрат і вартості харчування персоналу підприємства.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться в сумовому вираженні.
Яким чином відобразити в бухгалтерському обліку відпуск продуктів зі складу магазину у виробництво і випуск власної продукції з метою її реалізації у відділі кулінарії магазину? Як необхідно відобразити в бухобліку суму ПДВ, що підлягає включенню в ціну власної продукції?
Відповідь: Відповідно до подп. 1.3.1 Методичних рекомендацій щодо документального оформлення та обліку товарних операцій у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, затверджених Наказом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 09.04.2007 N 74 (далі - Методичні рекомендації), оцінка товарних запасів на складах підприємств роздрібної торгівлі здійснюється за цінами придбання або роздрібними цінами.
При цьому в роздрібній торговельній мережі облік руху товарів здійснюється за роздрібними цінами.
Оцінка товарних запасів в комори підприємства громадського харчування в залежності від його організаційної структури, наявності підрозділів, що відносяться до різних націночної категорії, частоти завезення продуктів та інших умов проводиться або за цінами придбання, або за роздрібними цінами.
Облік руху сировини, продуктів і товарів у торговельних об'єктах громадського харчування проводиться за продажними цінами, за винятком тих товарів, які реалізуються без націнки і обліковуються за роздрібними цінами.
У заготівельних об'єктах (цехах) громадського харчування рух сировини, продуктів і готових виробів відбивається у кількісно-вартісному вимірі.
Момент реалізації в роздрібній торгівлі й у громадському харчуванні встановлюється облікової політикою організації.
Незалежно від організаційно-правової форми та форми власності організації, прийнятої нею облікової політики, порядку розрахунків із постачальниками і покупцями, для обліку товарних операцій Типовим планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 30.05.2003 N 89, передбачено такі основні балансові рахунки: 20 "Основне виробництво", 41 "Товари", 42 "Торгова націнка", 44 "Витрати на реалізацію", 90 "Реалізація".
На субрахунку 20-9 "Громадське харчування" враховується вартість сировини (за обліковою вартістю), що надійшов на кухню під звіт матеріально відповідальної особи. Інші витрати громадського харчування на цьому субрахунку не враховуються. За кредитом субрахунка 20-9 "Громадське харчування" відображається облікова вартість сировини, витраченого для приготування проданих страв. Сальдо по субрахунку 20-9 "Громадське харчування" показує вартість залишків необробленої сировини, напівфабрикатів і нереалізованих виробів.
Витрати з приготування їжі та її реалізації в організаціях громадського харчування враховуються на рахунку 44 "Витрати на реалізацію" за встановленими номенклатурою статей витрат.
Перш ніж описати методику відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку в ситуації, викладеної в питанні, проаналізуємо порядок формування цін на продукцію громадського харчування.
Указом Президента Республіки Білорусь від 19.05.1999 N 285 "Про деякі заходи щодо стабілізації цін (тарифів) у Республіці Білорусь" (із змінами та доповненнями) встановлено, що регулювання націнок організацій громадського харчування здійснюється облвиконкомами і Мінським міським виконавчим комітетом.
Так, Рішенням Київської міської Ради депутатів від 23.08.2007 N 1900 затверджено Інструкцію про порядок формування цін, включаючи застосування націнок, у торговельних об'єктах громадського харчування м. Мінська (далі - Інструкція N 1900).
Дія Інструкції N 1900 поширюється на всіх юридичних осіб і індивідуальних підприємців, що займаються торгово-виробничою діяльністю (далі - громадське харчування), незалежно від форм власності і підпорядкованості на території м. Мінська.
Згідно з п. 6 Інструкції N 1900 ціни на продукцію громадського харчування складаються з вартості продовольчої сировини і харчових продуктів в роздрібних цінах і націнок, призначених поряд з торговими надбавками і знижками для відшкодування витрат обігу об'єктів громадського харчування по виробництву, переробці, реалізації, організації споживання продукції власного виробництва, покупних товарів, організації дозвілля та отримання прибутку.
Пунктом 9 Інструкції N 1900 визначено, що в об'єктах громадського харчування націнки застосовуються до роздрібних цін, сформованим в тому ж порядку, що і в роздрібній (торгової) мережі.
Роздрібні ціни на продовольчу сировину та харчові продукти визначаються торговими об'єктами виходячи з відпускної ціни організацій-виробників або імпортерів, торгової надбавки (з урахуванням сплаченої оптової), що не перевищує передбачений граничний рівень, та податку на додану вартість за встановленою ставкою згідно з законодавством Республіки Білорусь.
