Використання в доменній шихті металлсодержащих добавок з шлакових відвалів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

Федерального державного освітнього закладу

ВИЩОЇ ОСВІТИ

«ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Московський інститут сталі і сплавів»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 150101 «МЕТАЛУРГІЯ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: ВИКОРИСТАННЯ У доменної шихти МЕТАЛОСОДЕРЖАЩІХ ДОДАТКОВО З Шлакові відвали

Анотація

У даній дипломній роботі розглянуто спосіб використання металлоконцентрата в доменній шихті для поліпшення техніко-економічних показників доменної плавки, зменшення витрат коксу, поліпшення стабільності чавуну для виробництва виливниць і зниження собівартості за рахунок використання дешевого місцевої сировини.

Проведено порівняльний аналіз доменної шихти доменної печі № 1 ВАТ «Уральська сталь» з застосуванням металлоконцентрата і без нього. Представлені технологічні показники доменної печі.

Також розглянуто питання охорони праці та навколишнього середовища. Розраховані техніко-економічні показники проекту.

Пояснювальна записка виконана на 98 сторінках, містить 37 таблиць, 9 рисунків, список використаних джерел з 33 найменувань.

Зміст

Введення

1 Властивості та особливості переробки сталеплавильних шлаків

1.1 Властивості відвальних шлаків

1.2 Комплексна переробка мартенівських шлаків (ЦРШО)

2 Розрахунок доменної шихти

2.1 Розрахунок шихти з використанням металлоконцентрата

2.2 Розрахунок шихти без використання металлоконцентрата

3 Вплив змісту метеллоконцентрата в доменній шихті на показники доменної плавки

3.1 Якісні характеристики металлоконцентрата

3.2 Вплив вмісту металлоконцентрата в доменній шихті на вміст марганцю і хрому в чавуні

3.3 Економія коксу і зміна виходу шлаку від введення в доменну шихту л металлоконцентрата

3.4 Основні показники доменної плавки

4 Організація і економіка виробництва

4.1 Організація виробництва

4.1.1 Виробнича структура цеху

4.1.2 Продукція і сортамент цеху

4.1.3 Технологічний процес цеху

4.1.4 Основні техніко-економічні показники цеху

4.2 Економіка виробництва

4.2.1 Розрахунок річного виробництва

4.2.2 Розрахунок показників по праці

4.2.3 Витрати по переділу

4.2.4 Розрахунок прибутку від реалізації

4.2.5 Розрахунок границі беззбитковості

4.2.6 Економічна ефективність проектних рішень

5 Безпека життєдіяльність

5.1 Аналіз небезпечних виробничих факторів доменного цеху

5.2 Санітарно-технічні вимоги

5.2.1 Об'ємно-планувальні рішення будівель та споруд

5.2.2 Вимоги до мікроклімату

5.2.3 Вимоги до освітлення

5.2.4 Розрахунок штучного освітлення робочого місця

5.2.5 Вимоги безпеки при експлуатації комунікації

5.3 Розробка заходів захисту від небезпечних виробничих факторів

5.4 Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

5.4.1 Пожежо і вибухобезпечність

5.4.2 Токсична безпека

5.4.3 Спеціальні розробки щодо забезпечення безпеки

6 Охорона навколишнього природного середовища

6.1 Опис стану навколишнього середовища в районі «Уральська сталь»

6.2 Обсяги викидів та скидів доменного цеху

6.3 Розрахунок плати за викиди доменного цеху

6.4 Очищення колошникового газу

6.5 Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини

6.6 Відходи доменного цеху

Висновок

Список використаних джерел

Введення

Актуальність розробки технології переробки шлаків викликана необхідністю поліпшення екологічної обстановки та економічних міркувань (високі штрафні санкції за вивіз шлаків у відвал і зниження собівартості продукції, що випускається).

Протягом багатьох років всі мартенівські шлаки вивозилися у відвал, і їх використання зводилося до відвантаження порівняно невеликих партій нефракціонованого щебеню для дорожнього будівництва. В даний час у відвалах комбінату близько 35 млн. т металургійних шлаків. Відвантаження вироблялася на спеціалізованій дільниці з переробки шлаку (у 1991 р. ділянку було реорганізовано в самостійний цех розробки шлакових відвалів - ЦРШО).

Мартенівські шлаки надходять на шлаковий двір, де виробляють первинне дроблення шлаку за допомогою кульового копра і витягують великі шматки скрапу і охолодей, шлак вивозять у відвал. У ЦРШО із шлаків витягають скрап, нефракціонований щебінь переробляють на шлакоперерабативающей установці з отриманням фракцій 0-20, 20-70, 70-300 мм. Отриманий металопродукти (металлоконцентрат) застосовується в агломераційному, доменному та сталеплавильному виробництві відповідно.

У технологічних умовах ВАТ «Уральська Сталь» необхідний вміст марганцю в чавуні забезпечується за рахунок подачі феромарганцю, силікомарганцю в чавуновозних ківш при випуску чавуну з доменної печі. Це призводить до значних матеріальних витрат на закупівлю феросплавів і збільшення їхньої витрати для отримання необхідного хімічного складу чавуну. Поліпшення стабільності чавуну для виробництва виливниць і зниження витрат можливе за рахунок використання дешевого місцевої сировини - металлоконцентрата. Пропонований спосіб легування чавуну металлоконцентратом випробуваний на доменних печах № 1, 2 корисним об'ємом 1007 і 1033 м 3 відповідно.

Винахід відноситься до галузі чорної металургії і може бути використано при виробництві чавуну з підвищеним вмістом марганцю та хрому для виготовлення різних видів виливків або використання в сталеплавильному переділі. Спосіб виробництва чавуну, що включає в себе, завантаження в піч через ведучий залізорудній частині шихти, коксу, нагрівання, відновлення і плавлення шихти, випуск чавуну і шлаку, що відрізняється тим, що частина залізорудної шихти замінюється продуктом сухої магнітної сепарації металургійних шлаків з підвищеним вмістом марганцю ( Mn) і хрому (Cr) (металлоконцентрат). Завантаження в піч здійснюється разом з залізорудної частиною в подачу КРРК або РРКК друга вагою, КРМРК або РМРКК. За рахунок введення металлоконцентрата в залізорудну частина шихти відбувається високе засвоєння (Mn) і (Cr) в чавуні, в порівнянні з виробництвом синтетичного чавуну. Застосування металлоконцентрата дозволяє підвищити масову частку Mn і Cr в чавуні для виробництва виливниць до 0,5-1,0 і 0,2-0,3% відповідно.

1 Властивості та особливості переробки сталеплавильних шлаків

1.1 Властивості відвальних шлаків

За останні роки в ВАТ "Уральська Сталь" істотно зміцнилася технічна база шлакопереробки. Це дозволило у 1994 р. повністю припинити скидання у відвал поточних мартенівських шлаків.

За структурою відвал сталеплавильних шлаків якісно подібний відвалу доменних шлаків, проте кількісні співвідношення власне шлаку та інших компонентів розрізняються. У відвалі міститься в середньому 18% (максимум 25%) металевих включень гранулометричний та якісний склади яких наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Гранулометричний і якісний склади відвальних шлаків

Скрап з зашлакованностью <5%

крупністю, мм:

Вихід,% магнітного

продукту

> 300

0,8

70 - 300

0,3

40-70

2,7

20-40

3.8

0-20

2,8

Сторонній металобрухт

1,5

Скрап з зашлакованностью до 65%

(Середня зашлакованность 36,2%)

крупністю, мм:

Вихід,% магнітного

продукту

> 300

1,2

70 - 300

9,2

20-40

17,2

10-20

20,1

0-10

40,5

Таким чином, при розробці відвалу основну масу витягнутого магнітного продукту становитиме дрібний зашлакована матеріал. Зміст брухту вогнетривів в відвальних сталеплавильних шлаках становить у середньому 0,5%, але в окремих шарах 8 - 10%; кількість сміття істотно більше, ніж в доменних шлаках, і на деяких ділянках досягає 10 - 12%.

Дослідження гранулометричного складу відвальних сталеплавильних шлаків показало, що в порівнянні з доменними шлаками матеріал містить істотно більшу кількість великих фракцій (> 70 мм) у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Гранулометричний склад сталеплавильного шлаку

Крупність класу, мм

Вихід класу,%

> 500

3

500-300

4

120 -300

10

70-120

18

40 - 70

17

40-20

14

20-10

10

5-10

12

0-5

14

Таким чином, для отримання тих же класів продукції, що і з доменних шлаків, необхідно ускладнити схему дроблення і сортування, або планувати меншу продуктивність дробітельно-сортувального обладнання.

Хімічний склад відвальних сталеплавильних шлаків (15,8 - 24,2% Si 0 2, 31.1 -40,2 СаО, 2,0-4,9% Al 2 O 3, 8,9 - 10.1% MgO; 4,01 - 10,1% МПО, 15,9 - 18,6% FeO, 0,04 - 0,06% S) коливається в більш широких межах, ніж хімічний склад доменних шлаків з двох причин:

по-перше, у відвалі сталеплавильного шлаку знаходяться відходи виробництва двох цехів мартенівського і електросталеплавильного;

по-друге, сама технологія сталеплавильного зумовлює великі коливання хімічного складу шлаку.

Фізико-механічні властивості щебеню отриманого з відвального сталеплавильних шлаків.

Абразивність щебеню має наступні показники за методикою ГОСТ 17375-70: І 30 = 333г / т; І 60 = 1040 г / т, категорія абразивності - 9. Щебінь характеризується стійкістю структури УС1 щільністю в шматках 3,04 г / см 3, питомою щільністю 3,38 г / см 3.

Як випливає з отриманих даних, сталеплавильні шлаки характеризуються великими міцністю, щільністю і абразивністю в порівнянні з відвальними доменними шлаками. Інші характеристики перебувають приблизно на одному рівні. Особливо перспективними представляються високі абразивні характеристики сталеплавильних шлаків, що дозволяє прогнозувати доцільність проведення подальших досліджень з метою подальшої організації виробництва абразивних матеріалів для струминної обробки поверхонь у суднобудуванні (судноремонті), енергетиці та інших галузях. Цікавим уявлялося б у цьому плані співробітництво з інофірмами: постачання необхідного для підготовки виробництва абразивів обладнання з наступною оплатою поставки обладнання готовою продукцією.

Через підвищені (порівняно з доменними шлаками) міцності, щільності, абразивності, змісту пилоподібної фракції і металловключеній переробка сталеплавильних шлаків істотно ускладнена. Для отримання аналогічного сортаменту продукції потрібні більшу кількість стадій дроблення, ретельне очищення шлаку від металловключеній і потужні системи аспірації. Все це збільшує число одиниць задіяного обладнання та персоналу, а також у 1,5-2,0 рази енерго витрати.

В умовах різкого зростання вартості капітального будівництва та обладнання створення нового дробильно-сортувального комплексу є важко здійсненним завданням. У ВАТ "Уральська Сталь" вирішили перепрофілювати на виробництво фракціонованого щебеню з відвальних шлаків раніше законсервовану дробильно-сортувальну фабрику. У результаті був створений вузол приймання шлаку в складі залізничного під'їзду, спланованою майданчика (складу приймання шлаку з відвалу), з обладнанням вузла екскаватором, дизельним електричним краном з вантажопідйомним магнітом, а також здійснено ряд заходів з реконструкції дробильно-сортувального комплексу.

За попередньою оцінкою, з кожного 1 млн.т переробленого на комплексі сталеплавильного шлаку з відвалу можна отримати, тис. т: фракціонованого щебеню 800, в тому числі фракцій 0-10 мм - 450, 10-40 мм - 210, 40 - 120 мм - 140; брухту вогнетривів 35; магнітного продукту 115; скрапу кольорових металів і корозійно-стійкої сталі 15. Технологічні втрати при переробці складуть 35 тис. т.

Переробка розташованого в межах міста відвалу сталеплавильних шлаків дозволить поступово ліквідувати його, що поліпшить екологічну ситуацію. Розконсервація комплексу дозволить, крім того, збільшити кількість робочих місць у місті і поліпшити його облаштування, а також збільшити в регіоні виробництво дорожніх та інших будівельних матеріалів.

Схема ланцюга апаратів відділення дроблення і сортування рудника для переробки сталеплавильних шлаків представлена ​​на малюнку 1.1.

а - вузол приймання шлаку (1-думпкар для отсепарірованія шлаку, 2 - екскаватор; 3 - вантажопідйомний електромагніт, 4 - дизель-електричний кран, 5 - засіки для скрапу; о - думпкар вихідного шлаку), б - вузол дроблення і сортування шлаку ( 1 - думпкар для подачі шлаку; 2 - грейфсрний кран, 3 - вантажопідйомний електромагніт, 4 - грейфер; 5 - вантаж; 6 - думпкар для скрапу; 7 - колосникові грати з осередком 500 х 500 мм; 8 - бункер для вихідного шлаку, 9 - пластинчастий живильник; 10 - дробарка; 11 - конвеєрні ваги; 12-бункер для скрапу; 13 - навісний залізовідділювачі, 14 - інерційний гуркіт; 15 - галерея, 16 - склад щебеню фракції> 40 мм, 17 - склад щебеню фракції 10 - 40 мм; 18 - склад щебенево - піщаної суміші фракцій 0 - 10 мм; 19 - конвеєр для просипу).

Малюнок 1.1 - Схема ланцюга апаратів відділення дроблення і сортування рудника для переробки сталеплавильних шлаків

1.2 Комплексна переробка мартенівських шлаків на ЦРШО

Шлако - переробна установка (ШПУ) мартенівського шлаків входить до складу цеху розробки шлакових відвалів. ШПУ у своєму складі має:

- Естакаду з гратами і прийомними бункерами;

- Мостовий магнітний кран вантажопідйомністю 10 т;

- Систему подачі конвеєрів з двома грохотами ГІТ-52;

- Металлоотделітелі ПС-120м, встановлені над конвеєрами № 2, 4А;

- Майданчик для відвантаження готової продукції.

Відвантаження щебеню фракції 70-250 мм виробляють екскаватором ЕКГ-5А, фракції 0-20 мм, 20-40 мм, 40-70 мм - фронтальним навантажувачем або екскаватором ЕКГ-5 в залізничні думпкари, агловози, напіввагони або в автотранспорт.

Виробництво фракціонованого щебеню і відділення металевого концентрату, управління трактами ШПУ проводиться оператором з пульта управління, розташованого на верху прийомних бункерів. Автосамоскиди розвантажують шлак у прийомні бункера № 1,2 над конвеєром № 1. Шлаки у прийомні бункера надходить з об'ємною часткою вологи до 8%, з розмірами шматків шлаку не більше 300 мм. Шматки шлаку більше 300 мм надходять на склад для подальшої переробки. Зволоження поточного шлаку виробляють на естакаді кантування шлаків за допомогою форсунок, далі шлак вантажать в автосамоскиди.

З прийомних бункерів № 1,2 шлак надходить на конвеєр № 1, а з конвеєра № 1 на конвеєр № 2. З конвеєра № 2 шлак надходить на верхню решітку гуркоту ГІТ-52 № 1, де відбувається поділ фракцій: 0-40 мм просівається на нижні грати гуркоту, а фракції 40-300 мм по конвеєру № 3 надходить на гуркіт і далі на ГІТ-52 № 2. З-під решітки гуркоту № 2 фракція 40-70 мм по конвеєру № 6 надходить на склад готової продукції, а фракція 70-300 мм з решітки гуркоту № 1 на конвеєр № 8, і далі на склад готової продукції.

