Використання вільних економічних зон і офшорних територій для оптимізації податкових платежів 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КЕІ КНЕУ

Контрольна робота

З дисципліни
«Оподаткування підприємств»
Студентки ________ курсу
факультету ____________
Группи________________
Ф.І.О._________________

Сімферополь 2008


Варіант № 4
Питання 1. Використання вільних економічних зон і офшорних територій для оптимізації податкових платежів.
Список використаних джерел

Варіант № 4.
1. Використання вільних економічних зон і офшорних територій для оптимізації податкових платежів
Відповідь
А) теоретичні основи оптимізації податкових платежів
Відмінними рисами сучасних умов господарювання є суперечливе швидкоплинних законодавство, непомірний податковий прес, фіскальна політика контролюючих органів, поглиблюється криза неплатежів. У таких умовах потрібно поєднання підприємницької активності з економіко-правової винахідливістю.
Оптимізація податків (зборів) та платежів в кінцевому підсумку дозволяє збільшити доходи підприємства.
Основною ланкою мінімізації податкових платежів є ефективна податкова політика підприємства, яка передбачає:
- Оптимізацію господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджету;
- Використання податкових пільг;
- Використання особливостей груп регіональних утворень з різними системами оподаткування;
- Використання системи планування на майбутні періоди податкових платежів та надходжень;
- Оптимізацію системи оподаткування для суб'єктів малого підприємництва;
- Оптимальний вибір елементів впливу на різні бази оподаткування;
- Ефективно обрану податкову політику. Оптимізація господарсько-фінансової діяльності підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів до бюджету досягається шляхом зіставлення різних варіантів застосування ставок і об'єктів оподаткування.
Наприклад, малі підприємства мають право самостійно вибирати систему оподаткування - у тому числі спрощену, де замість сплати податків і зборів, сплачується єдиний податок у розмірі 6% або 10%, а фермерські господарства можуть вибирати систему оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку.
Підприємство самостійно може регулювати об'єкти оподаткування, наприклад, щоб зменшити суму податків (зборів), зменшується сума нарахованої оплати праці і т. д.
Оптимізація оподаткування підприємства передбачає виявлення можливостей використання пільгового оподаткування. У практиці оподаткування застосовується декілька форм пільгування підприємницької діяльності. До них відносяться: зменшення ставок податку, звільнення від сплати податку, звуження бази оподаткування. Характер податкових пільг різний. Значна їх частина призначена для соціального захисту. До них зокрема можна віднести звільнення від обкладання ПДВ вітчизняних продуктів дитячого харчування, підручників, навчальних посібників, лікарських засобів, пільги з податку на прибуток для благодійних підприємств і т. д.
Підприємства, користуючись системою наданих пільг, мають можливість переорієнтувати свою господарсько-фінансову діяльність з метою оптимізації об'єктів оподаткування. При вмілому використанні пільгового оподаткування підприємство має можливість побудувати оптимальну податкову політику.
Оптимізація оподаткування підприємства невід'ємно пов'язана з використанням податкового переваги окремих територій. При формуванні податкової політики підприємство вибирає переваги оподаткування по окремих територіях.
Одним з регіональних утворень з пільговою системою оподаткування є офшорні зони. З метою оптимізації оподаткування в офшорних зонах відкривають підприємства з корпоративною формою організації. До таких підприємств належать акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Оптимізація оподаткування досягається в офшорних зонах тим, що в більшості країн, як правило, індивідуальний прибутковий податок порівняно вище корпоративного податку на прибуток. Реєстрація підприємства в країні, де є пільгове оподаткування, дає можливість віднесення підприємства та нерезидента до країни реєстрації підприємства, а це в свою чергу дає можливість використовувати пільгове оподаткування.
Поширеним способом мінімізації податків є створення спільного підприємства, коли одні і ті ж громадяни - резиденти України володіють і управляють одночасно українською та офшорним підприємством. При цьому підприємства мають можливість показувати такі витрати, які дозволяють знизити податок на прибуток до нуля.
В офшорних зонах податки і державні збори значно нижче, ніж в України.
Іншим з регіональних утворень з пільговою системою оподаткування є спеціальні (вільні) економічні зони Україні. На цих територіях діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок встановлення податкового режиму.
Важливим моментом оптимізації оподаткування підприємства є використання системи планування на майбутні періоди податкових платежів і надходжень. З цією метою проводиться моделювання баз оподаткування податків (зборів), які сплачуються підприємством. Моделювання проводиться по кожному окремому податку (збору). Спочатку виробляється розрахунок податків (зборів), пов'язаних з фондом оплати праці (внески до Пенсійного фонду, збори на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття, прибуткового податку). При цьому розрахунок планового податку (збору) повинен здійснюватися за наступною формулою:
Нфот =