Отже, продажна ціна одиниці продукції власного виробництва в ситуації, описаної у запитанні, буде розраховуватися таким чином:
| Показники | Розрахунок |
| 1. Купівельна ціна | за первинними обліковими документами постачальника |
| 2. Торгова надбавка | рядок 1 x розмір торговельної надбавки |
| 3. ПДВ | (Рядок 1 + рядок 2) x ставка ПДВ |
| 4. Роздрібна ціна | рядок 1 + рядок 2 + рядок 3 |
| 5. Націнка | рядок 4 x розмір націнки |
| 6. Продажна ціна | рядок 4 + рядок 5 |
Облік суми ПДВ та націнки в такому випадку викладено в подп. 1.3.1 Методичних рекомендацій, згідно з яким у зв'язку з необхідністю сплати з суми націнки громадського харчування податку на додану вартість, підприємства громадського харчування в залежності від прийнятої ними методики обліку і налаштування програмних продуктів можуть здійснювати облік сум націнок і ПДВ з використанням наступних варіантів:
а) Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-1 "Торгова націнка" - на суму націнки громадського харчування за мінусом суми ПДВ, виділеної із суми націнки за ставками стосовно до конкретного товару ;
Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-3 "ПДВ в ціні товарів" - на суму ПДВ, включену в суму націнки;
б) Д-т 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі", 20-9 - К-т 42-1 "Торгова націнка" - на суму націнки громадського харчування в повному обсязі;
Д-т 42-1 "Торгова націнка" - К-т 42-3 "ПДВ в ціні товарів" - на суму ПДВ, виділену з суми націнки.
Відповідно до підп. 4.2.1 Методичних рекомендацій списання сировини, продуктів і товарів, переданих на виробництво (кухню, заготівельні об'єкти (цехи) громадського харчування) відображається в бухгалтерському обліку записами:
| - На суму сировини, продуктів і товарів за роздрібними цінами | 20-9 | 41-1 |
| - Доведення роздрібної ціни до продажної ціни: | ||
| - На суму націнки громадського харчування | 20-9 | 42-1 |
| - На суму ПДВ, виділеного з націнки громадського харчування (методом "червоне сторно") | 42-3 | 42-1 |
| - На суму податку з продажів і (або) податку на послуги | 20-9 | 42-4 |
┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐
│ а) на суму готової продукції за продажними цінами, │ 41-2 │ 20-9 │
│ якщо вони збігаються │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ б) на суму різниці у вартості готових виробів за │ │ │
│ обліковими цінами роздрібної мережі та виробництва: │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ - якщо облікова вартість на виробництві нижче облікової │ 41-2 │ 42-1 │
│ ціни у роздрібній торговельній мережі та │ │ │
│ - виділення ПДВ із суми націнки (методом "червоне │ 42-3 │ 42-1 │
│ сторно ") │ │ │
├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤
│ - якщо облікова вартість на виробництві вище │ 20-9 │ 42-1 │
│ (методом "червоне сторно") і │ │ │
│ - виділення ПДВ із суми націнки │ 42-3 │ 42-1 │
└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘
У відношенні податку з продажів відзначимо, що згідно з п. 5 Інструкції про податок із продажів товарів у роздрібній торгівлі, затвердженої Рішенням Київської міської Ради депутатів від 28.12.2007 N 102 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що не підлягає оподаткуванню прибуток від реалізації об'єктами громадського харчування (крім ресторанів, барів, кафе) продукції, що пройшла кулінарну обробку (на яку застосовуються націнки громадського харчування), за винятком реалізації в розлив алкогольних напоїв та пива. При цьому виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива, що реалізуються порціями з застосуванням націнки громадського харчування, обкладається податком з продажів за встановленими ставками. Виручка від реалізації покупних товарів, на які не застосовується націнка громадського харчування, обкладається податком з продажів за встановленими ставками.
Приклад. Універсамом оприбутковані продукти на склад за ціною 200000 біл.руб. Вхідний ПДВ (18%) - 36000 біл.руб. Всього на суму з ПДВ - 236000 біл.руб. Торговельна надбавка - 30%. Ставка ПДВ - 18%. Націнка - 30%.
Товари передані у виробництво для виготовлення продукції з наступною передачею на реалізацію в кулінарію універсаму.