З нижніх грат гуркоту ГІТ-52 № 1 шлак фракції 20-40 мм по конвеєру № 5 надходить на склад готової продукції. Фракція 0-20 мм з-під гуркоту ГІТ-52 № 1 та конвеєру № 4 на конвеєр № 4А і далі на склад готової продукції. Негабаритні шматки (у разі їх потрапляння) з решіток бункерів видаляють трактором, обладнаним зворотним скребком, вантажать в автосамоскиди і вивозять на шлаковий склад для подальшої переробки.

З майданчика готової продукції фракціонований щебінь за допомогою екскаватора ЕКГ-5 або фронтальних навантажувачів (К-701, К-702, МОАЗ) відвантажують у залізничні думпкари, агловози, піввагони або автотранспорт. Підтягування залізничних вагонів на залізничних коліях № 1 виробляють за допомогою електроштовхачів № 2.

Для отмагнічіванія металевого концентрату (МК) над прийомними гратами встановлений мостовий магнітний кран, який вантажить МК в автотранспорт. Далі МК відправляють у ТОВ «УМК». Для вторинного отмагнічіванія металевого концентрату (МК) над конвеєром № 2 встановлено металлоотделітель, який отмагнічівает МК фракція 20-300 мм. а металлоотделітель, встановлений над конвеєром № 4А отмагнічівает МК фракції 0-20 мм (металлостружка).

Управління металлоотделітелямі виробляє оператор з пульта управління. МК з металлоотделітелей скидається в бункери, а з бункерів вантажать фронтальним навантажувачем в автотранспорт і вивозять: фракцію 0-20 мм - у аглоцехов; 20-150 мм - в доменний цех ВАТ «Уральська Сталь». У разі несправності будь - яких агрегату або сортування може бути випущений рядовий щебінь, тобто без поділу на фракції, який складується на окремий склад. Складування і зберігання шлакового щебеню виробляють суворо по фракціях.

Зерновий склад щебеню фракції 0-20 мм, 20-40 мм, 40-70мм, 70-250 мм визначає контроль у виробництві чорних металів. Інші якісні показники, передбачені державними стандартами або технічними умовами визначають у спеціалізованих лабораторіях будівельних організації або в лабораторіях споживача за домовленістю з ним.

Відвантаження фракціонованого щебеню проводиться партіями. Партією вважається кількість щебеню, який відвантажують одному споживачеві протягом однієї доби і супроводжуваного документом, в якому вказується:

- Найменування підприємства - постачальника і його адресу;

- Вид фракціонованого щебеню;

- Кількість фракціонованого щебеню;

- Номер партії;

- Номер вагона і номери накладних;

- Насипна щільність, зерновий склад;

- Номер технічних умов.

Кількісно - якісна схема шлако - переробної установки ЦРШО представлена ​​на малюнку 1.2.

Структура техногенних утворень залежить від виду та умов складування відходів. На великих металургійних комбінатах, наприклад Магнітогорському, Нижнетагильском, «Уральська Сталь» (ОХМК), Челябінському («Мечел»), відвали поділяють за видами виробництв: доменні та сталеплавильні шлаки і виробничий сміття складуються окремо. На малих заводах зазвичай влаштовують загальні відвали, часто змішуючи шлаки зі сміттям. При зберіганні відходів відбуваються процеси, які змінюють властивості вихідної відвальної маси, хімічний, мінеральний і гранулометричний склади, міцність, щільність і ін

За фізико-технічній оцінці складові техногенних утворень можна віднести до штучно зміненим пов'язаним породам, придатним для виїмково-навантажувальних і транспортних робіт. За ступенем зв'язності вони ближче до зв'язно-сипучі зруйнованим породам. Гранулометричний склад техногенних утворень залежить від виду шлаку, способу збирання, первинної переробки, умов утримання і термінів зберігання відвальної маси. У відвалах, де складують шлак, минаючи первинну переробку, переважають крайні класи:> 120 і <10 мм. Тут велика кількість включень металу і негабаритного шлаку.

Малюнок 1.2 - Кількісно - якісна схема шлако - переробної установки

Процеси розробки техногенних утворень на всіх стадіях пов'язані з обробкою і переміщенням великих обсягів відвальної маси, тому їх ефективність та економічна доцільність виправдані за максимальної механізації всіх трудомістких робіт. З точки зору комплексу операцій, що входять у виробничі процеси розробки техногенних родовищ, їх приймають аналогічними відкритих гірничих робіт. Тому при організації розробки відвалів доцільно застосовувати сучасні технології і технологічні процеси відкритих гірських робіт.

Практично всі види продукції при переробці відвальних шлаків знаходять застосування в різних галузях виробництва і успішно конкурують з природними матеріалами. Масовими видами є щебінь, пісок та щебенево-піщані суміші для дорожнього будівництва, оборотний і магнітний продукти і металлоконцентрат для доменного, сталеплавильного і ливарного виробництв, добрива і меліоранти для сільського господарства. У менших обсягах з відвальних шлаків виробляються абразивні матеріали для струменевого обробки поверхонь, зернисті матеріали для фільтрів та захисних покриттів для м'яких покрівельних матеріалів, наповнювачі і пігменти для шпаклівок, фарб, мастик і лінолеуму і т.д.

2 Розрахунок доменної шихти

Останнім часом, у зв'язку з підвищенням вартості шихтових матеріалів, транспортних витрат, все більш актуальними є пошуки замінників компонентів залізорудної шихти.

Це особливо важливо для ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК), так як він віддалений на значні відстані від родовищ залізних руд і ГЗК. А між тим, в безпосередній близькості від ОХМК знаходяться відвали залізистих шлаків ТОВ «Південно - Уральської Гірничо-переробної компанії» (ЮУГПК).

Особливо перспективними представляються високі абразивні характеристики сталеплавильних шлаків, що дозволяє прогнозувати доцільність проведення подальших досліджень з метою подальшої організації виробництва абразивних матеріалів для струминної обробки поверхонь у суднобудуванні (судноремонті), енергетиці та інших галузях. Цікавим уявлялося б у цьому плані співробітництво з інофірмами: постачання необхідного для підготовки виробництва абразивів обладнання з наступною оплатою поставки обладнання готовою продукцією.

2.1 Розрахунок шихти з використанням металлоконцетрата

Хімічний склад чавуну, що приймається на основі дослідних даних представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Склад чавуну

Зміст елементів,%

Si

Мп

Р

S

З

Fe

0,55

0,57

0,08

0,08

3,05

95,70

Витрата сухого коксу без виносу складає 434 кг.

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Хімічний склад шихтових матеріалів доменної плавки з металлоконцентратом

Найменування


Хімічний склад,%

матеріалу

Fe

FeO

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

P

S

Cr 2 O 3

TiO 2

Fe 2 O 3

W

металлоконцентрат

55,00

0,00

13,10

1,50

17,50

5,40

5,630

0,120

0,100

1,23

0,400

0,00

2,00

агломерат ОХМК

54,76

14,10

9,16

1,12

10,51

1,62

0,247

0,022

0,042

0,00

0,00

63,22

0,00

окатиші Лебединський

65,90

2,50

6,00

0,08

0,27

0,44

0,046

0,017

0,005

0,00

0,014

90,6

0,00  

кокс (зола)

8,51

0,00

46,20

17,20

7,40

3,11

0,710

0,327

1,370

0,00

0,00

23,68

2,70

Визначається маса елементів у чавуні:

М i = М чавуну [i], (2.1)

де [i] - вміст у чавуні елементів (тут і далі в частках одиниці).

М Fe чавуну = 1000 ∙ 0,957 = 943,6 кг;

М Mn чавуну = 1000 ∙ 0,0057 = 5,7 кг;

М Si чавуну 1000 ∙ 0,0055 = 5,5 кг.

Витрата рудної суміші:

а) маса золи коксу:

М з. к. = М коксу ∙ [А] коксу, (2.2)

де [А] коксу - вміст у коксі золи, кг

М з. к. = 434 ∙ 0,104 = 45,10 кг;

б) вноситься заліза золою коксу:

М Fe З.К. = М з. к. ∙ [Fe] З.К., (2.3)

де [Fe] З.К. - вміст заліза в золі коксу, кг.

М Fe З.К. = 45,1 ∙ 0,0851 = 3,08 кг,

де 0,0851 - вміст заліза в золі коксу, частки од.;

в) відповідно до складу шихтових матеріалів і досвідченими даними вихід шлаку складає 378 кг / т, з вмістом FeO 0,37%;

г) п ереходіт заліза в шлак:

, (2.4)

М Fe шлаку = 378 ∙ 0,0037 ∙ 56/72 = 1,09 кг,

де 56 - атомна маса заліза; 72 - молекулярна маса FeO;

д) має бути внесено заліза рудної сумішшю:

М Fe р.с. = М Fe чавуну + М Fe шлаку - М Fe З.К., (2.5)

М Fe р.с. = 957,0 + 1,09 - 3,8 = 957,3 кг;

е) витрата рудної суміші:

, (2.6)

кг;

ж) витрата рудної суміші з урахуванням виносу в ведучий (приймаємо винос рівним 2%, він визначається якістю шихтових матеріалів, технологією доменної плавки і змінюється від 1 до 10%) становить:

, (2.7)

кг.

Розрахунок кількості шлакообразующих наведено в таблиці 2.3.

М i р.с. = M р.с. ∙ [i] р.с., (2.8)

М i З.К. = M З.К. ∙ [i] З.К.; (2.9)

М i шлакообр. = М i р.с. + М i З.К.. (2.10)

Таблиця 2.3 - Кількість шлакообразующих

Матеріал

Кількість, кг

SiO 2

А1 2 О 3

СаО

MgO





%

кг

%

кг

%

кг

%

кг

Руд. суміш


1668,38

28,26

160,3

2,71

19,3

28,28

175,7

7,46

38,60

Зола коксу

45,1

46,20

20,83

17,20

7,75

7,40

3,33

3,11

1,40

Разом

-

-

180,0


27,1


179,1


40,0

Витрачено кремнезему на Si переходить у чавун (по реакції SiO 2 +2 C = Si +2 CO):

, (2.11)

У шлак переходить кремнезему:

, (2.12)

= 180,0 - 11,79 = 168,21 кг.

Основність шлаку:

, (2.13)

.

Кількість сірки в шлаку:

а) вноситься сірки матеріалами шихти:

М S шихти = М р.с. ∙ [S] шихті + М коксу ∙ [S] коксу, (2.14)

М S шихти = 1635,0 ∙ 0,0002 +434,0 ∙ 0,0176 = 7,96 кг;

б) приймаємо, що в шлак переходить 85% сірки, тобто:

М S шлаку = М S шихти ∙ 0,85, (2.15)

М S шлаку = 7,96 ∙ 0,85 = 6,77 кг.

Кількість М n О в шлаку:

а) надходить в піч марганцю:

М Mn = М р.с. ∙ [Mn] р.с. + М З.К. ∙ [Mn] З.К., (2.16)

М Mn = 1154 ∙ 0,00247 +231 ∙ 0,00046 +311 ∙ 0,0563 +45,1 ∙ 0,0071 = 12,67 кг;

б) ступінь відновлення марганцю в залежності від хімічного складу чавуну складає 45-78%.

Ступінь відновлення марганцю становить:

, (2.17)

;

в) у шлак (у вигляді М n О) переходить марганцю шихтових матеріалів:

М Mn в шлак = М Mn - M Mn чавуну - М Mn в газ, (2.18)

М Mn в шлак = 12,67 - 5,7 = 6,97 кг;

г) кількість М n О в шлаку:

, (2.19)

Кількість FeO в шлаку:

, (2.20)

Хімічний склад шлаку наданий у таблиці 2.4.

Перераховуємо отриманий склад шлаку на три компоненти (СаО, SiO 2 та А l 2 О 3), наносимо цей склад шлаку на відповідні діаграми (плавкості, в'язкості і температур плавлення) і перевіряємо фізичні властивості шлаку.

Перевірка вмісту сірки в чавуні:

М S в чавуні = М S шихти ∙ h S в чавун, (2.21)

М S в чавуні = 7,96 ∙ 0,09 = 0,720 кг або 0,045%.

Вміст сірки не виходить за допустимі межі (в чавуні 0,05%).

Таблиця 2.4 - Характеристика шлаку

Компоненти шлаку

Кількість


кг

%

SiO2

168,21

40,20

Al2O3

27,10

7,13

CaO

179,10

40,20

MgO

40,00

9,72

MnO

6,97

1,62

FeO

1,40

0,37

S

6,77

0,76

Разом

429,60

100,00

Перевірка вмісту фосфору в чавуні:

М Р в чавуні = М р.с. ∙ [P] р.с. + М З.К. ∙ [P] З.К., (2.22)

М Р в чуг = 1154 ∙ 0,00022 + 311 ∙ 0,0012 + 231 ∙ 0,00017 + 45,1 ∙ 0,00327 = 0,8 кг або 0,07%.

Зміст фосфору не виходить за допустимі межі (в чавуні 0,08%).

Остаточний склад чавуну (на величину різниці у змісті фосфору в остаточному і заданому складах змінити зміст вуглецю) наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Хімічний склад отриманого чавуну

Зміст елемента,%

Si

Mn

P

C

S

Fe

0,55

0,57

0,07

3,06

0,045

95,70

Витрата вологого (2% Н 2 О) коксу з урахуванням виносу складе:

, (2.23)

Витрата шихтових матеріалів наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Витрата шихтових матеріалів

Матеріали

Без винесення і вологи

З винесенням вологих

Кокс

434,0

451,0

Рудна суміш

1635,0

1668,38

Разом

2069,0

2119,38

Кількість вологи шихтових матеріалів і пилу, що виносяться з доменної печі, так само:

М виносу = 2119,38 - 2069,0 = 50,38 кг. (2.24)

Розрахунковий складу доменної шихти чавуну і шлаку з використанням металлоконцентрата на 1 тонну чавуну наданий у таблиці 2.7.



