Визначення ризику загальної анестезії та операції

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Реферат
Тема: Визначення ризику загальної анестезії та операції

План
Вступ
1. Визначення ризику загальної анестезії та операції
2. Операційний ризик у залежності від фізичного стану хворого і тяжкості оперативного втручання
2.1 Фізичний стан хворого
3. Класифікація операційно-анестезіологічного ризику
I. Оцінка загального стану хворих
II. Оцінка обсягу і характеру операції
III. Оцінка характеру анестезії

Список літератури


Вступ

Існує багато класифікацій ступенів ризику загальної анестезії та операції, причому є тенденція до подальшого невиправданого збільшення числа факторів, особливо стосовно хворих з різними видами патології.
Ризик анестезії та операції обумовлюється безліччю факторів: фізичним станом хворого, що залежать від віку, характеру основного (хірургічного) і супутніх захворювань, видом хірургічного втручання (ступінь травматичності, обсягом і тривалістю), досвідом та кваліфікацією хірурга та анестезіолога, наявністю умов, необхідних для проведення операції й анестезії.
В іноземній літературі прийнята класифікація ступенів ризику загальної анестезії, затверджена Американською асоціацією анестезіологів (ASA) і заснована на градаціях фізичного стану хворих.
Для планової анестезіології:
1 - практично здорові пацієнти;
2 - легкі захворювання без порушення функцій;
3 - важкі захворювання е порушенням функцій;
4 - важкі захворювання, які в поєднанні з операцією або без неї загрожують життю хворою,
5 - можна очікувати смерть хворого протягом 24 годин після операції або без неї (moribund).
З урахуванням екстрених операцій ця класифікація розширюється, включаючи ще дві градації:
6 - хворі 1-2-ї категорій фізичною статусу, оперовані в екстреному порядку,
7 - хворі 3 - 5-ї категорії, оперовані в екстреному порядку.

1. Визначення ризику загальної анестезії та операції

Фізичний стан хворого є найважливішим фактором ризику, що впливає на кінцевий результат хірургічного лікування хворого. За даними спеціальних комп'ютерних досліджень, у найближчі 7 діб після операції летальність прогресивно зростає від 1-ї до 5-ї категорії фізичного пігуса, досягаючи більш ніж 80-кратного збільшення.
Повноцінна передопераційна корекція порушених функцій должка сприяти переходу хворого до іншої, більш сприятливу категорію і, отже, зменшення ризику анесгеші та операції.
Істотний недолік наведеної класифікації, прийнятої в більшості країн, полягає в тому, що вона враховує тільки ризик загальної анестезії, тоді як вона проводиться не сама по собі, а для виконання певного оперативного втручання і разом з ним. Правильніше говорити про визначення ризику анестезії і операції в цілому. Враховуючи великий діапазон існуючих хірургічних втручань - від малих внеполостних до обширних одне - і двухполостних, в тому числі на життєво важливих органах, необхідні градації і за ступенем тяжкості операції. Обидва найважливіших фактори - стан хворого і тяжкість операції - враховані в класифікації, розробленої В.А. Гологірський (1982).

2. Операційний ризик у залежності від фізичного стану хворого і тяжкості оперативного втручання