У бухгалтерському обліку будуть зроблені такі записи:
Д-т рах. 41 - К-т рах. 60 - оприбуткований товар на склад на суму без ПДВ на підставі первинних облікових документів постачальника (накладні форми ТН-2, ТТН-1) - 200 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 18 - К-т рах. 60 - на суму ПДВ, виділеного в ТН-2, ТТН-1, - 36 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 41 - К-т рах. 42 субрах. "Торговельна надбавка" - на суму торгової надбавки на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку - 60 тис.бел.руб. (200000 x 30 / 100);
Д-т рах. 41 - К-т рах. 42 субрах. "ПДВ" - на суму ПДВ, включеного в ціну товару на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку, - 46,8 тис.бел.руб. ((200000 + 60000) x 18 / 100).
Таким чином, на рах. 41 "Товари" сформувалася роздрібна ціна товару - 306,8 тис.бел.руб.
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 41 - відпуск товару зі складу у виробництво на підставі накладної на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори (або накладної форми ТН-2, накладної форми ТТН-1) - 306,8 тис.бел.руб. (200000 + 60000 + 46800);
Далі необхідно з суми націнки виділити ПДВ:
- Сума націнки - 306800 x 30 / 100 = 92040 біл.руб.;
- Сума ПДВ, виділена з націнки, - 92040 x 18 / 118 = 14040 біл.руб.;
- Сума націнки без ПДВ - 92040 - 14040 = 78 тис.бел.руб.
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 42 субрах. "Націнка" - на суму націнки без ПДВ на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку - 78 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 20-9 - К-т рах. 42 субрах. "ПДВ" - на суму ПДВ, виділеного з націнки громадського харчування на підставі бухгалтерської довідки-розрахунку, - 14,04 тис.бел.руб.;
Д-т рах. 41 - К-т рах. 20-9 - оприбуткування готової продукції в кулінарії на підставі накладної (форми ТН-2, ТТН-1) - 398,84 тис.бел.руб. (306800 + 78000 + 14040).
Таким чином, на рах. 41 "Товари" сформувалася продажна ціна товару - 398,84 тис.бел.руб. (200000 x 1,3 x 1,3 x 1,18), в яку включено ПДВ у сумі 60,84 тис.бел.руб. (46800 + 14040). При розрахунку ПДВ від ціни продажу власної продукції отримуємо цю ж суму ПДВ (398840 x 18 / 118 = 60,84 тис.бел.руб.).
У відношенні обліку ПДВ слід керуватися нормами Закону Республіки Білорусь від 19.12.1991 N 1319-XII "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон N 1319-XII).
Так, згідно з п. 10 ст. 12 Закону N 1319-XII обчислення податку по товарах платники, які здійснюють роздрібну торгівлю та діяльність з надання послуг громадського харчування, можуть проводити виходячи з податкової бази та частки суми податку по товарах, наявними у звітному податковому періоді, у вартості цих товарів (з урахуванням всіх податків, зборів і відрахувань, що стягуються при реалізації товарів), включаючи товари, звільнені від податку.
По товарах, включаючи імпортні, реалізованим за вільним і регульованим (фіксованими) роздрібними цінами платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю та діяльність з надання послуг громадського харчування, які отримують дохід у вигляді різниці в цінах, націнок, надбавок, податковою базою є вартість реалізованих товарів (з урахуванням всіх податків, зборів і відрахувань, що стягуються при реалізації товарів).
При цьому платники зобов'язані забезпечити ведення обліку реалізованих товарів за цінами реалізації, а також окремий облік податку, що включається в ціну товару. При відсутності окремого обліку сум податку, що включені до ціни товару, а також окремого обліку оборотів з реалізації товарів, які оподатковуються за різними ставками, обчислення податку при реалізації товарів за роздрібними цінами здійснюється за ставкою, зазначеною в підпункті 1.3 пункту 1 статті 11 Закону N 1319 - XII, тобто 18%.
Для визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті з реалізації товарів за роздрібними цінами, заповнюється додаток 4 "Розрахунок ставки і суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті з реалізації товарів за роздрібними цінами" до податкової декларації (розрахунку) по податку на додану вартість, затвердженої Постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 05.02.2007 N 22 (зі змінами та доповненнями) (далі - Розрахунок).