Таблиця 2.7 - Розрахунковий складу доменної шихти чавуну і шлаку із застосуванням металлоконцетрата на 1 тонну чавуну

Найменування


Вносить шихта, т

матеріалу


Fe

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

TiO 2

P

Cr 2 O 3

S

агломерат ОХМК


0,631

0,11

0,013

0,12

0,019

0,003

0,00

0,0003

0,00

0,000

окатиші Лебединський


0,15

0,014

0,001

0,00

0,001

0,000

0,000

0,0000

0,00

0,000

металлоконцентрат


0,17

0,041

0,005

0,054

0,02

0,009

0,0003

0,0004

0,020

0,000

кокс (зола)


0,004

0,02

0,008

0,003

0,00

0,00

0,00

0,0001

0,00

0,008

СУМА


0,957

0,18

0,027

0,177

0,04

0,012

0,0003

0,0008

0,020

0,008

Склад чавуну,%:

Si

0,55

Витрата



кг / т

т

Mn



0,57

матеріалів



чавуну

всього

S



0,05

агломерат ОХМК



1154

1,154

P

Cr



0,08

0,23

окатиші

Лебединські



231

0,231

Вихід чавуну з подачі, т




1,0

металлоконцентрат


311

0,311

Витрата SiO 2 в чавун, т




0,01

вапняк


0

0,0

Переходить SiO 2 в шлак, т




0,15

кокс (зола)


451

0,451

Сума окислів шлаку, т




0,37






Вихід шлаку з подачі, т




0,38

Показники роботи доменної печі



Вихід шлаку, кг / т чавуну




378

Вміст заліза в металошихти,% 56,32

Склад шлаку,%:

SiO 2



40,2

Винесення колошникового пилу, кг / т чавуну 31

Al 2 O 3


7,13

Дуття: витрата, м ³ / хв 1950

CaO



40,2

тиск, ати

1,9

MgO



9,72

температура, º С 1050

FeO



0.37

Вміст кисню в дуття,% 22,5

MnO

S



1,62

0,76

Колошникового газ: тиск, ати 1,05

температура, º С 180

Основність шихти,

CaO / SiO 2


0,93

КІПО 0,575

Основність шлаку:

CaO / SiO 2


1,00

Продуктивність, т / добу 1751

Температура плавлення шлаку, о С

1340

Рудна навантаження, т / т

3,38



Fe

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

TiO 2

P

Cr 2 O 3

S

агломерат ОХМК


8,21

1,43

0,169

1,56

0,247

0,039

0,00

0,0039

0,00

0,002

окатиші Лебединський


1,98

0,182

0,013

0,01

0,013

0,001

0,001

0,0002

0,013

0,00

металлоконцентрат


2,20

0,533

0,065

0,702

0,26

0,116

0,00

0,0052

0,, 25

0,002

кокс (зола)


0,06

0,26

0,104

0,039

0,02

0,00

0,00

0,0013

0,00

0,100

СУМА


12,45

2,34

0,351

2,301

0,52

0,156

0,01

0,01

0,26

0,104

Склад чавуну,%:

Si

0,55

Витрата



кг / т

т

Mn



0,57

матеріалів



чавуну

всього

S



0,05

агломерат ОХМК



1154

15,0

P

Cr



0,08

0,23

окатиші Лебединський



231

3,0

Вихід чавуну з подачі, т




13,0

металлоконцентрат


311

4,0

Витрата SiO 2 в чавун, т




0,15

кокс (зола)


451

5,9

Переходить SiO 2 в шлак, т




1,94








Сума окислів шлаку, т




4,81


Вихід шлаку з подачі, т




4,91

Показники роботи доменної печі:

Вихід шлаку, кг / т чавуну




378

Вміст заліза в металошихти,% 56,32

Склад шлаку,%:

SiO 2



40,2

Винесення колошникового пилу, кг / т чавуну 31

Al 2 O 3


7,13

Дуття: витрата, м ³ / хв 1950

CaO



40,2

тиск, ати 1,9

MgO



9,72

температура, º С 1050

FeO



0,37

Вміст кисню в дуття,% 22,5

MnO

S



1,62

0,76

Колошникового газ: тиск, ати 1,05

температура, º С 180

Основність шихти,

CaO / SiO 2


0,93

КІПО 0,575

Основність шлаку:

CaO / SiO 2


1,00

Продуктивність, т / добу 1751

Температура плавлення шлаку, о С

1340

Рудна навантаження, т / т

3,38

Таблиця 2.8 - Розрахунковий складу доменної шихти чавуну і шлаку із застосуванням металлоконцетрата в подачу

2.2 Розрахунок шихти без використання металлоконцетрата

Хімічний склад чавуну, що приймається на основі дослідних даних представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.9 - Склад чавуну

Зміст елементів,%

Si

Мп

Р

S

З

Fe

0,55

0,14

0,04

0,03

2,89

96,40

Витрата сухого коксу без виносу становить 450 кг.

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 2.10.

Визначається маса елементів у чавуні:

М i = М чавуну [I], (2.25)

де [I] - вміст у чавуні елементів (тут і далі в частках одиниці);

М Fe чавуну = 1000 ∙ 0,964 = 964,0 кг;

М Mn чавуну = 1000 ∙ 0,0014 = 1,4 кг;

М Si чавуну 1000 ∙ 0,0055 = 5,5 кг.

Витрата рудної суміші:

а) маса золи коксу:

М з. к. = М коксу ∙ [А] коксу, (2.26)

де [А] коксу - вміст у коксі золи;

М з. к. = 450 ∙ 0,104 = 46,80 кг;

б) вноситься заліза золою коксу:

М Fe З.К. = М з. к. ∙ [Fe] З.К., (2.27)

де [Fe] З.К. - вміст заліза в золі коксу;

М Fe З.К. = 46,8 ∙ 0,0851 = 3,98 кг,

де 0,0851 - вміст заліза в золі коксу, частки од.;

в) відповідно до складу шихтових матеріалів і досвідченими
даними вихід шлаку становить 346 кг / т, з вмістом FeO 0,41%;

г) п ереходіт заліза в шлак:

, (2.28)

М Fe шлаку = 346 ∙ 0,0041 ∙ 56/72 = 1,42 кг,

де 56 - атомна маса заліза; 72 - молекулярна маса FeO;

д) має бути внесено заліза рудної сумішшю:

М Fe р.с. = М Fe чавуну + М Fe шлаку - М Fe З.К., (2.29)

М Fe р.с. = 964,0 + 1,42 - 3,98 = 961,44 кг;

е) витрата рудної суміші:

, (2.30)

ж) витрата рудної суміші з урахуванням виносу в ведучий (приймаємо винос рівним 2%, він визначається якістю шихтових матеріалів, технологією доменної плавки і змінюється від 1 до 10%) становить:

, (2.31)

Хімічний склад шихтових матеріалів доменної плавки без використання металлоконцентрата наданий у таблиці 2.10

. Таблиця 2.10 Хімічний склад шихтових матеріалів доменної плавки без металлоконцентрата

Найменування


Хімічний склад,%

матеріалу

Fe

FeO

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

P

S

Cr 2 O 3

TiO 2

Fe 2 O 3

W

агломерат ОХМК

53,42

13,20

8,97

1,10

12,56

1,60

0,241

0,022

0,041

0,00

0,00

62,2

0,00

окатиші Лебединський

65,90

2,50

6,00

0,08

0,27

0,44

0,046

0,017

0,005

0,00

0,014

90,6

0,00  

кокс (зола)

8,51

0,00

46,20

17,20

7,40

3,11

0,710

0,327

1,370

0,00

0,00

23,68

2,70

Розрахунок кількості шлакообразующих наведено в таблиці 2.11.

М i р.с. = M р.с. ∙ [I] р.с.; (2.32)

М i З.К. = M З.К. ∙ [I] З.К.; (2.33)

М i шлакообр. = М i р.с. + М i З.К.. (2.34)

Таблиця 2.11 - Кількість шлакообразующих

Матеріал

Кількість, кг

SiO 2

А1 2 О 3

СаО

MgO





%

кг

%

кг

%

кг

%

кг

Руд. Суміш


1708,89

14,97

136,0

1,18

13,1

12,83

146,4

2,04

20,84

Зола коксу

46,8

46,20

20,83

17,20

7,75

7,40

3,33

3,11

1,40

Разом

-

-

156,8


20,8


149,94


22,24

Витрачено кремнезему на Si переходить у чавун (по реакції SiO 2 +2 C = Si +2 CO):

, (2.35)

У шлак переходить кремнезему:

, (2.36)

= 156,86 - 11,79 = 145,07 кг.

Основність шлаку:

, (2.37)

.

Кількість сірки в шлаку:

а) вноситься сірки матеріалами шихти:

М S шихти = М р.с. ∙ [S] шихті + М коксу ∙ [S] коксу, (2.38)

М S шихти = 1708,89 ∙ 0,00046 +450,0 ∙ 0,0137 = 6,95 кг;

б) приймаємо, що в шлак переходить 85% сірки:

М S шлаку = М S шихти ∙ 0,85, (2.39)

М S шлаку = 6,95 ∙ 0,85 = 5,91 кг.

Кількість М n О в шлаку:

а) надходить в піч марганцю:

М Mn = М р.с. ∙ [Mn] р.с. + М З.К. ∙ [Mn] З.К., (2.40)

М Mn = 1154 ∙ 0,00241 +542 ∙ 0,00046 +46,8 ∙ 0,0071 = 3,06 кг.

б) ступінь відновлення марганцю в залежності від хімічного складу чавуну складає 45-78%.

Ступінь відновлення марганцю становить:

, (2.41)

в) у шлак (у вигляді М n О) переходить марганцю шихтових матеріалів:

М Mn в шлак = М Mn - M Mn чавуну - М Mn в газ, (2.42)

М Mn в шлак = 3,06 - 1,4 = 1,66 кг;

г) кількість М n О в шлаку:

, (2.43)

Кількість FeO в шлаку:

, (2.44)

Хімічний склад шлаку надано в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Хімічний склад шлаку

Компоненти шлаку

Кількість


кг

%

SiO2

145,07

43,00

Al2O3

20,87

6,47

CaO

149,73

43,60

MgO

22,24

5,43

MnO

2,14

0,40

FeO

1,83

0,41

S

5,91

0,69

Разом

347,79

100,00

Перераховуємо отриманий склад шлаку на три компоненти (СаО, SiO 2 та А l 2 О 3), наносимо цей склад шлаку на відповідні діаграми (плавкості, в'язкості і температур плавлення) і перевіряємо фізичні властивості шлаку.

Перевірка вмісту сірки в чавуні:

М S в чавуні = М S шихти ∙ h S в чавун, (2.45)

М S в чавуні = 6,95 ∙ 0,09 = 0,620 кг або 0,03%.

Вміст сірки не виходить за допустимі межі (в чавуні 0,03%).

Перевірка вмісту фосфору в чавуні:

М Р в чавуні = М р.с. ∙ [P] р.с. + М З.К. ∙ [P] З.К., (2.46) М Р в чавуні = 1154 ∙ 0,00022 +542 ∙ 0 , 00017 +46,8 ∙ 0,00327 = 0,4 кг або 0,03%.

Зміст фосфору не виходить за допустимі межі (в чавуні 0,04%).

Остаточний склад чавуну наведено в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 - Хімічний склад отриманого чавуну

Зміст елемента,%

Si

Mn

P

C

S

Fe

0,55

0,14

0,03

2,85

0,03

96,40

Витрата вологого (2% Н 2 О) коксу з урахуванням виносу складе:

, (2.47)

Витрата шихтових матеріалів наданий у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Витрати шихтових матеріалів

Матеріали

Без винесення і вологи

З винесенням

вологих

Кокс

450,0

468,0

Рудна суміш

1674,69

1708,89

Разом

2124,69

2176,89

Кількість вологи шихтових матеріалів і пилу, що виносяться з доменної печі:

М виносу = 2176,89 - 2124,69 = 52,2 кг. (2.48)

Розрахунковий складу доменної шихти, чавуну і шлаку без використання металлоконцентрата наданий у таблиці 2.15

. Таблиця 2.15 - Розрахунковий складу доменної шихти, чавуну і шлаку без металлоконцетрата на 1 тонну чавуну

Найменування


Вносить шихта, т

матеріалу


Fe

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

TiO 2

P

Cr 2 O 3

S

агломерат ОХМК


0,610

0,10

0,013

0,136

0,021

0,003

0,00

0,0003

0,00

0,00

окатиші Лебединський


0,330

0,036

0,00

0,01

0,00

0,000

0,001

0,000

0,0003

0,000

кокс (зола)


0,00

0,02

0,007

0,003

0,001

0,000

0,00

0,0001

0,00

0,006

СУМА


0,964

0,156

0,02

0,149

0,022

0,003

0,001

0,0004

0,0003

0,006

Склад чавуну,%:

Si

0,55

Витрата



кг / т

т

Mn



0,14

матеріалів



чавуну

всього

S



0,03

агломерат ОХМК



1154

1,154

P

Cr



0,04

0,03

окатиші Лебединський



542

0,542

Вихід чавуну з подачі, т




1,0

кокс (зола)


468

0,468

Витрата SiO 2 в чавун, т




0,01





Переходить SiO 2 в шлак, т




0,15








Сума окислів шлаку, т




0,34


Вихід шлаку з подачі, т




0,32

Показники роботи доменної печі:

Вихід шлаку, кг / т чавуну




318

Вміст заліза в металошихти,% 57,40

Склад шлаку,%:

SiO 2



43,0

Винесення колошникового пилу, кг / т 31

Al 2 O 3

FeO


6,47

0,41

Дуття: витрата, м ³ / хв 1950

тиск, ати 1,9

CaO



43,6

температура, º С 1050

MgO



5,43

Вміст кисню в дуття,% 22,5

MnO

S



0,40

0,69

Колошникового газ: тиск, ати 1,05

температура, º С 180

Основність шихти,

CaO / SiO 2


0,94

КІПО 0,564

Основність шлаку:

CaO / SiO 2


1,01

Продуктивність, т / добу 1785

Температура плавлення шлаку, о С

1340

Рудна навантаження, т / т

3,22

Таблиця 2.16 - Розрахунковий складу доменної шихти, чавуну і шлаку без металлоконцетрата в подачу

Найменування


Вносить шихта, т

матеріалу


Fe

SiO 2

Al 2 O 3

CaO

MgO

MnO

TiO 2

P

Cr 2 O 3

S

агломерат ОХМК


8,01

1,32

0,172

1,795

0,277

0,04

0,00

0,0004

0,00

0,00

окатиші Лебединський


4,61

0,475

0,01

0,132

0,03

0,003

0,013

0,000

0,004

0,001

кокс (зола)


0,06

0,264

0,092

0,04

0,013

0,00

0,00

0,0001

0,00

0,079

СУМА


12,69

2,059

0,264

1,967

0,293

0,043

0,013

0,005

0,004

0,079

Склад чавуну,%:

Si

0,55

Витрата




кг / т

т

Mn



0,14

матеріалів



чавуну

всього

S



0,03

агломерат ОХМК



1154

13,0

P

Cr



0,04

0,03

окатиші Лебединський



542

7,0

Вихід чавуну з подачі, т




13,2

кокс (зола)


468

6,2

Витрата SiO 2 в чавун, т




0,16





Переходить SiO 2 в шлак, т




1,93








Сума окислів шлаку, т




4,49






Вихід шлаку з подачі, т




4,58

Показники роботи доменної печі:

Вихід шлаку, кг / т чавуну




346

Вміст заліза в металошихти,% 57,40

Склад шлаку,%:

SiO 2



43,0

Винесення колошникового пилу, кг / т 31

Al 2 O 3


6,47

Дуття: витрата, м ³ / хв 1950

CaO



43,6

тиск, ати 1,9

MgO



6,52

температура, º С 1050

FeO



0,44

Вміст кисню в дуття,% 22,5

MnO

S



0,40

0,61

Колошникового газ: тиск, ати 1,05

температура, º С 180

Основність шихти,

CaO / SiO 2


0,94

КІПО 0,564

Основність шлаку:

CaO / SiO 2


1,01

Продуктивність, т / добу 1785

Температура плавлення шлаку, о С


1340

Рудна навантаження, т / т 3,22


3 Вплив змісту металлоконцетрата в доменній шихті на показники доменної плавки

Для поліпшення стабільності чавуну і підвищення якості виливниць, зниження витрат можливе за рахунок використання дешевого місцевої сировини - металлоконцентрата. Пропонований спосіб використання металлоконцентрата в доменній шихті призводить до зниження собівартості чавуну, зменшення витрат коксу, підвищення вмісту марганцю і хрому в чавуні. Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на показники доменної плавки представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на показники доменної плавки

