Використання проектного методу на музичному занятті з дітьми шостого року життя
У процесі проектної діяльності створюються сприятливі передумови для розвитку творчої, активної особистості дитини, для формування його музичних здібностей.
У зв'язку з цим поставили завдання виявити та порівняти рівень емоційного розвитку дітей, з якими ведеться музична робота за програмою традиційно, без використання проектного методу, і рівень розвитку дітей експериментальної групи, для яких організується проектна діяльність.
Для вирішення цієї задачі була розроблена система занять, на яких організовується проектна діяльність.
Цікавий, на наш погляд, спосіб розробки тематичного проекту, пов'язаний з використанням моделі трьох питань. Її суть у тому, що ми задаємо дітям три питання: Що ми знаємо? Що ми не знаємо? Як можна дізнатися?
Експеримент проводився в дитячому саду. У ньому брали участь діти 5-6 років двох старших груп. В обох групах музичне заняття складалися відповідно до програми. Однак в експериментальній групі використовувалося проектне навчання, в контрольній же групі проект не використовувався.
На першому занятті поставлена мета: закріпити знання дітей про танцювальних жанрах.
Проблема виходила від дітей; саме вони задали ключове питання, який і став згодом стрижнем проекту: як дізнатися танцювальні жанри? Як їх розрізняти? Де можна використовувати знання про танцювальні жанрах?
Одного разу музичний керівник знайшов лист. У ньому танцювальні жанри звернулися до дітей за допомогою: допомогти розібратися в жанрах, тому що вони знаходяться в полоні у Злюки - Дюдюки, і вона їх переплутала.
Такий прийом виявився безпрограшним, тому що діти включилися в проблемну ситуацію. Залишалося лише організувати проектувальних діяльність з дітьми, а саме, запропонувати обговорити, що станеться, якщо танці переплуталися; як знайти вихід із ситуації.
Вислухавши припущення дітей, було запропоновано перевірити гіпотези. У ході обговорення багато вихованців знайшли такий експериментальний шлях: скласти відповідь на лист, вивчивши в науковій літературі походження танців, поговорити з батьками про враження вивченого матеріалу. Потім було вирішено скласти колаж - відповідь, де будуть відображені в ілюстраціях, схемах, малюнках, малюнках три танцювальних жанру: вальс, полька, танець. Підсумки даної проблеми бурхливо обговорювалися, в результаті чого був зроблений колаж з виступом дітей, де самі вихованці натхненно розповідали про все, що їм довелося дізнатися; на презентації виконувалися пісні, танці в різних танцювальних жанрах, розповідалися історії виникнення вальсу, танці, польки. Насправді, процес роботи над даним проектом дозволив вирішити цілий ряд освітніх завдань: розвиток музичного смаку, емоційного почуття, творчості, ... але виконана головна мета музичного виховання - закріплення знань дітей про танцювальних жанрах.
Крім того, в процесі роботи і проведення підсумків були поставлені нові пізнавальні завдання. Діти, отримавши результат і певні знання, свідомо ставлять нову пізнавальну задачу, і проектують способи рішення.
Мета очевидна: без вишколу і муштри, природно і невимушено, створюючи активний інтерес до музики, забезпечуючи позитивні емоції, через красу музики знайти шлях до доброго серця і розкрити в кожній дитині його творчий потенціал і духовні сили.
Таким чином, визначився мотив для створення нового проекту «Музика доброти». Друге заняття присвячувалося рішенням мети: спонукати дітей висловлювати добрі почуття, емоції, викликані музикою.
Розробка даного проекту і реалізація його розділів повинна була дозволити нам привернути увагу дошкільнят, залучити їх в різні спільні заходи, учасниками яких стали б: діти - батьки - педагоги. Такий підхід дозволить нам поліпшити психологічний мікроклімат у колективі, удосконалювати систему взаємодії між дітьми, батьками та педагогами.
Виділивши як основний проблему колективних взаємин дітей у процесі навчання, ми спробували перш за все з'ясувати, яким чином відносини, що розвиваються в спільній діяльності, у тому числі і навчальної, позначаються на становищі старших дошкільників у колективі однолітків і що при цьому є визначальним: загальний рівень їх розвитку, спрямованість особистості, що виявляється в спільної навчальної діяльності, або особисті якості, які допомагають у навчанні. Тому виділена проблема: навчитися бути добрими за допомогою музичних творів.