Згідно з даними прикладу в гр. 3 "ПДВ з котрі вступили товарах" (оборот по кредиту рахунку 42 субрахунок "ПДВ") Розрахунку буде відображена сума 60,84 тис.бел.руб. (46800 + 14040). Тому дуже важливо дотримати методологію відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку при виробництві власної продукції. Порушення цієї методології може вплинути на правильність визначення величини обчислених податків і зборів, а також на достовірність даних бухгалтерської звітності.
Питання: У універсамі є цех з виробництва продукції, яка реалізується через відділи кулінарії універсаму. Продукти для переробки надходять в цех зі складу, що знаходиться на території універсаму.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться в сумовому вираженні.
Яким чином документально оформити відпустку продуктів у виробництво і випуск готової продукції?
Відповідь: Відповідно до п. 3 Інструкції по класифікації торгових об'єктів громадського харчування, затвердженої Постановою Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 08.01.2004 N 1 (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція N 1), об'єкти громадського харчування поділяються на такі типи: ресторан, кафе, бар, їдальня, закусочна, буфет, кафетерій, магазин (відділ) кулінарії, заготівельний об'єкт (цех).
У п. 2 Інструкції N 1 дано визначення поняття "магазин (відділ) кулінарії".
Зокрема, магазин (відділ) кулінарії - об'єкт громадського харчування, який реалізує населенню кулінарну продукцію, хлібобулочні та кондитерські вироби, соління, квашення, покупні товари.
Відзначимо, що магазини (відділи) кулінарії на націночної категорії не поділяються (подп. 4.5 Інструкції N 1).
Порядок документального оформлення відпуску продуктів до цехів і випуску готової продукції викладено в Методичних рекомендаціях щодо документального оформлення та обліку товарних операцій у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, затверджених Наказом Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 09.04.2007 N 74 (далі - Методичні рекомендації).
У подп. 4.1.1 Методичних рекомендацій зазначено, що відпустка сировини, продуктів і товарів на виробництво, у відокремлені цеху та інші структурні підрозділи, розташовані в одному приміщенні, проводиться на підставі "Вимоги до комори" (додаток 11 до Методичних рекомендацій).
Вимога до комори складається виходячи з потреб виробництва (кухні) і підписується завідувачем виробництвом.
При необхідності отримання певної кількості сировини і продуктів протягом робочого дня (зміни) завідувач виробництвом (бригадир) виписує додаткову вимогу.
Вимоги до комори служать підставою для виписки накладної на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори.
Відпустка сировини (продуктів) з комори в структурні підрозділи організації, які знаходяться на іншій території (за іншою адресою), виробляється за товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей форми ТН-2 (далі - товарна накладна), товарно-транспортної накладної форми ТТН-1.
Звітністю матеріально відповідальної особи про рух продуктів і товарів є товарний звіт (додаток 12 до Методичних рекомендацій).
Підставою для оприбуткування сировини (продуктів) на виробництві є примірник товарної накладної з підписами завідувача складом (комірника) і завідувача виробництвом (бригадира, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності - члена бригади).
Прибуткування продуктів, що надійшли безпосередньо від постачальників, здійснюється за товарно-транспортної накладної, виписаної постачальником, з проставленням штампу підприємства (одержувача) і підпису особи, що прийняла товар. Розрахунок роздрібних або продажних цін одержувачем товару проводиться на окремому бланку (реєстрі), що додається до товарної (товарно-транспортної) накладної.
Відпуск готової продукції з виробництва описаний в подп. 4.1.2.2 Методичних рекомендацій.
Зокрема, відпустку готових виробів з виробництва (кухні) в інші структурні підрозділи оформляється "Денний забірний лист" (додаток 14 до Методичних рекомендацій), товарної накладної (форма ТН-2), а в необхідних випадках - товарно-транспортної накладної (форма ТТН -1).
"Денний забірний лист", виписаний бухгалтером (2 примірники під копірку) на кожну матеріально відповідальна особа, яка отримує продукцію з виробництва (кухні), підписується головним бухгалтером і директором підприємства (або особами, ними на те уповноваженими), реєструється у спеціальному журналі реєстрації виданих забірних листів (додаток 15 до Методичних рекомендацій) і під розписку в ньому передається завідувачу виробництвом (бригадиру).
При відпуску продукції з кухні завідувач виробництвом (бригадир) або особа, ним на те уповноважена, проставляє в окремій графі забірного листа час відпустки і кількість переданих страв (продукції).