Показники

доменної

плавки

Зміст металоконцетрата, кг / т чавуну


0

50

100

150

200

250

300

311

Продуктивність, т / добу

1785

1779

1774

1768

1763

1757

1752

1751

КІПО

0,564

0,566

0,568

0,570

0,571

0,573

0,575

0,575

Кокс, кг / т

468

466

464

461

458

455

452

451

Вихід шлаку, кг / т

318

328

337

347

357

367

377

378

Собівартість,

руб

9351

9281

9211

9141

9070

9000

8930

8914

Основність

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

1,00

[Mn],%

0,09

0,17

0,24

0,32

0,40

0,48

0,56

0,57

[Cr],%

0,03

0,06

0,10

0,13

0,16

0,19

0,22

0,23

Feобщ,%

57,40

57,23

57,05

56,89

56,71

56,53

56,36

56,32

3.1 Якісні характеристики металлоконцентрата

Металлоконцентрат, пропонований для використання в доменному виробництві для виробництва чавуну має насипну вагу 3,0-3,2 т / м 3, крупність фракції 5-20 мм,, Fe заг не менше 70,0% представимо в таблиці 3.2, крупність фракції 20-150 мм Fe заг не менше 50% представлений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.2 - Якісна характеристика металевого концентрату фракції 5-20 мм

Фізико-механічні властивості

Потрібно

ТУ-07-9000-07-2005

Дані аналізу

1 Зміст Fe заг. не менше,%

70

71

2 Зміст Fe мет., Не менше,%

45

45,5

3 Зміст фракції 0-3мм, не більше,%

3

2,8

4 Зміст не магнітних домішок, не більше,%

8

7,5

5 Зміст стружки, шматків металу, прутків діаметром більше 20 мм. і довжиною до 100 мм., не більше у%

5

4,5

6 Вологість, не більше%

3

2,8

Таблиця 3.3 - Якісна характеристика металевого концентрату фракції 20-150 мм

Фізико-механічні властивості

Потрібно

ТУ-07-9000-07-2005

Дані аналізу

1 Зміст Fe заг. не менше,%

50

50,2

2 Частка фракції менше 10 мм,%

10

6,1

3 Частка фракції більше 150 мм,%

10

4,8

4 Вологість, не більше%

4-5

4,8

3.2 Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на вміст марганцю і хрому в чавуні з метою підвищення якості виливниць

Відповідно до програми робіт по зниженню витрати виливниць була відлита промислова партія виливниць з використанням у шихті доменної печі металлоконцентрата. Було встановлено, що при витраті металлоконцентрата 100 - 300 кг / т чавуну, що забезпечує утримання [Cr] в готовому чавуні більше 0,17% при його середньої масовій частці до 0,3%, [Mn] - 0,5 - 1,0 %, хімічний склад чавуну відповідає 1 сорту. При цьому стійкість листових виливниць склала 27,9 наливу, а на порівняльних (без металлоконцентрата ЦРШО) - 25,0 наливів, для сортових відповідно - 60,9 і 49,8 наливу результати представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Вплив використання металлоконцентрата в шихті доменних печей на стійкість виливниць

Середня стійкість виливниць,

наливи


Базовий період

(Без використання

металлоконцентрата)

Досвідчений період

(З використанням

металлоконцентрата)

Сортові типу С-6

25,0

27,9

Листові типу Л-8

49,8

60,9

Відповідно до отриманих позитивними результатами рекомендована доза металлоконцентрата в чавуні для відливання виливниць повинна забезпечувати середню масову частку [Cr] до 0,3% і [Mn] - 0,5 - 1,0%, що дозволить знизити витрату листових виливниць на 4, 0 кг / т сталі, сортових на 3,4 кг / т сталі. Залежність вмісту марганцю і хрому в чавуні від кількості вмісту металлоконцетрата в доменній шихті надана на малюнку 3.1.

Малюнок 3.1 - Вплив вмісту металоконцетрата в доменній шихті на вмісту марганцю і хрому в чавуні

3.3 Економія коксу і зміна виходу шлаку від введення в доменну шихту металлоконцентрата

Розрахуємо Feобщ з введенням в доменну шихту металлоконцетрата і без нього:

Feобщ.без мк = , (3.1)

Fe общ.без мк = = 57,40%;

Fe общ.с мк = , (3.2)

Feобщ.с мк = = 56,32%.

З досвідчених даних відомо, що металевого заліза в металлоконцетрате дорівнює 30%, тоді ступінь металізації розрахуємо за формулою:

Ст.мет .= ∙ 100%, (3.3)

Ст.мет .= ∙ 100 = 9,7%.

Так як з 1% металевого заліза економиться коксу 2,3 кг / т чавуну, але відбувається перевитрата коксу за рахунок зменшення Feобщ, то економія складе:

Ек = 9,7 ∙ 2,3 = 22,3 кг / т. (3.4)

Перевитрата коксу за рахунок зменшення Feобщ розрахуємо за формулою:

Пер.кокса = (Feобщ.без мк - Feобщ.с мк) ∙ Ркокса / 100, (3.5)

Пер.кокса = (57,4 - 56,32) ∙ 451 / 100 = 4,9 кг / т.

Загальна економія коксу на 1 тонну чавуну складе:

Е = 22,3 - 4,9 = 17,4 кг / т. (3.6)

Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на витрату коксу і вихід шлаку представлені на малюнку 3.2.

У доменній печі шлак утворюється під дією високих температур у результаті плавлення пустої породи залізовмісних матеріалів і флюсу, до яких у горні приєднується зола згорілого коксу.

При використанні металлоконцетрата в доменній шихті вихід шлаку незначно збільшується і на рівність ходу доменної печі, якість і вигляд виплавленого чавуну практично не впливає.

Рисунок 3.2 - Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на витрату коксу і вихід шлаку

3.4 Основні показники доменної плавки

Найважливішими показниками роботи доменної печі є:

  1. коефіцієнт використання корисного обсягу печі КІПО;

  2. собівартість чавуну;

  3. обсяг виробництва чавуну;

  4. основність шлаку і т.д.

Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на продуктивність доменної печі та КІПО представлено на малюнку 3.3.

Малюнок 3.3 - Вплив вмісту металлоконцетрата на обсяг виробництва чавуну і КІПО

Коефіцієнт використання корисного об'єму (КІПО) представляє відношення корисного об'єму печі до її продуктивності:

КІПО = (3.7)

де V - корисний об'єм доменної печі, м 3;

Qсут - добове виробництво чавуну, т.

Чим краще працює доменна піч, тим нижче абсолютне значення КІПО. Величина КІПО дозволяє судити про досягнуту середньодобової продуктивності печі. У зв'язку з тим що значення добової продуктивності печі коливаються, КІПО визначаю поділом, наприклад, місячної продуктивності на календарне число діб з урахуванням позапланових простоїв.

За останні роки завдяки вдосконаленню техніки і технології виробництва чавуну використання корисного обсягу значно покращився.

Для оцінки та аналізу економічних показників роботи печі складають калькуляцію собівартості чавуну. Собівартість чавуну складається з:

  1. вартості залізорудних матеріалів, флюсів та палива, за вирахуванням відходів виробництва (скрапу, колошникового пилу);

  2. витрат по переділу (енергетичні витрати, амортизація основних фондів, зароблена плата виробничих робітників, вартість змінного устаткування, вартість поточних ремонтів, утримання основних засобів тощо);

  3. загальнозаводських витрат (управлінські витрати, обслуговування цеху).

Важливим резервом зниження собівартості чавуну є збільшення продуктивності праці. Продуктивність праці вимірюється виробництвом чавуну в тоннах, що припадає на одного працівника спискового штату цеху. Чим вища продуктивність печі і чим менше робочих її обслуговує, тим вища продуктивність праці.

Підвищення продуктивності печі і скорочення чисельності робочих досягають збільшенням корисного об'єму доменних печей, вдосконаленням техніки і технології виробництва, впровадженням комплексної автоматизації виробництва, підвищенням кваліфікації робітників, поширенням передових методів роботи. Дуже важливе значення для подальшого підвищення продуктивності праці має його наукова організація, яка включає не тільки власне організацію праці у доменній печі, а й наукову організацію виробництва.

Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на собівартість чавуну представлено на малюнку 3.4.

Малюнок 3.4 - Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на собівартість чавуну

Важливою технологічною характеристикою реальних доменних шлаків є основність шлаку, виражена відношенням суми основних оксидів до суми кислотних оксидів. При виплавці передільних чавунів основність CaO/SiO2 реальних доменних шлаків знаходиться, як правило в межах 0,9 - 1,2.

З введенням в доменну шихту металлоконцетрата основність шлаку практично не змінюється. Вплив вмісту металлоконцетрата на основність шлаку і вміст заліза в металошихти надано на малюнку 3.5.

Малюнок 3.5 - Вплив вмісту металлоконцетрата в доменній шихті на основність шлаку і вміст заліза в металошихти

Пропонований спосіб часткової заміни окатишів металлоконцентратом в доменній шихті призводить до зниження собівартості чавуну, зменшення витрат коксу, збільшення виходу шлаку і коефіцієнта використання корисного обсягу, підвищення вмісту марганцю і хрому в чавуні. Так само поліпшується стабільність хімічного складу чавуну і підвищується якість виливниць, відлитих з даного чавуну. За рахунок переробки шлакових відвалів поліпшується екологічна обстановка цілого регіону.

4 Організація і економіка виробництва

4.1 Організація виробництва

4.1.1 Виробнича структура цеху

Під структурою управління організацією розуміється сукупність елементів, що забезпечують їх функціонування і розвиток. Таким чином, структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації діяльності, в рамках якої відбувається процес, спрямований на досягнення цілей менеджменту.

Елементами структури є, служби, інші ланки апарату управління, окремі працівники, а відносини між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні.

Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто, за наявності декількох рівнів підпорядкованості. Крім того, зв'язки в такій структурі можуть носити лінійний і функціональний характер.

Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так званими лінійними керівниками, тобто особами, які повністю відповідають за діяльність організації або її структурних підрозділів, функціональні зв'язки мають місце по лінії руху інформації і управлінських рішень з тих або інших функцій управління.

Основу лінійно-функціональних структур складає так званий «шахтний» принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональним підсистемам організації.

По кожній підсистемі формується ієрархія служб, що пронизує всю організацію від верху до низу. Результати роботи кожної служби апарату правління організацією оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх цілей і завдань.

Роботою доменного цеху управляє начальник доменного цеху, у якого в штаті знаходиться два заступники: один - по обладнанню, інший - з виробництва.

Крім перерахованих до складу інженерно - технічних працівників входять: механік і електрик цеху, що відповідають за правильну експлуатацію та ремонт обладнання і агрегатів, старший майстер дільниці завантаження доменної печі, що відає питаннями підготовки шихти і її якості, завантаженням її в піч і іншими питаннями, пов'язаними з шихтою і коксом для доменних печей, старший майстер дільниці доменних печей, старший майстер дільниці розливних машин, старший майстер шлакоперерабативающего ділянки, старший майстер дільниці прямого відновлення заліза, майстер газового господарства, майстер водопровідних робіт, майстер рудного двору, начальники змін і змінні майстри доменних печей , диспетчер цеху, майстра механіки та електрики, що відповідають за роботу устаткування по ділянках. У складі цеху є контора, куди входять друкарка (секретар), технічне бюро та інші.

Майже весь персонал, що обслуговує доменні печі, є змінним.

Прийманням і завантаженням сировини та палива в доменні печі зайняті робочі наступних професій: бригадири рудних дворів, машиністи рудно - грейферних кранів, бригадири бункерів, робочі бункерів і скіпових ям, машиністи вагон - ваг. До робітників, які обслуговують доменні печі і їх сурми, ливарні двори, а також інші ділянки, пов'язані безпосередньо з роботою печей, відносяться: горнові, водопровідники, машиністи кранів ливарних дворів, газівники, бригадири і робочі глиномялки, бригадир розливних машин, желобщікі, бризгальщікі і інші. Організаційна структура доменного цеху представлена ​​на малюнку 4.1.




БОТ табельщики









Бухгалтерія






Плановий відділ








































начальник доменного цеху



інженер з охорони праці































заст. начальника з технології





заст. начальника по обладнанню












































ділянка завантаження доменних печей

ділянка доменних печей

ділянка газового господарства

ділянка розливних машин

ділянка шлако-переробки


механік цеху

техбюро архів

електрик цеху
































































































ст.мастер

ст.мастер

майстер

ст.мастер

ст.мастер

майстер

майстер

майстра

провідний

майстра

майстер

майстра

газівники

майстра

майстер

покранам

енергетик

механіки

інженер

електрики

бригадири

горнові

бригадири

Шлаківник

ст.крановщік

черговий

черговий

інженери

черговий

бункеровщики

бризгальщікі

розливальники

кранівники

персонал

персонал

персонал

машиністи

Готувачі

робочі

водопровідники

слюсаря

електрики

вагон-вагів

огнеупурной

складу х / год

комірники

машиністи

маси

шихтоподачі

Малюнок 4.1 - Організаційна структура доменного цеху

4.1.2 Продукція і сортамент цеху

У доменних печах виплавляють чавун трьох видів: переробний, ливарний, ливарний - хромонікелевий. Доменні печі № № 3,4, в основному, виплавляють передільний чавун. Ливарний чавун виплавляють епізодично, під час раздувок після капітальних ремонтів і технологічних розладів. Доменні печі № № 1,2 спеціалізуються на виплавці ливарного і хромонікелевого чавунів. Виплавка кожного виду чавуну має свою специфіку і відповідно різні технологічні умови плавки.

Переробний чавун підрозділяється по марках: П - 1, П - 2, ПА - 1, ПА - 2 марки чавуну різняться за хімічним складом. Ливарний чавун підрозділяється за марками: Л - 1, Л - 2, Л - 3, Л - 4, Л - 5, Л - 6, що розрізняються за хімічним складом.

Переробний чавун - основна продукція доменних цехів, становить 85 - 90% загального обсягу виробництва, тому основним споживачем у рамках заводу є мартенівський цех, куди чавун надходить в рідкому стані. Так само чавун у чушках, після розливання, надходить в ЕСПЦ.

Для виливки виливниць в ФЛЦ, в доменній печі виплавляють чавун з підвищеним вмістом марганцю.

Хромо - нікелевий чавун, також поділяється на марки: ПХНС1, ПХНС2, ПХНС3, ПХНС4, ПХНС5, які різняться за хімічним складом. Так само чавун використовують для виплавки якісних сталей з підвищеним вмістом хрому і нікелю.

4.1.3 Технологічний процес цеху

Доменна піч є піччю шахтного типу, тобто з витягнутим високо робочим простором. У зв'язку з величезною кількістю перероблених матеріалів доменної печі механізоване і в сучасних умовах є сукупність ряду операцій.

Матеріали доменної плавки надходять на завод у залізничних вагонах. Розвантаження вагонів виконують за допомогою вагоноперекидачів від рудоподготовітельной фабрики, розташованої поблизу доменного цеху, руда подається трансфертами або транспортерами.

Скіпові підйомники піднімають шихту по похилому мосту в скіпах, пов'язаними канатами з лебідкою. Скіпи автоматично перекидаються і висипають шихту в прийомну лійку засипного апарату печі.

Технологічний процес в доменній печі починається з надходженням дуття в неї з фурм і опускання чергової порції шихтових матеріалів з ​​великого конуса. Ці два чинники в роботі печі значною мірою визначають хід процесу за даних умов і перебувають у прямій залежності між собою, чим більше вдувається в піч повітря, тим більше опускається в піч шихтових матеріалів і тим більше її продуктивність. У результаті взаємодії шихти із зустрічним потоком гарячих газів у верхній частині доменної печі відбуваються процеси випаровування вологи, остаточної сублімації і розкладання.

Доменний процес - процес відновлення. Сутність доменного процесу полягає в тому, щоб відновити залізо та інші метали, що містяться в шихті.