де: Нфот - сума податкових платежів, пов'язаних з фондом оплати праці за необхідний період часу;
Ф від - фонд оплати праці за необхідний період часу;
Ффот - ставка податку (збору), пов'язаного з фондом оплати праці.
При моделюванні оптимального розміру податкових платежів необхідно «програти» варіанти зменшення або збільшення бази оподаткування (тобто фонду оплати праці) і порівняти з даними податкових платежів, які виходять із зменшеною або збільшеною іншої бази оподаткування (прибуток).
Після цього проводиться розрахунок і моделювання суми податкових платежів, що входять в ціну реалізованої продукції (ПДВ; акцизний збір, мито та ін.) Розмір суми податкових платежів розраховується за формулою:
Н = Д * Кст/100
де: Н ст - передбачувана сума податків (зборів), що входять у вартість продукції робіт, послуг);
Д - дохід від реалізації продукції (робіт, послуг);
До ст - ставка податку (збору), що входить у вартість продукції (робіт, послуг).
Розрахунок податку на прибуток здійснюється за наступною формулою:
Нпр =
де: Н П р - передбачувана сума податку на прибуток;
Ч П р - чистий прибуток (планована);
До пр-ставка податку на прибуток.
Після визначення і моделювання розмірів передбачуваних податків (зборів) за певний період, розраховують загальну суму податкових платежів за такою формулою:
Нобщ = Σ Нфот + Σ Нст + ΣНпр
де: Нобщ - загальна сума передбачуваних податків (зборів) на розраховується період;
Σ Нфот - сума передбачуваних податків (зборів), пов'язаних з фондом оплати праці;
Σ Нст-сума передбачуваних податків (зборів), що входять у вартість продукції (робіт, послуг);
Σ Н пр - сума передбачуваного податку на прибуток.
Моделювання з метою оптимізації податкових платежів здійснюється шляхом зіставлення різних варіантів розрахунку податків (зборів).
Оптимізація податків (зборів) з допомогою варіювання баз оподаткування здійснюється шляхом зменшення тієї бази оподаткування, що обкладається більш високою ставкою податку (збору).
При моделюванні ефективності обраної податкової політики розраховуються як загальні, так і приватні оціночні показники.
Одним з показників, що характеризують ефективність податкової політики, є коефіцієнт ефективності прийнятої системи оподаткування, який розраховується за такою формулою:
КЕФ = ЧПР / Нобщ
де:. К еф - коефіцієнт ефективності системи оподаткування;
Ч П р - чистий прибуток (планована);
Нобщ - загальна сума передбачуваних податків (зборів).
Ефективність обраної податкової політики характеризується також показником податкомістких в загальній сумі обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), який розраховується за такою формулою:
Кнпр = Нобщ / ОРП
де: К нпр - коефіцієнт податкомістких реалізації продукції;
Нобщ - загальна сума передбачуваних податків (зборів);
ОРП - обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за певний, планований період.
Для моделювання оптимізації оподаткування за окремими податків (зборів) розраховується частка окремого податку (збору) у загальній сумі передбачуваних податків (зборів) за такою формулою:
До він =
де: К він - коефіцієнт частки окремого податку в загальній сумі передбачуваних податків (зборів).
Моделювання прогнозування податкових платежів дає можливість виявити оптимальний варіант податкової політики підприємства.
Б) Реальна практика «Оптимізації оподаткування» українських підприємств на офшорних територіях
Офшорний бізнес існує в основному завдяки тому, що в багатьох країнах запроваджено високі ставки податків і жорсткий валютний контроль. І офшор - єдиний спосіб їх минути.
Є такі офшорні зони, в яких компанії платять тільки щорічне мито, встановлену місцевим законодавством. При цьому вони не зобов'язані вести облік, подавати звітність і, крім того, їх діяльність ніхто не контролює. Наприклад, на Багамських островах фірма взагалі може бути зареєстрована на пред'явника. І це обійдеться всього лише в 300 дол
У більшості офшорних зон компанії платять податки, але за дуже низькими ставками. При цьому вони зобов'язані вести облік та подавати щорічне аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності. У деяких зонах компанії замість податків платять лише початковий реєстраційний внесок, вони також повинні вести облік і складати звітність. У цих офшорних зонах місцеві правоохоронні органи постійно контролюють діяльність компаній.
Всього лише 20-30 відсотків фірм, що займаються реєстрацією в офшорі, проводять грамотні юридичні та бухгалтерські консультації, а також допомагають клієнту в його фінансово-господарської діяльності. Крім того, вони нададуть вам у країні офшорної зони хорошого юриста чи аудитора. Це, як правило, представництва зарубіжних компаній, які працюють без реклами. Послуги таких фірм досить дорогі: від 2000 дол і вище. Крім того, вони щорічно беруть з клієнта плату за допомогу у фінансово-господарської діяльності. Однак ці гроші виправдовує відмінну якість обслуговування та висока кваліфікація персоналу. Подібні послуги просто необхідні для тих, хто справді займається комерційною діяльністю, а не використовує офшори для здійснення фінансових і податкових правопорушень.
Застосування схем мінімізації оподаткування на офшорних територіях досить багато.
Наприклад, підприємство може зробити так, що його офшорна компанія стає ланкою в ланцюзі експортно-імпортних операцій. Вона потрібна для того, щоб виводити отриманий прибуток в офшорну зону. І таким чином, створюється враження, ніби доходи набагато менше, ніж насправді.