2.1 Фізичний стан хворого

1. Хворі без органічних захворювань або з локалізованим захворюванням без системних розладів.
2. Хворі з легкими або помірними системними розладами, які пов'язані або не пов'язані з хірургічним захворюванням і помірно порушують нормальну життєдіяльність і загальне фізіологічну рівновагу.
3. Хворі з тяжкими системними розладами, які пов'язані або не пов'язані з хірургічним захворюванням і в значній мірі порушують нормальну життєдіяльність.
4. Хворі з вкрай важкими системними розладами, які пов'язані або не пов'язані з хірургічним захворюванням і різко порушують нормальну життєдіяльність, стаючи небезпечними для життя.
5. Хворі, передопераційне стан яких настільки важко, що можна очікувати їх смерті протягом 24 ч навіть без додаткового впливу операції.
Тяжкість оперативного втручання
А. Малі операції на поверхні тіла і порожнинних органах:
а) видалення поверхнево розташованих і локалізованих доброякісних і злоякісних пухлин;
б) розтин невеликих гнійників;
в) ампутація пальців кистей і стоп;
г) неускладнені апендектомія і видаленням грижі;
д) перев'язка і видалення гемороїдальних вузлів.
Б. Операції середньої тяжкості на поверхні тіла і порожнинних органах;
а) видалення поверхнево розташованих злоякісних пухлин, що вимагають розширеного втручання (наприклад, на молочній залозі);
б) розтин гнійників, розташованих в порожнинах (емпієма плеври, міжкишкові і аппендікулярние абсцеси тощо);
в) ампутація сегментів верхніх і нижніх кінцівок;
г) операції на периферичних судинах;
д) ускладнені апендектомії і видаленням грижі, що вимагають розширеного втручання;
е) пробні лапаротомії та торакотомія.
В. Великі хірургічні втручання:
а) радикальні операції на органах черевної порожнини (крім перелічених вище);
б) радикальні операції на органах грудної клітки;
в) розширені ампутації кінцівок (наприклад, чрезподвздошнокрестцовая ампутація нижньої кінцівки);
Г. Операції на серці і великих судинах.
Д. Екстрені оперативні втручання.
Таким чином, градація ступенів ризику анестезії та операції виражається в цифровому (категорія фізичного стану хворого) і буквеному (тяжкість оперативного втручання) індексах (наприклад, 1 В, 2 Б і т.д.). У разі виконання операції за екстреними свідченнями до цих двох основних знаків додається Д (2 БД).
Запропоновано й інші класифікації ступенів ризику анестезії та операції [Малиновський М.М. та ін, 1973; Александров І.М. та ін, 1981; Рябов Г.А. та ін, 1983, та ін.) Відомі також спроби математичного прогнозування ризику оперативних втручань з метою полегшити клініцистам прийняття рішення про планової операції. Ризик її не повинен перевищувати небезпеки самого захворювання [Вишневський А.А., 1975; Хай Г.А., 1978].
Запис анестезіолога в історії хвороби повинна містити встановлену їм оцінку ризику анестезії та операції до і після передопераційної підготовки і таким чином констатувати ступінь ефективності останньої. Попри відомий суб'єктивізм таких оцінок (об'єктивні еквіваленти, засновані на даних клінічних, функціональних і лабораторних досліджень, не розроблено), вони мають велике значення в практичній роботі.
У 1989 р. Московським науковим товариством анестезіологів і реаніматологів прийнята і рекомендована до практичного застосування нова класифікація, що передбачає кількісну (у балах) оцінку операційно-анестезіологічного ризику за трьома основними критеріями:
1) загальний стан хворого;
2) обсяг і характер хірургічної операції;
3) характер анестезії.

3. Класифікація операційно-анестезіологічного ризику

3.1 Оцінка загального стану хворих

Задовільний (0,5 бали): соматично здорові пацієнти з локалізованими хірургічними захворюваннями без системних розладів і супутніх захворювань.
Середньої тяжкості (1 бал): хворі з легкими або помірними системними розладами, пов'язаними або не пов'язаними з основним хірургічним захворюванням.
Важке (2 бали): хворі з вираженими системними розладами, що обумовлені чи не зумовлені хірургічним захворюванням.
Вкрай важкий (4 бали): хворі з вкрай важкими системними розладами, які пов'язані або не пов'язані з хірургічним захворюванням і становлять небезпеку для життя хворого без операції і під час операції.
Термінальне (6 балів): хворі в термінальному стані з вираженими явищами декомпенсації функції життєво важливих органів і систем, при якому можна чекати смерті під час операції або в найближчі години без неї.

3.2 Оцінка обсягу і характеру операції

Малі порожнинні або невеликі операції на поверхні тіла (0,5 бала).
Більше складні і тривалі операції на поверхні тіла, хребті, нервової системи і операції на внутрішніх органах (1 бал).
Великі або тривалі операції у різних областях хірургії, нейрохірургії, урології, травматології, онкології (1,5 бала).
Складні або тривалі операції на серці, великих судинах (без застосування ІК), а також розширені і реконструктивні операції в хірургії різних областей (2 бали).
Складні операції на серці та магістральних судинах із застосуванням ІЧ та операції з пересадки внутрішніх органів (2,5 бала).