Для реалізації проекту позначені завдання:
1) підвищувати інтерес дітей до музичної діяльності через спільну пошукову діяльність;
2) розвивати здатність до прогнозування майбутніх змін у співі, ритмічних рухах, слуханні музичних творів;
3) сприяти засобами музики виникненню почуття дружби, доброти до близького оточення.
На першому етапі (моделювання ситуації, виявлення проблеми, визначення продукту діяльності) визначався статус кожної дитини в системі особистих взаємовідносин в групі. Сформулювали проблему: як стати добрими за допомогою музики; визначили продукт діяльності: навчити злий Бабу Ягу стати доброю; для цього скласти квіточко - пятіцветік, на якому показати шляхи вирішення загальної проблеми.
На другому етапі (організація роботи з вирішення проблеми) довелося допомогти спланувати діяльність. Діти прислухалися до нашої думки, і було вирішено: кінцевий результат проекту представити у вигляді Квіточки - пятіцветіка, на якому помістити шляху реалізації проекту у спільній діяльності. До організації проектної діяльності підключили батьків. Перш за все, батьки допомогли у створенні альбому «Добро і зло», де барвисто ілюстровані плакати відбили тему нашого проекту, поповнили знання дітей прислів'ями та приказками про добро і зло.
Результати проектної діяльності визначили положення кожної дитини в групі, розкрили реальні способи поведінки дітей у спільній діяльності. Критеріями в процесі проекту були обрані прояви взаємодопомоги, взаємонавчання. Як показали спостереження, характер співробітництва при навчанні вже накладає відбиток на становище дитини в системі колективних взаємин.
На третьому етапі (практична діяльність) з'ясувалися знання дітей про чуйності, чуйності по відношенню до товариша, про чесність, скромності, доброти, про взаємовиручку і взаємодопомоги, про вміння домовитися і розподілити обов'язки між собою, про справедливої оцінки поведінки товаришів і свого, про вміння дружити, про необхідність подолання особистого бажання на користь колективу. З цією метою діти об'єднувалися в групи, в ансамбль. Вони помітили, що, граючи в ансамблі, швидко долається утруднення виконання пісні, танцю.
На четвертому етапі (презентація продукту діяльності) діти самі прийшли до висновку, що добрими бути нам допомагає музика. На презентації з'ясувалося, що батьки самі дізналися багато цікавого з життя дітей у музичній діяльності.
Результати реалізації даного проекту дозволили:
§ вплинути на розвиток музичних здібностей дитини і, перш за все, музичної чуйності, інтересу до музики.
§ створити колективістичних взаємини дітей;
§ визначити вплив тих музичних творів, які послужили засобом виховання та емоційного розвитку дитини.
З педагогічного значення процесу музичного сприйняття, ми прийшли до висновку, що в «Програмі виховання і навчання в дитячому садку» менш розроблено питання навчання дітей гри на музичних інструментах. Виділивши, в якості основної проблему навчання грі на дитячих музичних інструментах, виявилася нова тема для проекту «Музична лабораторія» / додаток 3 /. Мета третього заняття: розширити знання дітей про різноманітність звуків у процесі музичного сприйняття.
Були поставлені завдання: через пошукову діяльність розвивати інтерес до музики і бажання музикувати. Експеримент проходив у формі створення музичних інструментів та елементарним способам володіння інструментом.
Оскільки дитячий оркестр сприяє розвитку музичних здібностей, то можна припустити, що участь дитини в оркестрі зробить вплив і на виховання його емоційної чуйності, як одного з провідних компонентів музичності, і послужить створенням передумов до музично - творчим проявам.
Важливо підкреслити, що в цьому проекті одним з найбільш ефективних видів дитячої музичної діяльності визнається гра на музичних інструментах і, зокрема, створення дитячого оркестру, може служити засобом як індивідуального розвитку дитини, так і формування соціальних відносин між дітьми.