Відбувається випуск чавуну і шлаку; шлак відправляють на шлакоперерабативающій ділянку. Частина чавуну йде розливку, де його розливають у чушки. Основна частина чавуну йде в міксер для подальшої переробки. Чавун зливають в чавуновозних ковші.

4.1.4 Основні техніко - економічні показники цеху

Річна продуктивність доменного цеху дорівнює 2290601 тонн.

За печей це склало:

- Доменна піч № 1 (V п = 1007 м 3) = 621 713 тонни чавуну;

- Доменна піч № 2 (V п = 1033 м 3) = 632 835 тонни чавуну;

- Доменна піч № 3 (V п = 1513 м 3) = 1011516 тонни чавуну;

- Доменна піч № 4 (V п = 2002 м 3) = 1184516,7 тонни чавуну;

Простої склали 2677 годин 40 хвилин.

Чисельність робочих доменного цеху складає 510 осіб, з них 44 людини керівників, фахівців і службовців, а 466 людини становлять робітники.

4.2 Економіка виробництва

У дипломній роботі передбачається захід із заміни Лебединський окатишів металлоконцетратом з ЦРШО, для зменшення собівартості чавуну. У доменному цеху піч № 1 корисний об'єм якої складає 1007 м 3, з річним виробництвом 621713 т.

4.2.1 Розрахунок річного виробництва

Виробнича потужність доменного цеху розраховується по випуску чавуну в перерахунку на переробний, тобто в умовних тоннах.

Питома продуктивність доменної печі визначається за формулою:

(4.1)

де V - корисний об'єм доменної печі, м 3;

КІПО - коефіцієнт використання корисного обсягу, т / добу.

Обсяг доменної печі V = 1007 м 3, КІПО = 0,575. На печі виплавляють 100% передільного чавуну.

Визначимо обсяг виробництва чавуну у фізичних і умовних одиницях за рік, якщо простої печі на ремонтах наступні:

- Капітальні ремонти 3 розряду;

- Поточні ремонти Т 1 і Т 2.

1) Кількість поточних простоїв:

n 1 = 36.2 / 30 = 24; (4.2)

n 2 = 365.2 / 90 = 8; (4.3)

Вісім поточних ремонтів Т 1 збігається з ремонтами Т 2, а один з капітальним ремонтом. Таким чином:

Т 1 = n 1 - (n 2 + 1), (4.4)

Т 1 = 24 - (8 + 1) = 15.

Один поточний ремонт Т 2 збігається з капітальним ремонтом, тобто:

Т 2 = n 2 - 1, (4.5)

Т 2 = 8 - 1 = 7.

2) Загальні простої на ремонтах:

(4.6)

За рік простої з печі складуть 240 годин

(4.7)

Фактичний час роботи доменної печі складе:

Тф = Тф · (1-0,06 ... 0,08), (4.8)

Тф = 8520 · 0,93 = 7923,6 ч.

3) Продуктивність праці вимірюється виробництвом чавуну в тоннах, що припадає на одного працівника спискового штату цеху. Розрахуємо виробництво чавуну у фізичних тоннах:

т.

Річне виробництво чавуну складе:

(4.9)

т.

Так як на печі виплавляють тільки один вид чавуну (переробний), то виробництво чавуну у фізичних і умовних тоннах складе 1751,3 т / добу, або 621 713 т / рік.

4.2.2 Розрахунок показників по праці

Плановий фонд оплати праці доменного цеху утворюється відповідно до чинного на комбінаті "Положенням про формування планового фонду оплати праці структурних підрозділів".

Для робітників доменного цеху:

- За багатозмінний режим роботи;

- За роботу в газозахисної апаратурі;

- За роботу з меншою чисельністю (недоштат);

- За суміщення професій;

- За стаж роботи на комбінаті;

- За роботу в святкові дні;

- За нічні, вечірні.

У дипломній роботі спискова чисельність робітників залишається незмінною. Штатний розклад робітників цеху наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Штатний розклад доменного цеху

№

Посада

Чисельність

Розряд

Грейд

1

2

3

4

5

Керівники

1

Начальник цеху

1


10

2

Заступник начальника цеху

4


9

3

Старший майстер

5


7

4

Начальник зміни

4


8

5

Майстер

34


6

6

Механік цеху

1


8

7

Електрик цеху

1


8

Разом керівників - 50 осіб

Робітники

8

Горновий

97

6-8


9

Машиніст крана

70

3,4,6


10

Газовик

21

5,7,8


11

Водопровідник

16

5,6


12

Електромонтер

33

4-6


13

Бригадир розливальних машин

4

5


14

Слюсар ремонтник

41

5,6


15

Електрогазозварник

14

5,6


16

Ковшевой

9

1,3


17

Бункеровщик

42

3,6


18

Вогнетривник

36

3-6


19

Комірник

2

1,2


20

Випалювач вапна

8

3,4


21

Бригадир на госп. роботах

1

3


22

Вантажник експедитор

1

1


23

Приймальник з переміщення сировини

10

2,4


24

Машиніст вагон ваг, шихтоподачі, розливання, екскаватора

54

4-6


25

Оператор з обслуговування пилегазоулавлівающіх установок

8


3


26

Грануляторщік шлаку, дробильник

26

2-4


27

Диспечер

4

4


Фахівці

28

Інженер

3


3,5

29

Спеціаліст з ремонту

3


3

Службовці

30

Секретар-машиніст

1


1

Разом по цеху - 546 чоловік

Фонд оплати праці плановий залишається без змін, збільшення заробітної плати не планується:

ФОП = С про · Р б, (4.10)

ФОП = 23,06 · 621713 = 14336701,8 руб,

де С про - стаття витрат на оплату праці промислового виробничого персоналу (ППП), грн;

Р б - річний обсяг виробленої продукції.

4.2.3 Витрати по переділу

Витрати по переділу на одну тонну чавуну визначаються на основі базових калькуляцій собівартості. При цьому враховуються:

- Зміна чисельності і фонду оплати праці;

- Н капітальні додаткові витрати, зміна амортизаційних відрахувань;

- Зміна енергоємності продукції;

- Зміна нормативу освіти ремонтного фонду;

- Зростання річного обсягу виробництва.

Збільшення обсягу виробленої продукції зменшує питому величину умовно - постійних витрат в РПП і ОЗР.

В основі розрахунку калькуляції собівартості без використання металлоконцетрата використовується базова калькуляції собівартості передільного чавуну і розрахунок калькуляції собівартості передільного чавуну в дослідному періоді з використанням металлоконцетрата представлений у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Калькуляція собівартості на 1 тонну чавуну

Статті витрат

Одиниці виміру

Ціна

руб, коп

Базовий

Досвідчений




К - ть

Сума

руб / т

К - ть

Сума

руб / т

1

2

3

4

5

6

7

Сировина і основні матеріали

тонн






1 металошихти

тонн






Агломерат ОХМК

тонн

2300,02

1,154

2654,22

1,154

2654,22

Металлоконцентрат ЮУГПК

тонн

2282,03

-

-

0,311

709,71

Окатиші Лебединський

тонн

3210,35

0,542

1740,01

0,231

741,59

Окалина

тонн

339,75

0,005

1,70

0,005

1,70

Зварювальний шлак ОХМК

тонн

339,75

0,005

1,70

0,005

1,70

Разом металошихти



1,706

4397,63

1,706

4108,92

2 Паливо







Кокс сухий

тонн

8716,72

0,468

4079,42

0,451

3931.24

Коксова дрібниця

тонн

5168,07

0,032

75,14

0,032

75,14

Природний газ

тм 3

1785,47

0,093

33,49

0,093

33,49

Разом задано



2,206

8585,68

2,189

8148,79

3 Відходи виробництва







Скрап

тонн

2433,90

0,009

27,99

0,009

27,99

Пил колошниковий

тонн

36,00

0,014

0,50

0,014

0,50

Чад металошихти

тонн


0,683


0,683


Разом відходів

тонн


0,706

28,49

0,706

28,49

Разом задано за (-) відходів

тонн


1,00

8557,19

1,00

8120,3

4 Витрати по переділу







4.1 Енергетичні витрати







Електроенергія

т.Квч

1192,06

6,6

7,91

6,6

7,91

Пар

Гкал

286,68

45,1

12,93

45,1

12,93

Вода зворотний

тм 3

560,65

32,1

18,02

32,1

18,02

Вода технічна

тм 3

737,96

1,4

1,02

1,4

1,02

Дуття (1000 м 3)

тм 3

45,95

2200

101,09

2200

101,09

Кисень (1000 м 3)

тм 3

961,78

55,5

53,38

55,5

53,38

Очищення газу (1000 м 3)

тм 3

7,35

426,7

3,14

426,7

3,14

Природний газ (1000м 3)

тм 3

1785,47

13,4

23,95

13,4

23,95

Стисле повітря (1000м 3)

тм 3

122,99

100,3

12,34

100,3

12,34

Разом енерговитрат



2881,1

233,78

2881,1

233,78

4.2 ФОП з нарахуваннями




23,06


23,06

4.3 Відрахування на соціальне страхування




6,43


6,43

4.4 Знос інструментів




25,83


25,83

4.5 Поточний ремонт




152,32


152,32

4.6 Зміст основних фондів




56,37


56,37

4.7 Транспортні перевезення




50,15


50,15

4.8 Амортизація основних фондів




2,23


2,23

4.9 Інші витрати по цеху




10,29


10,29

Разом витрати по переділу




794,24


794,24

Разом витрат




9351,43


8914,54

На підставі отриманих результатів розрахуємо відсоток зниження собівартості:

, (4.11)

Δ З = = 4,9%.

Застосування металлоконцетрата в доменній шихті призвело до скорочення собівартості на 4,9%.

4.2.4 Розрахунок прибутку від реалізації чавуну

Валовий прибуток цеху включає: прибуток від реалізації продукції.

Прибуток визначається за формулою:

, (4.12)

де Ц - оптова ціна чавуну, руб;

З i - Собівартість чавуну, руб / т;

Р - річне виробництво чавуну, т.

У чорній металургії рентабельність на річну продукцію становить 15 - 20%. Тоді оптова ціна чавуну розраховується за формулою:

Ступінь прибутковості підприємства можна оцінити за допомогою показника рентабельності (R). Рентабельність продажів показує, скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції.

Рентабельність розраховуємо за формулою:

R = · 100%, (4.13)

де, Пр - прибуток від реалізації чавуну, р / т;

С - собівартість чавуну, р / т.

R = · 100% = 20,6%.

Чистий прибуток розраховується за формулою:

ЧП = П - Н, (4.14)

де Н - сума податків, руб.

Сума податків являє собою податок на майно, податок на прибуток, податок на потреби освіти.

Розрахуємо податок на майно. База оподаткування - це вартість виробничих фондів, яку приймаємо в розмірі 20% від вартості основних фондів.

Вартість основних фондів складе:

, (4.15)

де, С А - витрати на амортизацію, руб;

Н А - середня норма амортизації,%;

Р - річне виробництво, т.

руб.

Вартість виробничих фондів складає:

ПФ = 11553499,9 ∙ 1,2 = 13864199,9 руб.

Визначаємо податок на майно з урахуванням ставки податку на майно 2%:

НИ = 13864199,9 ∙ 0,02 = 277283,9 руб.

Розрахуємо податок на прибуток. База оподаткування - прибуток. Оподатковуваний прибуток визначається за формулою:

НОП = (П - НІ), (4.16)

НОПоп = (1143706033 - 277283,9) = 1143428749 руб;

НОПбаз = (872085839,9 - 277283,9) = 871 808 556 руб.

Податок на прибуток з урахуванням ставки податку 20% складе:

Н = 0,20 НОП, (4.17)

НОП = 0,20 ∙ 1143428749 = 228685749,7 руб;

Нбаз = 0,20 ∙ 871 808 556 = 174361711,2 руб.

Тоді чистий прибуток складе:

ЧПоп = 1143706033 - 277283,9 +228685749,7 = 914742999,4 руб;

ЧПбаз = 872085839,9 - 277283,9 +174361711,2 = 697446844,8 руб.

4.2.5 Розрахунок границі беззбитковості

Межа беззбитковості відображає ступінь забезпеченості дипломного проекту. Цей показник характеризує невизначеність і ризик у процесі реалізації проектних рішень. Межа беззбитковості являє собою кількість продажів або виробництво продукції, при якому обсяг реалізації дорівнює витратам виробництва. У цій точці прибуток дорівнює нулю (П = Ц - С = 0).

Точка беззбитковості (ТБ т / рік) визначається за формулою:

Т б = , (4.18)

де, З пост - постійні витрати на виробництво не залежать від обсягу випуску;

З пер - змінні витрати на виробництво залежать від обсягів виробництва;

Ц од - ціна одиниці продукції;

Р - обсяги виробництва.

Т б = = 497385,65,

де, 0,6 - є часткою постійних витрат при виробництві;

0,4 - частка змінних витрат;

1,15 - коефіцієнт, що враховує рентабельність підприємства.

Виручка від реалізації товарної продукції розраховується за формулою:

, (4.19)

Тепер визначимо сукупні витрати на виробництво продукції:

З сов. = 8914,54 · 621713 = 5542285407 руб. (4.20)

На підставі отриманих розрахунків, межа беззбиткового обсягу виробництва для досвідченого періоду зобразимо графічно на рисунку 4.2.

4.2.6 Економічна ефективність проектних рішень

В якості критерію ефективності використовується коефіцієнт економічної ефективності Еф1 на 1 тонну чавуну, який визначається за формулою:

Еф = Рок · Цок - РМК · ЦМК, (4.21)

де, Рок - витрата окатишів т;

Цок - ціна окатишів руб. за тонну;

Рмк - витрата металлоконцетрата т;

ЦМК - ціна металлоконцетрата руб. за тонну.

Еф1 = 0,308 · 3210,35 - 0,308 · 2282,03 = 287,9 руб.

У доменній плавці при використанні в шихті металлоконцетрата, економія коксу складе 17 кг / т, коефіцієнт економічної ефективності Еф2 розраховується за формулою:

Еф2 = Рк · Цк, (4.22)

де, Рк - економія коксу при використанні мк т;

Цк - ціна коксу руб за тонну.

Еф2 = 0,017 · 8716,72 = 148,2 руб.

Річний економічний ефект:

ЕГ = 621713 · (148,2 + 287,9) = 269885613,3 руб. (4.23)

Визначимо порівняльні техніко - економічні показники базового та розрахункового варіантів і представимо їх у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Порівняльні техніко - економічні показники

Найменування показників

Варіанти


Базовий

Проектний

Обсяг печі, м 3

1007

1007

КІПО

0,564

0,575

Витрата коксу, кг / т

468

451

Річна продуктивність, т / рік

633675

621713

Вихід шлаку, кг / т

318

378

Чисельність працівників у тому числі основних робітників, чол

510

510

Собівартість продукції, грн / т

9351

8914

Прибуток від реалізації, млн. руб

872,09

1143,71

Чистий прибуток, млн. руб

697,45

914,74

Рентабельність,%

15

20,6

Аналіз економічної ефективності показує, що при введенні металлоконцетрата в доменну шихту собівартість цієї продукції знижується, що призводить до економії 436,89 руб / т. Рентабельність виробництва зросла на 5,6%, річний економічний ефект становить 269,89 млн. руб.

5 Безпека життєдіяльності

5.1 Аналіз небезпечних виробничих факторів доменного цеху ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК)

Доменне виробництво - це складний комплекс основного і допоміжного обладнання, систем контролю і управління технологічним процесом.