3.3 Оцінка характеру анестезії

Різні види місцевої анестезії потенційований (0,5 бала).
Регіонарна, епідуральна, спинномозкова, внутрішньовенна або інгаляційна анестезія із збереженням спонтанного дихання або з короткочасною допоміжної вентиляцією легенів через маску наркозного апарата (1 бал).
Звичайні стандартні варіанти комбінованого ендотрахеальної наркозу з використанням інгаляційних, неінгаляційного або немедикаментозних засобів анестезії (1,5 бала).
Комбінований ендотрахеальний наркоз із застосуванням інгаляційних, неінгаляційного анестетиків та їх поєднань з методами регіонарної анестезії, а також спеціальних методів анестезії та коригуючої інтенсивної терапії (штучна гіпотермія, інфузійно-трансфузійна терапія, керована гіпотонія, допоміжне кровообіг, електрокардіо-стимуляція і ін) (2 бала).
Комбінований ендотрахеальний наркоз з використанням інгаляційних і неінгаляційного анесчетіков в умовах ІЧ, ГБО та ін при комплексному застосуванні спеціальних методів анестезії, інтенсивної терапії та реанімації (2,5 бала).
Ступінь ризику: I ступінь (незначна) 1,5 бала; II ступінь (помірна) 2 3 бали; III ступінь (значна) 3,5 5 балів; IV ступінь (висока) 5,5 8 ​​балів; V ступінь (вкрай висока) 8,5 1 січня балів.
При екстреної анестезії є підвищення ризику на 1 бал.
Ця класифікація дозволяє більш повно, ніж всі існуючі, характеризувати ступінь ризику анестезії та операції з урахуванням складності анестезіологічної допомоги і дати конкретну кількісну оцінку ризику в балах. Це створює необхідні умови для комп'ютерного аналізу анестезіологічної документації за критерієм ризику та уніфікації кваліфікаційної оцінки медичного персоналу відділень анестезіології та реанімації. Кваліфікаційна категорія лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу відділень анестезіології та реанімації повинна бути прямо пропорційна тяжкості контингенту хворих, ступеня складності проводяться анестезіологічних посібників і хірургічних операцій, тобто середньою оцінкою операційно-анестезіологічного ризику контингенту хворих, з яким працює конкретний фахівець.

Список літератури

1. Александров М.М., Нодельсон С.Є., Фрадкін. С.3., Пантюшенко Т.А. Прогностична комплексна оцінка операційного ризику / / Актуальні питання знеболювання в онкології. Л., 1981. - С.5-6.
2. Гологірський В.А. Оцінка функціонального стану різних систем організму хворого перед операцією / / Довідник з анестезіології та реаніматології. М., 1982. С.138 - 138.
3. Дарбінян Т.М. Нейролептанальгезія. М.: Медицина, 1969.
4. Затєвахіна М.В., Кльоцкін М.3. Оцінка адекватності анестезії на основі методу предсімптомного виявлення нейровегетативної напруги / / Всесоюзний з'їзд анестезіологів і реаніматологів, 3-й. Рига, 1983. С.37 38.
5. Зимін А.М. Вивчення ефекту знеболювання реєстрацією шкірного потенціалу / / анесте. і реаніматол. 1981. № 3. С.37 39.
6. Ігнатов Ю.Д. Теоретичні основи і прикладні аспекти фармакологічної регуляції болю / / Експериментальна та клінічна фармакологія болезаспокійливих засобів. Л., 1986. С.14-17.
7. Купрін О.М. Фармакологія з основами патофізіології. М.: Медицина, 1977.
8. Осипова Н.А., Большакова т.д., Селезньова А.І., Вінницька Е.Б. Комплексний метод оцінки ефективності премедикації / / Рад. мед. - 1976. - № 12. - С.101 - 107.
9. Осипова Н.А., Рибакова Л.В., Грінберг М.3. Заходи профілактики ускладнень етапу премедикації / / Проблемна комісія МОЗ РРФСР і Пленум Правління Всерос. НМОАР, 7-й. Спільна нарада: Матеріали. Барнаул, 1984. - С.102-103.
10. Осипова Н.А., Абрамов Ю.Б., Рибакова Л.В. та ін Сенсометрія в оцінці ефективності премедикації / / анесте. і реаніматол. - 1984. - № 1. С.53 57.
11. Осипова Н.А. Оцінка ефекту наркотичних, аналгетичних та психотропних засобів в клінічній анестезіології. Л.: Медицина, 1988. - С.107-136; 165-168.
12. Острейков І.Ф., Ципін Л.Є., Вишневська М.А. та ін Порівняльна оцінка деяких видів премедикації у дітей / / Інтенсивна терапія в перед - та післяопераційному періодах і при гострих отруєннях. - Мінськ, 1981. - С.147-148.
13. Рябов Г.А., Семенов В.М., Терентьєва Л.М. Екстрена анестезіології. М.: Медицина, 1983. С.59, 95-104.
14. Харкевич Д.А. Фармакологія. М.: Медицина, 1987.
15. Чуфаров В.П., Сапронов П.С., Іванов А.І., Головін В.П. Премедикація при мітральної комиссуротомии у хворих в пізніх стадіях захворювання / / анесте і реаніматол. 1979 № 4. С.25 '28.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Медицина | Реферат
25.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Компонентно загальної анестезії
Основи загальної анестезії
Механізми загальної анестезії
Основні етапи загальної анестезії
Принципи підтримки загальної анестезії у дітей
Проведення комбінованої загальної анестезії із застосуванням наркотичного анальгетика Просидол
Підготовка хворого до анестезії та операції
Визначення поняття ризику
Визначення факторів ризику банкрутства на основі оцінки показників фінансового стану
© Усі права захищені
написати до нас