На першому етапі проекту дітям необхідно було потрапити в лабораторію професора Скріпочкіна по звуковому листа, де музичні інструменти були розкидані, розламані, розбиті. Ми були впевнені, що діти самостійно зможуть сформулювати проблему, мету, спланувати діяльність.
На другому етапі для виявлення спрямованості дітей, ми створили ряд ситуацій, де діти повинні показати власне рішення даної проблеми. При цьому найбільш значущим для шестирічок виявилося те, що інструменти можна виготовити самим, закликавши на допомогу дорослих.
На третьому етапі дітям представилася можливість проявити самостійність у створенні музичного інструменту і дати йому назву, показати способи гри на ньому. Кожну дитину вчили правильної посадки під час гри. Проспівував пісеньки, прохлопивалі її ритм у долоні. При виконанні пісень діти набували елементарні навички передачі простого ритмічного малюнка. Потім переходили до ускладнення: включали для розвитку сприймання музичні твори, а діти проспівував мелодію, прохлопивалі в долоні ритмічний малюнок. Якщо завдання виконувалося дітьми правильно, то пропонували озвучити дану мелодію на своєму інструменті.
Розучивши індивідуально одну фразу, об'єднували дітей у невеликі групи. Програвши мелодію ансамблем, хлопці прослуховували акомпанемент і вчилися грати з акомпанементом. Процес розучування наступних фраз проходив аналогічно. Спільна гра помітно оживляла їх. Вони чекали занять, виявляли великий інтерес, уважно стежили за грою товариша.
До організації творчої та пошукової діяльності залучили батьків. Перш за все, батьки допомогли в обладнанні музичної лабораторії, поповнили альбом ілюстраціями з розповідями про музичні інструменти народного та симфонічного оркестрів. Для розвитку інтересу і бажання музикувати, пропонували батькам методику музикування Карла Орфа. Продуктом діяльності став альбом «Музичні інструменти» з ілюстраціями і розповідями про кожному інструменті, і виступ оркестру на інструментах, виготовлених самими учасниками.
Таким чином, роль батьків у реалізації проекту - безпосередня участь і підтримка творчої активності дітей.
У визначенні улюбленого виду музичної діяльності у дітей експериментальної групи з'явився новий - гра на дитячих музичних інструментах.
Так, ненав'язливо, ненастирливо, з'явилася тема для наступного проекту «Місто музики». Мета четвертого заняття: у процесі пошукової діяльності познайомити дітей з нотною грамотою для прояву емоційного ставлення до музики. Проблема вийшла від хлопців, які запитали: «Чому ми ніколи не плутаємо голоси знайомих нам людей?» «Як відрізняємо звучання одного музичного інструменту від іншого?» «Чому високі звуки ми бачимо як світлі, а низькі звуки викликають відчуття темряви?» Прийнято рішення : створити новий проект «Місто музики», де місто - це нотний стан, скрипковий ключ - король, а ноти - жителі музичного міста. Так з'явився елемент зацікавленості у відтворенні вивченого, бажання проявити свої знання та вміння.
Завдання цього проекту:
- Відобразити здатність вираження емоційного ставлення дітей до
музиці;
- Зміцнити співпрацю між дітьми, батьками, педагогами.
Процес навчання грамоті полягав у тому, що нотоносец складається з 5 лінійок, а ноти мають свою назву. Неоціненну допомогу нам надали батьки в пошуках назв нот, склали вірші. З допомогою батьків хлопці легко запам'ятовували назви нот і вже через кілька занять проспівував гаму, називаючи ноти. Діти навчилися викладати на нотоносце ноти для попевки «Драбинка». Спочатку проспівував її, відзначали, що звуки попевки розташовані від «до 1» до «сіль». Підвищення кожного звуку відзначали на нотоносце.
На презентації вирішено було знайти короля музичного міста (скрипковий ключ) і збудувати на нотоносце всі ноти від «до 1» до «до 2», сольфеджіруя їх.
У результаті такого проекту діти експериментальної групи навчилися будувати пісеньки - поспівки на нотоносце. Під час слухання пісень всі хлопці стали активні, причому сам процес розучування став протікати значно швидше. Діти оволоділи певним запасом знань про музичні звуках, найбільш повно навчилися відчувати красу музики і усвідомлювати її, висловлювати в своїй виконавській і творчої діяльності емоційний відгук музики.