При виробництві чавуну відбувається плавлення, при високих температурах, сипучих матеріалів (руди, коксу, агломерату, окатишів, флюсів), тому у виробничих приміщеннях можливий прояв небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори в доменному цеху відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 зведені в таблицю 5. 1.

Таблиця 5. 1 - Потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори в доменному цеху ВАТ «Уральська сталь»

Операція технологічного процесу

Агрегат, обладнання, на яких виконується операція

Характеристика потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Нормативне значення факторів

1

2

3

4

Завантаження шихтових матеріалів в піч

Бункерні приміщення

Недостатня освітленість робочої зони

Нормоване значення дорівнює

75 лк



Підвищений рівень вібрації

Нормоване значення дорівнює

93 дБ, f = 8,0 Гц



Підвищений рівень шуму

Нормоване значення дорівнює

80 дБА

Випуск чавуну і шлаку; прибирання продуктів плавки;

передача чавуну в подальший переділ

Ливарний двір доменної печі

Підвищена температура в робочій зоні

Нормоване значення дорівнює

18-22 º С



Підвищений рівень шуму

Нормоване значення дорівнює

80 дБА



Підвищена запиленість і загазованість повітря робоче зони

Для СО ГДК повітря становить 20 мг / м 3 (стан - газ) речовина з остронаправленним дією, яка потребує автоматичного контролю за його вмістом у повітрі


Центральний пульт управління доменної печі

Підвищена температура повітря

Зимовий період

21-24 º С, літній період 22-24 º С



Підвищений рівень шуму на робочому місці

Нормоване значення дорівнює

65 дБ

Потужні конвекційні потоки повітря, що виникають при випуску чавуну і шлаку, піднімають осіла пил. Тому при випуску чавуну спостерігається найбільша запиленість повітря, що досягає десятків і сотень мг / м 3. Пил на ливарних дворах має високу дисперсність (частки до 2 мкм в діаметрі становлять 70%).

Хімічний склад колошникового пилу залежить від складу шихти. Колошниковий пил містить 8 ... 12% окислів кремнію, 16 ... 20% вуглецю і до 50 ... 60% оксидів заліза.

Випуск пилу з пиловловлювачів зазвичай супроводжується засміченням навколишнього простору колошникового пилом, що добре поширюється в повітрі і має склад, наведений у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - фракційний склад колошникового пилу з пиловловлювача, мкм

Фракційний склад колошникового пиліРазмер частинок, мкм


+500


500 ... 200


200 ... 90


90 ... 40


40. .. 10


-10


Вміст,%


1,2


21,0


40,5


30,2


3,9


3,2


Крупнодисперсних пил (більше 10 мкм) в легені не потрапляє, частки менше 10 мкм проходять в легені.

Наявність у повітрі пилу, що містить оксиди кремнію, заліза та інших мінеральних складових, може викликати найбільш важкі захворювання, що отримали назву пневмоконіози.

На ливарних дворах є джерела пиловиділення. Аерозоль конденсації над поверхнею розплавленого чавуну містить оксид заліза, марганцю, графіт. Аерозоль утворюється при очищенні і відновленні канав, при переміщенні сипучих матеріалів.

Складові доменного газу по-різному діють на організм людини і можуть викликати задуху або отруєння. Доменний газ легко поширюється в повітрі, а в сиру і холодну погоду може опуститися в нижні шари повітря, створюючи загазованість на робочих місцях.

У повітрі ливарного двору присутній окис вуглецю. Залежно від якості виплавленого чавуну доменний газ має наступний склад: 11 ... 17% СО 2, 22 ... 28% СО, 1,5 ... 7,5% Н 2, 0,1 ... 0, 3% СН 4 і 50 ... 57% N 2.

При певній концентрації газів у повітрі і наявності джерела з температурою вище температури запалення газу може статися вибух. Такими джерелами можуть бути: відкритий вогонь, іскра, електрична дуга, нагріте тіло.

5.2 Санітарно - технічні вимоги

5.2.1 Об'ємно-планувальні рішення будівель та споруд

ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК) належить до першого класу виробництва. Для таких підприємств ширина санітарної зони повинна становити не менше 2 км.

Розташування комбінату щодо житлового масиву є сприятливим, оскільки троянда вітрів має північно-західне панівне становище, що сприяє видаленню шкідливих речовин від міста.

Доменний цех розташований з підвітряного боку до адміністративної будівлі. Таке планування дозволяє відносити шкідливі викиди і шум у бік від нього.

Всі робочі майданчики розташовані на висоті не більше 0,7 м, огороджені зварними конструкціями на висоті не більше 0,5 м.

Центральний пульт управління доменною піччю включає в себе кімнату загальною площею 30 м 2 і висотою 2,5 м. Обсяг кімнати 75 м 3. Основних робочих місць - 3. Таким чином, фактична площа на одного робітника становить 10 м 2 або 25 м 3.

5.2.2 Вимоги до мікроклімату

Нормами для важкої категорії робіт (доменне виробництво) на постійних робочих місцях встановлені оптимальні параметри повітряного середовища: температура 17 ... 20 ° С, відносна вологість 40 ... 60% і швидкість руху повітря не більше 3 м / с. Теплове навантаження на робочих місцях не повинна перевищувати 300 ккал / м 2 · год

На ділянках, де теплове навантаження перевищує 0,35 Вт / см 2, необхідно встановити вентилятори, повітряне душірованіе, високодисперсні розпилення води, холодне екранування, створені приміщення для відпочинку, температура в яких повинна підтримуватися на рівні 22 ° С. Застосовувати установки для охолодження і кондиціонування повітря. Температура та швидкість повітря при користуванні повітряними душами в доменних цехах в літній час 18 ... 22 ° С і 2 ... 3 м / с, а в зимовий 16 ... 18 ° С і 1 ... 3 м / с .

За зміну робітник доменного цеху втрачає у вигляді поту 6 ... 10 л води. Підтримання водного режиму організму, як правило, здійснюється шляхом використання газованої води. Доменний цех має автоматичні сатураторной установки з централізованою подачею води до робочих місць. Водопровід газованої води теплоізолюється. Крім газованої води, на робочих місцях влаштовуються фонтанчики з звичайною питною водою. Питні точки знаходяться від робочих місць на видаленні не більше 75м.

Необхідний повітрообмін забезпечується механічною вентиляцією. Кратність повітрообміну більше 5, швидкість руху повітря не перевищує допустимого значення 0,1 м / с.

Для зниження шуму і вібрації обладнання, апарати, прилади встановлені на амортизуючі прокладки.

Параметри повітряного середовища задовольняють вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Таким чином, мікроклімат у розглянутому приміщенні відповідає нормативам.

Обсяг припливного повітря L np, необхідного для асиміляції припливних тепловиділень визначається за формулою:

, (5.1)

де Q хат - теплові надлишки, Дж / ​​год;

С р - питома теплоємність, Дж / ​​кг · К;

р н - щільність повітря, кг / м 3;

t УХ, t H - температури минає і зовнішнього повітря, К.

Обсяг видаляється з цеху повітря L y д визначається за формулою:

, (5.2)

де р ух - щільність минає повітря, кг / м 3.

Завдяки нагріванню в приміщенні, об'єм повітря збільшується на 2,9%. Величина теплового напору Н m визначається за формулою:

, (5.3)

де h - відстань між осями верхніх і нижніх отворів, м;

р п - густина повітря при середній температурі (р п = 1,177 кг / м 3);

р н - щільність повітря при 21 ° С (р н = 1,2006 кг / м 3).

Середня температура повітря дорівнює t сер = (24 +30) 2 = 27 ° С. Після підстановки значень, знаходиться Н m:

.

Приймаючи різниця тисків на нижніх і верхніх отворах однаковою, знаходиться H 1:

(5.4)

Швидкість повітря в припливних отворах V np, при отриманій різниці тисків, визначається за формулою:

, (5.5)

де g - прискорення вільного падіння, м / с;

Н - різниця тисків повітря в приміщенні і поза ним, Па;

р н - щільність зовнішнього повітря, кг / м 3.

Швидкість у витяжних отворах визначається за формулою:

, (5.6)

де Р ух - щільність минає повітря, кг / м 3.

Площа припливних отворів F np (зі стулками, відкритими на 90 °) розраховується за формулою:

, (5.7)

де L np - обсяг припливного повітря, м 3 / год;

μ - коефіцієнт витрати;

V np - розрахункова швидкість повітря в отворі, м / с.

Площа витяжних прорізів в ліхтарі F yx (зі стулками, відкритими на 90 °) визначається за формулою:

, (5.8)

де L ух - обсяг минає повітря, м 3 / год;

μ - коефіцієнт витрати;

V yx - швидкість повітря на виході з отвору, м / с.

Для аерації в цеху виконують отвори в поздовжній стіні будівлі, нижній ряд (для припливу повітря в теплий період року) на утраті 2м, верхній ряд (для припливу повітря в холодний період року) на рівні 8 м. Отвори мають висоту 1,2 метра і розташовані праворуч і ліворуч від ливарного двору. На покрівлі будівлі встановлюється аераційний ліхтар, обладнаний вітрозахисними панелями. Відкривання стулок ліхтаря механізовано.

5.2.3 Вимоги до освітлення

Вимоги до штучного освітлення визначаються «Будівельними нормами і правилами» та «Санітарними нормами проектування промислових підприємств».

При штучному освітленні (по СНІП 23.05.95), при роботі з світяться матеріалами і виробами в гарячих цехах освітленість складає 200 лк. На робочому майданчику ливарного двору 50 лк; в будівлі машинного залу і приміщенні управління піччю 100 лк; в підбункерних та інших приміщеннях 50 лк; в проїздах для транспорту 20 лк; в інших ходах і на сходах 15 лк.

У цехах необхідно передбачати робоче освітлення і аварійний. Аварійне освітлення повинно мати незалежне джерело живлення від акумуляторних батарей або незалежного генератора. Відсутність освітлення викликає необхідність зупинки доменної печі. При цьому виникає небезпека травм, вибухів, аварій. Складаються графіки очищення та ремонту освітлювальної арматури, ліхтарів і вікон. Раціональна забарвлення обладнання покращує умови освітлення.

Відповідно до БНІП 23-05-95, вибирається освітленість

центрального пульта управління, і нормуються його параметри. Норми освітленості для ЦПУ доменної печі представлені в таблиці 5.3.

На ЦПУ доменної печі необхідно штучне освітлення, тому що приміщення буде знаходитися в центрі доменного цеху в місці без достатнього природного освітлення.

Таблиця 5.3 - Норми освітлення для ЦПУ доменної печі

Показники

Норма

Характеристика зорових робіт

Високої точності

Розряд зорової роботи

3

Подразряд зорової роботи

У

Відносна тривалість зорової

роботи,%

Менш 70,0

Освітленість на робочій поверхні від системи загального штучного освітлення, лк

300,0

Коефіцієнт пульсації освітленості,%

10

Коефіцієнт природної освітленості при верхньому освітленні,%

3,5

Коефіцієнт природної освітленості при бічному освітленні,%

1,2

5.2.4 Розрахунок штучного освітлення робочого місця горновий доменної печі

Робочим місцем горновий доменної печі є ливарний двір. Найбільш поширеним у проектній практиці є розрахунок освітлення за методом коефіцієнта світлового потоку. Цей метод дає можливість підрахувати світловий потік джерел світла, необхідний для створення нормальної освітленості розрахункової горизонтальній поверхні.

Ф = (Emin · Kз · S · Z) / N · n · g, (5.9)

де Ф - світловий потік кожної з ламп, лк;

Emin - мінімальна нормована освітленість, лк;

Кз - коефіцієнт запасу;

S - площа приміщення, м 2;

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної, цей коефіцієнт необхідно вводити у зв'язку з тим, що нормується не середня, а Emin, зазвичай застосовується 1,1 ... 1,5 (в середньому 1,2);

N - вибране число світильників, шт;

g - коефіцієнт затемнення на робочому місці можна прийматися рівним 0,8 ... 0,9;

n - коефіцієнт використання світлового потоку ламп, що залежить від типу світильника, коефіцієнтів відбиття стелі (Рп), стін (Рс), висоти підвісу світильника (h) і показника приміщення (i).

i = (A · B) / h · (A + B), (5.10)

де А і В - два характерних розміру приміщення, м;

h - розрахункова висота підвіски світильника, м.

Для умов ливарного двору доменного цеху приймаємо: Emin = 200 лк; Кз = 1,7; Z = 1,2; N = 4 шт; g = 0,9; n = 15,2. Висота приміщення 25 метрів, ширина прольоту 25 метрів, довжина 34 метри.

i = (25.34) / 25 · (25 +34) = 0,58 м.

Тоді,

Ф = (200.1, 7 · 850.1, 2) 74.15, 2.0, 9 = 6338 лк.

У проекті застосовуються ртутні лампи, типу ДРЛ-125, у яких висока світлова віддача і великий термін служби. Напруга в лампі 220 В, потужність 125 Вт.

5.2.5 Вимоги до безпеки при влаштуванні та експлуатації комунікацій

Приміщення центрального пункту управління доменної печі відноситься до класу приміщення з підвищеною небезпекою, оскільки не виключається можливість одночасного дотику людини до заземлених металевих конструкцій і корпусів електричного устаткування.

Використання електричного струму надає питань безпеки велике значення, оскільки дія електричного струму може викликати електричні опіки, фібриляцію, втрату свідомості і навіть смерть. І навіть при розвиненій системі захисних заходів не слід вважати, що вони створюють абсолютний рівень безпеки. У всіх випадках необхідно високоякісне виконання електричних установок і їх періодичний контроль, підтримування якісного стану ізоляції, висока дисципліна персоналу та дотримання правил безпеки.

Для задоволення санітарних і побутових потреб працюючих в цеху, передбачається будівництво спеціальних приміщень. Склад санітарно-побутових приміщень визначається на підставі санітарної характеристики виробничих процесів в цеху. Для задоволення санітарних і побутових потреб працюючих передбачені спеціальні приміщення. У доменному цеху вони відносяться до групи II б. Дані розрахунку площ представлені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Дані розрахунку спеціальних площ для центрального пульта управління доменною піччю

Найменування розрахункової площі

Найменування і кількість побутових пристроїв

Норми площі на одну людину, м 2

Кількість осіб

Усього площа

ді, м 2

1

2

3

4

5

Гардеробні

Шафа 0,5 х0, 4х1, 65

1,2

3

3,6

Умивальні

Один кран

1,75

3

5,25

Вбиральні

Один унітаз

1,08

3

3,24

Пристрій питного водопостачання

Один пристрій

2,0

3

6

Приміщення для громадського харчування

Столи, стільці

1,47

3

4,41

Приміщення для відпочинку


2

3

6

Аналогічні умови є і для горнових доменної печі № 3,4.

5.3 Розробка заходів захисту від небезпечних шкідливих виробничих факторів

Технічні захисту наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Технічні заходи захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів у доменному цеху

Операція

технологічного процесу

Агрегат,

обладнання,

на яких виконується операція

Характеристика потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Захисне

пристрій

Завантаження шихтових матеріалів в піч

Бункерні приміщення

Недостатня освітленість робочої зони

Лами розжарювання і люмінесцентні лампи



Підвищений

рівень вібрації

Віброізолятор типу гумових прокладок



Підвищений

рівень шуму

Звукопоглинальний екран

Випуск чавуну і шлаку.