За допомогою офшору можна зменшити і мита. У цьому випадку в ланцюг постачальників підприємство включає другого офшорну фірму. Вона повинна бути зареєстрована в тій країні, з якою в України є угода про уникнення подвійного оподаткування. Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування передбачають, що іноземні компанії звільняються від податку на прибуток.
Існує величезна кількість різновидів цієї схеми. Одна з них полягає в наступному: українське підприємство є комісіонером, а офшорна фірма - комітентом. Саме за його дорученням і на його кошти проводяться угоди. Причому в цьому випадку діяльність російської сторони практично безоплатна. Обов'язкова умова - наявність між Україною і країною, де знаходиться офшорна зона, договору про уникнення подвійного оподаткування. Наведемо приклад, який ілюструє цю схему.
Приклад. Припустимо, ТОВ "Норд" створює офшорну компанію GTA і продає їй сировину за ціною 110 грн. Отриманий прибуток буде дорівнює 10 грн., А податок на прибуток - 3,5 грн. Потім компанії укладають договір. За його умовами ТОВ "Норд" - це посередник, який переробляє сировину і реалізує готову продукцію. Виручка, рівна 1000 руб., Надходить на рахунок фірми ТОВ "Норд". А вона у свою чергу переводить отримані кошти в долари і перераховує їх в офшор. Собі ж відповідно до договору ТОВ "Норд" залишає всього лише 10 грн. комісійних, з яких 4,3 грн. - Це податок на прибуток, оскільки у даному випадку податок сплачується за ставкою 43 відсотки.
У результаті виплати з податку на прибуток зменшуються, а реально отримані кошти переводяться за кордон. Однак податкові органи навряд чи зможуть встановити, яка сума за продукцію в дійсності була перерахована. Та й вартість цієї продукції вони навряд чи визначать. А справа в тому, що за законодавством багатьох держав, що мають офшорні зони, вся бухгалтерська документація, відомості про засновників і про діяльність підприємств недоступна.
Керівники компанії, яка проводить операції з оптимізації оподаткування, чудово знають, що в цьому випадку межа між законом і правопорушенням дуже хистка.
Багато бізнесменів в усьому світі - українські, зрозуміло, не виняток - зберігають свої гроші не просто в банках, а в банках, розташованих в офшорних зонах. Найчастіше фірми реєструються на Кіпрі, Британських Віргінських островах, острові Мен (США). Рідше - на Багамах, острові Джерсі, в Ірландії. Їх переваги - пільгові режими: податковий, валютний, банківський і адміністративний.
Схеми, за якими значні суми залишають рідний край, не є таємницею за сімома печатками - їх знають економісти, юристи і просто бізнесмени. Суть - переказ грошових коштів в готівку "тіньовий" обіг, їх конвертація (не завжди законна) і приховування на закордонних рахунках.
Грошові кошти, які необхідно перевести в готівку, зараховуються на рахунок підставної комерційної структури. Від її імені на зазначену суму виписується простий вексель, авальований (гарантований до оплати) обслуговуючим банком на підставі договору про погашення цінних паперів. Згідно з відповідним актом він передається іншій підставній фірмі нібито як оплату виконаних робіт. Такий механізм дає підстави переказувати грошові кошти з розрахункового рахунку фірми на внутрішній банківський рахунок, і надалі банк готівкою видає підставному фізичній особі споживчий кредит в сумі, зазначеній у векселі. Поручителем кредиту виступає інша фіктивна фірма - власник векселя. З часом вона погашає заборгованість позичальника перед кредитором (тобто банком) векселем, отриманим від першої фіктивної комерційної структури. Фактично ж банк списує кошти з рахунку на суму, позначену в векселі як погашення виданої споживчої позики.
Наведемо також список офшорних зон, відкоригований Нацбанком наприкінці січня 2004 року. До них віднесені: британські острівні регіони - Гібралтар, Олдерні, о. Гернсі, о. Джерсі, о. Мен; Близький Схід - Бахрейн, Дамаск; Центральна і Південна Америка - Беліз, Коста-Ріка, Панама; Європа - Андорра, Ірландія, Кампіоне, Кіпр, Ліхтенштейн, Мадейра, Мальта, Монако, Чорногорія; Карибський регіон - Ангілья, Антигуа, Антильські о-ва, Аруба, Барбадос, Багамські о-ви, Бермудські о-ви, Віргінські о-ви, Гранд, Кайман, Гренада, Невіс, о-ва Гюркс і Кайкорс, о-ва Теркс і Кайкос; Африка - Ліберія, Маврикій , Сейшельські о-ва; Тихоокеанський регіон - Вануату, Гонконг, Західне Самоа, Лабуан, Маршалові о-ви, Науру, Ніуе, Острови Кука, Сінгапур., Республіка Кіпр, Бермудські та Кайманові острови, а також Пуерто-Ріко .. . Перелік складає 38 країн (територій).
Перерахування грошей у зазначені офшорні зони відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обкладається 15% податком. Перелік офшорних зон затверджується Кабінетом Міністрів України щорічно відповідно до пункту 18.3 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Оприлюднення цього переліку дає можливість вживати заходів щодо захисту економічних інтересів України та посилення контролю зовнішньоекономічної діяльності резидентів України, які здійснюють платежі на користь нерезидентів або передбачають здійснення розрахунків через нерезидентів, які розташовані в офшорних зонах.
Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, які мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій чи іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, яка становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