Величезний інтерес до пошукової діяльності проявлявся на кожному музичному занятті. Коли діти вже оволоділи навичкою знання нот, форма роботи ускладнилася в проблемі: на столі лежить книга, а картинок немає, тільки ноти. Як прочитати? Як дізнатися, про що ця книга? Успішне вирішення багато в чому залежало від того, наскільки уважно і відповідально поставиться дитина 6 років до безпосереднього «прочитування» та запам'ятовування нотного тексту. У проекті «Музична книга» діти самостійно визначили, що ноти можна прочитати, і пізнали, про що книга. Уся попередня педагогічна робота з виховання інтересу до нотної грамоти, до виконавству служила хорошою основою для подальшого пізнання музики. Діти викладали мелодію, проспівував її, прохлопивалі ритм, порівнювали висоту звучання звуків. Ще більш складна форма прояву знань нотної грамоти позначилася у вигадуванні казки, спрямованої на осмислення мелодії. Казка дітей стала показником високого рівня емоційної реакції на сприйняття музики, свідченням креативного потенціалу, що має велике значення для подальшого навчання в школі. Самостійне придумування казки на задану мелодію допомогло хлопцям поглибити свої знання, виявити можливості в даному проекті, спеціально спланованому педагогом.
Тільки при оволодінні дошкільнятами нотною грамотою можна по-справжньому серйозно ставити і вирішувати питання про значення, роль музики в навчально-виховному процесі дитячого саду як в плані засвоєння дітьми навчальних завдань, так і в плані виховного впливу музики на дитину. На останньому етапі відбулася презентація Музичної книги, де діти показали здатність в умінні емоційно пропевать мелодії.
Наша робота підтвердила вихідне положення цього дослідження, що цілеспрямоване педагогічне керівництво, як сприйняттям, так і процесом створення музичних образів, призводить до виникнення у дітей більш глибокого інтересу до музики. Подібне проникнення тягне за собою гаму почуттів і переживань, а звідси і велику емоційну насиченість музики, зацікавленість, захопленість, творчу активність і багатий арсенал образної виразності.
У процесі проектної діяльності створюються сприятливі передумови для розвитку творчої, активної особистості дитини, для формування його музичних здібностей.
У зв'язку з цим поставили завдання виявити та порівняти рівень емоційного розвитку дітей, з якими ведеться музична робота за програмою традиційно, без використання проектного методу, і рівень розвитку дітей експериментальної групи, для яких організується проектна діяльність.
Для вирішення цієї задачі була розроблена система занять, на яких організовується проектна діяльність.
Цікавий, на наш погляд, спосіб розробки тематичного проекту, пов'язаний з використанням моделі трьох питань. Її суть у тому, що ми задаємо дітям три питання: Що ми знаємо? Що ми не знаємо? Як можна дізнатися?
Експеримент проводився в дитячому саду. У ньому брали участь діти 5-6 років двох старших груп. В обох групах музичне заняття складалися відповідно до програми. Однак в експериментальній групі використовувалося проектне навчання, в контрольній же групі проект не використовувався.
На першому занятті поставлена мета: закріпити знання дітей про танцювальних жанрах.
Проблема виходила від дітей; саме вони задали ключове питання, який і став згодом стрижнем проекту: як дізнатися танцювальні жанри? Як їх розрізняти? Де можна використовувати знання про танцювальні жанрах?
Одного разу музичний керівник знайшов лист. У ньому танцювальні жанри звернулися до дітей за допомогою: допомогти розібратися в жанрах, тому що вони знаходяться в полоні у Злюки - Дюдюки, і вона їх переплутала.
Такий прийом виявився безпрограшним, тому що діти включилися в проблемну ситуацію. Залишалося лише організувати проектувальних діяльність з дітьми, а саме, запропонувати обговорити, що станеться, якщо танці переплуталися; як знайти вихід із ситуації.
