25 червня 2009
Володимир Петрович Гpузінoв, доктор економічних наук, професор, академік РАПН, завідувач кафедрою Російського заочного інституту текстильної та легкої промисловості.
До найпоширеніших методів визначення оптимального обсягу виробництва належать метод зіставлення валових показників і метод зіставлення граничних показників. Якщо взяти до уваги, що саме ціна товару, що випускається і обсяг його виробництва та реалізації, як правило, мають найбільший вплив на економіку підприємства, застосування зазначених методів значною мірою підвищує ймовірність того, що будуть прийняті правильні рішення.
Під оптимальним обсягом виробництва продукції розуміється такий обсяг, який забезпечує виконання укладених договорів і зобов'язань по виробництву продукції (виконання робіт) у встановлені терміни з мінімумом витрат і максимально можливою ефективністю.
До найпоширеніших методів визначення оптимального обсягу виробництва відносяться:
метод зіставлення валових показників;
метод зіставлення граничних показників.
При використанні цих методів застосовуються такі припущення:
підприємство виробляє і реалізує тільки один товар;
метою підприємства є максимізація прибутку в даний період;
оптимізуються тільки ціна і обсяг виробництва (передбачається, що всі інші параметри діяльності підприємства залишаються незмінними);
обсяг виробництва у розглянутий період дорівнює обсягу реалізації.
Наведені припущення можуть здатися досить жорсткими, однак якщо взяти до уваги, що саме ціна товару, що випускається і обсяг його виробництва та реалізації, як правило, мають найбільший вплив на економіку підприємства, застосування зазначених методів значною мірою підвищує ймовірність того, що будуть прийняті правильні рішення .
Суть запропонованих методів розглянемо на прикладі гіпотетичного підприємства, яке діє на ринку вільної конкуренції (вихідні дані наводяться в табл. 1).
Таблиця 1. Обсяг реалізації продукції й витрати на її виробництво.
Обсяг реалізації, тис. шт. | Постійні витрати, тис. руб. | Змінні витрати, тис. руб. | Валові витрати, тис. руб. |
0 | 1200 | 0 | 1200 |
10 | 1200 | 200 | 1400 |
20 | 1200 | 360 | 1560 |
30 | 1200 | 490 | 1690 |
40 | 1200 | 610 | 1810 |
50 | 1200 | 760 | 1960 |
60 | 1200 | 960 | 2160 |
70 | 1200 | 1220 | 2420 |
80 | 1200 | 1550 | 2750 |
90 | 1200 | 1980 | 3180 |
100 | 1200 | 2560 | 3760 |
Метод складання валових показників припускає розрахунок прибутку підприємства при різних обсягах виробництва і реалізації продукції. Послідовність розрахунку така:
визначається величина обсягу виробництва, при якому досягається нульовий прибуток;
визначається обсяг виробництва з максимальним прибутком (табл. 2).
Таблиця 2. Обсяг реалізації продукції з максимальним прибутком.
Обсяг реалізації, тис. шт. | Ціна, руб. | Валова виручка, тис. руб. | Валові витрати, тис. руб. | Прибуток, тис. руб. |
0 | - | 0 | 1200 | -1200 |
10 | 48 | 480 | 1400 | -920 |
20 | 48 | 960 | 1560 | -600 |
30 | 48 | 1440 | 1690 | -250 |
40 | 48 | 1920 | 1810 | 110 |
50 | 48 | 2400 | 1960 | 440 |
60 | 48 | 2880 | 2160 | 720 |
70 | 48 | 3360 | 2420 | 940 |
80 | 48 | 3840 | 2750 | 1090 |
90 | 48 | 4320 | 3180 | 1140 |
100 | 48 | 4800 | 3760 | 1040 |
У нашому прикладі нульовий прибуток досягається при обсязі виробництва та реалізації в інтервалі 30-40 тис. шт. продукції, що відповідає значенню валової виручки і витрат відповідно в інтервалах 1440-1920 і 1690-1810 тис. руб.
Зі збільшенням обсягів виробництва валова виручка починає перевищувати витрати і з'являється прибуток, максимальна величина якої 1140 тис. руб. досягається при обсязі виробництва і реалізації продукції в 90 тис. шт. Це і є в даному випадку оптимальний обсяг виробництва.
Метод зіставлення граничних показників дозволяє встановити до яких меж рентабельно збільшення виробництва і реалізації. Він заснований на зіставленні граничних витрат і граничного доходу. Якщо величина граничного доходу на одиницю продукції перевищує величину граничних витрат на одиницю продукції, то збільшення виробництва і реалізації буде рентабельно.
Проілюструємо це на основі даних, наведених у табл. 3.
Таблиця 3. Розрахунок оптимального обсягу реалізації продукції методом зіставлення граничних показників.
Обсяг реалізації, тис. шт. | Граничний дохід, тис. руб. | Граничні витрати, тис. руб. | Валовий прибуток, тис. руб. |
10 | 48 | 20 | 28 |
20 | 48 | 16 | 32 |
30 | 48 | 13 | 35 |
40 | 48 | 12 | 36 |
50 | 48 | 15 | 33 |
60 | 48 | 20 | 28 |
70 | 48 | 26 | 22 |
80 | 48 | 33 | 15 |
90 | 48 | 43 | 5 |
100 | 48 | 58 | -10 |
У даному випадку граничним доходом на одиницю продукції по суті справи є ринкова ціна одиниці виробу, рівна 48 руб., А граничні витрати обчислюються як різниця між наступними загальними витратами і попередніми, поділена на обсяг виробництва.
Гранична прибуток обчислюється як різниця між граничним доходом і граничними витратами.
З даних таблиці видно, що до тих пір, поки граничний дохід перевищує граничні витрати, збільшення обсягів виробництва ефективно, тобто розширення виробництва до 90 тис. шт. рентабельно. При подальшому збільшенні обсягу виробництва величина додаткових витрат перевищить величину додаткового доходу на одиницю продукції, що призведе до зменшення валового прибутку.