Прибирання продуктів плавки

Передача чавуну в подальший переділ

Ливарний двір доменної печі

Підвищена температура в робочій зоні

Тепловідвідні екран



Підвищений рівень шуму

Звукоізолюючий кожух



Підвищена запиленість і загазованість повітря робоче зони

Витяжний зонт


Центральний пульт управління доменної печі

Підвищена температура повітря

Вентилятори, повітряне

душірованіе



Підвищений рівень шуму на робочому місці

Звукопоглинальний екран

5.4 Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

5.4.1 Пожежо і вибухобезпечність

Відповідно до НПБ 105-95 по вибухо і пожежонебезпеки приміщення центрального пульта управління відноситься до категорії «В4».

Згідно СНИП 2.01.02-85 приміщення пульта управління має третю ступінь вогнестійкості. Для гасіння є вогнегасник типу ОУ-5.

Можливість евакуації людей з приміщення у разі виникнення пожежі забезпечується коридором шириною 2 м. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до виходу назовні або на сходовий крило не перевищує 15 м.

З метою попередження пожеж та обмеження поширення вогню в приміщенні передбачено усунення всіх можливих джерел займання, складання правил експлуатації агрегатів, пристрій пожежної сигналізації.

5.4.2 Токсична безпека

У доменному цеху можуть бути різні види аварії:

- Зупинка повітродувної машини, яка подає повітря в доменну піч;

  • розрив кожуха шахти печі;

  • прогар фурми або холодильника;

  • припинення подачі природного газу на газорозподільну станцію;

  • прорив чавуну в зонах горна і чавунної льотки;

  • викид розплавлених і розжарених матеріалів на ливарний двір і залізничні колії;

  • викид газу або витік газу і т.д.

Вид аварій і спосіб їх ліквідації наведено в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 - Види можливих аварій в доменному цеху

Види аварій та їх

виникнення

Заходи з порятунку людей

та ліквідації аварії

1 Зупинка повітродувної машини

1) Повідомити про аварію диспетчерам доменного та газового цехів, повідомити в ГСС.

2) Зупинити піч:

а) вимкнути завантаження піч відкрити дроселя дросельної групи;

б) припинити подачу природного газу в піч;

в) припинити нагрівання повітря;

г) відкрити повністю клапан "снорт";

д) закрити клапан гарячого дуття, змішувальну засувку і шибер холодного дуття;

е) відкрити атмосферні свічки і закрити отделітельний клапан.

3) Викликати необхідний персонал для ліквідації аварії.

4) Приступити до ліквідації наслідків аварії.

2 Розрив кожуха шахти печі

1) Взяти піч на «снорт».

2) Викликати газорятувальника, виставити оточення небезпечної зони і видалити людей з майданчиків шахти і колошника.

3) Повідомити диспетчеру про аварію.

4) При необхідності зупинити піч.

5) Повідомити начальнику цеху про аварію і при необхідності викликати необхідний персонал.

6) Приступити до ліквідації аварії та її наслідків.

3 Припинення подачі природного газу на газорозподільну станцію

1) Поставити до відома начальника доменного цеху.

2) Закрити вентиля природного газу.

3) По команді начальника цеху вжити заходів щодо збереження теплового стану печі.

4) З метою забезпечення котлів ЦЕС і ПВЕС доменним газом кількість повітронагрівачів на нагріванні тримати по команді диспетчера газового цеху.

5) Закрити коксовий газ на повітронагрівачі.

5.4.3 Спеціальні розробки із забезпечення безпеки (розрахунок теплопоглинальне екрану)

Тепловідвідні екран являють собою зварену плиту із сталевих листів, з внутрішньої сторони футерованную вогнетривкою цеглою. Між зварними листами циркулює вода, яка поглинає тепло і забирає його.

Кількість теплоти, переданою з 1 м 2 гарячої стінки воді визначається за формулою:

, (5.11)

де С 0-коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла;

А пр - приведена ступінь чорноти;

Т 1-температура гарячої стінки, Т 1 = 1673 К;

Т 2 - температура стінки екрану, Т 2 = 323 К.

У свою чергу, наведена ступінь чорноти визначається за формулою:

, (5.12)

де e 1 - ступінь чорноти гарячої стінки, e 1 = 0,75;

e 2 - ступінь чорноти сталевого листа екрану, e 2 = 0,9.

А пр =

Е І = Вт

Необхідна кількість води для охолодження екрана визначається за формулою:

, (5.13)

де a - коефіцієнт поглинання інфрачервоних променів матеріалом екрана і водою,

а = 0,9;

F - площа стінки екрану, F = 4 м 2;

с - теплоємність води, c = 4,19 × 10 3 ;

t ух - температура минає води, t ух = 33 º С;

t п - температура води, що поступає, t п = 18 º С.

G = кг / ч.

Необхідна кількість води при установці тепловідводної екрана становить 64027 кг / год Дана кількість дуже складно забезпечити, що і ускладнює їх масове застосування.

Питання забезпечення БЖД працівників підприємств і до цього дня є актуальним, що зумовлено насамперед тим, що протягом останніх років посилюється несприятлива ситуація у промисловості з охороною праці, а в навколишньому середовищі - з якістю природного середовища. Зростають число і масштаби техногенних надзвичайних ситуацій. У промисловості зростає рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності. Зростають і масштаби забруднення атмосфери.

На підприємствах необхідно вживати заходів для повного забезпечення безпеки персоналу у випадку з надзвичайними ситуаціями. Необхідно мати засоби сигналізації про небезпеку внаслідок аварії, а також необхідно мати спеціально навчений діям персоналу, щоб не було необхідності в залученні персоналу міністерства надзвичайних ситуацій (при невеликому масштабі аварії). На підприємстві, згідно затвердженого графіка, необхідно проводити навчання з імітацією наближені до реальних дій. На промисловому підприємстві повинна бути чітко відпрацьована схема евакуації персоналу об'єкту (а в разі необхідності і членів їх сімей) в чисту зону. Ю Персонал повинен чітко знати, що у випадку аварії він евакуюється з зони зараження строго проти вітру, повинен уміти користуватися індивідуальними засобами захисту , наявними на робочих місцях. Ці заходи повинні знизити імовірність великих наслідків аварій з викидом шкідливих речовин, а також кількість загиблих і поранених (і як наслідок - інвалідність), що відповідно зменшить відсоток економічного збитку підприємства в разі аварії на самому об'єкті або сусідньому з ним хімічному об'єкті.

6 Охорона навколишнього природного середовища

6.1 Опис стану навколишнього середовища в районі ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК)

Підприємство ВАТ «Уральська сталь» знаходиться в східній частині міста Новотроїцьк, який розташований на Південному Уралі. У місті троянда вітрів благополучна для місцевого населення, відзначається велика повторюваність північно-східних вітрів. Підприємство розташоване за межею міста і на рівному майданчику.

Нормативна санітарно-захисна зона для діючого підприємства, згідно з СН 245-71 становить 2000 метрів.

Металургійна промисловість, за ступенем шкоди, що завдається навколишньому середовищу в нашій країні займає друге місце серед галузей промисловості після паливно-енергетичного комплексу, відрізняючись високою ресурсоемкостью і, як наслідок великими відходами.

Основними джерелами забруднення на металургійному підприємстві з повним циклом, в тому числі і на ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК), є викиди коксохімічного, агломераційного, доменного і сталеплавильного виробництв.

Кількість викидів забруднюючих речовин (тис. тонн) в атмосферу в структурних підрозділах ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК) подано в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 - Норматив викидів забруднюючих речовин (тис. тонн) в атмосферу в структурних підрозділах ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК)

Найменування

цеху, виробництва

тверді

оксид вуглецю

оксиди азоту

діоксид сірки

інші

всього по цеху


ПДВ

ВСВ

ПДВ

ВСВ

ПДВ

ВСВ

ПДВ

ВСВ

ПДВ

ВСВ

ПДВ

ВСВ

КХП

1,068

1,516

2,284

8,868

0,438

0,438

0,367

2,651

0,224

0,230

4,381

13,698

Аглоцехов

3,535

5,110

51,189

70,285

0,272

1,510

0,896

6,545

0,0012

0,0012

55,8932

83,1372

Доменний цех

4,339

4,339

5,812

5,812

0,434

0,491

0,362

0,371

0,0299

0,0919

10,9769

11,1049

Мартенівський цех

1,01

1,35

1,239

2,232

0,599

0,728

0,068

0,185

0,0646

0,0177

2,9806

4,5127

ЕСПЦ

0,618

0,618

1,21

1,21

1,088

1,088

0,127

0,127

0,0445

0,0445

3,0875

3,0875

Вогнетривкий цех

0,516

0,486

0,949

0,894

0,092

0,13

0,065

0,108

0

0

1,622

1,618

Механічний цех

0,0044

0,0044

0,000181

0,00181

0,0067

0,0067

0

0

0,003

0,003

0,01428

0,01428

Цех побуту

0,0149

0,0149

0,0064

0,0064

0,0015

0,0015

0,0148

0,0148

0,0053

0,0053

0,042

0,0429

ФЛЦ

0,075

0,075

0,352

0,352

0,064

0,082

0,00072

0,00072

0,00267

0,00267

0,49439

0,51239

ОБЦ

0,0854

0,0854

0,0377

0,0377

0,219

0,219

0

0

0

0

0,3421

0,3421

ЛПЦ - 1

0,0248

0,0248

0,0233

0,0233

0,066

0,345

0

0

0

0

0,1141

0,3931

ЛПЦ - 2

0,032

0,032

0

0

0,267

0,267

0

0

0,00392

0,00392

0,30292

0,30292

СПЦ

0

0

0

0

0,064

0,469

0

0

0

0

0,064

0,459

ЦШІ

0

0

0

0

0,061

0,0723

0

0

0

0

0,061

0,0723

ТЕЦ

1,297

1,296

1,681

1,635

1,055

2,933

0,858

2,225

0

0

4,891

8,089

АТУ

0,0463

0,0463

4,831

4,831

0,553

0,553

0,1246

0,1246

0,769

0,796

6,3239

6,3239

УЖДТ

0,0102

0,0102

0,189

0,18

1,012

1,012

0

0

0

0

1,2112

1,2112

Всього

12,632

14,93

63,80358

96,376

6,2922

10,346

2,88312

12,352

1,14809

1,169

92,803

135,173

6.2 Обсяги викидів та скидів доменного цеху

З доменних печей виходить велика кількість брудного газу в атмосферу, який впливає на дихання і є причиною гострих респіраторних захворювань. Викиди діляться на технологічні і неорганізовані.

Технологічні - це колошникового газ, в якому міститься оксид вуглецю СО, пил, метан СН 4 водень Н 2 і незначні кількості сірководню H 2 S і діоксиду сірки SO 2. Це гази, які потрапляють в атмосферу, в основному, через завантажувальний пристрій, при завантаженні матеріалів у піч. Неорганізовані - в основному це пил від шихтових матеріалів, частина яких видаляється системою аспірації.

На ливарному дворі пил і гази виділяються від льоток чавуну і шлаку, жолобів і ділянок зливу, від ковшів. Концентрація пилу при випуску становить 150 ... 1500 мг / м 3, 5 ... 250 мг / м 3, середня концентрація SO 2 біля шлакових льоток і жолобів до 30 мг / м 3.

При переробці шлаків основними забрудненнями є сульфіди металів. Валові викиди шкідливих речовин при переробці шлаку наведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Валові викиди шкідливих речовин при переробці шлаків

Процес

Продуктивність установок, тис. т / рік

кг / добу



Пил

SO 2

СО

H 2 S

Виробництво шлакової пемзи

500

200

12

4,0

120

Виробництво литого щебеню

1000

30

12

0,6

100

Очищення шлакових ковшів

800

30

60

300

350

При сливі і переробки шлаку ці речовини виділяються в атмосферне повітря. Шкідливі речовини, що викидаються в атмосферу при грануляції шлаку: сірководень H 2 S, оксид сірки SO 2, оксид сірки S О 3 та сірчана кислота. Величина питомих викидів в грамах на 1 тонну шлаку в літній період складає: 500 H 2 S, 50 SO 2, 40 H 2 SO 4; в зимовий період - 600 H 2 S, 130 SO 2, 13 H 2 SO 4.

Дані неорганізованих викидів представлені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Зведені дані неорганізованих викидів в доменному цеху

Ділянки доменного цеху

Кількість викидів, м / т чавуну


пил

СО

SO

H S

1

2

3

4

5

Бункерна естакада

50

-

-

-

Підбункерних приміщення

до 1200

-

-

-

Ливарний двір

400 ... 700

700 ... 1150

110 ... 170

-

Будівля повітронагрівачів

-

11 ... 14

-

-

Розливні машини

40

60

-

-

Переробка шлаку

20

8

20

50

Міжконусного простір

4000

2000

-

0,5 ... 3,0

Найбільш небезпечна пил, що містить кремнезем. Гранично допустимі концентрації їх у повітрі залежать від наявності вільної кремнекислоти. Допускається вміст пилу не більше 1 мг / м 3, при вмісті в пило більше 70% вільної Si О 2; при вмісті в пилу 10 ... 70% Si О 2 гранична запиленість повітря не повинна перевищувати 2 мг / м 3, а якщо в пилу міститься менше 10% SiO 2, - 4 мг / м 3. Гранично допустимі концентрації в повітрі шкідливих речовин складають: СО - 20 мг / м 3; SO 2 - 10 мг / м 3; MnO - 0.05 мг / м 3; FeO - 4 мг / м 3; H 2 S - 5 мг / м 3.

6.3 Розрахунок плати за викиди доменного цеху

Плата за викиди забруднюючих речовин визначається за формулою:

S = Мвибр · Цпдв · к1 · к2 · к3, (6.1)

де Мвибр - маса викидів, т / рік;

Цпдв - норматив ПДВ, руб / т;

к1 - регіональний коефіцієнт;

к2 - додатковий коефіцієнт для підприємства, розташованих у межах міста;

к3 - коефіцієнт індексації цін.

Розрахунок плати за викиди доменного цеху наведені у таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Розрахунок плати за викид забруднюючих речовин а атмосферу

Найменування забруднюючої речовини

ВСВ,

тонн

Фактичний викид,

тонн

Норматив плати в межах ВСВ, тонн

Норматив плати понад ВСВ, руб / тонн

Розмір плати за викид в межах ВСВ, руб / тонн

Сума платежів, руб

Тверді

4339

2640,53

366

0

966435,44

966435,44

Оксид вуглецю

5812

4223,34

3

0

12700,01

12700,01

Оксид азоту

491

368,58

260

0

95830,02

95830,02

Діоксид сірки

371

201,92

200

0

40383,6

40383,6

Разом

-

7444,37

-

-

1115349,1

1115349,1

6.4 Очищення колошникового газу

Застосування колошникового газу неможливо без очищення його від виноситься з печі пилу.

Колошникового газ проходить послідовно 3 ступені очищення - грубу, напівтонких і тонку. У агрегатах кожного ступеня вловлюється пил певних розмірів і властивостей.

Для грубої очистки колошникового газ використовуються сухі пиловловлювачі інерційного типу.

Напівтонка очищення здійснюється в скрубберах і трубах-розпилювачах (типу Вентурі). У них осідають більш дрібні частинки пилу. А Тонкою очищенню колошникового газ піддається в електричних і металлотканевих фільтрах. З перекладом доменних печей на роботу з підвищеним тиском газу під колошником у схемі газоочисток використовується новий агрегат - дросельна група. Виконуючи свої основні функції з підвищення і підтримання тиску колошникового газ, вона виявилася дуже ефективним агрегатом для його тонкого очищення.