Вислухавши припущення дітей, було запропоновано перевірити гіпотези. У ході обговорення багато вихованців знайшли такий експериментальний шлях: скласти відповідь на лист, вивчивши в науковій літературі походження танців, поговорити з батьками про враження вивченого матеріалу. Потім було вирішено скласти колаж - відповідь, де будуть відображені в ілюстраціях, схемах, малюнках, малюнках три танцювальних жанру: вальс, полька, танець. Підсумки даної проблеми бурхливо обговорювалися, в результаті чого був зроблений колаж з виступом дітей, де самі вихованці натхненно розповідали про все, що їм довелося дізнатися; на презентації виконувалися пісні, танці в різних танцювальних жанрах, розповідалися історії виникнення вальсу, танці, польки. Насправді, процес роботи над даним проектом дозволив вирішити цілий ряд освітніх завдань: розвиток музичного смаку, емоційного почуття, творчості, ... але виконана головна мета музичного виховання - закріплення знань дітей про танцювальних жанрах.
Крім того, в процесі роботи і проведення підсумків були поставлені нові пізнавальні завдання. Діти, отримавши результат і певні знання, свідомо ставлять нову пізнавальну задачу, і проектують способи рішення.
Мета очевидна: без вишколу і муштри, природно і невимушено, створюючи активний інтерес до музики, забезпечуючи позитивні емоції, через красу музики знайти шлях до доброго серця і розкрити в кожній дитині його творчий потенціал і духовні сили.
Таким чином, визначився мотив для створення нового проекту «Музика доброти». Друге заняття присвячувалося рішенням мети: спонукати дітей висловлювати добрі почуття, емоції, викликані музикою.
Розробка даного проекту і реалізація його розділів повинна була дозволити нам привернути увагу дошкільнят, залучити їх в різні спільні заходи, учасниками яких стали б: діти - батьки - педагоги. Такий підхід дозволить нам поліпшити психологічний мікроклімат у колективі, удосконалювати систему взаємодії між дітьми, батьками та педагогами.
Виділивши як основний проблему колективних взаємин дітей у процесі навчання, ми спробували перш за все з'ясувати, яким чином відносини, що розвиваються в спільній діяльності, у тому числі і навчальної, позначаються на становищі старших дошкільників у колективі однолітків і що при цьому є визначальним: загальний рівень їх розвитку, спрямованість особистості, що виявляється в спільної навчальної діяльності, або особисті якості, які допомагають у навчанні. Тому виділена проблема: навчитися бути добрими за допомогою музичних творів.
Для реалізації проекту позначені завдання:
1) підвищувати інтерес дітей до музичної діяльності через спільну пошукову діяльність;
2) розвивати здатність до прогнозування майбутніх змін у співі, ритмічних рухах, слуханні музичних творів;
3) сприяти засобами музики виникненню почуття дружби, доброти до близького оточення.
На першому етапі (моделювання ситуації, виявлення проблеми, визначення продукту діяльності) визначався статус кожної дитини в системі особистих взаємовідносин в групі. Сформулювали проблему: як стати добрими за допомогою музики; визначили продукт діяльності: навчити злий Бабу Ягу стати доброю; для цього скласти квіточко - пятіцветік, на якому показати шляхи вирішення загальної проблеми.
На другому етапі (організація роботи з вирішення проблеми) довелося допомогти спланувати діяльність. Діти прислухалися до нашої думки, і було вирішено: кінцевий результат проекту представити у вигляді Квіточки - пятіцветіка, на якому помістити шляху реалізації проекту у спільній діяльності. До організації проектної діяльності підключили батьків. Перш за все, батьки допомогли у створенні альбому «Добро і зло», де барвисто ілюстровані плакати відбили тему нашого проекту, поповнили знання дітей прислів'ями та приказками про добро і зло.
Результати проектної діяльності визначили положення кожної дитини в групі, розкрили реальні способи поведінки дітей у спільній діяльності. Критеріями в процесі проекту були обрані прояви взаємодопомоги, взаємонавчання. Як показали спостереження, характер співробітництва при навчанні вже накладає відбиток на становище дитини в системі колективних взаємин.
На третьому етапі (практична діяльність) з'ясувалися знання дітей про чуйності, чуйності по відношенню до товариша, про чесність, скромності, доброти, про взаємовиручку і взаємодопомоги, про вміння домовитися і розподілити обов'язки між собою, про справедливої оцінки поведінки товаришів і свого, про вміння дружити, про необхідність подолання особистого бажання на користь колективу. З цією метою діти об'єднувалися в групи, в ансамбль. Вони помітили, що, граючи в ансамблі, швидко долається утруднення виконання пісні, танцю.