В) Вільні економічні зони України і проблеми оподаткування

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» СЕЗ являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території СЕЗ запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Таким чином, вільна економічна зона - обмежена частина національно-державної території, на якій діють особливі пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємців (пільги митного, орендного, валютного, візового, трудового режиму і т.д.), що в сукупності створює сверхблагопріятние умови для розвитку промисловості та інвестування іноземного капіталу.
Відповідно до Програми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій до 2010 року СЕЗ і ТПР повинні залучити 17 млрд. дол США інвестицій. У теж час кошторисна вартість всіх проектів (764 проекту), зареєстрованих у ВЕЗ і ТПР становить 5 млрд. дол США.
Відповідно до Програми один залучений долар (5,2 грн.) Повинен "зробити" продукції на 1,7 грн. Ось така закладена віддача. Фактично, 0,01% суб'єктів СЕЗ і ТПР, перебуваючи на 10% території України, виробляють 10,8% обсягів товарної продукції регіонів їх розташування і 4,8% обсягу всієї товарної продукції України.

Список використаних джерел

Ø Буряковський В.В., Роль податків у наповненні бюджетів / / Фінанси України № 5, 2003;
Ø Василик О.Д., Державні фінанси України, К: Вища школа, 2001;
Ø Державне регулювання економіки / За ред. Чистова С.М., К: КНЕУ, 2007;
Ø Загорський В.С., Податки в системі доходів бюджету / / Фінанси України № 10, 2008;
Ø Іванов І.М., Бюджетна система, К: МАУП, 2007.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
43.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Використання вільних економічних зон і офшорних територій для оптимізації податкових платежів
Інвестиційна діяльність у вільних економічних та офшорних зонах
Правове регулювання вільних економічних зон
Правове регулювання вільних економічних зон
Використання особливих економічних зон для цілей оподаткування
Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
Функціонування вільних економічних зон у ринковій економіці
Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україні
Економічна характеристика діючих вільних економічних зон на території РФ
© Усі права захищені
написати до нас