Робота агрегатів для очищення газу характеризується коефіцієнтом осадження пилу (η), рівним відношенню кількості уловленной пилу до кількості її в газі до очищення. Величина його в сухих пиловловлювачах становить 0,5-0,8. У агрегатах мокрого очищення коефіцієнт осадження пилу досягає: 0,8-0,9 - в скрубберах, 0,88-0,9 - у трубах-розпилювачах, 0,95 - у дросельних групах.

У доменному цеху ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК) очищення колошникового газу здійснюється за наступною схемою.

Газ з доменної печі по вертикальних і спадним газовідводу направляється в сухий пиловловлювач для грубої очистки. Швидкість введення його через центральну трубу досягає 10-15 м / с.

З сухого пиловловлювача газ по газопроводу брудного газу подається в скрубер. Щоб уникнути осадження пилу швидкість газу в газопроводі повинна бути не менше 15 м / с.

Подальша очищення газу здійснюється в трубах-розпилювачах і дросельної групі. Високі до 150 м / с в трубі-розпилювачі і до 300 м / с в дросельної групі швидкості газу, створювані в цих агрегатах, сприяють руйнуванню газових оболонок на частинках пилу, змочування та коагуляції цих частинок.

Чистий газ після водовіддільник (краплевловлювача), де уловлюються краплі води, надходить в колектор чистого газу.

6.5 Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини

ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони та класи небезпеки ряду шкідливих речовин, що найчастіше зустрічаються в доменному цеху і атмосфері районів розміщення підприємств чорної металургії, а також вплив на людину забруднюючих речовин наведені в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - ГДК шкідливих речовин

Речовина

Клас

небезпеки

Стан повітряного басейну

При концентрації вище, мг / м ³

Гранично допустима концентрація, мг / м ³



Викликає побоювання

Небезпечне

Надзвичайно небезпечна

У повітрі робочої зони

В атмосферному повітрі







ГДК м.р.

ГДК с.с.

Пил нетоксичний-ва

3

0,15

0,76

3,75

10

0,5

0,15

Дія на організм людини

Подразнює, викликає кон'юнктивіт, дерматити, фіброз легенів

Діоксид сірки

3

0,06

0,18

0,2

10

0,5

0,06

Дія на організм людини

Надає Загальнотоксичні, подразнюючу, ембріотоксичну дію

Діоксид азоту

2

0,085

0,250

0,766

5

0,085

0,085

Дія на організм людини

Сильно токсичний, надає Загальнотоксичні, подразнюючу дію алергенна

Оксид вуглецю (чадний газ)

4

1,0

5,0

26,0

20

5,0

3,0

Дія на організм людини

Сильно токсичний, кров'яний отрута, нарушет дихання, зменшує споживання тканинами кисню, викликає судоми

Предель-ні вуглеводні

4

1,5

7,6

37,5

300

-

-

Дія на організм людини

Надає наркотичну дію, викликає запаморочення, кашель, впливає на кровотворну систему

Сажа

(Кіптява)

4

0,05

0,25

1,25

4

0,15

0,05

Дія на організм людини

Надає канцерогенну дію, викликає шкірні захворювання

Сероводо-род

2

0,006

0,024

0,072

10

0,008

0,008

Дія на організм людини

Сильно токсичний, надає общетоксическое дію, адсорбується на неушкодженій шкірі, викликає запаморочення, сльозотеча, розлад серцево-судинної системи

Сероугле-род

2

0,005

0,015

0,045

1

0,03

0,005

Дія на організм людини

Надає Загальнотоксичні і ембріотоксичну дію, а також сприяє розвитку серцево-судинних захворювань, виразкової хвороби шлунка

Аміак

4

0,2

1,0

5,0

20

0,2

0,2

Дія на організм людини

Подразнює

Найбільш ефективним способом боротьби з викидами пилу і шкідливих газоподібних компонентів у повітряний басейн підприємствами є установка газоочисних апаратів. Однак, як показала практика, пилегазовиделенія можна значно скоротити шляхом їх придушення і локального відсмоктування, а також здійснення низки заходів технологічного планувального характеру. В першу чергу слід впроваджувати маловідходну технологію, що дозволяє значно зменшити навантаження на газоочисні апарати і тим самим підвищити ефективність їх роботи, а іноді і обійтися без їх встановлення.

6.6 Відходи доменного виробництва

Основними відходами доменного виробництва є шлак, колошниковий пил і газ. Крім того, в доменному цеху утворюються такі відходи виробництва і споживання: ртутні лампи, люмінесцентні ртутьсодержащие трубки відпрацьовані і шлюб, лом міді несортовані, масла індустріальні відпрацьовані, масла гідравлічні відпрацьовані, не містять галогени, масла компресорні відпрацьовані, бій шамотної цегли, залишки і огарки сталевих зварювальних електродів, брухт чорних металів несортовані, стружка бронзи незабруднене.

Хімічний склад відходів доменного виробництва представлений в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Хімічний склад відходів доменного виробництва,%

Найменування

Si О 2

Al 2 О 3

CaO

MgO

MnO

FeO

Fe 2 О 3

S

Ti О 2

ппп

Шлаки доменні

40,70

8,00

44,30

5,20

0,20

0,50

-

0,65

0,45

-

Пил колошниковий

8,94

1,96

8,69

2,52

0,35

12,88

39,89

0,29

0,2

24,2

Шлам підбункерних

приміщень

8,11

1,94

7,25

0,95

0,70

19,60

61,14

0,16

0,07

-

Коксова дрібниця

5,8

3,01

0,74

0,18

-

1,37

-

0,52

0,18

-

Пил від конвеєрів глиномялки

57,80

28,50

0,60

2,60

-

-

2,30

1,90

-

6,3

Пил, що міститься в колошниковому газі, на 99% вловлюється системою газоочистки доменної печі (доменна піч → пиловловлювач → скрубер → труби-розпилювачі → дросельна група → краплевловлювач) і повертається в переділ: застосовується як одного з компонентів агломераційної шихти. Колошникового газ, що містить у своєму складі велику кількість горючих компонентів, застосовується як паливо для обігріву повітронагрівачів, мартенівських печей та інших потреб. Шлаки, в даний час гранулюється і в цьому виді використовується в будівельних цілях. Грануляція шлаку здійснюється при його злив у воду. При цьому виділяються такі шкідливі речовини, як сірководень H 2 S, оксид сірки SO 2, оксид сірки S О 3 та сірчана кислота. Величина питомих викидів в грамах на 1 тонну шлаку в літній період складає: 500 H 2 S, 50 SO 2, 40 H 2 SO 4; в зимовий період - 600 H 2 S, 130 SO 2, 13 H 2 SO 4.

Впровадження безвідходної технології та розширення використання «попутних» матеріалів при виробництві, одним з яких є доменний шлак, зумовили необхідність удосконалення методів його переробки. В даний час найбільш рентабельним способом грануляції є так звана «пріпечная» грануляція, що дає великий економічний і виробничий ефект за рахунок скорочення витрат на утримання парку шлакових ковшів.

Грануляція складається з шлакового жолоба, під яким розміщено гідрогранулятор і бункер-відстійник з камерою оборотної води і колодязем, де встановлений шлаковий ерліфт.

З метою зниження шкідливого впливу, особливо на атмосферне повітря (викиди сірководню, сірчистого ангідриду і сірчаної кислоти), установки грануляції необхідно постачати системою уловлювання парогазових викидів (споруда парасольок, обладнання місцевими відсмоктувачами) і нейтралізувати їх (наприклад, вапняним молоком Са (ОН) 2 ) не тільки в газоочисних установках, а й шляхом подачі вапняного молока у воду, що йде на грануляцію.

В даний час в доменному цеху ВАТ «Уральська сталь» (ОХМК) виробляють з відходів наступну побічну продукцію: щебінь, граншлак.

Гранульований шлак застосовується в будівельному виробництві (виготовлення цементу).

Щебінь з доменних шлаків з ГОСТ 3344 - 83 в залежності від фізико-механічних властивостей призначається для пристрою всіх видів покриттів, підстав і підстилаючих шарів дорожнього одягу. Нульову фракцію (0-5 мм) - жужільну дрібниця, що володіє терпкими властивостями, застосовують для пристрою монолітних шлакобетонних підстав і покриттів.

Керівництво ВАТ «Уральська Сталь» приймає вимоги системи екологічного менеджменту, підтримує зобов'язання Товариства в області охорони навколишнього середовища і гарантує реалізацію цільових і планових екологічних показників на благо Товариства, акціонерів, партнерів та громадськості.

У розділі охорона природного навколишнього середовища були розглянуті питання нормативи викидів забруднюючих речовин в атмосферу в структурних підрозділах ВАТ «Уральська Сталь» (ОХМК), розрахунок плати за викиди доменного цеху, вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини, а так само заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин .

Висновок

У дипломній роботі розглянуто питання про застосування металлоконцентрата (ЦРШО) в доменній шихті з метою покращення стабільності чавуну для виробництва виливниць. Проведений порівняльний аналіз розрахунку доменної шихти з використанням металлоконцентрата і без нього, переконливо доводить що застосування місцевої сировини вигідно, оскільки:

- Відбувається краще засвоєння марганцю і хрому в чавуні, в порівнянні з виробництвом синтетичного чавуну;

- Поліпшується екологічна обстановка, за рахунок переробки шлакових відвалів;

- Зменшилася витрата виливниць, відлитих на ФЛЦ;

- Зменшується витрата коксу.

Аналіз економічної ефективності показує, що при введенні металлоконцетрата в доменну шихту собівартість цієї продукції знижується, що призводить до економії 436,89 руб / т чавуну. Рентабельність виробництва зросла на 5,6%, річний економічний ефект становить 269,89 млн. руб.

Список використаних джерел

  1. Панішев Н.В. Практикум з курсу «Теорія і технологія підготовки сировини до доменної плавки»: Учеб. посібник. - Свердловськ: УПІ, 1987. - 84с.

  2. Доменне виробництво. Довідник т.1 / під ред. акад. І.П. Бородіна. - М.: Металургія, 1963. - 645с.

  3. Вегман Є.Ф., Чургель В.О. "Теоретичні проблеми металургії чавуну", М.: Машинобудування, 2000. - 348 с.

  4. Яковлєв П.Д. Промислові типи рудних родовищ. М.: Недра, 1990. - 216с.

  5. Богданов О.С. Довідник зі збагачення руд. Збагачувальні фабрики. 2-е видання перероб. і доп. - М.: «Надра», 1984. - 358с.

  6. Братковський Є.В., Шаповалов О.М., Свойкіна С.Є. Виробництво спеціальних хромонікелевих чавунів з природнолегірованого руд / Матеріали III Всеросійській наук.-техн. конф. «Міцність і руйнування матеріалів і конструкцій». - Орськ: ОГТІ, 2002. - 97с.

  7. Технологічний звіт ВАТ "Уральська сталь" (ОХМК), 2008. -62С.

  8. Вегман Є.Ф., Жеребін Б.М., Похвіснев О.М., та ін "Металургія чавуну", видання 3 - е перероблене і доповнене, М., ІКЦ "Академкнига", 2004. - 775 с.

  9. Полтавець В.В. Доменне виробництво. М.: Металургія, 1981. - 416 с.

  10. Рамм О.М. Сучасний доменний процес. М.: Металургія, 1980. - 134 с.

  11. Андрєєв Є.Є., Петров В.А., Біленко Л.Ф. Дроблення, подрібнення і грохочення корисних копалин. М.: Недра, 1980. - 13с.

  12. Сібагатуллін С.К. Аналіз причин зміни витрати коксу і продуктивності доменної печі по виробничим даними: Метод, вказівки. Магнітогорськ: МГТУ, 2000. - 20 с.

  13. Гіммельфарб А.А., Котов К.І. Процеси відновлення та шлакоутворення в доменних печах. М.: Металургія, 1982. - 328 с.

  14. Павлов М.А. Металургія чавуну. Частина 3. - М.: Гостехиздат, 1947. - 295c.

  15. Волков Ю.П., Шпарбер Л.Я., Гусаров А.К. Технолог - доменщик. М.: Металургія, 1986. - 354 с.

  16. Довідник робочого доменного цеху: Довідкового видання / В.В. Данинін, П.І. Черноусов. Челябінськ: Металургія, 1989 .- 320 с.

  17. Експлуатація сучасної доменної печі. / Ю.П. Волков, Л.Я. Шпарбер, А.К. Гусаров, В.М. Федченко. М.: Металургія, 1991. 240 с.

  18. Німців В.М., Кобельков Г.В. Економічна ефективність інвестицій: Учеб. посібник. Магнітогорськ: МГМА, 1997. 107 с.

  19. Німців В.М., Аглюков Х.І. Фінансова оцінка інвестицій: Учеб. посібник. Магнітогорськ: МГМА, 1998. 55 с.

  20. Розрахунок фонду оплати праці на промисловому підприємстві: Метод, вказівки / В.М. Німців, Г.В. Купфер, Т.Д. Савінова, Л. Т. Чехмер. Магнітогорськ: МГТУ, 2000. - 41 с.

  21. Бочков Д.А. Управління виробництвом. Учеб. посібник. М.: МІСіС, 2001. - 63С.

  22. Бринза В.П., Зіньковський М.М. Охорона праці у чорній металургії. М.: Металургія, 1982. - 336 с.

  23. Управління охороною праці на металургійному підприємстві. Ф.Д. Авраменко, М.М. Карнаух, Т.М. Хорошев. М.: Металургія, 1984. - 192с.

  24. Безпека життєдіяльності. Підручник для вузів / С.В. Бєлов, А.В. Ільницька, А.Ф. Козьяков та ін / За заг. ред. С.В. Бєлова. М.: Вища школа, 1999. - 448 с.

  25. ГОСТ 12.0.003-74. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація. - М.; Стройиздат, 1975.

  26. ГОСТ 12.1.005-88. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. -М.: Видавництво стандартів, 1991.

  27. Дослідження освітлення робочих місць: Метод, вказівки. Магнітогорськ: МГТУ, 1999. - 52 с.

  28. Навчальний посібник № 216. Безпека життєдіяльності. Потоцький Є.П., Гриценко Н.В., Ману Н.В. - М.: МІСіС, 1993. - 5с.

  29. Навчальний посібник № 224 Безпека життєдіяльності. Л.С., Курулев В.В., Муравйов В.А. - М.: МІСіС, 1994. - 16с.

  30. Навчальний посібник для дипломного проектування № 438. Охорона праці та навколишнього середовища. Муравйов В.А. - М.: МІСіС, 1987. - 20с.

  31. Бринза В.М., Манцев Н.В., Шарин А.Ф. Охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник для дипломного проектування. М.: МІСіС, 1985. - 24с.

  32. СанПіН 2.2.1/2.1.1.1.1031-01.

  33. Шульц А.А. Елементи безвідходної технології. - М.: Металургія, 1991. - 174с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Виробництво і технології | Диплом
    478кб. | скачати

    Схожі роботи:
    Використання харчових добавок при виробництві м`ясних напівфабрикат
    Використання харчових добавок при виробництві м`ясних напівфабрикатів
    Вугільне паливо в доменній печі
    Лужна агресія в доменній плавці
    Відходи народного господарства і власного виробництва в доменній плавці
    Синергізм харчових добавок
    Іонометрія Метод добавок
    Застосування харчових добавок у м`ясній галузі
    Світлочутливі матеріали роль желатини і деяких добавок
© Усі права захищені
написати до нас