На четвертому етапі (презентація продукту діяльності) діти самі прийшли до висновку, що добрими бути нам допомагає музика. На презентації з'ясувалося, що батьки самі дізналися багато цікавого з життя дітей у музичній діяльності.
Результати реалізації даного проекту дозволили:
§ вплинути на розвиток музичних здібностей дитини і, перш за все, музичної чуйності, інтересу до музики.
§ створити колективістичних взаємини дітей;
§ визначити вплив тих музичних творів, які послужили засобом виховання та емоційного розвитку дитини.
З педагогічного значення процесу музичного сприйняття, ми прийшли до висновку, що в «Програмі виховання і навчання в дитячому садку» менш розроблено питання навчання дітей гри на музичних інструментах. Виділивши, в якості основної проблему навчання грі на дитячих музичних інструментах, виявилася нова тема для проекту «Музична лабораторія» / додаток 3 /. Мета третього заняття: розширити знання дітей про різноманітність звуків у процесі музичного сприйняття.
Були поставлені завдання: через пошукову діяльність розвивати інтерес до музики і бажання музикувати. Експеримент проходив у формі створення музичних інструментів та елементарним способам володіння інструментом.
Оскільки дитячий оркестр сприяє розвитку музичних здібностей, то можна припустити, що участь дитини в оркестрі зробить вплив і на виховання його емоційної чуйності, як одного з провідних компонентів музичності, і послужить створенням передумов до музично - творчим проявам.
Важливо підкреслити, що в цьому проекті одним з найбільш ефективних видів дитячої музичної діяльності визнається гра на музичних інструментах і, зокрема, створення дитячого оркестру, може служити засобом як індивідуального розвитку дитини, так і формування соціальних відносин між дітьми.
На першому етапі проекту дітям необхідно було потрапити в лабораторію професора Скріпочкіна по звуковому листа, де музичні інструменти були розкидані, розламані, розбиті. Ми були впевнені, що діти самостійно зможуть сформулювати проблему, мету, спланувати діяльність.
На другому етапі для виявлення спрямованості дітей, ми створили ряд ситуацій, де діти повинні показати власне рішення даної проблеми. При цьому найбільш значущим для шестирічок виявилося те, що інструменти можна виготовити самим, закликавши на допомогу дорослих.
На третьому етапі дітям представилася можливість проявити самостійність у створенні музичного інструменту і дати йому назву, показати способи гри на ньому. Кожну дитину вчили правильної посадки під час гри. Проспівував пісеньки, прохлопивалі її ритм у долоні. При виконанні пісень діти набували елементарні навички передачі простого ритмічного малюнка. Потім переходили до ускладнення: включали для розвитку сприймання музичні твори, а діти проспівував мелодію, прохлопивалі в долоні ритмічний малюнок. Якщо завдання виконувалося дітьми правильно, то пропонували озвучити дану мелодію на своєму інструменті.
Розучивши індивідуально одну фразу, об'єднували дітей у невеликі групи. Програвши мелодію ансамблем, хлопці прослуховували акомпанемент і вчилися грати з акомпанементом. Процес розучування наступних фраз проходив аналогічно. Спільна гра помітно оживляла їх. Вони чекали занять, виявляли великий інтерес, уважно стежили за грою товариша.
До організації творчої та пошукової діяльності залучили батьків. Перш за все, батьки допомогли в обладнанні музичної лабораторії, поповнили альбом ілюстраціями з розповідями про музичні інструменти народного та симфонічного оркестрів. Для розвитку інтересу і бажання музикувати, пропонували батькам методику музикування Карла Орфа. Продуктом діяльності став альбом «Музичні інструменти» з ілюстраціями і розповідями про кожному інструменті, і виступ оркестру на інструментах, виготовлених самими учасниками.
Таким чином, роль батьків у реалізації проекту - безпосередня участь і підтримка творчої активності дітей.
У визначенні улюбленого виду музичної діяльності у дітей експериментальної групи з'явився новий - гра на дитячих музичних інструментах.