Забірний лист заповнюється в 2 примірниках (під копірку); обидва примірники цього документа підписуються у відповідній графі, що фіксує чергову відпустку, завідувачем виробництвом (бригадиром) та особою, яка одержала продукцію. Перший примірник забірного листа знаходиться в особи, що одержує вироби кухні, другий - у завідувача виробництвом (бригадира).
Після закінчення робочого дня (зміни) забірний лист "закривається", тобто в ньому проставляється кількість повернутих (нереалізованих) страв та виробів; підраховується підсумкове кількість відпущеної продукції; визначається вартість її за обліковими цінами виробництва і за цінами фактичної реалізації; вартість відпущеної продукції за продажними цінами фіксується прописом.
Забірний лист підписується завідувачем виробництвом (бригадиром) та особою, яка одержала готові вироби. Перший примірник забірного листа передається особі, одержував вироби кухні, другий - залишається у завідувача виробництвом (бригадира).
У кінці дня на кількість фактично відпущених по забірний лист страв виписується товарна накладна (форма ТН-2).
Відпуск виробів кухні в інші структурні підрозділи один раз на день (зміну) оформляється товарній або товарно-транспортної накладної (форма ТТН-1 або ТН-2), із зазначенням у ній часу (годин) відпустки виробів.
Таким чином, схема документального оформлення відпуску продуктів до цехів і випуску готової продукції може бути наступна.
Відпустка продуктів у виробництво (цеху) проводиться на підставі "Вимоги до комори" (додаток 11 до Методичних рекомендацій), яке підписується завідувачем виробництвом.
На підставі вимоги до комори матеріально відповідальною особою виписується накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (продуктів) з комори. Форма в Методичних рекомендаціях не наведена. Тому організація розробляє самостійно з урахуванням ст. 9 Закону Республіки Білорусь від 18.10.1994 N 3321-XII "Про бухгалтерський облік та звітності" (із змінами і доповненнями). У ній зазначено, що за відсутності затверджених типових форм (форм) або нестачі міститься в них організація приймає до обліку самостійно розроблені і затверджені первинні облікові документи, які повинні містити такі обов'язкові реквізити:
найменування, номер документа, дату і місце його складання;
зміст і підстава здійснення господарської операції, її вимірювання та оцінку в натуральних, кількісних та грошових показниках;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх прізвища, ініціали та особисті підписи.
Залежно від характеру господарських операцій та системи обробки даних у первинні облікові документи можуть включатися додаткові реквізити. Перелік осіб, які мають право підпису первинних облікових документів, повинен бути погоджений з головним бухгалтером і затверджений керівником організації.
Якщо ж цех знаходиться на іншій території (за іншою адресою), то проводиться виписка товарної накладної форми ТН-2 або товарно-транспортної накладної форми ТТН-1. Їх форми та інструкції щодо заповнення затверджені Постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 14.05.2001 N 53 (зі змінами та доповненнями).
На підставі документів по приходу і витраті матеріально відповідальна особа складає товарний звіт (додаток 12 до Методичних рекомендацій).
Відпустка готових виробів з виробництва в кулінарію універсаму оформляється "Денний забірний лист" (додаток 14 до Методичних рекомендацій). При цьому в кінці дня на кількість фактично відпущених по забірний лист страв виписується товарна накладна (форма ТН-2).
Якщо ж відпустка виробів з виробництва в кулінарію універсаму проводиться один раз на день (зміну), то оформляється товарна накладна (форма ТН-2), із зазначенням у ній часу (годин) відпустки виробів.
Нагадаємо, що Постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 05.04.2002 N 43 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що інформація про виготовлення та реалізації товарно-транспортної накладної типової та спеціалізованої форми ТТН-1, товарною накладною на відпуск та оприбуткування товарно -матеріальних цінностей типової та спеціалізованої форми ТН-2 підлягає внесенню в електронний банк даних про виготовлених і реалізованих бланках первинних облікових документів і контрольних знаках.
При цьому згідно з підп. 4.1.2.4 Методичних рекомендацій завідувачем виробництвом складається "Звіт про рух продуктів і тари на кухні" (додаток 20 до Методичних рекомендацій) із зазначенням назви номера та дати складання кожного первинного документа, що відображає надходження сировини і продуктів на виробництво, повернення їх у комору, передачу готових страв (виробів) іншим матеріально відповідальним особам, списання актіруемих товарних втрат і вартості харчування персоналу підприємства.