Так, ненав'язливо, ненастирливо, з'явилася тема для наступного проекту «Місто музики». Мета четвертого заняття: у процесі пошукової діяльності познайомити дітей з нотною грамотою для прояву емоційного ставлення до музики. Проблема вийшла від хлопців, які запитали: «Чому ми ніколи не плутаємо голоси знайомих нам людей?» «Як відрізняємо звучання одного музичного інструменту від іншого?» «Чому високі звуки ми бачимо як світлі, а низькі звуки викликають відчуття темряви?» Прийнято рішення : створити новий проект «Місто музики», де місто - це нотний стан, скрипковий ключ - король, а ноти - жителі музичного міста. Так з'явився елемент зацікавленості у відтворенні вивченого, бажання проявити свої знання та вміння.
Завдання цього проекту:
- Відобразити здатність вираження емоційного ставлення дітей до
музиці;
- Зміцнити співпрацю між дітьми, батьками, педагогами.
Процес навчання грамоті полягав у тому, що нотоносец складається з 5 лінійок, а ноти мають свою назву. Неоціненну допомогу нам надали батьки в пошуках назв нот, склали вірші. З допомогою батьків хлопці легко запам'ятовували назви нот і вже через кілька занять проспівував гаму, називаючи ноти. Діти навчилися викладати на нотоносце ноти для попевки «Драбинка». Спочатку проспівував її, відзначали, що звуки попевки розташовані від «до 1» до «сіль». Підвищення кожного звуку відзначали на нотоносце.
На презентації вирішено було знайти короля музичного міста (скрипковий ключ) і збудувати на нотоносце всі ноти від «до 1» до «до 2», сольфеджіруя їх.
У результаті такого проекту діти експериментальної групи навчилися будувати пісеньки - поспівки на нотоносце. Під час слухання пісень всі хлопці стали активні, причому сам процес розучування став протікати значно швидше. Діти оволоділи певним запасом знань про музичні звуках, найбільш повно навчилися відчувати красу музики і усвідомлювати її, висловлювати в своїй виконавській і творчої діяльності емоційний відгук музики.
Величезний інтерес до пошукової діяльності проявлявся на кожному музичному занятті. Коли діти вже оволоділи навичкою знання нот, форма роботи ускладнилася в проблемі: на столі лежить книга, а картинок немає, тільки ноти. Як прочитати? Як дізнатися, про що ця книга? Успішне вирішення багато в чому залежало від того, наскільки уважно і відповідально поставиться дитина 6 років до безпосереднього «прочитування» та запам'ятовування нотного тексту. У проекті «Музична книга» діти самостійно визначили, що ноти можна прочитати, і пізнали, про що книга. Уся попередня педагогічна робота з виховання інтересу до нотної грамоти, до виконавству служила хорошою основою для подальшого пізнання музики. Діти викладали мелодію, проспівував її, прохлопивалі ритм, порівнювали висоту звучання звуків. Ще більш складна форма прояву знань нотної грамоти позначилася у вигадуванні казки, спрямованої на осмислення мелодії. Казка дітей стала показником високого рівня емоційної реакції на сприйняття музики, свідченням креативного потенціалу, що має велике значення для подальшого навчання в школі. Самостійне придумування казки на задану мелодію допомогло хлопцям поглибити свої знання, виявити можливості в даному проекті, спеціально спланованому педагогом.
Тільки при оволодінні дошкільнятами нотною грамотою можна по-справжньому серйозно ставити і вирішувати питання про значення, роль музики в навчально-виховному процесі дитячого саду як в плані засвоєння дітьми навчальних завдань, так і в плані виховного впливу музики на дитину. На останньому етапі відбулася презентація Музичної книги, де діти показали здатність в умінні емоційно пропевать мелодії.
Наша робота підтвердила вихідне положення цього дослідження, що цілеспрямоване педагогічне керівництво, як сприйняттям, так і процесом створення музичних образів, призводить до виникнення у дітей більш глибокого інтересу до музики. Подібне проникнення тягне за собою гаму почуттів і переживань, а звідси і велику емоційну насиченість музики, зацікавленість, захопленість, творчу активність і багатий арсенал образної виразності.